Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Степа́н Іва́нович Черня́вський (рос. дореф. Чернявскій Степанъ Ивановичъ; 25 грудня 1804 (6 січня 1805), Херсонська губернія, Російська імперія — 6 липня (18 липня) 1868, Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія) — російський кораблебудівник XIX століття, генерал-лейтенант, що збудував близько 50 кораблів різного рангу і класу для Російського імператорського флоту. Голова кораблебудівного технічного комітету, член Морського вченого комітету Морського відомства, що курував проєктування і будівництво перших панцерників Російської імперії.
| Чернявський Степан Іванович | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | рос. дореф. Чернявскій Степанъ Ивановичъ | ||||||
| Народження | 25 грудня 1804 (6 січня 1805) Херсонська губернія, Російська імперія | ||||||
| Смерть | 6 липня (18 липня) 1868 (63 роки) Санкт-Петербург, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія | ||||||
| Країна |  Російська імперія | ||||||
| Вид збройних сил |  Російський імператорський флот | ||||||
| Освіта | Севастопольське флотське училище, Чорноморське штурманське училище | ||||||
| Роки служби | 1813 — 1868 | ||||||
| Член | Морський вчений комітет Морського відомства | ||||||
| Звання | генерал-лейтенант | ||||||
| Командування | голова Кораблебудівного технічного комітету | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Життєпис
Народився в Херсонській губернії 25 грудня 1804 року в унтерофіцерській сім'ї. 6 серпня 1813 року почав службу юнгою Чорноморського флоту. З 1814 по 1819 роки навчався в Севастопольському флотському училищі, а 23 січня 1820 року призначений в Чорноморське штурманське училище, навчання в якому закінчив у 1825 році.
У травні 1826 року, за рішенням командувача Чорноморського флоту адмірала О. С. Грейга, Чернявського, разом з іншими молодими флотськими офіцерами, зокрема В. Г. Апостолі і О. С. Акімовим, відібрали кандидатом для відправки на стажування в Англію для навчання кораблебудуванню. Разом із п'ятьма кандидатами він був прикріплений до штурманської роти для вивчення англійської мови, яку викладав помічник корабельного майстра . 28 грудня 1826 року Чернявський відплив на навчання з Одеси до Лондона на англійському купецькому судні.
6 січня 1827 року, під час закордонного відрядження, Чернявського призначено на посаду штурманського помічника унтерофіцерського рангу, а 23 вересня того ж року перейменовано на прапорщика корпусу флотських штурманів. 18 квітня 1828 року Чернявського переведено до корпусу корабельних інженерів у тому ж чині, а 31 грудня 1831 року проведено у підпоручники.
Перебуваючи в Англії, навчаючись у Портсмутському адміралтействі, учні регулярно надсилали до Миколаєва звіти про свою діяльність, з яких видно, що власне повноцінне навчання розпочалося лише на третьому році їхнього перебування за кордоном, коли було подолано мовний і термінологічний бар'єри. Розуміючи, що почався найплідніший період перебування за кордоном, Грейг клопотав перед морським керівництвом про продовження терміну відрядження Апостолі, Акімова і Чернявського ще на два роки. Микола I дав згоду на їх подальше дворічне перебування в Англії, стажування в якій тривало до 1832 року.
Севастопольське адміралтейство
Після повернення з Англії у 1832 році направлений до Севастопольського адміралтейства, де займався щогловою і шлюпковою роботою, добудовою і ремонтом різних суден. Керував модернізацією бригантини «Єлизавета», пароплава , корвета , тимберував бриг «Меркурій», виправляв фрегат «Бургас» і кільовував корвет «Іфігенія».
Наприкінці літа 1832 року у Севастопольському адміралтействі взявся за самостійне будівництво кораблів. 9 серпня заклав тендери «Швидкий» і «Скорий». Обидва тендери були побудовані і 28 травня 1833 року спущені на воду. 26 вересня 1833 року за відзнаку проведений у поручники.
У 1834 році відряджений до Миколаївського адміралтейства, де добудовував перший на Чорному морі 120-гарматний корабель «Варшава», спроєктований О. С. Грейгом і збудований І. Я. Осмініним. У 1835 році Чернявський повернувся до Севастополя, де збудував вантажний бот і ремонтував різні судна. 14 лютого 1835 року заклав 44-гарматний фрегат «Браїлов», спущений на воду 6 жовтня 1836 року. За будівництво фрегата нагороджений орденом Святого Станіслава III ступеня. Повністю завершити будівництво корабля особисто Чернявському не вдалося, оскільки рішенням командування флоту той був направлений у Миколаївське адміралтейство.
Миколаївське адміралтейство
2 листопада 1836 року проведений у штабскапітани. Прибувши до Миколаєва, займався проєктуванням і будівництвом кораблів різних класів. Загалом за 17 років роботи у Миколаївському адміралтействі Чернявський збудував три 120-гарматні і два 84-гарматні вітрильні лінійні лінійні кораблі, фрегат, вітрильну шхуну, бриг, дев'ятнадцять канонерських човнів і три транспорти. Під час будівництва головного 120-гарматного лінійного корабля «Дванадцять апостолів» уперше в російському кораблебудуванні застосував систему кріплення трюму Саймондса, що дозволила знизити масу та збільшити міцність корабля.
2 листопада 1838 року проведений в капітани корпусу корабельних інженерів. У період роботи в Миколаївському адміралтействі не тільки самостійно будував кораблі, а й спостерігав за будівництвом різних суден іншими майстрами, завідував колекцією креслень і бібліотекою з кораблебудування. У 1843 році відряджений до Англії для збору відомостей щодо вдосконалення кораблебудування.
Після пропозиції у 1843 році О. П. Прокоф'єва замінити на суднах залізну обшивку дерев'яною рейковою з вентиляційними каналами, що унеможливило б швидке псування провізії та гниття дерев'яної основи броткамери, разом з І. С. Дмитрієвим пропонував замінювати обшивку методом, що використовувався в англійських королівських адміралтействах. Метод передбачав обшивку броткамер сосновими обшивку шовківками на брусках, між рейдерсами та рейдерами. 6 грудня 1847 року проведений у підполковники.
15 жовтня 1852 року в елінгу Миколаївського адміралтейства розпочав будівництво першого гвинтового парового 131-гарматного корабля Чорноморського флоту «Босфор», згодом перейменований на «Синоп». Задля здобуття досвіду з будівництва таких кораблів протягом 1852—1853 років Чернявського відряджено до Англії і Франції, де той ознайомився з організацією і технікою будівництва залізних гвинтових суден. Повернувшись із відрядження, доопрацював креслення «Босфора», будівництво якого завершив О. С. Акімов, спустивши його на воду у 1859 році.
Санкт-Петербург
3 серпня 1855 року Чернявського відряджено до Санкт-Петербурга для спорудження 125-гарматного корабля «Імператор Микола I» і 10 панцерних плавучих батарей. Одночасно з тим був призначений членом Морського вченого комітету. У січні 1856 року проведений у полковники і призначений членом Комітету з реконструкції Охтенської верфі. Того ж року Найвищим указом призначений головою кораблебудівного і технічного комітету, а у 1857 році — членом Комітету з вивчення лісів Королівства Польського.
18 травня 1860 року підвищений до чину генерал-майора. Автор проєкту броненосного крейсера , збудованого у 1864—1869 роках. У 1862 році призначений членом ще двох комітетів та виконувачем обов'язків голови Морського вченого комітету, а наступного — членом двох Особливих комітетів з розгляду перспектив розвитку флоту та його озброєння.
Починаючи з 1864 року, як член Технічного комітету Головного інженерного управління опікувався питаннями підводного плавання та очолював розроблення перших програм кораблебудування на період переходу до залізних панцерних суден, забезпечував проєктування та будівництво перших залізних панцерників типу «Первісток» та «Не тронь мене». Спроєктував новий варіант дрібносидячих плавучих батарей з нарізними знаряддями, призначених для оборони Керченської протоки. У ті ж роки спостерігав за будівництвом фрегата «Петропавловськ».
Під головуванням генерал-майора Чернявського доопрацьовано проєкт будівництва російських двобаштових броненосних човнів «Русалка» і «Чародійка» англійської фірми «Мітчел і Ко». У 1865 році призначений головою кораблебудівного технічного комітету і членом Морського вченого комітету, разом з тим одночасно став головним контролером усіх нових проєктів панцерників. Був одружений з Марією Іванівною Уоптон — донькою англійського військового архітектора Джона Аптона.
1 січня 1868 року проведений у генерал-лейтенанти, помер 6 липня того ж року в Санкт-Петербурзі.
Нагороди
- Орден Святого Станіслава III ступеня (1835).
- Орден Святої Анни II ступеня (1838).
- Орден Святого Станіслава II ступеня (1844).
- Орден Святого Володимира III ступеня (1858).
- Орден Святого Станіслава I ступеня (1863).
- Орден Святої Анни I ступеня (1865; імператорська корона до ордена — 1866).
Примітки
- Зеленский, А. Г.; Крючков, Ю. С.; Костюк, Л. П.; Кухар-Онышко, Н. А.; Январев, Э. И.; Миронов, Ю. А. (1999). Чернявский Степан Иванович. Николаевцы. Энциклопедический словарь (рос.). Николаев: Возможности Киммерии. с. 352. ISBN .
- Крючков, Ю. С. (2008). Инженер-генерал-майор С. И. Чернявский. Алексей Самуилович Грейг и его время (рос.). Николаев: Издательство Ирины Гудым. с. 231—234. ISBN .
- Сацкий, Анатолий (2004). Профессиональная подготовка адмиралтейских специалистов за рубежом. Краєзнавчий альманах: історія, культура, освіта (рос.). Миколаїв: Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти.
- Усольцев, В. С. (2012). Чернявский Степан Иванович. Строители парусного флота в Севастополе. № 2 (3) (рос.). Севастополь: «Морской архив»: альманах. Архів оригіналу за 30 вересня 2015.
- Окороков, А. В. (2016). Свод объектов подводного культурного наследия (рос.). Москва: Институт наследия. с. 80. ISBN .
- Соловьев, Н. И. (1961). Сборник документов «М. П. Лазарев» (рос.). Т. 3. Москва: Воениздат. с. 220, 239.
- Веселаго, Ф. Ф. (1900). Царствование Николая I. Общий морской список (рос.). Т. 7. Санкт-Петербург: Типография Морского ведомства в Главном адмиралтействе. с. 258—261. Архів оригіналу за 8 січня 2023.
- Соловьев, Н. И. (1961). Рапорт М. П. Лазарева А. С. Меншикову о замене на судах Черноморского флота железной обшивки броткамеры деревянной. Сборник документов «М. П. Лазарев» (рос.). Т. 3. Москва: Воениздат. с. 239—240.
- 90—130-пушечные парусные линейные корабли (рос.). Военная Россия: электронный справочник парусного флота. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2024.
- Возникновение кораблестроительного образования в Украине (PDF) (рос.). Николаев: Национальный университет кораблестроения имени адмирала Макарова. с. 2—3. Архів оригіналу (PDF) за 7 квітня 2014.
- Федечкин, А. Д. (2017). Мы действовали верно. К вопросу о выработке типа первых океанских броненосных крейсеров российского флота. Военно-исторический журнал. № 1 (рос.). Москва: Министерство обороны Российской Федерации. с. 37—38.
Література
- Крючков, Ю. С. Парусное судостроение в Николаеве (1790—1865). — Николаев : Наваль, 2018. — 464 с. — .
- Широкорад, А. Б. 200 лет парусного флота России. 1696—1891. — Москва : Вече, 2007. — 448 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Chernyavskij Stepa n Iva novich Chernya vskij ros doref Chernyavskij Stepan Ivanovich 25 grudnya 1804 6 sichnya 1805 18050106 Hersonska guberniya Rosijska imperiya 6 lipnya 18 lipnya 1868 Sankt Peterburg Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiya rosijskij korablebudivnik XIX stolittya general lejtenant sho zbuduvav blizko 50 korabliv riznogo rangu i klasu dlya Rosijskogo imperatorskogo flotu Golova korablebudivnogo tehnichnogo komitetu chlen Morskogo vchenogo komitetu Morskogo vidomstva sho kuruvav proyektuvannya i budivnictvo pershih pancernikiv Rosijskoyi imperiyi Chernyavskij Stepan IvanovichIm ya pri narodzhenniros doref Chernyavskij Stepan IvanovichNarodzhennya25 grudnya 1804 6 sichnya 1805 1805 01 06 Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert6 lipnya 18 lipnya 1868 1868 07 18 63 roki Sankt Peterburg Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiyaKrayinaRosijska imperiyaVid zbrojnih silRosijskij imperatorskij flotOsvitaSevastopolske flotske uchilishe Chornomorske shturmanske uchilisheRoki sluzhbi1813 1868ChlenMorskij vchenij komitet Morskogo vidomstvaZvannyageneral lejtenantKomanduvannyagolova Korablebudivnogo tehnichnogo komitetuNagorodiOrden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 1 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 3 stupenyaZhittyepisNarodivsya v Hersonskij guberniyi 25 grudnya 1804 roku v unteroficerskij sim yi 6 serpnya 1813 roku pochav sluzhbu yungoyu Chornomorskogo flotu Z 1814 po 1819 roki navchavsya v Sevastopolskomu flotskomu uchilishi a 23 sichnya 1820 roku priznachenij v Chornomorske shturmanske uchilishe navchannya v yakomu zakinchiv u 1825 roci U travni 1826 roku za rishennyam komanduvacha Chornomorskogo flotu admirala O S Grejga Chernyavskogo razom z inshimi molodimi flotskimi oficerami zokrema V G Apostoli i O S Akimovim vidibrali kandidatom dlya vidpravki na stazhuvannya v Angliyu dlya navchannya korablebuduvannyu Razom iz p yatma kandidatami vin buv prikriplenij do shturmanskoyi roti dlya vivchennya anglijskoyi movi yaku vikladav pomichnik korabelnogo majstra 28 grudnya 1826 roku Chernyavskij vidpliv na navchannya z Odesi do Londona na anglijskomu kupeckomu sudni 6 sichnya 1827 roku pid chas zakordonnogo vidryadzhennya Chernyavskogo priznacheno na posadu shturmanskogo pomichnika unteroficerskogo rangu a 23 veresnya togo zh roku perejmenovano na praporshika korpusu flotskih shturmaniv 18 kvitnya 1828 roku Chernyavskogo perevedeno do korpusu korabelnih inzheneriv u tomu zh chini a 31 grudnya 1831 roku provedeno u pidporuchniki Perebuvayuchi v Angliyi navchayuchis u Portsmutskomu admiraltejstvi uchni regulyarno nadsilali do Mikolayeva zviti pro svoyu diyalnist z yakih vidno sho vlasne povnocinne navchannya rozpochalosya lishe na tretomu roci yihnogo perebuvannya za kordonom koli bulo podolano movnij i terminologichnij bar yeri Rozumiyuchi sho pochavsya najplidnishij period perebuvannya za kordonom Grejg klopotav pered morskim kerivnictvom pro prodovzhennya terminu vidryadzhennya Apostoli Akimova i Chernyavskogo she na dva roki Mikola I dav zgodu na yih podalshe dvorichne perebuvannya v Angliyi stazhuvannya v yakij trivalo do 1832 roku Sevastopolske admiraltejstvo Pislya povernennya z Angliyi u 1832 roci napravlenij do Sevastopolskogo admiraltejstva de zajmavsya shoglovoyu i shlyupkovoyu robotoyu dobudovoyu i remontom riznih suden Keruvav modernizaciyeyu brigantini Yelizaveta paroplava korveta timberuvav brig Merkurij vipravlyav fregat Burgas i kilovuvav korvet Ifigeniya Naprikinci lita 1832 roku u Sevastopolskomu admiraltejstvi vzyavsya za samostijne budivnictvo korabliv 9 serpnya zaklav tenderi Shvidkij i Skorij Obidva tenderi buli pobudovani i 28 travnya 1833 roku spusheni na vodu 26 veresnya 1833 roku za vidznaku provedenij u poruchniki U 1834 roci vidryadzhenij do Mikolayivskogo admiraltejstva de dobudovuvav pershij na Chornomu mori 120 garmatnij korabel Varshava sproyektovanij O S Grejgom i zbudovanij I Ya Osmininim U 1835 roci Chernyavskij povernuvsya do Sevastopolya de zbuduvav vantazhnij bot i remontuvav rizni sudna 14 lyutogo 1835 roku zaklav 44 garmatnij fregat Brayilov spushenij na vodu 6 zhovtnya 1836 roku Za budivnictvo fregata nagorodzhenij ordenom Svyatogo Stanislava III stupenya Povnistyu zavershiti budivnictvo korablya osobisto Chernyavskomu ne vdalosya oskilki rishennyam komanduvannya flotu toj buv napravlenij u Mikolayivske admiraltejstvo Mikolayivske admiraltejstvo 2 listopada 1836 roku provedenij u shtabskapitani Pribuvshi do Mikolayeva zajmavsya proyektuvannyam i budivnictvom korabliv riznih klasiv Zagalom za 17 rokiv roboti u Mikolayivskomu admiraltejstvi Chernyavskij zbuduvav tri 120 garmatni i dva 84 garmatni vitrilni linijni linijni korabli fregat vitrilnu shhunu brig dev yatnadcyat kanonerskih chovniv i tri transporti Pid chas budivnictva golovnogo 120 garmatnogo linijnogo korablya Dvanadcyat apostoliv upershe v rosijskomu korablebuduvanni zastosuvav sistemu kriplennya tryumu Sajmondsa sho dozvolila zniziti masu ta zbilshiti micnist korablya 2 listopada 1838 roku provedenij v kapitani korpusu korabelnih inzheneriv U period roboti v Mikolayivskomu admiraltejstvi ne tilki samostijno buduvav korabli a j sposterigav za budivnictvom riznih suden inshimi majstrami zaviduvav kolekciyeyu kreslen i bibliotekoyu z korablebuduvannya U 1843 roci vidryadzhenij do Angliyi dlya zboru vidomostej shodo vdoskonalennya korablebuduvannya Pislya propoziciyi u 1843 roci O P Prokof yeva zaminiti na sudnah zaliznu obshivku derev yanoyu rejkovoyu z ventilyacijnimi kanalami sho unemozhlivilo b shvidke psuvannya proviziyi ta gnittya derev yanoyi osnovi brotkameri razom z I S Dmitriyevim proponuvav zaminyuvati obshivku metodom sho vikoristovuvavsya v anglijskih korolivskih admiraltejstvah Metod peredbachav obshivku brotkamer sosnovimi obshivku shovkivkami na bruskah mizh rejdersami ta rejderami 6 grudnya 1847 roku provedenij u pidpolkovniki 15 zhovtnya 1852 roku v elingu Mikolayivskogo admiraltejstva rozpochav budivnictvo pershogo gvintovogo parovogo 131 garmatnogo korablya Chornomorskogo flotu Bosfor zgodom perejmenovanij na Sinop Zadlya zdobuttya dosvidu z budivnictva takih korabliv protyagom 1852 1853 rokiv Chernyavskogo vidryadzheno do Angliyi i Franciyi de toj oznajomivsya z organizaciyeyu i tehnikoyu budivnictva zaliznih gvintovih suden Povernuvshis iz vidryadzhennya doopracyuvav kreslennya Bosfora budivnictvo yakogo zavershiv O S Akimov spustivshi jogo na vodu u 1859 roci Sankt Peterburg 3 serpnya 1855 roku Chernyavskogo vidryadzheno do Sankt Peterburga dlya sporudzhennya 125 garmatnogo korablya Imperator Mikola I i 10 pancernih plavuchih batarej Odnochasno z tim buv priznachenij chlenom Morskogo vchenogo komitetu U sichni 1856 roku provedenij u polkovniki i priznachenij chlenom Komitetu z rekonstrukciyi Ohtenskoyi verfi Togo zh roku Najvishim ukazom priznachenij golovoyu korablebudivnogo i tehnichnogo komitetu a u 1857 roci chlenom Komitetu z vivchennya lisiv Korolivstva Polskogo 18 travnya 1860 roku pidvishenij do chinu general majora Avtor proyektu bronenosnogo krejsera zbudovanogo u 1864 1869 rokah U 1862 roci priznachenij chlenom she dvoh komitetiv ta vikonuvachem obov yazkiv golovi Morskogo vchenogo komitetu a nastupnogo chlenom dvoh Osoblivih komitetiv z rozglyadu perspektiv rozvitku flotu ta jogo ozbroyennya Pochinayuchi z 1864 roku yak chlen Tehnichnogo komitetu Golovnogo inzhenernogo upravlinnya opikuvavsya pitannyami pidvodnogo plavannya ta ocholyuvav rozroblennya pershih program korablebuduvannya na period perehodu do zaliznih pancernih suden zabezpechuvav proyektuvannya ta budivnictvo pershih zaliznih pancernikiv tipu Pervistok ta Ne tron mene Sproyektuvav novij variant dribnosidyachih plavuchih batarej z nariznimi znaryaddyami priznachenih dlya oboroni Kerchenskoyi protoki U ti zh roki sposterigav za budivnictvom fregata Petropavlovsk Pid golovuvannyam general majora Chernyavskogo doopracovano proyekt budivnictva rosijskih dvobashtovih bronenosnih chovniv Rusalka i Charodijka anglijskoyi firmi Mitchel i Ko U 1865 roci priznachenij golovoyu korablebudivnogo tehnichnogo komitetu i chlenom Morskogo vchenogo komitetu razom z tim odnochasno stav golovnim kontrolerom usih novih proyektiv pancernikiv Buv odruzhenij z Mariyeyu Ivanivnoyu Uopton donkoyu anglijskogo vijskovogo arhitektora Dzhona Aptona 1 sichnya 1868 roku provedenij u general lejtenanti pomer 6 lipnya togo zh roku v Sankt Peterburzi NagorodiOrden Svyatogo Stanislava III stupenya 1835 Orden Svyatoyi Anni II stupenya 1838 Orden Svyatogo Stanislava II stupenya 1844 Orden Svyatogo Volodimira III stupenya 1858 Orden Svyatogo Stanislava I stupenya 1863 Orden Svyatoyi Anni I stupenya 1865 imperatorska korona do ordena 1866 PrimitkiZelenskij A G Kryuchkov Yu S Kostyuk L P Kuhar Onyshko N A Yanvarev E I Mironov Yu A 1999 Chernyavskij Stepan Ivanovich Nikolaevcy Enciklopedicheskij slovar ros Nikolaev Vozmozhnosti Kimmerii s 352 ISBN 966 7676 00 5 Kryuchkov Yu S 2008 Inzhener general major S I Chernyavskij Aleksej Samuilovich Grejg i ego vremya ros Nikolaev Izdatelstvo Iriny Gudym s 231 234 ISBN 978 966 8592 60 7 Sackij Anatolij 2004 Professionalnaya podgotovka admiraltejskih specialistov za rubezhom Krayeznavchij almanah istoriya kultura osvita ros Mikolayiv Mikolayivskij oblasnij institut pislyadiplomnoyi pedagogichnoyi osviti Usolcev V S 2012 Chernyavskij Stepan Ivanovich Stroiteli parusnogo flota v Sevastopole 2 3 ros Sevastopol Morskoj arhiv almanah Arhiv originalu za 30 veresnya 2015 Okorokov A V 2016 Svod obektov podvodnogo kulturnogo naslediya ros Moskva Institut naslediya s 80 ISBN 978 5 86443 211 2 Solovev N I 1961 Sbornik dokumentov M P Lazarev ros T 3 Moskva Voenizdat s 220 239 Veselago F F 1900 Carstvovanie Nikolaya I Obshij morskoj spisok ros T 7 Sankt Peterburg Tipografiya Morskogo vedomstva v Glavnom admiraltejstve s 258 261 Arhiv originalu za 8 sichnya 2023 Solovev N I 1961 Raport M P Lazareva A S Menshikovu o zamene na sudah Chernomorskogo flota zheleznoj obshivki brotkamery derevyannoj Sbornik dokumentov M P Lazarev ros T 3 Moskva Voenizdat s 239 240 90 130 pushechnye parusnye linejnye korabli ros Voennaya Rossiya elektronnyj spravochnik parusnogo flota Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 26 veresnya 2024 Vozniknovenie korablestroitelnogo obrazovaniya v Ukraine PDF ros Nikolaev Nacionalnyj universitet korablestroeniya imeni admirala Makarova s 2 3 Arhiv originalu PDF za 7 kvitnya 2014 Fedechkin A D 2017 My dejstvovali verno K voprosu o vyrabotke tipa pervyh okeanskih bronenosnyh krejserov rossijskogo flota Voenno istoricheskij zhurnal 1 ros Moskva Ministerstvo oborony Rossijskoj Federacii s 37 38 LiteraturaKryuchkov Yu S Parusnoe sudostroenie v Nikolaeve 1790 1865 Nikolaev Naval 2018 464 s ISBN 978 617 7007 04 2 Shirokorad A B 200 let parusnogo flota Rossii 1696 1891 Moskva Veche 2007 448 s ISBN 978 5 9533 1517 3