Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Всесвітній конгрес фіно угорських народів ВКФУН незалежний представницький форум фіно угорських та самодійських народів

Всесвітній конгрес фіно-угорських народів

Всесвітній конгрес фіно-угорських народів

Всесвітній конгрес фіно-угорських народів (ВКФУН) — незалежний представницький форум фіно-угорських та самодійських народів, що має на меті розвивати національну свідомість фіно-угорських народів, захищати та плекати їхні культури та мови. У своїй діяльності спирається на Декларацію про співпрацю фіно-угорських народів світу. За регламентом ВКФУН скликається раз на чотири роки.

image
V З'їзд Всесвітнього конгресу фіно-угорських народів у Ханти-Мансійську, РФ. 2008 рік. За столом сидять президенти Угорщини, РФ, Фінляндії та Естонії.

Історія

Через дисперсний характер розселення фіно-угорських народів (ФУН), зв'язки між ними були вельми ускладнені. У новітній час перші спроби налагодження контактів між фіно-угорськими народами були зроблені в царині мовознавства. На цій основі, з середини ХІХ ст., почали вибудовуватись сталі контакти між науковцями, що згодом були розширені й на інші наукові сфери: вивчення традицій, звичаїв, міфології та культури ФУН загалом. Перший конгрес з питань вивчення культури ФУН було проведено у 1921 р. у Гельсінкі. Третій конгрес, що відбувся в Угорщині у 1928 р., зібрав вже понад 600 делегатів, що прибули переважно з Фінляндії спеціальним потягом.

Міжнародні конференції фіно-угористів стали регулярно проводитись з 1960-х років. На цих форумах збирались вчені з Угорщини, Естонії, Фінляндії, СРСР, які обмінювались знаннями в сфері фіно-угористики. Однак, ці форуми носили виключно науковий характер, і перебували під сильним ідеологічним впливом СРСР. Ситуація докорінно змінилась на початку 1990-х, коли ФУН здобули можливість говорити не лише про власні традиції і побут, але й порушувати політичні питання. Стрімке зростання національної свідомості ФУН вимагало переформатування міжнародних фіно-угорських форумів, які вже не могли задовольняти нових викликів часу.

Національне піднесення зачепило не лише ФУН, що вже мали власні держави (Угорщина, Фінляндія та Естонія), але й бездержавні нації. Національне відродження ФУН Росії у 1988-1991 рр., зокрема й на території Ідель-Уралу, не мало такого яскравого політичного вираження, як у випадку із тюркськими народами. Проте, фіно-угри Ідель-Уралу змогли провести власні національні з’їзди: удмурти (листопад 1991), ерзя і мокша (березень 1992), марі (жовтень 1992), об’єднаний з’їзд фіно-угорських народів Росії в Іжевську (травень 1992). Всі ці з’їзди ухвалили досить схожі резолюції із закликами демократизувати політичне та громадське життя у республіках, підтримати національне відродження фіно-угорських народів. Певний вплив на формування настроїв, що панували на з’їздах, особливо у середовищі національної інтелігенції, справила Естонія, у Тартуському університеті якої навчалось чимало вихідців з фіно-угорських республік Росії.

І З'їзд — 1992, м. Сиктивкар

Своєрідною кульмінацією національних з'їздів ФУН Росії став І Всесвітній конгрес фіно-угорських народів, що відбувся 1-3 грудня 1992 р. у Сиктивкарі. Організатором з'їзду виступив (ком. Komi vojtorös sövmödan komitet). Була ухвалена Декларація про співпрацю фіно-угорських народів світу. У з'їзді взяли участь 14 делегацій ФУН і 3 парламентські делегації, разом — 278 делегатів. Створено .

ІІ З'їзд — 1996, м. Будапешт

З'їзд пройшов 17-21 серпня 1996 р. у Будапешті. Його організатором стало Угорське національне товариство Всесвітнього конгресу фіно-угорських народів. У роботі з'їзду взяли участь 18 делегацій ФУН, — всього понад 600 делегатів. Крім пленарного засідання була організована робота секцій політики, економіки, культури, демографії та охорони здоров'я, ЗМІ, ради молодіжної асоціації ().

ІІІ З'їзд — 2000, м. Гельсінкі

Відбувся 10-13 грудня 2000 р. у Гельсінкі, одночасно із з'їздом Молодіжної асоціації фіно-угорських народів. Організатор: Товариство "Фінляндія-Росія" (фін. Suomi-Venäjä Seura) спільно з . У роботі з'їзду взяли участь понад 600 делегатів, гостей та спостерігачів від 21 фіно-угорського та самодійського народів, представники урядів та парламентів фіно-угорських держав, міжнародних організацій, зокрема і ЮНЕСКО, ЄС, депутати Європарламенту, президенти Угорщини, Фінляндії та Естонії, які виголосили окремі промови. Вітального листа делегатам з'їзду надіслав і президент РФ В. Путін. Гасло з'їзду: "Фіно-угорський світ у третьому тисячолітті — перспективи розвитку".

Ухвалено рішення про формування Інформаційного центру фіно-угорських народів. Як проєкт згаданого Інформцентру запрацював сайт Finugor, головним редактором якого став Юрій Попов. Також на з'їзді було затверджено проведення Днів споріднених народів, що відзначаються щорічно в кінці третього тижня жовтня.

IV З'їзд — 2004, м. Таллінн

Відбувся 15-19 серпня 2004. р. в Таллінні. Організатором з'їзду виступила (ест. Fenno-Ugria Asutus). Робота Конгресу відбувалась у чотирьох секціях: ЗМІ та інформаційні системи; культура; здоров'я, демографія та екологія; мова та освіта. На З'їзді зазначалося, що захист прав людини, корінних народів і національних меншин є питанням не лише внутрішньої політики держави, а й усього міжнародного співтовариства. Тому важливо, щоб поряд з включенням міжнародних стандартів прав людини і прав національних меншин в національне законодавство, використовувати механізми міжнародно-правових інструментів, які не потребують ратифікації державами і що володіють прямої юридичної силою.

Конгрес рекомендував організувати в 2006 році міжнародну конференцію фінно-угорських і самодийских народів для аналізу проміжних результатів виконання рекомендацій Конгресу, з широким висвітленням її підсумків в засобах масової інформації.

У резолюції З'їзду було відзначено, що обнадійливою подією стало приєднання до Європейського Союзу Естонії та Угорщини. Розвивається діалог між Європейським Союзом і Російською Федерацією, що також відкриває нові перспективи для співпраці між усіма фінно-угорськими та самодійськимі народами. Активне залучення в ці процеси молоді надає новий імпульс всьому фіно-угорському рухові.

V З'їзд — 2008, м. Ханти-Мансійськ

image
Президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес та прзеидент РФ Дмитро Медведєв. Ханти-Мансійськ, 2008 р.

Перший з'їзд, який відбувся не в Європі, а в Сибіру, та другий з'їзд з часу заснування ВКФУН, проведений на території РФ. У роботі з'їзду взяли участь понад тисячу делегатів, спостерігачів та гостей, а також президенти РФ, Угорщини, Фінляндії та Естонії. Проведений був підданий критиці марійською діаспорою Москви, яка залишилась незадоволена тим, що для них не знайшлося місця серед делегатів та спостерігачів Конгресу. У той час як на з'їзд поїхали російські чиновники (зокрема Міністерства культури РФ). Крім того, марійські активісти стверджували, що марійська квота у також була заповнена чиновниками республіки Марій Ел. Пізніше від фіно-угорських активістів лунали і звинувачення в розтраті бюджетних коштів Російської Федерації.

У резолюції З'їзду було наголошено, що, незважаючи на позитивні зрушення, відбувається скорочення чисельності більшості фінно-угорських і самодійських народів, спостерігається зміна ідентичності під впливом зовнішнього середовища в сучасному світі. З урахуванням аналізу ситуації Конгресом запропоновано прийняття певних рішень в області етнополітики та права, мовних прав і освіти, культури, ЗМІ та інформаційних систем, демографії, охорони здоров'я та екології.

Конгрес визнає, що величезним досягненням за останні чотири роки в області захисту прав людини і корінних народів є прийняття Генеральною Асамблеєю ООН 13 вересня 2007 року , яка готувалася міжнародним співтовариством спільно з корінними народами більше 20 років. У підготовці цього історичного документа брав участь з 1993 року в роботі щорічних сесій Робочої групи ООН по корінному населенню (Женева) і в складі Робочої групи ООН з доопрацювання проекту Декларації прав корінних народів світу.

VI З'їзд — 2012, м. Шиофок

Робота з'їзду тривала з 5 по 7 вересня 2012 р. в угорському місті Шиофок. Спершу VI З'їзд, відповідно до рішень V З'їзду у Ханти-Мансійську, планувалось провести в м. Комаром. Однак, згодом від цієї ідеї відмовились, оскільки з'ясувалось, що у Комаромі відсутня необхідна інфраструктура для проведення міжнародних форумів відповідного рівня. "Мова і народ" було обрано за провідну тему з'їзду.

На з'їзд прибула делегація ерзян, яка пікетувала готель "Азур", у якому проходили засідання ВКФУН. Ерзя були невдоволені формуванням єдиної делегації "мордовського народу", а не окремих делегацій ерзі та мокші. Учасники пікету заявили, що їх було не допущено до роботи Конгресу через тиск Москви. Двоє активістів: Сиресь Боляєнь та Ерюш Вежай, вдягнуті у футболки із національною символікою, розтягнули в холі готелю великий ерзянський прапор та скандували ерзянською "Слава Країні Ерзян!". Очільник Валерій Марков був змушений виправдовуватись, однак визнав, що заявку ерзян одержали, переслали владним структурам Республіки Мордовія, а мордовська влада вже сама вирішувала кого слід відправляти на Конгрес, а хто недостойний їхати на високий представницький форум. Також В, Марков висловив незадоволення системою відбору делегатів, адже схожі з ерзянськими були проблеми й в делегатів від марі та удмуртів.

VII З'їзд — 2016, м. Лахті

image
Молодіжна група Танцювального училища на церемонії відкритті VII Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів у м. Лахті (Фінляндія). 2016 р.

Відбувся 15-17 червня 2016 р. у фінському місті Лахті. Провідна тема заходу: «Фінно-угорські народи: на шляху до сталого розвитку». Організатор: Товариство "Фінляндія-Росія" (фін. Suomi-Venäjä Seura). На відкритті з'їзду були присутні президенти Фінляндії, Угорщини та Естонії.

Делегати конгресу обговорили такі теми як збереження і розвиток фінно-угорських мов та культур, можливості розвитку фінно-угорського інформаційного простору, відносини між владою та громадянським суспільством, економіка та довкілля, а також демографічні процеси.

Президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес у своїй вітальній промові особливу увагу присвятив обов'язку Естонії та Фінляндії підтримувати фінно-угорські народи Російської Федерації, а також згадав про естонський досвід збереження власної мови та ідентичності в умовах окупації:

Я знаю особисто, з досвіду своєї сім'ї, як зберегти культуру і мову свого народу навіть в тому випадку, коли ти змушений жити в розлуці з батьківщиною. Моя сім'я втекла від радянської окупації на захід, і ми разом з іншими співвітчизниками зберігали і, що найголовніше, підтримували живу культуру свого народу. Зрозуміло, все це робилося, і дуже активно, і в окупованій Естонії, де естонці зберігали свою мову і культуру, розвиваючи їх, незважаючи на чужий тиск і всілякі перешкоди.

VIII З'їзд — 2021, м. Тарту

Проведення VIII Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів було заплановане на 2020 р. в Тарту, Естонія. Однак, міжнародний захід був перенесений на 16-18 червня 2021 р., у зв'язку з падемією коронавірусу. Підготовка до VIII Конгресу супроводжувалась численними скнадалами.

21 квітня 2021 Сиресь Боляєнь, в складі української делегації, виступив на XX сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів. У соєму виступі він гостро розкритикував національну політику РФ і закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Москву через її політику щодо національних республік. Цей виступ став першим, який виголосили в ООН ерзянською мовою, при цьому було забезпечено синхронний переклад англійською.

Також С. Боляєнь надав секретаріату Форуму заяву про порушення прав корінних народів в Російській Федерації, в якій описані численні політично вмотивовані переслідування та репресії проти лідерів та активістів національних рухів татар, інгушів, калмиків та бурятів.

Виступ ерзянського Інязора одержав широкий суспільний резонанс в українських ЗМІ. Промова Боляєня привернула американського політолога Пола Гобла, української письменниці Оксани Забужко, а також викликала обурення серед лояльних до Москви організацій фіно-угорських народів.

image
Головний старійшина ерзян Сиресь Боляєнь та естонський писмьенник Арво Валтон, який тримає у руках журнал «ĚRZÄŃ VAL». VIII Всесвітній конгрес фінно-угорських народів. Тарту, 2021.

Через два дні після виступу Сиреся Боляєня на XX сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів Асоціація фінно-угорських народів Росії виступила із публічною заявою про відмову брати участь в Конгресі. АФУН звинуватила Конгрес у політизації та «використанні фіно-угорської карти» для тиску на РФ. Демарш АФУН був жорстко розкритикований марійськими та ерзянськими активістами. Ерзя публічно відтвердили свою готовність взяти участь в Конгресі, а Консультативний комітет Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів заявив, що АФУН не наділений повноваженнями виступати від фінно-угорських і самодійських народів РФ.

21 травня 2021 ерзянський Інязор Сиресь Боляєнь публічно звернувся до міністра закордонних справ Естонії Еви-Марії Лійметс із вимогою офіційно підтвердити статус ерзянської делегації. У своєму зверненні він також зазначив, що організатори Конгресу вимагають від нього узгодити склад делегації із російськими чиновниками, що є неприйнятним для Атянь Езєм (ерз. Рада старійшин), яка "підзвітна ерзянам і не погоджує своїх рішень із Міністерством культури Республіки Мордовія чи з АФУН". На підтвердження своїх слів він оприлюднив офіційне листування з Консультативним комітетом Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів. 1 червня 2021, за день до закриття реєстрації на Конгрес, організатори заходу заявили, що ерзянська делегація не надала всіх необхідних документів. Вже наступного дня ерзянський Інязор Сиресь Боляєнь та представник ерзянської громади України Дмитро Левусь були прийняті послом Естонії в Україні Каімом Кууском в приміщенні посольства. За результатами проведеної зустрічі Сиресь Боляєнь заявив про свій намір взяти участь в роботі VIII Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів в якості спостерігача.

4-5 червня 2021 в Іжкарі, за підтримки Федеральної агенції з питань національностей РФ, відбувся форум АФУН. На відкритті форуму виступив керівник АФУН Петро Тултаєв, який у сврєму виступі гостро розкритикував Всесвітній конгресу фінно-угорських народів:

«На етапі заснування Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів у 1992 р. основні цілі були благими, прогресивними: збереження і розвиток фінно-угорських мов, культур, зміцнення національної самосвідомості, розвиток міжнародних фінно-угорських наукових, культурних і громадських зв'язків. Однак згодом діяльність Конгресу стала носити яскраво виражений політизований характер, представники Угорщини, Фінляндії та Естонії основним завданням стали бачити обговорення лише російських проблем, негативних аспектів життя російських фінно-угрів, в їх «вихованні» в напрямку протистояння влади і в дусі ідеї самовизначення.

Відзначимо, не без жалю, що вцілому в середовищі європейської етнічної інтелігенції і представників влади, при оцінці становища фінно-угорських народів, на конгресах склалася стійка тенденція до акцентування уваги на негативних аспектах життя фінно-угорських народів в Російській Федерації.

У той же час становище фінно-угорських національних меншин всередині Євросоюзу практично не розглядається. А фактів, які свідчать про значні проблеми в житті даних етнічних спільнот чимало.

Форум АФУН в Іжкарі публічно протиставив себе VIII Всесвітньому конгресу фінно-угорських народів в Тарту. Однак наразився на критику не лише фінно-угорських активістів закордону, але й в самій Російській Федерації.

VIII Всесвітній конгрес фінно-угорських народів супроводжувався сканадалами із недопуском делегатів, нелояльних до політики Кремля, а також гострими заявами марійських та ерзянських активітсів. У день відкриття Конгресу, 16 червня, головний старійшина ерзянського народу (Інязор) Сиресь Боляєнь провів брифінг для естонських ЗМІ. Захід відбувся перед входом до Естонського національного музею в Тарту, де проходить церемонія відкриття VIII Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів. Ерзянський старійшина гостро розкритикував національну політику РФ і констатував, що Всесвітній конгрес фінно-угорських народів перебуває в глибокій кризі і потребує реформування.

Із публічними закликами реформувати Конгрес виступив і редактор сайту MariUver Васлі Ніколаєв. Він скерував Консультативному комітетові листа, у якому вказав, що із чинним регламентом вибори марійських делегатів перебувають під повним контролем російської влади.

Громадських рух «Вільний Ідель-Урал» також залишився незадоволеним як проведенням Конгресу, так і його підготовкою. Лідери руху публічно розкритикували Угорщину, Естонію та Фінляндію за «небажання представляти інтереси своїх бездержавних братів»:

«Вільний Ідель-Урал» змушений констатувати, що VIII Всесвітній конгрес фіно-угорських народів продемонстрував небажання трьох фінно-угорських держав представляти інтереси своїх бездержавних братів. Модель поведінки, яку пропонує Конгрес: не помічати, не говорити, не вирішувати проблем фіно-угорських народів Російської Федерації – ми розглядаємо як прояв слабкодухості.

«Вільний Ідель-Урал» закликає фіно-угорських активістів, відданих ідеалам свободи та дотримання прав людини, вимагати від Консультативного комітету рішучих, зокрема і політичних кроків на захист пригноблених братів у Російській Федерації. Паралельно, не полишаючи надій реформувати Конгрес, ми пропонуємо розглянути можливість створення інших міжнародних майданчиків, на території країн, що не бояться підставити плече національним рухам. На нашу думку однією з таких країн може бути Литва, що демонструє послідовність та рішучість у реалізації власної зовнішньої політики.

Принцип роботи

Кожен народ, у відповідності до Положення про ВКФУН , має власну квоту, розраховану за принципом чисельності. Делегації формуються самими народами відповідно до власних процедур: десь питання вирішується на загальному з'їзді, десь — на районних зборах, десь — уповноваженим органом народу, а десь за домовленістю провідних громадських організацій. Консультативний комітет фінно-угорських народів — громадський орган управління рухом між конгресами — втручається в процеси тільки в разі гострих конфліктних ситуацій. Конкуренція за право бути обраним делегатом Конгресу досить висока, в середньому — 1 делегат на 10 претендентів.

Критика

ВКФУН неодноразово піддавався критиці російськими чиновниками та провладними активістами з числа громадських організацій ФУН Росії. Конгресу закидали прихильність до НАТО та "ідеологічну промивку" делегатів з Російської Федерації. Марійський публіцист Юрій Єрофєєв критикував Конгрес за позиціонування в якості органу управління фіно-угорським рухом. Єрофєєв вважає, що потреби в діяльності ВКФУН немає, а підтримку міжнаціональних зв'язків можна здійснювати через форуми фіно-угористів, що функціонували у 1960-х роках під парасолькою СРСР. У той же час інші активісти, далекі від державного апарату РФ, скаржились на перетворення ВКФУН в інтелектуальну тусовку вчених, журналістів та діячів мистецтва, які не зацікавлені у вирішенні конкретних проблем фіно-угорських народів.

Примітки

  1. . cyberleninka.ru. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  2. (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 3 січня 2020.
  3. . MariUver (ru-RU) . 10 жовтня 2008. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  4. . www.fucongress.org. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  5. Петан (7 листопада 2008). . MariUver (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  6. . MariUver (ru-RU) . 15 грудня 2008. Архів оригіналу за 10 травня 2019. Процитовано 3 січня 2020.
  7. . MariUver (ru-RU) . 19 лютого 2012. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  8. . MariUver (ru-RU) . 10 лютого 2011. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  9. . MariUver (ru-RU) . 23 травня 2011. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  10. . nazaccent.ru (рос.). Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  11. komikz (7 вересня 2012). . Красное Знамя (ru-RU) . Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  12. . Fenno-Ugria (ru-RU) . Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 19 червня 2021.
  13. . Новинарня (укр.). 22 квітня 2021. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  14. Goble, Paul (24 квітня 2021). . Window on Eurasia -- New Series. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  15. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  16. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  17. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  18. . Вільний Ідель-Урал (укр.). 21 травня 2021. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  19. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  20. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  21. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 26 червня 2021.
  22. . afunrf.ru. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  23. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  24. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  25. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  26. ERR, Элина Конд | (16 червня 2021). . ERR (рос.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  27. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  28. . Вільний Ідель-Урал (укр.). 23 червня 2021. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 27 червня 2021.
  29. . MariUver (ru-RU) . 2 квітня 2012. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.
  30. . MariUver (ru-RU) . 2 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 січня 2020. Процитовано 3 січня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vsesvitnij kongres fino ugorskih narodiv VKFUN nezalezhnij predstavnickij forum fino ugorskih ta samodijskih narodiv sho maye na meti rozvivati nacionalnu svidomist fino ugorskih narodiv zahishati ta plekati yihni kulturi ta movi U svoyij diyalnosti spirayetsya na Deklaraciyu pro spivpracyu fino ugorskih narodiv svitu Za reglamentom VKFUN sklikayetsya raz na chotiri roki V Z yizd Vsesvitnogo kongresu fino ugorskih narodiv u Hanti Mansijsku RF 2008 rik Za stolom sidyat prezidenti Ugorshini RF Finlyandiyi ta Estoniyi IstoriyaCherez dispersnij harakter rozselennya fino ugorskih narodiv FUN zv yazki mizh nimi buli velmi uskladneni U novitnij chas pershi sprobi nalagodzhennya kontaktiv mizh fino ugorskimi narodami buli zrobleni v carini movoznavstva Na cij osnovi z seredini HIH st pochali vibudovuvatis stali kontakti mizh naukovcyami sho zgodom buli rozshireni j na inshi naukovi sferi vivchennya tradicij zvichayiv mifologiyi ta kulturi FUN zagalom Pershij kongres z pitan vivchennya kulturi FUN bulo provedeno u 1921 r u Gelsinki Tretij kongres sho vidbuvsya v Ugorshini u 1928 r zibrav vzhe ponad 600 delegativ sho pribuli perevazhno z Finlyandiyi specialnim potyagom Mizhnarodni konferenciyi fino ugoristiv stali regulyarno provoditis z 1960 h rokiv Na cih forumah zbiralis vcheni z Ugorshini Estoniyi Finlyandiyi SRSR yaki obminyuvalis znannyami v sferi fino ugoristiki Odnak ci forumi nosili viklyuchno naukovij harakter i perebuvali pid silnim ideologichnim vplivom SRSR Situaciya dokorinno zminilas na pochatku 1990 h koli FUN zdobuli mozhlivist govoriti ne lishe pro vlasni tradiciyi i pobut ale j porushuvati politichni pitannya Strimke zrostannya nacionalnoyi svidomosti FUN vimagalo pereformatuvannya mizhnarodnih fino ugorskih forumiv yaki vzhe ne mogli zadovolnyati novih viklikiv chasu Nacionalne pidnesennya zachepilo ne lishe FUN sho vzhe mali vlasni derzhavi Ugorshina Finlyandiya ta Estoniya ale j bezderzhavni naciyi Nacionalne vidrodzhennya FUN Rosiyi u 1988 1991 rr zokrema j na teritoriyi Idel Uralu ne malo takogo yaskravogo politichnogo virazhennya yak u vipadku iz tyurkskimi narodami Prote fino ugri Idel Uralu zmogli provesti vlasni nacionalni z yizdi udmurti listopad 1991 erzya i moksha berezen 1992 mari zhovten 1992 ob yednanij z yizd fino ugorskih narodiv Rosiyi v Izhevsku traven 1992 Vsi ci z yizdi uhvalili dosit shozhi rezolyuciyi iz zaklikami demokratizuvati politichne ta gromadske zhittya u respublikah pidtrimati nacionalne vidrodzhennya fino ugorskih narodiv Pevnij vpliv na formuvannya nastroyiv sho panuvali na z yizdah osoblivo u seredovishi nacionalnoyi inteligenciyi spravila Estoniya u Tartuskomu universiteti yakoyi navchalos chimalo vihidciv z fino ugorskih respublik Rosiyi I Z yizd 1992 m Siktivkar Svoyeridnoyu kulminaciyeyu nacionalnih z yizdiv FUN Rosiyi stav I Vsesvitnij kongres fino ugorskih narodiv sho vidbuvsya 1 3 grudnya 1992 r u Siktivkari Organizatorom z yizdu vistupiv kom Komi vojtoros sovmodan komitet Bula uhvalena Deklaraciya pro spivpracyu fino ugorskih narodiv svitu U z yizdi vzyali uchast 14 delegacij FUN i 3 parlamentski delegaciyi razom 278 delegativ Stvoreno II Z yizd 1996 m Budapesht Z yizd projshov 17 21 serpnya 1996 r u Budapeshti Jogo organizatorom stalo Ugorske nacionalne tovaristvo Vsesvitnogo kongresu fino ugorskih narodiv U roboti z yizdu vzyali uchast 18 delegacij FUN vsogo ponad 600 delegativ Krim plenarnogo zasidannya bula organizovana robota sekcij politiki ekonomiki kulturi demografiyi ta ohoroni zdorov ya ZMI radi molodizhnoyi asociaciyi III Z yizd 2000 m Gelsinki Vidbuvsya 10 13 grudnya 2000 r u Gelsinki odnochasno iz z yizdom Molodizhnoyi asociaciyi fino ugorskih narodiv Organizator Tovaristvo Finlyandiya Rosiya fin Suomi Venaja Seura spilno z U roboti z yizdu vzyali uchast ponad 600 delegativ gostej ta sposterigachiv vid 21 fino ugorskogo ta samodijskogo narodiv predstavniki uryadiv ta parlamentiv fino ugorskih derzhav mizhnarodnih organizacij zokrema i YuNESKO YeS deputati Yevroparlamentu prezidenti Ugorshini Finlyandiyi ta Estoniyi yaki vigolosili okremi promovi Vitalnogo lista delegatam z yizdu nadislav i prezident RF V Putin Gaslo z yizdu Fino ugorskij svit u tretomu tisyacholitti perspektivi rozvitku Uhvaleno rishennya pro formuvannya Informacijnogo centru fino ugorskih narodiv Yak proyekt zgadanogo Informcentru zapracyuvav sajt Finugor golovnim redaktorom yakogo stav Yurij Popov Takozh na z yizdi bulo zatverdzheno provedennya Dniv sporidnenih narodiv sho vidznachayutsya shorichno v kinci tretogo tizhnya zhovtnya IV Z yizd 2004 m Tallinn Vidbuvsya 15 19 serpnya 2004 r v Tallinni Organizatorom z yizdu vistupila fundaciya Fenno Ugriya est Fenno Ugria Asutus Robota Kongresu vidbuvalas u chotiroh sekciyah ZMI ta informacijni sistemi kultura zdorov ya demografiya ta ekologiya mova ta osvita Na Z yizdi zaznachalosya sho zahist prav lyudini korinnih narodiv i nacionalnih menshin ye pitannyam ne lishe vnutrishnoyi politiki derzhavi a j usogo mizhnarodnogo spivtovaristva Tomu vazhlivo shob poryad z vklyuchennyam mizhnarodnih standartiv prav lyudini i prav nacionalnih menshin v nacionalne zakonodavstvo vikoristovuvati mehanizmi mizhnarodno pravovih instrumentiv yaki ne potrebuyut ratifikaciyi derzhavami i sho volodiyut pryamoyi yuridichnoyi siloyu Kongres rekomenduvav organizuvati v 2006 roci mizhnarodnu konferenciyu finno ugorskih i samodijskih narodiv dlya analizu promizhnih rezultativ vikonannya rekomendacij Kongresu z shirokim visvitlennyam yiyi pidsumkiv v zasobah masovoyi informaciyi U rezolyuciyi Z yizdu bulo vidznacheno sho obnadijlivoyu podiyeyu stalo priyednannya do Yevropejskogo Soyuzu Estoniyi ta Ugorshini Rozvivayetsya dialog mizh Yevropejskim Soyuzom i Rosijskoyu Federaciyeyu sho takozh vidkrivaye novi perspektivi dlya spivpraci mizh usima finno ugorskimi ta samodijskimi narodami Aktivne zaluchennya v ci procesi molodi nadaye novij impuls vsomu fino ugorskomu ruhovi V Z yizd 2008 m Hanti Mansijsk Prezident Estoniyi Toomas Gendrik Ilves ta przeident RF Dmitro Medvedyev Hanti Mansijsk 2008 r Pershij z yizd yakij vidbuvsya ne v Yevropi a v Sibiru ta drugij z yizd z chasu zasnuvannya VKFUN provedenij na teritoriyi RF U roboti z yizdu vzyali uchast ponad tisyachu delegativ sposterigachiv ta gostej a takozh prezidenti RF Ugorshini Finlyandiyi ta Estoniyi Provedenij buv piddanij kritici marijskoyu diasporoyu Moskvi yaka zalishilas nezadovolena tim sho dlya nih ne znajshlosya miscya sered delegativ ta sposterigachiv Kongresu U toj chas yak na z yizd poyihali rosijski chinovniki zokrema Ministerstva kulturi RF Krim togo marijski aktivisti stverdzhuvali sho marijska kvota u takozh bula zapovnena chinovnikami respubliki Marij El Piznishe vid fino ugorskih aktivistiv lunali i zvinuvachennya v roztrati byudzhetnih koshtiv Rosijskoyi Federaciyi U rezolyuciyi Z yizdu bulo nagolosheno sho nezvazhayuchi na pozitivni zrushennya vidbuvayetsya skorochennya chiselnosti bilshosti finno ugorskih i samodijskih narodiv sposterigayetsya zmina identichnosti pid vplivom zovnishnogo seredovisha v suchasnomu sviti Z urahuvannyam analizu situaciyi Kongresom zaproponovano prijnyattya pevnih rishen v oblasti etnopolitiki ta prava movnih prav i osviti kulturi ZMI ta informacijnih sistem demografiyi ohoroni zdorov ya ta ekologiyi Kongres viznaye sho velicheznim dosyagnennyam za ostanni chotiri roki v oblasti zahistu prav lyudini i korinnih narodiv ye prijnyattya Generalnoyu Asambleyeyu OON 13 veresnya 2007 roku yaka gotuvalasya mizhnarodnim spivtovaristvom spilno z korinnimi narodami bilshe 20 rokiv U pidgotovci cogo istorichnogo dokumenta brav uchast z 1993 roku v roboti shorichnih sesij Robochoyi grupi OON po korinnomu naselennyu Zheneva i v skladi Robochoyi grupi OON z doopracyuvannya proektu Deklaraciyi prav korinnih narodiv svitu VI Z yizd 2012 m Shiofok Robota z yizdu trivala z 5 po 7 veresnya 2012 r v ugorskomu misti Shiofok Spershu VI Z yizd vidpovidno do rishen V Z yizdu u Hanti Mansijsku planuvalos provesti v m Komarom Odnak zgodom vid ciyeyi ideyi vidmovilis oskilki z yasuvalos sho u Komaromi vidsutnya neobhidna infrastruktura dlya provedennya mizhnarodnih forumiv vidpovidnogo rivnya Mova i narod bulo obrano za providnu temu z yizdu Na z yizd pribula delegaciya erzyan yaka piketuvala gotel Azur u yakomu prohodili zasidannya VKFUN Erzya buli nevdovoleni formuvannyam yedinoyi delegaciyi mordovskogo narodu a ne okremih delegacij erzi ta mokshi Uchasniki piketu zayavili sho yih bulo ne dopusheno do roboti Kongresu cherez tisk Moskvi Dvoye aktivistiv Sires Bolyayen ta Eryush Vezhaj vdyagnuti u futbolki iz nacionalnoyu simvolikoyu roztyagnuli v holi gotelyu velikij erzyanskij prapor ta skanduvali erzyanskoyu Slava Krayini Erzyan Ochilnik Valerij Markov buv zmushenij vipravdovuvatis odnak viznav sho zayavku erzyan oderzhali pereslali vladnim strukturam Respubliki Mordoviya a mordovska vlada vzhe sama virishuvala kogo slid vidpravlyati na Kongres a hto nedostojnij yihati na visokij predstavnickij forum Takozh V Markov visloviv nezadovolennya sistemoyu vidboru delegativ adzhe shozhi z erzyanskimi buli problemi j v delegativ vid mari ta udmurtiv VII Z yizd 2016 m Lahti Molodizhna grupa Tancyuvalnogo uchilisha na ceremoniyi vidkritti VII Vsesvitnogo kongresu finno ugorskih narodiv u m Lahti Finlyandiya 2016 r Vidbuvsya 15 17 chervnya 2016 r u finskomu misti Lahti Providna tema zahodu Finno ugorski narodi na shlyahu do stalogo rozvitku Organizator Tovaristvo Finlyandiya Rosiya fin Suomi Venaja Seura Na vidkritti z yizdu buli prisutni prezidenti Finlyandiyi Ugorshini ta Estoniyi Delegati kongresu obgovorili taki temi yak zberezhennya i rozvitok finno ugorskih mov ta kultur mozhlivosti rozvitku finno ugorskogo informacijnogo prostoru vidnosini mizh vladoyu ta gromadyanskim suspilstvom ekonomika ta dovkillya a takozh demografichni procesi Prezident Estoniyi Toomas Gendrik Ilves u svoyij vitalnij promovi osoblivu uvagu prisvyativ obov yazku Estoniyi ta Finlyandiyi pidtrimuvati finno ugorski narodi Rosijskoyi Federaciyi a takozh zgadav pro estonskij dosvid zberezhennya vlasnoyi movi ta identichnosti v umovah okupaciyi Ya znayu osobisto z dosvidu svoyeyi sim yi yak zberegti kulturu i movu svogo narodu navit v tomu vipadku koli ti zmushenij zhiti v rozluci z batkivshinoyu Moya sim ya vtekla vid radyanskoyi okupaciyi na zahid i mi razom z inshimi spivvitchiznikami zberigali i sho najgolovnishe pidtrimuvali zhivu kulturu svogo narodu Zrozumilo vse ce robilosya i duzhe aktivno i v okupovanij Estoniyi de estonci zberigali svoyu movu i kulturu rozvivayuchi yih nezvazhayuchi na chuzhij tisk i vsilyaki pereshkodi VIII Z yizd 2021 m Tartu Provedennya VIII Vsesvitnogo kongresu finno ugorskih narodiv bulo zaplanovane na 2020 r v Tartu Estoniya Odnak mizhnarodnij zahid buv perenesenij na 16 18 chervnya 2021 r u zv yazku z pademiyeyu koronavirusu Pidgotovka do VIII Kongresu suprovodzhuvalas chislennimi sknadalami 21 kvitnya 2021 Sires Bolyayen v skladi ukrayinskoyi delegaciyi vistupiv na XX sesiyi Postijnogo forumu OON z pitan korinnih narodiv U soyemu vistupi vin gostro rozkritikuvav nacionalnu politiku RF i zaklikav mizhnarodnu spilnotu posiliti tisk na Moskvu cherez yiyi politiku shodo nacionalnih respublik Cej vistup stav pershim yakij vigolosili v OON erzyanskoyu movoyu pri comu bulo zabezpecheno sinhronnij pereklad anglijskoyu Takozh S Bolyayen nadav sekretariatu Forumu zayavu pro porushennya prav korinnih narodiv v Rosijskij Federaciyi v yakij opisani chislenni politichno vmotivovani peresliduvannya ta represiyi proti lideriv ta aktivistiv nacionalnih ruhiv tatar ingushiv kalmikiv ta buryativ Vistup erzyanskogo Inyazora oderzhav shirokij suspilnij rezonans v ukrayinskih ZMI Promova Bolyayenya privernula amerikanskogo politologa Pola Gobla ukrayinskoyi pismennici Oksani Zabuzhko a takozh viklikala oburennya sered loyalnih do Moskvi organizacij fino ugorskih narodiv Golovnij starijshina erzyan Sires Bolyayen ta estonskij pismennik Arvo Valton yakij trimaye u rukah zhurnal ERZAN VAL VIII Vsesvitnij kongres finno ugorskih narodiv Tartu 2021 Cherez dva dni pislya vistupu Siresya Bolyayenya na XX sesiyi Postijnogo forumu OON z pitan korinnih narodiv Asociaciya finno ugorskih narodiv Rosiyi vistupila iz publichnoyu zayavoyu pro vidmovu brati uchast v Kongresi AFUN zvinuvatila Kongres u politizaciyi ta vikoristanni fino ugorskoyi karti dlya tisku na RF Demarsh AFUN buv zhorstko rozkritikovanij marijskimi ta erzyanskimi aktivistami Erzya publichno vidtverdili svoyu gotovnist vzyati uchast v Kongresi a Konsultativnij komitet Vsesvitnogo kongresu finno ugorskih narodiv zayaviv sho AFUN ne nadilenij povnovazhennyami vistupati vid finno ugorskih i samodijskih narodiv RF 21 travnya 2021 erzyanskij Inyazor Sires Bolyayen publichno zvernuvsya do ministra zakordonnih sprav Estoniyi Evi Mariyi Lijmets iz vimogoyu oficijno pidtverditi status erzyanskoyi delegaciyi U svoyemu zvernenni vin takozh zaznachiv sho organizatori Kongresu vimagayut vid nogo uzgoditi sklad delegaciyi iz rosijskimi chinovnikami sho ye neprijnyatnim dlya Atyan Ezyem erz Rada starijshin yaka pidzvitna erzyanam i ne pogodzhuye svoyih rishen iz Ministerstvom kulturi Respubliki Mordoviya chi z AFUN Na pidtverdzhennya svoyih sliv vin oprilyudniv oficijne listuvannya z Konsultativnim komitetom Vsesvitnogo kongresu finno ugorskih narodiv 1 chervnya 2021 za den do zakrittya reyestraciyi na Kongres organizatori zahodu zayavili sho erzyanska delegaciya ne nadala vsih neobhidnih dokumentiv Vzhe nastupnogo dnya erzyanskij Inyazor Sires Bolyayen ta predstavnik erzyanskoyi gromadi Ukrayini Dmitro Levus buli prijnyati poslom Estoniyi v Ukrayini Kaimom Kuuskom v primishenni posolstva Za rezultatami provedenoyi zustrichi Sires Bolyayen zayaviv pro svij namir vzyati uchast v roboti VIII Vsesvitnogo kongresu finno ugorskih narodiv v yakosti sposterigacha 4 5 chervnya 2021 v Izhkari za pidtrimki Federalnoyi agenciyi z pitan nacionalnostej RF vidbuvsya forum AFUN Na vidkritti forumu vistupiv kerivnik AFUN Petro Tultayev yakij u svryemu vistupi gostro rozkritikuvav Vsesvitnij kongresu finno ugorskih narodiv Na etapi zasnuvannya Vsesvitnogo kongresu finno ugorskih narodiv u 1992 r osnovni cili buli blagimi progresivnimi zberezhennya i rozvitok finno ugorskih mov kultur zmicnennya nacionalnoyi samosvidomosti rozvitok mizhnarodnih finno ugorskih naukovih kulturnih i gromadskih zv yazkiv Odnak zgodom diyalnist Kongresu stala nositi yaskravo virazhenij politizovanij harakter predstavniki Ugorshini Finlyandiyi ta Estoniyi osnovnim zavdannyam stali bachiti obgovorennya lishe rosijskih problem negativnih aspektiv zhittya rosijskih finno ugriv v yih vihovanni v napryamku protistoyannya vladi i v dusi ideyi samoviznachennya Vidznachimo ne bez zhalyu sho vcilomu v seredovishi yevropejskoyi etnichnoyi inteligenciyi i predstavnikiv vladi pri ocinci stanovisha finno ugorskih narodiv na kongresah sklalasya stijka tendenciya do akcentuvannya uvagi na negativnih aspektah zhittya finno ugorskih narodiv v Rosijskij Federaciyi U toj zhe chas stanovishe finno ugorskih nacionalnih menshin vseredini Yevrosoyuzu praktichno ne rozglyadayetsya A faktiv yaki svidchat pro znachni problemi v zhitti danih etnichnih spilnot chimalo Forum AFUN v Izhkari publichno protistaviv sebe VIII Vsesvitnomu kongresu finno ugorskih narodiv v Tartu Odnak narazivsya na kritiku ne lishe finno ugorskih aktivistiv zakordonu ale j v samij Rosijskij Federaciyi VIII Vsesvitnij kongres finno ugorskih narodiv suprovodzhuvavsya skanadalami iz nedopuskom delegativ neloyalnih do politiki Kremlya a takozh gostrimi zayavami marijskih ta erzyanskih aktivitsiv U den vidkrittya Kongresu 16 chervnya golovnij starijshina erzyanskogo narodu Inyazor Sires Bolyayen proviv brifing dlya estonskih ZMI Zahid vidbuvsya pered vhodom do Estonskogo nacionalnogo muzeyu v Tartu de prohodit ceremoniya vidkrittya VIII Vsesvitnogo kongresu finno ugorskih narodiv Erzyanskij starijshina gostro rozkritikuvav nacionalnu politiku RF i konstatuvav sho Vsesvitnij kongres finno ugorskih narodiv perebuvaye v glibokij krizi i potrebuye reformuvannya Iz publichnimi zaklikami reformuvati Kongres vistupiv i redaktor sajtu MariUver Vasli Nikolayev Vin skeruvav Konsultativnomu komitetovi lista u yakomu vkazav sho iz chinnim reglamentom vibori marijskih delegativ perebuvayut pid povnim kontrolem rosijskoyi vladi Gromadskih ruh Vilnij Idel Ural takozh zalishivsya nezadovolenim yak provedennyam Kongresu tak i jogo pidgotovkoyu Lideri ruhu publichno rozkritikuvali Ugorshinu Estoniyu ta Finlyandiyu za nebazhannya predstavlyati interesi svoyih bezderzhavnih brativ Vilnij Idel Ural zmushenij konstatuvati sho VIII Vsesvitnij kongres fino ugorskih narodiv prodemonstruvav nebazhannya troh finno ugorskih derzhav predstavlyati interesi svoyih bezderzhavnih brativ Model povedinki yaku proponuye Kongres ne pomichati ne govoriti ne virishuvati problem fino ugorskih narodiv Rosijskoyi Federaciyi mi rozglyadayemo yak proyav slabkoduhosti Vilnij Idel Ural zaklikaye fino ugorskih aktivistiv viddanih idealam svobodi ta dotrimannya prav lyudini vimagati vid Konsultativnogo komitetu rishuchih zokrema i politichnih krokiv na zahist prignoblenih brativ u Rosijskij Federaciyi Paralelno ne polishayuchi nadij reformuvati Kongres mi proponuyemo rozglyanuti mozhlivist stvorennya inshih mizhnarodnih majdanchikiv na teritoriyi krayin sho ne boyatsya pidstaviti pleche nacionalnim ruham Na nashu dumku odniyeyu z takih krayin mozhe buti Litva sho demonstruye poslidovnist ta rishuchist u realizaciyi vlasnoyi zovnishnoyi politiki Princip robotiKozhen narod u vidpovidnosti do Polozhennya pro VKFUN maye vlasnu kvotu rozrahovanu za principom chiselnosti Delegaciyi formuyutsya samimi narodami vidpovidno do vlasnih procedur des pitannya virishuyetsya na zagalnomu z yizdi des na rajonnih zborah des upovnovazhenim organom narodu a des za domovlenistyu providnih gromadskih organizacij Konsultativnij komitet finno ugorskih narodiv gromadskij organ upravlinnya ruhom mizh kongresami vtruchayetsya v procesi tilki v razi gostrih konfliktnih situacij Konkurenciya za pravo buti obranim delegatom Kongresu dosit visoka v serednomu 1 delegat na 10 pretendentiv KritikaVKFUN neodnorazovo piddavavsya kritici rosijskimi chinovnikami ta provladnimi aktivistami z chisla gromadskih organizacij FUN Rosiyi Kongresu zakidali prihilnist do NATO ta ideologichnu promivku delegativ z Rosijskoyi Federaciyi Marijskij publicist Yurij Yerofyeyev kritikuvav Kongres za pozicionuvannya v yakosti organu upravlinnya fino ugorskim ruhom Yerofyeyev vvazhaye sho potrebi v diyalnosti VKFUN nemaye a pidtrimku mizhnacionalnih zv yazkiv mozhna zdijsnyuvati cherez forumi fino ugoristiv sho funkcionuvali u 1960 h rokah pid parasolkoyu SRSR U toj zhe chas inshi aktivisti daleki vid derzhavnogo aparatu RF skarzhilis na peretvorennya VKFUN v intelektualnu tusovku vchenih zhurnalistiv ta diyachiv mistectva yaki ne zacikavleni u virishenni konkretnih problem fino ugorskih narodiv Primitki cyberleninka ru Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020 ukr Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 3 sichnya 2020 MariUver ru RU 10 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020 www fucongress org Arhiv originalu za 16 sichnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020 Petan 7 listopada 2008 MariUver ru RU Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020 MariUver ru RU 15 grudnya 2008 Arhiv originalu za 10 travnya 2019 Procitovano 3 sichnya 2020 MariUver ru RU 19 lyutogo 2012 Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020 MariUver ru RU 10 lyutogo 2011 Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020 MariUver ru RU 23 travnya 2011 Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020 nazaccent ru ros Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020 komikz 7 veresnya 2012 Krasnoe Znamya ru RU Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020 Fenno Ugria ru RU Arhiv originalu za 17 chervnya 2021 Procitovano 19 chervnya 2021 Novinarnya ukr 22 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 Goble Paul 24 kvitnya 2021 Window on Eurasia New Series Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 26 chervnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 26 chervnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 26 chervnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 Vilnij Idel Ural ukr 21 travnya 2021 Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 26 chervnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2021 afunrf ru Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2021 ERR Elina Kond 16 chervnya 2021 ERR ros Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 27 chervnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2021 Vilnij Idel Ural ukr 23 chervnya 2021 Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Procitovano 27 chervnya 2021 MariUver ru RU 2 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020 MariUver ru RU 2 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 3 sichnya 2020 Procitovano 3 sichnya 2020

Дата публікації:
Топ