Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Великобудищанський Свя́то-Тро́їцький (Преображе́нський) монасти́р. Назву «Великобудищанський» отримав від найближчого на той час села (пізніше — містечка) Великі Будища (нині Диканського району Полтавської області України). Спочатку мав назву Великобудищанський Преображенський, а від 1887 року — Свято-Троїцький.
 Храм преподобного Іова Почаєвського. 2012 рік | |
| 49.855856° пн. ш. 34.626551° сх. д. / 50° пн. ш. 35° сх. д. | |
| Розташування | с. Писарівщина, Диканський район, Полтавська область Україна |
|---|---|
| Конфесія | православ'я |
| Тип монастиря | Жіночий монастир |
Історія існування
Спочатку існував як Спаський дівочий скит, що був заснований 1602 року у лісистій місцевості Монастирищина недалеко від річки Ворскли (нині це місце між селами Чернечий Яр та Михайлівка Диканського району. За іншими даними датою заснування вважається 1672.
1672 року йому надано статус монастиря універсалом гетьмана І. Самойловича. Монастирю було віддане с. Чернечий Яр, 2 млини на Ворсклі, ліс та орні землі.
1688 року маєтності монастиря підтверджено гетьманом І. Мазепою.
1682 (можливо 1689) обитель була перенесена Генеральним писарем В. Кочубеєм до підніжжя узвишшя Вершигора у с. Чернечий Яр, за 3 версти від попереднього місця. В.Кочубей подарував монастирю Євангеліє, надруковане у Москві 1681, із своїм власноручним надписом.
1718 року іменувався Скитським дівочим Великобудиським монастирем з підданою 171 особою (Компут Полтавського полку 1718 року).
Згідно з указом імператриці Катерини II від 10 квітня 1786 про секуляризацію монастирських земель у Київській, Чернігівській та Новгород-Сіверській губерніях, монастирські селяни були передані державі, а за монастирем лишилися лише трохи малородючої землі та 2 млини на Ворсклі.
На 1826 рік монастир мав дві церкви: Спасо-Преображенську (спочатку — дерев'яну, а з 1782 муровану, холодну) і Благовіщенську (дерев'яну, теплу). Йому належало також 10 будинків. 1865 у його володіння передані лісові урочища Михайлівщина та Грабовщина. Монастир пережив пожежі 1820 та 1848 року.
Є версія, за якою свого часу насельницею монастиря була дочка В. Кочубея Мотря (у постригу Марія).
За свідченнями сучасників монастир відвідувала мати Миколи Гоголя Марія Іванівна.
Указом Полтавської духовної консисторії від 23 липня 1860 року за № 9649, на підставі указу Священного Синоду від 16 червня 1860 р. за № 488 Великобудищанський Преображенський серед жіночих монастирів був визнаний у Полтавській єпархії найзручнішим для «епітимійців» з духовних і світських осіб, через віддаленість їх від міст, ярмарків, базарів, тобто якнайкращого розташування їх для усамітнення.
1887 року монастир було перенесено до с. Писарівщина і перейменовано на «Свято-Троїцький».
Головним храмом обителі стала тепла мурована церква на честь Святої Трійці, споруджена 1819 року коштом поміщика Герасима Захарченка. 1873 року церква реставрована, 1875 до неї добудований Хрестовоздвиженський .
1891 року зведений теплий мурований Успенський собор з Миколаївським та на честь Усічення Глави Св. Іоана Предтечі приділами.
Монастир мав два цегляних двоповерхових будинки, ігуменський корпус, приміщення літньої резиденції полтавських архієреїв, майстерні, цегельний завод, великий господарський двір, а поблизу р. Ворскли — хутори з фермами для худоби та птиці.
При монастирі діяли чоловіча та дві жіночі двокласні церковнопарафіяльні школи, одна з них з інтернатом для 80 дівчат-сиріт. При монастирі навчались молодші класи Полтавського жіночого єпархіяльного училища.
Головною святинею обителі був місцевошанований образ Богородиці, що з 2009 іменується Будищанською (Пушкарівською).
З кінця 1890-х років монастир мав приписаний Спасо-Преображенський скит у с. Матвіївка.
На час закриття обителі Радянською владою у обителі було близько 700 сестер. 17 березня 1922 року обитель було закрито, майно та церковне начиння пограбоване. Частина насельниць (близько 200) перейшла до Матвіївського Спасо-Преображенського скиту. Більшість сестер були Радянською владою пізніше репресовані.
Під час війни 1941—1945 років головний храм був зруйнований. Після війни у його руїнах розміщувались господарські будови викладачів зооветеринарного технікуму. На початку 1950 років на місці храму, з використанням елементів споруди, що вціліли, був побудований клуб. На місці іншої зруйнованої монастирської споруди у той же час був побудований навчальний корпус.
З 2008 року відновлюється діяльність монастиря як Троїцького Великобудищанського жіночого скиту Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря.
Примітки
- Справочная книжка по Полтавской губерніи на 1906 годъ. — Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія, аренд. Д. Н. Подземскимъ, 1906. — С. 40.
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія . Том 12 — Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009. — С. 112.
- Енциклопедія історії України: В 5 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2003— Т. 1 : А—В. — 2003. — 688 с. : іл. — — С. 469.
- Джерела з історії Полтавського полку. Середина XVII—XVIII ст. — Т. 1. Компути та ревізії Полтавського полку. Компут 1649 р. Компут 1718 р./ Упоряд. В. О. Мокляк. — Полтава: АСМІ, 2007. — С. 150—153.
- Асауленко Олена. Роль епітимії у моральному вихованні суспільства (на досвіді Полтавської єпархії XIX століття). — Український історичний збірник, Вип. 12, 2009. — С. 100—105.
- Монастирі Полтавської єпархії. Архів оригіналу за 28 березня 2013. Процитовано 20 січня 2013.
- Возрождающийся Свято-Троицкий Велико-Будищанский женский монастырь приглашает паломников и трудников в обитель. Архів оригіналу за 19 червня 2016. Процитовано 9 червня 2012.
Джерела
- Полтавіка — Полтавська енциклопедія . Том 12 — Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.
- Джерела з історії Полтавського полку. Середина XVII—XVIII ст. — Т. 1. Компути та ревізії Полтавського полку. Компут 1649 р. Компут 1718 р./ Упоряд. В. О. Мокляк. — Полтава: АСМІ, 2007.
- О. Д. Кузьминська. Великобудищанський Свято-Троїцький монастир [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: В 5 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — К. : Наук. думка, 2003. — Т. 1 : А—В. — 2003. — 688 с. : іл. — — С. 469.
- Зверинский В. В. Материалы о православных монастырях Российской империи. СПб., 1892.
Посилання
- «У Писарівщині люди відчувають духовне очищення у Свято-Троїцькому монастирі»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velikobudishanskij Svya to Tro yickij Preobrazhe nskij monasti r Nazvu Velikobudishanskij otrimav vid najblizhchogo na toj chas sela piznishe mistechka Veliki Budisha nini Dikanskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini Spochatku mav nazvu Velikobudishanskij Preobrazhenskij a vid 1887 roku Svyato Troyickij Velikobudishanskij Svyato Troyickij zhinochij monastirHram prepodobnogo Iova Pochayevskogo 2012 rik49 855856 pn sh 34 626551 sh d 50 pn sh 35 sh d 50 35Roztashuvannyas Pisarivshina Dikanskij rajon Poltavska oblast UkrayinaKonfesiyapravoslav yaTip monastiryaZhinochij monastir Zmist 1 Istoriya isnuvannya 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaIstoriya isnuvannyared nbsp Velikobudishanskij Svyato Troyickij zhinochij monastir na karti 1857 rik nbsp Monastir u Chernechomu Yaru Kinec 19 st Spochatku isnuvav yak Spaskij divochij skit sho buv zasnovanij 1602 roku 1 2 u lisistij miscevosti Monastirishina nedaleko vid richki Vorskli nini ce misce mizh selami Chernechij Yar ta Mihajlivka Dikanskogo rajonu Za inshimi danimi 3 datoyu zasnuvannya vvazhayetsya 1672 1672 roku jomu nadano status monastirya universalom getmana I Samojlovicha Monastiryu bulo viddane s Chernechij Yar 2 mlini na Vorskli lis ta orni zemli 1688 roku mayetnosti monastirya pidtverdzheno getmanom I Mazepoyu 1682 mozhlivo 1689 obitel bula perenesena Generalnim pisarem V Kochubeyem do pidnizhzhya uzvishshya Vershigora u s Chernechij Yar za 3 versti vid poperednogo miscya V Kochubej podaruvav monastiryu Yevangeliye nadrukovane u Moskvi 1681 iz svoyim vlasnoruchnim nadpisom 1718 roku imenuvavsya Skitskim divochim Velikobudiskim monastirem z piddanoyu 171 osoboyu Komput Poltavskogo polku 1718 roku 4 Zgidno z ukazom imperatrici Katerini II vid 10 kvitnya 1786 pro sekulyarizaciyu monastirskih zemel u Kiyivskij Chernigivskij ta Novgorod Siverskij guberniyah monastirski selyani buli peredani derzhavi a za monastirem lishilisya lishe trohi malorodyuchoyi zemli ta 2 mlini na Vorskli Na 1826 rik monastir mav dvi cerkvi Spaso Preobrazhensku spochatku derev yanu a z 1782 murovanu holodnu i Blagovishensku derev yanu teplu Jomu nalezhalo takozh 10 budinkiv 1865 u jogo volodinnya peredani lisovi urochisha Mihajlivshina ta Grabovshina Monastir perezhiv pozhezhi 1820 ta 1848 roku Ye versiya za yakoyu svogo chasu naselniceyu monastirya bula dochka V Kochubeya Motrya u postrigu Mariya Za svidchennyami suchasnikiv monastir vidviduvala mati Mikoli Gogolya Mariya Ivanivna Ukazom Poltavskoyi duhovnoyi konsistoriyi vid 23 lipnya 1860 roku za 9649 na pidstavi ukazu Svyashennogo Sinodu vid 16 chervnya 1860 r za 488 Velikobudishanskij Preobrazhenskij sered zhinochih monastiriv buv viznanij u Poltavskij yeparhiyi najzruchnishim dlya epitimijciv z duhovnih i svitskih osib cherez viddalenist yih vid mist yarmarkiv bazariv tobto yaknajkrashogo roztashuvannya yih dlya usamitnennya 5 1887 roku monastir bulo pereneseno do s Pisarivshina i perejmenovano na Svyato Troyickij Golovnim hramom obiteli stala tepla murovana cerkva na chest Svyatoyi Trijci sporudzhena 1819 roku koshtom pomishika Gerasima Zaharchenka 1873 roku cerkva restavrovana 1875 do neyi dobudovanij Hrestovozdvizhenskij pridil 1891 roku zvedenij teplij murovanij Uspenskij sobor z Mikolayivskim ta na chest Usichennya Glavi Sv Ioana Predtechi pridilami Monastir mav dva ceglyanih dvopoverhovih budinki igumenskij korpus primishennya litnoyi rezidenciyi poltavskih arhiyereyiv majsterni cegelnij zavod velikij gospodarskij dvir a poblizu r Vorskli hutori z fermami dlya hudobi ta ptici Pri monastiri diyali cholovicha ta dvi zhinochi dvoklasni cerkovnoparafiyalni shkoli odna z nih z internatom dlya 80 divchat sirit Pri monastiri navchalis molodshi klasi Poltavskogo zhinochogo yeparhiyalnogo uchilisha Golovnoyu svyatineyu obiteli buv miscevoshanovanij obraz Bogorodici sho z 2009 imenuyetsya Budishanskoyu Pushkarivskoyu Z kincya 1890 h rokiv monastir mav pripisanij Spaso Preobrazhenskij skit u s Matviyivka Na chas zakrittya obiteli Radyanskoyu vladoyu u obiteli bulo blizko 700 sester 17 bereznya 1922 roku obitel bulo zakrito majno ta cerkovne nachinnya pograbovane Chastina naselnic blizko 200 perejshla do Matviyivskogo Spaso Preobrazhenskogo skitu Bilshist sester buli Radyanskoyu vladoyu piznishe represovani Pid chas vijni 1941 1945 rokiv golovnij hram buv zrujnovanij Pislya vijni u jogo ruyinah rozmishuvalis gospodarski budovi vikladachiv zooveterinarnogo tehnikumu Na pochatku 1950 rokiv na misci hramu z vikoristannyam elementiv sporudi sho vcilili buv pobudovanij klub Na misci inshoyi zrujnovanoyi monastirskoyi sporudi u toj zhe chas buv pobudovanij navchalnij korpus Z 2008 roku vidnovlyuyetsya diyalnist monastirya yak Troyickogo Velikobudishanskogo zhinochogo skitu Poltavskogo Hrestovozdvizhenskogo monastirya 6 7 Primitkired Spravochnaya knizhka po Poltavskoj gubernii na 1906 god Poltava Tipo litografiya Gubernskago Pravleniya arend D N Podzemskim 1906 S 40 Poltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 S 112 Enciklopediya istoriyi Ukrayini V 5 t Redkol V A Smolij golova ta in K Nauk dumka 2003 ISBN 966 00 0632 2 T 1 A V 2003 688 s il ISBN 966 00 0734 5 S 469 Dzherela z istoriyi Poltavskogo polku Seredina XVII XVIII st T 1 Komputi ta reviziyi Poltavskogo polku Komput 1649 r Komput 1718 r Uporyad V O Moklyak Poltava ASMI 2007 S 150 153 Asaulenko Olena Rol epitimiyi u moralnomu vihovanni suspilstva na dosvidi Poltavskoyi yeparhiyi XIX stolittya Ukrayinskij istorichnij zbirnik Vip 12 2009 S 100 105 Monastiri Poltavskoyi yeparhiyi Arhiv originalu za 28 bereznya 2013 Procitovano 20 sichnya 2013 Vozrozhdayushijsya Svyato Troickij Veliko Budishanskij zhenskij monastyr priglashaet palomnikov i trudnikov v obitel Arhiv originalu za 19 chervnya 2016 Procitovano 9 chervnya 2012 Dzherelared Poltavika Poltavska enciklopediya Tom 12 Religiya i Cerkva Poltava Poltavskij literator 2009 Dzherela z istoriyi Poltavskogo polku Seredina XVII XVIII st T 1 Komputi ta reviziyi Poltavskogo polku Komput 1649 r Komput 1718 r Uporyad V O Moklyak Poltava ASMI 2007 O D Kuzminska Velikobudishanskij Svyato Troyickij monastir Arhivovano 1 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini V 5 t Redkol V A Smolij golova ta in K Nauk dumka 2003 ISBN 966 00 0632 2 T 1 A V 2003 688 s il ISBN 966 00 0734 5 S 469 Zverinskij V V Materialy o pravoslavnyh monastyryah Rossijskoj imperii SPb 1892 Posilannyared nbsp Portal Arhitektura nbsp Portal Hristiyanstvo nbsp Portal Ukrayina U Pisarivshini lyudi vidchuvayut duhovne ochishennya u Svyato Troyickomu monastiri Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Velikobudishanskij monastir amp oldid 41838913