Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Раськень Озкс (ерз. Raśkeń Ozks, raśke — народ, рідня, oznoms — молитися, ozks — моління) — давнє традиційне ерзянське обрядове свято, народне (родове) моління. Це язичницький релігійно-магічний ритуал, що об'єднує широке коло родичів. Він присвячений верховному ерзянському богу-заступнику Інешкіпазу і тісно пов'язаний з життям і господарською діяльністю народу.
Сутність і основні ритуали свята
На Раськень Озкс люди збиралися, щоб помолитися своїм богам, віддати шану предкам, зустрітися з родичами, вирішити нагальні проблеми (економічні, політичні, соціальні), відпочити й повеселитися, а ще прохали Інешкипаза гарного врожаю й родючої землі, здоров'я й гараздів людям, а, за потреби, ще й захистити їх рідну землю від ворогів, планували перспективи на майбутнє.
Одним із ключових моментів святкового дійства є запрошення душ померлих предків.
Головною метою дійства було отримати прихильність богів, для цього здійснювали жертви (різали бика та ін.).
На свято приїздили не лише сім'ями, а й цілими селами, брали із собою їжу, начиння, вироби ремесла. Свято тривало щонайменше три дні й супроводжувалось спортивними й пісенними змаганнями.
Кожен приносив із собою жменю рідної землі й висипав її на місці проведення моління. Таким чином, з роками в цих священних для народу місцях виростав курган (ерз. маар, тобто пагорб). За давнім звичаєм, під час проведення моління в центрі маару встановлювали величезну обрядову родову свічку Ерзянь Штатол. Вона є центральним стрижнем свята і символізує зв'язок з Богом і предками. Для виготовлення свічки учасники свята спеціально приносили із собою бджолиний віск. Ритуал запалювання Ерзянь Штатол, за традицією язичницького дійства, виконували спеціальні жрець (ерз. ozatä) і жриця (ерз. ozava).
В обрядах Раскень Озкс наочно виявляється зв'язок часів, він є символом консолідації ерзянського народу, гарантує стабільність його розвитку, збереження його культури.
Історія проведення Раськень Озкс
У старі часи Раськень Озкс проводили нечасто, це відбувалося раз на 20-40 років; на одне покоління припадала, таким чином, лише одна або дві таких події.
Востаннє це було 25 вересня 1629 року. Тоді царський уряд заборонив проведення цього язичницького свята, і заборона діяла 370 років.
Проте традиції Раськень Озкс продовжували підтримуватись неофіційно. Люди збиралися в місцях старовинних мольбищ: в лісах, на полях, на кладовищах. Кожна ерзянська волость мала по декілька великих мольбищ. Вже похрещені ерзяни таємно продовжували приносити жертви своїм давнім богам.
У кінці XX ст. на хвилі етнічного ренесансу давні обряди отримали свій подальший розвиток. Виявилось, що давні традиції не були забуті, і це 1999 року наочно засвідчило проведення відродженого Раськень Озкс.
Раськень Озкс у нові часи
Вперше після тривалої перерви народне моління відбулося 17 липня 1999 року в селі Чукали Великоігнатовського району Республіки Мордовія. Ініціаторами виступили представники ерзянської інтелігенції, активісти національного ерзянського відродження.
Місцем проведення був обраний давній маар, в якому, як вважають, були поховані 11 тисяч ерзянських, мокшанських, марійських та удмуртських воїнів, що загинули в 1612 році у жорстокій битві з Ногайською ордою.
Всього зібралося близько 2000 учасників. Були гості з Фінляндії, Карелії, Удмуртії, Марій Ел, делегації з Татарстану, Москви, Самари, Пензи, Ульяновська, представники Красноярського краю, Мурманської області, Новосибірська, ерзянської діаспори Естонії, студенти з фіно-угорських вишів. Багато гостей прибули в ерзянських народних костюмах.
Уранці звуки торами, мідної труби легендарного Тюшті покликали людей до маару. Біля річки принесли в жертву бика. Озава винесла чашу-яндаву із священним вогнем, від якого найшанованіші представники ерзянського народу здійснили ритуал запалювання родової свічки Ерзянь Штатол (висотою понад 2 м і вагою 165 кг). Пролунали давні молитви до бога Інешкипаза. Промовляючи молитву, кожен з присутніх запросив на свято своїх предків. Відбулося театралізоване дійство за участю епічних ерзянських героїв. Було обрано Раду Старійшин ерзянського народу (ерз. Ěrzäń atäń ězem).
Свято продовжили народні гуляння з піснями і танцями.
Раськень Озкс став справжнім народним святом для ерзян. Це був тріумф національного духу, люди повірили у відродження етнічних традицій, духовності й сакральних вірувань предків.
Наступний Раськень Озкс відбувся 10 липня 2004 року, так само в селі Чукали. Він мав уже якісно інший характер. Організація фестивалю перейшла під патронат державних органів влади, у проведенні свята активну участь брала офіційна мордовська культура. На Раськень Озкс був присутній уряд Мордовії. Голова республіки Микола Мєркушкін оголосив Раськень Озкс державним святом.
Свято зібрало понад 4000 гостей і учасників. Росію представляли практично всі суб’єкти компактного проживання ерзян. Були гості з Німеччини, Естонії, США. Майже половина з них була в національних костюмах. Після офіційного свята, що проходило за сценарієм давніх традицій, був проведений концерт фольклорних колективів. Ще до початку свята провели конкурс народних костюмів.
Таким чином, Раскень Озкс набув офіційного республіканського статусу. Свято вирішили проводити кожні 3 роки. Чергові заходи відбувалися в Чукалах у 2007, 2010, 2013 і 2016 роках.
Під час їхнього проведення відбуваються давні язичницькі дійства, національні ігри, демонстрація національних костюмів, пригощання ритуальними стравами. Проходять виступи професійних акторів, фольклорні концерти. Проходять масові гуляння, гостям пропонують скуштувати національні ерзянські страви й напої. Традиційно завершується свято поминальним обідом.
Проведення Раскень Озкс сприяє популяризації етнічного мистецтва, відродженню самобутності, інкультурації та формуванню національної ідентичності ерзянського народу.
Примітки
- Эрзяне провели традиционное моление Раськень Озкс [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] Центр Льва Гумилёва, 16 июля 2013 (рос.)
Джерела
- Т. А. Салаева. Обряд «Раськень Озкс» у мордвы-эрзи: традиции и современность [ 24 травня 2021 у Wayback Machine.]. Журнал «Инновационная наука» №10, 2015, с. 31-32 (рос.)
- А. С. Морозов. Праздничная культура мордвы: «Раськень озкс» [ 13 грудня 2016 у Wayback Machine.]. Журнал «Регионология» №2, 2011 (рос.)
- Андю Петрянь. Раськень Озкс [ 8 квітня 2017 у Wayback Machine.]. «Интернациональная газета», г. Тюмень , 2004 (рос.)
- Николай Аношкин, директор Музея эрзянской культуры. А стоит ли, проводить такие 'Раськень Озксы' [ 3 серпня 2017 у Wayback Machine.]. Эрзянь ки. Культурно-образовательный портал (рос.)
- Николай Аношкин, директор Музея эрзянской культуры. Раськень Озкс в Большеигнатовском районе Мордовии [ 20 травня 2021 у Wayback Machine.] Голос Эрзи. 26 Ноября 2015 (рос.)
- Эрзяне провели традиционное моление Раськень Озкс [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.] Центр Льва Гумилёва, 16 июля 2013 (рос.)
- В Мордовии готовятся отметить эрзянский праздник «Раськень Озкс» ИНФО-РМ, 01 июля 2016 (рос.)
Посилання
- Раськень Озкс 2004 года [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Раськень Озкс 2016
- Библиотека изображений «РИА Новости»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rasken Ozks erz Rasken Ozks raske narod ridnya oznoms molitisya ozks molinnya davnye tradicijne erzyanske obryadove svyato narodne rodove molinnya Ce yazichnickij religijno magichnij ritual sho ob yednuye shiroke kolo rodichiv Vin prisvyachenij verhovnomu erzyanskomu bogu zastupniku Ineshkipazu i tisno pov yazanij z zhittyam i gospodarskoyu diyalnistyu narodu Sutnist i osnovni rituali svyataObryad onovlennya maaru posipannya zemleyu Na Rasken Ozks lyudi zbiralisya shob pomolitisya svoyim bogam viddati shanu predkam zustritisya z rodichami virishiti nagalni problemi ekonomichni politichni socialni vidpochiti j poveselitisya a she prohali Ineshkipaza garnogo vrozhayu j rodyuchoyi zemli zdorov ya j garazdiv lyudyam a za potrebi she j zahistiti yih ridnu zemlyu vid vorogiv planuvali perspektivi na majbutnye Odnim iz klyuchovih momentiv svyatkovogo dijstva ye zaproshennya dush pomerlih predkiv Golovnoyu metoyu dijstva bulo otrimati prihilnist bogiv dlya cogo zdijsnyuvali zhertvi rizali bika ta in Na svyato priyizdili ne lishe sim yami a j cilimi selami brali iz soboyu yizhu nachinnya virobi remesla Svyato trivalo shonajmenshe tri dni j suprovodzhuvalos sportivnimi j pisennimi zmagannyami Kozhen prinosiv iz soboyu zhmenyu ridnoyi zemli j visipav yiyi na misci provedennya molinnya Takim chinom z rokami v cih svyashennih dlya narodu miscyah virostav kurgan erz maar tobto pagorb Za davnim zvichayem pid chas provedennya molinnya v centri maaru vstanovlyuvali velicheznu obryadovu rodovu svichku Erzyan Shtatol Vona ye centralnim strizhnem svyata i simvolizuye zv yazok z Bogom i predkami Dlya vigotovlennya svichki uchasniki svyata specialno prinosili iz soboyu bdzholinij visk Ritual zapalyuvannya Erzyan Shtatol za tradiciyeyu yazichnickogo dijstva vikonuvali specialni zhrec erz ozata i zhricya erz ozava V obryadah Rasken Ozks naochno viyavlyayetsya zv yazok chasiv vin ye simvolom konsolidaciyi erzyanskogo narodu garantuye stabilnist jogo rozvitku zberezhennya jogo kulturi Istoriya provedennya Rasken OzksU stari chasi Rasken Ozks provodili nechasto ce vidbuvalosya raz na 20 40 rokiv na odne pokolinnya pripadala takim chinom lishe odna abo dvi takih podiyi Vostannye ce bulo 25 veresnya 1629 roku Todi carskij uryad zaboroniv provedennya cogo yazichnickogo svyata i zaborona diyala 370 rokiv Prote tradiciyi Rasken Ozks prodovzhuvali pidtrimuvatis neoficijno Lyudi zbiralisya v miscyah starovinnih molbish v lisah na polyah na kladovishah Kozhna erzyanska volost mala po dekilka velikih molbish Vzhe pohresheni erzyani tayemno prodovzhuvali prinositi zhertvi svoyim davnim bogam U kinci XX st na hvili etnichnogo renesansu davni obryadi otrimali svij podalshij rozvitok Viyavilos sho davni tradiciyi ne buli zabuti i ce 1999 roku naochno zasvidchilo provedennya vidrodzhenogo Rasken Ozks Rasken Ozks u novi chasiZapalyuvannya rodovoyi svichki Erzyan Shtatol Vpershe pislya trivaloyi perervi narodne molinnya vidbulosya 17 lipnya 1999 roku v seli Chukali Velikoignatovskogo rajonu Respubliki Mordoviya Iniciatorami vistupili predstavniki erzyanskoyi inteligenciyi aktivisti nacionalnogo erzyanskogo vidrodzhennya Miscem provedennya buv obranij davnij maar v yakomu yak vvazhayut buli pohovani 11 tisyach erzyanskih mokshanskih marijskih ta udmurtskih voyiniv sho zaginuli v 1612 roci u zhorstokij bitvi z Nogajskoyu ordoyu Vsogo zibralosya blizko 2000 uchasnikiv Buli gosti z Finlyandiyi Kareliyi Udmurtiyi Marij El delegaciyi z Tatarstanu Moskvi Samari Penzi Ulyanovska predstavniki Krasnoyarskogo krayu Murmanskoyi oblasti Novosibirska erzyanskoyi diaspori Estoniyi studenti z fino ugorskih vishiv Bagato gostej pribuli v erzyanskih narodnih kostyumah Uranci zvuki torami midnoyi trubi legendarnogo Tyushti poklikali lyudej do maaru Bilya richki prinesli v zhertvu bika Ozava vinesla chashu yandavu iz svyashennim vognem vid yakogo najshanovanishi predstavniki erzyanskogo narodu zdijsnili ritual zapalyuvannya rodovoyi svichki Erzyan Shtatol visotoyu ponad 2 m i vagoyu 165 kg Prolunali davni molitvi do boga Ineshkipaza Promovlyayuchi molitvu kozhen z prisutnih zaprosiv na svyato svoyih predkiv Vidbulosya teatralizovane dijstvo za uchastyu epichnih erzyanskih geroyiv Bulo obrano Radu Starijshin erzyanskogo narodu erz Erzan atan ezem Svyato prodovzhili narodni gulyannya z pisnyami i tancyami Narodnij ansambl Gajgi Vajgel na Rasken Ozks 2007 Rasken Ozks stav spravzhnim narodnim svyatom dlya erzyan Ce buv triumf nacionalnogo duhu lyudi povirili u vidrodzhennya etnichnih tradicij duhovnosti j sakralnih viruvan predkiv Nastupnij Rasken Ozks vidbuvsya 10 lipnya 2004 roku tak samo v seli Chukali Vin mav uzhe yakisno inshij harakter Organizaciya festivalyu perejshla pid patronat derzhavnih organiv vladi u provedenni svyata aktivnu uchast brala oficijna mordovska kultura Na Rasken Ozks buv prisutnij uryad Mordoviyi Golova respubliki Mikola Myerkushkin ogolosiv Rasken Ozks derzhavnim svyatom Svyato zibralo ponad 4000 gostej i uchasnikiv Rosiyu predstavlyali praktichno vsi sub yekti kompaktnogo prozhivannya erzyan Buli gosti z Nimechchini Estoniyi SShA Majzhe polovina z nih bula v nacionalnih kostyumah Pislya oficijnogo svyata sho prohodilo za scenariyem davnih tradicij buv provedenij koncert folklornih kolektiviv She do pochatku svyata proveli konkurs narodnih kostyumiv Takim chinom Rasken Ozks nabuv oficijnogo respublikanskogo statusu Svyato virishili provoditi kozhni 3 roki Chergovi zahodi vidbuvalisya v Chukalah u 2007 2010 2013 i 2016 rokah Pid chas yihnogo provedennya vidbuvayutsya davni yazichnicki dijstva nacionalni igri demonstraciya nacionalnih kostyumiv prigoshannya ritualnimi stravami Prohodyat vistupi profesijnih aktoriv folklorni koncerti Prohodyat masovi gulyannya gostyam proponuyut skushtuvati nacionalni erzyanski stravi j napoyi Tradicijno zavershuyetsya svyato pominalnim obidom Provedennya Rasken Ozks spriyaye populyarizaciyi etnichnogo mistectva vidrodzhennyu samobutnosti inkulturaciyi ta formuvannyu nacionalnoyi identichnosti erzyanskogo narodu PrimitkiErzyane proveli tradicionnoe molenie Rasken Ozks 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Centr Lva Gumilyova 16 iyulya 2013 ros DzherelaT A Salaeva Obryad Rasken Ozks u mordvy erzi tradicii i sovremennost 24 travnya 2021 u Wayback Machine Zhurnal Innovacionnaya nauka 10 2015 s 31 32 ros A S Morozov Prazdnichnaya kultura mordvy Rasken ozks 13 grudnya 2016 u Wayback Machine Zhurnal Regionologiya 2 2011 ros Andyu Petryan Rasken Ozks 8 kvitnya 2017 u Wayback Machine Internacionalnaya gazeta g Tyumen 2004 ros Nikolaj Anoshkin direktor Muzeya erzyanskoj kultury A stoit li provodit takie Rasken Ozksy 3 serpnya 2017 u Wayback Machine Erzyan ki Kulturno obrazovatelnyj portal ros Nikolaj Anoshkin direktor Muzeya erzyanskoj kultury Rasken Ozks v Bolsheignatovskom rajone Mordovii 20 travnya 2021 u Wayback Machine Golos Erzi 26 Noyabrya 2015 ros Erzyane proveli tradicionnoe molenie Rasken Ozks 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine Centr Lva Gumilyova 16 iyulya 2013 ros V Mordovii gotovyatsya otmetit erzyanskij prazdnik Rasken Ozks INFO RM 01 iyulya 2016 ros PosilannyaRasken Ozks 2004 goda 6 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Rasken Ozks 2016 Biblioteka izobrazhenij RIA Novosti