Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Візантійсько-венеційський договір 1082 року — торгова і оборонна угода, укладена між Візантійською імперією та Венеційською республікою. Угода була оформлена хрисовулом (Золотою буллою), виданим імператором Олексієм I Комніном. Цей договір надав венеційцям значні торговельні поступки в обмін на допомогу венеційського флоту в протистоянні Візантії з нормандцями Південної Італії і мав великий вплив як на Візантійську імперію, так і на Венеційську республіку та значною мірою визначив їхні стосунки на найближче століття.
| Візантійсько-венеційський договір 1082 року | |
|---|---|
 | |
| Тип | Хросовул |
| Підписано | 1082 рік |
| Місце | Константинополь |
| Сторони | |
Передумови
Захопивши в 1071 році Барі, останнє візантійське володіння в південній Італії, нормандці звернули свій погляд на візантійські території вже на Балканському півострові і сам Константинополь. Влітку 1080 нормандський герцог Апулії, Калабрії та Сицилії Роберт Гвіскар почав широкомасштабну підготовку до війни проти Візантії. У квітні 1081 передова частина нормандської армії під командуванням Боемунда, сина Гвіскара, висадилася на Балканах, захопила важливий порт Валону і чекала Роберта в Бутринті. У травні 1081 Роберт на чолі основної армії прибув до Валони, звідти флот попрямував на південь і без бою зайняв острів Корфу. Забезпечивши собі необхідну базу на острові, флот Роберта рушив північ до Діррахія (Дуррес в сучасній Албанії) і восени 1081 року розпочав тривалу облогу міста, від якого Егнаті́єва дорога (лат. Via Egnatia) вела прямо на Константинополь. У жовтні 1081 року на допомогу Діррахію прибув на чолі нової армії імператор Олексій I Комнін. 18 жовтня 1081 між військами Роберта Гвіскара і Олексія Комніна відбулася битва при Діррахії, описана Анною Комніною в «Алексіаді», під час якої нормани завдали візантійським військам поразки і змусили Олексія Комніна відступити. 21 лютого 1082, через кілька місяців після відступу візантійської армії, Роберт зумів взяти Діррахій і розпочав звідти свій похід вглиб Візантійських земель.
Укладення візантійсько-венеційського договору
Станом на початок 1080-х років війско нормандців з Південної Італії становило смертельну небезпеку для Візантійської імперії. В свою чергу, активність нормандців по захопленню територій навколо Адріатичного моря викликала занепокоєння і у Венеційської республіки, яка не бажала, щоб обидва береги вузької протоки, що сполучала Середземне море з Андріатичним, яке Венеція вважала своїм «внутрішнім озером», потрапили під контроль однієї потужної сили. Крім того, спокуса отримати торгові привілеї у Візантійській імперії, важливому посереднику в торгівлі східними товарами була надзвичайно приваблива для купецького правлячого класу Венеційської республіки.
Згідно хрисовулу 1082 року, в обмін на торгові поступки Венеційська республіка обіцяла надати Візантії військову підтримку венеційського флоту в боротьбі з норманами Роберта Гвіскара. Така допомога була надзвичайно важливою для Візантії, оскільки імперія не мала власного потужного флоту.
В обмін на військову підтримку венеційського флоту, Візантійська імперія зробила велику кількість торговельних поступок Венеційській республіці. Візантійці дозволяли венеційцям торгувати по всій імперії без стягнення податків. Венеційцям також було дозволено контролювати головну портову інфраструктуру Константинополя, а також кілька ключових публічних установ. Договір також надавав різні формальні почесті венеційському дожу разом із доходом. Нарешті, венеційцям було надано власний район в Константинополі з магазинами, церквою та пекарнею, що можна порівняти з концесіями територій в часи колоніалізму XIX століття.
Умови
- Митним та фінансовим візантійським чиновникам було заборонено доглядати товари венеційців та стягувати з них мито.
- Венеційцям були відкриті незліченні морські стоянки, де вони могли безкоштовно приставати і складати свої товари, так само як території, якими вони могли вільно ходити, не платячи ні за ввезення, ні за вивезення товарів, ні при їх продажу, ні при купівлі.
- На користь венеційських церков передавалися 20 ліврів, дож отримував титул протосіваста з належною цьому званню грошовою винагородою, венеційському патріарху надавався титул іпертима зі жалуванням в 15 ліврів. На користь собору Святого Марка у Венеції встановлено податок з усіх майжефітанців, які живуть в імперії та займаються торгівлею та ремеслами, по три мита з кожного.
- У Константинополі на користь венеційців, що проживають з торговельними цілями, був наданий великий квартал і три морські пристані між юдейськими воротами і Віглою на мисі, що вдається в Босфор поблизу мосту.
- Венеційцям надавалось право доступу до Лаодікеї, Антіохії, Мопсуестії, Тарсу, Атталії, Хіосу, Ефесу, Драча, Авлона, Бондиця з островом Корфу, Модона і Корона, Навплія, Коринфа, Фів, Афін, Негропонта, Димитріади, Солуня, Стримона, Абідоса, Адріанополя, Іраклія, Силиврія та Константинополя. У всіх згаданих місцях вони мали право торгувати вільно, не вносячи жодних мит і не роблячи жодних внесків до скарбниці за товари, що ввозяться і вивозяться, будучи вільними від влади морського епарха, від логофету скарбниці, комеркіаріїв, хартуларіїв, лічильників і всіх інших чиновників, оскільки венеційцям надавалось право безмитної торгівлі всілякими видами товарів. Якщо ж якийсь чиновник порушить вільності венеційців, він має бути оштрафований на користь візантійського двору (των οικειακων) на суму 10 ліврів і виплатити венеційцям відшкодування в чотирикратному розмірі від тієї суми, на яку з його вини зазнали збитків венеційські купці.
Наслідки договору
У 1083 р. венеціанська ескадра, що прибула в гавань Драча, разом з греками відібрала у норманів Корфу. В 1084 флот Венеційської республіки розбив біля Диррахія нормандський флот і вибив нормандців з міста. В подальшому венеційці мало що робили для зупинки норманів, але отримували великі переваги від торгових пільг, якими вони тепер користувалися на території Візантії завдяки договору 1082 року. Здатність Візантійської імперії відновити свою силу була значно зменшена через величезні доходи, від яких імперія відмовилася, коли дозволила венеційцям вільно торгувати на власні території без стягнення податків. Це значним чином підірвало економічні можливості Імперії та, зрештою, поклало початок її остаточному занепаду.
Це спричинило поступове ослаблення візантійських купців і ремісників, обкладених важкими податками і які витримували конкуренції з венеційцями. Тому вже наступний імператор, Іоанн II Комнін (1118—1143), скористався ослабленням норманнської загрози і вирішив захистити економіку країни від засилля іноземних купців, відмовившись дотримуватись умов хрисовулу 1082 року. Це призвело до Венеційсько-візантійсько війни 1122—1126 років, в ході якої венеційський флот здійснював набіги на прибережні райони Візантії і змусив її імператора видати новий хрисовул з підтвердженням старих привілеїв та додаванням нових. На противагу все більшому економічному впливу Венеційської республіки, Іоанн II спробував поліпшити торгові умови для Пізи та Генуї, але Венеція все одно продовжувала нарощувати свою могутність.
Див. також
Примітки
- Timothy E Gregory, 2010.
- Robert Bideleux and Ian Jeffries, 1998.
- Olivia Remie Constable, 2003.
- Лапшаков, Глеб Сергеевич (2016). Роль итальянских торговых республик в экономическом упадке Византийской империи. Молодой ученый (рос.). № 114. с. 1087—1090. ISSN 2072-0297. Процитовано 1 лютого 2023.
Джерела
- George Ostrogorsky (1956). History of the Byzantine State. Blackwell. ASIN B0000CJHS9.
- Robert Bideleux and Ian Jeffries (1998). A History of Eastern Europe: Crisis and Change. London: Routledge. ISBN .
- Timothy E. Gregory (2010). A History of Byzantium. Malden, Massachusetts: . ISBN .
- Olivia Remie Constable (2003). Housing the Stranger in the Mediterranean World: Lodging, Trade, and Travel in Late Antiquity and the Middle Ages. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
- Peter Frankopan (2004). . Journal of Medieval History. Elsevier. 30 (2): 135—60. doi:10.1016/j.jmedhist.2004.03.005. Архів оригіналу за 14 жовтня 2008. Процитовано 8 грудня 2014.
- John Mark Nicovich (2009). The Poverty of the Patriarchate of Grado and the Byzantine–Venetian Treaty of 1082. The Mediterranean Historical Review. New York: Routledge. 24 (1): 1—16. doi:10.1080/09518960903000736.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vizantijsko venecijskij dogovir 1082 roku torgova i oboronna ugoda ukladena mizh Vizantijskoyu imperiyeyu ta Venecijskoyu respublikoyu Ugoda bula oformlena hrisovulom Zolotoyu bulloyu vidanim imperatorom Oleksiyem I Komninom Cej dogovir nadav venecijcyam znachni torgovelni postupki v obmin na dopomogu venecijskogo flotu v protistoyanni Vizantiyi z normandcyami Pivdennoyi Italiyi i mav velikij vpliv yak na Vizantijsku imperiyu tak i na Venecijsku respubliku ta znachnoyu miroyu viznachiv yihni stosunki na najblizhche stolittya Vizantijsko venecijskij dogovir 1082 rokuTip HrosovulPidpisano 1082 rikMisce KonstantinopolStoroni Vizantijska imperiya Venecijska respublikaPeredumoviZahopivshi v 1071 roci Bari ostannye vizantijske volodinnya v pivdennij Italiyi normandci zvernuli svij poglyad na vizantijski teritoriyi vzhe na Balkanskomu pivostrovi i sam Konstantinopol Vlitku 1080 normandskij gercog Apuliyi Kalabriyi ta Siciliyi Robert Gviskar pochav shirokomasshtabnu pidgotovku do vijni proti Vizantiyi U kvitni 1081 peredova chastina normandskoyi armiyi pid komanduvannyam Boemunda sina Gviskara visadilasya na Balkanah zahopila vazhlivij port Valonu i chekala Roberta v Butrinti U travni 1081 Robert na choli osnovnoyi armiyi pribuv do Valoni zvidti flot popryamuvav na pivden i bez boyu zajnyav ostriv Korfu Zabezpechivshi sobi neobhidnu bazu na ostrovi flot Roberta rushiv pivnich do Dirrahiya Durres v suchasnij Albaniyi i voseni 1081 roku rozpochav trivalu oblogu mista vid yakogo Egnati yeva doroga lat Via Egnatia vela pryamo na Konstantinopol U zhovtni 1081 roku na dopomogu Dirrahiyu pribuv na choli novoyi armiyi imperator Oleksij I Komnin 18 zhovtnya 1081 mizh vijskami Roberta Gviskara i Oleksiya Komnina vidbulasya bitva pri Dirrahiyi opisana Annoyu Komninoyu v Aleksiadi pid chas yakoyi normani zavdali vizantijskim vijskam porazki i zmusili Oleksiya Komnina vidstupiti 21 lyutogo 1082 cherez kilka misyaciv pislya vidstupu vizantijskoyi armiyi Robert zumiv vzyati Dirrahij i rozpochav zvidti svij pohid vglib Vizantijskih zemel Ukladennya vizantijsko venecijskogo dogovoruStanom na pochatok 1080 h rokiv vijsko normandciv z Pivdennoyi Italiyi stanovilo smertelnu nebezpeku dlya Vizantijskoyi imperiyi V svoyu chergu aktivnist normandciv po zahoplennyu teritorij navkolo Adriatichnogo morya viklikala zanepokoyennya i u Venecijskoyi respubliki yaka ne bazhala shob obidva beregi vuzkoyi protoki sho spoluchala Seredzemne more z Andriatichnim yake Veneciya vvazhala svoyim vnutrishnim ozerom potrapili pid kontrol odniyeyi potuzhnoyi sili Krim togo spokusa otrimati torgovi privileyi u Vizantijskij imperiyi vazhlivomu poseredniku v torgivli shidnimi tovarami bula nadzvichajno privabliva dlya kupeckogo pravlyachogo klasu Venecijskoyi respubliki Zgidno hrisovulu 1082 roku v obmin na torgovi postupki Venecijska respublika obicyala nadati Vizantiyi vijskovu pidtrimku venecijskogo flotu v borotbi z normanami Roberta Gviskara Taka dopomoga bula nadzvichajno vazhlivoyu dlya Vizantiyi oskilki imperiya ne mala vlasnogo potuzhnogo flotu V obmin na vijskovu pidtrimku venecijskogo flotu Vizantijska imperiya zrobila veliku kilkist torgovelnih postupok Venecijskij respublici Vizantijci dozvolyali venecijcyam torguvati po vsij imperiyi bez styagnennya podatkiv Venecijcyam takozh bulo dozvoleno kontrolyuvati golovnu portovu infrastrukturu Konstantinopolya a takozh kilka klyuchovih publichnih ustanov Dogovir takozh nadavav rizni formalni pochesti venecijskomu dozhu razom iz dohodom Nareshti venecijcyam bulo nadano vlasnij rajon v Konstantinopoli z magazinami cerkvoyu ta pekarneyu sho mozhna porivnyati z koncesiyami teritorij v chasi kolonializmu XIX stolittya Umovi Mitnim ta finansovim vizantijskim chinovnikam bulo zaboroneno doglyadati tovari venecijciv ta styaguvati z nih mito Venecijcyam buli vidkriti nezlichenni morski stoyanki de voni mogli bezkoshtovno pristavati i skladati svoyi tovari tak samo yak teritoriyi yakimi voni mogli vilno hoditi ne platyachi ni za vvezennya ni za vivezennya tovariv ni pri yih prodazhu ni pri kupivli Na korist venecijskih cerkov peredavalisya 20 livriv dozh otrimuvav titul protosivasta z nalezhnoyu comu zvannyu groshovoyu vinagorodoyu venecijskomu patriarhu nadavavsya titul ipertima zi zhaluvannyam v 15 livriv Na korist soboru Svyatogo Marka u Veneciyi vstanovleno podatok z usih majzhefitanciv yaki zhivut v imperiyi ta zajmayutsya torgivleyu ta remeslami po tri mita z kozhnogo U Konstantinopoli na korist venecijciv sho prozhivayut z torgovelnimi cilyami buv nadanij velikij kvartal i tri morski pristani mizh yudejskimi vorotami i Vigloyu na misi sho vdayetsya v Bosfor poblizu mostu Venecijcyam nadavalos pravo dostupu do Laodikeyi Antiohiyi Mopsuestiyi Tarsu Attaliyi Hiosu Efesu Dracha Avlona Bondicya z ostrovom Korfu Modona i Korona Navpliya Korinfa Fiv Afin Negroponta Dimitriadi Solunya Strimona Abidosa Adrianopolya Irakliya Silivriya ta Konstantinopolya U vsih zgadanih miscyah voni mali pravo torguvati vilno ne vnosyachi zhodnih mit i ne roblyachi zhodnih vneskiv do skarbnici za tovari sho vvozyatsya i vivozyatsya buduchi vilnimi vid vladi morskogo eparha vid logofetu skarbnici komerkiariyiv hartulariyiv lichilnikiv i vsih inshih chinovnikiv oskilki venecijcyam nadavalos pravo bezmitnoyi torgivli vsilyakimi vidami tovariv Yaksho zh yakijs chinovnik porushit vilnosti venecijciv vin maye buti oshtrafovanij na korist vizantijskogo dvoru twn oikeiakwn na sumu 10 livriv i viplatiti venecijcyam vidshkoduvannya v chotirikratnomu rozmiri vid tiyeyi sumi na yaku z jogo vini zaznali zbitkiv venecijski kupci Naslidki dogovoruU 1083 r venecianska eskadra sho pribula v gavan Dracha razom z grekami vidibrala u normaniv Korfu V 1084 flot Venecijskoyi respubliki rozbiv bilya Dirrahiya normandskij flot i vibiv normandciv z mista V podalshomu venecijci malo sho robili dlya zupinki normaniv ale otrimuvali veliki perevagi vid torgovih pilg yakimi voni teper koristuvalisya na teritoriyi Vizantiyi zavdyaki dogovoru 1082 roku Zdatnist Vizantijskoyi imperiyi vidnoviti svoyu silu bula znachno zmenshena cherez velichezni dohodi vid yakih imperiya vidmovilasya koli dozvolila venecijcyam vilno torguvati na vlasni teritoriyi bez styagnennya podatkiv Ce znachnim chinom pidirvalo ekonomichni mozhlivosti Imperiyi ta zreshtoyu poklalo pochatok yiyi ostatochnomu zanepadu Ce sprichinilo postupove oslablennya vizantijskih kupciv i remisnikiv obkladenih vazhkimi podatkami i yaki vitrimuvali konkurenciyi z venecijcyami Tomu vzhe nastupnij imperator Ioann II Komnin 1118 1143 skoristavsya oslablennyam normannskoyi zagrozi i virishiv zahistiti ekonomiku krayini vid zasillya inozemnih kupciv vidmovivshis dotrimuvatis umov hrisovulu 1082 roku Ce prizvelo do Venecijsko vizantijsko vijni 1122 1126 rokiv v hodi yakoyi venecijskij flot zdijsnyuvav nabigi na priberezhni rajoni Vizantiyi i zmusiv yiyi imperatora vidati novij hrisovul z pidtverdzhennyam starih privileyiv ta dodavannyam novih Na protivagu vse bilshomu ekonomichnomu vplivu Venecijskoyi respubliki Ioann II sprobuvav polipshiti torgovi umovi dlya Pizi ta Genuyi ale Veneciya vse odno prodovzhuvala naroshuvati svoyu mogutnist Div takozhVizantijsko venecijskij dogovir 1268 Vizantijsko venecijskij dogovir 1277 Vizantijsko venecijskij dogovir 1285 Vizantijsko venecijskij dogovir 1390 PrimitkiTimothy E Gregory 2010 Robert Bideleux and Ian Jeffries 1998 Olivia Remie Constable 2003 Lapshakov Gleb Sergeevich 2016 Rol italyanskih torgovyh respublik v ekonomicheskom upadke Vizantijskoj imperii Molodoj uchenyj ros 114 s 1087 1090 ISSN 2072 0297 Procitovano 1 lyutogo 2023 DzherelaGeorge Ostrogorsky 1956 History of the Byzantine State Blackwell ASIN B0000CJHS9 Robert Bideleux and Ian Jeffries 1998 A History of Eastern Europe Crisis and Change London Routledge ISBN 978 04151 6112 1 Timothy E Gregory 2010 A History of Byzantium Malden Massachusetts John Wiley amp Sons ISBN 978 1405 18471 7 Olivia Remie Constable 2003 Housing the Stranger in the Mediterranean World Lodging Trade and Travel in Late Antiquity and the Middle Ages Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 0521 81918 3 Peter Frankopan 2004 Journal of Medieval History Elsevier 30 2 135 60 doi 10 1016 j jmedhist 2004 03 005 Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2008 Procitovano 8 grudnya 2014 John Mark Nicovich 2009 The Poverty of the Patriarchate of Grado and the Byzantine Venetian Treaty of 1082 The Mediterranean Historical Review New York Routledge 24 1 1 16 doi 10 1080 09518960903000736