Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Володимир Комаринський 4 червня 1906 м Сокаль Австро Угорщина 4 листопада 1987 м Олбані США український громадський та п

Володимир Комаринський

Володимир Комаринський

Володимир Комаринський (4 червня 1906, м.Сокаль, Австро-Угорщина — 4 листопада 1987, м.Олбані, США) — український громадський та політичний діяч, правник, доцент, начальник відділу радіомовлення та пропаганди уряду Карпатської України, посол Сойму Карпатської України, член правління крайового товариства «Просвіта», референт пропаганди Українського Національного Об'єднання.

Володимир Комаринський
image Депутат Сойму Карпатської України
12 лютого 1939 — 18 березня 1939
ПрезидентАвґустин Волошин
Прем'єр-міністрАвґустин Волошин, Юліян Ревай
image Голова відділу радіомовлення та пропаганди Уряду Карпатської України
15 листопада 1938 — 18 березня 1939
Народився4 червня 1906(1906-06-04)
м.Сокаль, image Австро-Угорщина
Помер4 листопада 1981(1981-11-04) (75 років)
Олбані, image США
Громадянствоimage Австро-Угорщина
image Карпатська Україна
image США
Національністьукраїнець
ОсвітаУжгородська гімназія
Карлів університет
Alma materКарлів університет
Політична партіяУкраїнське Національне Об'єднання
У шлюбі зВіола
ДітиОксана
Професіяправник
Релігіягреко-католик
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Життєпис

image
Посли Сойму Карпатської України.
По центру: Президент Карпатської України о. Августин Волошин; Перший ряд зліва направо: Микола Долинай, Юлій Бращайко, Юліян Ревай, Августин Штефан, Степан Клочурак; Другий ряд: Федір Ревай, Степан Росоха, Леонід Романюк, Августин Дутка, Михайло Тулик, Дмитро Німчук, Михайло Бращайко, Іван Грига, Микола Мандзюк; Третій ряд: Володимир Комаринський, Микола Різдорфер, Антон Ернест Олдофреді, Мілош Дрбал, Григорій Мойш, Михайло Марущак, Кирило Феделеш, Василь Климпуш, о. Юрій Станинець; Четвертий ряд: Василь Щобей, Іван Ігнатко, Юрій Пазуханич, Іван Перевузник, Адальберт Довбак, Петро Попович, Іван Качала, Василь Лацанич

Народився Володимир Комаринський 4 червня 1906 року в м.Сокаль у родині судді. У рідному місті закінчив початкову школу. Навчався два роки у Львівській академічній гімназії, та два у польській Сокальській гімназії, звідки його виключили за українські погляди.

У 1920 році разом з родиною переїхав на Закарпаття у Хуст, де його батько отримав місце судді. Навчався в Руській державній реальній гімназії міста Берегова, де восени 1921 року став пластуном першого пластового куреня імені полковника Івана Богуна. 25 вересня 1922 року Володимир Комаринський заснував станицю «Пласту» в Хусті. У 1924 році упорядкував та видав працю Остапа Вахнянина «Пластовим шляхом за красою життя».

Згодом навчався в Ужгородській гімназії, після закінчення якої, у 1924 році, вступив на правничий факультет Карлового університету в Празі. Під час навчання в університеті був членом Союзу Підкарпатських високошкільних студентів. Карлів університет закінчив у 1928 році. Після закінчення університету проходив службу в чехословацькому війську. У 1930 році звільнився з війська та працював помічником адвоката Осипа Дудкевича у Воловому. 1932 року перебрався до Мукачева, де 1935 року відкрив власну адвокатську контору.

Коли місцеві урядовці відмовились зареєструвати статут «Українську учительську громаду» в Мукачеві Комаринський захищав їхні інтереси у найвищому адміністраційному суді у Празі. На початку розгляду справи дійшло до сутички з Ю.Гавелком, секретарем найвищого адміністраційного суду, оскільки Володимир Комаринський почав свій виступ українською мовою. Комаринський довів своє конституційне право вживати українську мову, і суд був змушений запросити перекладача.

Володимир Комаринський брав активну участь в роботі громадських організацій, зокрема крайового товариства «Просвіта», учительських просвітянських з'їздів та інших культурно-освітніх заходів. На загальних зборах крайового товариства «Просвіта» 17 жовтня 1937 року був обраний членом правління. Підтримував «Учительську громаду Підкарпатської Руси».

Після окупації Мукачева Угорщиною переїхав до Хуста, де теж працював адвокатом.

24 січня 1939 року був обраний референтом пропаганди та членом проводу Українського Національного Об'єднання. Згодом був призначений керівником радіомовлення та пропаганди при уряді Карпатської України. Перед виборами до сойму Карпатської України 30 січня 1939 року висунув таку пропозицію: громада, яка подасть за УНО не менше 98 відсотків голосів, може вивісити білий прапор. Ця ідея 12 лютого 1939 року була реалізована.

12 лютого 1939 року Володимир Комаринський був обраний послом Сойму Карпатської України, де входив до Комісії фінансової, разом з Степаном Клочураком, Леонідом Романюком, Василем Клемпушом, Антоном Ернестом Ольдофреді, Іваном Ґриґою та Петром Поповичем, та Комісії конституційно-правної, разом з Авґустином Дуткою, Юлієм Бращайком, Степаном Росохою, Михайлом Марущаком, Василем Шобеєм та Михайлом Бращайком..

На еміграції

Напередодні окупації Хуста угорськими військами емігрував із членами уряду до Праги, потім переїхав до Словаччину. У Братиславі відкрив приватну адвокатську контору, яка діяла до 1945 року.

У 1945 році емігрував до Німеччини, де працював правовим консультантом Центру представництва української еміграції та Міжнародної організації у справах біженців у Реґенсбурзі. 1947 року був обраний заступником голови Центрального представництва української еміграції в Європі.

На початку 1950-х років емігрував у Сполучених Штатів Америки. У США провадив науково-дослідну роботу, працював асистентом (1954–1960), згодом – доцентом права в Нью-Йорку.

На еміграції у США брав участь у роботі різних українських громадських організацій, зокрема, був членом ради директорів Українського конґресового комітету Америки, членом та радником «Управи товариства українських працівників», членом та головою земляцьського товариства «Карпатський Союз», член центральної управи «Організації державного визволення України», ОУН, голова Контрольної комісії Об'єднання «Самопоміч» відділу в Нюарку.

У 1972 році взяв участь у роботі з'їзду «Карпатського Союзу» та Братства «Карпатської Січі», де разом з ним були ще три колишні посли сойму Карпатської України: Авґустин Штефан, Степан Росоха та Микола Різдорфер.

Володимир Комаринський помер 4 листопада 1987 року в США, похований у містечку Гантер штат Нью-Йорк.

Примітки

  1. Василь Ґренджа-Донський «Щастя і горе Карпатської України: Щоденник». Ужгород: «Закарпаття», 2002. — 516 с., іл. [ 31 Липня 2018 у Wayback Machine.]
  2. . Архів оригіналу за 31 Липня 2018. Процитовано 31 Липня 2018.
  3. . Архів оригіналу за 31 Липня 2018. Процитовано 31 Липня 2018.
  4. Симон Наріжний Українська еміґрація: Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами. — Прага, 1942 [ 31 Липня 2018 у Wayback Machine.]
  5. Декрет № 670 уряду Карпатської України про затвердження членів Українського Національного Об’єднання [ 6 Березня 2016 у Wayback Machine.] 23 січня 1939. Хуст
  6. № 663 Повідомлення Президії Уряду Підкарпатської Русі редактору Василю Гренджі-Донському про прийом його на роботу як «договірного урядовця» на посаду референта відділу пропаганди. 1 листопада 1938 р. Ужгород. [ 8 Вересня 2018 у Wayback Machine.] «Головне управління державної служби України Інститут історії України»
  7. Відкриття першого Сойму Карпатської України [ 31 Липня 2018 у Wayback Machine.] Карпатська Україна
  8. Відбувся з'їзд української еміграції в Європі [ 31 Липня 2018 у Wayback Machine.] «Свобода», 18 грудня 1947
  9. ...і про джерела... [ 12 Травня 2018 у Wayback Machine.] « Закарпаття онлайн»
  10. З'їзд «Самопомочі» [ 28 Грудня 2017 у Wayback Machine.] «Свобода», 18 травня 1968
  11. 17 листопада 1981 [ 7 Липня 2016 у Wayback Machine.] «Свобода»
  12. Пам'яті д-ра Володимира Комаринського [ 29 Березня 2017 у Wayback Machine.] «Свобода»

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Volodimir Komarinskij 4 chervnya 1906 m Sokal Avstro Ugorshina 4 listopada 1987 m Olbani SShA ukrayinskij gromadskij ta politichnij diyach pravnik docent nachalnik viddilu radiomovlennya ta propagandi uryadu Karpatskoyi Ukrayini posol Sojmu Karpatskoyi Ukrayini chlen pravlinnya krajovogo tovaristva Prosvita referent propagandi Ukrayinskogo Nacionalnogo Ob yednannya Volodimir KomarinskijDeputat Sojmu Karpatskoyi Ukrayini12 lyutogo 1939 18 bereznya 1939PrezidentAvgustin VoloshinPrem yer ministrAvgustin Voloshin Yuliyan RevajGolova viddilu radiomovlennya ta propagandi Uryadu Karpatskoyi Ukrayini15 listopada 1938 18 bereznya 1939Narodivsya4 chervnya 1906 1906 06 04 m Sokal Avstro UgorshinaPomer4 listopada 1981 1981 11 04 75 rokiv Olbani SShAGromadyanstvo Avstro Ugorshina Karpatska Ukrayina SShANacionalnistukrayinecOsvitaUzhgorodska gimnaziya Karliv universitetAlma materKarliv universitetPolitichna partiyaUkrayinske Nacionalne Ob yednannyaU shlyubi zViolaDitiOksanaProfesiyapravnikReligiyagreko katolikU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisPosli Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Po centru Prezident Karpatskoyi Ukrayini o Avgustin Voloshin Pershij ryad zliva napravo Mikola Dolinaj Yulij Brashajko Yuliyan Revaj Avgustin Shtefan Stepan Klochurak Drugij ryad Fedir Revaj Stepan Rosoha Leonid Romanyuk Avgustin Dutka Mihajlo Tulik Dmitro Nimchuk Mihajlo Brashajko Ivan Griga Mikola Mandzyuk Tretij ryad Volodimir Komarinskij Mikola Rizdorfer Anton Ernest Oldofredi Milosh Drbal Grigorij Mojsh Mihajlo Marushak Kirilo Fedelesh Vasil Klimpush o Yurij Staninec Chetvertij ryad Vasil Shobej Ivan Ignatko Yurij Pazuhanich Ivan Perevuznik Adalbert Dovbak Petro Popovich Ivan Kachala Vasil Lacanich Narodivsya Volodimir Komarinskij 4 chervnya 1906 roku v m Sokal u rodini suddi U ridnomu misti zakinchiv pochatkovu shkolu Navchavsya dva roki u Lvivskij akademichnij gimnaziyi ta dva u polskij Sokalskij gimnaziyi zvidki jogo viklyuchili za ukrayinski poglyadi U 1920 roci razom z rodinoyu pereyihav na Zakarpattya u Hust de jogo batko otrimav misce suddi Navchavsya v Ruskij derzhavnij realnij gimnaziyi mista Beregova de voseni 1921 roku stav plastunom pershogo plastovogo kurenya imeni polkovnika Ivana Boguna 25 veresnya 1922 roku Volodimir Komarinskij zasnuvav stanicyu Plastu v Husti U 1924 roci uporyadkuvav ta vidav pracyu Ostapa Vahnyanina Plastovim shlyahom za krasoyu zhittya Zgodom navchavsya v Uzhgorodskij gimnaziyi pislya zakinchennya yakoyi u 1924 roci vstupiv na pravnichij fakultet Karlovogo universitetu v Prazi Pid chas navchannya v universiteti buv chlenom Soyuzu Pidkarpatskih visokoshkilnih studentiv Karliv universitet zakinchiv u 1928 roci Pislya zakinchennya universitetu prohodiv sluzhbu v chehoslovackomu vijsku U 1930 roci zvilnivsya z vijska ta pracyuvav pomichnikom advokata Osipa Dudkevicha u Volovomu 1932 roku perebravsya do Mukacheva de 1935 roku vidkriv vlasnu advokatsku kontoru Koli miscevi uryadovci vidmovilis zareyestruvati statut Ukrayinsku uchitelsku gromadu v Mukachevi Komarinskij zahishav yihni interesi u najvishomu administracijnomu sudi u Prazi Na pochatku rozglyadu spravi dijshlo do sutichki z Yu Gavelkom sekretarem najvishogo administracijnogo sudu oskilki Volodimir Komarinskij pochav svij vistup ukrayinskoyu movoyu Komarinskij doviv svoye konstitucijne pravo vzhivati ukrayinsku movu i sud buv zmushenij zaprositi perekladacha Volodimir Komarinskij brav aktivnu uchast v roboti gromadskih organizacij zokrema krajovogo tovaristva Prosvita uchitelskih prosvityanskih z yizdiv ta inshih kulturno osvitnih zahodiv Na zagalnih zborah krajovogo tovaristva Prosvita 17 zhovtnya 1937 roku buv obranij chlenom pravlinnya Pidtrimuvav Uchitelsku gromadu Pidkarpatskoyi Rusi Pislya okupaciyi Mukacheva Ugorshinoyu pereyihav do Husta de tezh pracyuvav advokatom 24 sichnya 1939 roku buv obranij referentom propagandi ta chlenom provodu Ukrayinskogo Nacionalnogo Ob yednannya Zgodom buv priznachenij kerivnikom radiomovlennya ta propagandi pri uryadi Karpatskoyi Ukrayini Pered viborami do sojmu Karpatskoyi Ukrayini 30 sichnya 1939 roku visunuv taku propoziciyu gromada yaka podast za UNO ne menshe 98 vidsotkiv golosiv mozhe vivisiti bilij prapor Cya ideya 12 lyutogo 1939 roku bula realizovana 12 lyutogo 1939 roku Volodimir Komarinskij buv obranij poslom Sojmu Karpatskoyi Ukrayini de vhodiv do Komisiyi finansovoyi razom z Stepanom Klochurakom Leonidom Romanyukom Vasilem Klempushom Antonom Ernestom Oldofredi Ivanom Grigoyu ta Petrom Popovichem ta Komisiyi konstitucijno pravnoyi razom z Avgustinom Dutkoyu Yuliyem Brashajkom Stepanom Rosohoyu Mihajlom Marushakom Vasilem Shobeyem ta Mihajlom Brashajkom Na emigraciyi Naperedodni okupaciyi Husta ugorskimi vijskami emigruvav iz chlenami uryadu do Pragi potim pereyihav do Slovachchinu U Bratislavi vidkriv privatnu advokatsku kontoru yaka diyala do 1945 roku U 1945 roci emigruvav do Nimechchini de pracyuvav pravovim konsultantom Centru predstavnictva ukrayinskoyi emigraciyi ta Mizhnarodnoyi organizaciyi u spravah bizhenciv u Regensburzi 1947 roku buv obranij zastupnikom golovi Centralnogo predstavnictva ukrayinskoyi emigraciyi v Yevropi Na pochatku 1950 h rokiv emigruvav u Spoluchenih Shtativ Ameriki U SShA provadiv naukovo doslidnu robotu pracyuvav asistentom 1954 1960 zgodom docentom prava v Nyu Jorku Na emigraciyi u SShA brav uchast u roboti riznih ukrayinskih gromadskih organizacij zokrema buv chlenom radi direktoriv Ukrayinskogo kongresovogo komitetu Ameriki chlenom ta radnikom Upravi tovaristva ukrayinskih pracivnikiv chlenom ta golovoyu zemlyacskogo tovaristva Karpatskij Soyuz chlen centralnoyi upravi Organizaciyi derzhavnogo vizvolennya Ukrayini OUN golova Kontrolnoyi komisiyi Ob yednannya Samopomich viddilu v Nyuarku U 1972 roci vzyav uchast u roboti z yizdu Karpatskogo Soyuzu ta Bratstva Karpatskoyi Sichi de razom z nim buli she tri kolishni posli sojmu Karpatskoyi Ukrayini Avgustin Shtefan Stepan Rosoha ta Mikola Rizdorfer Volodimir Komarinskij pomer 4 listopada 1987 roku v SShA pohovanij u mistechku Ganter shtat Nyu Jork PrimitkiVasil Grendzha Donskij Shastya i gore Karpatskoyi Ukrayini Shodennik Uzhgorod Zakarpattya 2002 516 s il 31 Lipnya 2018 u Wayback Machine Arhiv originalu za 31 Lipnya 2018 Procitovano 31 Lipnya 2018 Arhiv originalu za 31 Lipnya 2018 Procitovano 31 Lipnya 2018 Simon Narizhnij Ukrayinska emigraciya Kulturna pracya ukrayinskoyi emigraciyi mizh dvoma svitovimi vijnami Praga 1942 31 Lipnya 2018 u Wayback Machine Dekret 670 uryadu Karpatskoyi Ukrayini pro zatverdzhennya chleniv Ukrayinskogo Nacionalnogo Ob yednannya 6 Bereznya 2016 u Wayback Machine 23 sichnya 1939 Hust 663 Povidomlennya Prezidiyi Uryadu Pidkarpatskoyi Rusi redaktoru Vasilyu Grendzhi Donskomu pro prijom jogo na robotu yak dogovirnogo uryadovcya na posadu referenta viddilu propagandi 1 listopada 1938 r Uzhgorod 8 Veresnya 2018 u Wayback Machine Golovne upravlinnya derzhavnoyi sluzhbi Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini Vidkrittya pershogo Sojmu Karpatskoyi Ukrayini 31 Lipnya 2018 u Wayback Machine Karpatska Ukrayina Vidbuvsya z yizd ukrayinskoyi emigraciyi v Yevropi 31 Lipnya 2018 u Wayback Machine Svoboda 18 grudnya 1947 i pro dzherela 12 Travnya 2018 u Wayback Machine Zakarpattya onlajn Z yizd Samopomochi 28 Grudnya 2017 u Wayback Machine Svoboda 18 travnya 1968 17 listopada 1981 7 Lipnya 2016 u Wayback Machine Svoboda Pam yati d ra Volodimira Komarinskogo 29 Bereznya 2017 u Wayback Machine Svoboda DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Dovganich Omelyan Dmitrovich Karpatska Ukrayina v borotbi za nezalezhnist represiyi proti yiyi obronciv ta kerivnikiv Pislyamova Mikoli Vegesha Uzhgorod Grazhda 2007 140 s PosilannyaVolodimir Komarinskij 7 Serpnya 2020 u Wayback Machine Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini

Дата публікації:
Топ