Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Важкий артилерійський тягач «Ворошиловець» (рос. Ворошиловец) — радянський важкий артилерійський тягач, який вироблявся з 1939 по 1 вересня 1941 року.
| Важкий артилерійський тягач «Ворошиловець» | |
|---|---|
 | |
| Тип | Артилерійський тягач |
| Історія використання | |
| Війни | Друга світова війна |
| Історія виробництва | |
| Виробник |  СРСР |
| Виготовлення | 1939-1941 |
| Виготовлена кількість | 1123 |
| Характеристики | |
| Довжина | 6,218 м |
| Ширина | 2,85 м |
| Висота | 2,736 м 3,087 м (з тентом) |
| Обслуга | 3 |
| Дорожній просвіт | 0,462 |
| Паливо | дизель |
 Ворошиловець (артилерійський тягач) у Вікісховищі | |
Історія створення
Після появи у Червоної армії в середині 30-х років артилерії великої потужності (калібрів з 152 до 305 мм) з'явилась потреба у тягачі, здатному пересуватись з причепом масою 20 т та швидкістю до 30 км/год.
Ці потреби й лягли в основу замовлення ГАУ на новий важкий тягач з танковим двигуном, виданого Харьківському потягобудівельному заводу ім. «Комінтерна» (завод № 183) у 1935 році.
Над створенням тягача, названого згодом «Ворошиловець», працював колектив конструкторів тракторного відділу «200» (ТРО). У групи розробників входили:
- Група компоновки — очолював Д. М. Іванов
- Група двигунного остаткування — П. Е. Лібенко та И.3. Ставцев
- Трансмиссію — В. М. Крічевский, С.3. Сідельников та В. П. Каплін
- Ходова частина — П. Г. Ефременко та А. И. Автомонов
- Допоміжне обладнання — И. В. Дудко та Ю. С. Миронов
- Розробку очолював головний конструктор Н. Г. Зубарева.
До кінця 1935 року, майже за декілька місяців, випустили всю техдокументацію. У 1936 році були збудовані два зразки, які протягом двох років проходили заводські й польові випробування. У березні 1937 року один из них здійснив пробіг у Москву (та назад), де був продемонстрований в Кремлі. Машина справила хороше враження та була схвалена верховним керівництвом. Влітку 1938 року на ньому пройшов офіційне випробування новий танковий двигун, отримавший у дефорсованій модифікації для тягача назву В-2В.
Опис конструкції
Двигунний відсік
В конструкцію був закладений дослідний швидкохідний танковий дизель В-2В (400 к.с.) — 12-циліндровий V-подібний, 4-тактний, із вприском палива у камеру згоряння та з корпусом з алюмієвих сплавів. Тягач мав компоновку з переднім низьким розташуванням двигуна, послідовно за ним — агрегатів трансмісії, лебідки та привода задніх провідних валів.
Через бокові виступаючі частини капота, а також через люки у кабіні можливий доступ до моторного відділу. Дизель мав чотири повітряно-мастильні фільтри, з них два — були у кабіні, основою системи запуску були два електростартери по 6 к.с. кожний, та один дублюючий — пневматичний авіаційного типу.
Радіатор набирався зі змінних трубчастих секцій, а 6-лопатний вентилятор мав ремінний привод. Система мащення із «сухим» картером та окремим маслобаком не обмежувала кут підйому та крену машини. — багатодисковий сухий, танкового типу, з педальним керуванням. Зв'язаний з карданним валом мультиплікатор подвоював число передач у трансмісії, трохи розвантажував її (обидві щаблі — прискорення).
Далі 4-ступенева коробка передач була виконана в одному корпусі з конічною парою та включала в себе багатодискове бортове фрикційне гальмо по типу танка БТ того ж 183-го заводу.
Ходова частина
Вісім рівно розташованих здвоєнних опорних котків, зведених попарно у балансирні візки з ричажно-пружинною керувальною частиною. Вона рівномірно розподіляла навантаження по гусениці, що позитивно позначалось на прохідних можливостях машини.
Гусениця — сталева дрібноланкова, танкового типу. Змінні додаткові ґрунтозачепи (шпори) додавали тягових якостей гусеницям, але слугували не довго, не більше 50 км.
Реверсивна лебідка, розташована посередині під кузовом, мала горизонтальний барабан ємністю 30 м, та 23-мм трос з подачею його вперед, що наряду з підтягуванням вантажів або причепів (з зусиллям не більш 12 т) давало можливість самовитягування тягача.
Рама
Зварна з двох поздовжніх швелерів, для жорсткості зв'язаних чисельними поперечними швелерами, «косинками» та майданчиками під агрегати, закривалась знизу листами. Ззаду — поворотний замковий гак з буферними пружинами, розрахованими на підвищену тягову силу.
Машина мала систему електрообладнання з 24-вольтовим кіловатним генератором, чотирма акумуляторами. Повний комплект приладів освітлення та сигналізації. Кабіну, як і раніше, використовували з вантажівки ЗІС-5, але помітно переобладнали та розширили. Спереду великої вантажної платформи площею 5,76 м² розміщувались два паливних бака на 550 л, акумулятори, запас масла, інструмент та вогнегасник.
Виробництво
В кінці 1939 року почалось виробництво (стендова збірка) «ворошиловців». До кінця серпня 1941-го року, до евакуації заводу у Нижній Тагіл, їх випустили 1123 шт. На 22 червня 1941-го у армії було 800 машин, але вже 1-го липня ця кількість за рахунок мобілізації збільшилась до 975.
З початком війни через нестачу дизельних двигунів типу В-2В, які в той момент вироблялись в першу чергу для Т-34, моторний завод № 75 припинив постачати їх для тягачів з 1-го серпня 1941-го року.
Тоді на «ворошиловцях» намагались встановити інші двигуни: (300 к.с) — шестициліндрову «половинку» від В-2 та поширений бензиновий (400 к.с.) від танків БТ-7. Восени на артилерійському заводі № 8, що у Підлипках, планували навіть перетворити тягач на самохідну 85-мм зенітну гармату (на основі ), але через евакуацію заводу цього так і не сталось.
Див. також
Джерела
- Je. Proczko, Artillerijskie tjagaczi Krasnoj Armii, Broniekollekcja nr 3(42)/2002 (ros.)
- Stanisław Komornicki: Wojsko Polskie: krótki informator historyczny o Wojsku Polskim w latach II wojny światowej.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vazhkij artilerijskij tyagach Voroshilovec ros Voroshilovec radyanskij vazhkij artilerijskij tyagach yakij viroblyavsya z 1939 po 1 veresnya 1941 roku Vazhkij artilerijskij tyagach Voroshilovec TipArtilerijskij tyagachIstoriya vikoristannyaVijniDruga svitova vijnaIstoriya virobnictvaVirobnik SRSRVigotovlennya1939 1941Vigotovlena kilkist1123HarakteristikiDovzhina6 218 mShirina2 85 mVisota2 736 m 3 087 m z tentom Obsluga3Dorozhnij prosvit0 462PalivodizelVoroshilovec artilerijskij tyagach u VikishovishiIstoriya stvorennyaPislya poyavi u Chervonoyi armiyi v seredini 30 h rokiv artileriyi velikoyi potuzhnosti kalibriv z 152 do 305 mm z yavilas potreba u tyagachi zdatnomu peresuvatis z prichepom masoyu 20 t ta shvidkistyu do 30 km god Ci potrebi j lyagli v osnovu zamovlennya GAU na novij vazhkij tyagach z tankovim dvigunom vidanogo Harkivskomu potyagobudivelnomu zavodu im Kominterna zavod 183 u 1935 roci Nad stvorennyam tyagacha nazvanogo zgodom Voroshilovec pracyuvav kolektiv konstruktoriv traktornogo viddilu 200 TRO U grupi rozrobnikiv vhodili Grupa komponovki ocholyuvav D M Ivanov Grupa dvigunnogo ostatkuvannya P E Libenko ta I 3 Stavcev Transmissiyu V M Krichevskij S 3 Sidelnikov ta V P Kaplin Hodova chastina P G Efremenko ta A I Avtomonov Dopomizhne obladnannya I V Dudko ta Yu S Mironov Rozrobku ocholyuvav golovnij konstruktor N G Zubareva Do kincya 1935 roku majzhe za dekilka misyaciv vipustili vsyu tehdokumentaciyu U 1936 roci buli zbudovani dva zrazki yaki protyagom dvoh rokiv prohodili zavodski j polovi viprobuvannya U berezni 1937 roku odin iz nih zdijsniv probig u Moskvu ta nazad de buv prodemonstrovanij v Kremli Mashina spravila horoshe vrazhennya ta bula shvalena verhovnim kerivnictvom Vlitku 1938 roku na nomu projshov oficijne viprobuvannya novij tankovij dvigun otrimavshij u deforsovanij modifikaciyi dlya tyagacha nazvu V 2V Opis konstrukciyiDvigunnij vidsik V konstrukciyu buv zakladenij doslidnij shvidkohidnij tankovij dizel V 2V 400 k s 12 cilindrovij V podibnij 4 taktnij iz vpriskom paliva u kameru zgoryannya ta z korpusom z alyumiyevih splaviv Tyagach mav komponovku z perednim nizkim roztashuvannyam dviguna poslidovno za nim agregativ transmisiyi lebidki ta privoda zadnih providnih valiv Cherez bokovi vistupayuchi chastini kapota a takozh cherez lyuki u kabini mozhlivij dostup do motornogo viddilu Dizel mav chotiri povitryano mastilni filtri z nih dva buli u kabini osnovoyu sistemi zapusku buli dva elektrostarteri po 6 k s kozhnij ta odin dublyuyuchij pnevmatichnij aviacijnogo tipu Radiator nabiravsya zi zminnih trubchastih sekcij a 6 lopatnij ventilyator mav reminnij privod Sistema mashennya iz suhim karterom ta okremim maslobakom ne obmezhuvala kut pidjomu ta krenu mashini bagatodiskovij suhij tankovogo tipu z pedalnim keruvannyam Zv yazanij z kardannim valom multiplikator podvoyuvav chislo peredach u transmisiyi trohi rozvantazhuvav yiyi obidvi shabli priskorennya Dali 4 stupeneva korobka peredach bula vikonana v odnomu korpusi z konichnoyu paroyu ta vklyuchala v sebe bagatodiskove bortove frikcijne galmo po tipu tanka BT togo zh 183 go zavodu Hodova chastina Visim rivno roztashovanih zdvoyennih opornih kotkiv zvedenih poparno u balansirni vizki z richazhno pruzhinnoyu keruvalnoyu chastinoyu Vona rivnomirno rozpodilyala navantazhennya po gusenici sho pozitivno poznachalos na prohidnih mozhlivostyah mashini Gusenicya staleva dribnolankova tankovogo tipu Zminni dodatkovi gruntozachepi shpori dodavali tyagovih yakostej gusenicyam ale sluguvali ne dovgo ne bilshe 50 km Reversivna lebidka roztashovana poseredini pid kuzovom mala gorizontalnij baraban yemnistyu 30 m ta 23 mm tros z podacheyu jogo vpered sho naryadu z pidtyaguvannyam vantazhiv abo prichepiv z zusillyam ne bilsh 12 t davalo mozhlivist samovityaguvannya tyagacha Rama Zvarna z dvoh pozdovzhnih shveleriv dlya zhorstkosti zv yazanih chiselnimi poperechnimi shvelerami kosinkami ta majdanchikami pid agregati zakrivalas znizu listami Zzadu povorotnij zamkovij gak z bufernimi pruzhinami rozrahovanimi na pidvishenu tyagovu silu Mashina mala sistemu elektroobladnannya z 24 voltovim kilovatnim generatorom chotirma akumulyatorami Povnij komplekt priladiv osvitlennya ta signalizaciyi Kabinu yak i ranishe vikoristovuvali z vantazhivki ZIS 5 ale pomitno pereobladnali ta rozshirili Speredu velikoyi vantazhnoyi platformi plosheyu 5 76 m rozmishuvalis dva palivnih baka na 550 l akumulyatori zapas masla instrument ta vognegasnik VirobnictvoV kinci 1939 roku pochalos virobnictvo stendova zbirka voroshilovciv Do kincya serpnya 1941 go roku do evakuaciyi zavodu u Nizhnij Tagil yih vipustili 1123 sht Na 22 chervnya 1941 go u armiyi bulo 800 mashin ale vzhe 1 go lipnya cya kilkist za rahunok mobilizaciyi zbilshilas do 975 Z pochatkom vijni cherez nestachu dizelnih dviguniv tipu V 2V yaki v toj moment viroblyalis v pershu chergu dlya T 34 motornij zavod 75 pripiniv postachati yih dlya tyagachiv z 1 go serpnya 1941 go roku Todi na voroshilovcyah namagalis vstanoviti inshi dviguni 300 k s shesticilindrovu polovinku vid V 2 ta poshirenij benzinovij 400 k s vid tankiv BT 7 Voseni na artilerijskomu zavodi 8 sho u Pidlipkah planuvali navit peretvoriti tyagach na samohidnu 85 mm zenitnu garmatu na osnovi ale cherez evakuaciyu zavodu cogo tak i ne stalos Div takozhAT P GT MU Komintern tyagach Sd Kfz 10 AT TDzherelaJe Proczko Artillerijskie tjagaczi Krasnoj Armii Broniekollekcja nr 3 42 2002 ros Stanislaw Komornicki Wojsko Polskie krotki informator historyczny o Wojsku Polskim w latach II wojny swiatowej