50 16 34 пн ш 30 28 01 сх д 50 2763833 пн ш 30 4670167 сх д 50 2763833 30 4670167 Змієві вали біля села Іванковичі Змі є

50°16′34″ пн. ш. 30°28′01″ сх. д. / 50.2763833° пн. ш. 30.4670167° сх. д. / 50.2763833; 30.4670167

Змі́єві вали́ Ки́ївщини — ділянка Змієвих валів на Київщині. Найбільша в Україні система укріплень на правому березі Дніпра, яка складається з валів різної висоти та довжини. За протяжністю вали Київщини найдовші.

Опис південної ділянки валу

Південна ділянка валу починається біля села Круглик, що тягнеться від заплави р. Сіверка і закінчується у луговій заплаві Дніпра. Умовне з'єднання південної і північної ділянок валу зараз під водою штучного круглицького ставу. Первісні вали були побудовані, ймовірно скіфами, у VI-V століттях до н. е. для захисту цілої низки поселень-городищ, а саме:

«Малого» Ходосівського городища;
«Великого» Ходосівського городища;
«Круглого» Ходосівських городищ;
недослідженого городища, яке було знищене будівництвом котеджного містечка «Маєток».

Південна ділянка, на відміну від північної, була відновлена за часів Київської Русі і слугувала для оборони від Дикого поля південних рубежів Києва.

Змієві вали скіфської доби розташовані підковою і охоплюють територію загального городища-сховища площею 2000 га і тягнуться на відстань 12 км. Дуже ефективна оборонна споруда.

ДВТ 152 у Круглику, вбудований у вали Ходосівського городища

Під час навали загарбників люди з навколишніх поселень, лук і полів разом із худобою, реманентом та іншим майном ховалися під захист валів до городища-сховища, і разом з постійними мешканцями, а можливо і військовою залогою чинили опір ворогам. (Кочова кіннота) своєю лавою впиралася у нездоланну для неї перешкоду — земляні вали, які разом із частоколом були заввишки понад десять метрів. Вона була вимушена рухатися уздовж валу, шукаючи проходу і потрапляючи таким чином під обстріл стрілами, камінням з пращ та інших пристроїв захисників городища, поступово втрачаючи силу натиску і воїнів доти, доки не втрапляла у заплаву річки Сіверки до суцільного болота. Якщо навіть у посушливі роки або взимку по кризі їм і вдавалося перейти через болото, то на тому боці їх знову чекала вже північна ділянка валу, і вони були вимушені ходити по колу уздовж валів, знову ж таки втрачаючи під обстрілом коней і людей.

Західна ділянка валів

Західна ділянка валів проходила по лінії Чорногородка — Радомишль.

Докладніше: Змієві вали (пам'ятка природи)

Значення

Пам'ятка культурної спадщини національного значення, що занесена до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

Див. також

Джерела

Інформаційне агентство УНІАН: «Не футболом єдиним». Погляд на євротурнір через призму туристичних можливостей Київщини [ 20 червня 2010 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.

Бугай А.С. Випуск №15 // Змійові вали. Збірник матеріалів науково-дослідницької спадщини / Бугай О.А. — Бібліотека українознавства. — Київ : ДП “Видавничий дім “Персонал”", 2011. — 276 с. — .

Література

Анатолій М. Ч. Альманах «Ветер странствий» (вып. 11. М., 1976, с. 40-49). Змієві вали [ 3 вересня 2011 у Wayback Machine.]

Посилання

Офіційний сайт «Українське Реєстрове Козацтво»: Як змія в рало запрягли
Таємниці стародавніх валів на YouTube — документальний фільм на каналі Наукові зустрічі / Scientific meetings.
Змієві вали біля села Круглик на YouTube

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Інформаційне агентство УНІАН: «Не футболом єдиним». Погляд на євротурнір через призму туристичних можливостей Київщини [ 20 червня 2010 у Wayback Machine.]

[Котеджне_містечко_«Маєток»2-2] . Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 18 січня 2022.