Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Тоомпеа Тоомпеа ест Toompea від нім Domberg соборний пагорб це вапн

Вишгород (Таллінн)

Вишгород (Таллінн)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тоомпеа.

Тоомпеа (ест. Toompea від нім. Domberg, «соборний пагорб») — це вапняковий пагорб у центральній частині міста Таллінн, Естонія. Пагорб має витягнуту форму з пласкою верхівкою, розміри якої бл. 400х250 метрів, і загальну площу бл. 7 га. Він на 20-30 метрів вищий за оточуючу територію.

Тоомпеа
image
Країна image Естонія
Адміністративна одиниця Таллінн[d]
Місце розташування d
Висота над рівнем моря 45 м
image
image
Категорія краєвидів елемента d
image Тоомпеа у Вікісховищі

Координати: 59°26′13″ пн. ш. 24°44′24″ сх. д. / 59.43694444447177716° пн. ш. 24.74000000002777711° сх. д. / 59.43694444447177716; 24.74000000002777711

У фольклорі пагорб відомий як насип над похованням велетня Калева, зведеним на його пам'ять невтішною дружиною.

Історія Тоомпеа тісно пов'язана з історією правителів та влади в Естонії. Сьогодні він є місцем розташування уряду Естонії та Рійгікогу (парламенту), обидва з яких часто називають також Тоомпеа. Рійгікогу розміщується у замку Тоомпеа, розташованому у південно-західній частині пагорба. Найвищою частиною замку є башта «Довгий Герман», державний прапор на вершині якої є одним із найвідоміших символів діючої державної влади.

Пагорб Тоомпеа є частиною Старого міста Таллінна, включеного до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Геологія та топографія

image
Тоомпеа отримав свою назву від домського собору Діви Марії

Геологічно Тоомпеа пов'язано Північно-естонським глінтом (який сам є частиною Балтійсько-Ладозького уступу). Будучи окремим реліктовим глінтовим островом, Тоомпеа розташований на відстані 1,5 км на північний захід від Північно-естонського вапнякового плато, з яким пов'язаний хребтом з пісковика з пологими схилами. Зі сходу, півночі та заходу схили обривчасті, а південний більш пологий. Верхній шар пагорбу складається з вапняку Ордовицького періоду (товщиною до 5 метрів), який є основним каменем, видимим на обриві. Однак більша частина обриву схована за захисною стіною і вапняк видно лише в декількох місцях.

Тоомпеа вперше став островом у Балтійському Льодовиковому озері бл. 10 000 років тому. Через постійну гляціоізостазію він з'єднався з материком у ранньому періоді Літоринового моря — бл. 5 000 р. до н. е. море все ще торкалося підніжжя Тоомпеа. Сучасна ж берегова лінія проходить за більш ніж 1 км від пагорба, а його підніжжя розташоване на висоті 17-20 м.н.м.. Найвища точка пагорба має 48 м.н.м.

Міфологія

В естонській міфології Тоомпеа відомий як курган над могилою велетня Калева, зведений його невтішною дружиною Ліндою, як описано в національному епосі «Калевіпоег»:

Лінда оплакувала Калева місяць за місяцем доки не спливло три місяці, а четвертий добігав кінця. Вона насипала піраміду з каміння над його могилою, яка сформувала пагорб, де тепер стоїть собор Равеля

Історія

Рання історія

Вважають, що перше укріплення на пагорбі було створено населенням давньоестонського повіту в 10 або 11 ст. н. е. Укріплене поселення пізньої Залізної доби ймовірно не мало постійних мешканців, а використовувалось сезонно для захисту гавані та ринку біля неї. Точне розташування поселення невідоме, але вважають, що воно займало невелику частину Тоомпеа — або його найвищу на той час точку трохи на південний схід від сучасного собору або на північному кінці пагорбу. Ранні археологічні артефакти з пагорба датуються переважно другою половиною 12-го ст. — першою половиною 13-го ст. А менша кількість старіших знахідок підтримує теорію, що укріплення існувало вже у Епоху вікінгів.

Середньовіччя

image
Замок Тоомпеа

Укріплений форт згадується у «Хроніці Лівонії» про Лівонський хрестовий похід під іменем Лінданісе (дан. Lyndanisse, швед. Lindanäs). Під час походу, влітку 1219 року король Данії Вальдемар II атакував місто. Його хрестоносці захопили залишений форт та того ж літа почали будівництво нового замку на його місці, який пізніше називали Castrum Danorum. Після , яка відбулась біля замку та завершилась перемогою данців над естонцями, на пагорбі також був побудований собор, хоча ймовірно не на тому місці, де стоїть сучасний собор Діви Марії. За легендою саме в цій битві данцям було явлено прапор Данії.

Літом 1227 року замок Тоомпеа був завойований лівонським орденом мечоносців, які одразу після завоювання стали укріплювати пагорб. Плато було поділено на три частини: Маленький замок, Великий замок та зовнішній двір (найбільш південна частина плато перед двома замками). Перший кам'яний замок ордену (Малий замок) був побудований на південно-західному кінці плато 1227–1229 рр. Початковий замок за формою був схожий на його більш пізні розширення, але дещо менший. Замок був повернутий Данії за Договором Стенсбі 1238 року та залишився у її власності (разом з рештою північної Естонії — дивись Данська Естонія) наступні 138 років.

1240 року була завершена будівля собору на місці, де він стоїть зараз, а у другій половині 13-го сторіччя Тоомпеа (Великий замок) був оточений муром по периметру пагорба, який був побудований переважно васалами, які володіли там земельними наділами. Десь в той же період Тоомпеа почало розвиватись у центр місцевої влади, духовенства та шляхти північної Естонії. Більшість васалів обрали Тоомпеа місцем свої резиденцій, оскільки життя у сільській місцевості на завойованих землях вважалось занадто небезпечним; на кінець 13-го сторіччя Великий замок був щільно заселений.

image
Мапа початку 19-го сторіччя, яка показує кордон між територіями Тоомпеа та Нижнього (Старого) міста

Тоді ж виник чіткий поділ між Тоомпеа та Нижнім містом (Таллінном), який мав свої власні органи управління, — не пізніше 1248 року, коли король Данії Ерік IV дарував місту . У 1265 році Нижнє місто було виключено з підпорядкування кастеляну, а 1288 року командувачі замку втратили право судити жителів Нижнього міста.

Будівництво та розширення обох замків тривало у наступні століття. У першій половині 14-го ст. південна стіна Великого замку була реконструйована, а його рів з'єднаний зі східним ровом Маленького замку. Після того, які південна та південно-східна сторони плато були оточені муром, утворився зовнішній двір двох замків. Замок в цілому тоді мав два виходи — більш важливий через південну браму зовнішнього двору, через який вів шлях до меншого пагорбу Тинісмягі (ест. Tõnismägi) поруч, та через другу браму на східній стороні — він поєднував Тоомпеа з Нижнім містом через вулиці Коротка Нога та Довга Нога.

image
Вулиця Довга Нога, основний шлях, що поєднує Тоомпеа з Нижнім містом

Після повстання Юрієвої ночі (1343-45), Данія продала 1346 року свої володіння у північній Естонії Лівонському ордену, який правив там наступні 215 років. Таллінн (Нижнє місто) зберіг свою Любецькі міські права та лише номінально залежав від феодальної системи. Це дозволило йому розвитись у гарне ганзейське місто. А Тоомпеа, залишившись феодальним містом, політично та соціально був протилежний Нижньому місту. Межі цих двох міст були зафіксовані 1348 року, коли 220 га земель Нижнього міста були передані Тоомпеа (Ця територія на південному заході від пагорбу у наступні століття була забудована передмістями Тоомпеа (сучасні квартали Таллінна Тинісмяе, Кассісаба та Кельмікюла) і називалась «Соборні землі» аж до 20-го ст.).

Після повернення до Тоомпеа, лівонський орден почав розширювати замок та перетворив його на (нім. Ordensburg, орденський замок), найміцніший на його північних територіях, символ військової та політичної влади ордену. Були побудовані нові вищі зовнішні мури, рви поглиблені та розширені. Перша частина башти «Довгий Герман» (ест. Pikk Hermann) висотою 35 метрів була завершена 1371 року (у 16-му ст. башта була перебудована до більшої висоти). Довгий Герман був першою баштою у Таллінні, пристосовані для захисту в ері вогнепальної зброї Мури Великого замку також були підсилені 14-ма новими баштами, включно з «Годинниковою баштою», яка містила браму — єдиний вихід з Великого замку, до кінця 14-го ст.

Шведське та російське правління

image
Головний фасад будівлі Рійгікогу, яка є крилом замку Тоомпеа і побудована 1767–1773 рр.

Шведська імперія підкорила північну Естонію під час Лівонської війни, 1561 року, та володіла нею до Великої Північної війни, коли Таллінн був підкорений Росією 1710 року.

Коли Таллінн капітулював перед шведським королем Еріком XIV 1561 року, він вирішив не міняти status quo у відносинах між Тоомпеа та Нижнім містом. Тоомпеа, як окреме місто (нім. Dom zu Reval, Ревальский собор) з власною адміністрацією, мав ряд окремих прав та привілеїв, останні з яких лишались аж до 1889 року. Тоомпеа та Таллінн були коротко об'єднані в одне місто у 1785–1796 рр., а з 1805 року два міста були об'єднані у один поліцейський район. Тоомпеа був остаточно об'єднаний з Таллінном (Нижнім містом) лише 1878 року, коли під час періоду Русифікації закони, що регулювали відносини між двома містами, були замінені російським адміністративним правом. Тоомпеа мав особливе приватне право до 1944 року.

1684 року Тоомпеа зазнав найбільш руйнівної пожежі у його історії (хоча місто вже горіло у 1288, 1433, 1553 та 1581 роках), яка знищила більшість будівель Великого замку, включно з собором. Маленького замку пожежа не торкнулася. Ця пожежа є однією з причин, чому архітектурно Тоомпеа відмінна та новіша за Нижнє місто.

Наприкінці 17-го ст. було розроблено декілька планів щодо посилення фортифікацій Тоомпеа та Таллінна земляними роботами та сучасними бастіонами. Але хоча плани були схвалені 1686 року, будівництво йшло повільно через фінансові причини і на початок Північної війни були завершені лише 2 бастіони довкола Тоомпеа — Шведський та Інгерманландський, обидва з півдня.

image
Вид на Тоомпеа з півночі, кінець 19 ст.

Після звершення Північної війни та завоювання Естонії Російською імперією, у першій половині 18-го ст. Тоомпеа та замок були переважно покинуті. Але у другій половині 18-го ст. ситуація змінилась — у 1767–1773 роках східне крило замку було повністю перебудовано у адміністративну будівлю управління Естляндською губернією за наказом імператриці Росії Катерини II, для чого було знесено південно-східну вежу замка (нім. Stür den Kerl) та засипані рови; одночасно зовнішній двір замків був перетворений у площу (ест. Lossi plats, Замкова площа). Будівля нагадувала шляхетний палац, через що замок стали називати і палацом Тоомпеа. Будинок Стенбока, призначений для суду та один з найбільш видатних будівників на північному краї Тоомпеа, також був побудований в цей період (завершений ймовірно до 1792 р.).

image
Собор Олександра Невського на Тоомпеа

Таллінн був виключений з переліку укріплених міст Російської імперії 1857 р., що дозволило побудувати три нові шляхи з південної сторони Тоомпеа через колишні захисні споруди: дорогу Фалгі (1856–1857 рр.), яка вела на захід до Палдіського тракту, вулицю Тоомпеа (1860–1861 рр.), яка вела на південь до Тинісмягі та вулицю Команданді, яка вела на схід до брами Хар'ю, де зараз стоїть колона Перемоги у війні за незалежність (на честь тих, хто загинув 1918–1920 рр.).

Загальний вигляд Тоомпеа значно змінився, коли у 1894–1900 рр. там був побудований повністю архітектурно чужий собор Олександра Невського російської православної церкви. Собор на Замковій площі навпроти палацу Тоомпеа був зведений у період русифікації як символ імперської влади та російського панування. Через його дуже видиме розташування та помітний собор викликав спротив ще під час будівництва, а наприкінці 1920-х та у 1930-х роках у незалежній тоді Естонській республіці були навіть плани його зруйнувати.

Коли 1903 року були побудовані сходи Паткулі біля північного кінця пагорбу, Тоомпеа отримала новий вхід у напрямку Таллінну.

Тоомпеа сьогодні

image
Будинок Стенбока, в якому зараз розміщується уряд Естонії

Сильно перебудований замок Тоомпеа (включає палац губернатора часів Російської імперії, мури та вежі середньовічної фортеці, експресіоністську будівлю парламенту 1922 року та декілька інших будівель) зараз вміщує естонський парламент. Фасад класицистського палацу губернатора домінує Замкову площу, де над ним височить православний собор Олександра Невського. Сьогодні собор є головним храмом Естонської Православної Церкви Московського Патріархату. Для туристів він став певним символом Таллінна завдяки його екзотичному вигляду для цього міста, а от естонці досі ставляться до нього неоднозначно. Лютеранський Домський собор, від якого пішла назва пагорба Тоомпеа, зараз є головним храмом Естонської євангелічно-лютеранської церкви і напевне має найкраще збережений середньовічний вигляд з усіх будівель пагорбу Більшість же будівель на пагорбі походять з 18-19 століть. І хоча Малий замок переважно зберіг свою форму, від Великого замку не залишилось нічого крім фрагментів мурів та веж.

Іншими вартими уваги місцями на Тоомпеа є будівля уряду Естонії (відома як «будинок Стенбока») та , у якому з початку 1990-х до 2005 року розміщувався Естонський художній музей, а з 2009 року він тимчасово використовується Естонською академією мистецтв. Академія наук Естонії також має штаб-квартиру на Тоомпеа — у палаці (де між Першою та Другою світовими війнами розміщувався культурне самоуправління місцевих німців).

На Тоомпеа також розташовані посольства декількох країн — Фінляндії, Нідерландів, Португалії та офіс посольства Канади.

На пагорбі з різниї сторін облаштовано декілька оглядових платформ, з яких відкриваються чудові краєвиди на Таллінн.

image
Тоомпеа

Примітки

  1. . Рійгікогу. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 20 грудня 2009.
  2. Miljan, 2004, с. 474
  3. Miljan, 2004, с. 373
  4. Tallinn Klint. North Estonian Klint - as a symbol of Estonian nature. Estonian Ministry of the Environment. Архів оригіналу за 6 січня 2013. Процитовано 16 грудня 2009.
  5. Isakar, Mare (2003). (Estonian) . Музей геології Тартуського університету. Архів оригіналу за 9 червня 2011. Процитовано 16 грудня 2009.
  6. Nõlvak, Jaak (2005). . Eesti Loodus (Estonian) (6). Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
  7. . Horisont (Estonian) (5). 2009. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
  8. (Estonian) . Tallinn City Planning Department. Архів оригіналу за 4 лютого 2010. Процитовано 16 грудня 2009.
  9. Kirby, William Forsell (1895). . London: John C. Nimmo. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 16 квітня 2015.
  10. Lang, 2007, с. 242
  11. Zobel, 2008, с. 34—35
  12. Tõnisson, 2008, с. 185—186
  13. Zobel, 2008, с. 47
  14. Zobel, 2008, с. 53
  15. Zobel, 2008, с. 57
  16. Zobel, 2008, с. 73
  17. Zobel, 2008, с. 101
  18. Pullat, 1976, с. 75
  19. Pullat, 1976, с. 85
  20. Zobel, 2008, с. 142
  21. Zobel, 2008, с. 157
  22. Pullat, 1976, с. 168—169
  23. Zobel, 2008, с. 172
  24. Zobel, 2008, с. 178
  25. Maiste та Vohli, 1996, с. 70—71
  26. Pullat, 1976, с. 308
  27. Pullat, 1976, с. 311
  28. Miljan, 2004, с. 461—462
  29. Bruns, 1993, с. 39
  30. Pullat, 1976, с. 157
  31. Maiste та Vohli, 1996, с. 73
  32. Pullat, 1976, с. 171
  33. . The State Chancellery of the Republic of Estonia. Архів оригіналу за 27 лютого 2009. Процитовано 21 грудня 2009.
  34. Bruns, 1993, с. 57
  35. Pullat, 1976, с. 361
  36. Bruns, 1993, с. 46
  37. Ulm, Kalmar (16 березня 2009). Toompea säravad kuldkuplid. Postimees (Estonian) . Процитовано 30 грудня 2009.
  38. . (Estonian) . 4 жовтня 2001. Архів оригіналу за 12 листопада 2015. Процитовано 20 грудня 2009.
  39. Veidemann, Rein (12 липня 2005). Nevski katedraal. Postimees (Estonian) . Архів оригіналу за 6 січня 2013. Процитовано 30 грудня 2009.
  40. Taylor, 2007, с. 36
  41. Bruns, 1993, с. 42—43

Література

  • Bruns, Dmitri (1993). Tallinn : linnaehituslik kujunemine (Estonian) . Tallinn: Valgus. с. 284. ISBN .
  • Lang, Valter (2007). Baltimaade pronksi- ja rauaaeg [Бронзова та залізна доба у Балтиці] (Estonian) . Tartu: Тартуський університет. с. 309. ISBN .
  • Maiste, Juhan; Vohli, Silja (1996). Toompea uusaegsest topograafiast [Щодо топографії Тоомпеа у сучасності]. У Pullat, Raimo (ред.). Vana Tallinn VI (X) (Estonian) . Tallinn: Estopol.
  • Miljan, Toivo (2004). . Oxford: Scarecrow Press. с. 558. ISBN . Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 16 квітня 2015.
  • Pullat, Raimo, ред. (1976). Tallinna ajalugu 1860-ndate aastateni [Історія Таллінна до 1860-х] (Estonian) . Tallinn: Eesti Raamat. с. 430.
  • Taylor, Neil (2007). Estonia (вид. 5). Chalfont St Peter: Bradt Travel Guides. с. 288.
  • Tõnisson, Evald (2008). Eesti muinaslinnad [Доісторичні укріплення Естонії]. Muinasaja teadus (Estonian) . Т. 20. Tartu: Тартуський університет. с. 357. ISBN .
  • Zobel, Rein (2008). Tallinn (Reval) in the middle ages : town building in the 13th-14th centuries. Tallinn: Естонська академія мистецтв. с. 190. ISBN .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тоомпеа (пагорб)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Toompea Toompea est Toompea vid nim Domberg sobornij pagorb ce vapnyakovij pagorb u centralnij chastini mista Tallinn Estoniya Pagorb maye vityagnutu formu z plaskoyu verhivkoyu rozmiri yakoyi bl 400h250 metriv i zagalnu ploshu bl 7 ga Vin na 20 30 metriv vishij za otochuyuchu teritoriyu Toompea Krayina Estoniya Administrativna odinicyaTallinn d Misce roztashuvannyad Visota nad rivnem morya45 m Kategoriya krayevidiv elementad Toompea u Vikishovishi Koordinati 59 26 13 pn sh 24 44 24 sh d 59 43694444447177716 pn sh 24 74000000002777711 sh d 59 43694444447177716 24 74000000002777711 U folklori pagorb vidomij yak nasip nad pohovannyam veletnya Kaleva zvedenim na jogo pam yat nevtishnoyu druzhinoyu Istoriya Toompea tisno pov yazana z istoriyeyu praviteliv ta vladi v Estoniyi Sogodni vin ye miscem roztashuvannya uryadu Estoniyi ta Rijgikogu parlamentu obidva z yakih chasto nazivayut takozh Toompea Rijgikogu rozmishuyetsya u zamku Toompea roztashovanomu u pivdenno zahidnij chastini pagorba Najvishoyu chastinoyu zamku ye bashta Dovgij German derzhavnij prapor na vershini yakoyi ye odnim iz najvidomishih simvoliv diyuchoyi derzhavnoyi vladi Pagorb Toompea ye chastinoyu Starogo mista Tallinna vklyuchenogo do Svitovoyi spadshini YuNESKO Geologiya ta topografiyaToompea otrimav svoyu nazvu vid domskogo soboru Divi Mariyi Geologichno Toompea pov yazano Pivnichno estonskim glintom yakij sam ye chastinoyu Baltijsko Ladozkogo ustupu Buduchi okremim reliktovim glintovim ostrovom Toompea roztashovanij na vidstani 1 5 km na pivnichnij zahid vid Pivnichno estonskogo vapnyakovogo plato z yakim pov yazanij hrebtom z piskovika z pologimi shilami Zi shodu pivnochi ta zahodu shili obrivchasti a pivdennij bilsh pologij Verhnij shar pagorbu skladayetsya z vapnyaku Ordovickogo periodu tovshinoyu do 5 metriv yakij ye osnovnim kamenem vidimim na obrivi Odnak bilsha chastina obrivu shovana za zahisnoyu stinoyu i vapnyak vidno lishe v dekilkoh miscyah Toompea vpershe stav ostrovom u Baltijskomu Lodovikovomu ozeri bl 10 000 rokiv tomu Cherez postijnu glyacioizostaziyu vin z yednavsya z materikom u rannomu periodi Litorinovogo morya bl 5 000 r do n e more vse she torkalosya pidnizhzhya Toompea Suchasna zh beregova liniya prohodit za bilsh nizh 1 km vid pagorba a jogo pidnizhzhya roztashovane na visoti 17 20 m n m Najvisha tochka pagorba maye 48 m n m MifologiyaV estonskij mifologiyi Toompea vidomij yak kurgan nad mogiloyu veletnya Kaleva zvedenij jogo nevtishnoyu druzhinoyu Lindoyu yak opisano v nacionalnomu eposi Kalevipoeg Linda oplakuvala Kaleva misyac za misyacem doki ne splivlo tri misyaci a chetvertij dobigav kincya Vona nasipala piramidu z kaminnya nad jogo mogiloyu yaka sformuvala pagorb de teper stoyit sobor RavelyaIstoriyaRannya istoriya Vvazhayut sho pershe ukriplennya na pagorbi bulo stvoreno naselennyam davnoestonskogo povitu v 10 abo 11 st n e Ukriplene poselennya piznoyi Zaliznoyi dobi jmovirno ne malo postijnih meshkanciv a vikoristovuvalos sezonno dlya zahistu gavani ta rinku bilya neyi Tochne roztashuvannya poselennya nevidome ale vvazhayut sho vono zajmalo neveliku chastinu Toompea abo jogo najvishu na toj chas tochku trohi na pivdennij shid vid suchasnogo soboru abo na pivnichnomu kinci pagorbu Ranni arheologichni artefakti z pagorba datuyutsya perevazhno drugoyu polovinoyu 12 go st pershoyu polovinoyu 13 go st A mensha kilkist starishih znahidok pidtrimuye teoriyu sho ukriplennya isnuvalo vzhe u Epohu vikingiv Serednovichchya Zamok Toompea Ukriplenij fort zgaduyetsya u Hronici Livoniyi pro Livonskij hrestovij pohid pid imenem Lindanise dan Lyndanisse shved Lindanas Pid chas pohodu vlitku 1219 roku korol Daniyi Valdemar II atakuvav misto Jogo hrestonosci zahopili zalishenij fort ta togo zh lita pochali budivnictvo novogo zamku na jogo misci yakij piznishe nazivali Castrum Danorum Pislya yaka vidbulas bilya zamku ta zavershilas peremogoyu danciv nad estoncyami na pagorbi takozh buv pobudovanij sobor hocha jmovirno ne na tomu misci de stoyit suchasnij sobor Divi Mariyi Za legendoyu same v cij bitvi dancyam bulo yavleno prapor Daniyi Litom 1227 roku zamok Toompea buv zavojovanij livonskim ordenom mechonosciv yaki odrazu pislya zavoyuvannya stali ukriplyuvati pagorb Plato bulo podileno na tri chastini Malenkij zamok Velikij zamok ta zovnishnij dvir najbilsh pivdenna chastina plato pered dvoma zamkami Pershij kam yanij zamok ordenu Malij zamok buv pobudovanij na pivdenno zahidnomu kinci plato 1227 1229 rr Pochatkovij zamok za formoyu buv shozhij na jogo bilsh pizni rozshirennya ale desho menshij Zamok buv povernutij Daniyi za Dogovorom Stensbi 1238 roku ta zalishivsya u yiyi vlasnosti razom z reshtoyu pivnichnoyi Estoniyi divis Danska Estoniya nastupni 138 rokiv 1240 roku bula zavershena budivlya soboru na misci de vin stoyit zaraz a u drugij polovini 13 go storichchya Toompea Velikij zamok buv otochenij murom po perimetru pagorba yakij buv pobudovanij perevazhno vasalami yaki volodili tam zemelnimi nadilami Des v toj zhe period Toompea pochalo rozvivatis u centr miscevoyi vladi duhovenstva ta shlyahti pivnichnoyi Estoniyi Bilshist vasaliv obrali Toompea miscem svoyi rezidencij oskilki zhittya u silskij miscevosti na zavojovanih zemlyah vvazhalos zanadto nebezpechnim na kinec 13 go storichchya Velikij zamok buv shilno zaselenij Mapa pochatku 19 go storichchya yaka pokazuye kordon mizh teritoriyami Toompea ta Nizhnogo Starogo mista Todi zh vinik chitkij podil mizh Toompea ta Nizhnim mistom Tallinnom yakij mav svoyi vlasni organi upravlinnya ne piznishe 1248 roku koli korol Daniyi Erik IV daruvav mistu U 1265 roci Nizhnye misto bulo viklyucheno z pidporyadkuvannya kastelyanu a 1288 roku komanduvachi zamku vtratili pravo suditi zhiteliv Nizhnogo mista Budivnictvo ta rozshirennya oboh zamkiv trivalo u nastupni stolittya U pershij polovini 14 go st pivdenna stina Velikogo zamku bula rekonstrujovana a jogo riv z yednanij zi shidnim rovom Malenkogo zamku Pislya togo yaki pivdenna ta pivdenno shidna storoni plato buli otocheni murom utvorivsya zovnishnij dvir dvoh zamkiv Zamok v cilomu todi mav dva vihodi bilsh vazhlivij cherez pivdennu bramu zovnishnogo dvoru cherez yakij viv shlyah do menshogo pagorbu Tinismyagi est Tonismagi poruch ta cherez drugu bramu na shidnij storoni vin poyednuvav Toompea z Nizhnim mistom cherez vulici Korotka Noga ta Dovga Noga Vulicya Dovga Noga osnovnij shlyah sho poyednuye Toompea z Nizhnim mistom Pislya povstannya Yuriyevoyi nochi 1343 45 Daniya prodala 1346 roku svoyi volodinnya u pivnichnij Estoniyi Livonskomu ordenu yakij praviv tam nastupni 215 rokiv Tallinn Nizhnye misto zberig svoyu Lyubecki miski prava ta lishe nominalno zalezhav vid feodalnoyi sistemi Ce dozvolilo jomu rozvitis u garne ganzejske misto A Toompea zalishivshis feodalnim mistom politichno ta socialno buv protilezhnij Nizhnomu mistu Mezhi cih dvoh mist buli zafiksovani 1348 roku koli 220 ga zemel Nizhnogo mista buli peredani Toompea Cya teritoriya na pivdennomu zahodi vid pagorbu u nastupni stolittya bula zabudovana peredmistyami Toompea suchasni kvartali Tallinna Tinismyae Kassisaba ta Kelmikyula i nazivalas Soborni zemli azh do 20 go st Pislya povernennya do Toompea livonskij orden pochav rozshiryuvati zamok ta peretvoriv jogo na nim Ordensburg ordenskij zamok najmicnishij na jogo pivnichnih teritoriyah simvol vijskovoyi ta politichnoyi vladi ordenu Buli pobudovani novi vishi zovnishni muri rvi poglibleni ta rozshireni Persha chastina bashti Dovgij German est Pikk Hermann visotoyu 35 metriv bula zavershena 1371 roku u 16 mu st bashta bula perebudovana do bilshoyi visoti Dovgij German buv pershoyu bashtoyu u Tallinni pristosovani dlya zahistu v eri vognepalnoyi zbroyi Muri Velikogo zamku takozh buli pidsileni 14 ma novimi bashtami vklyuchno z Godinnikovoyu bashtoyu yaka mistila bramu yedinij vihid z Velikogo zamku do kincya 14 go st Shvedske ta rosijske pravlinnya Golovnij fasad budivli Rijgikogu yaka ye krilom zamku Toompea i pobudovana 1767 1773 rr Shvedska imperiya pidkorila pivnichnu Estoniyu pid chas Livonskoyi vijni 1561 roku ta volodila neyu do Velikoyi Pivnichnoyi vijni koli Tallinn buv pidkorenij Rosiyeyu 1710 roku Koli Tallinn kapitulyuvav pered shvedskim korolem Erikom XIV 1561 roku vin virishiv ne minyati status quo u vidnosinah mizh Toompea ta Nizhnim mistom Toompea yak okreme misto nim Dom zu Reval Revalskij sobor z vlasnoyu administraciyeyu mav ryad okremih prav ta privileyiv ostanni z yakih lishalis azh do 1889 roku Toompea ta Tallinn buli korotko ob yednani v odne misto u 1785 1796 rr a z 1805 roku dva mista buli ob yednani u odin policejskij rajon Toompea buv ostatochno ob yednanij z Tallinnom Nizhnim mistom lishe 1878 roku koli pid chas periodu Rusifikaciyi zakoni sho regulyuvali vidnosini mizh dvoma mistami buli zamineni rosijskim administrativnim pravom Toompea mav osoblive privatne pravo do 1944 roku 1684 roku Toompea zaznav najbilsh rujnivnoyi pozhezhi u jogo istoriyi hocha misto vzhe gorilo u 1288 1433 1553 ta 1581 rokah yaka znishila bilshist budivel Velikogo zamku vklyuchno z soborom Malenkogo zamku pozhezha ne torknulasya Cya pozhezha ye odniyeyu z prichin chomu arhitekturno Toompea vidminna ta novisha za Nizhnye misto Naprikinci 17 go st bulo rozrobleno dekilka planiv shodo posilennya fortifikacij Toompea ta Tallinna zemlyanimi robotami ta suchasnimi bastionami Ale hocha plani buli shvaleni 1686 roku budivnictvo jshlo povilno cherez finansovi prichini i na pochatok Pivnichnoyi vijni buli zaversheni lishe 2 bastioni dovkola Toompea Shvedskij ta Ingermanlandskij obidva z pivdnya Vid na Toompea z pivnochi kinec 19 st Pislya zvershennya Pivnichnoyi vijni ta zavoyuvannya Estoniyi Rosijskoyu imperiyeyu u pershij polovini 18 go st Toompea ta zamok buli perevazhno pokinuti Ale u drugij polovini 18 go st situaciya zminilas u 1767 1773 rokah shidne krilo zamku bulo povnistyu perebudovano u administrativnu budivlyu upravlinnya Estlyandskoyu guberniyeyu za nakazom imperatrici Rosiyi Katerini II dlya chogo bulo zneseno pivdenno shidnu vezhu zamka nim Stur den Kerl ta zasipani rovi odnochasno zovnishnij dvir zamkiv buv peretvorenij u ploshu est Lossi plats Zamkova plosha Budivlya nagaduvala shlyahetnij palac cherez sho zamok stali nazivati i palacom Toompea Budinok Stenboka priznachenij dlya sudu ta odin z najbilsh vidatnih budivnikiv na pivnichnomu krayi Toompea takozh buv pobudovanij v cej period zavershenij jmovirno do 1792 r Sobor Oleksandra Nevskogo na Toompea Tallinn buv viklyuchenij z pereliku ukriplenih mist Rosijskoyi imperiyi 1857 r sho dozvolilo pobuduvati tri novi shlyahi z pivdennoyi storoni Toompea cherez kolishni zahisni sporudi dorogu Falgi 1856 1857 rr yaka vela na zahid do Paldiskogo traktu vulicyu Toompea 1860 1861 rr yaka vela na pivden do Tinismyagi ta vulicyu Komandandi yaka vela na shid do brami Har yu de zaraz stoyit kolona Peremogi u vijni za nezalezhnist na chest tih hto zaginuv 1918 1920 rr Zagalnij viglyad Toompea znachno zminivsya koli u 1894 1900 rr tam buv pobudovanij povnistyu arhitekturno chuzhij sobor Oleksandra Nevskogo rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi Sobor na Zamkovij ploshi navproti palacu Toompea buv zvedenij u period rusifikaciyi yak simvol imperskoyi vladi ta rosijskogo panuvannya Cherez jogo duzhe vidime roztashuvannya ta pomitnij sobor viklikav sprotiv she pid chas budivnictva a naprikinci 1920 h ta u 1930 h rokah u nezalezhnij todi Estonskij respublici buli navit plani jogo zrujnuvati Koli 1903 roku buli pobudovani shodi Patkuli bilya pivnichnogo kincya pagorbu Toompea otrimala novij vhid u napryamku Tallinnu Toompea sogodniBudinok Stenboka v yakomu zaraz rozmishuyetsya uryad Estoniyi Silno perebudovanij zamok Toompea vklyuchaye palac gubernatora chasiv Rosijskoyi imperiyi muri ta vezhi serednovichnoyi forteci ekspresionistsku budivlyu parlamentu 1922 roku ta dekilka inshih budivel zaraz vmishuye estonskij parlament Fasad klasicistskogo palacu gubernatora dominuye Zamkovu ploshu de nad nim visochit pravoslavnij sobor Oleksandra Nevskogo Sogodni sobor ye golovnim hramom Estonskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Moskovskogo Patriarhatu Dlya turistiv vin stav pevnim simvolom Tallinna zavdyaki jogo ekzotichnomu viglyadu dlya cogo mista a ot estonci dosi stavlyatsya do nogo neodnoznachno Lyuteranskij Domskij sobor vid yakogo pishla nazva pagorba Toompea zaraz ye golovnim hramom Estonskoyi yevangelichno lyuteranskoyi cerkvi i napevne maye najkrashe zberezhenij serednovichnij viglyad z usih budivel pagorbu Bilshist zhe budivel na pagorbi pohodyat z 18 19 stolit I hocha Malij zamok perevazhno zberig svoyu formu vid Velikogo zamku ne zalishilos nichogo krim fragmentiv muriv ta vezh Inshimi vartimi uvagi miscyami na Toompea ye budivlya uryadu Estoniyi vidoma yak budinok Stenboka ta u yakomu z pochatku 1990 h do 2005 roku rozmishuvavsya Estonskij hudozhnij muzej a z 2009 roku vin timchasovo vikoristovuyetsya Estonskoyu akademiyeyu mistectv Akademiya nauk Estoniyi takozh maye shtab kvartiru na Toompea u palaci de mizh Pershoyu ta Drugoyu svitovimi vijnami rozmishuvavsya kulturne samoupravlinnya miscevih nimciv Na Toompea takozh roztashovani posolstva dekilkoh krayin Finlyandiyi Niderlandiv Portugaliyi ta ofis posolstva Kanadi Na pagorbi z rizniyi storin oblashtovano dekilka oglyadovih platform z yakih vidkrivayutsya chudovi krayevidi na Tallinn ToompeaPrimitki Rijgikogu Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2017 Procitovano 20 grudnya 2009 Miljan 2004 s 474 Miljan 2004 s 373 Tallinn Klint North Estonian Klint as a symbol of Estonian nature Estonian Ministry of the Environment Arhiv originalu za 6 sichnya 2013 Procitovano 16 grudnya 2009 Isakar Mare 2003 Estonian Muzej geologiyi Tartuskogo universitetu Arhiv originalu za 9 chervnya 2011 Procitovano 16 grudnya 2009 Nolvak Jaak 2005 Eesti Loodus Estonian 6 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2015 Procitovano 16 kvitnya 2015 Horisont Estonian 5 2009 Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 16 kvitnya 2015 Estonian Tallinn City Planning Department Arhiv originalu za 4 lyutogo 2010 Procitovano 16 grudnya 2009 Kirby William Forsell 1895 London John C Nimmo Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 16 kvitnya 2015 Lang 2007 s 242 Zobel 2008 s 34 35 Tonisson 2008 s 185 186 Zobel 2008 s 47 Zobel 2008 s 53 Zobel 2008 s 57 Zobel 2008 s 73 Zobel 2008 s 101 Pullat 1976 s 75 Pullat 1976 s 85 Zobel 2008 s 142 Zobel 2008 s 157 Pullat 1976 s 168 169 Zobel 2008 s 172 Zobel 2008 s 178 Maiste ta Vohli 1996 s 70 71 Pullat 1976 s 308 Pullat 1976 s 311 Miljan 2004 s 461 462 Bruns 1993 s 39 Pullat 1976 s 157 Maiste ta Vohli 1996 s 73 Pullat 1976 s 171 The State Chancellery of the Republic of Estonia Arhiv originalu za 27 lyutogo 2009 Procitovano 21 grudnya 2009 Bruns 1993 s 57 Pullat 1976 s 361 Bruns 1993 s 46 Ulm Kalmar 16 bereznya 2009 Toompea saravad kuldkuplid Postimees Estonian Procitovano 30 grudnya 2009 Estonian 4 zhovtnya 2001 Arhiv originalu za 12 listopada 2015 Procitovano 20 grudnya 2009 Veidemann Rein 12 lipnya 2005 Nevski katedraal Postimees Estonian Arhiv originalu za 6 sichnya 2013 Procitovano 30 grudnya 2009 Taylor 2007 s 36 Bruns 1993 s 42 43 Literatura Bruns Dmitri 1993 Tallinn linnaehituslik kujunemine Estonian Tallinn Valgus s 284 ISBN 5 440 01328 8 Lang Valter 2007 Baltimaade pronksi ja rauaaeg Bronzova ta zalizna doba u Baltici Estonian Tartu Tartuskij universitet s 309 ISBN 978 9949 11 525 9 Maiste Juhan Vohli Silja 1996 Toompea uusaegsest topograafiast Shodo topografiyi Toompea u suchasnosti U Pullat Raimo red Vana Tallinn VI X Estonian Tallinn Estopol Miljan Toivo 2004 Oxford Scarecrow Press s 558 ISBN 0 8108 4904 6 Arhiv originalu za 13 listopada 2012 Procitovano 16 kvitnya 2015 Pullat Raimo red 1976 Tallinna ajalugu 1860 ndate aastateni Istoriya Tallinna do 1860 h Estonian Tallinn Eesti Raamat s 430 Taylor Neil 2007 Estonia vid 5 Chalfont St Peter Bradt Travel Guides s 288 Tonisson Evald 2008 Eesti muinaslinnad Doistorichni ukriplennya Estoniyi Muinasaja teadus Estonian T 20 Tartu Tartuskij universitet s 357 ISBN 978 9985 4 0538 3 Zobel Rein 2008 Tallinn Reval in the middle ages town building in the 13th 14th centuries Tallinn Estonska akademiya mistectv s 190 ISBN 978 9985 9841 4 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Toompea pagorb

Дата публікації:
Топ