Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Боляєнь Сиресь ерз Boläeń Syreś рос Александр Григорьевич Болькин нар 7 травня 1958 19580507 Саранськ український громад

Боляєнь Сиресь

Боляєнь Сиресь

Боляєнь Сиресь (ерз. Boläeń Syreś; рос. Александр Григорьевич Болькин; нар. 7 травня 1958(19580507), Саранськ) — український громадський діяч, ерзянський поет і перекладач, Інязор ерзянського народу, голова товариства ерзя в Україні «Ěrzäń val» («Ерзянське слово»), співзасновник громадського руху «Вільний Ідель-Урал». Учасник Форуму Вільних Держав Постросії

Сиресь Боляєнь
Boläeń Syreś
ерз. Syreś Boläeń
image
Сиресь Боляєнь
Boläeń Syreś
Сиресь Боляєнь у 2019
Інязор
Нині на посаді
На посаді з12 вересня 2019
ПопередникКшуманцянь Пірґуж
Народився7 травня 1958(1958-05-07) (66 років)
Саранськ, Республіка Мордовія
Відомий якОлександр Болькін
Громадянствоimage Україна
Національністьерзя
ОсвітаКиївський інститут військово-повітряних сил (1992 рік)
Політична партіябезпартійний
Професіявійськовий
Релігіяінешкіпазія
inyazoro.info
image Медіафайли у Вікісховищі

Сім'я та походження

Народився в російсько-ерзянській родині в Саранську. Мати — росіянка, батько — ерзя. Важливу роль у становленні ерзянської ідентичності Боляєня Сиреся відіграла його бабуся по батьківській лінії — Мотрона Олексіївна Бутяйкіна, яка оповідала своєму онукові казки, легенди й міфи про ерзянський народ і його героїв. Зростав у Мордовії, був піонером, комсомольцем. На першому курсі військового училища вступив у КПРС.

image
Боляєнь Сиресь у липні 2019 року

У 1978 році переїхав в Україну, служив на Житомирщині. Згодом пішов на навчання в Київський інститут ВПС. В Україні відчув поштовх до національного самоусвідомлення, коли на прохання знайомого університетського викладача охороняв пам'ятник Леніну «від українських радикалів». Це був Київ 90-х років, тоді до Сиреся підійшов В'ячеслав Чорновіл. В'язень мордовських таборів розчув особливий акцент співрозмовника і зав'язав з ним бесіду про історію та культуру народу ерзя. Чорновіл знав про ерзя більше, ніж сам Болькін. Тоді Боляєнь став багато чого пригадувати. Наприклад, як його бабця Мотрона Олексіївна наспівувала народні пісні й розповідала малому Сиресю казки про багатоголового змія, якого здолали ерзянські леґені. Після розмови з Чорноволом вирішив охороняти не Леніна, а рідну культуру.

Товариство «Ерзянь Вал»

Сиресь Боляєнь створив у Києві товариство «Ěrzäń val» (укр. «Ерзянське слово»), яке об'єднало ерзян та їхніх нащадків у столиці України. До початку російсько-української війни (2014) активісти товариства видавали книжки ерзянською мовою, укладали електронний ерзянсько-російський словник. У рамках діяльності товариства Боляєнь зміцнює українсько-ерзянські зв'язки, наприклад перекладає ерзянською українські пісні й українську поезію. Активно дописує в незалежну газету «Ерзянь Мастор».

Революція гідності та війна на Донбасі

image Зовнішні зображення
image Сиресь Боляєнь та муфтій Духовного управління мусульман України Саїд Ісмагілов у військово-польовому наметі на сході України.
image Сиресь Боляєнь в українському військовому однострої.

Учасник Революції гідності, як волонтер привозив із друзями-ерзянами дрова на Майдан Незалежності для обігріву наметів. В останні, найнебезпечніші дні, був на Майдані разом із сином та друзями. Ще до того, на Банковій, його жорстоко побили «беркутівці». Одержав чотири глибоких рани на голові, тріщину черепа, струс мозку, три зламані ребра. З початком війни на Донбасі їздив до зони проведення АТО як волонтер. Пізніше був мобілізований до лав 10-ї гірсько-штурмової бригади Збройних Сил України, брав участь у бойових діях.

Громадський рух «Вільний Ідель-Урал»

image
Засновники руху «Вільний Ідель-Урал» зліва направо: Сиресь Боляєнь, Ростислав Мартинюк (українець, член київського товариства «Ерзянь Вал»), Рафіс Кашапов та Ільмір Імаєв. Київ, 21 березня 2018 р.
image
Сиресь Боляєнь під час пікету під стінами посольства РФ на підтримку Даніса Сафаргалі. 16 травня 2018 року

21 березня 2018 р. Боляєнь разом зі своїм татарським соратником Рафісом Кашаповим і українським фіно-угористом Ростиславом Мартинюком провели в київському прес-центрі «Главком» брифінг, на якому заявили про створення громадського руху «Вільний Ідель-Урал». Відповідаючи на запитання журналістів, Сиресь звинуватив Москву в тому, що вона не тільки викачує з Ідель-Уралу ресурси, використовуючи її територію як сировинний придаток, а й проводить щодо корінних народів політику агресивної русифікації.

Неодноразово порушував перед владою Республіки Мордовія проблему русифікації ерзян, клопотав про посилення ролі ерзянської мови в суспільстві, зокрема просив Міністра культури Республіки Мордовія дублювати світову кінокласику державними мовами республіки — ерзянською та мокшанською. Пропозиції Боляєня не одержали підтримки республіканської влади, але викликали жваві обговорення в середовищі корінних народів РФ.

Автор низки звернень від імені «Вільного Ідель-Уралу» до міжнародних організацій. Так, у січні 2019 р. звернувся до Верховного Комісара ОБСЄ у справах національних меншин допомогти ерзянам установити пам'ятник своєму національному героєві — Інязору Пургазу. Пізніше з цього самого приводу звертався до Офісу Верховного комісара ООН з прав людини. У своїх звернення просив адресатів «допомогти реалізувати право ерзянського народу на збереження ерзянської культури і вшанування власних національних героїв».

За інформацією The Jamestown foundation, причетний до лобіювання та відіграв одну з ключових ролей в ухваленні Верховною Радою VIII скликання Постанови «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, національних парламентів держав світу щодо засудження порушення прав корінних народів у Російській Федерації та на тимчасово окупованих нею територіях України».

Обрання Інязором

Докладніше: Ерзянський національний рух‎
image
Інавгурація Інязора ерзянського народу Сиреся Боляєнь, 12 вересня 2019 р. За спиною С. Боляєня — портрет удмуртського вченого Альберта Разіна.

13 липня 2019 року, в Ерзяно-Мокшанії (Республіці Мордовія) відбувся Раськень Озкс — родове моління ерзянського народу. Крім церемоніальної, Раськень Озкс відіграє важливу суспільну роль. Напередодні моління збирається Рада старійшин — Атянь Езєм, яка обговорює найважливіші проблеми життя народу. На період до проведення наступного Раськень Озкс члени Атянь Езєм таємним голосуванням обирають головного старійшину — Інязора. Шість разів поспіль Інязором ерзянського народу ставав Кшуманцянь Пірґуж. Однак у 2019 р. Атянь Езєм довірив виконання цієї місії Сиресю Боляєнь. Нового Інязора підтримали 12 з 18 старійшин. З огляду на загострення політичних репресій проти активістів національних рухів в Російській Федерації, ерзя ухвалили рішення провести церемонію інавгурації нового Інязора на еміграції — в Україні.

12 вересня 2019 року, в київському Будинку профспілок відбулась урочиста церемонія приведення до присяги нового лідера ерзянського національного руху. Церемонія інавгурації відбулась за участі делегації ерзян з Росії, представників ерзянських діаспор, а також українських політиків і дипломатів. Член київської громади ерзян Ожомасонь Кірдя розповів, що до останнього моменту місце проведення урочистого заходу, організованого ерзянською діаспорою України, тримались у таємниці: «Готуючись до цієї події, ми вирішили, що інавгурація нового Інязора має відбутися у символічному місці, пов'язаному із боротьбою за свободу, із гідністю та правами людини. Саме тому ми обрали Інформаційний центр Музею Майдану — залу в Будинку профспілок, який став символом боротьби українців за свободу і гідність».

Ведуча церемонії виступала ерзянською, також здійснювався послідовний переклад усіх виступів українською мовою. Присутні вшанували хвилиною мовчання удмуртського вченого Альберта Разіна, який 10 вересня, на знак протесту проти політики русифікації, учинив самоспалення біля будівлі Державної ради Удмуртії.

Серед почесних гостей церемонії інавгурації були народний депутат України, секретар Комітету з питань закордонних справ Верховної Ради України Соломія Бобровська; народний депутат України, екс-спікер Верховної Ради України Андрій Парубій; муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саїд Ісмагілов; член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв; екс-глава Комітету у закордонних справах Верховної Ради України Ганна Гопко, політики Ігор Луценко, Остап Єднак, Юрій Сиротюк; українські науковці та журналісти.

Кшуманцянь Пірґуж — попередній Інязор, який обіймав цю посаду з 1999 р., вручив своєму наступникові колар — нагрудний знак, що є символом влади. Боляєнь Сиресь склав присягу Інязора на Мастораві (ерзянському національному епосі).

Виступ в ООН

21 квітня 2021 Сиресь Боляєнь, в складі української делегації, виступив на XX сесії Постійного форуму ООН з питань корінних народів. У соєму виступі він гостро розкритикував Москву і закликав міжнародну спільноту посилити тиск на Російську Федерацію через її політику щодо національних республік. Цей виступ став першим, який виголосили в ООН ерзянською мовою, при цьому було забезпечено синхронний переклад англійською. У своїй промові С. Боляєнь наголосив:

Ерзя може пережити пандемію COVID-19, але не може вижити в Російській Федерації. Тільки міжнародний тиск на Москву може захистити нас від останньої фази етноциду

Також С. Боляєнь надав секретаріату Форуму заяву про порушення прав корінних народів в Російській Федерації, в якій описані численні політично вмотивовані переслідування та репресії проти лідерів та активістів національних рухів татар, інгушів, калмиків та бурятів.

Виступ ерзянського Інязора одержав широкий суспільний резонанс в українських ЗМІ. Промова Боляєня привернула американського політолога Пола Гобла, української письменниці Оксани Забужко, а також викликала обурення серед лояльних до Москви організацій фіно-угорських народів. Як зазначив сам Боляєнь, Асоціація фіно-угорських народів Росії через його виступ відмовилася брати участь у Всесвітньому конгресі фіно-угорських народів.

Політичні заяви

У січні 2022 р., під час масових протестів у Казахстані, підписав публічну заяву "Народи Російської Федерації солідарні з народом Казахстану!", у якій представники різних національних рухів корінних народів Російської Федерації звернулись до своїх співвітчизників із закликом не їхати до Казахстану в складі так званого "миротворчого контингенту ОДКБ". Заява набула резонансу як в російських, так і в іноземних ЗМІ, її підписали діячі не лише ерзянського, але й татарського, башкирського, чеченського, інгуського, калмицького, козацького національних рухів.

Міжнародний фінно-угорський рух

Сиресь Боляєнь відомий своєю критичною позицією щодо політики мордвинизації — намагань російської влади представити ерзян та мокшан єдиним народом — мордовю. У питаннях взаємин ерзян та мокшан послідовно виступає з позицій, проголошених Марізь Кемаль: "kavto keĺt́ — kavto raśket́" (ерз. "дві мови — два народи"). Тобто не лише вважає ерзян та мокшан окремими самодостатніми націями, але й стверджує, що федеральна політика мордвинизації та формування "єдиної мордовської мови" сприяє денаціоналізації як ерзян, так і мокшан.

image
Головний старійшина ерзян Сиресь Боляєнь та естонський писмьенник Арво Валтон, який тримає у руках журнал «ĚRZÄŃ VAL». VIII Всесвітній конгрес фінно-угорських народів. Тарту, 2021.

У 2012 р. Сиресь Боляєнь, спільно з ерзянським поетом Ерюшем Вєжаєм влаштували демонстрацію на церемонії відкриття VI Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів у м. Шиофок, Угорщина. Ерзя були невдоволені формуванням єдиної делегації "мордовського народу", а не окремих делегацій ерзі та мокші. Учасники пікету заявили, що їх було не допущено до роботи Конгресу через тиск Москви. Сиресь Боляєнь та Ерюш Вежай, вдягнуті у футболки із національною символікою, розтягнули в холі готелю великий ерзянський прапор та скандували ерзянською "Слава Країні Ерзян!". Очільник Валерій Марков був змушений виправдовуватись, однак визнав, що заявку ерзян одержали, переслали владним структурам Республіки Мордовія, а мордовська влада вже сама вирішувала кого слід відправляти на Конгрес, а хто недостойний їхати на високий представницький форум. Також В. Марков висловив незадоволення системою відбору делегатів, адже схожі з ерзянськими були проблеми й в делегатів від марі та удмуртів.

На посаді Інязора він продовжив добиватися участі ерзян як окремої національної делегації у Всесвітньому конгресі фінно-угосрьких народів. У 2020 р. був одним із п'яти делегатів, обраних Атянь Езєм (ерз. Рада старійшин), для участі в Конгресі. Категорично відкинув пропозицію узгодити склад ерзянської делегації з колишнім заступником міністра культури і туризму Республіки Мордовія Ніколаєм Храмовим та членом президії Асоціації фінно-угорських народів Росії (АФУН) Міхаілом Якунчевим. Публічно звернувся до міністра закордонних справ Естонії Еви-Марії Лійметс, заявивши, що ерзянських делегатів обирає Атянь Езєм, що підзвітний ерзянам, а не російській владі. Невдовзі після цього був прийнятий послом Естонії в Україні Каімо Кууском та вирушив на VIII Всесвітній конгрес фінно-угорських народів в Тарту в якості спостерігача без права голосу та можливості впливати на ухвалення підсумкових документів. Домігся підняття перед будівлею Естонського національного музею, де відбувалась церемонія відкриття VIII Всесвітнього конгресу фінно-угорських народів, національного прапору ерзян поряд з іншими прапорами фінно-угорських народів. На Конгресі провів окремий брифінг, на якому гостро розкритикував національну політику РФ і заявив, що Всесвітній конгрес фінно-угорських народів перебуває в глибокій кризі і потребує реформування.

Естонія

В якості Інязора (головного старійшини ерзянського народу) неодноразово відвідував Естонію з метою участі у заходах міжнародного фінно-угорського руху та привернення уваги естонської громадськості і політиків до проблем ерзянського народу. У своїх інтерв'ю та публічних заявах звертається до естонців як до спорідненого народу, а боротьбу естонців за власну державність називав "дороговказом для ерзян". Був один із лідерів національних рухів корінних народів РФ, які підписали публічне звернення до Рейгікогу, у якому РФ обвинувачено у переслідуванні національних активістів та зроблено заклик до посилення санкційного тику на Москву.

Нагороди та відзнаки

  • Лауреат Ерзянської літературної премії (2014).

Інтерв'ю

  • Громадське. Россия уничтожает языки коренных народов (аудіо) — 03.08.2018 [ 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  • Главком. Чим далі від російської мови, тим більше миру — 18.08.2018 [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  • Oĺačiv Rav-Ural. Kevkst́emat raśkeń Ińazoront́eń — 13.09.2019 [ 26 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  • Свободный Идель-Урал. «В имперском государстве будущего для эрзянского народа нет» — 22.10.2019 [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.]
  • ATR. Про історичні паралелі між долями ерзя та кримських татар (відео) — 25.10.2019 [ 25 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  • Росія веде війну з усім вільним світом, — Сиресь Боляєнь, Інязор ерзянського народу // ВІДЕО
  • Інязор народу ерзя Сиресь Боляєнь: "Україні потрібно постійно пам’ятати, що вона має союзника всередині Росії – національні рухи". Цензор.НЕТ. — 27.06.2021 [ 27 червня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. деркач, анвар. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 6 травня 2018.
  2. Лащенко, Сергій (3.07.2015). . Архів оригіналу за 7 травня 2018.
  3. . Свобода (uk-UA) . Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 6 травня 2018.
  4. . Вільний Ідель-Урал (укр.). 2 листопада 2018. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 14 вересня 2019.
  5. . Вільний Ідель-Урал (укр.). 25 січня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 14 вересня 2019.
  6. . Вільний Ідель-Урал (укр.). 19 серпня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 14 вересня 2019.
  7. . Jamestown (en-US) . Архів оригіналу за 26 грудня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
  8. . Вільний Ідель-Урал (укр.). 14 липня 2019. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 14 вересня 2019.
  9. . Азатлык Радиосы (татар.). Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
  10. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 20 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
  11. Idel-Ural, Свободный Идель-Урал / Free. . ukrnationalism.com (uk-ua) . Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 14 вересня 2019.
  12. . Новинарня (укр.). 13 вересня 2019. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 14 вересня 2019.
  13. (укр.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 квітня 2021.
  14. . Інформагентство «Букви» (укр.). 22 квітня 2021. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 22 квітня 2021.
  15. . Новинарня (укр.). 22 квітня 2021. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  16. . ТСН.ua (укр.). 22 квітня 2021. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  17. Goble, Paul (24 квітня 2021). . Window on Eurasia -- New Series. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  18. (ru-RU) . 23 квітня 2021. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 25 квітня 2021.
  19. Цензор.НЕТ. . Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 30 червня 2021. Процитовано 30 червня 2021.
  20. . novynarnia.com (укр.). 6 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 19 січня 2022.
  21. . ТСН.ua (укр.). 22 квітня 2021. Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  22. . glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  23. . nazaccent.ru (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  24. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  25. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  26. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  27. . Вільний Ідель-Урал (укр.). 16 червня 2021. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 20 червня 2021.
  28. . RFE/RL (рос.). Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  29. . Вільний Ідель-Урал (укр.). 11 жовтня 2019. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 20 червня 2021.
  30. (en-US) . Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  31. . Новинарня (укр.). 26 травня 2020. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 20 червня 2021.
  32. (uk-UA) , архів оригіналу за 24 червня 2021, процитовано 20 червня 2021
  33. Разместил(а) Erush Vezhai, Ноябрь 9; блога, Просмотр. . uralistica.com (рос.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bolyayen Sires erz Bolaen Syres ros Aleksandr Grigorevich Bolkin nar 7 travnya 1958 19580507 Saransk ukrayinskij gromadskij diyach erzyanskij poet i perekladach Inyazor erzyanskogo narodu golova tovaristva erzya v Ukrayini Erzan val Erzyanske slovo spivzasnovnik gromadskogo ruhu Vilnij Idel Ural Uchasnik Forumu Vilnih Derzhav PostrosiyiSires Bolyayen Bolaen Syreserz Syres BolaenSires Bolyayen Bolaen SyresSires Bolyayen u 2019InyazorNini na posadiNa posadi z12 veresnya 2019PoperednikKshumancyan PirguzhNarodivsya7 travnya 1958 1958 05 07 66 rokiv Saransk Respublika MordoviyaVidomij yakOleksandr BolkinGromadyanstvo UkrayinaNacionalnisterzyaOsvitaKiyivskij institut vijskovo povitryanih sil 1992 rik Politichna partiyabezpartijnijProfesiyavijskovijReligiyaineshkipaziyainyazoro info Mediafajli u VikishovishiSim ya ta pohodzhennyaNarodivsya v rosijsko erzyanskij rodini v Saransku Mati rosiyanka batko erzya Vazhlivu rol u stanovlenni erzyanskoyi identichnosti Bolyayenya Siresya vidigrala jogo babusya po batkivskij liniyi Motrona Oleksiyivna Butyajkina yaka opovidala svoyemu onukovi kazki legendi j mifi pro erzyanskij narod i jogo geroyiv Zrostav u Mordoviyi buv pionerom komsomolcem Na pershomu kursi vijskovogo uchilisha vstupiv u KPRS Bolyayen Sires u lipni 2019 roku U 1978 roci pereyihav v Ukrayinu sluzhiv na Zhitomirshini Zgodom pishov na navchannya v Kiyivskij institut VPS V Ukrayini vidchuv poshtovh do nacionalnogo samousvidomlennya koli na prohannya znajomogo universitetskogo vikladacha ohoronyav pam yatnik Leninu vid ukrayinskih radikaliv Ce buv Kiyiv 90 h rokiv todi do Siresya pidijshov V yacheslav Chornovil V yazen mordovskih taboriv rozchuv osoblivij akcent spivrozmovnika i zav yazav z nim besidu pro istoriyu ta kulturu narodu erzya Chornovil znav pro erzya bilshe nizh sam Bolkin Todi Bolyayen stav bagato chogo prigaduvati Napriklad yak jogo babcya Motrona Oleksiyivna naspivuvala narodni pisni j rozpovidala malomu Siresyu kazki pro bagatogolovogo zmiya yakogo zdolali erzyanski legeni Pislya rozmovi z Chornovolom virishiv ohoronyati ne Lenina a ridnu kulturu Tovaristvo Erzyan Val Sires Bolyayen stvoriv u Kiyevi tovaristvo Erzan val ukr Erzyanske slovo yake ob yednalo erzyan ta yihnih nashadkiv u stolici Ukrayini Do pochatku rosijsko ukrayinskoyi vijni 2014 aktivisti tovaristva vidavali knizhki erzyanskoyu movoyu ukladali elektronnij erzyansko rosijskij slovnik U ramkah diyalnosti tovaristva Bolyayen zmicnyuye ukrayinsko erzyanski zv yazki napriklad perekladaye erzyanskoyu ukrayinski pisni j ukrayinsku poeziyu Aktivno dopisuye v nezalezhnu gazetu Erzyan Mastor Revolyuciya gidnosti ta vijna na DonbasiZovnishni zobrazhennya Sires Bolyayen ta muftij Duhovnogo upravlinnya musulman Ukrayini Sayid Ismagilov u vijskovo polovomu nameti na shodi Ukrayini Sires Bolyayen v ukrayinskomu vijskovomu odnostroyi Uchasnik Revolyuciyi gidnosti yak volonter privoziv iz druzyami erzyanami drova na Majdan Nezalezhnosti dlya obigrivu nametiv V ostanni najnebezpechnishi dni buv na Majdani razom iz sinom ta druzyami She do togo na Bankovij jogo zhorstoko pobili berkutivci Oderzhav chotiri glibokih rani na golovi trishinu cherepa strus mozku tri zlamani rebra Z pochatkom vijni na Donbasi yizdiv do zoni provedennya ATO yak volonter Piznishe buv mobilizovanij do lav 10 yi girsko shturmovoyi brigadi Zbrojnih Sil Ukrayini brav uchast u bojovih diyah Gromadskij ruh Vilnij Idel Ural Zasnovniki ruhu Vilnij Idel Ural zliva napravo Sires Bolyayen Rostislav Martinyuk ukrayinec chlen kiyivskogo tovaristva Erzyan Val Rafis Kashapov ta Ilmir Imayev Kiyiv 21 bereznya 2018 r Sires Bolyayen pid chas piketu pid stinami posolstva RF na pidtrimku Danisa Safargali 16 travnya 2018 roku 21 bereznya 2018 r Bolyayen razom zi svoyim tatarskim soratnikom Rafisom Kashapovim i ukrayinskim fino ugoristom Rostislavom Martinyukom proveli v kiyivskomu pres centri Glavkom brifing na yakomu zayavili pro stvorennya gromadskogo ruhu Vilnij Idel Ural Vidpovidayuchi na zapitannya zhurnalistiv Sires zvinuvativ Moskvu v tomu sho vona ne tilki vikachuye z Idel Uralu resursi vikoristovuyuchi yiyi teritoriyu yak sirovinnij pridatok a j provodit shodo korinnih narodiv politiku agresivnoyi rusifikaciyi Neodnorazovo porushuvav pered vladoyu Respubliki Mordoviya problemu rusifikaciyi erzyan klopotav pro posilennya roli erzyanskoyi movi v suspilstvi zokrema prosiv Ministra kulturi Respubliki Mordoviya dublyuvati svitovu kinoklasiku derzhavnimi movami respubliki erzyanskoyu ta mokshanskoyu Propoziciyi Bolyayenya ne oderzhali pidtrimki respublikanskoyi vladi ale viklikali zhvavi obgovorennya v seredovishi korinnih narodiv RF Avtor nizki zvernen vid imeni Vilnogo Idel Uralu do mizhnarodnih organizacij Tak u sichni 2019 r zvernuvsya do Verhovnogo Komisara OBSYe u spravah nacionalnih menshin dopomogti erzyanam ustanoviti pam yatnik svoyemu nacionalnomu geroyevi Inyazoru Purgazu Piznishe z cogo samogo privodu zvertavsya do Ofisu Verhovnogo komisara OON z prav lyudini U svoyih zvernennya prosiv adresativ dopomogti realizuvati pravo erzyanskogo narodu na zberezhennya erzyanskoyi kulturi i vshanuvannya vlasnih nacionalnih geroyiv Za informaciyeyu The Jamestown foundation prichetnij do lobiyuvannya ta vidigrav odnu z klyuchovih rolej v uhvalenni Verhovnoyu Radoyu VIII sklikannya Postanovi Pro Zvernennya Verhovnoyi Radi Ukrayini do Organizaciyi Ob yednanih Nacij Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi Parlamentskoyi Asambleyi NATO Parlamentskoyi Asambleyi OBSYe nacionalnih parlamentiv derzhav svitu shodo zasudzhennya porushennya prav korinnih narodiv u Rosijskij Federaciyi ta na timchasovo okupovanih neyu teritoriyah Ukrayini Obrannya InyazoromDokladnishe Erzyanskij nacionalnij ruh Inavguraciya Inyazora erzyanskogo narodu Siresya Bolyayen 12 veresnya 2019 r Za spinoyu S Bolyayenya portret udmurtskogo vchenogo Alberta Razina 13 lipnya 2019 roku v Erzyano Mokshaniyi Respublici Mordoviya vidbuvsya Rasken Ozks rodove molinnya erzyanskogo narodu Krim ceremonialnoyi Rasken Ozks vidigraye vazhlivu suspilnu rol Naperedodni molinnya zbirayetsya Rada starijshin Atyan Ezyem yaka obgovoryuye najvazhlivishi problemi zhittya narodu Na period do provedennya nastupnogo Rasken Ozks chleni Atyan Ezyem tayemnim golosuvannyam obirayut golovnogo starijshinu Inyazora Shist raziv pospil Inyazorom erzyanskogo narodu stavav Kshumancyan Pirguzh Odnak u 2019 r Atyan Ezyem doviriv vikonannya ciyeyi misiyi Siresyu Bolyayen Novogo Inyazora pidtrimali 12 z 18 starijshin Z oglyadu na zagostrennya politichnih represij proti aktivistiv nacionalnih ruhiv v Rosijskij Federaciyi erzya uhvalili rishennya provesti ceremoniyu inavguraciyi novogo Inyazora na emigraciyi v Ukrayini 12 veresnya 2019 roku v kiyivskomu Budinku profspilok vidbulas urochista ceremoniya privedennya do prisyagi novogo lidera erzyanskogo nacionalnogo ruhu Ceremoniya inavguraciyi vidbulas za uchasti delegaciyi erzyan z Rosiyi predstavnikiv erzyanskih diaspor a takozh ukrayinskih politikiv i diplomativ Chlen kiyivskoyi gromadi erzyan Ozhomason Kirdya rozpoviv sho do ostannogo momentu misce provedennya urochistogo zahodu organizovanogo erzyanskoyu diasporoyu Ukrayini trimalis u tayemnici Gotuyuchis do ciyeyi podiyi mi virishili sho inavguraciya novogo Inyazora maye vidbutisya u simvolichnomu misci pov yazanomu iz borotboyu za svobodu iz gidnistyu ta pravami lyudini Same tomu mi obrali Informacijnij centr Muzeyu Majdanu zalu v Budinku profspilok yakij stav simvolom borotbi ukrayinciv za svobodu i gidnist Veducha ceremoniyi vistupala erzyanskoyu takozh zdijsnyuvavsya poslidovnij pereklad usih vistupiv ukrayinskoyu movoyu Prisutni vshanuvali hvilinoyu movchannya udmurtskogo vchenogo Alberta Razina yakij 10 veresnya na znak protestu proti politiki rusifikaciyi uchiniv samospalennya bilya budivli Derzhavnoyi radi Udmurtiyi Sered pochesnih gostej ceremoniyi inavguraciyi buli narodnij deputat Ukrayini sekretar Komitetu z pitan zakordonnih sprav Verhovnoyi Radi Ukrayini Solomiya Bobrovska narodnij deputat Ukrayini eks spiker Verhovnoyi Radi Ukrayini Andrij Parubij muftij Duhovnogo upravlinnya musulman Ukrayini Umma Sayid Ismagilov chlen Medzhlisu krimskotatarskogo narodu Eskender Bariyev eks glava Komitetu u zakordonnih spravah Verhovnoyi Radi Ukrayini Ganna Gopko politiki Igor Lucenko Ostap Yednak Yurij Sirotyuk ukrayinski naukovci ta zhurnalisti Kshumancyan Pirguzh poperednij Inyazor yakij obijmav cyu posadu z 1999 r vruchiv svoyemu nastupnikovi kolar nagrudnij znak sho ye simvolom vladi Bolyayen Sires sklav prisyagu Inyazora na Mastoravi erzyanskomu nacionalnomu eposi Vistup v OON 21 kvitnya 2021 Sires Bolyayen v skladi ukrayinskoyi delegaciyi vistupiv na XX sesiyi Postijnogo forumu OON z pitan korinnih narodiv U soyemu vistupi vin gostro rozkritikuvav Moskvu i zaklikav mizhnarodnu spilnotu posiliti tisk na Rosijsku Federaciyu cherez yiyi politiku shodo nacionalnih respublik Cej vistup stav pershim yakij vigolosili v OON erzyanskoyu movoyu pri comu bulo zabezpecheno sinhronnij pereklad anglijskoyu U svoyij promovi S Bolyayen nagolosiv Erzya mozhe perezhiti pandemiyu COVID 19 ale ne mozhe vizhiti v Rosijskij Federaciyi Tilki mizhnarodnij tisk na Moskvu mozhe zahistiti nas vid ostannoyi fazi etnocidu Takozh S Bolyayen nadav sekretariatu Forumu zayavu pro porushennya prav korinnih narodiv v Rosijskij Federaciyi v yakij opisani chislenni politichno vmotivovani peresliduvannya ta represiyi proti lideriv ta aktivistiv nacionalnih ruhiv tatar ingushiv kalmikiv ta buryativ Vistup erzyanskogo Inyazora oderzhav shirokij suspilnij rezonans v ukrayinskih ZMI Promova Bolyayenya privernula amerikanskogo politologa Pola Gobla ukrayinskoyi pismennici Oksani Zabuzhko a takozh viklikala oburennya sered loyalnih do Moskvi organizacij fino ugorskih narodiv Yak zaznachiv sam Bolyayen Asociaciya fino ugorskih narodiv Rosiyi cherez jogo vistup vidmovilasya brati uchast u Vsesvitnomu kongresi fino ugorskih narodiv Politichni zayavi U sichni 2022 r pid chas masovih protestiv u Kazahstani pidpisav publichnu zayavu Narodi Rosijskoyi Federaciyi solidarni z narodom Kazahstanu u yakij predstavniki riznih nacionalnih ruhiv korinnih narodiv Rosijskoyi Federaciyi zvernulis do svoyih spivvitchiznikiv iz zaklikom ne yihati do Kazahstanu v skladi tak zvanogo mirotvorchogo kontingentu ODKB Zayava nabula rezonansu yak v rosijskih tak i v inozemnih ZMI yiyi pidpisali diyachi ne lishe erzyanskogo ale j tatarskogo bashkirskogo chechenskogo inguskogo kalmickogo kozackogo nacionalnih ruhiv Mizhnarodnij finno ugorskij ruhSires Bolyayen vidomij svoyeyu kritichnoyu poziciyeyu shodo politiki mordvinizaciyi namagan rosijskoyi vladi predstaviti erzyan ta mokshan yedinim narodom mordovyu U pitannyah vzayemin erzyan ta mokshan poslidovno vistupaye z pozicij progoloshenih Mariz Kemal kavto keĺt kavto rasket erz dvi movi dva narodi Tobto ne lishe vvazhaye erzyan ta mokshan okremimi samodostatnimi naciyami ale j stverdzhuye sho federalna politika mordvinizaciyi ta formuvannya yedinoyi mordovskoyi movi spriyaye denacionalizaciyi yak erzyan tak i mokshan Golovnij starijshina erzyan Sires Bolyayen ta estonskij pismennik Arvo Valton yakij trimaye u rukah zhurnal ERZAN VAL VIII Vsesvitnij kongres finno ugorskih narodiv Tartu 2021 U 2012 r Sires Bolyayen spilno z erzyanskim poetom Eryushem Vyezhayem vlashtuvali demonstraciyu na ceremoniyi vidkrittya VI Vsesvitnogo kongresu finno ugorskih narodiv u m Shiofok Ugorshina Erzya buli nevdovoleni formuvannyam yedinoyi delegaciyi mordovskogo narodu a ne okremih delegacij erzi ta mokshi Uchasniki piketu zayavili sho yih bulo ne dopusheno do roboti Kongresu cherez tisk Moskvi Sires Bolyayen ta Eryush Vezhaj vdyagnuti u futbolki iz nacionalnoyu simvolikoyu roztyagnuli v holi gotelyu velikij erzyanskij prapor ta skanduvali erzyanskoyu Slava Krayini Erzyan Ochilnik Valerij Markov buv zmushenij vipravdovuvatis odnak viznav sho zayavku erzyan oderzhali pereslali vladnim strukturam Respubliki Mordoviya a mordovska vlada vzhe sama virishuvala kogo slid vidpravlyati na Kongres a hto nedostojnij yihati na visokij predstavnickij forum Takozh V Markov visloviv nezadovolennya sistemoyu vidboru delegativ adzhe shozhi z erzyanskimi buli problemi j v delegativ vid mari ta udmurtiv Na posadi Inyazora vin prodovzhiv dobivatisya uchasti erzyan yak okremoyi nacionalnoyi delegaciyi u Vsesvitnomu kongresi finno ugosrkih narodiv U 2020 r buv odnim iz p yati delegativ obranih Atyan Ezyem erz Rada starijshin dlya uchasti v Kongresi Kategorichno vidkinuv propoziciyu uzgoditi sklad erzyanskoyi delegaciyi z kolishnim zastupnikom ministra kulturi i turizmu Respubliki Mordoviya Nikolayem Hramovim ta chlenom prezidiyi Asociaciyi finno ugorskih narodiv Rosiyi AFUN Mihailom Yakunchevim Publichno zvernuvsya do ministra zakordonnih sprav Estoniyi Evi Mariyi Lijmets zayavivshi sho erzyanskih delegativ obiraye Atyan Ezyem sho pidzvitnij erzyanam a ne rosijskij vladi Nevdovzi pislya cogo buv prijnyatij poslom Estoniyi v Ukrayini Kaimo Kuuskom ta virushiv na VIII Vsesvitnij kongres finno ugorskih narodiv v Tartu v yakosti sposterigacha bez prava golosu ta mozhlivosti vplivati na uhvalennya pidsumkovih dokumentiv Domigsya pidnyattya pered budivleyu Estonskogo nacionalnogo muzeyu de vidbuvalas ceremoniya vidkrittya VIII Vsesvitnogo kongresu finno ugorskih narodiv nacionalnogo praporu erzyan poryad z inshimi praporami finno ugorskih narodiv Na Kongresi proviv okremij brifing na yakomu gostro rozkritikuvav nacionalnu politiku RF i zayaviv sho Vsesvitnij kongres finno ugorskih narodiv perebuvaye v glibokij krizi i potrebuye reformuvannya Estoniya V yakosti Inyazora golovnogo starijshini erzyanskogo narodu neodnorazovo vidviduvav Estoniyu z metoyu uchasti u zahodah mizhnarodnogo finno ugorskogo ruhu ta privernennya uvagi estonskoyi gromadskosti i politikiv do problem erzyanskogo narodu U svoyih interv yu ta publichnih zayavah zvertayetsya do estonciv yak do sporidnenogo narodu a borotbu estonciv za vlasnu derzhavnist nazivav dorogovkazom dlya erzyan Buv odin iz lideriv nacionalnih ruhiv korinnih narodiv RF yaki pidpisali publichne zvernennya do Rejgikogu u yakomu RF obvinuvacheno u peresliduvanni nacionalnih aktivistiv ta zrobleno zaklik do posilennya sankcijnogo tiku na Moskvu Nagorodi ta vidznakiLaureat Erzyanskoyi literaturnoyi premiyi 2014 Interv yuGromadske Rossiya unichtozhaet yazyki korennyh narodov audio 03 08 2018 6 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Glavkom Chim dali vid rosijskoyi movi tim bilshe miru 18 08 2018 22 lyutogo 2020 u Wayback Machine Oĺaciv Rav Ural Kevkst emat rasken Inazoront en 13 09 2019 26 veresnya 2019 u Wayback Machine Svobodnyj Idel Ural V imperskom gosudarstve budushego dlya erzyanskogo naroda net 22 10 2019 25 sichnya 2022 u Wayback Machine ATR Pro istorichni paraleli mizh dolyami erzya ta krimskih tatar video 25 10 2019 25 lyutogo 2020 u Wayback Machine Rosiya vede vijnu z usim vilnim svitom Sires Bolyayen Inyazor erzyanskogo narodu VIDEO Inyazor narodu erzya Sires Bolyayen Ukrayini potribno postijno pam yatati sho vona maye soyuznika vseredini Rosiyi nacionalni ruhi Cenzor NET 27 06 2021 27 chervnya 2021 u Wayback Machine Primitkiderkach anvar RFE RL ros Arhiv originalu za 6 travnya 2018 Procitovano 6 travnya 2018 Lashenko Sergij 3 07 2015 Arhiv originalu za 7 travnya 2018 Svoboda uk UA Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 6 travnya 2018 Vilnij Idel Ural ukr 2 listopada 2018 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 14 veresnya 2019 Vilnij Idel Ural ukr 25 sichnya 2019 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 14 veresnya 2019 Vilnij Idel Ural ukr 19 serpnya 2019 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 14 veresnya 2019 Jamestown en US Arhiv originalu za 26 grudnya 2019 Procitovano 14 veresnya 2019 Vilnij Idel Ural ukr 14 lipnya 2019 Arhiv originalu za 26 sichnya 2022 Procitovano 14 veresnya 2019 Azatlyk Radiosy tatar Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 14 veresnya 2019 RFE RL ros Arhiv originalu za 20 veresnya 2019 Procitovano 14 veresnya 2019 Idel Ural Svobodnyj Idel Ural Free ukrnationalism com uk ua Arhiv originalu za 23 veresnya 2019 Procitovano 14 veresnya 2019 Novinarnya ukr 13 veresnya 2019 Arhiv originalu za 3 travnya 2020 Procitovano 14 veresnya 2019 ukr Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 22 kvitnya 2021 Informagentstvo Bukvi ukr 22 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 22 kvitnya 2021 Novinarnya ukr 22 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 TSN ua ukr 22 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Goble Paul 24 kvitnya 2021 Window on Eurasia New Series Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 ru RU 23 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 25 kvitnya 2021 Cenzor NET Cenzor NET ukr Arhiv originalu za 30 chervnya 2021 Procitovano 30 chervnya 2021 novynarnia com ukr 6 sichnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 19 sichnya 2022 TSN ua ukr 22 kvitnya 2021 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 glavcom ua ukr Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 nazaccent ru ros Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 Vilnij Idel Ural ukr 16 chervnya 2021 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 20 chervnya 2021 RFE RL ros Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 Vilnij Idel Ural ukr 11 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 20 chervnya 2021 en US Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 Novinarnya ukr 26 travnya 2020 Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 20 chervnya 2021 uk UA arhiv originalu za 24 chervnya 2021 procitovano 20 chervnya 2021 Razmestil a Erush Vezhai Noyabr 9 bloga Prosmotr uralistica com ros Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 20 lyutogo 2020

Дата публікації:
Топ