Раї́на Вишневе́цька (Могиля́нка) (бл.1589 — 1619, м. Вишнівець, нині смт Збаразького району Тернопільської області) — меценатка XVII століття, фундаторка Прилуцько-Густинського, Ладанського, Лубенсько-Мгарського монастирів. Сестра Марії Амалії, Анни Могил. Мати Яреми Вишневецького.
Раї́на Вишневе́цька (Могиля́нка) | |
---|---|
Раїна Вишневецька | |
Народилася | 1589 Сучевіца, Сучава, Румунія |
Померла | 1619 м. Вишнівець, нині смт Збаразький район, Тернопільська область, Україна |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | меценатка, релігійно-просвітницька діячка |
Відома завдяки | фундаторка храмів, монастирів, мати Яреми Вишневецького |
Конфесія | православ'я |
Рід | Могили і Вишневецькі |
Батько | Єремія Могила |
Мати | Ельжбета Чомортань-Лозиньська |
Родичі | Марія Амалія Могилянка (сестра) |
Брати, сестри | Марія Потоцька-Могилянка, Анна Могила, Костянтин Могила і Олександр Могила |
У шлюбі з | Михайло Михайлович Вишневецький |
Діти | Ярема Вишневецький |
|
Біографія
Донька молдовського господаря Єремії Могили та Єлизавети Чомортань-Лозинської, найстарша з 6-ти його дітей, що дожили до повноліття.
Після вимушеної еміграції батька до Галичини її дитинство пройшло за межами Молдавії. Любов Шиян вказує на маєток батька в селі Устя поблизу Снятина,Польський біографічний словник вказує на теперішнє Устя-Зелене (нині Монастириський район), викуплене батьком в Остроругів.
25 травня 1603 вийшла заміж за старосту овруцького, канівського, черкаського, князя Михайла Вишневецького. Шлюб уклали в Сучаві..
Князь Михайло Вишневецький прожив недовге життя, помер близько 1616 року (його отруїв у Молдавії під час таїнства причастя підісланий православний чернець). Можливо, звідси виникла майбутня недовіра сина князя Єремії Вишневецького до православної церкви, яка виявилась потім у переході Яреми до католицького обряду. Раїна залишилась вдовою з малолітнім сином Єремією. За наказом короля Сигізмунда ІІІ Вази вдову князя Михайла Вишневецького Раїну, її малих дітей Ярему й Анну було засуджено до вигнання. Магнатам приписувалось з ними
«жодного спілкування не мати і в маєтностях своїх не переховувати, ради й помочі ні в чому не подавати». |
Після смерті чоловіка Михайла шляхтянка успадкувала «замок і мєсто Лубни, зо всємі футорами, яко теж і іншиє замки і мєста» (постанова Люблінського трибуналу).
Княгиня Раїна проживала з сином у волинських маєтностях у Вишневці, де був палац покійного князя Михайла.
Сина Єремію виховувала, наслідуючи традиції православної віри. Помираючи, нібито взяла клятву з Яреми дотримуватись батьківського обряду, не переходити в католицтво.
З цього приводу дослідник Юрій Рудницький зазначає:
«Під час роботи над книжкою мені зустрічалися дві версії заповіту Яреминої матері на заснування Мгарського монастиря, де міститься так звана клятва Раїни, Яремі тоді було років сім. Там немає ні слова про сина. Заповіт адресований тим, хто зберігатиме православну віру в монастирі» |
Д-р Наталя Яковенко доводить: «історія про „материнську клятву“ виникла у час жорсткої суперечки православних з католиками, коли православні магнати переходили в католицизм. А чому переходили? Тому що в єзуїтів була „важка артилерія“ — освіта».
Після смерті матері Ярема отримав опіку стрийка князя Костянтина, який віддав племінника до єзуїтської колегії. Виховання та навчання мало свій вплив — з колегії Ярема вийшов прихильником католицизму. Одружившись із вихованкою єзуїтів Ґризельдою із Замойських, князь Ярема став учасником боротьби з православною вірою, українством, при цьому відзначався суворістю. 1648 року Ярему було вигнано з України.
Внук Раїни Могилянки, Міхал Корибут Вишневецький, 1669 року був обраний королем Польщі і правив до 1673 року. Польща за правління М. Корибута-Вишневецького воювала у 1672 році проти турків та козаків гетьмана Петра Дорошенка. Через поразку у війні поляки прогнали короля.
Раїна Вишневецька негативно ставилася до утисків польсько-шляхетським урядом православної церкви. Підтримувала православне духовенство, зокрема Ісаю Копинського, який виступав проти засилля римо-католицької та унійної церков в Україні.
Діти
У шлюбі з Михайлом Вишневецьким народились:
- Ярема (Єремія) (1612—1651)
- Олександр (?—1629)
- Юрій (?—1629)
- Анна (?—1648) — перша дружина люблінського старости Збіґнєва Фірлея.
Меценатство
Українські жінки в часи Люблінської унії Литви й України нарівні з чоловіками вели боротьбу проти польського впливу, добродійністю, засновували школи, монастирі, будували церкви, друкували православні книжки. Раїна Могилянка була одним із меценатів того часу.
1619 — Кирило Транквіліон-Ставровецький видав у Рохманові «Євангеліє учительноє», збірку своїх проповідей на неділю та свята. Окремі частини цієї праці присвятив Раїні Могилянці-Вишневецькій, в маєтку якої проживав, працював.
Ладинський (Підгірський) монастир
1600 року монахи Київського Межигірського монастиря Іоасаф, Євфімій та Геннадій прийшли в Чернігівські землі, де зупинились на острові Густиня; було засновано Густинський Свято-Троїцький монастир. Євфімій — засновник Свято-Покровського монастиря поблизу річки Ладанки 6 серпня 1614 року; фундаторка — юна княгиня Раїна Могилянка (Вишневецька). 1735 року пожежа вщент зруйнувала монастир з його трьома храмами, дзвіницею, іншими спорудами. Після цієї трагедії обитель відновилась швидко, 13 квітня 1763 року відбулось освячення нового храму.
Густинський Свято-Троїцький монастир
Густинський монастир було засновано ченцем Йоасафом у 1600 році. Місцем для монастиря Йоасаф обрав землі князів Вишневецьких на одному із островів річки Удай. Через густі ліси, які покривали острів, він отримав назву Густиня. Звідси і назва заснованого монастиря — Густинський. Допомогу монахи спочатку отримали від місцевих жителів, які несли харчі, гроші, доставляли будівельні матеріали. Так виникла церква Пресвята Живоначальної Трійці (Троїцька церква). Допомагав Йосафові Ісая Копистинський, який виклопотав у Михайла Вишневецького острів. В 1615 році князі Раїна Вишневецька видала монастирю грамоту. Крім острова Густиня, монастир отримав навколишні ліси, луки та орні землі.
Спасо-Преображенський Мгарський монастир
Коштами Раїни Вишневецької видатним церковним діячем Ісаєю Копинським було засновано Мгарський Спасо-Преображенський монастир. Ісая Копинський був ігуменом Густинського монастиря, очолював Київське братство, брав участь у створенні Києво-Могилянської академії. Йому Раїна 18 січня 1619 р. довірила грамоту на заснування православного монастиря у Мгарському лісі за шість кілометрів від міста Лубни. У повісті «Близнюки» Т. Г. Шевченко повідомляє, що місце, де було споруджено монастир, Раїні вказали ангели. 1622 року в Лубнах Ісаєю Копинським було засновано церковне братство при храмі Пресвятої Трійці.
1636 року Ярема Вишневецький році видав акт Мгарському монастирю, що підтверджував його володіння вільшанськими землями. Історики пояснюють тим, що поблизу Мгарської обителі проживали православні діячі Петро Могила, Ісая Копинський. Можливо, мали силу заповідь матері та пам'ять предків.
У грамоті Ярема пише:
«Я сам, пам'ятаючии взирая на горячее и благоговейное возношение к Богу молитв отцами-монахами греческой религии, которые живут в моем имении, Монастыре Мгарском, и дабы горячее возносили молитвы за моих предков, … отдал я им село Мгарь с доходами, мне принадлежащими, представляя им это для пользования на вечные времена» . |
Див. також
Примітки
- Шиян Л. Захисниця віри… — С. 5.
- Mohiła (Moghiła, Moviła) Jeremiasz h. własnego (ok. 1555—1606) // Polski Słownik Biograficzny [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1976. — T. XXI/3. — Zeszyt 90. — S. 568. (пол.)
- Музиченко Я. Кого зрадив Ярема? [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]// Україна молода. — 2009. — №4. — 13 січня.
- . Архів оригіналу за 28 грудня 2013. Процитовано 11 січня 2012.
- Нечуй-Левицький І. Князь Єремія Вишневецький [ 19 лютого 2014 у Wayback Machine.].
- Дяченко Т. Лубенщина і князі Вишневецькі [ 27 листопада 2016 у Wayback Machine.].
- Рудницький Ю. Ієремія Вишневецький. Спроба реабілітації. — Львів : Піраміда, 2008. — С. .
- Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — К. : Наукова думка, 1993. — 416 с. (вид. 2-ге, переглянуте і виправлене. — К. : Критика, 2008. — 472 с.). — С. .
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2010. Процитовано 11 січня 2012.
- Firlejowie (02) [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Пиндус Б., Чернихівський Г. Ставровецький (Транквіліон) Кирило // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 327. — .
- Ладинський Свято-Покровський монастир // Сайт «Православие» [ 26 грудня 2013 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Жалованная грамота княгини Раины Корыбутовой Вышневецкой Густынскаго монастыря игумену Исаіи Копынскому // АЗР. — Т. IV.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2013. Процитовано 11 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2013. Процитовано 11 січня 2012.
- Музейний простір України
Джерела
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк : Вежа, 2000.
- Дзюба О. М. Вишневецька (Могилянка) Раїна [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 518. — .
- Нечуй-Левицький І. // Зібрання творів у десяти томах. — К. : Наукова думка, 1966. — Т. 7. Прозові твори. — С. 5—259.
- Чернихівський Г. Вишневецька-Могилянка Раїна (Ірина) Єреміївна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 267. — .
- Шиян Л. Захисниця віри // Вільне життя плюс. — Тернопіль, 2015. — № 30 (15662) (17 квітня). — С. 5.
- Левицкий О. Раина Могилянка, княгиня Вишневецкая. — К., 1887. (рос.)
Посилання
- Вишневецька // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ладинський Свято-Покровський монастир [ 26 грудня 2013 у Wayback Machine.]. — Переглянуто: 27 січня 2017.
- .
- Луговий О. Раїна Могилянка, княгиня Вишневецька // Визначне жіноцтво України [ 26 грудня 2010 у Wayback Machine.]. — Переглянуто: 27 січня 2017.
- Музейний простір України.
- Подорож Україною [ 26 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- .
- (пол.)
- (пол.).
- Шевченко Т. Г. Близнецы [ 27 грудня 2013 у Wayback Machine.]. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vishneveckij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mogila Rayi na Vishneve cka Mogilya nka bl 1589 1619 m Vishnivec nini smt Zbarazkogo rajonu Ternopilskoyi oblasti mecenatka XVII stolittya fundatorka Prilucko Gustinskogo Ladanskogo Lubensko Mgarskogo monastiriv Sestra Mariyi Amaliyi Anni Mogil Mati Yaremi Vishneveckogo Rayi na Vishneve cka Mogilya nka Rayina VishneveckaNarodilasya1589 1589 Suchevica Suchava RumuniyaPomerla1619 1619 m Vishnivec nini smt Zbarazkij rajon Ternopilska oblast UkrayinaKrayina Rich PospolitaDiyalnistmecenatka religijno prosvitnicka diyachkaVidoma zavdyakifundatorka hramiv monastiriv mati Yaremi VishneveckogoKonfesiyapravoslav yaRidMogili i VishneveckiBatkoYeremiya MogilaMatiElzhbeta Chomortan LozinskaRodichiMariya Amaliya Mogilyanka sestra Brati sestriMariya Potocka Mogilyanka Anna Mogila Kostyantin Mogila i Oleksandr MogilaU shlyubi zMihajlo Mihajlovich VishneveckijDitiYarema VishneveckijGerb Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDonka moldovskogo gospodarya Yeremiyi Mogili ta Yelizaveti Chomortan Lozinskoyi najstarsha z 6 ti jogo ditej sho dozhili do povnolittya Pislya vimushenoyi emigraciyi batka do Galichini yiyi ditinstvo projshlo za mezhami Moldaviyi Lyubov Shiyan vkazuye na mayetok batka v seli Ustya poblizu Snyatina Polskij biografichnij slovnik vkazuye na teperishnye Ustya Zelene nini Monastiriskij rajon vikuplene batkom v Ostrorugiv 25 travnya 1603 vijshla zamizh za starostu ovruckogo kanivskogo cherkaskogo knyazya Mihajla Vishneveckogo Shlyub uklali v Suchavi Knyaz Mihajlo Vishneveckij prozhiv nedovge zhittya pomer blizko 1616 roku jogo otruyiv u Moldaviyi pid chas tayinstva prichastya pidislanij pravoslavnij chernec Mozhlivo zvidsi vinikla majbutnya nedovira sina knyazya Yeremiyi Vishneveckogo do pravoslavnoyi cerkvi yaka viyavilas potim u perehodi Yaremi do katolickogo obryadu Rayina zalishilas vdovoyu z malolitnim sinom Yeremiyeyu Za nakazom korolya Sigizmunda III Vazi vdovu knyazya Mihajla Vishneveckogo Rayinu yiyi malih ditej Yaremu j Annu bulo zasudzheno do vignannya Magnatam pripisuvalos z nimi zhodnogo spilkuvannya ne mati i v mayetnostyah svoyih ne perehovuvati radi j pomochi ni v chomu ne podavati Pislya smerti cholovika Mihajla shlyahtyanka uspadkuvala zamok i myesto Lubni zo vsyemi futorami yako tezh i inshiye zamki i myesta postanova Lyublinskogo tribunalu Knyaginya Rayina prozhivala z sinom u volinskih mayetnostyah u Vishnevci de buv palac pokijnogo knyazya Mihajla Sina Yeremiyu vihovuvala nasliduyuchi tradiciyi pravoslavnoyi viri Pomirayuchi nibito vzyala klyatvu z Yaremi dotrimuvatis batkivskogo obryadu ne perehoditi v katolictvo Z cogo privodu doslidnik Yurij Rudnickij zaznachaye Pid chas roboti nad knizhkoyu meni zustrichalisya dvi versiyi zapovitu Yareminoyi materi na zasnuvannya Mgarskogo monastirya de mistitsya tak zvana klyatva Rayini Yaremi todi bulo rokiv sim Tam nemaye ni slova pro sina Zapovit adresovanij tim hto zberigatime pravoslavnu viru v monastiri D r Natalya Yakovenko dovodit istoriya pro materinsku klyatvu vinikla u chas zhorstkoyi superechki pravoslavnih z katolikami koli pravoslavni magnati perehodili v katolicizm A chomu perehodili Tomu sho v yezuyitiv bula vazhka artileriya osvita Pislya smerti materi Yarema otrimav opiku strijka knyazya Kostyantina yakij viddav pleminnika do yezuyitskoyi kolegiyi Vihovannya ta navchannya malo svij vpliv z kolegiyi Yarema vijshov prihilnikom katolicizmu Odruzhivshis iz vihovankoyu yezuyitiv Grizeldoyu iz Zamojskih knyaz Yarema stav uchasnikom borotbi z pravoslavnoyu viroyu ukrayinstvom pri comu vidznachavsya suvoristyu 1648 roku Yaremu bulo vignano z Ukrayini Vnuk Rayini Mogilyanki Mihal Koribut Vishneveckij 1669 roku buv obranij korolem Polshi i praviv do 1673 roku Polsha za pravlinnya M Koributa Vishneveckogo voyuvala u 1672 roci proti turkiv ta kozakiv getmana Petra Doroshenka Cherez porazku u vijni polyaki prognali korolya Rayina Vishnevecka negativno stavilasya do utiskiv polsko shlyahetskim uryadom pravoslavnoyi cerkvi Pidtrimuvala pravoslavne duhovenstvo zokrema Isayu Kopinskogo yakij vistupav proti zasillya rimo katolickoyi ta unijnoyi cerkov v Ukrayini DitiU shlyubi z Mihajlom Vishneveckim narodilis Yarema Yeremiya 1612 1651 Oleksandr 1629 Yurij 1629 Anna 1648 persha druzhina lyublinskogo starosti Zbignyeva Firleya MecenatstvoLadanskij monastir Ukrayinski zhinki v chasi Lyublinskoyi uniyi Litvi j Ukrayini narivni z cholovikami veli borotbu proti polskogo vplivu dobrodijnistyu zasnovuvali shkoli monastiri buduvali cerkvi drukuvali pravoslavni knizhki Rayina Mogilyanka bula odnim iz mecenativ togo chasu 1619 Kirilo Trankvilion Stavroveckij vidav u Rohmanovi Yevangeliye uchitelnoye zbirku svoyih propovidej na nedilyu ta svyata Okremi chastini ciyeyi praci prisvyativ Rayini Mogilyanci Vishneveckij v mayetku yakoyi prozhivav pracyuvav Ladinskij Pidgirskij monastir Dokladnishe Ladanskij monastir 1600 roku monahi Kiyivskogo Mezhigirskogo monastirya Ioasaf Yevfimij ta Gennadij prijshli v Chernigivski zemli de zupinilis na ostrovi Gustinya bulo zasnovano Gustinskij Svyato Troyickij monastir Yevfimij zasnovnik Svyato Pokrovskogo monastirya poblizu richki Ladanki 6 serpnya 1614 roku fundatorka yuna knyaginya Rayina Mogilyanka Vishnevecka 1735 roku pozhezha vshent zrujnuvala monastir z jogo troma hramami dzviniceyu inshimi sporudami Pislya ciyeyi tragediyi obitel vidnovilas shvidko 13 kvitnya 1763 roku vidbulos osvyachennya novogo hramu Gustinskij Svyato Troyickij monastir Gustinskij monastirDokladnishe Gustinskij monastir Gustinskij monastir bulo zasnovano chencem Joasafom u 1600 roci Miscem dlya monastirya Joasaf obrav zemli knyaziv Vishneveckih na odnomu iz ostroviv richki Udaj Cherez gusti lisi yaki pokrivali ostriv vin otrimav nazvu Gustinya Zvidsi i nazva zasnovanogo monastirya Gustinskij Dopomogu monahi spochatku otrimali vid miscevih zhiteliv yaki nesli harchi groshi dostavlyali budivelni materiali Tak vinikla cerkva Presvyata Zhivonachalnoyi Trijci Troyicka cerkva Dopomagav Josafovi Isaya Kopistinskij yakij viklopotav u Mihajla Vishneveckogo ostriv V 1615 roci knyazi Rayina Vishnevecka vidala monastiryu gramotu Krim ostrova Gustinya monastir otrimav navkolishni lisi luki ta orni zemli Spaso Preobrazhenskij Mgarskij monastir Dokladnishe Mgarskij monastirMgarskij monastir Koshtami Rayini Vishneveckoyi vidatnim cerkovnim diyachem Isayeyu Kopinskim bulo zasnovano Mgarskij Spaso Preobrazhenskij monastir Isaya Kopinskij buv igumenom Gustinskogo monastirya ocholyuvav Kiyivske bratstvo brav uchast u stvorenni Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi Jomu Rayina 18 sichnya 1619 r dovirila gramotu na zasnuvannya pravoslavnogo monastirya u Mgarskomu lisi za shist kilometriv vid mista Lubni U povisti Bliznyuki T G Shevchenko povidomlyaye sho misce de bulo sporudzheno monastir Rayini vkazali angeli 1622 roku v Lubnah Isayeyu Kopinskim bulo zasnovano cerkovne bratstvo pri hrami Presvyatoyi Trijci 1636 roku Yarema Vishneveckij roci vidav akt Mgarskomu monastiryu sho pidtverdzhuvav jogo volodinnya vilshanskimi zemlyami Istoriki poyasnyuyut tim sho poblizu Mgarskoyi obiteli prozhivali pravoslavni diyachi Petro Mogila Isaya Kopinskij Mozhlivo mali silu zapovid materi ta pam yat predkiv U gramoti Yarema pishe Ya sam pam yatayuchii vziraya na goryachee i blagogovejnoe voznoshenie k Bogu molitv otcami monahami grecheskoj religii kotorye zhivut v moem imenii Monastyre Mgarskom i daby goryachee voznosili molitvy za moih predkov otdal ya im selo Mgar s dohodami mne prinadlezhashimi predstavlyaya im eto dlya polzovaniya na vechnye vremena Div takozhYarema Vishneveckij Yevdokiya Olelkivna Mariya Shtefanivna VishneveckaPrimitkiShiyan L Zahisnicya viri S 5 Mohila Moghila Movila Jeremiasz h wlasnego ok 1555 1606 Polski Slownik Biograficzny 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Wroclaw Warszawa Krakow Gdansk Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1976 T XXI 3 Zeszyt 90 S 568 pol Muzichenko Ya Kogo zradiv Yarema 2 kvitnya 2015 u Wayback Machine Ukrayina moloda 2009 4 13 sichnya Arhiv originalu za 28 grudnya 2013 Procitovano 11 sichnya 2012 Nechuj Levickij I Knyaz Yeremiya Vishneveckij 19 lyutogo 2014 u Wayback Machine Dyachenko T Lubenshina i knyazi Vishnevecki 27 listopada 2016 u Wayback Machine Rudnickij Yu Iyeremiya Vishneveckij Sproba reabilitaciyi Lviv Piramida 2008 S Yakovenko N Ukrayinska shlyahta z kincya XIV do seredini XVII stolittya Volin i Centralna Ukrayina K Naukova dumka 1993 416 s vid 2 ge pereglyanute i vipravlene K Kritika 2008 472 s S Arhiv originalu za 26 grudnya 2010 Procitovano 11 sichnya 2012 Firlejowie 02 4 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Pindus B Chernihivskij G Stavroveckij Trankvilion Kirilo Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 327 ISBN 978 966 528 279 2 Ladinskij Svyato Pokrovskij monastir Sajt Pravoslavie 26 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Zhalovannaya gramota knyagini Rainy Korybutovoj Vyshneveckoj Gustynskago monastyrya igumenu Isaii Kopynskomu AZR T IV Arhiv originalu za 26 grudnya 2013 Procitovano 11 sichnya 2012 Arhiv originalu za 27 grudnya 2013 Procitovano 11 sichnya 2012 Muzejnij prostir UkrayiniDzherelaGajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dzyuba O M Vishnevecka Mogilyanka Rayina 2 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 518 ISBN 966 00 0734 5 Nechuj Levickij I Zibrannya tvoriv u desyati tomah K Naukova dumka 1966 T 7 Prozovi tvori S 5 259 Chernihivskij G Vishnevecka Mogilyanka Rayina Irina Yeremiyivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 267 ISBN 966 528 197 6 Shiyan L Zahisnicya viri Vilne zhittya plyus Ternopil 2015 30 15662 17 kvitnya S 5 Levickij O Raina Mogilyanka knyaginya Vishneveckaya K 1887 ros PosilannyaVishnevecka Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ladinskij Svyato Pokrovskij monastir 26 grudnya 2013 u Wayback Machine Pereglyanuto 27 sichnya 2017 Lugovij O Rayina Mogilyanka knyaginya Vishnevecka Viznachne zhinoctvo Ukrayini 26 grudnya 2010 u Wayback Machine Pereglyanuto 27 sichnya 2017 Muzejnij prostir Ukrayini Podorozh Ukrayinoyu 26 grudnya 2013 u Wayback Machine pol pol Shevchenko T G Bliznecy 27 grudnya 2013 u Wayback Machine ros