Про американського легкоатлета і письменника див. Джеймс Брендан Беннет Конноллі
Джеймс Конноллі | |
---|---|
ірл. Séamas Ó Conghaile англ. James Connolly | |
Народився | 5 червня 1868[1][2][…] Единбург, Шотландія, Сполучене Королівство[4] |
Помер | 12 травня 1916[1][2][3] (47 років) Дублін, Ірландія[d], Сполучене Королівство[4] ·вогнепальне поранення |
Поховання | d[5] |
Країна | Сполучене Королівство |
Діяльність | есперантист, політик, профспілковий діяч |
Знання мов | есперанто і англійська[1] |
Учасник | Перша світова війна |
Роки активності | з 1913 |
Партія | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d і d |
Автограф | |
|
Джеймс Конноллі (ірл. Séamas Ó Conghaile, англ. James Connolly; 5 червня 1868 — 12 травня 1916) — ірландський революціонер, соціаліст. Народився в Единбурзі, в сім'ї ірландських іммігрантів. Незважаючи на те, що Конноллі вже в 11 років довелося полишити школу, з часом він став одним з провідних теоретиків марксизму свого часу. Конноллі також брав активну участь у політичному житті Шотландії й США. Був одним з учасників і організаторів Великоднього повстання 1916 року. Конноллі був одним із семи лідерів, що підписали Прокламацію про створення Ірландської республіки. За участь у повстанні, попри й так смертельне поранення, страчений британською владою одразу після його закінчення.
Дитинство і молодість
Народився 1868 року в Единбурзі у будинку № 107 на вулиці [en]. В той час цей район був свого роду ірландським гетто. Конноллі говорив із шотландським акцентом упродовж усього свого життя.
Батьки Джеймса — Джон Конноллі та Мері Макгінн — були ірландськими іммігрантами-католиками з графства Монахан. Його сім'я переселилася до Шотландії через Великий голод 1840-х років. Сім'я Конноллі жила в жахливій бідності, його батько підпрацьовував візником і двірником, мати Мері померла від хвороби, коли Джеймс був ще зовсім малим. До десяти років він ходив до католицької початкової школи, але сім'я потребувала грошей, і тому вже в одинадцять років Джеймс влаштувався посильним до единбурзької газети. Одначе проблем із грошима це не вирішило, і в 14 років Джеймс записався до британської армії, пішовши туди за прикладом свого старшого брата Джона. Конноллі назвався чужим ім'ям і завищив свій вік, аби його прийняли.
В армії Джеймс Конноллі прослужив сім років, увесь цей час його полк був розквартирований на території батьківщини його сім'ї — Ірландії. За цей час Конноллі довелося стати свідком безлічі випадків утисків і пригноблення ірландців — при чому, зі сторони не лише британської армії, але й англійських землевласників. Читаючи нелегальні прокламації феніїв, він пройнявся радикалізмом і лозунгом незалежності Ірландії, але відзначав те, що вони нехтують соціальними питаннями — бідністю і експлуатацією. У 1890 році Конноллі став дезертиром. Першою причиною цього була новина про те, що його полк відправляють до Індії, а другою — дівчина, ірландська протестантка Ліллі Рейнольдс, з якою він одружився того ж 1890 року.
Конноллі з сім'єю повернулася до Единбургу. Для того, щоб забезпечувати сім'ю, Джеймс працював візником, різноробом. У 1895 році Конноллі зробив спробу відкрити власну шевську майстерню, але швидко збанкрутував через відсутність відповідних навичок. У цей же час він почав брати активну участь у соціалістичному русі.
Борець за права робітників
Активно займаючись самоосвітою і вивчаючи праці Маркса, Конноллі зблизився з соціалістичними колами. Великий вплив на формування світогляду молодого революціонера мали старий комунар у вигнанні Лео Мелліат і Джон Леслі, останній згодом стане для Конноллі найкращим другом. У 1892 році він вступив до Шотландської соціалістичної федерації. Його брат Джон займав у цій організації посаду секретаря. Одного разу на мітингу Джон виголосив промову з вимогами восьмигодинного робочого дня, після чого втратив роботу і, шукаючи нову, був змушений залишити свою посаду. Його місце зайняв Джеймс (на 1895—1896 роки).
Конноллі брав участь в роботі Незалежної лейбористської партії, заснованої [en] 1893 року. У той же період Конноллі захопився новою міжнародною мовою есперанто.
Радикальні переконання дорого коштували Конноллі — його звільнили з посади муніципального службовця, і він почав розмірковувати над еміграцією до Південної Америки, аби прогодувати дружину і двох маленьких дочок. Його друзі звернулися до британських соціалістів із закликом до солідарності, щоб знайти роботу, яка дозволила б йому залишитися в Британії. Як наслідок, у 1896 році Конноллі повідомили, що в Дубліні шукають людину на посаду секретаря Дублінського соціалістичного клубу — це була робота на повний день, платня — фунт на тиждень. Конноллі разом із сім'єю (дружиною і тепер уже трьома доньками: Норою, Моною і Ейден) переїхав до Дубліна.
Під його керівництвом клуб досить швидко перетворився в [en], що ставила собі за мету національне і соціальне визволення Ірландії. Маючи лише кілька десятків молодих активістів, ІСРП, проте, стала першою в Ірландії марксистською організацією. Конноллі, що був її головним теоретиком, відзначаючи недостатність революційного націоналізму, вказував у своїй праці «Надія Ірландії» (Erin's Hope), що вирішення національних завдань неможливе без вирішення завдань класових, а на ірландське питання в епоху імперіалізму відповідь може дати тільки пролетарська революція.
Конноллі розпочав випуск ірландської щотижневої газети «The Worker's Republic», а також був серед засновників британської газети «The Socialist». Остання стала органом Соціалістичної лейбористської партії Великої Британії, яка відкололася від Соціал-демократичної федерації в 1903 році. До СЛП увійшли ліворадикальні однодумці американського соціаліста [en], включно з Джеймсом Конноллі.
Конноллі був провідною фігурою в ірландському протестному русі на рубежі століть. Він активно виступав проти Гомруля — руху за автономію Ірландії, вважаючи його напівзаходом. У 1897 році разом з ірландською актрисою і феміністкою Мод Ґонн ініціював демонстрації проти організованих владою Дубліна урочистостей на честь 60-річчя правління королеви Вікторії, а також проти запланованих візитів членів королівської сім'ї до Ірландії Крім того, Конноллі, Мод Ґонн і Артур Ґріффіт провели дублінські протести проти Англо-бурської війни.
У 1903 році, після декількох турне по США й Шотландії з лекціями (які частково фінансувалися де Леоном), Конноллі з сім'єю знову переїхав — цього разу до Нью-Йорку. У США Конноллі продовжив активну соціалістичну діяльність. Він виступив одним із засновників революційно-синдикалістської профспілки «Індустріальні робітники світу», взяв участь у створенні Ірландської соціалістичної федерації, вступив в Соціалістичну робітничу партію Америки де Леона (1906) і Соціалістичну партію Америки Юджина Дебса (1909). Конноллі заснував і редагував журнал «Harp» («Арфа»), а також написав у США свої головні праці: книги і памфлети «Робітничий клас в історії Ірландії» (Labour in Irish History, 1910), «Праця, національне питання і релігія» (Labour, Nationality, and Religion), «Соціалізм у популярному викладі» (Socialism Made Easy) і «Старе вино в нових бурдюках» (Old Wine in New Bottles).
1910 року Джеймс Конноллі повернувся до Ірландії, де спостерігалося зростання національно-визвольного (партія «Шинн Фейн») і робітничого рухів. Після повернення він став правою рукою Джима Ларкіна, який очолював найбільшу в Ірландії Профспілку транспортників і некваліфікованих робітників. У 1912 році Конноллі і Ларкін заснували ірландську Лейбористську партію як політичне крило Ірландського конгресу тред-юніонів. Під час [ru], Конноллі разом з Ларкіном стали на чолі робітників, що протистояли Вільямові Мерфі й іншим найбільшим роботодавцям Дубліна, очоливши найбільший страйк у серпні 1913 — січні 1914 років. Поліцейські напади на демонстрантів Профспілки транспортників і різноробів спонукали Конноллі і Джека Вайта організувати Ірландську громадянську армію (ІГА) — напіввоєнізовану організацію, покликану захистити робітників у разі фізичних зіткнень із поліцією, охороною, найнятою власниками підприємств, або армією. Після завершення страйку ІГА не припинила свого існування, граючи роль робітничої самооборони.
Боротьба за незалежність Ірландії
У 1914 році почалася Перша світова війна. Під час неї Конноллі змінив вектор своєї активності з профспілкової діяльності на сепаратистську і антибританську. Він виступав проти військового призову в Ірландії і все більше схилявся до думки, що єдиним порятунком від імперіалістичної війни стане революція, збройне повстання. Після від'їзду Ларкіна до США для збору коштів, Конноллі в 1915 році став головою профспілки транспортників і різноробів, як і в ІГА. Він публічно проводив військові маневри й критикував керівництво «ірландських добровольців» (воєнізованого крила «Шинн Фейн») за пасивність. На будівлі профспілок у Дубліні було підняте гасло «Ми не служимо ні королю, ні кайзеру, а Ірландії».
Усі ці дії привернули увагу [en] (ІРБ) — ще однієї сепаратистської організації. Зрештою, ІРБ та ІГА вдалося домовитися про спільний виступ на Великдень 1916 року. Конноллі разом із Джозефом Планкеттом і Шоном Макдермоттом брав активну участь у фінальній підготовці до повстання. Окрім нього, у повстанні взяли участь близько 250 членів ІГА. Конноллі також став одним з авторів «Прокламації про незалежність Ірландії» і одним із семи членів Тимчасового уряду, що підписали її.
Після проголошення Прокламації, Конноллі був призначений віце-президентом Тимчасового уряду. Як і більшість інших членів Тимчасового уряду, під час повстання він розташовувався на Головпоштамті. Конноллі, крім цього, був призначений командувачем дублінської бригади республіканської армії, і тому брав участь в керуванні військами. Уже наступного дня після початку повстання, в країні було оголошено воєнний стан, а в Дублін були стягнуті британські війська. Головпоштамт було потужно обстріляно з артилерії. У четвер, до того, як було прийнято рішення залишити Головпоштамт і перебратися на Мур-стріт, Конноллі отримав серйозне поранення в ногу, але продовжував командувати військами. Після того, як було прийнято рішення про капітуляцію, Конноллі сказав своїм соратникам: «Не хвилюйтеся. Розстріляють тільки тих, хто підписав Прокламацію, решту відпустять».
Через своє поранення Конноллі знаходився в окремій кімнаті у в'язниці Кілменхем. Військово-польовий суд засудив його до смертної кари і, незважаючи на свідчення лікарів, що поранення смертельне, вирок був затверджений. 12 травня 1916 року Конноллі принесли на ношах (ходити він не міг) у тюремний двір, де він висповідався. Попросивши сповідника молитися за солдатів розстрільної команди, Конноллі додав: «Я молитимуся за всіх людей, які виконують свій обов'язок згідно зі своїми переконаннями». Оскільки стояти він не міг, Конноллі прив'язали до стільця, після чого розстріляли. Його тіло, разом із тілами інших повстанців, було поховане в братській могилі.
Жорстокість, з якою уряд розправився із лідерами повстанців — особливо це стосувалося пораненого Конноллі — викликала масове співчуття серед ірландців, багато з яких досить скептично поставилися до ідеї повстання. Після розстрілу Конноллі, прем'єр-міністр Герберт Асквіт наказав припинити страти — громадська думка не схвалила їх ні в самій Британії, ні в США.
Пам'ять
Джеймс Конноллі був одним з основоположників робітничого руху в Ірландії і його видатним діячем у всьому світі. Він був членом Другого інтернаціоналу, одним із засновників Лейбористської партії Ірландії й організації «Індустріальні робітники світу». Багато з його ідей вплинули на Джона Макліна, засновника Шотландської робітничої республіканської партії.
Джеймсу Конноллі встановлені пам'ятники у Чикаґо й Дубліні, а також бюст у місті Трой, штат Нью-Йорк.
Джон Леннон ув інтерв'ю 1972 року розповів, що пісню «Woman Is the Nigger of the World» він написав, будучи натхненним фразою Джеймса Конноллі «Жінка-робітниця — рабиня раба».
У Дубліні на честь Конноллі названий [en] і [en].
В опиті Бі-Бі-Сі «100 найвизначніших британців», яке було проведене в 2002 році, Конноллі зайняв 64-е місце.
Статті, перекладені українською
- Джеймс Коннолі. Соціалізм і націоналізм [ 9 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118521837 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- http://opwdublincommemorative.ie/arbour-hill/learn-more/
- Ó Cathasaigh, Aindrias. 1996. An Modh Conghaileach: Cuid sóisialachais Shéamais Uí Chonghaile. Dublin: Coiscéim,
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- Donal Nevin. «James Connolly: A Full Life», 2005. — p 636. Gill and Macmillan,
- C.N.Trueman. James Connolly. [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Ireland 1845 To 1922
- Reeve Carl. James Connolly and the United States: the road to the 1916 Irish rebellion. [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — Atlantic Highlands, N.J.: Humanities Press, 1978. — P. 10. — .
- Levenson Samuel. James Connolly: a biography. [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.] — London: Martin Brian and O'Keeffe, 1973. — .
- McCartan, Eugene The man looking over our shoulder [ 2012-10-07 у Wayback Machine.].
- Mac Thomáis, Shane Remembering the Past — James Connolly [ 12 березня 2012 у Wayback Machine.]. anphoblacht.com.
- James Connolly 1868—1916 [ 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2007. Процитовано 8 жовтня 2016.
- John Horan. James Connolly: A Biography [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Kilmainham Gaol in Dublin [ 18 квітня 2017 у Wayback Machine.].
- Golway Terry. For the Cause of Liberty: A Thousand Years of Ireland's Heroes. — Simon and Schuster, 2012.
- James Connolly [ 1 вересня 2016 у Wayback Machine.] (англ.
- Arbour Hill Cemetery [ 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- Aftermath [ 1 вересня 2016 у Wayback Machine.].
- The executions [ 28 серпня 2016 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 11 травня 2008. Процитовано 8 жовтня 2016.
- Television interview, 11 May 1972. The Dick Cavett Show: John and Yoko collection [videorecording] DVD 2005,
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Джеймс Конноллі |
- Сергій Іщенко. Червоний прапор над зеленим островом
- . на сайті . Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 8 жовтня 2016.
- (PDF). на сайті Ірландської національної бібліотеки. Архів оригіналу (PDF) за 10 жовтня 2016. Процитовано 26 лютого 2015.
- Сергій Іщенко. Червоний прапор над зеленим островом [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro amerikanskogo legkoatleta i pismennika div Dzhejms Brendan Bennet Konnolli Dzhejms Konnolliirl Seamas o Conghaile angl James ConnollyNarodivsya 5 chervnya 1868 1868 06 05 1 2 Edinburg Shotlandiya Spoluchene Korolivstvo 4 Pomer 12 travnya 1916 1916 05 12 1 2 3 47 rokiv Dublin Irlandiya d Spoluchene Korolivstvo 4 vognepalne poranennyaPohovannya d 5 Krayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnist esperantist politik profspilkovij diyachZnannya mov esperanto i anglijska 1 Uchasnik Persha svitova vijnaRoki aktivnosti z 1913Partiya dU shlyubi z dDiti d i dAvtografVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Dzhejms Konnolli irl Seamas o Conghaile angl James Connolly 5 chervnya 1868 18680605 12 travnya 1916 irlandskij revolyucioner socialist Narodivsya v Edinburzi v sim yi irlandskih immigrantiv Nezvazhayuchi na te sho Konnolli vzhe v 11 rokiv dovelosya polishiti shkolu z chasom vin stav odnim z providnih teoretikiv marksizmu svogo chasu Konnolli takozh brav aktivnu uchast u politichnomu zhitti Shotlandiyi j SShA Buv odnim z uchasnikiv i organizatoriv Velikodnogo povstannya 1916 roku Konnolli buv odnim iz semi lideriv sho pidpisali Proklamaciyu pro stvorennya Irlandskoyi respubliki Za uchast u povstanni popri j tak smertelne poranennya strachenij britanskoyu vladoyu odrazu pislya jogo zakinchennya Ditinstvo i molodistNarodivsya 1868 roku v Edinburzi u budinku 107 na vulici en V toj chas cej rajon buv svogo rodu irlandskim getto Konnolli govoriv iz shotlandskim akcentom uprodovzh usogo svogo zhittya Batki Dzhejmsa Dzhon Konnolli ta Meri Makginn buli irlandskimi immigrantami katolikami z grafstva Monahan Jogo sim ya pereselilasya do Shotlandiyi cherez Velikij golod 1840 h rokiv Sim ya Konnolli zhila v zhahlivij bidnosti jogo batko pidpracovuvav viznikom i dvirnikom mati Meri pomerla vid hvorobi koli Dzhejms buv she zovsim malim Do desyati rokiv vin hodiv do katolickoyi pochatkovoyi shkoli ale sim ya potrebuvala groshej i tomu vzhe v odinadcyat rokiv Dzhejms vlashtuvavsya posilnim do edinburzkoyi gazeti Odnache problem iz groshima ce ne virishilo i v 14 rokiv Dzhejms zapisavsya do britanskoyi armiyi pishovshi tudi za prikladom svogo starshogo brata Dzhona Konnolli nazvavsya chuzhim im yam i zavishiv svij vik abi jogo prijnyali V armiyi Dzhejms Konnolli prosluzhiv sim rokiv uves cej chas jogo polk buv rozkvartirovanij na teritoriyi batkivshini jogo sim yi Irlandiyi Za cej chas Konnolli dovelosya stati svidkom bezlichi vipadkiv utiskiv i prignoblennya irlandciv pri chomu zi storoni ne lishe britanskoyi armiyi ale j anglijskih zemlevlasnikiv Chitayuchi nelegalni proklamaciyi feniyiv vin projnyavsya radikalizmom i lozungom nezalezhnosti Irlandiyi ale vidznachav te sho voni nehtuyut socialnimi pitannyami bidnistyu i ekspluataciyeyu U 1890 roci Konnolli stav dezertirom Pershoyu prichinoyu cogo bula novina pro te sho jogo polk vidpravlyayut do Indiyi a drugoyu divchina irlandska protestantka Lilli Rejnolds z yakoyu vin odruzhivsya togo zh 1890 roku Konnolli z sim yeyu povernulasya do Edinburgu Dlya togo shob zabezpechuvati sim yu Dzhejms pracyuvav viznikom riznorobom U 1895 roci Konnolli zrobiv sprobu vidkriti vlasnu shevsku majsternyu ale shvidko zbankrutuvav cherez vidsutnist vidpovidnih navichok U cej zhe chas vin pochav brati aktivnu uchast u socialistichnomu rusi Borec za prava robitnikivPam yatnik Konnolli v Dublini Aktivno zajmayuchis samoosvitoyu i vivchayuchi praci Marksa Konnolli zblizivsya z socialistichnimi kolami Velikij vpliv na formuvannya svitoglyadu molodogo revolyucionera mali starij komunar u vignanni Leo Melliat i Dzhon Lesli ostannij zgodom stane dlya Konnolli najkrashim drugom U 1892 roci vin vstupiv do Shotlandskoyi socialistichnoyi federaciyi Jogo brat Dzhon zajmav u cij organizaciyi posadu sekretarya Odnogo razu na mitingu Dzhon vigolosiv promovu z vimogami vosmigodinnogo robochogo dnya pislya chogo vtrativ robotu i shukayuchi novu buv zmushenij zalishiti svoyu posadu Jogo misce zajnyav Dzhejms na 1895 1896 roki Konnolli brav uchast v roboti Nezalezhnoyi lejboristskoyi partiyi zasnovanoyi en 1893 roku U toj zhe period Konnolli zahopivsya novoyu mizhnarodnoyu movoyu esperanto Radikalni perekonannya dorogo koshtuvali Konnolli jogo zvilnili z posadi municipalnogo sluzhbovcya i vin pochav rozmirkovuvati nad emigraciyeyu do Pivdennoyi Ameriki abi progoduvati druzhinu i dvoh malenkih dochok Jogo druzi zvernulisya do britanskih socialistiv iz zaklikom do solidarnosti shob znajti robotu yaka dozvolila b jomu zalishitisya v Britaniyi Yak naslidok u 1896 roci Konnolli povidomili sho v Dublini shukayut lyudinu na posadu sekretarya Dublinskogo socialistichnogo klubu ce bula robota na povnij den platnya funt na tizhden Konnolli razom iz sim yeyu druzhinoyu i teper uzhe troma donkami Noroyu Monoyu i Ejden pereyihav do Dublina Pid jogo kerivnictvom klub dosit shvidko peretvorivsya v en sho stavila sobi za metu nacionalne i socialne vizvolennya Irlandiyi Mayuchi lishe kilka desyatkiv molodih aktivistiv ISRP prote stala pershoyu v Irlandiyi marksistskoyu organizaciyeyu Konnolli sho buv yiyi golovnim teoretikom vidznachayuchi nedostatnist revolyucijnogo nacionalizmu vkazuvav u svoyij praci Nadiya Irlandiyi Erin s Hope sho virishennya nacionalnih zavdan nemozhlive bez virishennya zavdan klasovih a na irlandske pitannya v epohu imperializmu vidpovid mozhe dati tilki proletarska revolyuciya Konnolli rozpochav vipusk irlandskoyi shotizhnevoyi gazeti The Worker s Republic a takozh buv sered zasnovnikiv britanskoyi gazeti The Socialist Ostannya stala organom Socialistichnoyi lejboristskoyi partiyi Velikoyi Britaniyi yaka vidkololasya vid Social demokratichnoyi federaciyi v 1903 roci Do SLP uvijshli livoradikalni odnodumci amerikanskogo socialista en vklyuchno z Dzhejmsom Konnolli Konnolli buv providnoyu figuroyu v irlandskomu protestnomu rusi na rubezhi stolit Vin aktivno vistupav proti Gomrulya ruhu za avtonomiyu Irlandiyi vvazhayuchi jogo napivzahodom U 1897 roci razom z irlandskoyu aktrisoyu i feministkoyu Mod Gonn iniciyuvav demonstraciyi proti organizovanih vladoyu Dublina urochistostej na chest 60 richchya pravlinnya korolevi Viktoriyi a takozh proti zaplanovanih vizitiv chleniv korolivskoyi sim yi do Irlandiyi Krim togo Konnolli Mod Gonn i Artur Griffit proveli dublinski protesti proti Anglo burskoyi vijni U 1903 roci pislya dekilkoh turne po SShA j Shotlandiyi z lekciyami yaki chastkovo finansuvalisya de Leonom Konnolli z sim yeyu znovu pereyihav cogo razu do Nyu Jorku U SShA Konnolli prodovzhiv aktivnu socialistichnu diyalnist Vin vistupiv odnim iz zasnovnikiv revolyucijno sindikalistskoyi profspilki Industrialni robitniki svitu vzyav uchast u stvorenni Irlandskoyi socialistichnoyi federaciyi vstupiv v Socialistichnu robitnichu partiyu Ameriki de Leona 1906 iSocialistichnu partiyu Ameriki Yudzhina Debsa 1909 Konnolli zasnuvav i redaguvav zhurnal Harp Arfa a takozh napisav u SShA svoyi golovni praci knigi i pamfleti Robitnichij klas v istoriyi Irlandiyi Labour in Irish History 1910 Pracya nacionalne pitannya i religiya Labour Nationality and Religion Socializm u populyarnomu vikladi Socialism Made Easy i Stare vino v novih burdyukah Old Wine in New Bottles 1910 roku Dzhejms Konnolli povernuvsya do Irlandiyi de sposterigalosya zrostannya nacionalno vizvolnogo partiya Shinn Fejn i robitnichogo ruhiv Pislya povernennya vin stav pravoyu rukoyu Dzhima Larkina yakij ocholyuvav najbilshu v Irlandiyi Profspilku transportnikiv i nekvalifikovanih robitnikiv U 1912 roci Konnolli i Larkin zasnuvali irlandsku Lejboristsku partiyu yak politichne krilo Irlandskogo kongresu tred yunioniv Pid chas ru Konnolli razom z Larkinom stali na choli robitnikiv sho protistoyali Vilyamovi Merfi j inshim najbilshim robotodavcyam Dublina ocholivshi najbilshij strajk u serpni 1913 sichni 1914 rokiv Policejski napadi na demonstrantiv Profspilki transportnikiv i riznorobiv sponukali Konnolli i Dzheka Vajta organizuvati Irlandsku gromadyansku armiyu IGA napivvoyenizovanu organizaciyu poklikanu zahistiti robitnikiv u razi fizichnih zitknen iz policiyeyu ohoronoyu najnyatoyu vlasnikami pidpriyemstv abo armiyeyu Pislya zavershennya strajku IGA ne pripinila svogo isnuvannya grayuchi rol robitnichoyi samooboroni Borotba za nezalezhnist IrlandiyiDiv takozh Velikodnye povstannya U 1914 roci pochalasya Persha svitova vijna Pid chas neyi Konnolli zminiv vektor svoyeyi aktivnosti z profspilkovoyi diyalnosti na separatistsku i antibritansku Vin vistupav proti vijskovogo prizovu v Irlandiyi i vse bilshe shilyavsya do dumki sho yedinim poryatunkom vid imperialistichnoyi vijni stane revolyuciya zbrojne povstannya Pislya vid yizdu Larkina do SShA dlya zboru koshtiv Konnolli v 1915 roci stav golovoyu profspilki transportnikiv i riznorobiv yak i v IGA Vin publichno provodiv vijskovi manevri j kritikuvav kerivnictvo irlandskih dobrovolciv voyenizovanogo krila Shinn Fejn za pasivnist Na budivli profspilok u Dublini bulo pidnyate gaslo Mi ne sluzhimo ni korolyu ni kajzeru a Irlandiyi Usi ci diyi privernuli uvagu en IRB she odniyeyi separatistskoyi organizaciyi Zreshtoyu IRB ta IGA vdalosya domovitisya pro spilnij vistup na Velikden 1916 roku Konnolli razom iz Dzhozefom Plankettom i Shonom Makdermottom brav aktivnu uchast u finalnij pidgotovci do povstannya Okrim nogo u povstanni vzyali uchast blizko 250 chleniv IGA Konnolli takozh stav odnim z avtoriv Proklamaciyi pro nezalezhnist Irlandiyi i odnim iz semi chleniv Timchasovogo uryadu sho pidpisali yiyi Pislya progoloshennya Proklamaciyi Konnolli buv priznachenij vice prezidentom Timchasovogo uryadu Yak i bilshist inshih chleniv Timchasovogo uryadu pid chas povstannya vin roztashovuvavsya na Golovposhtamti Konnolli krim cogo buv priznachenij komanduvachem dublinskoyi brigadi respublikanskoyi armiyi i tomu brav uchast v keruvanni vijskami Uzhe nastupnogo dnya pislya pochatku povstannya v krayini bulo ogolosheno voyennij stan a v Dublin buli styagnuti britanski vijska Golovposhtamt bulo potuzhno obstrilyano z artileriyi U chetver do togo yak bulo prijnyato rishennya zalishiti Golovposhtamt i perebratisya na Mur strit Konnolli otrimav serjozne poranennya v nogu ale prodovzhuvav komanduvati vijskami Pislya togo yak bulo prijnyato rishennya pro kapitulyaciyu Konnolli skazav svoyim soratnikam Ne hvilyujtesya Rozstrilyayut tilki tih hto pidpisav Proklamaciyu reshtu vidpustyat Kimnata v yakij utrimuvali Konnolli Cherez svoye poranennya Konnolli znahodivsya v okremij kimnati u v yaznici Kilmenhem Vijskovo polovij sud zasudiv jogo do smertnoyi kari i nezvazhayuchi na svidchennya likariv sho poranennya smertelne virok buv zatverdzhenij 12 travnya 1916 roku Konnolli prinesli na noshah hoditi vin ne mig u tyuremnij dvir de vin vispovidavsya Poprosivshi spovidnika molitisya za soldativ rozstrilnoyi komandi Konnolli dodav Ya molitimusya za vsih lyudej yaki vikonuyut svij obov yazok zgidno zi svoyimi perekonannyami Oskilki stoyati vin ne mig Konnolli priv yazali do stilcya pislya chogo rozstrilyali Jogo tilo razom iz tilami inshih povstanciv bulo pohovane v bratskij mogili Zhorstokist z yakoyu uryad rozpravivsya iz liderami povstanciv osoblivo ce stosuvalosya poranenogo Konnolli viklikala masove spivchuttya sered irlandciv bagato z yakih dosit skeptichno postavilisya do ideyi povstannya Pislya rozstrilu Konnolli prem yer ministr Gerbert Askvit nakazav pripiniti strati gromadska dumka ne shvalila yih ni v samij Britaniyi ni v SShA Pam yatPam yatnik Konnolli u Chikago Dzhejms Konnolli buv odnim z osnovopolozhnikiv robitnichogo ruhu v Irlandiyi i jogo vidatnim diyachem u vsomu sviti Vin buv chlenom Drugogo internacionalu odnim iz zasnovnikiv Lejboristskoyi partiyi Irlandiyi j organizaciyi Industrialni robitniki svitu Bagato z jogo idej vplinuli na Dzhona Maklina zasnovnika Shotlandskoyi robitnichoyi respublikanskoyi partiyi Dzhejmsu Konnolli vstanovleni pam yatniki u Chikago j Dublini a takozh byust u misti Troj shtat Nyu Jork Dzhon Lennon uv interv yu 1972 roku rozpoviv sho pisnyu Woman Is the Nigger of the World vin napisav buduchi nathnennim frazoyu Dzhejmsa Konnolli Zhinka robitnicya rabinya raba U Dublini na chest Konnolli nazvanij en i en V opiti Bi Bi Si 100 najviznachnishih britanciv yake bulo provedene v 2002 roci Konnolli zajnyav 64 e misce Statti perekladeni ukrayinskoyuDzhejms Konnoli Socializm i nacionalizm 9 veresnya 2016 u Wayback Machine PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118521837 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 http opwdublincommemorative ie arbour hill learn more o Cathasaigh Aindrias 1996 An Modh Conghaileach Cuid soisialachais Sheamais Ui Chonghaile Dublin Coisceim PDF Arhiv originalu PDF za 10 zhovtnya 2016 Procitovano 8 zhovtnya 2016 Donal Nevin James Connolly A Full Life 2005 p 636 Gill and Macmillan ISBN 0 7171 3911 5 C N Trueman James Connolly 14 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Ireland 1845 To 1922 Reeve Carl James Connolly and the United States the road to the 1916 Irish rebellion 10 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Atlantic Highlands N J Humanities Press 1978 P 10 ISBN 978 0 391 00879 3 Levenson Samuel James Connolly a biography 10 zhovtnya 2016 u Wayback Machine London Martin Brian and O Keeffe 1973 ISBN 978 0 85616 130 8 McCartan Eugene The man looking over our shoulder 2012 10 07 u Wayback Machine Mac Thomais Shane Remembering the Past James Connolly 12 bereznya 2012 u Wayback Machine anphoblacht com James Connolly 1868 1916 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 25 veresnya 2007 Procitovano 8 zhovtnya 2016 John Horan James Connolly A Biography 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Kilmainham Gaol in Dublin 18 kvitnya 2017 u Wayback Machine Golway Terry For the Cause of Liberty A Thousand Years of Ireland s Heroes Simon and Schuster 2012 James Connolly 1 veresnya 2016 u Wayback Machine angl Arbour Hill Cemetery 7 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Aftermath 1 veresnya 2016 u Wayback Machine The executions 28 serpnya 2016 u Wayback Machine Arhiv originalu za 11 travnya 2008 Procitovano 8 zhovtnya 2016 Television interview 11 May 1972 The Dick Cavett Show John and Yoko collection videorecording DVD 2005 ISBN 0 7389 3357 0PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Dzhejms Konnolli Sergij Ishenko Chervonij prapor nad zelenim ostrovom na sajti Arhiv originalu za 24 kvitnya 2021 Procitovano 8 zhovtnya 2016 PDF na sajti Irlandskoyi nacionalnoyi biblioteki Arhiv originalu PDF za 10 zhovtnya 2016 Procitovano 26 lyutogo 2015 Sergij Ishenko Chervonij prapor nad zelenim ostrovom 14 zhovtnya 2016 u Wayback Machine