Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великоднє повстання (ірл. Éirí Amach na Cásca, англ. Easter Rising) — повстання, що відбулося на Великдень 1916 року (з 24 до 30 квітня) в Ірландії, зокрема в м. Дублін за незалежність Ірландії від Великої Британії та створення Ірландської республіки. Повстання було розгромлене британськими військами, його керівники і багато учасників були страчені.
Передумови
Ірландія увійшла до складу Великої Британії в 1801 році як складова частина Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії. При цьому Ірландія втратила власний парламент, натомість отримавши представництво в британському. Це з самого початку викликало протест національно-патріотичних кіл, які виступали проти подібного союзу. Впродовж століття вони не могли добитись автономізації Ірландії ні конституційним ні революційним шляхом.
Англійці запровадили на острові жорсткий окупаційний режим, намагаючись придушити будь-які спроби боротьби ірландців за незалежність. На початок ХХ століття була вже майже витіснена з ужитку ірландська (гельська) мова, замість неї запроваджували англійську. Релігією більшості ірландців залишався католизизм, наперекір якому насаджували англіканство.
У листопаді 1913 року в Дубліні поет Патрік Пірс створив Ірландське Республіканське Братство, воєнізовану організацію, покликану "забезпечити права і свободи всіх людей Ірландії"; до нього входили представники різних політичних уподобань. Того ж року в Дубліні на базі профспілкових організацій була створена Ірландська цивільна армія. У вересні 1914 року, через місяць після вступу Британії в Першу світову війну, Ірландське Республіканське Братство ухвалило рішення розпочати підготовку до повстання за незалежність Ірландії.
У 1916 році в Європі тривала Перша світова війна. Ірландське суспільство щодо участі Ірландії у війні, як частини Сполученого королівства було розколоте. Одна частина вважала, що ірландці мають активно підтримати Велику Британію у війні — з надією на те, що британський уряд після перемоги надасть Ірландії гомрул. Інша частина ірландського суспільства була проти участі ірландців у цій війні і закликала здійняти повстання за незалежність Ірландії. Як сказав один з лідерів борців за свободу Ірландії: «Якщо вам кортить узяти в руки гвинтівку, якщо ви прагнете боротися за власну державу, то краще воювати за власну країну, а не за здирницьку імперію».
На початку 1916 року відбувався інтенсивний набір до британської армії, в Ірландії були створені загони волонтерів, що почали військову підготовку нібито для участі в британській армії. Британський уряд занепокоївся цим, бо розумів, що волонтери можуть підняти повстання. Але роззброювати і розформувати їх не наважився.
Тим часом національно-визвольне підпілля почало підготовку до повстання. Керівники підпілля — Джеймс Конноллі, Падріґ Пірс, Томас Кларк вимагали прискорити повстання — вони боялися, що британська розвідка розкриє їхні плани. Керівники підпілля призначили початок повстання на Великдень — 23 квітня.
Між керівниками повстання не було одностайності — більшість виступали за незалежну республіку, проте окремі керівники планували після перемоги створити королівство Ірландія і запросити на престол Йоахіма — прусського принца. Деякі керівники повстання боялися, що Дж. Коннолі вчинить якийсь необачний вчинок і взяли його під варту. І тільки протест Громадської армії та графині Маркевич змусили їх його відпустити. Рішення про початок повстання зберігали у такій таємниці, що навіть лідери руху за незалежність Ірландії, як-от Артур Ґріффіт, Бульмер Гобсон, Зе О'Раггіллі, Еойн ма Нілл нічого не знали про це. Таємна рада призначила Пірса головнокомандувачем повстання, а Томас Макдона повідомив про плани своєму помічникові Еймону де Валера. Початок повстання перенесли на 24 квітня — понеділок, бо очікували, що з міста виїде багато британських офіцерів. Планувалося, що повстання буде одночасно і в Дубліні, і в інших частинах країни, також акцентувалося на захопленні основних стратегічних об'єктів. За тиждень до повстання було створено Тимчасовий революційний уряд з 7 осіб і надруковано Декларацію про незалежність Ірландської республіки, яку підписали всі 7 членів Тимчасового революційного уряду: Томас Кларк, Падріг Пірс, Шон Макдермотт, Томас Макдона, Імон Кент, Джеймс Конноллі, Джозеф Планкетт. Деякі керівники повстання підтримували через територію Сполучених Штатів контакти з Німецькою імперією, яка вислала для допомоги повстанцям 20 000 гвинтівок на кораблі «Ауд», але корабель був потоплений британським флотом. Ніхто з керівників повстання не знав про перехоплення корабля «Ауд». Це стало відомо тільки напередодні повстання. Деякі керівники вирішили скасувати повстання, однак було вирішено дотримуватися попереднього плану.
Хід постання
24 квітня 1200 добровольців і 200 вояків Громадської армії відгукнулися на заклик до повстання. Вони йшли Дубліном маршем невеликими групами у синіх ірландських одностроях. На озброєнні були старі британські гвинтівки — куплені або вкрадені у британських солдатів. Повстанці захопили поштамт. Британські солдати, що охороняли будівлю здалися без бою. Над поштамтом підняли прапори, які пошила графиня Маркевич: зелений прапор із написом «Ірландська республіка», ірландський трикольор і прапор, на якому було зображено плуг і зорі. Пірс вийшов із поштамту і проголосив декларацію про незалежність Ірландської республіки й опісля, повстанці забарикадувалися у поштамті. Крім нього, також були захоплені інші будівлі міста. Після важкого бою четвертий батальйон повстанців під командою Імона Кента та Катала Бруа після важкого бою зайняв Саус-Дублін-Юніон на пагорбі Браун. Батальйон Еймона де Валери зайняв Боландс-Мілл. Ще один загін волонтерів захопив склад із боєприпасами у Фенікс-парку. Але Дублінський замок лишився під контролем британської влади. Коли в Лондоні довідалися про повстання, до Дубліна терміново перекинули дві британські бригади і чисельність британських військ перевищила 5000 солдатів. Британці зайняли Триніті-коледж і почали звідти з гармат обстрілювати позиції повстанців. Річкою рухався британський військовий корабель, що теж вів гарматний обстріл позицій повстанців. Почалися важкі бої по всьому місту. Багато будівель було зруйновано британською артилерією, в місті палали пожежі.
Під час боїв до повстанців приєднувалося чимало цивільних осіб — добровольців. У тому числі людей інших національностей — не ірландців. Так, до поштамту прийшло двоє рибалок — фін і швед, які майже не знали англійської мови. Вони пояснили, що теж хочуть боротися за свободу Ірландії. Їм видали гвинтівки, вони зайняли позиції на даху будинку і вели вогонь по британських солдатах. Серед повстанців були й жінки. Крім відомої графині Маркевич у лавах повстанців були: Мод Ґонн, Катлін Кларк, Нора Коннолі, Айна Коннолі, Айне Сіннт, Мюрель Макдона.
Повстанцям не вистачало набоїв, відчувалася чисельна перевага британців у військовій силі. Повстанці чинили запеклий опір, але поступово втратили всі позиції. Багато поранених повстанців потрапило до полону. Під час повстання в Дубліні втрати становили: з ірландського боку — 200 цивільних вбито і 600 поранено, 64 повстанці вбито і 200 поранено; з британського боку — 134 вбито і 381 поранено. Після придушення повстання було заарештовано 3 500 чоловіків і 8 жінок. За вироком трибуналу 15 заарештованих: Патрік Пірс, Томас Кларк, Томас МакДона, Джозеф Планкетт, Вільям Пірс, Едвард Делі, Майкл О’Ханрахан, Джон МакБрайд, Імон Кент, Майкл Маллін, Шон Гьюстон, Конн Колберт, Джеймс Коннолі та Шон Макдермотт, були розстріляні, Роджер Кейсмент був повішений. Графиню Маркевич засудили до страти, але потім вирок було замінено на довічні каторжні роботи. Загалом до страти засудили 94 особи, але потім більшість було помилувано.
Після того як в Ірландії довідалися про страти заарештованих Ірландією, пройшла хвиля обурення британською владою і захоплення героїзмом повстанців.
Великоднє повстання в культурі
Великий ірландський поет, лауреат Нобелівської премії з літератури Вільям Батлер Єйтс присвятив повстанню свій твір «Великдень 1916 року» («Easter 1916») де є слова, що стали відомими на весь світ: «Народилась жахлива краса» («A terrible Beauty is born»).
Події ірландського Великоднього повстання стали основою роману відомої ірландської письменниці Айріс Мердок «Червоне і зелене», де описано події напередодні повстання через призму кількох ірландських сімей.
У 1919 році під впливом Великоднього повстання ірландський священник із Ньюкасла написав пісню «The Foggy Dew» («Роса туману») яка стала дуже популярною як в Ірландії, так і за її межами і стала гімном Ірландської республіканської армії (ІРА).
1947 року французький письменник Ремон Кено опублікував роман-містифікацію про ірландське повстання у британському Дубліні 1916 року — "З жінками по-доброму не можна".
Символом повстання стали квіти кали білої (Zantedeschia aethiopica).
Примітки
- Siobhán McCarthy (17 червня 2012), , архів оригіналу за 12 березня 2017, процитовано 10 березня 2017
- . Ireland Calling (брит.). Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 19 червня 2019.
Джерела
- МакКормак Дж. Історія Ірландії. — К.: Юніверс, 2006. — С. 210—224.
Посилання
- Великоднє повстання 1916 // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Ігор Мельник. Великоднє повстання в Дубліні // Zbruch, 24.04.2016 [ 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikodnye povstannya irl Eiri Amach na Casca angl Easter Rising povstannya sho vidbulosya na Velikden 1916 roku z 24 do 30 kvitnya v Irlandiyi zokrema v m Dublin za nezalezhnist Irlandiyi vid Velikoyi Britaniyi ta stvorennya Irlandskoyi respubliki Povstannya bulo rozgromlene britanskimi vijskami jogo kerivniki i bagato uchasnikiv buli stracheni Deklaraciya pro nezalezhnist Irlandskoyi respubliki progoloshena povstancyami Tomas Klark irlandskij respublikanec odin z kerivnikiv povstannya Budinok poshtamtu v Dublini primishennya za yake tochilisya najzhorstokishi boyi Odin z praporiv povstanciv sho buv poshitij grafineyu Markevich i pidnyatij nad poshtamtomPeredumoviIrlandiya uvijshla do skladu Velikoyi Britaniyi v 1801 roci yak skladova chastina Spoluchenogo Korolivstva Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi Pri comu Irlandiya vtratila vlasnij parlament natomist otrimavshi predstavnictvo v britanskomu Ce z samogo pochatku viklikalo protest nacionalno patriotichnih kil yaki vistupali proti podibnogo soyuzu Vprodovzh stolittya voni ne mogli dobitis avtonomizaciyi Irlandiyi ni konstitucijnim ni revolyucijnim shlyahom Anglijci zaprovadili na ostrovi zhorstkij okupacijnij rezhim namagayuchis pridushiti bud yaki sprobi borotbi irlandciv za nezalezhnist Na pochatok HH stolittya bula vzhe majzhe vitisnena z uzhitku irlandska gelska mova zamist neyi zaprovadzhuvali anglijsku Religiyeyu bilshosti irlandciv zalishavsya katolizizm naperekir yakomu nasadzhuvali anglikanstvo U listopadi 1913 roku v Dublini poet Patrik Pirs stvoriv Irlandske Respublikanske Bratstvo voyenizovanu organizaciyu poklikanu zabezpechiti prava i svobodi vsih lyudej Irlandiyi do nogo vhodili predstavniki riznih politichnih upodoban Togo zh roku v Dublini na bazi profspilkovih organizacij bula stvorena Irlandska civilna armiya U veresni 1914 roku cherez misyac pislya vstupu Britaniyi v Pershu svitovu vijnu Irlandske Respublikanske Bratstvo uhvalilo rishennya rozpochati pidgotovku do povstannya za nezalezhnist Irlandiyi U 1916 roci v Yevropi trivala Persha svitova vijna Irlandske suspilstvo shodo uchasti Irlandiyi u vijni yak chastini Spoluchenogo korolivstva bulo rozkolote Odna chastina vvazhala sho irlandci mayut aktivno pidtrimati Veliku Britaniyu u vijni z nadiyeyu na te sho britanskij uryad pislya peremogi nadast Irlandiyi gomrul Insha chastina irlandskogo suspilstva bula proti uchasti irlandciv u cij vijni i zaklikala zdijnyati povstannya za nezalezhnist Irlandiyi Yak skazav odin z lideriv borciv za svobodu Irlandiyi Yaksho vam kortit uzyati v ruki gvintivku yaksho vi pragnete borotisya za vlasnu derzhavu to krashe voyuvati za vlasnu krayinu a ne za zdirnicku imperiyu Na pochatku 1916 roku vidbuvavsya intensivnij nabir do britanskoyi armiyi v Irlandiyi buli stvoreni zagoni volonteriv sho pochali vijskovu pidgotovku nibito dlya uchasti v britanskij armiyi Britanskij uryad zanepokoyivsya cim bo rozumiv sho volonteri mozhut pidnyati povstannya Ale rozzbroyuvati i rozformuvati yih ne navazhivsya Tim chasom nacionalno vizvolne pidpillya pochalo pidgotovku do povstannya Kerivniki pidpillya Dzhejms Konnolli Padrig Pirs Tomas Klark vimagali priskoriti povstannya voni boyalisya sho britanska rozvidka rozkriye yihni plani Kerivniki pidpillya priznachili pochatok povstannya na Velikden 23 kvitnya Mizh kerivnikami povstannya ne bulo odnostajnosti bilshist vistupali za nezalezhnu respubliku prote okremi kerivniki planuvali pislya peremogi stvoriti korolivstvo Irlandiya i zaprositi na prestol Joahima prusskogo princa Deyaki kerivniki povstannya boyalisya sho Dzh Konnoli vchinit yakijs neobachnij vchinok i vzyali jogo pid vartu I tilki protest Gromadskoyi armiyi ta grafini Markevich zmusili yih jogo vidpustiti Rishennya pro pochatok povstannya zberigali u takij tayemnici sho navit lideri ruhu za nezalezhnist Irlandiyi yak ot Artur Griffit Bulmer Gobson Ze O Raggilli Eojn ma Nill nichogo ne znali pro ce Tayemna rada priznachila Pirsa golovnokomanduvachem povstannya a Tomas Makdona povidomiv pro plani svoyemu pomichnikovi Ejmonu de Valera Pochatok povstannya perenesli na 24 kvitnya ponedilok bo ochikuvali sho z mista viyide bagato britanskih oficeriv Planuvalosya sho povstannya bude odnochasno i v Dublini i v inshih chastinah krayini takozh akcentuvalosya na zahoplenni osnovnih strategichnih ob yektiv Za tizhden do povstannya bulo stvoreno Timchasovij revolyucijnij uryad z 7 osib i nadrukovano Deklaraciyu pro nezalezhnist Irlandskoyi respubliki yaku pidpisali vsi 7 chleniv Timchasovogo revolyucijnogo uryadu Tomas Klark Padrig Pirs Shon Makdermott Tomas Makdona Imon Kent Dzhejms Konnolli Dzhozef Plankett Deyaki kerivniki povstannya pidtrimuvali cherez teritoriyu Spoluchenih Shtativ kontakti z Nimeckoyu imperiyeyu yaka vislala dlya dopomogi povstancyam 20 000 gvintivok na korabli Aud ale korabel buv potoplenij britanskim flotom Nihto z kerivnikiv povstannya ne znav pro perehoplennya korablya Aud Ce stalo vidomo tilki naperedodni povstannya Deyaki kerivniki virishili skasuvati povstannya odnak bulo virisheno dotrimuvatisya poperednogo planu Hid postannya24 kvitnya 1200 dobrovolciv i 200 voyakiv Gromadskoyi armiyi vidguknulisya na zaklik do povstannya Voni jshli Dublinom marshem nevelikimi grupami u sinih irlandskih odnostroyah Na ozbroyenni buli stari britanski gvintivki kupleni abo vkradeni u britanskih soldativ Povstanci zahopili poshtamt Britanski soldati sho ohoronyali budivlyu zdalisya bez boyu Nad poshtamtom pidnyali prapori yaki poshila grafinya Markevich zelenij prapor iz napisom Irlandska respublika irlandskij trikolor i prapor na yakomu bulo zobrazheno plug i zori Pirs vijshov iz poshtamtu i progolosiv deklaraciyu pro nezalezhnist Irlandskoyi respubliki j opislya povstanci zabarikaduvalisya u poshtamti Krim nogo takozh buli zahopleni inshi budivli mista Pislya vazhkogo boyu chetvertij bataljon povstanciv pid komandoyu Imona Kenta ta Katala Brua pislya vazhkogo boyu zajnyav Saus Dublin Yunion na pagorbi Braun Bataljon Ejmona de Valeri zajnyav Bolands Mill She odin zagin volonteriv zahopiv sklad iz boyepripasami u Feniks parku Ale Dublinskij zamok lishivsya pid kontrolem britanskoyi vladi Koli v Londoni dovidalisya pro povstannya do Dublina terminovo perekinuli dvi britanski brigadi i chiselnist britanskih vijsk perevishila 5000 soldativ Britanci zajnyali Triniti koledzh i pochali zvidti z garmat obstrilyuvati poziciyi povstanciv Richkoyu ruhavsya britanskij vijskovij korabel sho tezh viv garmatnij obstril pozicij povstanciv Pochalisya vazhki boyi po vsomu mistu Bagato budivel bulo zrujnovano britanskoyu artileriyeyu v misti palali pozhezhi Pid chas boyiv do povstanciv priyednuvalosya chimalo civilnih osib dobrovolciv U tomu chisli lyudej inshih nacionalnostej ne irlandciv Tak do poshtamtu prijshlo dvoye ribalok fin i shved yaki majzhe ne znali anglijskoyi movi Voni poyasnili sho tezh hochut borotisya za svobodu Irlandiyi Yim vidali gvintivki voni zajnyali poziciyi na dahu budinku i veli vogon po britanskih soldatah Sered povstanciv buli j zhinki Krim vidomoyi grafini Markevich u lavah povstanciv buli Mod Gonn Katlin Klark Nora Konnoli Ajna Konnoli Ajne Sinnt Myurel Makdona Povstancyam ne vistachalo naboyiv vidchuvalasya chiselna perevaga britanciv u vijskovij sili Povstanci chinili zapeklij opir ale postupovo vtratili vsi poziciyi Bagato poranenih povstanciv potrapilo do polonu Pid chas povstannya v Dublini vtrati stanovili z irlandskogo boku 200 civilnih vbito i 600 poraneno 64 povstanci vbito i 200 poraneno z britanskogo boku 134 vbito i 381 poraneno Pislya pridushennya povstannya bulo zaareshtovano 3 500 cholovikiv i 8 zhinok Za virokom tribunalu 15 zaareshtovanih Patrik Pirs Tomas Klark Tomas MakDona Dzhozef Plankett Vilyam Pirs Edvard Deli Majkl O Hanrahan Dzhon MakBrajd Imon Kent Majkl Mallin Shon Gyuston Konn Kolbert Dzhejms Konnoli ta Shon Makdermott buli rozstrilyani Rodzher Kejsment buv povishenij Grafinyu Markevich zasudili do strati ale potim virok bulo zamineno na dovichni katorzhni roboti Zagalom do strati zasudili 94 osobi ale potim bilshist bulo pomiluvano Pislya togo yak v Irlandiyi dovidalisya pro strati zaareshtovanih Irlandiyeyu projshla hvilya oburennya britanskoyu vladoyu i zahoplennya geroyizmom povstanciv Velikodnye povstannya v kulturiVelikij irlandskij poet laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi Vilyam Batler Yejts prisvyativ povstannyu svij tvir Velikden 1916 roku Easter 1916 de ye slova sho stali vidomimi na ves svit Narodilas zhahliva krasa A terrible Beauty is born Podiyi irlandskogo Velikodnogo povstannya stali osnovoyu romanu vidomoyi irlandskoyi pismennici Ajris Merdok Chervone i zelene de opisano podiyi naperedodni povstannya cherez prizmu kilkoh irlandskih simej U 1919 roci pid vplivom Velikodnogo povstannya irlandskij svyashennik iz Nyukasla napisav pisnyu The Foggy Dew Rosa tumanu yaka stala duzhe populyarnoyu yak v Irlandiyi tak i za yiyi mezhami i stala gimnom Irlandskoyi respublikanskoyi armiyi IRA 1947 roku francuzkij pismennik Remon Keno opublikuvav roman mistifikaciyu pro irlandske povstannya u britanskomu Dublini 1916 roku Z zhinkami po dobromu ne mozhna Simvolom povstannya stali kviti kali biloyi Zantedeschia aethiopica PrimitkiSiobhan McCarthy 17 chervnya 2012 arhiv originalu za 12 bereznya 2017 procitovano 10 bereznya 2017 Ireland Calling brit Arhiv originalu za 26 chervnya 2018 Procitovano 19 chervnya 2019 DzherelaMakKormak Dzh Istoriya Irlandiyi K Yunivers 2006 S 210 224 PosilannyaVelikodnye povstannya 1916 Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Igor Melnik Velikodnye povstannya v Dublini Zbruch 24 04 2016 29 kvitnya 2016 u Wayback Machine