Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вели кий кня зь Костянти н рос дореф Великiй князь Константинъ 120 гарматний вітрильний лінійний корабель типу Чорноморс

Великий князь Костянтин (лінійний корабель)

Великий князь Костянтин (лінійний корабель)

«Вели́кий кня́зь Костянти́н» (рос. дореф. «Великiй князь Константинъ») — 120-гарматний вітрильний лінійний корабель типу Чорноморського флоту Російської імперії. Учасник Сінопської битви 18 листопада 1853 року. Названий на честь князя Костянтина Миколайовича, генерал-адмірала російського флоту і молодшого брата імператора Олександра II.

«Великий князь Костянтин»
Історія
imageРосійська імперія
Назва: рос. дореф. «Великiй князь Константинъ»
Власник: Чорноморський флот Російської імперії
Будівник: Спаське адміралтейство
Вартість: 339 160 рублів
Закладений: 7 травня 1850
Спуск на воду: 29 вересня 1852
Потоплений: 28 серпня 1855
Доля: затоплений біля входу на Севастопольський рейд під час залишення міста гарнізоном у 1855 році
Статус: потонув
Основні характеристики
Клас і тип: лінійний корабель
Тип:
Водотоннажність: 4790 т
Довжина: 63,7 м
Ширина: 18,1 м
Осадка: 7,7 м
Палуби: 3 палуби
Екіпаж: 1000 осіб
Озброєння: 120—124 гармат

Опис

Докладніше:

Один із трьох вітрильних 120-гарматних лінійних кораблів типу , що будувалися в Миколаєві протягом 1838—1852 років. Кораблі цього типу були найбільш досконалими вітрильними кораблями російського флоту того часу. Вони не мали рівних серед вітрильних кораблів за бойовими якостями, при цьому були добре декоровані. Екстер'єр судна «Великого князя Костянтина» лаконічний та простий. Різьблені прикраси обмежувалися геральдичним орлом на носі та кормі, мав вигнуту лінію гакаборту.

Водотоннажність корабля становила 4790 тонн, довжина між перпендикулярами — 63,7 метра, довжина по гондеку — 64,6 метра, ширина — 18,1 метра, осадка — 7,7 метра.

Озброєння корабля, за відомостями з різних джерел, становило до 136 гармат в залежності від року служби. Так, спочатку озброєння «Великого князя Костянтина» складалося з тридцяти двох 68-фунтових бомбичних гармат на нижній палубі. На середній палубі розміщувалися тридцять чотири 36-фунтових короткоствольних гармат, на верхній — тридцять чотири 36-фунтові гуннади. Ще двадцять чотири 24-фунтові гуннади, дві 24-фунтові, дві 12-фунтові, дві 12-фунтові і дві 8-фунтові карронади знаходилися на баці і чвертьпалубі.

У 1853 році склад батареї дещо змінився. Кількість 68-фунтових бомбичних гармат зменшили до двадцяти восьми, а натомість додали чотири 36-фунтові довгоствольні гармати, а на баці і чвертьпалубі з озброєння залишили тільки 24-фунтові гуннади, кількість яких було збільшено до двадцяти шести одиниць.

За іншими даними, озброєння корабля включало тридцять дві 68-фунтові бомбичні гармати, тридцять вісім 36-фунтових чавунних гармат, тридцять чотири 36-фунтових, двадцять чотири 24-фунтові, дві 24-фунтові, дві 12-фунтові і дві 8-фунтові карронади, а також два 10-фунтових чавунних десантних «єдинороги». Екіпаж корабля складав близько 1000 осіб.

Корабель названо на честь князя Костянтина Миколайовича, генерал-адмірала російського флоту і молодшого брата імператора Олександра II, якому у 1852 році мало виповнитися 25 років.

Історія

Закладений у Миколаєві на стапелі Спаського адміралтейства 7 травня 1850 року за підрядом , вартість якого склала 339 160 рублів. Корабель збудовано за кресленнями начальника Миколаївського корпусу корабельних інженерів полковника І. Д. Воробйова, головний будівник — підполковник корпусу корабельних інженерів у С. І. Чернявський, для якого «Великий князь Костянтин» став останнім спорудженим кораблем перед звільненням зі служби. В добудові корабля брав участь П. І. Трофимов. Після спуску на воду 29 вересня 1852 року, в липні 1853 року перейшов до Севастополя, де на нього було встановлено артилерію, і увійшов до складу Чорноморського флоту Російської імперії.

Під час військової кампанії Російської ісперії 1853 року корабель виходив у плавання в Чорне море для проведення випробувань, а під час навчальної атаки флоту на Севастопольський рейд 12 серпня перебував на боці тих, хто оборонявся. У кампанію того ж року з 17 вересня до 2 жовтня у складі ескадри віцеадмірала П. С. Нахімова брав участь у перевезенні військіз Севастополя до Сухум-Кале для посилення оборони на Кавказі. Так, на кораблі було перевезено 1437 солдатів і офіцерів Білостоцького полку 13-ї дивізії.

Під час Кримської війни

Брав участь у Кримській війні. 29 жовтня 1853 року під прапором віцеадмірала В. О.Корнілова в складі ескадри займався пошуками турецького флоту спочатку біля румелійського, а потім біля анатолійського берегів. Знайти ворожі судна не вдалося і ескадра, після передання частини кораблів 6 листопада до складу ескадри П. С. Нахімова, 11 листопада повернулася до Севастополя.

Наступного дня корабель знову вийшов у море вже у складі ескадри під загальним командуванням контрадмірала Ф. М. Новосильського. Ескадра вийшла з метою посилення ескадри П. С. Нахімова, яка на той момент блокувала турецький флот у Сінопі. Дорогою на кораблях «Селафиїл» і «Уриїл» почалося затікання води, що змусило їх покинути ескадру і повернутися до Севастополя. Через чотири дні, 16 листопада, ескадра Новосильського з кораблів «Великий князь Костянтин», «Три Святителі» і «Париж» приєдналася до ескадри Нахімова коло мису Пахіос, посиливши її вдвічі.

17 листопада 1853 року до ескадри приєднався фрегат «Кулевчі», що доставив Нахімову припис О. С. Меншикова за можливості щадити місто Сіноп, щоб не дати європейським країнам приводу до війни. Нахімов, побоюючись підходу до противника підкріплень, вирішив наступного дня розпочати бій.

Сінопська битва

Докладніше: Сінопська битва (1853)
image
«Сінопський бій 18 листопада 1853 (ніч після бою)», картина І. К. Айвазовського, 1853
image
Креслення бойових пошкоджень лінійного корабля «Великий князь Костянтин»

Переночувавши за 10,5 миль на північний схід від Сінопського перешийка, російська ескадра вишикувалася у дві колони: праву повів Нахімов на флагманському кораблі «Імператриця Марія», за яким слідували «Великий князь Костянтин», що замінив на цьому місці «Ростислава», «Чесма» і фрегат «Кагул». Ліву колону вів .

Через невдалу постановку Нахімов не дозволив «Великому князю Костянтину» зайняти вигідну позицію для стрільби по турецьким кораблям і був вимушений встати за флагманським кораблем «Імператриця Марія» і вести вогонь лише з 62 гармат, 14 з яких були бомбичними. Невдале положення «Великого князя Костянтина» і «Чесми», що йшла за ним, змусило кораблі міняти свою позицію на шпринзі вже під час бою.

Увійшовши вглиб бухти, «Великий князь Костянтин» попав під шквальний вогонь турецьких кораблів, отримавши пошкодження в правий борт ядрами, кніпелями і картеччю. Незважаючи на серйозні пошкодження, корабель безперервно рухався до дистанції картечного пострілу і став на шпринг в інтервалі між крайніми суднами лівого флангу турецької ескадри — 60-гарматними фрегатами «Навек-Бахрі» та «Несімі-Зефер».

Поки «Імператриця Марія» вела бій з флагманським кораблем турецької ескадри, корабель відкрив вогонь правим бортом по береговій батареї № 4 і двом 60-гарматним фрегатам. За наказом командира корабля було посилено вогонь із бомбічних знарядь нижньої палуби, внаслідок чого через 10—15 хвилин після початку бою лівий фланг бойової лінії турецької ескадри помітно знизив ефективність свого артилерійського вогню.

Основний удар корабля на початку бою був спрямований проти фрегата «Навек-Бахрі», прагнучи послідовно знищити обидва ворожі фрегати: спочатку «Навек-Бахрі», зосередивши проти нього більшість гармат, а вже потім повністю перенести вогонь на «Несімі-Зефер». Підтриманий вогнем корабля «Чесма», що замикав першу колону російської ескадри, «Великий князь Костянтин» продовжував вести вогонь по кораблю «Навек-Бахрі», на якому вже було чимало вбитих і поранених. Згодом від влучання в крюйт-камеру турецький корабель вибухнув.

Розвернувшись на шпрінзі, «Великий князь Костянтин» спрямував основний вогонь по іншому 60-гарматному ворожому фрегату. Близько першої години дня якірний ланцюг фрегата було перебито, і вітром його понесло до берега. З підбитими стеньгами і реями, з пошкодженим кермом і розбитими знаряддями фрегат «Несімі-Зефер» викинувся на залишки молу біля грецького передмістя. Відразу ж після виходу з ладу «Несімі-Зефера», корабель переніс увесь вогонь на корвет «Неджмі-Фешан». Під час обстрілу кілька бомб розірвалися у внутрішніх приміщеннях турецького корабля і спричинили пожежу. Незабаром корвет «Неджмі-Фешан» також був відкинутий на берег до батареї № 5.

За чотири години Сінопської битви корабель зробив 2602 постріла (за іншими даними — 2466), з них 30 — 68-фунтовими бомбами. Втрати екіпажу під час бою становили 8 осіб убитими, 26 — пораненими. Сам корабель отримав 30 пробоїн (за іншими даними — 119, а також пошкодження всіх щогл.

За відмінність у битві командир корабля капітан 2-го рангу Л. А. Єргомишев був проведений в капітани 1-го рангу і в кампанію того ж року нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня за 18 морських кампаній.

Подальша доля

Відразу після бою екіпажами кораблів почалося закладання пробоїн, лагодження вітрил і рангоутів. 19 листопада о четвертій годині дня на підмогу російській ескадрі прибув пароплав . 20 листопада ремонт завершився, і ескадра вирушила додому. Першу добу паровий фрегат буксирував «Імператрицю Марію», «Одеса» — корабель «Великий князь Константин» під прапором Нахімова, вів корабель «Три Святителі», а «Громоносець» — «Ростислава». З часом хвилювання на морі змусило відмовитися від буксирів, і всі кораблі ескадри пішли під вітрилами.

22 листопада ескадра прибула до Севастополя. За наказом О. С. Меншикова екіпажи ескадри, що прибула з Туреччини, де в цей час спалахнула епідемія холери, провели три дні в карантині.

У грудні того ж року «Великого князя Костянтина» залишено біля входу в Південну бухту, до квітня наступного 1854 року на ньому тримав свій прапор начальник штабу Чорноморського флоту віцеадмірал В. О. Корнілов. 2 жовтня корабель був поставлений на рейді біля Курячої балки, а в грудні того ж року на ньому підняв свій прапор командувач ескадри віцеадмірал П. С. Нахімов.

До січня 1855 року на кораблі залишалося тільки 337 осіб екіпажу і 90 гармат. Після затоплення на рейді 13 лютого 1855 року лінійних кораблів «Ростислав», «Святослав», і «Дванадцять апостолів», корабель залишався в Севастополі в складі загону з шести боєздатних лінійних кораблів Чорноморського флоту, до складу якого входили також кораблі «Чесма», «Імператриця Марія», «Хоробрий», «Париж» і «Єгудиїл». 1 липня 1855 року у зв'язку з похованням П. С. Нахімова на кораблі було приспущено прапор і проведено салют.

28 серпня 1855 року лінійний корабель «Великий князь Костянтин» був затоплений на Севастопольському рейді під час залишення міста гарнізоном. Після війни під час розчищення Севастопольської бухти в 1857—1859 роках залишки його мідних і залізних частини, щогли корабля, прядив'яних канатів, ланцюги, якорі і невелику частину бімсів підняли на поверхню, а корпус підірвали.

Командири

  • (1853—1855).

Примітки

  1. Чернышев, А. А. (1997). Российский парусный флот (рос.). Т. 1. Москва: Воениздат. с. 165, 168. ISBN .
  2. Матвеева, Т. М. (1979). Убранство русских кораблей (рос.). Ленинград: Издательство «Судостроение». с. 67—68.
  3. Бугаенко, Б. А.; Галь, А. Ф. (2005). История судостроения от древнейших времен до конца парусной эпох (рос.). Т. 1. Николаев: Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова. с. 168. ISBN .
  4. Веселаго, Ф. Ф. (1872). Список русских военных судов с 1668 по 1860 год (рос.). Санкт-Петербург: Типография морского министерства. с. 464—465.
  5. Tredrea, John; Sozaev, Eduard (2010). Russian Warships in the Age of Sail 1696—1860: Design, Construction, Careers and Fates (англ.). Barnsley: Seaforth. с. 571—572. ISBN .
  6. Широкорад, А. Б. (2007). 200 лет парусного флота России (рос.). Москва: Вече. с. 307. ISBN .
  7. Окороков, А. В. (2016). Свод объектов подводного культурного наследия (рос.). Москва: Институт наследия. с. 85—86. ISBN .
  8. Крючков, Ю. С. (2018). Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865) (рос.). Николаев: Наваль. с. 204, 286—287, 369, 460—461. ISBN .
  9. Щукин, В. В.; Павлюк, А. Н. (2009). Земляки. Очерки истории еврейской общины города Николаева (конец XVIII — начало ХХ веков) (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 105. ISBN .
  10. Христенко, В. Н. Николаевский хронограф: сентябрь (рос.). Литературный Николаев. Процитовано 5 квітня 2024.
  11. Шинкаренко, Андрей (30 червня 2018). Спасское Адмиралтейство (рос.). Николаевский базар. Процитовано 5 квітня 2024.
  12. Веселаго, Ф. Ф. (2013). Царствование императора Николая I. Д — М. Общий морской список от основания флота до 1917 года (рос.). Т. 10. Санкт-Петербург: Издательство «Атлант». с. 90—91. ISBN .
  13. Зайончковский, А. М. (2002). Восточная война 1853—1856 годов (рос.). Т. 2 (частина 1). Санкт-Петербург: Издательство «Полигон». с. 262—283, 287. ISBN .
  14. Синопское сражение (рос.). Энциклопедия «Вокруг света». Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 6 червня 2013.
  15. Сергеев-Цекский, С. Н. (1944). Синопский бой (PDF) (рос.). Москва: Государственное издательство политической литературы. с. 14. Архів оригіналу (PDF) за 15 червня 2021.
  16. Зверев, В. И. (1954). Синопская победа (рос.). Симферополь: Крымиздат.
  17. Кириллов, Петр (1999). Синоп: победа и поражение. Хроника боевых действий Черноморского флота в Крымской войны 1853—1856 годов (PDF) (рос.). Флотомастер. с. 6. Архів оригіналу (PDF) за 6 вересня 2024.
  18. Миргородский, А. В. (2021). Крымская война на Азовском море (рос.). Москва: Международные отношения. с. 116. ISBN .

Література

  • Крючков Ю. С. Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865). — Николаев: Наваль, 2018. — 464 с. — . (рос.)
  • Веселаго Ф. Ф. Список русских военных судов с 1668 по 1860 год. — СПб.: Типография морского министерства, 1872. — 798 с. (рос.)
  • Чернышёв А. А. Российский парусный флот. Справочник. — М.: Воениздат, 1997. — Т. 1. — 312 с. — (Корабли и суда Российского флота). — 10 000 экз. — . (рос.)
  • Широкорад А. Б. 200 лет парусного флота России / Под ред. А. Б. Васильева. — 2-е изд. — М.: Вече, 2007. — 448 с. — . (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Veli kij knya z Kostyanti n ros doref Velikij knyaz Konstantin 120 garmatnij vitrilnij linijnij korabel tipu Chornomorskogo flotu Rosijskoyi imperiyi Uchasnik Sinopskoyi bitvi 18 listopada 1853 roku Nazvanij na chest knyazya Kostyantina Mikolajovicha general admirala rosijskogo flotu i molodshogo brata imperatora Oleksandra II Velikij knyaz Kostyantin IstoriyaRosijska imperiyaNazva ros doref Velikij knyaz Konstantin Vlasnik Chornomorskij flot Rosijskoyi imperiyiBudivnik Spaske admiraltejstvoVartist 339 160 rublivZakladenij 7 travnya 1850Spusk na vodu 29 veresnya 1852Potoplenij 28 serpnya 1855Dolya zatoplenij bilya vhodu na Sevastopolskij rejd pid chas zalishennya mista garnizonom u 1855 rociStatus potonuv Osnovni harakteristikiKlas i tip linijnij korabelTip Vodotonnazhnist 4790 tDovzhina 63 7 mShirina 18 1 mOsadka 7 7 mPalubi 3 palubiEkipazh 1000 osibOzbroyennya 120 124 garmatOpisDokladnishe Odin iz troh vitrilnih 120 garmatnih linijnih korabliv tipu sho buduvalisya v Mikolayevi protyagom 1838 1852 rokiv Korabli cogo tipu buli najbilsh doskonalimi vitrilnimi korablyami rosijskogo flotu togo chasu Voni ne mali rivnih sered vitrilnih korabliv za bojovimi yakostyami pri comu buli dobre dekorovani Ekster yer sudna Velikogo knyazya Kostyantina lakonichnij ta prostij Rizbleni prikrasi obmezhuvalisya geraldichnim orlom na nosi ta kormi mav vignutu liniyu gakabortu Vodotonnazhnist korablya stanovila 4790 tonn dovzhina mizh perpendikulyarami 63 7 metra dovzhina po gondeku 64 6 metra shirina 18 1 metra osadka 7 7 metra Ozbroyennya korablya za vidomostyami z riznih dzherel stanovilo do 136 garmat v zalezhnosti vid roku sluzhbi Tak spochatku ozbroyennya Velikogo knyazya Kostyantina skladalosya z tridcyati dvoh 68 funtovih bombichnih garmat na nizhnij palubi Na serednij palubi rozmishuvalisya tridcyat chotiri 36 funtovih korotkostvolnih garmat na verhnij tridcyat chotiri 36 funtovi gunnadi She dvadcyat chotiri 24 funtovi gunnadi dvi 24 funtovi dvi 12 funtovi dvi 12 funtovi i dvi 8 funtovi karronadi znahodilisya na baci i chvertpalubi U 1853 roci sklad batareyi desho zminivsya Kilkist 68 funtovih bombichnih garmat zmenshili do dvadcyati vosmi a natomist dodali chotiri 36 funtovi dovgostvolni garmati a na baci i chvertpalubi z ozbroyennya zalishili tilki 24 funtovi gunnadi kilkist yakih bulo zbilsheno do dvadcyati shesti odinic Za inshimi danimi ozbroyennya korablya vklyuchalo tridcyat dvi 68 funtovi bombichni garmati tridcyat visim 36 funtovih chavunnih garmat tridcyat chotiri 36 funtovih dvadcyat chotiri 24 funtovi dvi 24 funtovi dvi 12 funtovi i dvi 8 funtovi karronadi a takozh dva 10 funtovih chavunnih desantnih yedinorogi Ekipazh korablya skladav blizko 1000 osib Korabel nazvano na chest knyazya Kostyantina Mikolajovicha general admirala rosijskogo flotu i molodshogo brata imperatora Oleksandra II yakomu u 1852 roci malo vipovnitisya 25 rokiv IstoriyaZakladenij u Mikolayevi na stapeli Spaskogo admiraltejstva 7 travnya 1850 roku za pidryadom vartist yakogo sklala 339 160 rubliv Korabel zbudovano za kreslennyami nachalnika Mikolayivskogo korpusu korabelnih inzheneriv polkovnika I D Vorobjova golovnij budivnik pidpolkovnik korpusu korabelnih inzheneriv u S I Chernyavskij dlya yakogo Velikij knyaz Kostyantin stav ostannim sporudzhenim korablem pered zvilnennyam zi sluzhbi V dobudovi korablya brav uchast P I Trofimov Pislya spusku na vodu 29 veresnya 1852 roku v lipni 1853 roku perejshov do Sevastopolya de na nogo bulo vstanovleno artileriyu i uvijshov do skladu Chornomorskogo flotu Rosijskoyi imperiyi Pid chas vijskovoyi kampaniyi Rosijskoyi isperiyi 1853 roku korabel vihodiv u plavannya v Chorne more dlya provedennya viprobuvan a pid chas navchalnoyi ataki flotu na Sevastopolskij rejd 12 serpnya perebuvav na boci tih hto oboronyavsya U kampaniyu togo zh roku z 17 veresnya do 2 zhovtnya u skladi eskadri viceadmirala P S Nahimova brav uchast u perevezenni vijskiz Sevastopolya do Suhum Kale dlya posilennya oboroni na Kavkazi Tak na korabli bulo perevezeno 1437 soldativ i oficeriv Bilostockogo polku 13 yi diviziyi Pid chas Krimskoyi vijni Brav uchast u Krimskij vijni 29 zhovtnya 1853 roku pid praporom viceadmirala V O Kornilova v skladi eskadri zajmavsya poshukami tureckogo flotu spochatku bilya rumelijskogo a potim bilya anatolijskogo beregiv Znajti vorozhi sudna ne vdalosya i eskadra pislya peredannya chastini korabliv 6 listopada do skladu eskadri P S Nahimova 11 listopada povernulasya do Sevastopolya Nastupnogo dnya korabel znovu vijshov u more vzhe u skladi eskadri pid zagalnim komanduvannyam kontradmirala F M Novosilskogo Eskadra vijshla z metoyu posilennya eskadri P S Nahimova yaka na toj moment blokuvala tureckij flot u Sinopi Dorogoyu na korablyah Selafiyil i Uriyil pochalosya zatikannya vodi sho zmusilo yih pokinuti eskadru i povernutisya do Sevastopolya Cherez chotiri dni 16 listopada eskadra Novosilskogo z korabliv Velikij knyaz Kostyantin Tri Svyatiteli i Parizh priyednalasya do eskadri Nahimova kolo misu Pahios posilivshi yiyi vdvichi 17 listopada 1853 roku do eskadri priyednavsya fregat Kulevchi sho dostaviv Nahimovu pripis O S Menshikova za mozhlivosti shaditi misto Sinop shob ne dati yevropejskim krayinam privodu do vijni Nahimov poboyuyuchis pidhodu do protivnika pidkriplen virishiv nastupnogo dnya rozpochati bij Sinopska bitva Dokladnishe Sinopska bitva 1853 Sinopskij bij 18 listopada 1853 nich pislya boyu kartina I K Ajvazovskogo 1853 Kreslennya bojovih poshkodzhen linijnogo korablya Velikij knyaz Kostyantin Perenochuvavshi za 10 5 mil na pivnichnij shid vid Sinopskogo pereshijka rosijska eskadra vishikuvalasya u dvi koloni pravu poviv Nahimov na flagmanskomu korabli Imperatricya Mariya za yakim sliduvali Velikij knyaz Kostyantin sho zaminiv na comu misci Rostislava Chesma i fregat Kagul Livu kolonu viv Cherez nevdalu postanovku Nahimov ne dozvoliv Velikomu knyazyu Kostyantinu zajnyati vigidnu poziciyu dlya strilbi po tureckim korablyam i buv vimushenij vstati za flagmanskim korablem Imperatricya Mariya i vesti vogon lishe z 62 garmat 14 z yakih buli bombichnimi Nevdale polozhennya Velikogo knyazya Kostyantina i Chesmi sho jshla za nim zmusilo korabli minyati svoyu poziciyu na shprinzi vzhe pid chas boyu Uvijshovshi vglib buhti Velikij knyaz Kostyantin popav pid shkvalnij vogon tureckih korabliv otrimavshi poshkodzhennya v pravij bort yadrami knipelyami i kartechchyu Nezvazhayuchi na serjozni poshkodzhennya korabel bezperervno ruhavsya do distanciyi kartechnogo postrilu i stav na shpring v intervali mizh krajnimi sudnami livogo flangu tureckoyi eskadri 60 garmatnimi fregatami Navek Bahri ta Nesimi Zefer Poki Imperatricya Mariya vela bij z flagmanskim korablem tureckoyi eskadri korabel vidkriv vogon pravim bortom po beregovij batareyi 4 i dvom 60 garmatnim fregatam Za nakazom komandira korablya bulo posileno vogon iz bombichnih znaryad nizhnoyi palubi vnaslidok chogo cherez 10 15 hvilin pislya pochatku boyu livij flang bojovoyi liniyi tureckoyi eskadri pomitno zniziv efektivnist svogo artilerijskogo vognyu Osnovnij udar korablya na pochatku boyu buv spryamovanij proti fregata Navek Bahri pragnuchi poslidovno znishiti obidva vorozhi fregati spochatku Navek Bahri zoseredivshi proti nogo bilshist garmat a vzhe potim povnistyu perenesti vogon na Nesimi Zefer Pidtrimanij vognem korablya Chesma sho zamikav pershu kolonu rosijskoyi eskadri Velikij knyaz Kostyantin prodovzhuvav vesti vogon po korablyu Navek Bahri na yakomu vzhe bulo chimalo vbitih i poranenih Zgodom vid vluchannya v kryujt kameru tureckij korabel vibuhnuv Rozvernuvshis na shprinzi Velikij knyaz Kostyantin spryamuvav osnovnij vogon po inshomu 60 garmatnomu vorozhomu fregatu Blizko pershoyi godini dnya yakirnij lancyug fregata bulo perebito i vitrom jogo poneslo do berega Z pidbitimi stengami i reyami z poshkodzhenim kermom i rozbitimi znaryaddyami fregat Nesimi Zefer vikinuvsya na zalishki molu bilya greckogo peredmistya Vidrazu zh pislya vihodu z ladu Nesimi Zefera korabel perenis uves vogon na korvet Nedzhmi Feshan Pid chas obstrilu kilka bomb rozirvalisya u vnutrishnih primishennyah tureckogo korablya i sprichinili pozhezhu Nezabarom korvet Nedzhmi Feshan takozh buv vidkinutij na bereg do batareyi 5 Za chotiri godini Sinopskoyi bitvi korabel zrobiv 2602 postrila za inshimi danimi 2466 z nih 30 68 funtovimi bombami Vtrati ekipazhu pid chas boyu stanovili 8 osib ubitimi 26 poranenimi Sam korabel otrimav 30 proboyin za inshimi danimi 119 a takozh poshkodzhennya vsih shogl Za vidminnist u bitvi komandir korablya kapitan 2 go rangu L A Yergomishev buv provedenij v kapitani 1 go rangu i v kampaniyu togo zh roku nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya IV stupenya za 18 morskih kampanij Podalsha dolya Vidrazu pislya boyu ekipazhami korabliv pochalosya zakladannya proboyin lagodzhennya vitril i rangoutiv 19 listopada o chetvertij godini dnya na pidmogu rosijskij eskadri pribuv paroplav 20 listopada remont zavershivsya i eskadra virushila dodomu Pershu dobu parovij fregat buksiruvav Imperatricyu Mariyu Odesa korabel Velikij knyaz Konstantin pid praporom Nahimova viv korabel Tri Svyatiteli a Gromonosec Rostislava Z chasom hvilyuvannya na mori zmusilo vidmovitisya vid buksiriv i vsi korabli eskadri pishli pid vitrilami 22 listopada eskadra pribula do Sevastopolya Za nakazom O S Menshikova ekipazhi eskadri sho pribula z Turechchini de v cej chas spalahnula epidemiya holeri proveli tri dni v karantini U grudni togo zh roku Velikogo knyazya Kostyantina zalisheno bilya vhodu v Pivdennu buhtu do kvitnya nastupnogo 1854 roku na nomu trimav svij prapor nachalnik shtabu Chornomorskogo flotu viceadmiral V O Kornilov 2 zhovtnya korabel buv postavlenij na rejdi bilya Kuryachoyi balki a v grudni togo zh roku na nomu pidnyav svij prapor komanduvach eskadri viceadmiral P S Nahimov Do sichnya 1855 roku na korabli zalishalosya tilki 337 osib ekipazhu i 90 garmat Pislya zatoplennya na rejdi 13 lyutogo 1855 roku linijnih korabliv Rostislav Svyatoslav i Dvanadcyat apostoliv korabel zalishavsya v Sevastopoli v skladi zagonu z shesti boyezdatnih linijnih korabliv Chornomorskogo flotu do skladu yakogo vhodili takozh korabli Chesma Imperatricya Mariya Horobrij Parizh i Yegudiyil 1 lipnya 1855 roku u zv yazku z pohovannyam P S Nahimova na korabli bulo prispusheno prapor i provedeno salyut 28 serpnya 1855 roku linijnij korabel Velikij knyaz Kostyantin buv zatoplenij na Sevastopolskomu rejdi pid chas zalishennya mista garnizonom Pislya vijni pid chas rozchishennya Sevastopolskoyi buhti v 1857 1859 rokah zalishki jogo midnih i zaliznih chastini shogli korablya pryadiv yanih kanativ lancyugi yakori i neveliku chastinu bimsiv pidnyali na poverhnyu a korpus pidirvali Komandiri 1853 1855 PrimitkiChernyshev A A 1997 Rossijskij parusnyj flot ros T 1 Moskva Voenizdat s 165 168 ISBN 5 203 01788 3 Matveeva T M 1979 Ubranstvo russkih korablej ros Leningrad Izdatelstvo Sudostroenie s 67 68 Bugaenko B A Gal A F 2005 Istoriya sudostroeniya ot drevnejshih vremen do konca parusnoj epoh ros T 1 Nikolaev Nacionalnyj universitet korablestroeniya imeni admirala Makarova s 168 ISBN 966 321 038 9 Veselago F F 1872 Spisok russkih voennyh sudov s 1668 po 1860 god ros Sankt Peterburg Tipografiya morskogo ministerstva s 464 465 Tredrea John Sozaev Eduard 2010 Russian Warships in the Age of Sail 1696 1860 Design Construction Careers and Fates angl Barnsley Seaforth s 571 572 ISBN 978 1 84832 058 1 Shirokorad A B 2007 200 let parusnogo flota Rossii ros Moskva Veche s 307 ISBN 978 5 9533 1517 3 Okorokov A V 2016 Svod obektov podvodnogo kulturnogo naslediya ros Moskva Institut naslediya s 85 86 ISBN 978 5 86443 211 2 Kryuchkov Yu S 2018 Parusnoe sudostroenie v Nikolaeve 1790 1865 ros Nikolaev Naval s 204 286 287 369 460 461 ISBN 978 617 7007 04 2 Shukin V V Pavlyuk A N 2009 Zemlyaki Ocherki istorii evrejskoj obshiny goroda Nikolaeva konec XVIII nachalo HH vekov ros Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym s 105 ISBN 978 966 8592 52 2 Hristenko V N Nikolaevskij hronograf sentyabr ros Literaturnyj Nikolaev Procitovano 5 kvitnya 2024 Shinkarenko Andrej 30 chervnya 2018 Spasskoe Admiraltejstvo ros Nikolaevskij bazar Procitovano 5 kvitnya 2024 Veselago F F 2013 Carstvovanie imperatora Nikolaya I D M Obshij morskoj spisok ot osnovaniya flota do 1917 goda ros T 10 Sankt Peterburg Izdatelstvo Atlant s 90 91 ISBN 978 5 906200 03 7 Zajonchkovskij A M 2002 Vostochnaya vojna 1853 1856 godov ros T 2 chastina 1 Sankt Peterburg Izdatelstvo Poligon s 262 283 287 ISBN 5 89173 157 6 Sinopskoe srazhenie ros Enciklopediya Vokrug sveta Arhiv originalu za 6 chervnya 2013 Procitovano 6 chervnya 2013 Sergeev Cekskij S N 1944 Sinopskij boj PDF ros Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury s 14 Arhiv originalu PDF za 15 chervnya 2021 Zverev V I 1954 Sinopskaya pobeda ros Simferopol Krymizdat Kirillov Petr 1999 Sinop pobeda i porazhenie Hronika boevyh dejstvij Chernomorskogo flota v Krymskoj vojny 1853 1856 godov PDF ros Flotomaster s 6 Arhiv originalu PDF za 6 veresnya 2024 Mirgorodskij A V 2021 Krymskaya vojna na Azovskom more ros Moskva Mezhdunarodnye otnosheniya s 116 ISBN 978 5 7133 1654 9 LiteraturaKryuchkov Yu S Parusnoe sudostroenie v Nikolaeve 1790 1865 Nikolaev Naval 2018 464 s ISBN 978 617 7007 04 2 ros Veselago F F Spisok russkih voennyh sudov s 1668 po 1860 god SPb Tipografiya morskogo ministerstva 1872 798 s ros Chernyshyov A A Rossijskij parusnyj flot Spravochnik M Voenizdat 1997 T 1 312 s Korabli i suda Rossijskogo flota 10 000 ekz ISBN 5 203 01788 3 ros Shirokorad A B 200 let parusnogo flota Rossii Pod red A B Vasileva 2 e izd M Veche 2007 448 s ISBN 978 5 9533 1517 3 ros

Дата публікації:
Топ