ГТ МУ радянський легкоброньований багатоцільовий гусеничний авіадесантований бронетранспортер тягач підвищеної прохіднос

ГТ-МУ — радянський легкоброньований багатоцільовий гусеничний авіадесантований бронетранспортер-тягач підвищеної прохідності. Призначений для транспортування спеціального озброєння, перевезення особового складу, стрілецько-мінометного озброєння, боєприпасів та інших військових вантажів, розшуку, збору та евакуації поранених з поля бою, для ведення військової розвідки, зв'язку, а також буксирування причепів і витягування застряглих машин. Розроблений у конструкторському бюро Горьковського автомобільного заводу, серійно вироблявся на .

ГТ-МУ

Тип	легкий бронетранспортер-тягач
Історія використання
На озброєнні	до сьогодні
Оператори	СРСР
Історія виробництва
Виготовлення	1974—1985
Характеристики
Вага	5,8
Довжина	5146
Ширина	2470
Висота	1700

Броня	протикульова Лоб: 6 Борт: 6 Корма: 6 Дах: 6 Днище: 6
Двигун	Карбюраторний двигун ГАЗ-73 115 к.с.
Питома потужність	26,24
Підвіска	тиск на ґрунт: 0,223
Дорожній просвіт	350 база: 3330 колія: 2080
Швидкість	шосе: 55
Прохідність	підйом: 40 °

ГТ-МУ у Вікісховищі

Історія

Багатоцільовий транспортер-тягач (гусеничний легкоброньований авіадесантований бронетранспортер) ГТ-МУ (ГАЗ-73) був розроблений фахівцями Горьковського автозаводу (ГАЗ) в 1970 році. Базою для розробки ГТ-МУ став гусеничний транспортер (ГАЗ-47), чия компонувальна схема з рядом поліпшень стала основою для нової машини. У 1973 році почалися випробування перших зразків, а в 1974 році на Заволзькому заводі гусеничних тягачів (ЗЗГТ) стартував серійний випуск. Всюдиходи ГТ-МУ (ГАЗ-73) поставлялися в різні роди військ, зокрема до медичних підрозділів для транспортування поранених, у тому числі і до бригад Повітрянодесантних військ СРСР. Радянською армією ці машини широко застосовувалися під час ведення воєнних дій на території Афганістану і були затребувані до середини 1980-х років. У 1985 році ЗЗГТ припинив їх виробництво.

На базі ГАЗ-73 було розроблено кілька видів спеціальних машин: РХМ-2 і РХМ-2С (машини хімічної і бактеріологічної розвідки), а також СПР-1 (станція перешкод). Модифікаціями ГТ-МУ стали всюдиходи, що використовувалась в ролі топоприв'язувальників і станцій радіоперешкод на прикордонних заставах. Серед інших модифікацій — десантний транспортний засіб місткістю до 10 осіб, командно-штабна машина і розвідувальна хімічна машина.

Модифікації

ГТ-МУ 1 (ГАЗ-73/ГАЗ-3402) — з двигуном потужністю 123 к.с. Також використовувалися як машини прикордонних застав, топоприв'язувальників і станцій радіоперешкод
ГТ-МУ 1Д (ГАЗ-73/ГАЗ-34025) — з двигуном ГАЗ-5441 потужністю 173 к.с. Десант — 8-10 чол. Вага — 6,57 т
ГТ-МУ КШМ (ГАЗ-34025) — командно-штабна машина
ГТ-МУ РХ (ГАЗ-73/ГАЗ-3402) — розвідувальна хімічна машина
ГТ-МУ РХБ (ГАЗ-73/ГАЗ-3402) — розвідувальна хімічна машина
РХМ-2 (ГАЗ-34025) — машина хімічної та бактеріологічної розвідки
РХМ-2С (ГАЗ-73/ГАЗ-3402) — машина хімічної та бактеріологічної розвідки. З приладами ВПХР, ППХР, ДСА-12 (хімічної розвідки), ПРХР (хімічної і радіаційної), ДП-3Б і ДП-5В (радіаційної), АСП (біологічної)
СПР-1 — радянська станція перешкод радіопідривачам 1Л21

Див. також

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: ГТ-МУ

АРТИЛЛЕРИЙСКИЕ ТЯГАЧИ И МНОГОЦЕЛЕВЫЕ ТРАНСПОРТЕРЫ-ТЯГАЧИ [ 10 грудня 2012 у Wayback Machine.]
ГТ-МУ-1Д — транспортер-тягач [ 31 грудня 2016 у Wayback Machine.]
АМФИБИЯ / ГАЗ-73 (ГТМУ) [ 3 січня 2020 у Wayback Machine.]