Вуоксі, Вуокса (рос. Вуокса; фін. Vuoksi; швед. Vuoksen; карел. Vuokša, Vöksa) — річка, розташована в північній частині Карельського перешийка, прямує з озера Саїмаа, на південному сході Фінляндії, в Ладозьке озеро на північному заході Росії. Річка впадає в Ладозьке озеро трьома гирлами, старе і головне гирло впадає на північ від Приозерська (Käkisalmi), невеликим гирлом за кілька км на північ. І з 1857 новим південним гирлом впадаючим за 50 км на південний схід, наразі Бурна (фін. Taipaleenjoki), яка стала провідним гирлом. Північне (старе) гирло скидає воду тільки з низовій сточища Вуоксі після 1857 і не має води з озера Саїмаа. Північне і південне гирло фактично належать двом окремим річковим системам, які іноді є ізольовані один від одного в сухий сезон.
Вуоксі (Вуокса) | |
---|---|
61°13′00″ пн. ш. 28°47′22″ сх. д. / 61.2166666666947776320739649° пн. ш. 28.78944444447177986° сх. д. | |
Витік | Саїмаа |
• координати | 61°13′00″ пн. ш. 28°47′22″ сх. д. / 61.21667° пн. ш. 28.78944° сх. д.Координати: 61°13′00″ пн. ш. 28°47′22″ сх. д. / 61.21667° пн. ш. 28.78944° сх. д. |
• висота, м | 74 м |
Гирло | Ладозьке озеро |
• координати | 60°37′27″ пн. ш. 30°30′28″ сх. д. / 60.62422000002777622° пн. ш. 30.50797000002777892° сх. д. |
Басейн | d |
Країни: | Фінляндія, Росія |
Регіон | Південна Карелія Ленінградська область |
Довжина | 162 км |
Площа басейну: | 52400 км² |
Середньорічний стік | 540 м³/с |
Притоки: | Вовча, d, d, d, d, d, d і d |
Водойми в руслі | Ладозьке озеро, Саїмаа, d, d і d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Перепад висоти між озером Саїмаа і Ладозьким озером становить 69 м. Довжина річки 162 км через Приозерське гирло або 150 км через Бурну. Протягом більшої частини своєї течії річка складається з низки озер, пов'язаних разом єриками. Одне з цих озер, Уусиярві (фін. Uusijärvi) поблизу Приозерська, був перейменоване за СРСР у озеро .
Опис
Вуоксі з'єднує Ладогу з центральною частиною Фінляндії, і колись був важливим маршрутом для торгівлі та спілкування. Західне гирло, яке зникло через триваючий підйом землі, був альтернативним маршрутом для карелів до Фінської затоки, коли річка Нева була заблокована ворогом. Наразі Сайменський канал в обхід Вуоксі і потрапляє в Фінську затоку через Виборзьку затоку біля середньовічного міста Виборг.
За часів Зимової війни, річка Вуоксі була однією з провідних фінських оборонних ліній (Лінія Маннергейма та ) проти СРСР.
За часів промислової революції, на порогах Вуоксі було побудовано гідроелектростанції, що зробило регіон Вуоксі у Фінляндії промисловим центром в кінці 19 століття. Після Зимової війни (1940), Карельський перешийок належить Росії, і лише 13 км від берегів річки залишається у Фінляндії.
Наразі гідроелектростанція знаходяться у Іматрі.
Околиці річки, в тому числі Корела (фін. Käkisalmi), є популярним місцем відпочинку мешканців Санкт-Петербурга.
Річка відома файними порогами, наприклад, біля Іматрі і біля села Лосево. Стрімнина з Вуоксі на біля Лосево є популярним місцем змагань на байдарках, каное та катамаранах. (Див. також Вовча (притока Вуокси)).
Наразі обговорюється в Росії, щоб знищити пороги біля Лосево і створити судноплавний канал, який буде з'єднувати Ладозьке озеро і Фінську затоку і дозволить обійти річку Неву і місто Санкт-Петербург.
Геологічна історія
Близько 5 000 тому води з озера Саїмаа, прорвали пасма Салпаусселькя і утворили річку Вуоксі яке скидувала воду в Ладозьке озеро, і підняло рівень останнього на 1-2 м. Ладозьке озеро зазнало трансгресії, затопило низинні озера і Вуоксі, і прорвалося до Балтійського моря біля , на схід від Виборгу. Рівень Ладоги поступово впав, і річка Нева прорвало пасмо до Фінської затоки близько 3100-2400 тому, але Вуоксі скидала воду до Виборзької затоки до 16 або 17 століття. Зв'язок припинився через триваючий підйом землі.
Навесні 1818 року через швидке танення снігу і рясних дощів води озера дуже піднялися й затопили луки ріллі розташовані на пасмі села Тайпале. Селяни почали копати канал для спуску паводкових вод в Ладогу. У ніч з 18 на 19 травня була сильна буря, і хвилі озера, прорвавши невелику перемичку, поглибили створений канал і з великою швидкістю попрямували до Ладоги. За короткий час рівень в озері знизився на 7 м, стік в північно-західному напрямі (до Вуоксі) припинився. Утворилось нове річище з великими порогами на місці перетину озових пагорбів. У 1857, канал до Вуоксі було викопано, але течія води показала через пороги навігація через Ківініемі, неможлива. Починаючи з 1857, річка Бурна і озеро Суходольське є провідним гирлом Вуоксі.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2011. Процитовано 25 квітня 2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Davydova, Natalia N. et al. (1996). Late- and postglacial history of lakes of the Karelian Isthmus [ 12 квітня 2020 у Wayback Machine.]. 322.1-3, 199—204.
- Saarnisto, Matti & Tuulikki Grönlund (1996). Shoreline displacement of Lake Ladoga — new data from Kilpolansaari[недоступне посилання]. 322.1-3, 205—215.
- Saarnisto, Matti (1970). The Late Weichselian and Flandrian history of the Saimaa Lake complex. Societas Scientiarium Fennicae. Commentationes Physico-Mathematicae 37.
Посилання
- Vuoksa web-site and photo gallery [ 12 січня 2019 у Wayback Machine.]
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vuoksi Vuoksa ros Vuoksa fin Vuoksi shved Vuoksen karel Vuoksa Voksa richka roztashovana v pivnichnij chastini Karelskogo pereshijka pryamuye z ozera Sayimaa na pivdennomu shodi Finlyandiyi v Ladozke ozero na pivnichnomu zahodi Rosiyi Richka vpadaye v Ladozke ozero troma girlami stare i golovne girlo vpadaye na pivnich vid Priozerska Kakisalmi nevelikim girlom za kilka km na pivnich I z 1857 novim pivdennim girlom vpadayuchim za 50 km na pivdennij shid narazi Burna fin Taipaleenjoki yaka stala providnim girlom Pivnichne stare girlo skidaye vodu tilki z nizovij stochisha Vuoksi pislya 1857 i ne maye vodi z ozera Sayimaa Pivnichne i pivdenne girlo faktichno nalezhat dvom okremim richkovim sistemam yaki inodi ye izolovani odin vid odnogo v suhij sezon Vuoksi Vuoksa 61 13 00 pn sh 28 47 22 sh d 61 2166666666947776320739649 pn sh 28 78944444447177986 sh d 61 2166666666947776320739649 28 78944444447177986VitikSayimaa koordinati61 13 00 pn sh 28 47 22 sh d 61 21667 pn sh 28 78944 sh d 61 21667 28 78944 Koordinati 61 13 00 pn sh 28 47 22 sh d 61 21667 pn sh 28 78944 sh d 61 21667 28 78944 visota m74 mGirloLadozke ozero koordinati60 37 27 pn sh 30 30 28 sh d 60 62422000002777622 pn sh 30 50797000002777892 sh d 60 62422000002777622 30 50797000002777892BasejndKrayini Finlyandiya RosiyaRegionPivdenna Kareliya Leningradska oblastDovzhina162 kmPlosha basejnu 52400 km Serednorichnij stik540 m sPritoki Vovcha d d d d d d i dVodojmi v rusliLadozke ozero Sayimaa d d i d Mediafajli u Vikishovishi Zapit Vuoksa perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Perepad visoti mizh ozerom Sayimaa i Ladozkim ozerom stanovit 69 m Dovzhina richki 162 km cherez Priozerske girlo abo 150 km cherez Burnu Protyagom bilshoyi chastini svoyeyi techiyi richka skladayetsya z nizki ozer pov yazanih razom yerikami Odne z cih ozer Uusiyarvi fin Uusijarvi poblizu Priozerska buv perejmenovane za SRSR u ozero OpisVuoksi z yednuye Ladogu z centralnoyu chastinoyu Finlyandiyi i kolis buv vazhlivim marshrutom dlya torgivli ta spilkuvannya Zahidne girlo yake zniklo cherez trivayuchij pidjom zemli buv alternativnim marshrutom dlya kareliv do Finskoyi zatoki koli richka Neva bula zablokovana vorogom Narazi Sajmenskij kanal v obhid Vuoksi i potraplyaye v Finsku zatoku cherez Viborzku zatoku bilya serednovichnogo mista Viborg Za chasiv Zimovoyi vijni richka Vuoksi bula odniyeyu z providnih finskih oboronnih linij Liniya Mannergejma ta proti SRSR Vuoksa bilya Melnikovogo Za chasiv promislovoyi revolyuciyi na porogah Vuoksi bulo pobudovano gidroelektrostanciyi sho zrobilo region Vuoksi u Finlyandiyi promislovim centrom v kinci 19 stolittya Pislya Zimovoyi vijni 1940 Karelskij pereshijok nalezhit Rosiyi i lishe 13 km vid beregiv richki zalishayetsya u Finlyandiyi Narazi gidroelektrostanciya znahodyatsya u Imatri Okolici richki v tomu chisli Korela fin Kakisalmi ye populyarnim miscem vidpochinku meshkanciv Sankt Peterburga Richka vidoma fajnimi porogami napriklad bilya Imatri i bilya sela Losevo Strimnina z Vuoksi na bilya Losevo ye populyarnim miscem zmagan na bajdarkah kanoe ta katamaranah Div takozh Vovcha pritoka Vuoksi Narazi obgovoryuyetsya v Rosiyi shob znishiti porogi bilya Losevo i stvoriti sudnoplavnij kanal yakij bude z yednuvati Ladozke ozero i Finsku zatoku i dozvolit obijti richku Nevu i misto Sankt Peterburg Geologichna istoriyaGES Imatra na richci Vuoksa Blizko 5 000 tomu vodi z ozera Sayimaa prorvali pasma Salpausselkya i utvorili richku Vuoksi yake skiduvala vodu v Ladozke ozero i pidnyalo riven ostannogo na 1 2 m Ladozke ozero zaznalo transgresiyi zatopilo nizinni ozera i Vuoksi i prorvalosya do Baltijskogo morya bilya na shid vid Viborgu Riven Ladogi postupovo vpav i richka Neva prorvalo pasmo do Finskoyi zatoki blizko 3100 2400 tomu ale Vuoksi skidala vodu do Viborzkoyi zatoki do 16 abo 17 stolittya Zv yazok pripinivsya cherez trivayuchij pidjom zemli Navesni 1818 roku cherez shvidke tanennya snigu i ryasnih doshiv vodi ozera duzhe pidnyalisya j zatopili luki rilli roztashovani na pasmi sela Tajpale Selyani pochali kopati kanal dlya spusku pavodkovih vod v Ladogu U nich z 18 na 19 travnya bula silna burya i hvili ozera prorvavshi neveliku peremichku poglibili stvorenij kanal i z velikoyu shvidkistyu popryamuvali do Ladogi Za korotkij chas riven v ozeri znizivsya na 7 m stik v pivnichno zahidnomu napryami do Vuoksi pripinivsya Utvorilos nove richishe z velikimi porogami na misci peretinu ozovih pagorbiv U 1857 kanal do Vuoksi bulo vikopano ale techiya vodi pokazala cherez porogi navigaciya cherez Kiviniemi nemozhliva Pochinayuchi z 1857 richka Burna i ozero Suhodolske ye providnim girlom Vuoksi Div takozhGES Tajniokoski GES ImatraPrimitki Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2011 Procitovano 25 kvitnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Davydova Natalia N et al 1996 Late and postglacial history of lakes of the Karelian Isthmus 12 kvitnya 2020 u Wayback Machine 322 1 3 199 204 Saarnisto Matti amp Tuulikki Gronlund 1996 Shoreline displacement of Lake Ladoga new data from Kilpolansaari nedostupne posilannya 322 1 3 205 215 Saarnisto Matti 1970 The Late Weichselian and Flandrian history of the Saimaa Lake complex Societas Scientiarium Fennicae Commentationes Physico Mathematicae 37 PosilannyaPortal Geografiya Vuoksa web site and photo gallery 12 sichnya 2019 u Wayback Machine ros