Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вели́ка Карату́ль — село в Україні, у Переяславській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 1564 особи станом на 2001 рік. Село розташоване на заході ОТГ за 10 км на північний схід від Переяслава.
| село Велика Каратуль | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська | ||||
| Район | Бориспільський район | ||||
| Громада | Переяславська міська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Перша згадка | 1622 рік | ||||
| Населення | 1 564 людини (2001) | ||||
| Площа | 3,58 км² | ||||
| Густота населення | 436,87 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 08440 | ||||
| Телефонний код | +380 4567 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°06′29″ пн. ш. 31°32′50″ сх. д. / 50.10806° пн. ш. 31.54722° сх. д.Координати: 50°06′29″ пн. ш. 31°32′50″ сх. д. / 50.10806° пн. ш. 31.54722° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 96 м | ||||
| Водойми | річки Каратуль, Гнилка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 08400, Київська обл, Бориспільський р-н, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25 | ||||
| Староста | Валентина Зінченко | ||||
| Карта | |||||
  Велика Каратуль | |||||
 Велика Каратуль | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Село розташоване на річці Каратуль, лівій притоці Трубежа, за 10 км від на північний схід від центру міської громади та за 21 км від залізничної станції Переяславська. Займає площу 3,72 км². З'єднане із центром громади автошляхом Т 1032. Фізична відстань до Переяслава — 3,5 км, до Києва — 58,7 км.
У селі річка Гнилка впадає у річку Каратуль.
Сусідні населені пункти:
Клімат у Великій Каратулі помірний континентальний.
Етимологія назви
За однією з версій село було засновано тюркськими племенами — чорними клобуками, про що свідчить назва села (з тюрського: кара — чорний; туль — клобук(шапка)).
Історія
У складі Російської імперії
З 1787 року діє церква Різдва Пресвятої Богородиці
Є на мапі 1800 року
За даними 1859 року село є «власницьким та козацьким»; дворів — 225; населення — 1255 особи (ч. — 622, ж. — 633); в селі діє православна церква.
За даними першого перепису населення Російської імперії в 1897 році в селі було: 2353 особи (жінок — 1177, чоловіків — 1176), серед яких сповідували православ'я — 2326 особи; 309 дворів, православна церква, 3 постоялих двори, кузня, 22 вітряних млини.
У складі Радянського Союзу
Партійна організація в селі створена 1919 року; ТСОЗ заснований у 1922 році. За активну участь у громадянській війні колгоспники П. А. Володько та П. Сахно в 1930 році нагороджені орденом Червоного Прапора. У 1930 році в селі Велика Каратуль, разом з прилеглими — Плескачами та Мар'янівкою, налічувалось 531 дворів, у яких проживало 2989 осіб. Того ж року було організовано колгосп ім. Петровського. За роки розкуркулення в селі постраждало 20 сімей. А у часи Голодомору в селі померло 1017 осіб (поіменно встановлено тільки 513 людей).
За високі показники у вирощуванні сільськогосподарських культур та виробництві продуктів тваринництва 31 чоловіка нагороджено орденами й медалями Союзу РСР, з них орденом Леніна — бригадира колгоспу І. П. Бережного. 82 ветерани Німецько-радянської війни нагороджено орденами та медалями.
Сьогодення
На території села розміщена центральна садиба ПОА «Україна», за яким закріплено майже 2000 гектарів сільськогосподарських угідь. З допоміжних підприємств є два млини, дві пилорами, дві майстерні для ремонту сільськогосподарського інвентарю, 6 магазинів. У селі є середня школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. У 2020 році с. Велика Каратуль увійшла до складу Переяславської ОТГ. Старостою села стала Зінченко Валентина Андріївна.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1713 осіб, з яких 754 чоловіки та 959 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1556 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,91 % |
| російська | 1,02 % |
| білоруська | 0,06 % |
Пам'ятки
Поблизу села збереглися залишки Змієвих валів. На околицях та у межах села відкрито велику кількість різночасових поселень.
Сільська школа
З 1896 року в селі діяла трирічна церковно-парафіяльна школа, перший набір до якої налічував 20 учнів. У 1902 році місцеву церкву було перебудовано у школу. Після остаточного становлення у селі радянської влади у 1920 році, було створено однорічну сільськогосподарську школу, яка налічувала 35 учнів.
Відомі уродженці села
- Сонько Іван Федосійович (1903–1985) — генерал-майор артилерії, Герой Радянського Союзу.
- Мендель Андрій Корнійович (1930—2012) український лікар, хірург, кандидат медичних наук, доцент кафедри факультетської хірургії НМУ імені О. О. Богомольця.
- Олег Князенко (1950) — український поет, краєзнавець, шевченкознавець, перекладач з іспанської та болгарської мов, музейний та культурний діяч, член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, член Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка, член Національної спілки письменників України (1990), .
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 1 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2013.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 28 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 12 січня 2017.
- (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 14 вересня 2021. Процитовано 14 вересня 2021.
- Списки населенныхъ мѣстъ Россійской имперіи / Н. Штинецъ. — Санкт-Петербургъ : Центральный статистический комитетъ Министерства внутренихъ дѣлъ, 1862. — Т. Т. XXXIII Полтавская губернія. — С. 162. (рос. дореф.)
- Населенных мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. Съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣдній по дан-нымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. — 1905. — С. 173. (рос. дореф.)
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область (PDF). (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 15 листопада 2019.
Посилання
- Київська область у складі СРСР [ 7 червня 2013 у Wayback Machine.]
- село Велика Каратуль [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.] — сайт Переяслав-Хмельницького району
Література
- (рос. дореф.) Списки населенныхъ мѣстъ Россійской имперіи / Н. Штинецъ. — Санкт-Петербургъ : Центральный статистический комитетъ Министерства внутренихъ дѣлъ, 1862. — Т. Т. XXXIII Полтавская губернія. — С. 162.
- (рос. дореф.) Населенных мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. Съ указаніемъ всего наличнаго въ нихъ населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣдній по дан-нымъ первой всеобщей переписи населенія 1897 г. — 1905.
 | Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Veli ka Karatu l selo v Ukrayini u Pereyaslavskij miskij gromadi Borispilskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1564 osobi stanom na 2001 rik Selo roztashovane na zahodi OTG za 10 km na pivnichnij shid vid Pereyaslava selo Velika Karatul Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska Rajon Borispilskij rajon Gromada Pereyaslavska miska gromada Osnovni dani Persha zgadka 1622 rik Naselennya 1 564 lyudini 2001 Plosha 3 58 km Gustota naselennya 436 87 osib km Poshtovij indeks 08440 Telefonnij kod 380 4567 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 06 29 pn sh 31 32 50 sh d 50 10806 pn sh 31 54722 sh d 50 10806 31 54722 Koordinati 50 06 29 pn sh 31 32 50 sh d 50 10806 pn sh 31 54722 sh d 50 10806 31 54722 Serednya visota nad rivnem morya 96 m Vodojmi richki Karatul Gnilka Misceva vlada Adresa radi 08400 Kiyivska obl Borispilskij r n m Pereyaslav vul Bogdana Hmelnickogo 27 25 Starosta Valentina Zinchenko Karta Velika Karatul Velika Karatul Mapa Velika Karatul u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane na richci Karatul livij pritoci Trubezha za 10 km vid na pivnichnij shid vid centru miskoyi gromadi ta za 21 km vid zaliznichnoyi stanciyi Pereyaslavska Zajmaye ploshu 3 72 km Z yednane iz centrom gromadi avtoshlyahom T 1032 Fizichna vidstan do Pereyaslava 3 5 km do Kiyeva 58 7 km U seli richka Gnilka vpadaye u richku Karatul Susidni naseleni punkti Gajshin Lelyaki Studeniki Chirske Pn Strokova Zh Velika Karatul Sh Pd Pereyaslav Voskresenske Vipovzki Klimat u Velikij Karatuli pomirnij kontinentalnij Etimologiya nazvi Za odniyeyu z versij selo bulo zasnovano tyurkskimi plemenami chornimi klobukami pro sho svidchit nazva sela z tyurskogo kara chornij tul klobuk shapka IstoriyaU skladi Rosijskoyi imperiyi Z 1787 roku diye cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Ye na mapi 1800 roku Za danimi 1859 roku selo ye vlasnickim ta kozackim dvoriv 225 naselennya 1255 osobi ch 622 zh 633 v seli diye pravoslavna cerkva Za danimi pershogo perepisu naselennya Rosijskoyi imperiyi v 1897 roci v seli bulo 2353 osobi zhinok 1177 cholovikiv 1176 sered yakih spoviduvali pravoslav ya 2326 osobi 309 dvoriv pravoslavna cerkva 3 postoyalih dvori kuznya 22 vitryanih mlini U skladi Radyanskogo Soyuzu Pam yatnik voyinam odnoselcyam u Velikij Karatuli Partijna organizaciya v seli stvorena 1919 roku TSOZ zasnovanij u 1922 roci Za aktivnu uchast u gromadyanskij vijni kolgospniki P A Volodko ta P Sahno v 1930 roci nagorodzheni ordenom Chervonogo Prapora U 1930 roci v seli Velika Karatul razom z prileglimi Pleskachami ta Mar yanivkoyu nalichuvalos 531 dvoriv u yakih prozhivalo 2989 osib Togo zh roku bulo organizovano kolgosp im Petrovskogo Za roki rozkurkulennya v seli postrazhdalo 20 simej A u chasi Golodomoru v seli pomerlo 1017 osib poimenno vstanovleno tilki 513 lyudej Za visoki pokazniki u viroshuvanni silskogospodarskih kultur ta virobnictvi produktiv tvarinnictva 31 cholovika nagorodzheno ordenami j medalyami Soyuzu RSR z nih ordenom Lenina brigadira kolgospu I P Berezhnogo 82 veterani Nimecko radyanskoyi vijni nagorodzheno ordenami ta medalyami Sogodennya Na teritoriyi sela rozmishena centralna sadiba POA Ukrayina za yakim zakripleno majzhe 2000 gektariv silskogospodarskih ugid Z dopomizhnih pidpriyemstv ye dva mlini dvi pilorami dvi majsterni dlya remontu silskogospodarskogo inventaryu 6 magaziniv U seli ye serednya shkola klub biblioteka feldshersko akusherskij punkt U 2020 roci s Velika Karatul uvijshla do skladu Pereyaslavskoyi OTG Starostoyu sela stala Zinchenko Valentina Andriyivna NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1713 osib z yakih 754 choloviki ta 959 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1556 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 91 rosijska 1 02 biloruska 0 06 Pam yatkiPoblizu sela zbereglisya zalishki Zmiyevih valiv Na okolicyah ta u mezhah sela vidkrito veliku kilkist riznochasovih poselen Silska shkolaZ 1896 roku v seli diyala tririchna cerkovno parafiyalna shkola pershij nabir do yakoyi nalichuvav 20 uchniv U 1902 roci miscevu cerkvu bulo perebudovano u shkolu Pislya ostatochnogo stanovlennya u seli radyanskoyi vladi u 1920 roci bulo stvoreno odnorichnu silskogospodarsku shkolu yaka nalichuvala 35 uchniv Vidomi urodzhenci selaSonko Ivan Fedosijovich 1903 1985 general major artileriyi Geroj Radyanskogo Soyuzu Mendel Andrij Kornijovich 1930 2012 ukrayinskij likar hirurg kandidat medichnih nauk docent kafedri fakultetskoyi hirurgiyi NMU imeni O O Bogomolcya Oleg Knyazenko 1950 ukrayinskij poet krayeznavec shevchenkoznavec perekladach z ispanskoyi ta bolgarskoyi mov muzejnij ta kulturnij diyach chlen Ukrayinskogo tovaristva ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi chlen Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita im T G Shevchenka chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini 1990 Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitki Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2012 Procitovano 1 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 1 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 28 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 13 sichnya 2017 Procitovano 12 sichnya 2017 ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 14 veresnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 www etomesto ru Arhiv originalu za 14 veresnya 2021 Procitovano 14 veresnya 2021 Spiski naselennyh mѣst Rossijskoj imperii N Shtinec Sankt Peterburg Centralnyj statisticheskij komitet Ministerstva vnutrenih dѣl 1862 T T XXXIII Poltavskaya guberniya S 162 ros doref Naselennyh mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej S ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdnij po dan nym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g 1905 S 173 ros doref Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivska oblast PDF PDF originalu za 25 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 15 listopada 2019 PosilannyaKiyivska oblast u skladi SRSR 7 chervnya 2013 u Wayback Machine selo Velika Karatul 13 sichnya 2017 u Wayback Machine sajt Pereyaslav Hmelnickogo rajonuLiteratura ros doref Spiski naselennyh mѣst Rossijskoj imperii N Shtinec Sankt Peterburg Centralnyj statisticheskij komitet Ministerstva vnutrenih dѣl 1862 T T XXXIII Poltavskaya guberniya S 162 ros doref Naselennyh mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej S ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdnij po dan nym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g 1905 Ce nezavershena stattya z geografiyi Kiyivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi