Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Юлія́н Рева́й (26 червня 1899, с. Мирча — 30 квітня 1979, Нью-Йорк, США) — український політичний та освітній діяч Закарпаття, прем'єр-міністр Карпатської України. Як посол і перший заступник голови Центральної Української Ради був іменований членом автономного карпато-українського уряду в жовтні 1938; у парламенті був співавтором закону про автономний устрій Карпатської України. Один із фундаторів Українського Національного Об'єднання.
| Юліян Ревай | |
|---|---|
 | |
 Прем'єр-міністр та міністр закордонних справ Уряду Карпатської України | |
| 15 березня 1939 — 18 березня 1939 | |
| Президент | Августин Волошин |
| Попередник | Августин Волошин |
| Наступник | посада скасована |
| Міністр комунікацій (залізниць) Уряду Карпатської України | |
| 8 жовтня 1938 — 6 березня 1939 | |
| Попередник | посада запроваджена |
| Наступник | Степан Клочурак |
| Народився | 26 червня 1899 Мирча, Унґський комітат, Угорське королівство,  Австро-Угорщина |
| Помер | 30 квітня 1979 (79 років) Нью-Йорк,  США |
| Відомий як | журналіст, педагог, політик |
| Громадянство | Австро-Угорщина Карпатська Україна США |
| Національність | українець |
| Політична партія | Християнсько-народна партія |
| Релігія | греко-католик |
По центру: Президент Карпатської України о. Августин Волошин; Перший ряд зліва направо: Микола Долинай, Юлій Бращайко, Юліян Ревай, Августин Штефан, Степан Клочурак; Другий ряд: Федір Ревай, Степан Росоха, Леонід Романюк, Августин Дутка, Михайло Тулик, Дмитро Німчук, Михайло Бращайко, Іван Грига, Микола Мандзюк; Третій ряд: Володимир Комаринський, Микола Різдорфер, Антон Ернест Олдофреді, Мілош Дрбал, Григорій Мойш, Михайло Марущак, Кирило Феделеш, Василь Климпуш, о. Юрій Станинець; Четвертий ряд: Василь Щобей, Іван Ігнатко, Юрій Пазуханич, Іван Перевузник, Адальберт Довбак, Петро Попович, Іван Качала, Василь Лацанич
Життєпис
Народився 26 липня 1899 року у селі Мирча в учительській сім'ї. Закінчив початкову школу в рідному селі. Після початкової школи у Мирчі і Костьовій Пастелі 1913 року вступив до Ужгородської семінарії, яку закінчив 1917 року. Кілька років працював учителем народних шкіл. 1922—1935 — працював референтом Міністерства шкільництва та освіти Чехо-Словаччини при крайовому цивільному управлінні Підкарпатської Руси. У цей період входив до проводу крайового товариства «Просвіта».
Педагог, співзасновник, згодом голова «Учительської Громади», секретар Педагогічного Товариства Підкарпатської Руси, крайовий звітодавець Пласту на Закарпатті.
Автор і упорядник ряду підручників для народних шкіл, редактор журналу «Учитель» (1924—1935), видавець суспільно-господарського журналу «До Перемоги» (1935—1938). У 20-х роках видав працю «Русько-мадярська термінологія» та у співавторстві «Мадярсько-руський словарь», також у співавторстві кілька підручників для народних шкіл.
Активіст Підкарпатської філії Чехо-Словацької соціально-демократичної партії, від якої був обраний до парламенту Чехо-Словаччини (1935—1939).
Карпатська Україна
У першому автономному уряді Карпатської України русофіла Андрія Бродія, Юліан Ревай — міністер торгівлі, транспорту, праці. Проіснував цей уряд недовго – 15 днів. Вже 26 жовтня 1938 року Бродій був звинувачений Прагою у державній зраді за ведення таємних перемовин з Будапештом, щодо приєднання краю до Угорщини, та заарештований. Новим прем'єр-міністром був призначений отець Августин Волошин, який того ж дня склав присягу на вірність Чехословацькій республіці. 22 листопада 1938 року Національні збори у Празі прийняли конституційні закони про автономію Словаччини та Підкарпатської Русі. Чехословаччина офіційно перетворилась на федеративну республіку. У найближчі п'ять місяців передбачалось провести вибори до представницького законодавчого органу української автономії – Сойму Підкарпатської Русі. Вже 25 листопада 1938 року кабінет Волошина видав розпорядження про запровадження на території краю української (малоруської) мови, а наприкінці грудня розпустив земський (крайовий) уряд у Хусті й офіційно дозволив вживати поряд із назвою «Підкарпатська Русь» також назву «Карпатська Україна».
Автономний уряд о. Августина Волошина проіснував до 15 березня 1939 року. Тоді на Соймі була проголошена незалежність Карпатської України та обрано її президента — о. Августина Волошина. Юліан Ревай був призначений прем'єр-міністром та міністром закордонних справ Карпатської України.
Разом з іншими членами уряду робив заходи у Відні, Берліні й Братіславі за припинення угорських репресій проти українських діячів і за допомогу втікачам з Карпатської України. Він очолював економічні делегації до Берліна для переговорів із питань розвитку народного господарства.
У рубриці «Наші кандидати» редактор газети «Нова свобода» Василь Ґренджа-Донський дав високу оцінку діяльності Юліана Ревая:
 | Розумний, молодий, енергійний та меткий. Коли б його треба характеризувати, то можна б казати декілька словами: Юліан Ревай – це мотор цілого нашого політичного життя. Юліан Ревай – це дипломат… Майбутній історик, що писатиме історію Карпатської України, побіч імени нашого великого Батька напише також золотими буквами й ім'я мотора нашого політичного життя – міністра Юліана Ревая. |  |
Коли за Віденським арбітражем Угорщині було передано Ужгород, Мукачево, Берегово та низку прилеглих сіл Юліан Ревай принципово виступав за евакуацію всього майна уряду до Хуста, незважаючи на протест угорської ради.
Еміграція
Після окупації Закарпаття Угорщиною емігрував за кордон. Проживав у Словаччині, Чехії, Німеччині (1939—1948). Юліан Ревай був заарештований 1945 році совєтськими органами у Празі, звідки вдалося йому втекти до американської зони Німеччини, де був активний як член головного управи .
З 1948 року в США, голова допомогового об'єднання «Самопоміч» та директор канцелярії УККА (1949—1957), голова федеральної кредитової кооперативи «Самопоміч» (з 1954 р.), голова Карпатського Дослідного Центру і директор Українського Інституту Америки у Нью-Йорку. Юліан Ревай виступив ініціатором будівництва пам'ятника Тарасу Шевченку у Вашингтоні, за що був нагороджений «Шевченковою Грамотою волі».
Помер і похований на українському цвинтарі в Нью-Йорку. У 1986 році на могилі встановлено пам'ятник. Заснованому ним Карпатському Дослідному Центру присвоєно ім'я Юліана Ревая.
Доробок
Юліан Ревай — автор численних праць: «Русько-мадярська термінологія» (у співавторстві), «Мадярсько-руський словарь» (у співавторстві), «Довкола автономії Підкарпатської Русі», «В боротьбі за правду».
Джерела та література
- Вегеш М. М. Ревай Юліан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 147. — .
Література
- С. В. Віднянський. Ревай Юліан // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Довганич Омелян Дмитрович. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність: репресії проти її оборонців та керівників /Післямова Миколи Вегеша. – Ужгород: Ґражда, 2007. – 140 с.
- Болдижар М. Закарпаття між двома світовими війнами: Матеріали до історії суспільно-політичних відносин: У 2-х ч – Ужгород, 1993.
- Вегеш М. М. Карпатська Україна 1938—1939 років у загальноєвропейському історичному контексті: У 2-х т. – Ужгород, 1997.
- Стерчо П. Карпато-українська держава: До історії визвольної боротьби карпатських українців у 1919—1939 роках. – Львів, 1994.
- Белень М. Карпатська Україна в портретах: Науково-популярне видання. – Ужгород, 1998.
- Вегеш М. Карпатська Україна і Німеччина 1938—1939 років. – Ужгород, 1996.
- Росоха С. Сойм Карпатської України: В 10-ліття проголошення самостійності. – Львів, 1991.
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 29 вересня 2014.
- Карпатська Україна. Ревай Юліян Іванович
- Перший уряд Карпатської України
- Уряди Карпатської України
Посилання
- Уряди Карпатської України
| Попередник Авґустин Волошин |  | 3-й Голова Уряду Карпатської України 15 березня 1939 — 18 березня 1939 | | Наступник Посаду скасовано |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yuliya n Reva j 26 chervnya 1899 s Mircha 30 kvitnya 1979 Nyu Jork SShA ukrayinskij politichnij ta osvitnij diyach Zakarpattya prem yer ministr Karpatskoyi Ukrayini Yak posol i pershij zastupnik golovi Centralnoyi Ukrayinskoyi Radi buv imenovanij chlenom avtonomnogo karpato ukrayinskogo uryadu v zhovtni 1938 u parlamenti buv spivavtorom zakonu pro avtonomnij ustrij Karpatskoyi Ukrayini Odin iz fundatoriv Ukrayinskogo Nacionalnogo Ob yednannya Yuliyan RevajYuliyan RevajPrem yer ministr ta ministr zakordonnih sprav Uryadu Karpatskoyi Ukrayini15 bereznya 1939 18 bereznya 1939PrezidentAvgustin VoloshinPoperednikAvgustin VoloshinNastupnikposada skasovanaMinistr komunikacij zaliznic Uryadu Karpatskoyi Ukrayini8 zhovtnya 1938 6 bereznya 1939Poperednikposada zaprovadzhenaNastupnikStepan KlochurakNarodivsya26 chervnya 1899 1899 06 26 Mircha Ungskij komitat Ugorske korolivstvo Avstro UgorshinaPomer30 kvitnya 1979 1979 04 30 79 rokiv Nyu Jork SShAVidomij yakzhurnalist pedagog politikGromadyanstvo Avstro Ugorshina Karpatska Ukrayina SShANacionalnistukrayinecPolitichna partiyaHristiyansko narodna partiyaReligiyagreko katolik Posli Sojmu Karpatskoyi Ukrayini Po centru Prezident Karpatskoyi Ukrayini o Avgustin Voloshin Pershij ryad zliva napravo Mikola Dolinaj Yulij Brashajko Yuliyan Revaj Avgustin Shtefan Stepan Klochurak Drugij ryad Fedir Revaj Stepan Rosoha Leonid Romanyuk Avgustin Dutka Mihajlo Tulik Dmitro Nimchuk Mihajlo Brashajko Ivan Griga Mikola Mandzyuk Tretij ryad Volodimir Komarinskij Mikola Rizdorfer Anton Ernest Oldofredi Milosh Drbal Grigorij Mojsh Mihajlo Marushak Kirilo Fedelesh Vasil Klimpush o Yurij Staninec Chetvertij ryad Vasil Shobej Ivan Ignatko Yurij Pazuhanich Ivan Perevuznik Adalbert Dovbak Petro Popovich Ivan Kachala Vasil LacanichZhittyepisNarodivsya 26 lipnya 1899 roku u seli Mircha v uchitelskij sim yi Zakinchiv pochatkovu shkolu v ridnomu seli Pislya pochatkovoyi shkoli u Mirchi i Kostovij Pasteli 1913 roku vstupiv do Uzhgorodskoyi seminariyi yaku zakinchiv 1917 roku Kilka rokiv pracyuvav uchitelem narodnih shkil 1922 1935 pracyuvav referentom Ministerstva shkilnictva ta osviti Cheho Slovachchini pri krajovomu civilnomu upravlinni Pidkarpatskoyi Rusi U cej period vhodiv do provodu krajovogo tovaristva Prosvita Pedagog spivzasnovnik zgodom golova Uchitelskoyi Gromadi sekretar Pedagogichnogo Tovaristva Pidkarpatskoyi Rusi krajovij zvitodavec Plastu na Zakarpatti Avtor i uporyadnik ryadu pidruchnikiv dlya narodnih shkil redaktor zhurnalu Uchitel 1924 1935 vidavec suspilno gospodarskogo zhurnalu Do Peremogi 1935 1938 U 20 h rokah vidav pracyu Rusko madyarska terminologiya ta u spivavtorstvi Madyarsko ruskij slovar takozh u spivavtorstvi kilka pidruchnikiv dlya narodnih shkil Aktivist Pidkarpatskoyi filiyi Cheho Slovackoyi socialno demokratichnoyi partiyi vid yakoyi buv obranij do parlamentu Cheho Slovachchini 1935 1939 Karpatska Ukrayina U pershomu avtonomnomu uryadi Karpatskoyi Ukrayini rusofila Andriya Brodiya Yulian Revaj minister torgivli transportu praci Proisnuvav cej uryad nedovgo 15 dniv Vzhe 26 zhovtnya 1938 roku Brodij buv zvinuvachenij Pragoyu u derzhavnij zradi za vedennya tayemnih peremovin z Budapeshtom shodo priyednannya krayu do Ugorshini ta zaareshtovanij Novim prem yer ministrom buv priznachenij otec Avgustin Voloshin yakij togo zh dnya sklav prisyagu na virnist Chehoslovackij respublici 22 listopada 1938 roku Nacionalni zbori u Prazi prijnyali konstitucijni zakoni pro avtonomiyu Slovachchini ta Pidkarpatskoyi Rusi Chehoslovachchina oficijno peretvorilas na federativnu respubliku U najblizhchi p yat misyaciv peredbachalos provesti vibori do predstavnickogo zakonodavchogo organu ukrayinskoyi avtonomiyi Sojmu Pidkarpatskoyi Rusi Vzhe 25 listopada 1938 roku kabinet Voloshina vidav rozporyadzhennya pro zaprovadzhennya na teritoriyi krayu ukrayinskoyi maloruskoyi movi a naprikinci grudnya rozpustiv zemskij krajovij uryad u Husti j oficijno dozvoliv vzhivati poryad iz nazvoyu Pidkarpatska Rus takozh nazvu Karpatska Ukrayina Avtonomnij uryad o Avgustina Voloshina proisnuvav do 15 bereznya 1939 roku Todi na Sojmi bula progoloshena nezalezhnist Karpatskoyi Ukrayini ta obrano yiyi prezidenta o Avgustina Voloshina Yulian Revaj buv priznachenij prem yer ministrom ta ministrom zakordonnih sprav Karpatskoyi Ukrayini Razom z inshimi chlenami uryadu robiv zahodi u Vidni Berlini j Bratislavi za pripinennya ugorskih represij proti ukrayinskih diyachiv i za dopomogu vtikacham z Karpatskoyi Ukrayini Vin ocholyuvav ekonomichni delegaciyi do Berlina dlya peregovoriv iz pitan rozvitku narodnogo gospodarstva U rubrici Nashi kandidati redaktor gazeti Nova svoboda Vasil Grendzha Donskij dav visoku ocinku diyalnosti Yuliana Revaya Rozumnij molodij energijnij ta metkij Koli b jogo treba harakterizuvati to mozhna b kazati dekilka slovami Yulian Revaj ce motor cilogo nashogo politichnogo zhittya Yulian Revaj ce diplomat Majbutnij istorik sho pisatime istoriyu Karpatskoyi Ukrayini pobich imeni nashogo velikogo Batka napishe takozh zolotimi bukvami j im ya motora nashogo politichnogo zhittya ministra Yuliana Revaya Koli za Videnskim arbitrazhem Ugorshini bulo peredano Uzhgorod Mukachevo Beregovo ta nizku prileglih sil Yulian Revaj principovo vistupav za evakuaciyu vsogo majna uryadu do Husta nezvazhayuchi na protest ugorskoyi radi Emigraciya Pislya okupaciyi Zakarpattya Ugorshinoyu emigruvav za kordon Prozhivav u Slovachchini Chehiyi Nimechchini 1939 1948 Yulian Revaj buv zaareshtovanij 1945 roci sovyetskimi organami u Prazi zvidki vdalosya jomu vtekti do amerikanskoyi zoni Nimechchini de buv aktivnij yak chlen golovnogo upravi Z 1948 roku v SShA golova dopomogovogo ob yednannya Samopomich ta direktor kancelyariyi UKKA 1949 1957 golova federalnoyi kreditovoyi kooperativi Samopomich z 1954 r golova Karpatskogo Doslidnogo Centru i direktor Ukrayinskogo Institutu Ameriki u Nyu Jorku Yulian Revaj vistupiv iniciatorom budivnictva pam yatnika Tarasu Shevchenku u Vashingtoni za sho buv nagorodzhenij Shevchenkovoyu Gramotoyu voli Pomer i pohovanij na ukrayinskomu cvintari v Nyu Jorku U 1986 roci na mogili vstanovleno pam yatnik Zasnovanomu nim Karpatskomu Doslidnomu Centru prisvoyeno im ya Yuliana Revaya DorobokYulian Revaj avtor chislennih prac Rusko madyarska terminologiya u spivavtorstvi Madyarsko ruskij slovar u spivavtorstvi Dovkola avtonomiyi Pidkarpatskoyi Rusi V borotbi za pravdu Dzherela ta literaturaVegesh M M Revaj Yulian Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 147 ISBN 978 966 00 1290 5 Literatura S V Vidnyanskij Revaj Yulian Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Dovganich Omelyan Dmitrovich Karpatska Ukrayina v borotbi za nezalezhnist represiyi proti yiyi oboronciv ta kerivnikiv Pislyamova Mikoli Vegesha Uzhgorod Grazhda 2007 140 s Boldizhar M Zakarpattya mizh dvoma svitovimi vijnami Materiali do istoriyi suspilno politichnih vidnosin U 2 h ch Uzhgorod 1993 Vegesh M M Karpatska Ukrayina 1938 1939 rokiv u zagalnoyevropejskomu istorichnomu konteksti U 2 h t Uzhgorod 1997 Stercho P Karpato ukrayinska derzhava Do istoriyi vizvolnoyi borotbi karpatskih ukrayinciv u 1919 1939 rokah Lviv 1994 Belen M Karpatska Ukrayina v portretah Naukovo populyarne vidannya Uzhgorod 1998 Vegesh M Karpatska Ukrayina i Nimechchina 1938 1939 rokiv Uzhgorod 1996 Rosoha S Sojm Karpatskoyi Ukrayini V 10 littya progoloshennya samostijnosti Lviv 1991 Primitki Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2014 Karpatska Ukrayina Revaj Yuliyan Ivanovich Pershij uryad Karpatskoyi Ukrayini Uryadi Karpatskoyi UkrayiniPosilannyaUryadi Karpatskoyi Ukrayini Poperednik Avgustin Voloshin 3 j Golova Uryadu Karpatskoyi Ukrayini 15 bereznya 1939 18 bereznya 1939 Nastupnik Posadu skasovano