Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Всебашкирські курултаї з їзди башкир Оренбурзької Пермської Самарської Уфимської та інших губерній що проходили в період

Всебашкирські курултаї

Всебашкирські курултаї

Всебашкирські курултаї — з'їзди башкир Оренбурзької, Пермської, Самарської, Уфимської та інших губерній, що проходили в період революцій 1917 року і визначили подальшу стратегію національного розвитку башкирського народу.

image
Делегати III Всебашкирського установчого з'їзду. Оренбург. 8-20 грудня 1917.

Від волостей, де башкири становили більшу частину населення, на з'їзд обиралися по два делегати. У курултаях дозволялося брати участь і представників інших народів краю.

I Всебашкирський курултай

На I Всебашкирському з'їзді (курултаї), що відбувся 20-27 липня 1917 року в Оренбургу, і в роботі якого взяли участь близько 70 представників із Уфимська губернія, Оренбурзька губернія, Самарська губернія, Пермська губернія та Челябінської губернії, відбулося оформлення національного руху за автономію держави Башкортостан.

З'їзд обрав Башкирський уряд (шуро) у складі 6 осіб (Манатов Ш.А., Г. Мутін, І. Мутін, С. Мрясов, У. Куватов, Х. Юмагулов). За кількістю поданих голосів перевершив Шариф Манатов, він і став першим головою Шуро.

На з'їзді були прийняті резолюції про створення національно-територіальної автономії у складі РСФРС, про діяльність волосних рад (шуро), про участь у виборах до Всеросійських установчих зборів, про припинення війни без анексій та контрибуцій, організацію національних збройних формувань, і повернення земельних володінь башкирам, націоналізації Караван-Сарая, перепису башкирського населення, установі національного валютного та майнового фонду, загальної безкоштовної середньої освіти, рівноправності чоловіків та жінок [1]. На відображенні останньої резолюції, вплинула доповідь делегатки із Самарської губернії Кушаєвої Рабиги Янгулівна [2].

На з'їзді також було ухвалено рішення про проведення наступного з'їзду в Уфі.

II Всебашкирський курултай

II Всебашкирський з'їзд відбувся 25-29 серпня 1917 в Уфі. У ньому взяли участь близько 100 делегатів. З'їзд знову висловився за федеративно-демократичний устрій Росії і переобрав регіональне шуро: його склад збільшився до 12 осіб, головою шуро переобрано Манатов Шаріфв , а заступником Ахмет-Закі Валіді . Членами Шуро стали Н. Тагіров, X. Габітов, До. Кабіров, А. Гумаров, Г. Хасанов, М. Смаков, Ф. Давлетшин, Ш. Бабич, С. Атнагулов, С. Мрясов; кандидати - Гайнулла Гірфанов, Юнус Бікбов, Шахмухамед Біккузін, Арсланбек Алімгулов.

Курултай визначив постійну резиденцію башкирського уряду в Караван-сараї (Оренбург)ї і створив його секретаріат в Уфі (голова секретаріату - Ф. А. Ахмадуллін) і Челябінську (голова - Н. Т. Тагіров).

На з'їзді було поставлено питання про територіально-національну автономію башкир:

«Попереду башкир, крім національно-культурної автономії, стоїть ще більш важке завдання - здійснення територіальної автономії» [3].

З'їзд прийняв постанову про [4]

Також на з'їзді був затверджений список кандидатів у депутати Всеросійських Установчих зборів від башкир Оренбурзької, Пермської, Самарської та Уфімської губерній.

За результатами першого і другого загальнобашкирських з'їздів було обрано Башкирську обласну (центральну) раду [5] і вирішено видавати газету Башкорт

III Всебашкирський курултай

III Всебашкирський курултай проходив 8 грудня (21 грудня) 1917-20 грудня 1917 (2 січня 1918) в Оренбурзі, був названий Установчим курултаєм Башкурдистану (Держава Башкортостан). У його роботі брали участь 223 делегати, з них 194 делегати з вирішальним та 29 — з дорадчим голосом. Переважна більшість делегатів була з башкир, 44 росіян, по одному делегату направили на з'їзд чуваші, татари та марійці.

Курултай схвально зустрів проголошення національно-територіальних автономій Туркестану та Казахстану. Результатами ІІІ Всебашкирського установчого курултаю було затвердження створення національно-територіальної автономії Держава Башкортостан. Надалі частина із цієї території увійшла в СРСР як Башкирська Автономна Радянська Соціалістична Республіка і набагато пізніше — Республіка Башкортостан.

На з'їзді було прийнято резолюцію про

З постанови ІІІ Установчого курултаю башкир р. Оренбург. 8-20 грудня 1917 року «Про затвердження автономії Башкурдистану та її ознаменування» [6]:

Оголошена, 15 листопада Центральним Башкирським Шуро, територіально-національна автономія Башкурдистану Курултай стверджує одноголосно. В ознаменуванні Башкурдистану відкрити одну вищу медресе /університет/, один великий музей, назвавши їх ім'ям Башкурдистану. Для підготовки людей для Башкирського уряду призначити для вищих навчальних закладів двадцять стипендій. Десять стипендій із них використовуватиметься всередині Росії, решта — за кордоном. Для цих заходів створити національний «фонд», організувавши передплату серед населення Башкурдистану. Приурочивши до днів оголошення свободи проводити у майбутньому урочистості територіально-національної автономії Башкурдистану. Провести свято територіальної автономії після Рамадан-Гаїда у північній частині Орського повіту річкою Кукідель. /Затверджено 20 грудня на 18 засіданні

Приймалися ухвали щодо кантонного управління, соціалізації землі, культури, освіти та науки.

На з'їзді було обрано склад Передпарламенту Башкурдистану - Кесе-Курултаю Кесе-Курултаю та затверджено склад Башкирського Уряду

Див. також

Література

  • Юлдашбаев Б. Х. Учредительный курултай как вершина Башкирского национального движения// Этнополитическая мозаика Башкортостана. В 3 т.. — М., 1992. — Т. II.
  • История башкирского народа : в 7 т./ гл. ред. М. М. Кульшарипов ; Ин-т истории, языка и литературы УНЦ РАН. — Уфа: Гилем, 2010. — Т. V. — 468 с.
  • Азнагулов В. Г., Хамитова З. Г. Парламентаризм в Башкортостане: история и современность. — Уфа: ГРИ «Башкортостан», 2005. — 304 с.
  • Еникеев З. И. Правовой статус Башкортостана в составе России. — Уфа: «Гилем», 2002. — 374 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vsebashkirski kurultayi z yizdi bashkir Orenburzkoyi Permskoyi Samarskoyi Ufimskoyi ta inshih gubernij sho prohodili v period revolyucij 1917 roku i viznachili podalshu strategiyu nacionalnogo rozvitku bashkirskogo narodu Delegati III Vsebashkirskogo ustanovchogo z yizdu Orenburg 8 20 grudnya 1917 Vid volostej de bashkiri stanovili bilshu chastinu naselennya na z yizd obiralisya po dva delegati U kurultayah dozvolyalosya brati uchast i predstavnikiv inshih narodiv krayu I Vsebashkirskij kurultajNa I Vsebashkirskomu z yizdi kurultayi sho vidbuvsya 20 27 lipnya 1917 roku v Orenburgu i v roboti yakogo vzyali uchast blizko 70 predstavnikiv iz Ufimska guberniya Orenburzka guberniya Samarska guberniya Permska guberniya ta Chelyabinskoyi guberniyi vidbulosya oformlennya nacionalnogo ruhu za avtonomiyu derzhavi Bashkortostan Z yizd obrav Bashkirskij uryad shuro u skladi 6 osib Manatov Sh A G Mutin I Mutin S Mryasov U Kuvatov H Yumagulov Za kilkistyu podanih golosiv perevershiv Sharif Manatov vin i stav pershim golovoyu Shuro Na z yizdi buli prijnyati rezolyuciyi pro stvorennya nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi u skladi RSFRS pro diyalnist volosnih rad shuro pro uchast u viborah do Vserosijskih ustanovchih zboriv pro pripinennya vijni bez aneksij ta kontribucij organizaciyu nacionalnih zbrojnih formuvan i povernennya zemelnih volodin bashkiram nacionalizaciyi Karavan Saraya perepisu bashkirskogo naselennya ustanovi nacionalnogo valyutnogo ta majnovogo fondu zagalnoyi bezkoshtovnoyi serednoyi osviti rivnopravnosti cholovikiv ta zhinok 1 Na vidobrazhenni ostannoyi rezolyuciyi vplinula dopovid delegatki iz Samarskoyi guberniyi Kushayevoyi Rabigi Yangulivna 2 Na z yizdi takozh bulo uhvaleno rishennya pro provedennya nastupnogo z yizdu v Ufi II Vsebashkirskij kurultajII Vsebashkirskij z yizd vidbuvsya 25 29 serpnya 1917 v Ufi U nomu vzyali uchast blizko 100 delegativ Z yizd znovu vislovivsya za federativno demokratichnij ustrij Rosiyi i pereobrav regionalne shuro jogo sklad zbilshivsya do 12 osib golovoyu shuro pereobrano Manatov Sharifv a zastupnikom Ahmet Zaki Validi Chlenami Shuro stali N Tagirov X Gabitov Do Kabirov A Gumarov G Hasanov M Smakov F Davletshin Sh Babich S Atnagulov S Mryasov kandidati Gajnulla Girfanov Yunus Bikbov Shahmuhamed Bikkuzin Arslanbek Alimgulov Kurultaj viznachiv postijnu rezidenciyu bashkirskogo uryadu v Karavan sarayi Orenburg yi i stvoriv jogo sekretariat v Ufi golova sekretariatu F A Ahmadullin i Chelyabinsku golova N T Tagirov Na z yizdi bulo postavleno pitannya pro teritorialno nacionalnu avtonomiyu bashkir Poperedu bashkir krim nacionalno kulturnoyi avtonomiyi stoyit she bilsh vazhke zavdannya zdijsnennya teritorialnoyi avtonomiyi 3 Z yizd prijnyav postanovu pro 4 nacionalnu yednist socialnomu kulturnomu i politichnomu vidrodzhenni bashkiriv zberezhennya spryamovanosti Bashkirskogo nacionalnij ruhu na stvorennya nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi div teritorialna avtonomiya ta povaga do pragnentatar stvoriti nacionalno kulturnoyi avtonomiyi tosho Takozh na z yizdi buv zatverdzhenij spisok kandidativ u deputati Vserosijskih Ustanovchih zboriv vid bashkir Orenburzkoyi Permskoyi Samarskoyi ta Ufimskoyi gubernij Za rezultatami pershogo i drugogo zagalnobashkirskih z yizdiv bulo obrano Bashkirsku oblasnu centralnu radu 5 i virisheno vidavati gazetu BashkortIII Vsebashkirskij kurultajIII Vsebashkirskij kurultaj prohodiv 8 grudnya 21 grudnya 1917 20 grudnya 1917 2 sichnya 1918 v Orenburzi buv nazvanij Ustanovchim kurultayem Bashkurdistanu Derzhava Bashkortostan U jogo roboti brali uchast 223 delegati z nih 194 delegati z virishalnim ta 29 z doradchim golosom Perevazhna bilshist delegativ bula z bashkir 44 rosiyan po odnomu delegatu napravili na z yizd chuvashi tatari ta marijci Kurultaj shvalno zustriv progoloshennya nacionalno teritorialnih avtonomij Turkestanu ta Kazahstanu Rezultatami III Vsebashkirskogo ustanovchogo kurultayu bulo zatverdzhennya stvorennya nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi Derzhava Bashkortostan Nadali chastina iz ciyeyi teritoriyi uvijshla v SRSR yak Bashkirska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika i nabagato piznishe Respublika Bashkortostan Na z yizdi bulo prijnyato rezolyuciyu pro zatverdzhennya avtonomnogo Bashkurdistanu Derzhava Bashkortostan v mezhah teritoriyi Maloyi Bashkiriyi z umovoyu jogo podalshogo rozshirennya do rozmiriv teritoriyi Velikoyi Bashkiriyi pro shorichne vidznachennya 15 listopada Dnya progoloshennya avtonomiyi pro vhodzhennya do skladu federativnoyi Rosiyi pro mozhlivist stvorennya soyuznoyi derzhavi mizh Bashkurdistanom Kazahstanom ta Turkestanuom vseredini federativnoyi Rosiyi pro povnovazhennya Bashkirskogo centralnogo shuro pro organizaciyu Bashkirske vijsko 1917 1919 ta miliciyi ta in Z postanovi III Ustanovchogo kurultayu bashkir r Orenburg 8 20 grudnya 1917 roku Pro zatverdzhennya avtonomiyi Bashkurdistanu ta yiyi oznamenuvannya 6 Ogoloshena 15 listopada Centralnim Bashkirskim Shuro teritorialno nacionalna avtonomiya Bashkurdistanu Kurultaj stverdzhuye odnogolosno V oznamenuvanni Bashkurdistanu vidkriti odnu vishu medrese universitet odin velikij muzej nazvavshi yih im yam Bashkurdistanu Dlya pidgotovki lyudej dlya Bashkirskogo uryadu priznachiti dlya vishih navchalnih zakladiv dvadcyat stipendij Desyat stipendij iz nih vikoristovuvatimetsya vseredini Rosiyi reshta za kordonom Dlya cih zahodiv stvoriti nacionalnij fond organizuvavshi peredplatu sered naselennya Bashkurdistanu Priurochivshi do dniv ogoloshennya svobodi provoditi u majbutnomu urochistosti teritorialno nacionalnoyi avtonomiyi Bashkurdistanu Provesti svyato teritorialnoyi avtonomiyi pislya Ramadan Gayida u pivnichnij chastini Orskogo povitu richkoyu Kukidel Zatverdzheno 20 grudnya na 18 zasidanni Prijmalisya uhvali shodo kantonnogo upravlinnya socializaciyi zemli kulturi osviti ta nauki Na z yizdi bulo obrano sklad Peredparlamentu Bashkurdistanu Kese Kurultayu Kese Kurultayu ta zatverdzheno sklad Bashkirskogo UryaduDiv takozhVsesvitnij kurultaj bashkirivLiteraturaYuldashbaev B H Uchreditelnyj kurultaj kak vershina Bashkirskogo nacionalnogo dvizheniya Etnopoliticheskaya mozaika Bashkortostana V 3 t M 1992 T II Istoriya bashkirskogo naroda v 7 t gl red M M Kulsharipov In t istorii yazyka i literatury UNC RAN Ufa Gilem 2010 T V 468 s Aznagulov V G Hamitova Z G Parlamentarizm v Bashkortostane istoriya i sovremennost Ufa GRI Bashkortostan 2005 304 s Enikeev Z I Pravovoj status Bashkortostana v sostave Rossii Ufa Gilem 2002 374 s

Дата публікації:
Топ