Кага́н (від жуж. qaγan, «хан ханів; цар царів»; хакан, хаган), або великий хан — титул правителя в монгольських та тюркських кочових народів середньовіччя: жужанів, аварів, тюрків, болгар, хозар, монголів. Відповідає титулам великого царя, великого князя, імператора. У Х—ХІ ст., під впливом кочових сусідів, титул кагана використовували правителі русів та (київські князі). Політично-суспільна організація або держава, якою керує каган називається каганатом.
Каган | |
Континент | Європа і Азія |
---|---|
Країна | ![]() |
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHpMek0xTDFsMVlXNUZiWEJsY205eVFXeGlkVzFIWlc1bmFHbHpVRzl5ZEhKaGFYUXVhbkJuTHpJeU1IQjRMVmwxWVc1RmJYQmxjbTl5UVd4aWRXMUhaVzVuYUdselVHOXlkSEpoYVhRdWFuQm4uanBn.jpg)
Етимологія
«Каган» вперше згадується як кехан в китайських писемних джерелах кінця ІІІ століття (кит. 可寒) на адресу голів протомонгольського племені сяньбійців. Як офіційний титул вперше вжитий (Шелунем), правителем жужанів в 402 році. Його спадкоємці так само титулувалися каганами. Після жужанів каганами іменувалися володарі Аварського каганату (567—804). Від аварів, що вдерлися до Європи, слово потрапило до європейських мов: гаган (лат. gaganus, в («Historia Francorum»)), каган (cagan, в ) і какан (cacano, в ). Згодом титул каганів використовували тюрки, болгари, хозари, монголи. Зокрема, в Таємній історії монголів каганами названо Чингісхана та його правлячих нащадків.
В інших мовах:
Історія
- Жужанський каганат
- 402—410: (Юйцзюлюй Шелунь) 郁久閭社崙 / каган Цюдоуфа 丘豆伐可汗
- Аварський каганат
- Тюркський каганат / Східний каганат / Західний каганат / Уйгурський каганат
- Хозарський каганат / («Руський каганат»)
- Монгольська імперія / Династія Юань / Золота Орда
Болгарія
- У Дуклянському літописі та «Тлумаченні Даниїла», пам'ятці болгарської апокрифічної літератури, болгарський цар Борис І (852—889) називається каганом.
- У хроніці Скилиці й Кедрина цар Симеон I (893—927) зветься «хаганом».
- У середини ХІ ст. під іменем «Гаган» згадується цар Петро II Делян (1040—1041):
- И след това излезе друг цар на име Гаган, а прозвището му бе Оделян, много красив. И този прие българското и гръцкото царство…
Русь
Згідно з повідомленнями Бертинських анналів, титул «каган» від першої половини IX століття починають використовувати слов'янські князі Східної Європи. У Х ст. руси називали свого правителя каганом. Про це повідомляє мусульманський географ Ібн-Русте між 903 і 913 роками.
Слово про закон і благодать
Київський митрополит Іларіон у своєму «Слові про закон і благодать» ХІ століття, найдавнішій писемній давньоукраїнській пам'ятці, називає каганами руських князів Володимира і його сина Ярослава (Георгія). Зокрема:
- …и похвала кагану нашему Влодимеру, от него же крещени быхомъ, и молитва къ богу от всеа земля нашеа.
- …нашего учителя и наставника, великааго кагана нашеа земли Володимера, вънука старааго Игоря, сына же славнааго Святослава.
- Сіи славныи от славныихъ рожься, благороден от благородныих, каганъ нашь Влодимеръ…
- СъвлЂче же ся убо каганъ нашь и съ ризами ветъхааго человЂка, съложи тлЂньнаа, оттрясе прахъ невЂріа и вълЂзе въ святую купЂль.
- Паче же помолися о сынЂ твоемь, благовЂрнЂмь каганЂ нашемь Георгіи…
- Быша же си въ лЂто s̃ ф̃ н̃ θ̃ (6559 [1051]), владычествующу благовЂрьному кагану Ярославу, сыну Владимирю.
Див. також
Примітки
- , том 84 «Біографія турків Бейді»(кит.)
- Ккаганъ // Словник української мови XVI — першої половини XVII ст. Випуск 14 (К — Конъюрация). 2008. — С. 5.
- Каган // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — С. 336.
- Тъпкова-Заимова 1996.
- Тъпкова-Заимова 1996:. 192—206
- Българска апокрифна летопис от XI в. [ 14 січня 2020 у Wayback Machine.][1] [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Слово о законе и благодати митрополита Илариона… 1997. С. 26—61.
Бібліографія
Джерела
- Розов Н. Н. — русского писателя XI в. // Slavia, časopis pro slovanskou filologii. Praha, 1963. Roč. XXXII. Seš. 2, s. 141—175.
- Слово о законе и благодати митрополита Илариона [ 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] / Подг. текста А. М. Молдована // Библиотека литературы Древней Руси. Т. 1. Санкт-Петербург, 1997. С. 26—61.
Статті
- Тъпкова-Заимова, Василка и др. Дуклянския летопис и «Тълкувание Данилово». // Историко-апокалиптичната книжнина във Византия и в средновековна България. София, Университетско издателство, 1996.
Довідники
- Головко О. Б. Каган [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 14. — .
- Каган [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Каган // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 570. — 1000 екз.
- «Каган [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]», сайт «Словопедия», Большой Энциклопедический словарь (БЭС)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет