Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Липський Володимир Іполитович (27 лютого (11 березня) 1863, с. Самостріли Рівненський повіт Волинська губернія — 24 лютого 1937, Одеса) — український ботанік; член ВУАН (1922—1928 президент) і член-кореспондент АН СРСР, директор Одеського ботанічного саду.
| Володимир Іполитович Липський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 лютого (11 березня) 1863 с. Самостріли, Рівненський повіт, Волинська губернія,  Російська імперія |
| Помер | 24 лютого 1937 (73 роки) Одеса, Українська РСР,  СРСР |
| Поховання | Другий християнський цвинтар |
| Місце проживання | Київ, Петербург, Одеса |
| Країна | Російська імперія,  УНР, СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | ботанік |
| Alma mater | Київський університет |
| Галузь | ботаніка |
| Заклад | Київський університет, Головний ботанічний сад Петербурга, ВУАН, Одеський ботанічний сад |
| Вчене звання | академік ВУАН |
| Науковий керівник | Шмальгаузен Іван Федорович |
| Відомі учні | Гришко Микола Миколайович |
| Членство | НАН України Академія наук СРСР |
| Відомий завдяки: | флора Середньої Азії, флора Кавказу |
| президент ВУАН 1922—1928 | |
 Липський Володимир Іполитович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в селі Самостріли (нині Корецького району Рівненської області) 11 березня 1863 року. Його батько, дід і прадід були священнослужителями. У 1873 році родина Липських переїхала до Житомира. Навчався у Житомирській гімназії, в 1881 році закінчив Колегію Павла Галагана із золотою медаллю, в 1887 — Київський університет. Значний вплив на формування Липського як науковця справив завідувач кафедри систематики і морфології рослин І. Ф. Шмальгаузен. З 1887 до 1894 року працює на різних посадах в ботанічному саду Київського університету: консерватором, асистентом кафедри ботаніки. З 1889 року бере участь у наукових експедиціях на Кавказ та Північний Іран. В період з 1894 до 1917 року працює в Головному ботанічному саду Петербурга на посадах молодшого і старшого консерватора гербарію, головного ботаніка, а згодом — завідувача відділом живих рослин. Бере участь у на Кавказ, Алтай та Середню Азію для детального вивчення вискокогірної флори цих країв. В 1917 році повертається до України і бере активну участь у формуванні Української академії наук, очолює кафедру ботаніки ВУАН. У 1922–1928 роках — президент Академії. У 1928—1933 — директор Ботанічного саду в Одесі.
Наукова діяльність
Наукові праці вченого присвячені питанням флористики, систематики та географії вищих рослин, гербарній справі, принципам організації ботанічних садів, історії ботаніки. Одним з перших дав науковий опис флори Індонезії, Тунісу, Алжиру, Середньої Азії. Зокрема, Володимир Липський описав 4 нових види, 220 нових рослин, з яких 45 названі його ім'ям. Він є автором 82 друкованих наукових праць.
Перший київський період
Після закінчення навчань в університеті учений бере участь в численних наукових експедиціях: по Поділлю, Бессарабії, Криму, Кавказу та Середній Азії. В 1889 році вийшла перша наукова праця Липського: «Исследование о флоре Бессарабии» в якій, зокрема було наведено опис нового виду рослин . Декілька звітів про експедиції учений опублікував у «Записках Київського товариства дослідників природи».
Починаючи з 1889 року Володимир Липський відвідує Кавказ з метою дослідження рослинного світу цього регіону. Результатом подорожей є опис близько 40 нових видів та різновидностей рослин. З метою визначення самобутності кавказької флори та для проведення порівняльних досліджень відвідав також Північний Іран. Підсумки досліджень флори Кавказу опублікував у монографії «Флора Кавказа. Свод сведений о флоре Кавказа за двухсотлетний период ее исследования, начиная от Турнефора и кончая XIX веком». Книга зокрема містить повний перелік з близько 4500 видами рослин та точні дані про їхнє поширення. На Кавказі учений описав три нових роди квіткових рослин: , та . Серед нових описаних Володимиром Липським рослин Кавказу можна відзначити , бук східний (Fagus orientalis Lipsky), ([sv] Lipsky), перстач Алексєєнка (Potentilla alexeenkoi Lipsky), тюльпан кавказький (Tulipa caucasica Lipsky), звіробій понтійський (Hypericum ponticum Lipsky) та багато інших.
Петербурзький період
Починаючи з 1894 року Володимир Липський працює в ботанічному саду Петербурга. В період 1894—1896 років він продовжує розпочаті в Києві дослідження флори Кавказу. З 1896 року він починає вивчати флору високогірних районів Середньої Азії. Учений дослідив південні схили Гіссарського хребта, Паміро-Алтай, Тянь-Шань, Джунгарський Алатау, Копет-Даг, Ферганську та Зеравшанську долини, при чому в багатьох з районів він побував першим з ботаніків. Результатом експедицій стали більше тридцяти наукових праць та монографій, зокрема і таких:
- «Материалы для флоры Средней Азии»,
- «Флора Средней Азии, т.е. Русского Туркестана и ханств Бухары и Хивы»,
- «Горная Бухара».
В цих працях Володимир Липський критично переглянув ботанічні знання щодо вищезазначених регіонів, виправив помилки попередніх дослідників, описав близько ста нових видів та чотири нових роди: , , , .
Велику увагу вчений приділяв дослідженню історії Петербурзького ботанічного саду та його гербарних фондів та колекцій. Результати цієї роботи були опубліковані в наступних працях:
- «Гербарий С.-Петербургского ботанического сада к концу его 75-летнего существования, 1823—1898»,
- «Исторический очерк С.-Петербургского ботанического сада, 1713—1913»,
- «Биографии и литературная деятельность ботаников и лиц, соприкасавшихся с ботаническим садом».
В період 1900—1902 років Володимир Липський відвідує різні країни з метою дослідження гербаріїв та ботанічних садів різних країн. Загалом вчений зумів відвідати усі континенти земної кулі окрім Австралії та Антарктиди.
Другий київський період
За рекомендацією першого президента Української Академії наук (УАН) Володимира Вернадського 30 грудня 1918 року на засіданні ІІ фізико-математичного відділу УАН Володимира Липського було обрано директором новоствореного ботанічного саду в Києві. Окрім завідування Ботанічним садом Липський також керував кафедрою квіткових рослин ВУАН та брав активну участь в організації різних академічних структур, зокрема природничого профілю, таких як:
- Комісія УАН по вивченню природних багатств України (створена в березні 1919 року),
- Комісія по вивченню фауни України,
- Видавнича комісія ІІ відділу УАН,
- Комісію енциклопедичного словника (голова),
- Комісію по ревізії бібліотеки УАН,
- у Військово-промисловому комітеті (представником академії).
В 1919 році Володимира Липського одноголосно обирають дійсним членом Української Академії наук, у 1920 році — членом правління УАН, а в 1921 році — віце-президентом.
Володимир Липський був ініціатором створення Ботанічного саду УАН, розробив план саду і почав його практичне створення в дворі Президії Академії наук по вулиці Володимирській в Києві. Нинішній Ботанічний сад Академії наук було розбито в 1935 році в київському районі Звіринець.
В серпні 1919 року Після від'їзду секретаря ІІ відділу УАН Степана Тимошенка за кордон Володимир Липський виконував повноваження секретаря ІІ Відділу, а у жовтні 1921 року його було обрано товаришем президента Академії наук України. 12 червня 1922 року загальні збори ВУАН обрали Володимира Липського президентом. Спроби втручання радянської влади в діяльність наукових установ відбилася і на долі Липського. Для вивчення стану роботи ВУАН створюється комісія Народного Комісаріату освіти України. У висновках цієї комісії керівництво академії, і, насамперед, Президію, яку очолював Володимир Липський, зокрема було звинувачено в недотриманні законів радянської влади, їм це інкримінувалось як політичні порушення. Комісія пропонувала негайно оголосити перевибори президента ВУАН, провести нове затвердження складу академіків, встановити тверду структуру та штати академії. Партійне керівництво вважало Володимира Липського «політично інертним» президентом, який передовірив управління академією С. О. Єфремову та А. Ю. Кримському. В 1928 році науковець подає у відставку з посади президента ВУАН.
Одеський період
21 червня 1928 року, залишивши посаду президента, Володимир Липський виїхав до Одеси, де очолив Одеський ботанічний сад. Під час роботи в Одесі зробив значний внесок у пожвавлення наукової роботи садуйого розширення, виховання молодих науковців, впорядкування гербарію.
У 1927—1930 роках Володимир Липський вивчав водорості Чорного моря (зокрема в районі Карадагської гідробіологічної станції), досліджував вплив рослинності на Азовському морі на утворення та випадання солей, брав участь у роботах Українського інституту з каучуку та каучуконосів. Особливу увагу приділяв долсідженню . Ця водорість стала матеріалом для виготовлення йоду та агар-агару, які на той час ввозили з-за кордону. Так звані йодні експедиції на Чорному морі були проведені у 1930—1931 роках на яхті «Сирена», на суднах «Друг жизни» та «Лысковский» і як наслідок в 1931 році завдяки діяльності Володимира Липського в Одесі було відкрито перший в Україні йодний завод.
Володимир Липський працював директором Одеського ботанічного саду до 1933 року, після чого подав у відставку у зв'язку із небажанням підтримувати ідеї Трохима Лисенка і до самої своєї смерті працював науковим консультантом ботанічного саду. В 1936 здійснює останню наукову подорож — до Узбекистану та Туркменистану. Помер 24 лютого 1937 р. в Одесі.
Таксони, описані В. Липським
- Fagus orientalis Lipsky — Бук східний
- Inula magnifica Lipsky [ 8 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Визнання
Іменем ученого названо такі таксони:
- Lipskya insignis (Lipsky) Nevski
Вшанування пам'яті
На честь Володимира Липського названо два нові роди: (Lipskya) і (Lipskyella) та 54 нові види рослин (зокрема , , , тощо), які ввійшли у флористичні зведення всіх країн.
У 1950-х роках могилу вченого і надгробний пам'ятник було зруйновано, а місце поховання втрачено. Лише на прохання Президії Академії наук України у 1990 році виконком Одеської міської ради ухвалив постанову «Про увічнення пам'яті академіка Володимира Липського».
На будинку Президії Національної академії наук України встановлена меморіальна дошка В. Липського.
Джерела та література
- Л. О. Гаврилюк. Липський Володимир Іполитович [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 154. — .
- Шеляг-Сосонко Ю. Р., Зиман С. М. Видатний флорист і організатор науки. До 120-річчя від дня народження В. І. Липського // Вісник АН УРСР. — 1983. — Т. 9. — С. 94-96. — ISSN 0372-6436.
- Крецул Н. І. (2005). (Кандидатська дисертація з історії [спеціальність 07.00.07 - історія науки і техніки, УДК 929:58 (091)]). Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України. Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 27 червня 2008.
- Береговий П. М. Володимир Іполитович Липський / П. М. Береговий, М. А. Лагутіна // Видатні вітчизняні ботаніки.— Вид. 2-е.— К., 1969.— С. 119—123.
- Доброчаєва Д. М. Життя, повне сонця і тепла / Д. М. Доброчаєва, Г. П. Мокрицький // Аксіоми для нащадків: укр. імена у світовій науці.— Л., 1991.— С. 169—185.
- Липский Владимир Ипполитович / Т. П. Бабий, Л. Л. Коханова, Г. Г. Костюк [и др.] // Биологи: биогр. справ. — К., 1984.— С. 373—374.
- Осіюк Л. Дослідження вищих рослин ученими Київського університету св. Володимира / Л. Осіюк // Біологія і хімія в шк. — 1999.— № 5.— С. 47.
- Салівон А. Володимир Іполитович Липський (1863—1937) / А. Салівон // Біологія і хімія в шк. — 1998.— № 4.— С. 41-42.
- Шендеровський В. Неперевершений знавець природи / В. Шендеровський // Уряд. кур'єр.— 2003.— 19 лип. — С. 11.
- Крецул Н. І. Роль гербарію в науковій діяльності Липського В. І. 1887—1917 рр. // Історія української науки на межі тисячоліть: 3б. наук. праць /Відпов. ред. О. Я. Пилипчук. -Київ, 2001. -Вип. 5. — С. 120—124.
- Крецул Н. І. В. І. Липський − організатор ботанічних садів // Історія української науки на межі тисячоліть: 3б. наук. праць /Відпов. ред. О. Я. Пилипчук. -Київ, 2001. -Вип. 6. — С. 94-99.
- Крецул Н. І. Володимир Липський про ботанічні сади Європи //Історія української науки на межі тисячоліть: 3б. наук. праць /Відпов. ред. О. Я. Пилипчук. — Київ, 2002. — Вип. 7. — С.120-126.
- Крецул Н. І. Флористичні дослідження В. І. Липського // Історія української науки на межі тисячоліть: 3б. наук. праць /Відпов. ред. О. Я. Пилипчук. -Київ, 2002. -Вип. 8. — С. 157—163.
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. — 1941 р.): матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л. В. Гарбар ; ред. кол.: Г. В. Боряк, Л. А. Дубровіна (голова), В. І. Попик та ін. ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т рукопису. — Київ, 2017. — C. 255. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002146 [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
Примітки
Посилання
- Учені-біологи України [Архівовано 5 червня 2014 у Archive.is]
- Шендеровський В. Неперевершений знавець природи — Володимир Липський [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] / Василь Шендеровський. Нехай не гасне світ науки. Книга перша.
- Фахівець ботанічних садів[недоступне посилання з квітня 2019]. Клим Щербатий. «Обрій ПІБ» — Газета АКБ Промінвестбанк.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Lipskij Lipskij Volodimir Ipolitovich 27 lyutogo 11 bereznya 1863 18630311 s Samostrili Rivnenskij povit Volinska guberniya 24 lyutogo 1937 Odesa ukrayinskij botanik chlen VUAN 1922 1928 prezident i chlen korespondent AN SRSR direktor Odeskogo botanichnogo sadu Volodimir Ipolitovich LipskijNarodivsya27 lyutogo 11 bereznya 1863 1863 03 11 s Samostrili Rivnenskij povit Volinska guberniya Rosijska imperiyaPomer24 lyutogo 1937 1937 02 24 73 roki Odesa Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaDrugij hristiyanskij cvintarMisce prozhivannyaKiyiv Peterburg OdesaKrayinaRosijska imperiya UNR SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistbotanikAlma materKiyivskij universitetGaluzbotanikaZakladKiyivskij universitet Golovnij botanichnij sad Peterburga VUAN Odeskij botanichnij sadVchene zvannyaakademik VUANNaukovij kerivnikShmalgauzen Ivan FedorovichVidomi uchniGrishko Mikola MikolajovichChlenstvoNAN Ukrayini Akademiya nauk SRSRVidomij zavdyaki flora Serednoyi Aziyi flora Kavkazuprezident VUAN 1922 1928 Lipskij Volodimir Ipolitovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v seli Samostrili nini Koreckogo rajonu Rivnenskoyi oblasti 11 bereznya 1863 roku Jogo batko did i pradid buli svyashennosluzhitelyami U 1873 roci rodina Lipskih pereyihala do Zhitomira Navchavsya u Zhitomirskij gimnaziyi v 1881 roci zakinchiv Kolegiyu Pavla Galagana iz zolotoyu medallyu v 1887 Kiyivskij universitet Znachnij vpliv na formuvannya Lipskogo yak naukovcya spraviv zaviduvach kafedri sistematiki i morfologiyi roslin I F Shmalgauzen Z 1887 do 1894 roku pracyuye na riznih posadah v botanichnomu sadu Kiyivskogo universitetu konservatorom asistentom kafedri botaniki Z 1889 roku bere uchast u naukovih ekspediciyah na Kavkaz ta Pivnichnij Iran V period z 1894 do 1917 roku pracyuye v Golovnomu botanichnomu sadu Peterburga na posadah molodshogo i starshogo konservatora gerbariyu golovnogo botanika a zgodom zaviduvacha viddilom zhivih roslin Bere uchast u na Kavkaz Altaj ta Serednyu Aziyu dlya detalnogo vivchennya viskokogirnoyi flori cih krayiv V 1917 roci povertayetsya do Ukrayini i bere aktivnu uchast u formuvanni Ukrayinskoyi akademiyi nauk ocholyuye kafedru botaniki VUAN U 1922 1928 rokah prezident Akademiyi U 1928 1933 direktor Botanichnogo sadu v Odesi Naukova diyalnistNaukovi praci vchenogo prisvyacheni pitannyam floristiki sistematiki ta geografiyi vishih roslin gerbarnij spravi principam organizaciyi botanichnih sadiv istoriyi botaniki Odnim z pershih dav naukovij opis flori Indoneziyi Tunisu Alzhiru Serednoyi Aziyi Zokrema Volodimir Lipskij opisav 4 novih vidi 220 novih roslin z yakih 45 nazvani jogo im yam Vin ye avtorom 82 drukovanih naukovih prac Pershij kiyivskij period Pislya zakinchennya navchan v universiteti uchenij bere uchast v chislennih naukovih ekspediciyah po Podillyu Bessarabiyi Krimu Kavkazu ta Serednij Aziyi V 1889 roci vijshla persha naukova pracya Lipskogo Issledovanie o flore Bessarabii v yakij zokrema bulo navedeno opis novogo vidu roslin Dekilka zvitiv pro ekspediciyi uchenij opublikuvav u Zapiskah Kiyivskogo tovaristva doslidnikiv prirodi Buk shidnij odna z roslin vidkritih ta doslidzhenih Volodimirom Lipskim Pochinayuchi z 1889 roku Volodimir Lipskij vidviduye Kavkaz z metoyu doslidzhennya roslinnogo svitu cogo regionu Rezultatom podorozhej ye opis blizko 40 novih vidiv ta riznovidnostej roslin Z metoyu viznachennya samobutnosti kavkazkoyi flori ta dlya provedennya porivnyalnih doslidzhen vidvidav takozh Pivnichnij Iran Pidsumki doslidzhen flori Kavkazu opublikuvav u monografiyi Flora Kavkaza Svod svedenij o flore Kavkaza za dvuhsotletnij period ee issledovaniya nachinaya ot Turnefora i konchaya XIX vekom Kniga zokrema mistit povnij perelik z blizko 4500 vidami roslin ta tochni dani pro yihnye poshirennya Na Kavkazi uchenij opisav tri novih rodi kvitkovih roslin ta Sered novih opisanih Volodimirom Lipskim roslin Kavkazu mozhna vidznachiti buk shidnij Fagus orientalis Lipsky sv Lipsky perstach Aleksyeyenka Potentilla alexeenkoi Lipsky tyulpan kavkazkij Tulipa caucasica Lipsky zvirobij pontijskij Hypericum ponticum Lipsky ta bagato inshih Peterburzkij period Pochinayuchi z 1894 roku Volodimir Lipskij pracyuye v botanichnomu sadu Peterburga V period 1894 1896 rokiv vin prodovzhuye rozpochati v Kiyevi doslidzhennya flori Kavkazu Z 1896 roku vin pochinaye vivchati floru visokogirnih rajoniv Serednoyi Aziyi Uchenij doslidiv pivdenni shili Gissarskogo hrebta Pamiro Altaj Tyan Shan Dzhungarskij Alatau Kopet Dag Fergansku ta Zeravshansku dolini pri chomu v bagatoh z rajoniv vin pobuvav pershim z botanikiv Rezultatom ekspedicij stali bilshe tridcyati naukovih prac ta monografij zokrema i takih Materialy dlya flory Srednej Azii Flora Srednej Azii t e Russkogo Turkestana i hanstv Buhary i Hivy Gornaya Buhara V cih pracyah Volodimir Lipskij kritichno pereglyanuv botanichni znannya shodo vishezaznachenih regioniv vipraviv pomilki poperednih doslidnikiv opisav blizko sta novih vidiv ta chotiri novih rodi Veliku uvagu vchenij pridilyav doslidzhennyu istoriyi Peterburzkogo botanichnogo sadu ta jogo gerbarnih fondiv ta kolekcij Rezultati ciyeyi roboti buli opublikovani v nastupnih pracyah Gerbarij S Peterburgskogo botanicheskogo sada k koncu ego 75 letnego sushestvovaniya 1823 1898 Istoricheskij ocherk S Peterburgskogo botanicheskogo sada 1713 1913 Biografii i literaturnaya deyatelnost botanikov i lic soprikasavshihsya s botanicheskim sadom V period 1900 1902 rokiv Volodimir Lipskij vidviduye rizni krayini z metoyu doslidzhennya gerbariyiv ta botanichnih sadiv riznih krayin Zagalom vchenij zumiv vidvidati usi kontinenti zemnoyi kuli okrim Avstraliyi ta Antarktidi Drugij kiyivskij period Za rekomendaciyeyu pershogo prezidenta Ukrayinskoyi Akademiyi nauk UAN Volodimira Vernadskogo 30 grudnya 1918 roku na zasidanni II fiziko matematichnogo viddilu UAN Volodimira Lipskogo bulo obrano direktorom novostvorenogo botanichnogo sadu v Kiyevi Okrim zaviduvannya Botanichnim sadom Lipskij takozh keruvav kafedroyu kvitkovih roslin VUAN ta brav aktivnu uchast v organizaciyi riznih akademichnih struktur zokrema prirodnichogo profilyu takih yak Komisiya UAN po vivchennyu prirodnih bagatstv Ukrayini stvorena v berezni 1919 roku Komisiya po vivchennyu fauni Ukrayini Vidavnicha komisiya II viddilu UAN Komisiyu enciklopedichnogo slovnika golova Komisiyu po reviziyi biblioteki UAN u Vijskovo promislovomu komiteti predstavnikom akademiyi V 1919 roci Volodimira Lipskogo odnogolosno obirayut dijsnim chlenom Ukrayinskoyi Akademiyi nauk u 1920 roci chlenom pravlinnya UAN a v 1921 roci vice prezidentom Volodimir Lipskij buv iniciatorom stvorennya Botanichnogo sadu UAN rozrobiv plan sadu i pochav jogo praktichne stvorennya v dvori Prezidiyi Akademiyi nauk po vulici Volodimirskij v Kiyevi Ninishnij Botanichnij sad Akademiyi nauk bulo rozbito v 1935 roci v kiyivskomu rajoni Zvirinec V serpni 1919 roku Pislya vid yizdu sekretarya II viddilu UAN Stepana Timoshenka za kordon Volodimir Lipskij vikonuvav povnovazhennya sekretarya II Viddilu a u zhovtni 1921 roku jogo bulo obrano tovarishem prezidenta Akademiyi nauk Ukrayini 12 chervnya 1922 roku zagalni zbori VUAN obrali Volodimira Lipskogo prezidentom Sprobi vtruchannya radyanskoyi vladi v diyalnist naukovih ustanov vidbilasya i na doli Lipskogo Dlya vivchennya stanu roboti VUAN stvoryuyetsya komisiya Narodnogo Komisariatu osviti Ukrayini U visnovkah ciyeyi komisiyi kerivnictvo akademiyi i nasampered Prezidiyu yaku ocholyuvav Volodimir Lipskij zokrema bulo zvinuvacheno v nedotrimanni zakoniv radyanskoyi vladi yim ce inkriminuvalos yak politichni porushennya Komisiya proponuvala negajno ogolositi perevibori prezidenta VUAN provesti nove zatverdzhennya skladu akademikiv vstanoviti tverdu strukturu ta shtati akademiyi Partijne kerivnictvo vvazhalo Volodimira Lipskogo politichno inertnim prezidentom yakij peredoviriv upravlinnya akademiyeyu S O Yefremovu ta A Yu Krimskomu V 1928 roci naukovec podaye u vidstavku z posadi prezidenta VUAN Odeskij period 21 chervnya 1928 roku zalishivshi posadu prezidenta Volodimir Lipskij viyihav do Odesi de ocholiv Odeskij botanichnij sad Pid chas roboti v Odesi zrobiv znachnij vnesok u pozhvavlennya naukovoyi roboti sadujogo rozshirennya vihovannya molodih naukovciv vporyadkuvannya gerbariyu U 1927 1930 rokah Volodimir Lipskij vivchav vodorosti Chornogo morya zokrema v rajoni Karadagskoyi gidrobiologichnoyi stanciyi doslidzhuvav vpliv roslinnosti na Azovskomu mori na utvorennya ta vipadannya solej brav uchast u robotah Ukrayinskogo institutu z kauchuku ta kauchukonosiv Osoblivu uvagu pridilyav dolsidzhennyu Cya vodorist stala materialom dlya vigotovlennya jodu ta agar agaru yaki na toj chas vvozili z za kordonu Tak zvani jodni ekspediciyi na Chornomu mori buli provedeni u 1930 1931 rokah na yahti Sirena na sudnah Drug zhizni ta Lyskovskij i yak naslidok v 1931 roci zavdyaki diyalnosti Volodimira Lipskogo v Odesi bulo vidkrito pershij v Ukrayini jodnij zavod Volodimir Lipskij pracyuvav direktorom Odeskogo botanichnogo sadu do 1933 roku pislya chogo podav u vidstavku u zv yazku iz nebazhannyam pidtrimuvati ideyi Trohima Lisenka i do samoyi svoyeyi smerti pracyuvav naukovim konsultantom botanichnogo sadu V 1936 zdijsnyuye ostannyu naukovu podorozh do Uzbekistanu ta Turkmenistanu Pomer 24 lyutogo 1937 r v Odesi Taksoni opisani V LipskimFagus orientalis Lipsky Buk shidnij Inula magnifica Lipsky 8 veresnya 2008 u Wayback Machine Lipsky ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Lipskij Volodimir Ipolitovich Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI ViznannyaImenem uchenogo nazvano taki taksoni Lipskya insignis Lipsky NevskiVshanuvannya pam yatiNa chest Volodimira Lipskogo nazvano dva novi rodi Lipskya i Lipskyella ta 54 novi vidi roslin zokrema tosho yaki vvijshli u floristichni zvedennya vsih krayin U 1950 h rokah mogilu vchenogo i nadgrobnij pam yatnik bulo zrujnovano a misce pohovannya vtracheno Lishe na prohannya Prezidiyi Akademiyi nauk Ukrayini u 1990 roci vikonkom Odeskoyi miskoyi radi uhvaliv postanovu Pro uvichnennya pam yati akademika Volodimira Lipskogo Na budinku Prezidiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini vstanovlena memorialna doshka V Lipskogo Dzherela ta literaturaL O Gavrilyuk Lipskij Volodimir Ipolitovich 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 154 ISBN 978 966 00 1028 1 Shelyag Sosonko Yu R Ziman S M Vidatnij florist i organizator nauki Do 120 richchya vid dnya narodzhennya V I Lipskogo Visnik AN URSR 1983 T 9 S 94 96 ISSN 0372 6436 Krecul N I 2005 Kandidatska disertaciya z istoriyi specialnist 07 00 07 istoriya nauki i tehniki UDK 929 58 091 Centr doslidzhen naukovo tehnichnogo potencialu ta istoriyi nauki im G M Dobrova NAN Ukrayini Arhiv originalu za 19 lipnya 2011 Procitovano 27 chervnya 2008 Beregovij P M Volodimir Ipolitovich Lipskij P M Beregovij M A Lagutina Vidatni vitchiznyani botaniki Vid 2 e K 1969 S 119 123 Dobrochayeva D M Zhittya povne soncya i tepla D M Dobrochayeva G P Mokrickij Aksiomi dlya nashadkiv ukr imena u svitovij nauci L 1991 S 169 185 Lipskij Vladimir Ippolitovich T P Babij L L Kohanova G G Kostyuk i dr Biologi biogr sprav K 1984 S 373 374 Osiyuk L Doslidzhennya vishih roslin uchenimi Kiyivskogo universitetu sv Volodimira L Osiyuk Biologiya i himiya v shk 1999 5 S 47 Salivon A Volodimir Ipolitovich Lipskij 1863 1937 A Salivon Biologiya i himiya v shk 1998 4 S 41 42 Shenderovskij V Neperevershenij znavec prirodi V Shenderovskij Uryad kur yer 2003 19 lip S 11 Krecul N I Rol gerbariyu v naukovij diyalnosti Lipskogo V I 1887 1917 rr Istoriya ukrayinskoyi nauki na mezhi tisyacholit 3b nauk prac Vidpov red O Ya Pilipchuk Kiyiv 2001 Vip 5 S 120 124 Krecul N I V I Lipskij organizator botanichnih sadiv Istoriya ukrayinskoyi nauki na mezhi tisyacholit 3b nauk prac Vidpov red O Ya Pilipchuk Kiyiv 2001 Vip 6 S 94 99 Krecul N I Volodimir Lipskij pro botanichni sadi Yevropi Istoriya ukrayinskoyi nauki na mezhi tisyacholit 3b nauk prac Vidpov red O Ya Pilipchuk Kiyiv 2002 Vip 7 S 120 126 Krecul N I Floristichni doslidzhennya V I Lipskogo Istoriya ukrayinskoyi nauki na mezhi tisyacholit 3b nauk prac Vidpov red O Ya Pilipchuk Kiyiv 2002 Vip 8 S 157 163 Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar red kol G V Boryak L A Dubrovina golova V I Popik ta in NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu Kiyiv 2017 C 255 http irbis nbuv gov ua everlib item er 0002146 27 bereznya 2019 u Wayback Machine PrimitkiIPNI Lipsky O V Danilenko L V Ivanicka N V Teres 2007 Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti Kiyiv Knigi HH s 250 ISBN 978 966 8653 95 7 PosilannyaUcheni biologi Ukrayini Arhivovano 5 chervnya 2014 u Archive is Shenderovskij V Neperevershenij znavec prirodi Volodimir Lipskij 29 lyutogo 2020 u Wayback Machine Vasil Shenderovskij Nehaj ne gasne svit nauki Kniga persha Fahivec botanichnih sadiv nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Klim Sherbatij Obrij PIB Gazeta AKB Prominvestbank