У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грига Іван Ґриґа нар 29 серпня 1879 18790829 в селі Верхні Ворота Бере

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грига.

Іван Ґриґа (нар. 29 серпня 1879(18790829) в селі Верхні Ворота, Березький комітат, Угорське королівство — пом. 18 березня 1939 в урочищі Широке поле (біля смт. Воловець), Угорське королівство — селянин, громадський і просвітянський діяч Карпатської України, посол до сойму Карпатської України.

Іван Ґриґа
Іван Ґриґа
Депутат Сойму Карпатської України
12 лютого 1939 — 18 березня 1939

Народився	29 серпня 1879(1879-08-29) с. Верхні Ворота, Березький комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина
Помер	18 березня 1939(1939-03-18) (59 років) урочище Широке поле (біля смт. Воловець), Угорське королівство
Відомий як	військовослужбовець
Політична партія	Українське Національне Об'єднання

Життєпис

Посли Сойму Карпатської України.
По центру: Президент Карпатської України о. Августин Волошин; Перший ряд зліва направо: Микола Долинай, Юлій Бращайко, Юліян Ревай, Августин Штефан, Степан Клочурак; Другий ряд: Федір Ревай, Степан Росоха, Леонід Романюк, Августин Дутка, Михайло Тулик, Дмитро Німчук, Михайло Бращайко, Іван Грига, Микола Мандзюк; Третій ряд: Володимир Комаринський, Микола Різдорфер, Антон Ернест Олдофреді, Мілош Дрбал, Григорій Мойш, Михайло Марущак, Кирило Феделеш, Василь Климпуш, о. Юрій Станинець; Четвертий ряд: Василь Щобей, Іван Ігнатко, Юрій Пазуханич, Іван Перевузник, Адальберт Довбак, Петро Попович, Іван Качала, Василь Лацанич

Народився Іван Ґриґа 29 серпня 1879 року в селі Верхні Верецьки (тепер Верхні Ворота Воловецького району).

Служив у званні капрал в Австро-Угорській армії в 1912.

Активний учасник громадського життя Воловеччини. Був головою церковної двадцятки в рідному селі та сільської «Просвіти». Брав участь у Всезакарпатськоу конґресі 21 січня 1919. У 1924 році в рідному селі була збудована дзвіниця церкви Різдва богородиці, за планом який Іван Ґриґа привіз у 1921 році з Риму

У 1925 засновує спортивно-виховне товариства «Орел» у рідному селі.

З 1937 заступник голови крайової «Просвіти», голова села, член Першої (Руської) Центральної Народної Ради. 17 жовтня 1937 року був делегатом від Християнської народної партії на Всепросвітянському з'їзді в Ужгороді.

12 лютого 1939 року обраний делегатом (послом) до Сойму Карпатської України. Повертаючись із засідання Сойму, біля самого Волівця, був заарештований угорськими гонведами. Після жорстоких тортур розстріляний 18 березня 1939 року в урочищі Широке Поле між Волівцем і Яблуново (зараз там селищний смітник!).

Після похорону Івана почалася розправа над рештою січовиків Воловеччини. Забирали на допит у катівнях Нижніх Верецьких і розстрілювали під Бескидом в урочищі Козакова вище села Нова Розтока…

Література

Енциклопедія Українознавства, Львів, 1993.

Примітки

Ющук, Іван Пилипович. Практикум з правопису української мови. Київ: Освіта, 2006 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017).
Фаріон І. Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір
Карпатська Україна і Авґустин Волошин: Матеріали міжнар. наук. конф. «Карпатська Україна — пролоґ відродження української держави». Ужгород, 11-12 березня 1994 року. Ужгород: Ґражда, 1995. 352с.^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}
. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
. Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.
Військова окупація Закарпаття. Угорська армія в Хусті [ 31 липня 2018 у Wayback Machine.] «Карпатська Україна»
. Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 31 липня 2018.

Посилання

Діячі Карпатської України [ 31 липня 2018 у Wayback Machine.]

[1] Ющук, Іван Пилипович. Практикум з правопису української мови. Київ: Освіта, 2006 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017).

[2] Фаріон І. Правопис — корсет мови? Український правопис як культурно-політичний вибір

[3] Карпатська Україна і Авґустин Волошин: Матеріали міжнар. наук. конф. «Карпатська Україна — пролоґ відродження української держави». Ужгород, 11-12 березня 1994 року. Ужгород: Ґражда, 1995. 352с.^{[недоступне посилання з жовтня 2019]}

[4] . Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.

[5] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2018. Процитовано 31 липня 2018.

[6] . Архів оригіналу за 31 липня 2018. Процитовано 31 липня 2018.

[7] Військова окупація Закарпаття. Угорська армія в Хусті [ 31 липня 2018 у Wayback Machine.] «Карпатська Україна»

[8] . Архів оригіналу за 30 грудня 2016. Процитовано 31 липня 2018.