Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття потребує істотної переробки Можливо її необхідно доповнити переписати або вікіфікувати Пояснення причин та обг

Венко Марковські

Венко Марковські
Ця стаття потребує істотної переробки. Можливо, її необхідно доповнити, переписати або вікіфікувати. Пояснення причин та обговорення — на сторінці .
Тому, хто додав шаблон: зважте на те, щоб повідомити основних авторів статті про необхідність поліпшення, додавши до їхньої сторінки обговорення такий текст:
{{subst:поліпшити автору|Венко Марковські|21 липня 2024}} ~~~~,
а також не забудьте описати причину номінації на підсторінці за відповідний день.

Венко Марковські (болгарська та мак. Венко Марковськи), народився як Веніямін Міланов Тошев (болг. Вениямин Миланов Тошев, трансліт. Veniyamin Milanov Toshev; мак. Вениамин Миланов Тошев, трансліт. Veniamin Milanov Tošev; 5 березня 1915 – 7 січня 1988) був болгарським і македонським письменником, поетом та комуністичним політиком.

Венко Марковські
image
Народився5 березня 1915(1915-03-05)[1]
Скоп'є, Q28976991?, Королівство Сербія
Помер7 січня 1988(1988-01-07) (72 роки)
Софія, Болгарія
Похованняd
Країнаimage Югославія
image Болгарія
Діяльністьписьменник, політик, поет
Alma materСофійський університет Святого Климента Охридського
Знання мовмакедонська і болгарська
ЧленствоБолгарська академія наук
Посададепутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d], депутат Народних зборів Болгарії[d] і депутат Народних зборів Болгарії[d]
Дітиd і d
Автографimage

Біографія

Народився 5 березня 1915 року у Скоп'є, Королівство Сербії (нині Північна Македонія). Марковські закінчив середню освіту у Скоп'є, а потім навчався на кафедрі слов'янської філології в Софії. Марковські був членом Македонської літературної групи, заснованої в Скоп'є в 1931 році. Він є важливою постаттю в сучасній македонській літературі, оскільки у 1938 році він опублікував першу сучасну книгу, написану на нестандартизованій македонській мові, Народни бигори (Гіркота народу). Починаючи з 1938 року, він брав участь у Македонському літературному колі в Софії, втілюючи у себе ідеологію македонізму.

Під час Другої світової війни у 1941 році він був висланий в концтабір Енікьой болгарською поліцією як комуністичний активіст. У 1943-1944 роках він був югославським партизаном у Македонії разом із дружиною і п'ятирічним сином Мілем. Він написав деякі з найпопулярніших партизанських маршів Югославських партизанів. Марковські брав участь в Комуністичному опорові в Вардарській Македонії й був активною політичною постаттю в соціалістичній Македонії.

У період з 1944 по 1945 роки Марковські був присутній на трьох комісіях з кодифікації македонської абетки, які були організовані АНОН. Як він згадав через багато років, він намагався включити літеру їрик (ъ) до кодифікації македонської абетки, ця літера також використовувалася в стандартній болгарській орфографії для позначення середньопередньоятного недзвінкого голосного (IPA /ɤ/) (що є поширеним у багатьох македонських діалектах)[], але відсутня у сербській абетці. Однак позиція Блаже Конески перемогла, і тому літера їрик відсутня в македонській орфографії.

Марковські відкрито підтримував Комінформ і був ув'язнений в інтернатному таборі в після вислання Югославії з Комінформу. У січні 1956 року Марковського знову ув'язнили, цього разу він відбував п'ятирічний термін важкої праці у в'язниці на знаменитому острові Голий Острів у Адріатичне море під іменем "Веніямін Міланов Тошев" за публікацію "Сучасні парадокси" у сербохорватській мові І за його симпатії до Радянського Союзу

У 1965 році він був звільнений з Голого Острову після тиску на Югославію з боку Тодора Живкова і переїхав до Болгарії. У 1968 році його сім'ю вислали з Болгарії. Марковського прийняли болгарські люди, і він скоро почав публікувати болгарською мовою. Багато з його віршів були політичного характеру і прославляли Болгарію. Він також писав вірші-сонети, публікуючи три книги віршованих вінців, присвячених різним історичним постатям. Марковські також написав "Сагу про заповіти", історію Болгарії у віршах (загалом 44 444 вірші). Венко Марковські був членом Болгарського письменницького союзу, членом Болгарської академії наук (1979 рік) і був нагороджений найвищими болгарськими орденами, серед яких «Герой Соціалістичної Праці» (1975 рік) і «Герой Болгарії» (1985 рік). Він був членом декількох парламентів з 1971 року до своєї смерті в 1988 році. Через його твори, написані болгарською мовою, Марковського визнали зрадником македонського народу, і в 1975 році він перебував під захистом болгарської таємної служби, оскільки вважалося, що югославська таємна поліція, УДБА, готує замах на його життя. Лише за сім днів до своєї смерті Марковські заявив у інтерв'ю для Болгарське національне телебачення, що етнічні македонці та македонська мова є наслідком змови Комінтерну. Венко Марковські помер 7 січня 1988 року в Софії у віці 72 роки.

Твори та погляди

Марковські опублікував свої роботи як на болгарській, так і на македонській.

Після переїзду до Болгарії він підтримував позицію щодо македонського питання. У своїй книзі 1981 року Кров товстіша за води, він просив вибачення за свою участь у МР Македонії та заявив про свою болгарську ідентичність.

У своїй книзі 1984 року Голий Острів: Острів Смерті він описав свій досвід у Голому Острові та обставини утримання в'язнів там. Він також стверджував, що македонська ідентичність є болгарським регіоналізмом.

Його поезію македонською мовою критикував болгарський антикомуністичний опозиціонер перших років після Другої світової війни  (bg) у статті у своїй газетній колонці «Малі й маленькі, як маленькі верблюди», під назвою «Маленька поезія маленького поета» , де його вірші були визначені як антиболгарські та створені з метою політичної пропаганди, засуджено його призначення до державної спілки письменників комуністичним функціонером Тодором Павловим, а ідеологічна основа Югославської Республіки Македонія щодо відмови від болгарської минуле її місцевого слов'янського населення порівнювалося із запереченням і жорстоким лихослі́в'я батька сином, який залишив рідний дім.

Спадщина

Його дружиною була Філімена, і у них було двоє дітей, серед яких письменник (1939–1975) і викладач піаніно Султана. Його двоє онуків — піонер Інтернету і журналіст Ігор Марковський.

Протягом свого життя Марковські був прихильником близьких культурних і політичних зв'язків між Македонією та Болгарією. Після отримання незалежності Північної Македонії він був реабілітований, і македонські історики заявили, що він вніс великий внесок у македонську національну справу, попри його проболгарські погляди.

Бібліографія

Цей розділ статті ще . Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Dimitar Bechev (2019). Historical Dictionary of North Macedonia (вид. 2nd). Rowman & Littlefield. с. 195. ISBN .
  3. Dontchev Daskalov, Roumen; Marinov, Tchavdar (2013), Entangled Histories of the Balkans: Volume One: National Ideologies and Language Policies, Balkan Studies Library, BRILL, с. 453—454, ISBN 
  4. Segel, Harold, ред. (2012). The Walls Behind the Curtain: East European Prison Literature, 1945-1990. University of Pittsburgh Press. с. 81. ISBN .
  5. Марковська, Султана (Серпень 2007), Правда про життя і творчість Венко Марковського (Истини за живота и делото на Венко Марковски), Болгарія Македонія, с. 4, ISSN 1312-0875
  6. Chris Kostov (2010). Contested Ethnic Identity: The Case of Macedonian Immigrants in Toronto, 1900-1996. Peter Lang. с. 88. ISBN .
  7. Мітева, Юлія (2001), Ідея про мову в македонському літературному колі — естетичні та ідеологічні аспекти, Веліко Търново: Litera
  8. Pamela Ballinger (2003). History in Exile: Memory and Identity at the Borders of the Balkans. Princeton University Press. с. 109. ISBN .
  9. Ivo Banac (2018). With Stalin against Tito: Cominformist Splits in Yugoslav Communism. Cornell University Press. с. 200. ISBN .
  10. Как е създаден македонският език?
  11. Mihail Neamtu; Marius Stan (2011). LeBow, Richard; Dobos, Corina; Kansteiner, Wulf; Fogu, Claudio (ред.). Politics of Memory in Post-Communist Europe. Zeta Books. с. 201. ISBN .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Venko Markovski 21 lipnya 2024 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den Venko Markovski bolgarska ta mak Venko Markovski narodivsya yak Veniyamin Milanov Toshev bolg Veniyamin Milanov Toshev translit Veniyamin Milanov Toshev mak Veniamin Milanov Toshev translit Veniamin Milanov Tosev 5 bereznya 1915 7 sichnya 1988 buv bolgarskim i makedonskim pismennikom poetom ta komunistichnim politikom Venko MarkovskiNarodivsya5 bereznya 1915 1915 03 05 1 Skop ye Q28976991 Korolivstvo SerbiyaPomer7 sichnya 1988 1988 01 07 72 roki Sofiya BolgariyaPohovannyadKrayina Yugoslaviya BolgariyaDiyalnistpismennik politik poetAlma materSofijskij universitet Svyatogo Klimenta OhridskogoZnannya movmakedonska i bolgarskaChlenstvoBolgarska akademiya naukPosadadeputat Narodnih zboriv Bolgariyi d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d i deputat Narodnih zboriv Bolgariyi d Ditid i dAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 5 bereznya 1915 roku u Skop ye Korolivstvo Serbiyi nini Pivnichna Makedoniya Markovski zakinchiv serednyu osvitu u Skop ye a potim navchavsya na kafedri slov yanskoyi filologiyi v Sofiyi Markovski buv chlenom Makedonskoyi literaturnoyi grupi zasnovanoyi v Skop ye v 1931 roci Vin ye vazhlivoyu postattyu v suchasnij makedonskij literaturi oskilki u 1938 roci vin opublikuvav pershu suchasnu knigu napisanu na nestandartizovanij makedonskij movi Narodni bigori Girkota narodu Pochinayuchi z 1938 roku vin brav uchast u Makedonskomu literaturnomu koli v Sofiyi vtilyuyuchi u sebe ideologiyu makedonizmu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u 1941 roci vin buv vislanij v konctabir Enikoj bolgarskoyu policiyeyu yak komunistichnij aktivist U 1943 1944 rokah vin buv yugoslavskim partizanom u Makedoniyi razom iz druzhinoyu i p yatirichnim sinom Milem Vin napisav deyaki z najpopulyarnishih partizanskih marshiv Yugoslavskih partizaniv Markovski brav uchast v Komunistichnomu oporovi v Vardarskij Makedoniyi j buv aktivnoyu politichnoyu postattyu v socialistichnij Makedoniyi U period z 1944 po 1945 roki Markovski buv prisutnij na troh komisiyah z kodifikaciyi makedonskoyi abetki yaki buli organizovani ANON Yak vin zgadav cherez bagato rokiv vin namagavsya vklyuchiti literu yirik do kodifikaciyi makedonskoyi abetki cya litera takozh vikoristovuvalasya v standartnij bolgarskij orfografiyi dlya poznachennya serednoperednoyatnogo nedzvinkogo golosnogo IPA ɤ sho ye poshirenim u bagatoh makedonskih dialektah dzherelo ale vidsutnya u serbskij abetci Odnak poziciya Blazhe Koneski peremogla i tomu litera yirik vidsutnya v makedonskij orfografiyi Markovski vidkrito pidtrimuvav Kominform i buv uv yaznenij v internatnomu tabori v pislya vislannya Yugoslaviyi z Kominformu U sichni 1956 roku Markovskogo znovu uv yaznili cogo razu vin vidbuvav p yatirichnij termin vazhkoyi praci u v yaznici na znamenitomu ostrovi Golij Ostriv u Adriatichne more pid imenem Veniyamin Milanov Toshev za publikaciyu Suchasni paradoksi u serbohorvatskij movi I za jogo simpatiyi do Radyanskogo Soyuzu U 1965 roci vin buv zvilnenij z Gologo Ostrovu pislya tisku na Yugoslaviyu z boku Todora Zhivkova i pereyihav do Bolgariyi U 1968 roci jogo sim yu vislali z Bolgariyi Markovskogo prijnyali bolgarski lyudi i vin skoro pochav publikuvati bolgarskoyu movoyu Bagato z jogo virshiv buli politichnogo harakteru i proslavlyali Bolgariyu Vin takozh pisav virshi soneti publikuyuchi tri knigi virshovanih vinciv prisvyachenih riznim istorichnim postatyam Markovski takozh napisav Sagu pro zapoviti istoriyu Bolgariyi u virshah zagalom 44 444 virshi Venko Markovski buv chlenom Bolgarskogo pismennickogo soyuzu chlenom Bolgarskoyi akademiyi nauk 1979 rik i buv nagorodzhenij najvishimi bolgarskimi ordenami sered yakih Geroj Socialistichnoyi Praci 1975 rik i Geroj Bolgariyi 1985 rik Vin buv chlenom dekilkoh parlamentiv z 1971 roku do svoyeyi smerti v 1988 roci Cherez jogo tvori napisani bolgarskoyu movoyu Markovskogo viznali zradnikom makedonskogo narodu i v 1975 roci vin perebuvav pid zahistom bolgarskoyi tayemnoyi sluzhbi oskilki vvazhalosya sho yugoslavska tayemna policiya UDBA gotuye zamah na jogo zhittya Lishe za sim dniv do svoyeyi smerti Markovski zayaviv u interv yu dlya Bolgarske nacionalne telebachennya sho etnichni makedonci ta makedonska mova ye naslidkom zmovi Kominternu Venko Markovski pomer 7 sichnya 1988 roku v Sofiyi u vici 72 roki Tvori ta poglyadiMarkovski opublikuvav svoyi roboti yak na bolgarskij tak i na makedonskij Pislya pereyizdu do Bolgariyi vin pidtrimuvav poziciyu shodo makedonskogo pitannya U svoyij knizi 1981 roku Krov tovstisha za vodi vin prosiv vibachennya za svoyu uchast u MR Makedoniyi ta zayaviv pro svoyu bolgarsku identichnist U svoyij knizi 1984 roku Golij Ostriv Ostriv Smerti vin opisav svij dosvid u Golomu Ostrovi ta obstavini utrimannya v yazniv tam Vin takozh stverdzhuvav sho makedonska identichnist ye bolgarskim regionalizmom Jogo poeziyu makedonskoyu movoyu kritikuvav bolgarskij antikomunistichnij opozicioner pershih rokiv pislya Drugoyi svitovoyi vijni bg u statti u svoyij gazetnij kolonci Mali j malenki yak malenki verblyudi pid nazvoyu Malenka poeziya malenkogo poeta de jogo virshi buli viznacheni yak antibolgarski ta stvoreni z metoyu politichnoyi propagandi zasudzheno jogo priznachennya do derzhavnoyi spilki pismennikiv komunistichnim funkcionerom Todorom Pavlovim a ideologichna osnova Yugoslavskoyi Respubliki Makedoniya shodo vidmovi vid bolgarskoyi minule yiyi miscevogo slov yanskogo naselennya porivnyuvalosya iz zaperechennyam i zhorstokim lihosli v ya batka sinom yakij zalishiv ridnij dim SpadshinaJogo druzhinoyu bula Filimena i u nih bulo dvoye ditej sered yakih pismennik 1939 1975 i vikladach pianino Sultana Jogo dvoye onukiv pioner Internetu i zhurnalist Igor Markovskij Protyagom svogo zhittya Markovski buv prihilnikom blizkih kulturnih i politichnih zv yazkiv mizh Makedoniyeyu ta Bolgariyeyu Pislya otrimannya nezalezhnosti Pivnichnoyi Makedoniyi vin buv reabilitovanij i makedonski istoriki zayavili sho vin vnis velikij vnesok u makedonsku nacionalnu spravu popri jogo probolgarski poglyadi BibliografiyaCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Dimitar Bechev 2019 Historical Dictionary of North Macedonia vid 2nd Rowman amp Littlefield s 195 ISBN 9781538119624 Dontchev Daskalov Roumen Marinov Tchavdar 2013 Entangled Histories of the Balkans Volume One National Ideologies and Language Policies Balkan Studies Library BRILL s 453 454 ISBN 978 9004250765 Segel Harold red 2012 The Walls Behind the Curtain East European Prison Literature 1945 1990 University of Pittsburgh Press s 81 ISBN 9780822978022 Markovska Sultana Serpen 2007 Pravda pro zhittya i tvorchist Venko Markovskogo Istini za zhivota i deloto na Venko Markovski Bolgariya Makedoniya s 4 ISSN 1312 0875 Chris Kostov 2010 Contested Ethnic Identity The Case of Macedonian Immigrants in Toronto 1900 1996 Peter Lang s 88 ISBN 9783034301961 Miteva Yuliya 2001 Ideya pro movu v makedonskomu literaturnomu koli estetichni ta ideologichni aspekti Veliko Trnovo Litera Pamela Ballinger 2003 History in Exile Memory and Identity at the Borders of the Balkans Princeton University Press s 109 ISBN 9780691086972 Ivo Banac 2018 With Stalin against Tito Cominformist Splits in Yugoslav Communism Cornell University Press s 200 ISBN 9781501720833 Kak e szdaden makedonskiyat ezik Mihail Neamtu Marius Stan 2011 LeBow Richard Dobos Corina Kansteiner Wulf Fogu Claudio red Politics of Memory in Post Communist Europe Zeta Books s 201 ISBN 9789731997865

Дата публікації:
Топ