Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Графиня Маркевич англ Constance Georgine Markievicz ірл Constans née Gore Booth вона ж Жоржина Маркевич Констанція Марке

Графиня Маркевич

Графиня Маркевич

Графиня Маркевич — (англ. — Constance Georgine Markievicz, ірл. — Constans née Gore-Booth) — вона ж: Жоржина Маркевич, Констанція Маркевич, уроджена Констанс (Констанція) Джорджина ні Ґор-Бут (1868–1927) — активістка ірландського національно-визвольного руху, була в лавах Шинн Фейн та Фіанна Файл — організацій, що боролись за свободу Ірландії, суфражистка, брала участь в організації Великоднього повстання в Ірландії в 1916 році. За участь у повстанні була приречена до смертної кари, але вирок замінили на довічну каторгу. Була першою жінкою, що була обрана до Британського парламенту в палату Громад від ірландської партії Шін Фейн. Але не брала участь у засіданнях, бо обрані депутати зібралися в Дубліні і проголосили утворення ірландського парламенту (ірл. — Dáil Éireann). Була першою жінкою яка отримала посаду у міністерстві — була міністром праці Ірландської республіки у 1919–1922 роках.

Графиня Маркевич
image
Ім'я при народженні англ. Constance Georgine Gore-Booth
Народилася 4 лютого 1868(1868-02-04)[1][2][…]
Вестмінстер, Сполучене Королівство[4]
Померла 15 липня 1927(1927-07-15)[1][2][…] (59 років)
Дублін, Ірландська Вільна держава
Поховання Гласневін
Країна image Ірландська Республіка
image Ірландська Вільна держава
image Сполучене Королівство
Діяльність політична діячка, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу, революціонерка, художниця, акторка театру
Галузь політика[4], революція[4], націоналізм[4], соціалізм[4], малярство[4] і театр[4]
Alma mater Академія Жуліана і d
Знання мов англійська[1]
Членство d, d і Ірландська громадянська армія
Титул графиня
Посада d, d[5], депутат Ірландського парламенту[d], депутат Ірландського парламенту[d], депутат Ірландського парламенту[d] і депутат Ірландського парламенту[d]
Військове звання лейтенант
Партія Шинн Фейн (1926) і Фіанна Файл
Батько d[6]
Мати d[7][6]
Брати, сестри d[6], d[6], d[6] і d[6]
У шлюбі з Казімеж Юзеф Дунін Маркевич[8]
Діти d[7][6]

Походження

Констанс Джорджина ні Ґор-Бут народилася в Лондоні 4 лютого 1868 року. Вона була старшою точкою ірландського дослідника і шукача пригод Генрі Ґор-Бута — V баронета, поміщика, що мав маєток в Ліссадель (графство Слайго). Під час голоду 1879–1880 років Генрі Ґор-Бут організував безкоштовне харчування для голодуючих. Приклад батька надихав дочок: Констанс Джорджина ні Ґор-Бут та її сестра Єва все життя займались проблемою допомоги бідним і боротьбою з бідністю. Сестри були друзями дитинства ірландського поета Вільяма Батлера Єйтса, що часто відвідував маєток Ліссадель. В. Б. Єйтс присвячував сестрам вірші, писав про них: «Дві дівчини в шовкових кімоно і з поглядом газелі…» Пізніше Єва Ґор-Бут брала участь у русі за права жінок, за право голосу на виборах для жінок.

Одруження і рання політична діяльність

Констанс Джорджина ні Ґор-Бут вирішила стати художницею. На той час в Ірландії тільки одна художня школа в Дубліні брала на навчання дівчат-студенток. У 1892 році вона поступила в школу мистецтв Слейд Скул в Лондоні. Тоді ж вона почала громадську діяльність — вступила до лав об'єднання, що боролося за виборче право для жінок — Союз жіночих товариств за виборче право (NUWSS). Пізніше вона переїхала до Парижа і вступила до престижної Академії Жюльєна, де вона зустріла свого майбутнього чоловіка — графа Казимира Маркевича (пол. — Kazimierz Dunin-Markiewicz). Він був художником з багатої польської родини, яка володіла землею в нинішній Україні. Він був одружений в той час, але його дружина померла в 1899 році, і він одружитися з Констанс Джорджина ні Ґор-Бут в Лондоні 29 вересня 1900 року і вона стала графинею Маркевич. Вона народила йому дочку — Мейв у маєтку Ліссадель в листопаді 1901 року. Дитина виховувалась бабусею і дідусем Гор-Бут. Графиня Маркевич також взяли на себе роль матері Станіслава, сина Казімєжа від першого шлюбу. Він потім супроводжував Констанс Джорджина Маркевич і Казімєжа до Ірландії. Маркевич вирішив повернутися до Польщі для боротьбу за незалежність Польщі. Під час Великоднього повстання графиня Маркевич користувалася зброєю, яку їй подарував Казимир.

Маркевичі оселилися в Дубліні в 1903 році та мали чисельних знайомих, спілкування в артистичних та літературних колах, де графиню Маркевич вважали цікавою пейзажисткою. У 1905 році разом з Сарою Пейсер, Натіелем Гоуном Молодшим, Волтером Осборном, Джоном Батлером Єйтсом Констанс Маркевич заснувала Клуб Спілки Митців з метою зібрати творчу ірландську інтелігенцію. Спілкуючись у колах творчої інтелігенції вона зустрілась з діячами Гельської ліги, що була заснована Дугласом Гайдом — майбутнім президентом незалежної Ірландії. Формально аполітична і створена для збереження ірландської (гельської) мови та культури ліга зібрала разом багатьох ірландських патріотів. Сара Персер, яку сестри Ґор-Бут вперше зустріли в 1882 році, коли вона отримала замовлення намалювати їх портрети, Утримувала салон, де збирались разом артисти, письменники, поети та інтелектуали різних націоналістичних партій. У домі Персер Маркевич зустрілась з революційно налаштованими патріотами — такими як Майкл Девітт, Джон О'Лірі та Мод Ґанн. У 1906 році Маркевічі орендували маленький котедж на околиці Дубліна. Попередній орендар котеджу, Патрік Колум, лишив у ньому старі номери журналу «Селяни та Шин Фейн». Цей революційний журнал друкував матеріали про необхідність звільнення Ірландії від панування Великої Британії. Читання цього журналу спонукало графиню Маркевич до активних дій.

Вже починаючи з 1908 року графиня Маркевич брала активну участь в ірландській національно-визвольній боротьбі. Вона вступила до лав Шинн Фейн та організації «Дочки Ірландії» (ірл. — Inghinidhe na hÉireann) — жіночого ірландського революційного руху, що був заснований актрисою Мод Ґанн — музою В. Б. Єйтса. Разом з Мод вона брала участь у виставах у Театрі Абатства, що відіграв значну роль в ірландському відродженні. У тому ж році вона брала участь у русі суфражисток в акціях проти обрання Вінстона Черчилля в Парламент під час додаткових виборів у північно-західному Манчестері, їздивши по виборчій окрузі управляючи старовинною каретою, що була запряжена чотирма білими конями. Коли якийсь чоловік-критикан запитав її чи вона може приготувати вечерю, вона відповіла: «Так, а ви могли б проїхати на кареті з чотирма конями?» (Гра слів — фраза означали «знайти можливість знехтувати закон»). У компанії проти Черчилля брала участь Єва Ґор-Бут та її подруга Естер Ропер. Черчилль програв ці вибори Вільяму Джойнсону-Хіксу.

У 1909 році Констанція Маркевич заснувала національну скаутську організацію «Герої Ірландії» (Fianna Éireann), де хлопчиків і дівчаток вчили володіти зброєю та життю в польових умовах. Патрік Пірс вважав створення цієї організації важливим етапом для створення спілки «Ірландських добровольців» у 1913 році.

Вперше Констанція Маркевич кинули за ґрати у 1911 році за виступ на демонстрації (чисельністю більше 30 000 учасників), що була організована Ірландським республіканським братством (Irish Republican Brotherhood) як протест щодо візиту короля Великої Британії Георга V в Ірландію. Маркевич роздавала листівки, брала участь у знищенні портретів короля та королеви, спалила величезний британський прапор, що зняли з Ленстер-гаус. Її подруга Гелена Молоні (Helena Molony) була заарештована і стала першою жінкою, що була кинута за ґрати за участь у політичних демонстраціях з часів «Жіночої земельної ліги» («Ladies Land League»).

Констанція Маркевич вступила в лави Ірландської громадянської армії, яку організував і очолив Джеймс Конноллі, загонів добровольців, створених у відповідь на Дублінських локаут 1913 року, для захисту робітників-демонстрантів від поліцейських. Констанція Маркевич щиро співчувала робітникам і селянам Ірландії не дивлячись на свій аристократичний титул. Вона набирала добровольців для роботи на кухнях і їдальнях, де безкоштовно годували бідних і знедолених. Для допомоги цим їдальням вона продала всі свої коштовності. Також силами організації «Дочки Ірландії» (Inghinidhe na hÉireann) вона організувала безкоштовну їдальню для школярів з бідних сімей.

Констанція Маркевич взяла участь в операції «Howth gun-running» — важливій операції щодо постачання зброї «Ірландським добровольцям». 26 червня 1914 року навантажена зброєю яхта «Асгард» (Asgard) ввійшла в бухту Гоут, де її зустріли бійці «Ірландської громадянської армії», яких, власне, очолювала Констанція Маркевич. У цій операції брали участь Балмер Гобсон (Bulmer Hobson), Даррелл Фіггіс (Darrell Figgis), Падар Кірні (Patrick Heeney), Томас мак Донах (Thomas MacDonagh).

Великоднє повстання

У 1913 році Казимир Маркевич поїхав на територію нинішньої України і вже не повертався в Ірландію. Констанція Маркевич брала участь у Великодньому повстанні у лавах Ірландської громадянської армії.

Констанція Маркевич розробила уніформу для солдат і написала гімн. Вона отримала чин офіцера Ірландської громадянської армії, що дозволили їй впливати на рішення і право носити зброю.

Лейтенант Маркевич під час повстання була помічником командира Майкла Малліна (Michael Mallin) під час боїв в Сант-Стівенс-Грін. Вона керувала будівництвом барикад, брала участь у перестрілці і поранила британського снайпера. Вона особисто пошила прапор для повстання, який підняли на поштампом — центром повстання. Не вистачало тканини, тоді вона пошила прапор з зеленої скатертини і написала на ньому гірчицею «Ірландська республіка».

Маркевич та Маллін і загони під їх командою героїчно тримали оборону 6 днів і склали зброю тільки тоді, коли їм показали копію капітуляції, яку підписав керівник Повстання Патрік Пірс. Прийняв капітуляцію британський капітан Віллер (Wheeler), що був родичем Маркевич.

Полонені повстанці були відправлені у Дублінський замок, а Констанція Маркевич до в'язниці Кілмейнем. Констанцію — єдину з 70 ув'язнених жінок кинули в одиночну камеру. На трибуналі, що відбувся 4 травня 1916 року, Констанція Маркевич не визнала себе винною в «участі в військовому заколоті, що виявляв підтримку супротивнику» і заявила трибуналу, що «здійснене мною я вважаю правильним і не буду міняти своєї точки зору». Їй винесли смертний вирок, але потім генерал Максвелл замінив його на пожиттєве ув'язнення.

Графиню Маркевич перевезли до в'язниці Моутджой (Mountjoy Prison), звідти в англійську тюрму Олсбері (Aylesbury Prison) в червні 1916 року. У 1917 році вона була звільнена в результаті оголошеної амністії для учасників Великоднього повстання. Приблизно тоді ж вона перейшла в католицьку віру — католицизм в ірландії був теж формою протесту проти британського панування.

Перший Дойл

У 1918 році Констанція Маркевич знову потрапила за ґрати за участь в акціях проти військового набору ірландців до британської армії. На загальних ірландських виборах у 1918 році Констанція Маркевич перемогла свого супротивника Вільяма Філда (William Field) і стала одним з 73 депутатів парламенту від партії Шинн Фейн. Таким чином вона стала першою жінкою обраною в палату Громад Британського парламенту. Але вона не брала участь в засіданні парламенту Великої Британії — її колеги — ірландці обрані до парламенту легально зібрались у Дубліні і проголосили незалежність Ірландської республіки і утворення Першого Дойлу — парламенту вільної Ірландії. У цей час Констанція Маркевич перебувала в тюрмі Голловей (Holloway Prison), тому на засіданні Першого Дойлу відмітили, що вона «інтернована армією ворога». На виборах 1921 року Маркевич переобрали в Другий Дойл.

Констанція Маркевич була обрана міністром праці Ірландії і перебувала на цій посаді з квітня 1919 по січень 1922 року. Таким чином, вона стала першою жінкою-міністром в Ірландії (другою в Європі).

Громадянська війна та Фіанна Файл

image
Члени ірландської політичної партії «Фіанна Файл» у 1927 році. Констанція Маркевич у першому ряду, п'ята зліва

Після підписання англо-ірландського договору, згідно якого Ірландія була розділена і вільна частина лишалася залежною від Великої Британії, в Ірландії почалась громадянська війна між прихильниками і противниками договору. Разом з Еймоном де Валера Констанція Маркевич виступила проти договору з Великою Британією і вийшла з уряду Ірландії у 1922 році. Під час громадянської війни брала участь у боях за Дублін. Після поразки противників договору змушена була виїхати до Сполучених Штатів. У 1923 році була обрана в парламент Ірландії від дільниці Південний Дублін. Але разом з іншими республіканцями не зайняла своєї посади в знак протесту. Її вперта боротьба за республіку спричинила те, що її знову кинули за ґрати. У тюрмі вона разом з іншими 92 в'язнями оголосила голодування. Через місяць була випущена на свободу.

Маркевич вступила в Фіанна Файл («Солдати Долі») з часу її заснування і була головою на зборах новоствореної партії в 1926 році. У червні 1927 року Констанція Маркевич ввійшла в П'ятий Дойл як депутат від Фіанна Файл, але через 5 тижнів після цього Констанція Маркевич померла від сухот. Похована на кладовищі Гласневін. Прощальну промову виголосив Еймон де Валера — лідер Фіанна Файл.

Як сказав Ірландський письменник Шон О'Кейсі: «В її серці був надлишок мужності. Воно було вкрите нею як крицею.»

Вшанування в Україні

У 2008 році у будинку культури села Животівка відкрився музей, присвячений Костанс та Казимиру. Відкриття відвідали Фійона Кокрейн (очільниця фундації допомоги дітям Чорнобиля) та Патрік Квіґлі (нащадок подружжя та автор книжок про них).


Український переклад вірша Єйтса про сестер Маркевич зробив О. Мокровольский (2004):

ПАМ’ЯТІ ЕВИ ҐОР-БУТ І КОН МАРКЕВИЧ (1933)

Вечірня сутінь, Ліссадель,

Розчинені на південь вікна...

Двох юнок пригадаю звично —

Красуні! А одна —ґазель...

Та літнього вінця жорстоко

Скубе осіння вихроверть:

Суд старшу засудив на смерть,

Помилування... Й одиноко

Існує, змови затіва.

Ну, а про що молодша мріє?

Якусь утопію леліє...

А посивіє голова,

То й буде образ тих політик.

Знайду —гадав собі не раз —

Котрусь із двох, і ми на час

Вдамося до невинних пліток

Про вечір той, про Ліссадель:

Той стіл і ті, на південь, вікна,

Та юна мова, люба, звична...

Красуні дві... Одна —ґазель...

Вже ж ви пізнали, любі тіні,

Усю даремність боротьби

За справедливість для юрби.

Усі вродливиці й невинні

Не мають інших ворогів,

Крім часу. Встаньте, попросіте,

Щоб сірниками час ловити

Я став —хоч би і до півнів

Червоних... А тоді втікайте.

Нехай присудять мудреці:

Шпиль збудували ми, творці!

Я запалю —лиш попрохайте...

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Eldridge A. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  5. Hansard 1803–2005
    d:Track:Q19204319
  6. Kindred Britain
    d:Track:Q75653886
  7. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  8. The Marriage of Miss ConstanceGore-Booth — 1900. — С. 5.
    d:Track:Q7764833
  9. Gazeta.ua (29 серпня 2008). На відкриття музею приїздили ірландці. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 21 квітня 2024.

Джерела

  • «Countess Markievicz (Constance Markievicz)». Centre for Advancement of Women in Politics. Retrieved 6 June 2008.
  • «Constance Markievicz: The Countess of Irish Freedom».The Wild Geese today.
  • «Constance Georgine Gore-Booth». The Lissadell Estate. Retrieved 8 August 2011.
  • Marecco, Anne (1967). The Rebel Countess. Weidenfield and Nicholson.
  • Ward, Margaret (1983). Unmanageable Revolutionaries: Women and Irish nationalism. London: Pluto Press. p. 104..
  • Irish Freedom, August 1912.
  • Hobson, Bulmer (1968). Ireland Yesterday and Tomorrow. Tralee: Anvil Books. p. 16.
  • War of Independence online archive, © 2011, Article about the foundation of Na Fianna Eireann — The Irish National Boy Scouts by the late Donnchadh Ó Shea.
  • Ward, Margaret (1983). Unmanageable Revolutionaries: Women and Irish nationalism. London: Pluto Press. p. 78..
  • Martin, Francis Xavier, 1922–2000 (ed.). The Howth gun-running and the Kilcoole gun-running, 1914 [Recollections and documents]; foreword by Éamon de Valera. Dublin: Browne and Nolan, (1964)
  • Ward, Margaret (1983). Unmanageable Revolutionaries: Women and Irish nationalism. London: Pluto Press. p. 112..
  • Dr Jonathan Bardon, A Short History of Ireland
  • John McGuffin (1973). «Internment — Women Internees 1916–1973». Retrieved 22 March 2009.
  • «Countess Constance de Markievicz». ElectionsIreland.org. Retrieved 22 March 2009.
  • Ward, Margaret (1983). Unmanageable Revolutionaries: Women and Irish nationalism. London: Pluto Press. p. 137..
  • «Countess Constance Georgina de Markievicz». Oireachtas Members Database. Retrieved 22 March 2009.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Grafinya Markevich angl Constance Georgine Markievicz irl Constans nee Gore Booth vona zh Zhorzhina Markevich Konstanciya Markevich urodzhena Konstans Konstanciya Dzhordzhina ni Gor But 1868 1927 aktivistka irlandskogo nacionalno vizvolnogo ruhu bula v lavah Shinn Fejn ta Fianna Fajl organizacij sho borolis za svobodu Irlandiyi sufrazhistka brala uchast v organizaciyi Velikodnogo povstannya v Irlandiyi v 1916 roci Za uchast u povstanni bula prirechena do smertnoyi kari ale virok zaminili na dovichnu katorgu Bula pershoyu zhinkoyu sho bula obrana do Britanskogo parlamentu v palatu Gromad vid irlandskoyi partiyi Shin Fejn Ale ne brala uchast u zasidannyah bo obrani deputati zibralisya v Dublini i progolosili utvorennya irlandskogo parlamentu irl Dail Eireann Bula pershoyu zhinkoyu yaka otrimala posadu u ministerstvi bula ministrom praci Irlandskoyi respubliki u 1919 1922 rokah Grafinya MarkevichIm ya pri narodzhenni angl Constance Georgine Gore BoothNarodilasya 4 lyutogo 1868 1868 02 04 1 2 Vestminster Spoluchene Korolivstvo 4 Pomerla 15 lipnya 1927 1927 07 15 1 2 59 rokiv Dublin Irlandska Vilna derzhavaPohovannya GlasnevinKrayina Irlandska Respublika Irlandska Vilna derzhava Spoluchene KorolivstvoDiyalnist politichna diyachka uchasnicya Zhinochogo socialno politichnogo soyuzu revolyucionerka hudozhnicya aktorka teatruGaluz politika 4 revolyuciya 4 nacionalizm 4 socializm 4 malyarstvo 4 i teatr 4 Alma mater Akademiya Zhuliana i dZnannya mov anglijska 1 Chlenstvo d d i Irlandska gromadyanska armiyaTitul grafinyaPosada d d 5 deputat Irlandskogo parlamentu d deputat Irlandskogo parlamentu d deputat Irlandskogo parlamentu d i deputat Irlandskogo parlamentu d Vijskove zvannya lejtenantPartiya Shinn Fejn 1926 i Fianna FajlBatko d 6 Mati d 7 6 Brati sestri d 6 d 6 d 6 i d 6 U shlyubi z Kazimezh Yuzef Dunin Markevich 8 Diti d 7 6 Mediafajli u VikishovishiPohodzhennyaKonstans Dzhordzhina ni Gor But narodilasya v Londoni 4 lyutogo 1868 roku Vona bula starshoyu tochkoyu irlandskogo doslidnika i shukacha prigod Genri Gor Buta V baroneta pomishika sho mav mayetok v Lissadel grafstvo Slajgo Pid chas golodu 1879 1880 rokiv Genri Gor But organizuvav bezkoshtovne harchuvannya dlya goloduyuchih Priklad batka nadihav dochok Konstans Dzhordzhina ni Gor But ta yiyi sestra Yeva vse zhittya zajmalis problemoyu dopomogi bidnim i borotboyu z bidnistyu Sestri buli druzyami ditinstva irlandskogo poeta Vilyama Batlera Yejtsa sho chasto vidviduvav mayetok Lissadel V B Yejts prisvyachuvav sestram virshi pisav pro nih Dvi divchini v shovkovih kimono i z poglyadom gazeli Piznishe Yeva Gor But brala uchast u rusi za prava zhinok za pravo golosu na viborah dlya zhinok Odruzhennya i rannya politichna diyalnistKonstans Dzhordzhina ni Gor But virishila stati hudozhniceyu Na toj chas v Irlandiyi tilki odna hudozhnya shkola v Dublini brala na navchannya divchat studentok U 1892 roci vona postupila v shkolu mistectv Slejd Skul v Londoni Todi zh vona pochala gromadsku diyalnist vstupila do lav ob yednannya sho borolosya za viborche pravo dlya zhinok Soyuz zhinochih tovaristv za viborche pravo NUWSS Piznishe vona pereyihala do Parizha i vstupila do prestizhnoyi Akademiyi Zhyulyena de vona zustrila svogo majbutnogo cholovika grafa Kazimira Markevicha pol Kazimierz Dunin Markiewicz Vin buv hudozhnikom z bagatoyi polskoyi rodini yaka volodila zemleyu v ninishnij Ukrayini Vin buv odruzhenij v toj chas ale jogo druzhina pomerla v 1899 roci i vin odruzhitisya z Konstans Dzhordzhina ni Gor But v Londoni 29 veresnya 1900 roku i vona stala grafineyu Markevich Vona narodila jomu dochku Mejv u mayetku Lissadel v listopadi 1901 roku Ditina vihovuvalas babuseyu i didusem Gor But Grafinya Markevich takozh vzyali na sebe rol materi Stanislava sina Kazimyezha vid pershogo shlyubu Vin potim suprovodzhuvav Konstans Dzhordzhina Markevich i Kazimyezha do Irlandiyi Markevich virishiv povernutisya do Polshi dlya borotbu za nezalezhnist Polshi Pid chas Velikodnogo povstannya grafinya Markevich koristuvalasya zbroyeyu yaku yij podaruvav Kazimir Markevichi oselilisya v Dublini v 1903 roci ta mali chiselnih znajomih spilkuvannya v artistichnih ta literaturnih kolah de grafinyu Markevich vvazhali cikavoyu pejzazhistkoyu U 1905 roci razom z Saroyu Pejser Natielem Gounom Molodshim Volterom Osbornom Dzhonom Batlerom Yejtsom Konstans Markevich zasnuvala Klub Spilki Mitciv z metoyu zibrati tvorchu irlandsku inteligenciyu Spilkuyuchis u kolah tvorchoyi inteligenciyi vona zustrilas z diyachami Gelskoyi ligi sho bula zasnovana Duglasom Gajdom majbutnim prezidentom nezalezhnoyi Irlandiyi Formalno apolitichna i stvorena dlya zberezhennya irlandskoyi gelskoyi movi ta kulturi liga zibrala razom bagatoh irlandskih patriotiv Sara Perser yaku sestri Gor But vpershe zustrili v 1882 roci koli vona otrimala zamovlennya namalyuvati yih portreti Utrimuvala salon de zbiralis razom artisti pismenniki poeti ta intelektuali riznih nacionalistichnih partij U domi Perser Markevich zustrilas z revolyucijno nalashtovanimi patriotami takimi yak Majkl Devitt Dzhon O Liri ta Mod Gann U 1906 roci Markevichi orenduvali malenkij kotedzh na okolici Dublina Poperednij orendar kotedzhu Patrik Kolum lishiv u nomu stari nomeri zhurnalu Selyani ta Shin Fejn Cej revolyucijnij zhurnal drukuvav materiali pro neobhidnist zvilnennya Irlandiyi vid panuvannya Velikoyi Britaniyi Chitannya cogo zhurnalu sponukalo grafinyu Markevich do aktivnih dij Vzhe pochinayuchi z 1908 roku grafinya Markevich brala aktivnu uchast v irlandskij nacionalno vizvolnij borotbi Vona vstupila do lav Shinn Fejn ta organizaciyi Dochki Irlandiyi irl Inghinidhe na hEireann zhinochogo irlandskogo revolyucijnogo ruhu sho buv zasnovanij aktrisoyu Mod Gann muzoyu V B Yejtsa Razom z Mod vona brala uchast u vistavah u Teatri Abatstva sho vidigrav znachnu rol v irlandskomu vidrodzhenni U tomu zh roci vona brala uchast u rusi sufrazhistok v akciyah proti obrannya Vinstona Cherchillya v Parlament pid chas dodatkovih viboriv u pivnichno zahidnomu Manchesteri yizdivshi po viborchij okruzi upravlyayuchi starovinnoyu karetoyu sho bula zapryazhena chotirma bilimi konyami Koli yakijs cholovik kritikan zapitav yiyi chi vona mozhe prigotuvati vecheryu vona vidpovila Tak a vi mogli b proyihati na kareti z chotirma konyami Gra sliv fraza oznachali znajti mozhlivist znehtuvati zakon U kompaniyi proti Cherchillya brala uchast Yeva Gor But ta yiyi podruga Ester Roper Cherchill prograv ci vibori Vilyamu Dzhojnsonu Hiksu U 1909 roci Konstanciya Markevich zasnuvala nacionalnu skautsku organizaciyu Geroyi Irlandiyi Fianna Eireann de hlopchikiv i divchatok vchili voloditi zbroyeyu ta zhittyu v polovih umovah Patrik Pirs vvazhav stvorennya ciyeyi organizaciyi vazhlivim etapom dlya stvorennya spilki Irlandskih dobrovolciv u 1913 roci Vpershe Konstanciya Markevich kinuli za grati u 1911 roci za vistup na demonstraciyi chiselnistyu bilshe 30 000 uchasnikiv sho bula organizovana Irlandskim respublikanskim bratstvom Irish Republican Brotherhood yak protest shodo vizitu korolya Velikoyi Britaniyi Georga V v Irlandiyu Markevich rozdavala listivki brala uchast u znishenni portretiv korolya ta korolevi spalila velicheznij britanskij prapor sho znyali z Lenster gaus Yiyi podruga Gelena Moloni Helena Molony bula zaareshtovana i stala pershoyu zhinkoyu sho bula kinuta za grati za uchast u politichnih demonstraciyah z chasiv Zhinochoyi zemelnoyi ligi Ladies Land League Konstanciya Markevich vstupila v lavi Irlandskoyi gromadyanskoyi armiyi yaku organizuvav i ocholiv Dzhejms Konnolli zagoniv dobrovolciv stvorenih u vidpovid na Dublinskih lokaut 1913 roku dlya zahistu robitnikiv demonstrantiv vid policejskih Konstanciya Markevich shiro spivchuvala robitnikam i selyanam Irlandiyi ne divlyachis na svij aristokratichnij titul Vona nabirala dobrovolciv dlya roboti na kuhnyah i yidalnyah de bezkoshtovno goduvali bidnih i znedolenih Dlya dopomogi cim yidalnyam vona prodala vsi svoyi koshtovnosti Takozh silami organizaciyi Dochki Irlandiyi Inghinidhe na hEireann vona organizuvala bezkoshtovnu yidalnyu dlya shkolyariv z bidnih simej Konstanciya Markevich vzyala uchast v operaciyi Howth gun running vazhlivij operaciyi shodo postachannya zbroyi Irlandskim dobrovolcyam 26 chervnya 1914 roku navantazhena zbroyeyu yahta Asgard Asgard vvijshla v buhtu Gout de yiyi zustrili bijci Irlandskoyi gromadyanskoyi armiyi yakih vlasne ocholyuvala Konstanciya Markevich U cij operaciyi brali uchast Balmer Gobson Bulmer Hobson Darrell Figgis Darrell Figgis Padar Kirni Patrick Heeney Tomas mak Donah Thomas MacDonagh Velikodnye povstannyaU 1913 roci Kazimir Markevich poyihav na teritoriyu ninishnoyi Ukrayini i vzhe ne povertavsya v Irlandiyu Konstanciya Markevich brala uchast u Velikodnomu povstanni u lavah Irlandskoyi gromadyanskoyi armiyi Konstanciya Markevich rozrobila uniformu dlya soldat i napisala gimn Vona otrimala chin oficera Irlandskoyi gromadyanskoyi armiyi sho dozvolili yij vplivati na rishennya i pravo nositi zbroyu Lejtenant Markevich pid chas povstannya bula pomichnikom komandira Majkla Mallina Michael Mallin pid chas boyiv v Sant Stivens Grin Vona keruvala budivnictvom barikad brala uchast u perestrilci i poranila britanskogo snajpera Vona osobisto poshila prapor dlya povstannya yakij pidnyali na poshtampom centrom povstannya Ne vistachalo tkanini todi vona poshila prapor z zelenoyi skatertini i napisala na nomu girchiceyu Irlandska respublika Markevich ta Mallin i zagoni pid yih komandoyu geroyichno trimali oboronu 6 dniv i sklali zbroyu tilki todi koli yim pokazali kopiyu kapitulyaciyi yaku pidpisav kerivnik Povstannya Patrik Pirs Prijnyav kapitulyaciyu britanskij kapitan Viller Wheeler sho buv rodichem Markevich Poloneni povstanci buli vidpravleni u Dublinskij zamok a Konstanciya Markevich do v yaznici Kilmejnem Konstanciyu yedinu z 70 uv yaznenih zhinok kinuli v odinochnu kameru Na tribunali sho vidbuvsya 4 travnya 1916 roku Konstanciya Markevich ne viznala sebe vinnoyu v uchasti v vijskovomu zakoloti sho viyavlyav pidtrimku suprotivniku i zayavila tribunalu sho zdijsnene mnoyu ya vvazhayu pravilnim i ne budu minyati svoyeyi tochki zoru Yij vinesli smertnij virok ale potim general Maksvell zaminiv jogo na pozhittyeve uv yaznennya Grafinyu Markevich perevezli do v yaznici Moutdzhoj Mountjoy Prison zvidti v anglijsku tyurmu Olsberi Aylesbury Prison v chervni 1916 roku U 1917 roci vona bula zvilnena v rezultati ogoloshenoyi amnistiyi dlya uchasnikiv Velikodnogo povstannya Priblizno todi zh vona perejshla v katolicku viru katolicizm v irlandiyi buv tezh formoyu protestu proti britanskogo panuvannya Pershij DojlU 1918 roci Konstanciya Markevich znovu potrapila za grati za uchast v akciyah proti vijskovogo naboru irlandciv do britanskoyi armiyi Na zagalnih irlandskih viborah u 1918 roci Konstanciya Markevich peremogla svogo suprotivnika Vilyama Filda William Field i stala odnim z 73 deputativ parlamentu vid partiyi Shinn Fejn Takim chinom vona stala pershoyu zhinkoyu obranoyu v palatu Gromad Britanskogo parlamentu Ale vona ne brala uchast v zasidanni parlamentu Velikoyi Britaniyi yiyi kolegi irlandci obrani do parlamentu legalno zibralis u Dublini i progolosili nezalezhnist Irlandskoyi respubliki i utvorennya Pershogo Dojlu parlamentu vilnoyi Irlandiyi U cej chas Konstanciya Markevich perebuvala v tyurmi Gollovej Holloway Prison tomu na zasidanni Pershogo Dojlu vidmitili sho vona internovana armiyeyu voroga Na viborah 1921 roku Markevich pereobrali v Drugij Dojl Konstanciya Markevich bula obrana ministrom praci Irlandiyi i perebuvala na cij posadi z kvitnya 1919 po sichen 1922 roku Takim chinom vona stala pershoyu zhinkoyu ministrom v Irlandiyi drugoyu v Yevropi Gromadyanska vijna ta Fianna FajlChleni irlandskoyi politichnoyi partiyi Fianna Fajl u 1927 roci Konstanciya Markevich u pershomu ryadu p yata zliva Pislya pidpisannya anglo irlandskogo dogovoru zgidno yakogo Irlandiya bula rozdilena i vilna chastina lishalasya zalezhnoyu vid Velikoyi Britaniyi v Irlandiyi pochalas gromadyanska vijna mizh prihilnikami i protivnikami dogovoru Razom z Ejmonom de Valera Konstanciya Markevich vistupila proti dogovoru z Velikoyu Britaniyeyu i vijshla z uryadu Irlandiyi u 1922 roci Pid chas gromadyanskoyi vijni brala uchast u boyah za Dublin Pislya porazki protivnikiv dogovoru zmushena bula viyihati do Spoluchenih Shtativ U 1923 roci bula obrana v parlament Irlandiyi vid dilnici Pivdennij Dublin Ale razom z inshimi respublikancyami ne zajnyala svoyeyi posadi v znak protestu Yiyi vperta borotba za respubliku sprichinila te sho yiyi znovu kinuli za grati U tyurmi vona razom z inshimi 92 v yaznyami ogolosila goloduvannya Cherez misyac bula vipushena na svobodu Markevich vstupila v Fianna Fajl Soldati Doli z chasu yiyi zasnuvannya i bula golovoyu na zborah novostvorenoyi partiyi v 1926 roci U chervni 1927 roku Konstanciya Markevich vvijshla v P yatij Dojl yak deputat vid Fianna Fajl ale cherez 5 tizhniv pislya cogo Konstanciya Markevich pomerla vid suhot Pohovana na kladovishi Glasnevin Proshalnu promovu vigolosiv Ejmon de Valera lider Fianna Fajl Yak skazav Irlandskij pismennik Shon O Kejsi V yiyi serci buv nadlishok muzhnosti Vono bulo vkrite neyu yak kriceyu Vshanuvannya v UkrayiniU 2008 roci u budinku kulturi sela Zhivotivka vidkrivsya muzej prisvyachenij Kostans ta Kazimiru Vidkrittya vidvidali Fijona Kokrejn ochilnicya fundaciyi dopomogi dityam Chornobilya ta Patrik Kvigli nashadok podruzhzhya ta avtor knizhok pro nih Ukrayinskij pereklad virsha Yejtsa pro sester Markevich zrobiv O Mokrovolskij 2004 PAM YaTI EVI GOR BUT I KON MARKEVICh 1933 Vechirnya sutin Lissadel Rozchineni na pivden vikna Dvoh yunok prigadayu zvichno Krasuni A odna gazel Ta litnogo vincya zhorstoko Skube osinnya vihrovert Sud starshu zasudiv na smert Pomiluvannya J odinoko Isnuye zmovi zativa Nu a pro sho molodsha mriye Yakus utopiyu leliye A posiviye golova To j bude obraz tih politik Znajdu gadav sobi ne raz Kotrus iz dvoh i mi na chas Vdamosya do nevinnih plitok Pro vechir toj pro Lissadel Toj stil i ti na pivden vikna Ta yuna mova lyuba zvichna Krasuni dvi Odna gazel Vzhe zh vi piznali lyubi tini Usyu daremnist borotbi Za spravedlivist dlya yurbi Usi vrodlivici j nevinni Ne mayut inshih vorogiv Krim chasu Vstante poprosite Shob sirnikami chas loviti Ya stav hoch bi i do pivniv Chervonih A todi vtikajte Nehaj prisudyat mudreci Shpil zbuduvali mi tvorci Ya zapalyu lish poprohajte PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Eldridge A Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Hansard 1803 2005 d Track Q19204319 Kindred Britain d Track Q75653886 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 The Marriage of Miss ConstanceGore Booth 1900 S 5 d Track Q7764833 Gazeta ua 29 serpnya 2008 Na vidkrittya muzeyu priyizdili irlandci Gazeta ua ukr Procitovano 21 kvitnya 2024 Dzherela Countess Markievicz Constance Markievicz Centre for Advancement of Women in Politics Retrieved 6 June 2008 Constance Markievicz The Countess of Irish Freedom The Wild Geese today Constance Georgine Gore Booth The Lissadell Estate Retrieved 8 August 2011 Marecco Anne 1967 The Rebel Countess Weidenfield and Nicholson Ward Margaret 1983 Unmanageable Revolutionaries Women and Irish nationalism London Pluto Press p 104 ISBN 0 86104 700 1 Irish Freedom August 1912 Hobson Bulmer 1968 Ireland Yesterday and Tomorrow Tralee Anvil Books p 16 War of Independence online archive c 2011 Article about the foundation of Na Fianna Eireann The Irish National Boy Scouts by the late Donnchadh o Shea Ward Margaret 1983 Unmanageable Revolutionaries Women and Irish nationalism London Pluto Press p 78 ISBN 0 86104 700 1 Martin Francis Xavier 1922 2000 ed The Howth gun running and the Kilcoole gun running 1914 Recollections and documents foreword by Eamon de Valera Dublin Browne and Nolan 1964 Ward Margaret 1983 Unmanageable Revolutionaries Women and Irish nationalism London Pluto Press p 112 ISBN 0 86104 700 1 Dr Jonathan Bardon A Short History of Ireland John McGuffin 1973 Internment Women Internees 1916 1973 Retrieved 22 March 2009 Countess Constance de Markievicz ElectionsIreland org Retrieved 22 March 2009 Ward Margaret 1983 Unmanageable Revolutionaries Women and Irish nationalism London Pluto Press p 137 ISBN 0 86104 700 1 Countess Constance Georgina de Markievicz Oireachtas Members Database Retrieved 22 March 2009

Дата публікації:
Топ