Мульти́нські озе́ра (рос. Мультинские озёра) — система природних озер в Алтайських горах, розташована в межах Республіки Алтай на південному сході Росії. Включає 10 водойм, з яких найбільші за розміром і найвідоміші Верхнє Мультинське, , , Поперечне і . Всі вони належать до високогірних льодовикових водойм. Назва озерної системи походить від річки , в долині якої вона лежить.
Мультинські озера рос. Мультинские озёра | ||||
---|---|---|---|---|
Одне з великих Мультинських озер. | ||||
49°59′41″ пн. ш. 85°49′50″ сх. д. / 49.994861° пн. ш. 85.830611° сх. д.Координати: 49°59′41″ пн. ш. 85°49′50″ сх. д. / 49.994861° пн. ш. 85.830611° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Росія | |||
Розташування | Росія, Республіка Алтай, Усть-Коксинський район | |||
Прибережні країни | Росія | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | льодовикові озера | |||
Розміри | ||||
Висота | 1627—1933 м | |||
Глибина макс. | 8—47,7 м | |||
Вода | ||||
Режим | стічні | |||
Температура | 8—12 °C | |||
Басейн | ||||
Витікають | ||||
Країни басейну | Росія | |||
Інше | ||||
Мультинські озера (Росія) | ||||
| ||||
Мультинські озера у Вікісховищі |
Мультинські озера відомі мальовничими краєвидами, мають велике природоохоронне значення, належать до популярних об'єктів екологічного і рекреаційного туризму. 26 вересня 1978 року (підтверджено 1996) двом з них надано статус комплексної пам'ятки природи, яку також названо «Мультинські озера». Таким чином, під цим терміном можуть розуміти як усю систему в цілому, так і лише два заповіданих озера — Середнє і Нижнє Мультинське.
Клімат
Клімат в околицях Мультинських озер різко континентальний. Середні температури січня в цій частині Алтаю сягають −18…–20 °C, літні температури залежать від висоти розташування кожної водойми, але зазвичай не перевищують +11… +12 °C. Зима в цьому регіоні тривала й багатосніжна, літо коротке, прохолодне та дощове. Середньорічна сума опадів становить 600 м, більша частина з них випадає влітку. Потужність снігового покриву варіює від 50 до 150 см.
Біоклімат переважно дискомфортний. Вершини гір часто ховаються за хмарами. Взимку для високогір'я характерні температурні інверсії, що проявляють себе туманами. Влітку погода також швидко змінюється і часто буває похмурою.
Погодні умови Мультинських озер
Густий осінній туман на . | Сонячний вересень там же. | Легкий літній серпанок. |
Географія
Адміністративно вся система Мультинських озер лежить на південному сході Усть-Коксинського району Республіки Алтай. Водойми розташовані приблизно за 40 км від районного центру Усть-Кокса в напрямку півдня — південного сходу і за 20 км на південь від найближчого населеного пункту — села Мульта. Верхнє Мультинське і Поперечне озера, а також ряд дрібних водойм системи лежать в охоронюваній зоні Катунського заповідника, Середнє і Нижнє Мультинське озера, як окрема природна пам'ятка, до неї не входять. Загалом околиці цих озер малонаселені та віддалені від транспортних магістралей: від села Мульта до Нижнього і Середнього Мультинських озер пролягає тільки одна ґрунтова дорога, до вище розташованих водойм можна дістатися лише пішими і кінними стежками.
З фізико-географічної точки зору Мультинські озера знаходяться на півдні Західного Сибіру, в , в якій зосереджені найвищі вершини. Система лежить у західній частині північного макросхилу , в північній частині долини річки Мульти, приналежної до басейну Катуні. В макрорельєфі цієї місцевості переважають гребенеподібні вододіли з відмітками 3000 м і фрагменти давніх пенепленів. Відносні висоти гір в околицях озер сягають 1200 м. Висотний діапазон розташування усіх Мультинський озер 1627—1933 м над рівнем моря. Найвище розташоване Кріпке озеро (1933 м), трохи нижче — Верхнє Мультинське (1860 м) і Поперечне озера (1885 м), причому ці два лежать паралельно одне одному на відстані кількох кілометрів. На одній лінії з Верхнім Мультинським озером, але нижче нього знаходяться Середнє (1740 м) і Нижнє Мультинські озера (1710 м) — всі три формують каскад, оскільки пов'язані спільним стоком. Якщо йдеться про природну пам'ятку «Мультинські озера», то дві її водойми лежать за 7—10 км на північний захід від висоти 3145.
Малі Мультинські озера
Панорама високогірного . | Озеро Славних Дівчат (Дитяче). |
Загальна площа усіх водойм системи не обрахована, а площа пам'ятки «Мультинські озера» дорівнює 301,7 га, з яких 186 га становить площа Середнього Мультинського озера, 100 га — площа Нижнього, а ще 20 га припадають на берегову охоронну зону навколо них (це смуга біля урізу води завширшки 50 м). За іншими відомостями, під охороною перебувають 261,6 га акваторії з охоронною зоною в 22 га. Ще 702—708 га прилеглих земель охороняють без вилучення з землекористування. Характерною особливістю великих Мультинських озер є витягнута форма, причому всі вони орієнтовані в мерідіанальному напрямку, тобто з півночі на південь. Малі водойми цієї системи переважно круглі. Довжина п'яти найбільших водойм системи коливається в межах від 900 до 2300 м при ширині 300—700 м. Глибина варіює дуже сильно: від 8 м у Середнього Мультинського озера до 47,7 м у Верхнього Мультинського. Метричні характеристики озер та їхня геометрична конфігурація обумовлені їхнім геологічним походженням.
Великі Мультинські озера
. | . |
Геологія та гідрологія
За походженням усі Мультинські озера належать до льодовикових. Як правило, вони виникли внаслідок рельєфотворної дії льодових мас, які, рухаючись схилами вниз, виорали на своєму шляху або довгасті троги, або круглі кари. Замкнуті карові котловини найчастіше лежать біля самих вершин, тому в них виникли найменші з Мультинських озер. Троги лежать трохи нижче, формуючи міжгірні долини. Ці довгасті улоговини, наповнившись водою, дали початок найбільшим з Мультинських озер. До означених геологічних процесів в окремих випадках додалося накопичення уламкового матеріалу, принесеного льодовиками, — так званої морени. Зокрема, моренно-запрудне походження мають Середнє і Нижнє Мультинські озера. Між ними існує моренний вал з великих уламків скель, ширина якого не перевищує 100—150 м. Його матеріал, по-перше, став основою для утвореного тут водоспаду Шуми, по-друге, виконує фільтрувальну функцію і тим самим впливає на гідрохімію Нижнього Мультинського озера.
Живлення озерної системи забезпечують малі річки завдовжки кілька кілометрів кожна, а також численні гірські струмки, що збігають з гір. У багатьох місцях ці водотоки утворюють мальовничі водоспади. Дренує всю систему фактично одна річка — Мульта. Її витік лежить у Верхньому Мультинському озері, а річище пролягає через Середнє і Нижнє Мультинські озера. Правою притокою цієї водної артерії є річка Поперечна, яка забирає воду з однойменного озера. Найменші з водойм альпійського поясу безстічні, але при сезонному переповненні скидають частину води в нижчі озера через тимчасові водотоки.
За фізико-хімічними показниками води Мультинські озера схожі одне на одне. Оскільки їхнє живлення переважно льодовикове і меншою мірою снігове, то ці водойми цілий рік мають низьку температуру. Холодноводність забезпечує і висотне розташування, адже у високогір'ях вода просто не встигає прогрітись за коротке і прохолодне літо. Водночас у температурному режимі озер існують деякі відмінності. Нижнє, Середнє і Верхнє Мультинські озера за рахунок більшого розміру прогріваються до +8…+12 °C, а маленькі водойми в альпійському поясі ще холодніші. Ця різниця впливає на зарибленість озер.
Мультинські озера вирізняє висока якість води́ (насиченість киснем і хімічна чистота, незначна мінералізація) в поєднанні з привабливим яскравим кольором, який у різних водоймах може бути небесно-блакитним, насичено-бірюзовим або зеленкувато-синім. Разом з тим, більшість водойм системи має дещо каламутну воду, що обумовлено виносом делювію з гір, який накопичується в озерній воді у формі . Виняток становить Нижнє Мультинське озеро, чия прозорість пояснюється тим, що вода в нього надходить через моренний вал, який частково фільтрує домішки. Вода Мультинських озер м'яка, її твердість дорівнює 0,68—0,97 мг-екв/дм³, БПК5 становить, за одним джерелом, 0,5—1,17 мгО2/дм³, за іншим, — 0,39—0,93 мгО2/дм³, тобто озера є екологічно чистими. За гідрохімічною класифікацією місцеву воду відносять до гідрокарбонатно-магнієво-кальцієвого типу ультрапрісних нейтральних вод.
Флора і фауна
Навколо озер поширені низькотравні гірсько-лучні малопотужні ґрунти, які ближче до вершин змінюють перегнійні ґрунти. Мультинські озера лежать у трьох висотних поясах: лісовому, субальпійському і альпійському. Місцева флора налічує 350 видів рослин і за своїм характером подібна до рослинності розташованого трохи далі . Найнижчий лісовий пояс представлений здебільшого модриново-кедровою тайгою, в якій домінують модрина сибірська і сосна сибірська, більш відома під народною назвою «кедр». Сосна має темну хвою, а модрина — опадну, тому восени місцеві ліси контрастно забарвлені в зелено-жовті кольори. На північних схилах розвинуті зеленомохові кедрові ліси. Часто тут трапляються модринові рідколісся, які вище переходять у високотравні субальпійські луки. Ця місцевість особливо приваблива навесні та влітку, коли на луках цвіте чимало яскравих квітів. З них найбільш характерні вовчі лапи місцевих видів ( і ), орлики (), тирлич (Gentiana grandiflora), осот різнолистий, чемериця зеленоцвіта, фіалки () тощо. Ближче до вершин високотравні луки змінюють альпійські низькотравні луки, дріадова і чагарникова тундра, в якій переважають карликові види беріз, дріада і чорниця. Всі три пояси тут і там перетинають кам'яні ріки («куруми») і осипи, на яких рослинність майже не розвинута. На берегах подекуди трапляються заболочені ділянки, зайняті невибагливими злаками, осокою, калюжницею болотяною і оливником рожевим. В околицях Мультинських озер знайдені рідкісні види рослин, з яких тут особливо численні Allium altaicum, , Rhaponticum carthamoides («маралячий корінь»), , , Rosa oxyacantha, оливник рожевий.
Фауна навколишньої території має тайговий характер, в ній присутні декілька десятків видів ссавців і птахів, 3 види риб. У лісах звичайні олені сибірського підвиду (марали), сарни, білі зайці, вивірки, соболі, меншою мірою рисі. Тут багато бурих ведмедів, які влітку шукають поживу на луках і в тундрі. Постійні мешканці осипів — пискухи. З водних тварин трапляється видра. Вельми різноманітне пташине населення, в якому переважають дрібні горобцеподібні пернаті. З більших птахів в лісах мешкають глушець і орябок, у тундрі і на луках багато білих куріпок, біля самих вершин зрідка трапляються рідкісні . У самих водоймах птахи більш помітні. З водоплавних на Мультинських озерах найчастіше можна побачити чорношиїх гагар, великих і малих чирянок, великих бакланів, з дрібних — пронурків і плисок, а з хижих над водними просторами полюють скопи, рідше — беркути. На місцевих луках багато метеликів, з яких особливо виділяють рідкісних аполлона, , .
Рибне населення Мультинських озер, по-перше, одноманітне, по-друге, дуже нерівномірне за чисельністю. У водоймах цієї системи виживають тільки найбільш холодолюбні види риб, такі як харіус сибірський і бабець строкатоплавцевий. В 1964 році в Нижньому Мультинському озері виловили місцевий вид ленка (Brachymystax tumensis), занесений до . Причому це озеро залишається єдиним, в якому виявлено всі три види, наприклад, у Поперечному озері мешкає лише бабець, а у Верхньому Мультинському і ряді дрібних високогірних озер взагалі немає риби.
Фауна Мультинських озер
Гагара чорношия на гнізді. | Скопа зі здобиччю. |
Значення
Мультинські озера з середини XX століття стали популярними в середовищі туристів і рибалок-аматорів. Перших сюди приваблюють різноманітні краєвиди, адже кожна з великих водойм системи по-своєму мальовнича, другі полюбляють рибалити на харіуса, тому що в інших водоймах Алтаю ця промислова риба тепер нечисельна. Оскільки Мультинські озера віддалені від поселень, власної інфраструктури вони не мають. З житла тут існують лише єгерські кордони Усть-Коксинського лісництва і Катунського заповідника. Відвідини озер відбуваються двома способами. Працівники Катунського заповідника включають їх у ряд екскурсійних маршрутів заповідною територією, а самодіяльні туристи просто ставлять наметові табори на берегах. Саме остання група відвідувачів найбільше забруднює навколишнє середовище. Наразі шумове забруднення, побутове сміття, деградація рослинності внаслідок витоптування і заготівлі дров є головними проблемами Мультинських озер.
Туристична інфраструктура Нижнього Мультинського озера
Галерея
Джерела
- A. M. Маринин, Н. П. Малков, А. В. Бондаренко, А. Г. Манеев, М. Г. Сухова, Ю. В. Робертус, О. В. Климова, И. А. Машошина, Л. В. Байлагасов Кадастр особо охраняемых природных территорий Республики Алтай [ 28 січня 2021 у Wayback Machine.] — Барнаул: АЗБУКА, 2014. — С. 288—295. (рос.)
- [Пам'ятки Усть-Коксинського району]. katunskiy.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
- [«До краю озер і водоспадів»]. katunskiy.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 14 травня 2020.
- Постановление правительства Республики Алтай от 16.02.1996 № 38 «Об утверждении памятников природы республиканского значения» [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.].(рос.)
- Особо охраняемые природные территории Республики Алтай. Современное состояние и перспективы развития: монография [ 6 травня 2020 у Wayback Machine.] / Ю. В. Робертус и др.; WWF России, Алтай. регион. ин-т экологии, ГПБЗ «Катунский». — Красноярск, 2012. — С. 28.(рос.)
- Потапова Н. А., Назырова Р. И., Забелина Н. М., Исаева-Петрова Л. С., Коротков В. Н., Очагов Д. М. Сводный список особо охраняемых природных территорий Российской Федерации (справочник) [ 26 липня 2020 у Wayback Machine.] / отв. ред. Д. М. Очагов. — Ч. II. — М.: ВНИИприроды, 2006. — С. 213. (рос.)
- [Мультинські озера)]. oopt.aari.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 8 травня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Multi nski oze ra ros Multinskie ozyora sistema prirodnih ozer v Altajskih gorah roztashovana v mezhah Respubliki Altaj na pivdennomu shodi Rosiyi Vklyuchaye 10 vodojm z yakih najbilshi za rozmirom i najvidomishi Verhnye Multinske Poperechne i Vsi voni nalezhat do visokogirnih lodovikovih vodojm Nazva ozernoyi sistemi pohodit vid richki v dolini yakoyi vona lezhit Multinski ozera ros Multinskie ozyoraOdne z velikih Multinskih ozer Odne z velikih Multinskih ozer 49 59 41 pn sh 85 49 50 sh d 49 994861 pn sh 85 830611 sh d 49 994861 85 830611 Koordinati 49 59 41 pn sh 85 49 50 sh d 49 994861 pn sh 85 830611 sh d 49 994861 85 830611Roztashuvannya Krayina RosiyaRoztashuvannya Rosiya Respublika Altaj Ust Koksinskij rajonPriberezhni krayini RosiyaGeologichni dani Tip lodovikovi ozeraRozmiri Visota 1627 1933 mGlibina maks 8 47 7 mVoda Rezhim stichniTemperatura 8 12 CBasejn VitikayutKrayini basejnu RosiyaInshe Multinski ozera Rosiya Multinski ozera u Vikishovishi Multinski ozera vidomi malovnichimi krayevidami mayut velike prirodoohoronne znachennya nalezhat do populyarnih ob yektiv ekologichnogo i rekreacijnogo turizmu 26 veresnya 1978 roku pidtverdzheno 1996 dvom z nih nadano status kompleksnoyi pam yatki prirodi yaku takozh nazvano Multinski ozera Takim chinom pid cim terminom mozhut rozumiti yak usyu sistemu v cilomu tak i lishe dva zapovidanih ozera Serednye i Nizhnye Multinske KlimatKlimat v okolicyah Multinskih ozer rizko kontinentalnij Seredni temperaturi sichnya v cij chastini Altayu syagayut 18 20 C litni temperaturi zalezhat vid visoti roztashuvannya kozhnoyi vodojmi ale zazvichaj ne perevishuyut 11 12 C Zima v comu regioni trivala j bagatosnizhna lito korotke proholodne ta doshove Serednorichna suma opadiv stanovit 600 m bilsha chastina z nih vipadaye vlitku Potuzhnist snigovogo pokrivu variyuye vid 50 do 150 sm Bioklimat perevazhno diskomfortnij Vershini gir chasto hovayutsya za hmarami Vzimku dlya visokogir ya harakterni temperaturni inversiyi sho proyavlyayut sebe tumanami Vlitku pogoda takozh shvidko zminyuyetsya i chasto buvaye pohmuroyu Pogodni umovi Multinskih ozer Gustij osinnij tuman na Sonyachnij veresen tam zhe Legkij litnij serpanok GeografiyaAdministrativno vsya sistema Multinskih ozer lezhit na pivdennomu shodi Ust Koksinskogo rajonu Respubliki Altaj Vodojmi roztashovani priblizno za 40 km vid rajonnogo centru Ust Koksa v napryamku pivdnya pivdennogo shodu i za 20 km na pivden vid najblizhchogo naselenogo punktu sela Multa Verhnye Multinske i Poperechne ozera a takozh ryad dribnih vodojm sistemi lezhat v ohoronyuvanij zoni Katunskogo zapovidnika Serednye i Nizhnye Multinske ozera yak okrema prirodna pam yatka do neyi ne vhodyat Zagalom okolici cih ozer malonaseleni ta viddaleni vid transportnih magistralej vid sela Multa do Nizhnogo i Serednogo Multinskih ozer prolyagaye tilki odna gruntova doroga do vishe roztashovanih vodojm mozhna distatisya lishe pishimi i kinnimi stezhkami Z fiziko geografichnoyi tochki zoru Multinski ozera znahodyatsya na pivdni Zahidnogo Sibiru v v yakij zoseredzheni najvishi vershini Sistema lezhit u zahidnij chastini pivnichnogo makroshilu v pivnichnij chastini dolini richki Multi prinalezhnoyi do basejnu Katuni V makrorelyefi ciyeyi miscevosti perevazhayut grebenepodibni vododili z vidmitkami 3000 m i fragmenti davnih penepleniv Vidnosni visoti gir v okolicyah ozer syagayut 1200 m Visotnij diapazon roztashuvannya usih Multinskij ozer 1627 1933 m nad rivnem morya Najvishe roztashovane Kripke ozero 1933 m trohi nizhche Verhnye Multinske 1860 m i Poperechne ozera 1885 m prichomu ci dva lezhat paralelno odne odnomu na vidstani kilkoh kilometriv Na odnij liniyi z Verhnim Multinskim ozerom ale nizhche nogo znahodyatsya Serednye 1740 m i Nizhnye Multinski ozera 1710 m vsi tri formuyut kaskad oskilki pov yazani spilnim stokom Yaksho jdetsya pro prirodnu pam yatku Multinski ozera to dvi yiyi vodojmi lezhat za 7 10 km na pivnichnij zahid vid visoti 3145 Mali Multinski ozera Panorama visokogirnogo Ozero Slavnih Divchat Dityache Zagalna plosha usih vodojm sistemi ne obrahovana a plosha pam yatki Multinski ozera dorivnyuye 301 7 ga z yakih 186 ga stanovit plosha Serednogo Multinskogo ozera 100 ga plosha Nizhnogo a she 20 ga pripadayut na beregovu ohoronnu zonu navkolo nih ce smuga bilya urizu vodi zavshirshki 50 m Za inshimi vidomostyami pid ohoronoyu perebuvayut 261 6 ga akvatoriyi z ohoronnoyu zonoyu v 22 ga She 702 708 ga prileglih zemel ohoronyayut bez viluchennya z zemlekoristuvannya Harakternoyu osoblivistyu velikih Multinskih ozer ye vityagnuta forma prichomu vsi voni oriyentovani v meridianalnomu napryamku tobto z pivnochi na pivden Mali vodojmi ciyeyi sistemi perevazhno krugli Dovzhina p yati najbilshih vodojm sistemi kolivayetsya v mezhah vid 900 do 2300 m pri shirini 300 700 m Glibina variyuye duzhe silno vid 8 m u Serednogo Multinskogo ozera do 47 7 m u Verhnogo Multinskogo Metrichni harakteristiki ozer ta yihnya geometrichna konfiguraciya obumovleni yihnim geologichnim pohodzhennyam Veliki Multinski ozera Verhnye Multinske ozero Geologiya ta gidrologiyaVodospad Shumi ce morennij val yakij dolaye voda na shlyahu mizh Serednim i Nizhnim Multinskimi ozerami Za pohodzhennyam usi Multinski ozera nalezhat do lodovikovih Yak pravilo voni vinikli vnaslidok relyefotvornoyi diyi lodovih mas yaki ruhayuchis shilami vniz viorali na svoyemu shlyahu abo dovgasti trogi abo krugli kari Zamknuti karovi kotlovini najchastishe lezhat bilya samih vershin tomu v nih vinikli najmenshi z Multinskih ozer Trogi lezhat trohi nizhche formuyuchi mizhgirni dolini Ci dovgasti ulogovini napovnivshis vodoyu dali pochatok najbilshim z Multinskih ozer Do oznachenih geologichnih procesiv v okremih vipadkah dodalosya nakopichennya ulamkovogo materialu prinesenogo lodovikami tak zvanoyi moreni Zokrema morenno zaprudne pohodzhennya mayut Serednye i Nizhnye Multinski ozera Mizh nimi isnuye morennij val z velikih ulamkiv skel shirina yakogo ne perevishuye 100 150 m Jogo material po pershe stav osnovoyu dlya utvorenogo tut vodospadu Shumi po druge vikonuye filtruvalnu funkciyu i tim samim vplivaye na gidrohimiyu Nizhnogo Multinskogo ozera Zhivlennya ozernoyi sistemi zabezpechuyut mali richki zavdovzhki kilka kilometriv kozhna a takozh chislenni girski strumki sho zbigayut z gir U bagatoh miscyah ci vodotoki utvoryuyut malovnichi vodospadi Drenuye vsyu sistemu faktichno odna richka Multa Yiyi vitik lezhit u Verhnomu Multinskomu ozeri a richishe prolyagaye cherez Serednye i Nizhnye Multinski ozera Pravoyu pritokoyu ciyeyi vodnoyi arteriyi ye richka Poperechna yaka zabiraye vodu z odnojmennogo ozera Najmenshi z vodojm alpijskogo poyasu bezstichni ale pri sezonnomu perepovnenni skidayut chastinu vodi v nizhchi ozera cherez timchasovi vodotoki Molochno smaragdova voda Verhnogo Multinskogo ozera Za fiziko himichnimi pokaznikami vodi Multinski ozera shozhi odne na odne Oskilki yihnye zhivlennya perevazhno lodovikove i menshoyu miroyu snigove to ci vodojmi cilij rik mayut nizku temperaturu Holodnovodnist zabezpechuye i visotne roztashuvannya adzhe u visokogir yah voda prosto ne vstigaye progritis za korotke i proholodne lito Vodnochas u temperaturnomu rezhimi ozer isnuyut deyaki vidminnosti Nizhnye Serednye i Verhnye Multinski ozera za rahunok bilshogo rozmiru progrivayutsya do 8 12 C a malenki vodojmi v alpijskomu poyasi she holodnishi Cya riznicya vplivaye na zariblenist ozer Multinski ozera viriznyaye visoka yakist vodi nasichenist kisnem i himichna chistota neznachna mineralizaciya v poyednanni z privablivim yaskravim kolorom yakij u riznih vodojmah mozhe buti nebesno blakitnim nasicheno biryuzovim abo zelenkuvato sinim Razom z tim bilshist vodojm sistemi maye desho kalamutnu vodu sho obumovleno vinosom delyuviyu z gir yakij nakopichuyetsya v ozernij vodi u formi Vinyatok stanovit Nizhnye Multinske ozero chiya prozorist poyasnyuyetsya tim sho voda v nogo nadhodit cherez morennij val yakij chastkovo filtruye domishki Voda Multinskih ozer m yaka yiyi tverdist dorivnyuye 0 68 0 97 mg ekv dm BPK5 stanovit za odnim dzherelom 0 5 1 17 mgO2 dm za inshim 0 39 0 93 mgO2 dm tobto ozera ye ekologichno chistimi Za gidrohimichnoyu klasifikaciyeyu miscevu vodu vidnosyat do gidrokarbonatno magniyevo kalciyevogo tipu ultraprisnih nejtralnih vod Flora i faunaKedrovij lis na berezi Navkolo ozer poshireni nizkotravni girsko luchni malopotuzhni grunti yaki blizhche do vershin zminyuyut peregnijni grunti Multinski ozera lezhat u troh visotnih poyasah lisovomu subalpijskomu i alpijskomu Misceva flora nalichuye 350 vidiv roslin i za svoyim harakterom podibna do roslinnosti roztashovanogo trohi dali Najnizhchij lisovij poyas predstavlenij zdebilshogo modrinovo kedrovoyu tajgoyu v yakij dominuyut modrina sibirska i sosna sibirska bilsh vidoma pid narodnoyu nazvoyu kedr Sosna maye temnu hvoyu a modrina opadnu tomu voseni miscevi lisi kontrastno zabarvleni v zeleno zhovti kolori Na pivnichnih shilah rozvinuti zelenomohovi kedrovi lisi Chasto tut traplyayutsya modrinovi ridkolissya yaki vishe perehodyat u visokotravni subalpijski luki Cya miscevist osoblivo privabliva navesni ta vlitku koli na lukah cvite chimalo yaskravih kvitiv Z nih najbilsh harakterni vovchi lapi miscevih vidiv i orliki tirlich Gentiana grandiflora osot riznolistij chemericya zelenocvita fialki tosho Blizhche do vershin visokotravni luki zminyuyut alpijski nizkotravni luki driadova i chagarnikova tundra v yakij perevazhayut karlikovi vidi beriz driada i chornicya Vsi tri poyasi tut i tam peretinayut kam yani riki kurumi i osipi na yakih roslinnist majzhe ne rozvinuta Na beregah podekudi traplyayutsya zabolocheni dilyanki zajnyati nevibaglivimi zlakami osokoyu kalyuzhniceyu bolotyanoyu i olivnikom rozhevim V okolicyah Multinskih ozer znajdeni ridkisni vidi roslin z yakih tut osoblivo chislenni Allium altaicum Rhaponticum carthamoides maralyachij korin Rosa oxyacantha olivnik rozhevij Fauna navkolishnoyi teritoriyi maye tajgovij harakter v nij prisutni dekilka desyatkiv vidiv ssavciv i ptahiv 3 vidi rib U lisah zvichajni oleni sibirskogo pidvidu marali sarni bili zajci vivirki soboli menshoyu miroyu risi Tut bagato burih vedmediv yaki vlitku shukayut pozhivu na lukah i v tundri Postijni meshkanci osipiv piskuhi Z vodnih tvarin traplyayetsya vidra Velmi riznomanitne ptashine naselennya v yakomu perevazhayut dribni gorobcepodibni pernati Z bilshih ptahiv v lisah meshkayut glushec i oryabok u tundri i na lukah bagato bilih kuripok bilya samih vershin zridka traplyayutsya ridkisni U samih vodojmah ptahi bilsh pomitni Z vodoplavnih na Multinskih ozerah najchastishe mozhna pobachiti chornoshiyih gagar velikih i malih chiryanok velikih baklaniv z dribnih pronurkiv i plisok a z hizhih nad vodnimi prostorami polyuyut skopi ridshe berkuti Na miscevih lukah bagato metelikiv z yakih osoblivo vidilyayut ridkisnih apollona Ribne naselennya Multinskih ozer po pershe odnomanitne po druge duzhe nerivnomirne za chiselnistyu U vodojmah ciyeyi sistemi vizhivayut tilki najbilsh holodolyubni vidi rib taki yak harius sibirskij i babec strokatoplavcevij V 1964 roci v Nizhnomu Multinskomu ozeri vilovili miscevij vid lenka Brachymystax tumensis zanesenij do Prichomu ce ozero zalishayetsya yedinim v yakomu viyavleno vsi tri vidi napriklad u Poperechnomu ozeri meshkaye lishe babec a u Verhnomu Multinskomu i ryadi dribnih visokogirnih ozer vzagali nemaye ribi Fauna Multinskih ozer Olen blagorodnij Gagara chornoshiya na gnizdi Skopa zi zdobichchyu Harius sibirskij Apollon ZnachennyaMultinski ozera z seredini XX stolittya stali populyarnimi v seredovishi turistiv i ribalok amatoriv Pershih syudi privablyuyut riznomanitni krayevidi adzhe kozhna z velikih vodojm sistemi po svoyemu malovnicha drugi polyublyayut ribaliti na hariusa tomu sho v inshih vodojmah Altayu cya promislova riba teper nechiselna Oskilki Multinski ozera viddaleni vid poselen vlasnoyi infrastrukturi voni ne mayut Z zhitla tut isnuyut lishe yegerski kordoni Ust Koksinskogo lisnictva i Katunskogo zapovidnika Vidvidini ozer vidbuvayutsya dvoma sposobami Pracivniki Katunskogo zapovidnika vklyuchayut yih u ryad ekskursijnih marshrutiv zapovidnoyu teritoriyeyu a samodiyalni turisti prosto stavlyat nametovi tabori na beregah Same ostannya grupa vidviduvachiv najbilshe zabrudnyuye navkolishnye seredovishe Narazi shumove zabrudnennya pobutove smittya degradaciya roslinnosti vnaslidok vitoptuvannya i zagotivli drov ye golovnimi problemami Multinskih ozer Turistichna infrastruktura Nizhnogo Multinskogo ozeraGalereyaDzherelaA M Marinin N P Malkov A V Bondarenko A G Maneev M G Suhova Yu V Robertus O V Klimova I A Mashoshina L V Bajlagasov Kadastr osobo ohranyaemyh prirodnyh territorij Respubliki Altaj 28 sichnya 2021 u Wayback Machine Barnaul AZBUKA 2014 S 288 295 ros Pam yatki Ust Koksinskogo rajonu katunskiy ru ros Arhiv originalu za 3 travnya 2020 Procitovano 14 travnya 2020 Do krayu ozer i vodospadiv katunskiy ru ros Arhiv originalu za 3 travnya 2020 Procitovano 14 travnya 2020 Postanovlenie pravitelstva Respubliki Altaj ot 16 02 1996 38 Ob utverzhdenii pamyatnikov prirody respublikanskogo znacheniya 12 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Osobo ohranyaemye prirodnye territorii Respubliki Altaj Sovremennoe sostoyanie i perspektivy razvitiya monografiya 6 travnya 2020 u Wayback Machine Yu V Robertus i dr WWF Rossii Altaj region in t ekologii GPBZ Katunskij Krasnoyarsk 2012 S 28 ros Potapova N A Nazyrova R I Zabelina N M Isaeva Petrova L S Korotkov V N Ochagov D M Svodnyj spisok osobo ohranyaemyh prirodnyh territorij Rossijskoj Federacii spravochnik 26 lipnya 2020 u Wayback Machine otv red D M Ochagov Ch II M VNIIprirody 2006 S 213 ros Multinski ozera oopt aari ru ros Arhiv originalu za 15 serpnya 2020 Procitovano 8 travnya 2020