Висо́ке — село в Україні, у Брусилівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Кількість населення становить 431 особу (2001).
село Високе | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Житомирський район |
Громада | Брусилівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA18040050040080853 |
Облікова картка | с. Високе |
Основні дані | |
Перша згадка | 1741 (283 роки) |
Населення | 431 (2001) |
Площа | 2,716 км² |
Густота населення | 158,69 осіб/км² |
Поштовий індекс | 12611 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 185 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Митрополита Іларіона, 50, смт Брусилів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12601 |
Карта | |
Високе | |
Високе | |
Мапа | |
Високе у Вікісховищі |
Загальна інформація
Загальна площа — 210 га. Село розташоване за 10 км на північ від Брусилова, за 1 км від автошляху М06 (Київ — Чоп). У селі є будинок культури, церква. Працює сільськогосподарське підприємство ТОВ «Агросвіт».
Населення
У другій половині 19 століття, за Географічним словником Королівства Польського, у селі налічувався 291 мешканець. За довідником 1885 року в селі мешкало 735 осіб, налічувалося 90 дворових господарств, наприкінці 19 століття — 1 066 осіб, з них 550 чоловіків та 516 жінок, дворів — 288.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців села становила 1 074 особи, з них: православних — 1 071, чоловіків — 537, жінок — 537.
Відповідно до перепису населення СРСР, станом на 17 грудня 1926 року, чисельність населення становила 1 259 осіб, з них, за статтю: чоловіків — 600, жінок — 659; етнічний склад: українців — 1 246, росіян — 3, євреїв — 2, поляків — 2, інші — 6. Кількість господарств — 306, з них неселянського типу — 26.
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 472 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 431 особу.
Історія
Одна з перших згадок про село датована кінцем 1741 роком. Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року як село, що було у посесії Ґінтофтів, які сплачували з 53 дворів 8 злотих і 17 грошів до замку та 34 злотих і 8 грошів до скарбу.
За довідником 1885 року — колишнє власницьке сільце Ставицької волості Радомисльського повіту Київської губернії. Розміщувалося при рівчаку.
У другій половині 19 століття — село у Брусилівській волості (у 1 стані) Радомисльського повіту Київської губернії, за 25 верст від Радомисля. Входило до православної парафії у Ставищі, фактично було частиною цього села.
Наприкінці 19 століття — селянське сільце Брусилівської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Відстань до повітового центру, м. Радомисль — 25 верст, до волосного центру, містечка Брусилів, де розміщувалися також телеграфна і поштова земська станції — 10 верст, до найближчої залізничної станції у Фастові — 43 версти, до пароплавної станції у Києві — 72 версти, до поштової казенної станції у Ставищі — 5 верст. Основним заняттям мешканців було хліборобство, також селяни підробляли в Києві. У селі числилося 2 673 десятини землі, що належала селянському товариству с. Нежиловичі. Господарювали самі селяни, застосовували трипільну сівозміну. В селі були школа, водяний млин, запасна хлібна комора. Пожежна команда складалася з чотирьох бочок.
У 1923 році включене до складу новоствореної Височанської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Ставищенського району Малинської округи; адміністративний центр ради. 13 березня 1925 року, відповідно до постанови ВУЦВК «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської округи на Київщині між Київщиною й Волинню», село, в складі сільської ради, передане до Брусилівського району Білоцерківської округи. 11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», Височанську сільську раду ліквідовано, с. Високе підпорядковане Ставищенській сільській раді Брусилівського району. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, передане до Коростишівського району Житомирської області, 4 травня 1990 року — до складу відновленого Брусилівського району.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Ставищенської сільської ради включено до складу Брусилівської селищної територіальної громади Житомирського району Житомирської області.
Відомі люди
- Михайло Павлович Лисиця (1921—2012) — доктор фізико-математичних наук.
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 16 травня 2011.
- Wysokie 2.) W., wś, pow. radomyski… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 133. (пол.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 169. (рос. дореф.)
- (PDF). Інститут історії України НАН України (рос. дореф.). Видання Київського губернського статистичного комітету. Київ: типографія Іванової, 1900. с. 1007-1008. Архів оригіналу (PDF) за 28 серпня 2017. Процитовано 27 січня 2024.
- Населенныя мѣста Россійской имперіи въ 500 и болѣе жителей съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. (рос. дореф.). Санкт-Петербург: типография «Общественная польза»: паровая типо-литография Н.Л. Ныркина, 1905. с. 80. Процитовано 27 січня 2024.
- (PDF). Інститут історії України НАН України. Київське округове статистичне бюро. 1927. с. 26. Архів оригіналу (PDF) за 25 вересня 2015. Процитовано 27 січня 2024.
- . pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 28 січня 2024.
- Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року (PDF). Біла Церква: Олександр Пшонківський, 2015. с. 47. ISBN . Процитовано 27 січня 2024.
- Л. Похилевич. . Україніка (рос. дореф.). Київ: Типографія Печерської Лаври, 1864. с. 165. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 27 січня 2024.
- Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. Довідник: офіційне видання. (PDF). Інститут історії України НАН України. Житомир: «Волинь», 2007. с. 230, 522, 549. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 5 січня 2024.
- . https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 18 жовтня 2022.
Посилання
- Погода в селі Високе [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Viso ke selo v Ukrayini u Brusilivskij selishnij teritorialnij gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Kilkist naselennya stanovit 431 osobu 2001 selo Visoke Krayina Ukrayina Oblast Zhitomirska oblast Rajon Zhitomirskij rajon Gromada Brusilivska selishna gromada Kod KATOTTG UA18040050040080853 Oblikova kartka s Visoke Osnovni dani Persha zgadka 1741 283 roki Naselennya 431 2001 Plosha 2 716 km Gustota naselennya 158 69 osib km Poshtovij indeks 12611 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 22 49 pn sh 29 31 13 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 185 m Misceva vlada Adresa radi vul Mitropolita Ilariona 50 smt Brusiliv Zhitomirskij r n Zhitomirska obl 12601 Karta Visoke Visoke Mapa Visoke u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Visoke Zagalna informaciyaZagalna plosha 210 ga Selo roztashovane za 10 km na pivnich vid Brusilova za 1 km vid avtoshlyahu M06 Kiyiv Chop U seli ye budinok kulturi cerkva Pracyuye silskogospodarske pidpriyemstvo TOV Agrosvit NaselennyaU drugij polovini 19 stolittya za Geografichnim slovnikom Korolivstva Polskogo u seli nalichuvavsya 291 meshkanec Za dovidnikom 1885 roku v seli meshkalo 735 osib nalichuvalosya 90 dvorovih gospodarstv naprikinci 19 stolittya 1 066 osib z nih 550 cholovikiv ta 516 zhinok dvoriv 288 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku zagalna kilkist meshkanciv sela stanovila 1 074 osobi z nih pravoslavnih 1 071 cholovikiv 537 zhinok 537 Vidpovidno do perepisu naselennya SRSR stanom na 17 grudnya 1926 roku chiselnist naselennya stanovila 1 259 osib z nih za stattyu cholovikiv 600 zhinok 659 etnichnij sklad ukrayinciv 1 246 rosiyan 3 yevreyiv 2 polyakiv 2 inshi 6 Kilkist gospodarstv 306 z nih neselyanskogo tipu 26 Vidpovidno do rezultativ perepisu naselennya SRSR kilkist naselennya stanom na 12 sichnya 1989 roku stanovila 472 osobi Stanom na 5 grudnya 2001 roku vidpovidno do perepisu naselennya Ukrayini kilkist meshkanciv sela stanovila 431 osobu IstoriyaOdna z pershih zgadok pro selo datovana kincem 1741 rokom Zgaduyetsya u lyustraciyi Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku yak selo sho bulo u posesiyi Gintoftiv yaki splachuvali z 53 dvoriv 8 zlotih i 17 groshiv do zamku ta 34 zlotih i 8 groshiv do skarbu Za dovidnikom 1885 roku kolishnye vlasnicke silce Stavickoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Rozmishuvalosya pri rivchaku U drugij polovini 19 stolittya selo u Brusilivskij volosti u 1 stani Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi za 25 verst vid Radomislya Vhodilo do pravoslavnoyi parafiyi u Stavishi faktichno bulo chastinoyu cogo sela Naprikinci 19 stolittya selyanske silce Brusilivskoyi volosti Radomislskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Vidstan do povitovogo centru m Radomisl 25 verst do volosnogo centru mistechka Brusiliv de rozmishuvalisya takozh telegrafna i poshtova zemska stanciyi 10 verst do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi u Fastovi 43 versti do paroplavnoyi stanciyi u Kiyevi 72 versti do poshtovoyi kazennoyi stanciyi u Stavishi 5 verst Osnovnim zanyattyam meshkanciv bulo hliborobstvo takozh selyani pidroblyali v Kiyevi U seli chislilosya 2 673 desyatini zemli sho nalezhala selyanskomu tovaristvu s Nezhilovichi Gospodaryuvali sami selyani zastosovuvali tripilnu sivozminu V seli buli shkola vodyanij mlin zapasna hlibna komora Pozhezhna komanda skladalasya z chotiroh bochok U 1923 roci vklyuchene do skladu novostvorenoyi Visochanskoyi silskoyi radi yaka 7 bereznya 1923 roku uvijshla do skladu novoutvorenogo Stavishenskogo rajonu Malinskoyi okrugi administrativnij centr radi 13 bereznya 1925 roku vidpovidno do postanovi VUCVK Pro tochnij rozpodil teritoriyi zlikvidovanoyi Malinskoyi okrugi na Kiyivshini mizh Kiyivshinoyu j Volinnyu selo v skladi silskoyi radi peredane do Brusilivskogo rajonu Bilocerkivskoyi okrugi 11 serpnya 1954 roku vidpovidno do ukazu Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR Pro ukrupnennya silskih rad po Zhitomirskij oblasti Visochansku silsku radu likvidovano s Visoke pidporyadkovane Stavishenskij silskij radi Brusilivskogo rajonu 30 grudnya 1962 roku v skladi silskoyi radi peredane do Korostishivskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti 4 travnya 1990 roku do skladu vidnovlenogo Brusilivskogo rajonu 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 711 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zhitomirskoyi oblasti teritoriyu ta naseleni punkti Stavishenskoyi silskoyi radi vklyucheno do skladu Brusilivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Vidomi lyudiMihajlo Pavlovich Lisicya 1921 2012 doktor fiziko matematichnih nauk Primitki Arhiv originalu za 23 lipnya 2016 Procitovano 16 travnya 2011 Wysokie 2 W ws pow radomyski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1895 T XIV S 133 pol Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 S 169 ros doref PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini ros doref Vidannya Kiyivskogo gubernskogo statistichnogo komitetu Kiyiv tipografiya Ivanovoyi 1900 s 1007 1008 Arhiv originalu PDF za 28 serpnya 2017 Procitovano 27 sichnya 2024 Naselennyya mѣsta Rossijskoj imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g ros doref Sankt Peterburg tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipo litografiya N L Nyrkina 1905 s 80 Procitovano 27 sichnya 2024 PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyivske okrugove statistichne byuro 1927 s 26 Arhiv originalu PDF za 25 veresnya 2015 Procitovano 27 sichnya 2024 pop stat mashke org Arhiv originalu za 4 veresnya 2021 roku Procitovano 28 sichnya 2024 Zhemeneckij K Tarif podimnogo podatku Kiyivskogo voyevodstva 1754 roku PDF Bila Cerkva Oleksandr Pshonkivskij 2015 s 47 ISBN 978 617 604 057 6 Procitovano 27 sichnya 2024 L Pohilevich Ukrayinika ros doref Kiyiv Tipografiya Pecherskoyi Lavri 1864 s 165 Arhiv originalu za 20 grudnya 2020 Procitovano 27 sichnya 2024 Kondratyuk R Samolyuk D Tabachnik B Dovidnik oficijne vidannya PDF Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Zhitomir Volin 2007 s 230 522 549 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2021 Procitovano 5 sichnya 2024 https zakon rada gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 18 zhovtnya 2022 PosilannyaPogoda v seli Visoke 19 grudnya 2011 u Wayback Machine