Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Водоспа́д Текелю́ (рос. водопад Текелю) — водоспад в центральній частині Алтайських гір, розташований на території Республіки Алтай (Росія). Знаходиться у пониззях , що протікає у відрогах . Висота падіння водного потоку становить 60 м, за цим показником водоспад Текелю визнаний найвищим в Усть-Коксинському районі, та одним з найвищих у республіці. 26 вересня 1978 року оголошений пам'яткою природи, з 1998 року входить до складу , включеного ЮНЕСКО до переліку об'єктів Світової спадщини. Належить до маловідомих туристичних об'єктів.
| Водоспад Текелю рос. Водопад Текелю | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Материк | Євразія | |||
| Країна | Росія | |||
| Розташування | Республіка Алтай, Усть-Коксинський район | |||
| Повна висота | 60 м | |||
| Кількість каскадів | 1 | |||
| Русло | ||||
| Місце за висотою | 1-й за висотою в Усть-Коксинському районі | |||
 Водоспад Текелю у Вікісховищі | ||||
Назва водоспаду походить від назви потоку, на якому він утворився. В свою чергу, назва річки Текелю в перекладі з алтайської мови означає «козляча» або, точніше, «та, що з козлами». Цим іменуванням водотік зобов'язаний гірським козлам, які уподобали його береги.
Географія і клімат
Адміністративно водоспад Текелю лежить в Усть-Коксинському районі Республіки Алтай за 70 км на південний схід від райцентру Усть-Кокса. Водоспад розташований в межах природного парку «Бєлуха», на керівництво якого покладена його охорона. Землекористувачем території природної пам'ятки виступає Усть-Коксинське лісництво. Околиці водоспаду ненаселені, найближчий осередок цивілізації — село Тюнгур — віддалене від нього на 25 км у напрямку південного сходу. Навколо водоспаду відсутня будь-яка інфраструктура, дістатися до нього можна лише по тимчасовій стежці, що пролягає берегом Аккема в межень.
З точки зору фізичної географії водоспад Текелю належить до — найвищої частини Алтайських гір. Клімат в околицях пам'ятки різко континентальний. Середня температура січня поблизу водоспаду дорівнює –21 °C, середня температура липня становить +15 °C. Щороку на цих теренах випадає в середньому 518 мм атмосферних опадів. Над Текелю панує горно-долинна циркуляція повітряних мас. Біоклімат навколишнього району дискомфортний.
Геологія та гідрологія
Водоспад Текелю знаходиться на краю північного макросхилу Катунського хребта, який в геологічному відношенні є західною частиною . Гірські породи, що складають ложе водоспаду, — це прояв каледонської складчастості, що сформувалась у палеозої. Долина річки Текелю утворилась внаслідок діяльності льодовика, вона має вигляд типового трогу. Власне сам Текелю спадає з уступу цієї долини, складеного кристалічними сланцями.
Водоспад перетинає нижню течію Текелю за 2 км від місця її впадіння в Аккем. На відміну від більшості водоспадів Катунського хребта, які є каскадними, цей має лише один уступ. Вода спадає з нього єдиним видовищним потоком заввишки 60 м. Побачити цей потужний струмінь можна навіть на віддалі, з протилежного берега Аккема. Разом з тим, повний панорамний огляд водоспаду здаля неможливий, оскільки він падає у вузькому скелястому жолобі, який надає йому неповторної мальовничості. Оскільки річка Текелю бере початок у льодовиках, то водоспад буває найбільш повноводним у середині літа, коли вони інтенсивно тануть. Характером живлення річки обумовлена і його холодноводність: навіть у найтепліші місяці року (в липні — серпні) максимальна температура води у водоспаді не перевищує 25 °C, а середня дорівнює 12 °C. У грудні температура води становить лише 2—4 °C, однак взимку водоспад не замерзає завдяки значному похилу річкового ложа і швидкій течії.
Значення
Водоспад Текелю як унікальний ландшафтний і гідрологічний об'єкт узяли під охорону ще 26 вересня 1978 року. Тоді його оголосили пам'яткою природи місцевого значення. 16 лютого 1996 року цей статус підтверджено Постановою Уряду Республіки Алтай (часто цю дату помилково вказують як дату заповідання). 1998 року водоспад включили до складу природного парку «Бєлуха», який належить до природоохоронних територій з найвищим статусом Світової спадщини ЮНЕСКО. Природна пам'ятка «Водоспад Текелю» включає сам водоспад і смугу навколо нього завширшки 100 м. Таким чином, площа об'єкта становить 3,1 га. Крім того, навколо цих умовних кордонів виділена охоронна зона площею 30 га.
Ця пам'ятка має велике природоохоронне значення не тільки завдяки естетичній красі, але й тому, що в околицях водоспаду знайдено чимало рідкісних представників флори і фауни. Обидва береги Текелю вище і нижче водоспаду вкриває густий березово-модриновий ліс, який у поєднанні з темним уступом надає цій місцевості дикого, дещо похмурого вигляду. В лісі розвинутий багатий підлісок з чагарників (жовтої акації, жимолості, порічок). Поблизу водоспаду знайдені ендемічні та рідкісні рослини, занесені до і . Серед них, зокрема, такі: оливник рожевий, , Allium altaicum, Allium pumilum, , , , , , , , Rosa oxyacantha.
Неприступні безлюдні скелі навколо водоспаду — улюблене місце проживання сибірських козлів, які в інших районах республіки потерпають від браконьєрства. Також у безпосередній близькості від водоспаду живе колонія сірих бабаків. Над долиною Текелю часто ширяють хижі птахи, хоча точний видовий склад пернатих цієї місцини поки що не визначений. На підступах до водоспаду Текелю мешкають марали (сибірський підвид благородного оленя), рідше серед скель трапляються рідкісні птахи — . Вкрай рідко сюди навідуються в пошуках поживи снігові барси. Загалом в околицях пам'ятки зареєстровано перебування 18 червонокнижних видів рослин і тварин.
Значною мірою збереженість самого водоспаду і живої природи навколо нього обумовлена важкодоступністю цієї пам'ятки. За відсутності транспортної інфраструктури дістатися сюди суходолом можна тільки верхи. Піша стежка стає прохідною головним чином у серпні — вересні, коли в межень річище Аккема звужується, звільняючи для неї місце на березі. З цієї причини відвідують водоспад здебільшого досвідчені туристи. Однак попри низьке рекреаційне навантаження навколо Текелю зафіксовані незначне забруднення побутовими відходами туристів і деградація ґрунтово-трав'яного покриву внаслідок витоптування кіньми. Ознайомлення з цією пам'яткою зазвичай суміщають з відвідинами інших найближчих природних атракцій регіону, з яких найбільш відомі — найвища гора Алтаю Бєлуха, Катунський заповідник, і Мультинські озера тощо.
Джерела
- A. M. Маринин, Н. П. Малков, А. В. Бондаренко, А. Г. Манеев, М. Г. Сухова, Ю. В. Робертус, О. В. Климова, И. А. Машошина, Л. В. Байлагасов Кадастр особо охраняемых природных территорий Республики Алтай [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.] — Барнаул: АЗБУКА, 2014. — С. 234—240. (рос.)
- Потапова Н. А., Назырова Р. И., Забелина Н. М., Исаева-Петрова Л. С., Коротков В. Н., Очагов Д. М. Сводный список особо охраняемых природных территорий Российской Федерации (справочник) [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.] / отв. ред. Д. М. Очагов. — Ч. II. — М.: ВНИИприроды, 2006. — С. 213. (рос.)
- Особо охраняемые природные территории Республики Алтай. Современное состояние и перспективы развития: монография [ 6 травня 2020 у Wayback Machine.] / Ю. В. Робертус и др.; WWF России, Алтай. регион. ин-т экологии, ГПБЗ «Катунский». — Красноярск, 2012. — С. 25.(рос.)
- Постанова Уряду Республіки Алтай від 16 лютого 1996 року № 38 «Об утверждении памятников природы республиканского значения».(рос.)
- [Пізнавальний туризм]. katunskiy.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 7 травня 2020. Процитовано 28 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vodospa d Tekelyu ros vodopad Tekelyu vodospad v centralnij chastini Altajskih gir roztashovanij na teritoriyi Respubliki Altaj Rosiya Znahoditsya u ponizzyah sho protikaye u vidrogah Visota padinnya vodnogo potoku stanovit 60 m za cim pokaznikom vodospad Tekelyu viznanij najvishim v Ust Koksinskomu rajoni ta odnim z najvishih u respublici 26 veresnya 1978 roku ogoloshenij pam yatkoyu prirodi z 1998 roku vhodit do skladu vklyuchenogo YuNESKO do pereliku ob yektiv Svitovoyi spadshini Nalezhit do malovidomih turistichnih ob yektiv Vodospad Tekelyu ros Vodopad Tekelyu Viglyad vodospadu z berega richki Akkem Materik YevraziyaKrayina RosiyaRoztashuvannya Respublika Altaj Ust Koksinskij rajonPovna visota 60 mKilkist kaskadiv 1RusloMisce za visotoyu 1 j za visotoyu v Ust Koksinskomu rajoni Vodospad Tekelyu u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Nazva vodospadu pohodit vid nazvi potoku na yakomu vin utvorivsya V svoyu chergu nazva richki Tekelyu v perekladi z altajskoyi movi oznachaye kozlyacha abo tochnishe ta sho z kozlami Cim imenuvannyam vodotik zobov yazanij girskim kozlam yaki upodobali jogo beregi Geografiya i klimatAdministrativno vodospad Tekelyu lezhit v Ust Koksinskomu rajoni Respubliki Altaj za 70 km na pivdennij shid vid rajcentru Ust Koksa Vodospad roztashovanij v mezhah prirodnogo parku Byeluha na kerivnictvo yakogo pokladena jogo ohorona Zemlekoristuvachem teritoriyi prirodnoyi pam yatki vistupaye Ust Koksinske lisnictvo Okolici vodospadu nenaseleni najblizhchij oseredok civilizaciyi selo Tyungur viddalene vid nogo na 25 km u napryamku pivdennogo shodu Navkolo vodospadu vidsutnya bud yaka infrastruktura distatisya do nogo mozhna lishe po timchasovij stezhci sho prolyagaye beregom Akkema v mezhen Z tochki zoru fizichnoyi geografiyi vodospad Tekelyu nalezhit do najvishoyi chastini Altajskih gir Klimat v okolicyah pam yatki rizko kontinentalnij Serednya temperatura sichnya poblizu vodospadu dorivnyuye 21 C serednya temperatura lipnya stanovit 15 C Shoroku na cih terenah vipadaye v serednomu 518 mm atmosfernih opadiv Nad Tekelyu panuye gorno dolinna cirkulyaciya povitryanih mas Bioklimat navkolishnogo rajonu diskomfortnij Geologiya ta gidrologiyaVodospad Tekelyu znahoditsya na krayu pivnichnogo makroshilu Katunskogo hrebta yakij v geologichnomu vidnoshenni ye zahidnoyu chastinoyu Girski porodi sho skladayut lozhe vodospadu ce proyav kaledonskoyi skladchastosti sho sformuvalas u paleozoyi Dolina richki Tekelyu utvorilas vnaslidok diyalnosti lodovika vona maye viglyad tipovogo trogu Vlasne sam Tekelyu spadaye z ustupu ciyeyi dolini skladenogo kristalichnimi slancyami Vodospad peretinaye nizhnyu techiyu Tekelyu za 2 km vid miscya yiyi vpadinnya v Akkem Na vidminu vid bilshosti vodospadiv Katunskogo hrebta yaki ye kaskadnimi cej maye lishe odin ustup Voda spadaye z nogo yedinim vidovishnim potokom zavvishki 60 m Pobachiti cej potuzhnij strumin mozhna navit na viddali z protilezhnogo berega Akkema Razom z tim povnij panoramnij oglyad vodospadu zdalya nemozhlivij oskilki vin padaye u vuzkomu skelyastomu zholobi yakij nadaye jomu nepovtornoyi malovnichosti Oskilki richka Tekelyu bere pochatok u lodovikah to vodospad buvaye najbilsh povnovodnim u seredini lita koli voni intensivno tanut Harakterom zhivlennya richki obumovlena i jogo holodnovodnist navit u najteplishi misyaci roku v lipni serpni maksimalna temperatura vodi u vodospadi ne perevishuye 25 C a serednya dorivnyuye 12 C U grudni temperatura vodi stanovit lishe 2 4 C odnak vzimku vodospad ne zamerzaye zavdyaki znachnomu pohilu richkovogo lozha i shvidkij techiyi ZnachennyaVodospad Tekelyu yak unikalnij landshaftnij i gidrologichnij ob yekt uzyali pid ohoronu she 26 veresnya 1978 roku Todi jogo ogolosili pam yatkoyu prirodi miscevogo znachennya 16 lyutogo 1996 roku cej status pidtverdzheno Postanovoyu Uryadu Respubliki Altaj chasto cyu datu pomilkovo vkazuyut yak datu zapovidannya 1998 roku vodospad vklyuchili do skladu prirodnogo parku Byeluha yakij nalezhit do prirodoohoronnih teritorij z najvishim statusom Svitovoyi spadshini YuNESKO Prirodna pam yatka Vodospad Tekelyu vklyuchaye sam vodospad i smugu navkolo nogo zavshirshki 100 m Takim chinom plosha ob yekta stanovit 3 1 ga Krim togo navkolo cih umovnih kordoniv vidilena ohoronna zona plosheyu 30 ga Cya pam yatka maye velike prirodoohoronne znachennya ne tilki zavdyaki estetichnij krasi ale j tomu sho v okolicyah vodospadu znajdeno chimalo ridkisnih predstavnikiv flori i fauni Obidva beregi Tekelyu vishe i nizhche vodospadu vkrivaye gustij berezovo modrinovij lis yakij u poyednanni z temnim ustupom nadaye cij miscevosti dikogo desho pohmurogo viglyadu V lisi rozvinutij bagatij pidlisok z chagarnikiv zhovtoyi akaciyi zhimolosti porichok Poblizu vodospadu znajdeni endemichni ta ridkisni roslini zaneseni do i Sered nih zokrema taki olivnik rozhevij Allium altaicum Allium pumilum Rosa oxyacantha Nepristupni bezlyudni skeli navkolo vodospadu ulyublene misce prozhivannya sibirskih kozliv yaki v inshih rajonah respubliki poterpayut vid brakonyerstva Takozh u bezposerednij blizkosti vid vodospadu zhive koloniya sirih babakiv Nad dolinoyu Tekelyu chasto shiryayut hizhi ptahi hocha tochnij vidovij sklad pernatih ciyeyi miscini poki sho ne viznachenij Na pidstupah do vodospadu Tekelyu meshkayut marali sibirskij pidvid blagorodnogo olenya ridshe sered skel traplyayutsya ridkisni ptahi Vkraj ridko syudi naviduyutsya v poshukah pozhivi snigovi barsi Zagalom v okolicyah pam yatki zareyestrovano perebuvannya 18 chervonoknizhnih vidiv roslin i tvarin Znachnoyu miroyu zberezhenist samogo vodospadu i zhivoyi prirodi navkolo nogo obumovlena vazhkodostupnistyu ciyeyi pam yatki Za vidsutnosti transportnoyi infrastrukturi distatisya syudi suhodolom mozhna tilki verhi Pisha stezhka staye prohidnoyu golovnim chinom u serpni veresni koli v mezhen richishe Akkema zvuzhuyetsya zvilnyayuchi dlya neyi misce na berezi Z ciyeyi prichini vidviduyut vodospad zdebilshogo dosvidcheni turisti Odnak popri nizke rekreacijne navantazhennya navkolo Tekelyu zafiksovani neznachne zabrudnennya pobutovimi vidhodami turistiv i degradaciya gruntovo trav yanogo pokrivu vnaslidok vitoptuvannya kinmi Oznajomlennya z ciyeyu pam yatkoyu zazvichaj sumishayut z vidvidinami inshih najblizhchih prirodnih atrakcij regionu z yakih najbilsh vidomi najvisha gora Altayu Byeluha Katunskij zapovidnik i Multinski ozera tosho DzherelaA M Marinin N P Malkov A V Bondarenko A G Maneev M G Suhova Yu V Robertus O V Klimova I A Mashoshina L V Bajlagasov Kadastr osobo ohranyaemyh prirodnyh territorij Respubliki Altaj 28 sichnya 2021 u Wayback Machine Barnaul AZBUKA 2014 S 234 240 ros Potapova N A Nazyrova R I Zabelina N M Isaeva Petrova L S Korotkov V N Ochagov D M Svodnyj spisok osobo ohranyaemyh prirodnyh territorij Rossijskoj Federacii spravochnik 26 lipnya 2020 u Wayback Machine otv red D M Ochagov Ch II M VNIIprirody 2006 S 213 ros Osobo ohranyaemye prirodnye territorii Respubliki Altaj Sovremennoe sostoyanie i perspektivy razvitiya monografiya 6 travnya 2020 u Wayback Machine Yu V Robertus i dr WWF Rossii Altaj region in t ekologii GPBZ Katunskij Krasnoyarsk 2012 S 25 ros Postanova Uryadu Respubliki Altaj vid 16 lyutogo 1996 roku 38 Ob utverzhdenii pamyatnikov prirody respublikanskogo znacheniya ros Piznavalnij turizm katunskiy ru ros Arhiv originalu za 7 travnya 2020 Procitovano 28 travnya 2020