Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ве́рхній Токма́к — село в Україні, у Чернігівській селищній громаді Бердянського району Запорізької області. Населення становить 986 осіб (1 січня 2015). До 2020 орган місцевого самоврядування — Верхньотокмацька сільська рада.
| село Верхній Токмак | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Запорізька область |
| Район | Бердянський район |
| Громада | Чернігівська селищна громада |
| Облікова картка | Верхній Токмак |
| Основні дані | |
| Засноване | 1790 |
| Населення | 1097 (2001) |
| Площа | 5 км² |
| Поштовий індекс | 71230 |
| Телефонний код | +380 6140 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°12′03″ пн. ш. 36°22′21″ сх. д. / 47.20083° пн. ш. 36.37250° сх. д.Координати: 47°12′03″ пн. ш. 36°22′21″ сх. д. / 47.20083° пн. ш. 36.37250° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 183 м |
| Водойми | р. Токмак |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 71230, с. Верхній Токмак, вул. Центральна, 5 |
| Карта | |
  Верхній Токмак | |
 Верхній Токмак | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Верхній Токмак розташоване у верхів'ї річки Токмак; нижче за течією на відстані 4,5 км розташоване село Могиляни. Поруч проходить залізниця, станція Верхній Токмак I за 4 км.
У межах с. Верхній Токмак, уздовж лівого та правого берегів р. Томак утворено ландшафтний заказник «Урочище скелі» площею 40 га.
Історія
Село засноване 1790 року як хутір селян Чернігівки. Назване за назвою річки. Пізніше в село прибули селяни з Чернігівської та Полтавської губерній. До 1854 року в користуванні орною землею практикувалося захоплення, а сінокоси ділилися за ревізькими душами. 1854 року проведено переділ всіх земельних угідь.
Поселенці були релігійними. Спочатку вони були прихожанами чернігівського храму, пізніше в селі збудували дерев'яну церкву, 1863 року збудовано нову кам'яну церкву з дзвіницею, яку було освячено в грудні того ж року в ім'я Архангела Михайла.
1864 року в 125 дворах проживало 450 чоловіків і 386 жінок.
1887 року в селі нараховувалося 223 двори та 1790 жителів.
За переписом 1897 року кількість мешканців становила 2081 особи (1033 чоловічої статі та 1048 — жіночої), з яких 2078 — православної віри.
З кінця XIX ст. в селі працює початкова школа, працює 5 млинів, 3 магазини, 1 бакалійна й мануфактурна лавки.
За місцем розташування село ніби ділилося на дві частини — Верхній Токмак і Вершина Токмак, які конкурували між собою. Оскільки церква була збудована у Вершині, то 1896 року збудували ще одну у Верхньому Токмаці.
Революція й громадянська війна принесли занепад. Кадети побили деяких жителів, а одного розстріляли. Жителі села воювали менше за білих, а більше — за більшовиків і Махна.
Після утвердження радянської влади настав голод 1921—1922 років. Смерть забрала близько 300 жителів села.
Нова економічна політика принесла деякий спокій і розвиток села. Деякі господарства зміцніли.
Більшовики змінили курс на колективізацію. Кращих господарів було пограбовано й виселено. Розкуркулення супроводилося й погромами церков. Обидва храми були закриті.
1929 року було організовано сільгоспартіль «Вільний клин», потім утворили ще дві.
У 1932—1933 роках від голоду в селі померло приблизно 350 осіб. 1933 року залишилося 132 двори й цього року в село переселили по 30 сімей із Брянщини й Орловщини.
Під час сталінських репресій було репресовано 6 жителів села.
Завдяки важкій праці селян напередодні війни відбулося деяке покращення матеріальної бази колгоспів, в селі збудували семирічну школу, клуб та інші громадські споруди.
З початком війни більшість чоловіків села пішла на фронт. 132 жителі села зазнали фашистської неволі. 17 вересня 1943 року село було звільнене військами 2-ї гвардійської армії Південного фронту. Воювало 297 місцевих жителів, 126 з них загинули.
У період відбудови приблизно 50 жителів села відбудовували Дніпрогес, шахти Донбасу й заводи Запоріжжя. Селяни відновили колгоспи, які 1959 року об'єднано в один. Було збудовано нову середню школу, банно-пральний комбінат, ферми, готель, їдальню, житлові будинки. Працював дитсадок.
На початок XXI ст. в селі працює агрофірма, кілька фермерських і селянських господарств, школа, амбулаторія, будинок культури, пошта, кілька крамниць, готель.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Чернігівської селищної громади.
17 липня 2020 року після ліквідації Чернігівського району село увійшло до Бердянського району.
Російсько-українська війна
Невдовзі після початку повномасштабної російської збройної агресії взимку 2022 року село було окуповане російськими загарбниками. Але наприкінці липня, після ударів Збройних Сил в ніч на 29 липня по місцях дислокації окупантів поблизу селищ Верхній Токмак та Чернігівка, російська армія вирішила відвести особовий склад та техніку на іншу позицію.
Так, близько 40 поранених окупанти перевезли в госпіталь, що в місті Пологи. Водночас з селища Чернігівка було майже в повному складі виведено підрозділи армії РФ — наразі окупанти залишили там лише декілька блок-постів та не більш як 100 військових. Всі інші разом з технікою втекли до міст Токмак та Бердянськ.
У ГУР МОУ зазначають, що виведення військ з цих населених пунктів окупанти хочуть «замаскувати» під планову ротацію, однак насправді вони повністю покидають населений пункт і вже мінують під'їзні дороги.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1227 осіб, з яких 573 чоловіки та 654 жінки.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 1081 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 96,26 % |
| російська | 2,83 % |
| білоруська | 0,27 % |
| болгарська | 0,27 % |
| вірменська | 0,18 % |
| молдовська | 0,18 % |
Економіка
- Верхньотокмацьке хлібоприймальне підприємство, ЗАТ.
- ПСП «РОСТОК-АГРО».
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Клуб.
- Будинок культури.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Пам'ятки
- Михайлівська церква — пам'ятник архітектури середини ХІХ ст.
- Верхньотокмацький «Стоунхенж»
- Скеля «Чортів палець»
- Урочище «Скелі»
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 13 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.
- Рішення Запорізької обласної ради від 25.12.2001 р. № 5
- Запорізька область: Перелік територій та об'єктів ПЗФ загальнодержавного та місцевого значення
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-219. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 18 жовтня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Окупанти маскують втечу від ЗСУ під "планову ротацію". Defense Express. 31 липня 2022.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 11 листопада 2019.
Джерела
- Єременко, М. Край шляху Муравського: Нариси з історії Чернігівського району. — Запоріжжя : Лана-друк, 2006. — 436 с.
Посилання
- Погода в селі Верхній Токмак
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ve rhnij Tokma k selo v Ukrayini u Chernigivskij selishnij gromadi Berdyanskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Naselennya stanovit 986 osib 1 sichnya 2015 Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Verhnotokmacka silska rada selo Verhnij TokmakKrayina UkrayinaOblast Zaporizka oblastRajon Berdyanskij rajonGromada Chernigivska selishna gromadaOblikova kartka Verhnij Tokmak Osnovni daniZasnovane 1790Naselennya 1097 2001 Plosha 5 km Poshtovij indeks 71230Telefonnij kod 380 6140Geografichni daniGeografichni koordinati 47 12 03 pn sh 36 22 21 sh d 47 20083 pn sh 36 37250 sh d 47 20083 36 37250 Koordinati 47 12 03 pn sh 36 22 21 sh d 47 20083 pn sh 36 37250 sh d 47 20083 36 37250Serednya visota nad rivnem morya 183 mVodojmi r TokmakMisceva vladaAdresa radi 71230 s Verhnij Tokmak vul Centralna 5KartaVerhnij TokmakVerhnij TokmakMapa Verhnij Tokmak u VikishovishiGeografiyaSelo Verhnij Tokmak roztashovane u verhiv yi richki Tokmak nizhche za techiyeyu na vidstani 4 5 km roztashovane selo Mogilyani Poruch prohodit zaliznicya stanciya Verhnij Tokmak I za 4 km U mezhah s Verhnij Tokmak uzdovzh livogo ta pravogo beregiv r Tomak utvoreno landshaftnij zakaznik Urochishe skeli plosheyu 40 ga IstoriyaSelo zasnovane 1790 roku yak hutir selyan Chernigivki Nazvane za nazvoyu richki Piznishe v selo pribuli selyani z Chernigivskoyi ta Poltavskoyi gubernij Do 1854 roku v koristuvanni ornoyu zemleyu praktikuvalosya zahoplennya a sinokosi dililisya za revizkimi dushami 1854 roku provedeno peredil vsih zemelnih ugid Poselenci buli religijnimi Spochatku voni buli prihozhanami chernigivskogo hramu piznishe v seli zbuduvali derev yanu cerkvu 1863 roku zbudovano novu kam yanu cerkvu z dzviniceyu yaku bulo osvyacheno v grudni togo zh roku v im ya Arhangela Mihajla 1864 roku v 125 dvorah prozhivalo 450 cholovikiv i 386 zhinok 1887 roku v seli narahovuvalosya 223 dvori ta 1790 zhiteliv Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv stanovila 2081 osobi 1033 cholovichoyi stati ta 1048 zhinochoyi z yakih 2078 pravoslavnoyi viri Z kincya XIX st v seli pracyuye pochatkova shkola pracyuye 5 mliniv 3 magazini 1 bakalijna j manufakturna lavki Za miscem roztashuvannya selo nibi dililosya na dvi chastini Verhnij Tokmak i Vershina Tokmak yaki konkuruvali mizh soboyu Oskilki cerkva bula zbudovana u Vershini to 1896 roku zbuduvali she odnu u Verhnomu Tokmaci Revolyuciya j gromadyanska vijna prinesli zanepad Kadeti pobili deyakih zhiteliv a odnogo rozstrilyali Zhiteli sela voyuvali menshe za bilih a bilshe za bilshovikiv i Mahna Pislya utverdzhennya radyanskoyi vladi nastav golod 1921 1922 rokiv Smert zabrala blizko 300 zhiteliv sela Nova ekonomichna politika prinesla deyakij spokij i rozvitok sela Deyaki gospodarstva zmicnili Bilshoviki zminili kurs na kolektivizaciyu Krashih gospodariv bulo pograbovano j viseleno Rozkurkulennya suprovodilosya j pogromami cerkov Obidva hrami buli zakriti 1929 roku bulo organizovano silgospartil Vilnij klin potim utvorili she dvi U 1932 1933 rokah vid golodu v seli pomerlo priblizno 350 osib 1933 roku zalishilosya 132 dvori j cogo roku v selo pereselili po 30 simej iz Bryanshini j Orlovshini Pid chas stalinskih represij bulo represovano 6 zhiteliv sela Zavdyaki vazhkij praci selyan naperedodni vijni vidbulosya deyake pokrashennya materialnoyi bazi kolgospiv v seli zbuduvali semirichnu shkolu klub ta inshi gromadski sporudi Z pochatkom vijni bilshist cholovikiv sela pishla na front 132 zhiteli sela zaznali fashistskoyi nevoli 17 veresnya 1943 roku selo bulo zvilnene vijskami 2 yi gvardijskoyi armiyi Pivdennogo frontu Voyuvalo 297 miscevih zhiteliv 126 z nih zaginuli U period vidbudovi priblizno 50 zhiteliv sela vidbudovuvali Dniproges shahti Donbasu j zavodi Zaporizhzhya Selyani vidnovili kolgospi yaki 1959 roku ob yednano v odin Bulo zbudovano novu serednyu shkolu banno pralnij kombinat fermi gotel yidalnyu zhitlovi budinki Pracyuvav ditsadok Na pochatok XXI st v seli pracyuye agrofirma kilka fermerskih i selyanskih gospodarstv shkola ambulatoriya budinok kulturi poshta kilka kramnic gotel 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 713 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti uvijshlo do skladu Chernigivskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku pislya likvidaciyi Chernigivskogo rajonu selo uvijshlo do Berdyanskogo rajonu Rosijsko ukrayinska vijna Dokladnishe Rosijsko ukrayinska vijna z 2014 ta Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Nevdovzi pislya pochatku povnomasshtabnoyi rosijskoyi zbrojnoyi agresiyi vzimku 2022 roku selo bulo okupovane rosijskimi zagarbnikami Ale naprikinci lipnya pislya udariv Zbrojnih Sil v nich na 29 lipnya po miscyah dislokaciyi okupantiv poblizu selish Verhnij Tokmak ta Chernigivka rosijska armiya virishila vidvesti osobovij sklad ta tehniku na inshu poziciyu Tak blizko 40 poranenih okupanti perevezli v gospital sho v misti Pologi Vodnochas z selisha Chernigivka bulo majzhe v povnomu skladi vivedeno pidrozdili armiyi RF narazi okupanti zalishili tam lishe dekilka blok postiv ta ne bilsh yak 100 vijskovih Vsi inshi razom z tehnikoyu vtekli do mist Tokmak ta Berdyansk U GUR MOU zaznachayut sho vivedennya vijsk z cih naselenih punktiv okupanti hochut zamaskuvati pid planovu rotaciyu odnak naspravdi voni povnistyu pokidayut naselenij punkt i vzhe minuyut pid yizni dorogi NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1227 osib z yakih 573 choloviki ta 654 zhinki Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 1081 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 96 26 rosijska 2 83 biloruska 0 27 bolgarska 0 27 virmenska 0 18 moldovska 0 18 EkonomikaVerhnotokmacke hliboprijmalne pidpriyemstvo ZAT PSP ROSTOK AGRO Ob yekti socialnoyi sferiShkola Dityachij sadochok Klub Budinok kulturi Feldshersko akusherskij punkt Pam yatkiMihajlivska cerkva pam yatnik arhitekturi seredini HIH st Verhnotokmackij Stounhenzh Skelya Chortiv palec Urochishe Skeli Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zaporizka oblast Primitki Arhiv originalu za 21 kvitnya 2017 Procitovano 13 travnya 2016 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 22 zhovtnya 2016 Rishennya Zaporizkoyi oblasnoyi radi vid 25 12 2001 r 5 Zaporizka oblast Perelik teritorij ta ob yektiv PZF zagalnoderzhavnogo ta miscevogo znachennya Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 219 X 270 120 s ros doref Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 18 zhovtnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Okupanti maskuyut vtechu vid ZSU pid planovu rotaciyu Defense Express 31 lipnya 2022 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 11 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 11 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 11 listopada 2019 DzherelaYeremenko M Kraj shlyahu Muravskogo Narisi z istoriyi Chernigivskogo rajonu Zaporizhzhya Lana druk 2006 436 s PosilannyaPogoda v seli Verhnij Tokmak