Луценко Ігор Вікторович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Луценко.

І́гор Ві́кторович Луце́нко (нар. 10 листопада 1978(19781110), Київ) — військовослужбовець, аеророзвідник, письменник, засновник і редактор інтернет-видань, громадський діяч руху за збереження історичної забудови міста Києва, економіст за освітою. Активіст Євромайдану. Народний депутат 8-го скликання, обраний за списком партії «Батьківщина» (третій номер у партійному списку). Разом з Юрієм Вербицьким був викрадений невідомими з київської лікарні під час Революції гідності 21 січня 2014.

Ігор Луценко
Народився	10 листопада 1978(1978-11-10) (45 років) Київ
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	м. Київ
Діяльність	війсьовослужбовець, аеророзвідник
Відомий завдяки	український громадський діяч
Alma mater	Національний університет «Києво-Могилянська академія» і EERC
Знання мов	українська
Учасник	Війна на сході України
Членство	Верховна Рада України VIII скликання
Посада	народний депутат України
Партія	безпартійний
Родичі	Стельмах Володимир Семенович (вітчим)
Нагороди	Орден "За мужність"
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
8-го скликання
ВО «Батьківщина»	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
Картка на сайті Верховної Ради України

Життєпис

Народився в родині лікарів. В 2002 році здобув диплом магістра у EERC (Київська школа економіки).

Колишній консультант Міжнародного центру перспективних досліджень, екс-редактор секції журналу «Компаньйон [ 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]», екс-редактор секції «Большие деньги» журналу «Власть денег», екс-редактор секції «Бізнес» журналу «Корреспондент», засновник «Економічної правди», журналіст інтернет-видання «Українська правда».

Луценко є одним із засновників та активістів громадського руху «Збережи старий Київ». Зареєстрований незалежним кандидатом на виборах до Верховної Ради України 28 жовтня 2012 року у 223 виборчому окрузі (Шевченківський район Києва). Зняв свою кандидатуру на користь Юрія Левченка від ВО «Свобода».

Під час подій Євромайдану був заступником коменданта протестного табору в Києві. Був членом Ради народного об'єднання «Майдан», список якої Турчинов оголосив 22 грудня 2013 року. Тоді ж повідомив, що

запровадження співголів народного об'єднання «Майдан» не обговорювалася і не погоджувалася на розширеному засіданні штабу Євромайдану.

Зранку 21 січня 2014 року Ігоря Луценка викрали невідомі з Жовтневої лікарні Києва разом із іншим активістом Юрієм Вербицьким. У міліції заявили, що його не затримували; знайомі Ігоря припускали, що його викрала Служба безпеки України.

21 січня ввечері Ігор Луценко перебував у лікарні вже як пацієнт: у нього був струс мозку, вибитий зуб та підбите око. Невідомі побили його та Юрія Вербицького, яких вони допитували про фінансування та організацію Євромайдану. За словами журналіста Андрія Ковальова, потерпілого Луценка били ногами, він не може ходити, йому пошкодили ломом ногу.

Станом на травень 2014 року — боєць батальйону «Азов».

Серпень-жовтень 2014 року - захист села Піски Донецької області у складі батальйону ОУН.

З 27 листопада 2014 року — народний депутат України від партії «Батьківщина», голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

у 2015 році заснував Центр підтримки аеророзвідки.

З 24 лютого 2022 року - служба в ЗСУ, аеророзвідник 72 ОМБР, з 2023 року - інструктор бойового загону 190 навчального центру.

Розслідування викрадення

22 серпня 2020-го у ДБР заявили, що завершили розслідування вбивства Вербицького, заарештувавши двох осіб, що підозрюються у злочині. Їм також інкримінуються щонайменше 6 інших звинувачень.

16 квітня 2021 Бориспільський міськрайонний суд Київської області засудив до 9 років позбавлення волі Олександра Волкова, як одного з викрадачів Луценка та визнав винним у викраденні та вбивстві Вербицького. За словами Луценка, в СІЗО по цій справі перебувало троє осіб, крім них, під судом один — очно, інших два — заочно. Також він наголосив, що більшість викрадачів, організаторів і спонсорів цього злочину, зараз переховуються в РФ. 8 серпня суд не продовжив запобіжний захід підозрюванм у викраденні та катуванні активістів, відтак, Сергій Мисливий та Іван Новотний вийшли на свободу.

Скандали

• 14 липня 2016 року відзначився тим, що запустив у сесійному залі Верховної Ради квадрокоптер на знак протесту проти "кнопкодавства" та ігнорування потреб ЗСУ у дронах.
• У жовтні 2018 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, діяльність котрого неодноразово критикувалася Луценком, передав до Національного антикорупційного бюро України матеріали щодо можливого кримінального правопорушення, здійсненого Ігорем Луценком у 2015 році: виведення 750 тис. грн. з банку «Київська Русь», який перебував в процесі банкрутства. Факти виведення коштів Луценком не підтвердилися.

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня (3 травня 2022, вручено на день артилерії 3 листопада 2022)

Виноски

1. . Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 6 серпня 2011.
2. . Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 27 червня 2014.
3. Головред «Економічної правди» Ігор Луценко залишив «УП» 26.05.2008. Архів оригіналу за 11.09.2012. Процитовано 22.06.2008.
4. Антон Зікора. Самураї мегаполісу. Український тиждень, № 14 (23) за 4 квітня 2008. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 31 січня 2011.
5. . www.chesno.org. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
6. Народне об'єднання «Майдан» «очистить від Януковича країну» — резолюція (доповнено) [ 9 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, Ірина Стельмах, 22.12.2013
7. Резолюція Народного Віча [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.] Про заснування Всеукраїнського об'єднання «Майдан». м. Київ, 22 грудня 2013 року // Всеукраїнське об'єднання «Майдан» (maidan2013.com.ua)
8. Склад Президії Ради ГО «Всеукраїнське об'єднання „Майдан“» [ 21 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Склад Ради ГО «Всеукраїнське об'єднання «Майдан»» // Всеукраїнське об'єднання «Майдан» (maidan2013.com.ua)
9. Склад ради «Майдану» станом на 26.12.13 [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.] // Українська правда. Блог Ігора Луценка, 26 грудня 2013, 23:54
10. Політики самовільно призначили себе співголовами народного об'єднання "Майдан" [ 10 червня 2014 у Wayback Machine.] — Ігор Луценко // «iPress.ua», 22.12.2013 17:24
11. Аніта Грабська. У Києві зник активіст Євромайдану Ігор Луценко [ 25 січня 2014 у Wayback Machine.] // Deutsche Welle, 21.01.2014.
12. Ігор Луценко: ті, хто мене били, щиро вважають, що «майданівцям» платять [ 22 січня 2014 у Wayback Machine.] // Українська правда, 22.01.2014.
13. Луценко: росіянам подобається з нами воювати. Треба дати їм такого прочухана, щоб кайф закінчився! (укр.), процитовано 26 квітня 2024
14. . РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
15. . dbr.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
16. . Радіо Свобода (укр.). 16 квітня 2021. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
17. . 24 Канал (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2021. Процитовано 10 серпня 2021.
18. . Архів оригіналу за 17 липня 2016. Процитовано 14 липня 2016.
19. Коли вкладникам ПАТ "БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» відмовляли у поверненні коштів, нардеп Ігор Луценко доступ до своїх грошей отримав. Деталі з'ясовує НАБУ — ФГВФО [ 31 березня 2019 у Wayback Machine.] // Фонд Гарантування Вкладів Фізичних Осіб, 15.01.2019
20. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №295/2022 Про відзначення державними нагородами України
21. Допис Ігоря Луценка у мережі Facebook від 3 листопада 2022

Посилання

• Блог на Українській правді [ 23 липня 2008 у Wayback Machine.]
• // «Високий Замок», 22 серпня 2013 року 14:35
• Привид київської революції^{[недоступне посилання з червня 2019]}, Дзеркало Тижня
• Катування у лісі та допити про Майдан: викрадення Ігоря Луценка [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] // «Бліц-Інфо», 22.01.2014 12:43
• Ігоря Луценко і Юрія Вербицького // «Телекритика», 20.08.2014 18:19