Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вар'ят (варія́т; від пол. wariat) — слово галицького діалекту української мови, що означає «ненормальний, несамовитий, божевільний». Вживане у Львові та Галичині. Слово зафіксовано також у білоруській мові як літературне .
Походження
Етимологічний словник української мови зазначає, що це слово запозичено з польської мови, а польське warjat походить від латинського variatus, дієприкметника від дієслова vario «змінюю», отже означає буквально «змінений, відмінний (від нормальної людини)». Спорідненим зі словом «вар'ят» («варіят») є слово «варіянт» («варіант»). Аналогічної позиції дотримується і багатотомний .
Сучасні значення
У тритомній «Історії Львова» зазначено: «У сучасному мовленні українського Львова залишилося найбільше польських запозичень: колежанка, філіжанка, гербата, ба́льон, вар'ят тощо. Деякі з них на українському мовному ґрунті значно розширили свою семантику, наприклад бальон, вар'ят, чому сприяли насамперед позамовні чинники» . Там же наведено п'ять сучасних значень слова «вар'ят»:
- людина, яка своїми словами чи поведінкою викликає подив, шокує інших;
- божевільний, розумово обмежена людина;
- чолов'яга;
- цигарка;
- чоловічий статевий орган.
Приклади вживання
Слово «вар'ят» досі активно вживають у галицькому жаргоні. Слово згадують, наприклад, у пісні, написаній музикантами групи «Скрябін», «То моє море» (слова А. Кузьменка і Р. Домішевського, музика С. Гери):
 | Кругом одні вар'яти, я вар'ятом чуть не став |  |
Твір «То моє море» виконували «Скрябін», Сестричка Віка, Брати Гадюкіни, «ФлайzZzа» та Dakh Daughters.
У пісні «Братів Гадюкіних» «Міську, вважай!» є рядок:
| | Вперед поволи граєм собі вар'ята | |
у розумінні — «робимо вигляд, що нічого не сталося».
Одне з ранніх оповідань Петра Козланюка має назву «Варіят». Написане 1929 року, воно увійшло до збірки «Вогонь», що побачила світ 1930 року в Харкові та Львові .
2001 року вийшла збірка гуморесок письменника Івана Ярича під назвою «Повна хата вар'ята».
2003 року під назвою «Вар'яти» вийшла збірка творів чеського письменника Богуміла Грабала в українському перекладі Юрія Винничука. Назву збірці дало оповідання про двох пенсіонерів, які сидять попід заводом, де працювали, і продовжують сперечатися на професійні теми . Світлана Самохіна статтю про письменника назвала «Геніальний вар'ят Богуміл Грабал». За її словами, чеські вар'яти після трансформації Винничука стали галицькими вуйками з місцевих генделиків, які за кухлем доброго пива «по-львівськи» оповідають свої історії .
2008 року мережа «!FEST» відкрила у Львові біля головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка» заклад харчування «Вар'яти».
Ретельний аналіз доцільності вживання слова «вар'ят» в одному з гумористичних віршів Юрія Кругляка провела мовознавець Алла Коваль. У праці «Культура української мови» (1964), процитувавши рядки поета:
- — На просо стала ти! О мука! —
- Шалено скрикнув я, як вар'ят,
- — Яка ганьба! Яка докука!
- Та в нас же з нього кашу варять!
Алла Петрівна зазначила :
Автор вдало вибрав слово ва́р'ят (польське warjat — ненормальний), яке на тлі інших, загальнолітературних слів яскраво виділяється і своїм звучанням, і загалом своєю незвичністю, «винятковістю». Навіть більше того, іменник ва́р'ят дає підставу вимовляти дієслово ва́рять (вари́ти), що з ним римується, майже так, як воно вимовляється в західноукраїнських говірках: ва́р'ять (там це слово вимовляється точно так, як ва́р'ят — з твердим т на кінці).
Похідні форми
Серед похідних форм:
- варіюва́тий — божевільний;
- вар'юва́ти (неозначена форма дієслова) — «божеволіти», «біситися»;
- зварія́тіти, звар'юва́ти (доконаний вид) — «з глузду з'їхати»;
- вар'ятка — жіночий відповідник до «вар'ят»: «Я не знаходжу жодного іншого пояснення, окрім того, що вона така сама вар'ятка, як і ми, хоч і працює в телефонній службі довіри» (Олександр Ушкалов) .
- вар'ятський. У науковому збірнику «Варшавські українознавчі записки» зазначено, що «ряд слів пройшов ускладнений шлях входження в галицьке мовлення: спочатку польською мовою були фонетично та семантично освоєні певні іменники іншомовного походження, від них з часом були утворені прикметники, потім ці іменники і (або) прикметники включалися в мовленнєву практику галичан. До таких ад'єктів, запозичених за посередництвом польської мови, належать вар'ятський, фамілійний (з латинської)…»
- вар'ятство: «Таке вар'ятство дуже розізлило дідуся, і він сказав, що гріх дерти шкуру з чоловіка, а ремінь з машини» (Михайло Стельмах, повість «Гуси-лебеді летять»).
Фразеологізми
Зі словом «вар'ят» утворилася у сучасній мові низка фразеологізмів :
- грати вар'я́та або стругати вар'я́та або траскати (тріскати) вар'ята — «вдавати, що нічого не розумієш», «клеїти дурня»
- вар'ят з Кульпаркова — «розумово обмежений чоловік», буквально: «той, хто перебуває в лікарні для розумово хворих на вулиці Кульпарківській»
- вар'ят з мокрою головою — «божевільний, дурник»
- дурний вар'ят — «недотепа, дурень»
- йти на вар'ята — «йти непідготовленим на урок чи на іспит» (зі шкільного сленгу)
- комплєтний вар'ят — «пришелепкуватий, придурок, цілковитий дурень»
- вмочити вар'ята — «здійснити статевий акт»
- свій вар'ят — «своя, надійна, порядна людина»
- мамо, я вар'ят — інші особи про когось, хто веде себе невідповідно, або в звертанні до нього, щоб він себе опанував («щоб він ся стримав»); вживається переважно в гумористичному чи поблажливому контексті. Зразок вживання — у газеті «Поступ» .
- не робіть з тата вар'ята - не принижуйте безпідставно.
Найвідоміші львівські вар'яти
У спогадах «Моє життя» адвокат Степан Шухевич, який від 1886 року навчався у Львівській академічній гімназії, писав у розділі «Львівські оригінали» :
Львів мав у свойому нутрі багато умовохорих, т. зв. «вар'ятів», але в тім часі загально знаними і такими, що викликували у всіх львов'яків симпатію, були два «вар'яти», т. зв. «дурний Ясьо» і «пан» Пшибильські, знані, може, більше, чим, приміром, сам президент королівського престольного города.
Далі Шухевич детальніше розповів про обох. Серед львівських школярів навіть існувало повір'я: якщо вранці по дорозі до школи зустрінеш когось із цих двох вар'ятів, то можеш розраховувати на гарну оцінку під час опитування .
Боротьба навколо слова
1973 року проти вживання слова «вар'ят» та низки інших слів в українській літературній мові виступив мовознавець Віталій Русанівський. У статті «Розквіт і взаємозбагачення мов соціалістичних націй», опублікованій у № 3 журналу «Комуніст України», він писав :
На поверхню мови численних перекладів стала спливати піна своєрідного перекладацького суржику, щедро пересипана такими словами, як заказати замість заборонити, нараз замість раптом, вар'ят замість божевільний… Це здебільшого полонізми, які були поширені в західноукраїнській мовній практиці і вживалися в перекладах тоді, коли не було ще чітких мовних норм. Зловживання цими й подібними словами призводило до збіднення, примітивізації мови перекладів.
2005 року слово «вар'ят» включено до «Реєстру репресованих слів», наведеному у збірнику документів і матеріалів «Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду», укладеному за редакцією Лариси Масенко .
У словниках («Словник української мови» в одинадцяти томах, «Великий тлумачний словник сучасної української мови») слово «вар'ят» наводиться у формі «варія́т» із позначкою «діалектне». Як зразок молодіжного сленгу слово у формі «вар'ят» увійшло до «Словника українського молодіжного сленгу» Світлани Пиркало та словника «Український жарґон» Лесі Ставицької.
Див. також
Примітки
- Вар'ят. Вільний тлумачний словник. Процитовано 18 лютого 2024.
- . Незалежний культурологічний часопис «Ї». Архів оригіналу за 23 січня 2011. Процитовано 9 січня 2011.
- Божевільний Дьодьо помер на сотнях кілограмів срібла (Газета по-українськи, 16.06.2010)
- Беларуска-рускі слоўнік. — Мн. : Народная асвета, 1991. — С. 49.
- Русско-белорусский словарь: В трёх томах. — Т. 1. — Издание 8-ое. — Мн.: Беларуская энцыклапедыя, 2002. — С. 87.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.— С. 331—332.
- Вар'ят // Этымалагічны слоўнік беларускай мовы. — Т. 2: В — Вяшчэль. — Мн. : Беларуская навука, 1980. — С. 71.
- Історія Львова: У трьох томах. — Львів : Центр Європи, 2007. — Т. 3: Листопад 1918 — початок XXI століття. — С. 444.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2010. Процитовано 9 січня 2011.
- Сергій Кузьминський «Міську, вважай!» [ 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] на сайті «НАШЕ»
- Дубина М. Сурмачі возз'єднання: Літературно-критичні нариси. — К.: Радянський письменник, 1976. — С. 133.
- Качкан В. А. Петро Козланюк: Нарис життя і творчості. — К.: Дніпро, 1980. — С. 61.
- . Архів оригіналу за 10 грудня 2007. Процитовано 10 грудня 2007.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2009. Процитовано 10 січня 2011.
- Кафе «Вар'яти» укладає рейтинг хабарів «Політехніки» // Газета по-українськи. — 2008. — 23 жовтня.
- Коваль А. П. Культура української мови. — К.: Наукова думка, 1964. — С. 53.
- Ушкалов Олександр. БЖД. — К.: Факт, 2007. — С. 84.
- Варшавські українознавчі записки. — Зошити 15—16. — Варшава: Видають оо. Василіяни, 2003. — С. 470.
- «Шафа грає, а бамбетель скаче…» («Високий Замок», 23.04.2009)[недоступне посилання з листопадаа 2019]
- . Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 9 січня 2011.
- Шухевич Степан. Моє життя: Спогади. — Лондон: Українська видавнича спілка, 1991. — С. 127.
- Шухевич Степан. Моє життя: Спогади. — Лондон: Українська видавнича спілка, 1991. — С. 128.
- Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: Документи і матеріали / За редакцією Лариси Масенко. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. — С. 320—321.
- Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду: Документи і матеріали / За редакцією Лариси Масенко. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. — С. 358.
Джерела
- Стаття «Вар'ят» [ 26 листопада 2010 у Wayback Machine.] у словнику Ставицька Л. Український жарґон. Словник. — Київ: Критика, 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Var yat variya t vid pol wariat slovo galickogo dialektu ukrayinskoyi movi sho oznachaye nenormalnij nesamovitij bozhevilnij Vzhivane u Lvovi ta Galichini Slovo zafiksovano takozh u biloruskij movi yak literaturne PohodzhennyaEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi zaznachaye sho ce slovo zapozicheno z polskoyi movi a polske warjat pohodit vid latinskogo variatus diyeprikmetnika vid diyeslova vario zminyuyu otzhe oznachaye bukvalno zminenij vidminnij vid normalnoyi lyudini Sporidnenim zi slovom var yat variyat ye slovo variyant variant Analogichnoyi poziciyi dotrimuyetsya i bagatotomnij Suchasni znachennyaU tritomnij Istoriyi Lvova zaznacheno U suchasnomu movlenni ukrayinskogo Lvova zalishilosya najbilshe polskih zapozichen kolezhanka filizhanka gerbata ba lon var yat tosho Deyaki z nih na ukrayinskomu movnomu grunti znachno rozshirili svoyu semantiku napriklad balon var yat chomu spriyali nasampered pozamovni chinniki Tam zhe navedeno p yat suchasnih znachen slova var yat lyudina yaka svoyimi slovami chi povedinkoyu viklikaye podiv shokuye inshih bozhevilnij rozumovo obmezhena lyudina cholov yaga cigarka cholovichij statevij organ Prikladi vzhivannyaObkladinka knigi Bogumila Grabala Slovo var yat dosi aktivno vzhivayut u galickomu zhargoni Slovo zgaduyut napriklad u pisni napisanij muzikantami grupi Skryabin To moye more slova A Kuzmenka i R Domishevskogo muzika S Geri Krugom odni var yati ya var yatom chut ne stav Tvir To moye more vikonuvali Skryabin Sestrichka Vika Brati Gadyukini FlajzZza ta Dakh Daughters U pisni Brativ Gadyukinih Misku vvazhaj ye ryadok Vpered povoli grayem sobi var yata u rozuminni robimo viglyad sho nichogo ne stalosya Odne z rannih opovidan Petra Kozlanyuka maye nazvu Variyat Napisane 1929 roku vono uvijshlo do zbirki Vogon sho pobachila svit 1930 roku v Harkovi ta Lvovi 2001 roku vijshla zbirka gumoresok pismennika Ivana Yaricha pid nazvoyu Povna hata var yata 2003 roku pid nazvoyu Var yati vijshla zbirka tvoriv cheskogo pismennika Bogumila Grabala v ukrayinskomu perekladi Yuriya Vinnichuka Nazvu zbirci dalo opovidannya pro dvoh pensioneriv yaki sidyat popid zavodom de pracyuvali i prodovzhuyut sperechatisya na profesijni temi Svitlana Samohina stattyu pro pismennika nazvala Genialnij var yat Bogumil Grabal Za yiyi slovami cheski var yati pislya transformaciyi Vinnichuka stali galickimi vujkami z miscevih gendelikiv yaki za kuhlem dobrogo piva po lvivski opovidayut svoyi istoriyi 2008 roku merezha FEST vidkrila u Lvovi bilya golovnogo korpusu Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika zaklad harchuvannya Var yati Retelnij analiz docilnosti vzhivannya slova var yat v odnomu z gumoristichnih virshiv Yuriya Kruglyaka provela movoznavec Alla Koval U praci Kultura ukrayinskoyi movi 1964 procituvavshi ryadki poeta Na proso stala ti O muka Shaleno skriknuv ya yak var yat Yaka ganba Yaka dokuka Ta v nas zhe z nogo kashu varyat dd Alla Petrivna zaznachila Avtor vdalo vibrav slovo va r yat polske warjat nenormalnij yake na tli inshih zagalnoliteraturnih sliv yaskravo vidilyayetsya i svoyim zvuchannyam i zagalom svoyeyu nezvichnistyu vinyatkovistyu Navit bilshe togo imennik va r yat daye pidstavu vimovlyati diyeslovo va ryat vari ti sho z nim rimuyetsya majzhe tak yak vono vimovlyayetsya v zahidnoukrayinskih govirkah va r yat tam ce slovo vimovlyayetsya tochno tak yak va r yat z tverdim t na kinci Pohidni formiSered pohidnih form variyuva tij bozhevilnij var yuva ti neoznachena forma diyeslova bozhevoliti bisitisya zvariya titi zvar yuva ti dokonanij vid z gluzdu z yihati var yatka zhinochij vidpovidnik do var yat Ya ne znahodzhu zhodnogo inshogo poyasnennya okrim togo sho vona taka sama var yatka yak i mi hoch i pracyuye v telefonnij sluzhbi doviri Oleksandr Ushkalov var yatskij U naukovomu zbirniku Varshavski ukrayinoznavchi zapiski zaznacheno sho ryad sliv projshov uskladnenij shlyah vhodzhennya v galicke movlennya spochatku polskoyu movoyu buli fonetichno ta semantichno osvoyeni pevni imenniki inshomovnogo pohodzhennya vid nih z chasom buli utvoreni prikmetniki potim ci imenniki i abo prikmetniki vklyuchalisya v movlennyevu praktiku galichan Do takih ad yektiv zapozichenih za poserednictvom polskoyi movi nalezhat var yatskij familijnij z latinskoyi var yatstvo Take var yatstvo duzhe rozizlilo didusya i vin skazav sho grih derti shkuru z cholovika a remin z mashini Mihajlo Stelmah povist Gusi lebedi letyat FrazeologizmiZi slovom var yat utvorilasya u suchasnij movi nizka frazeologizmiv grati var ya ta abo strugati var ya ta abo traskati triskati var yata vdavati sho nichogo ne rozumiyesh kleyiti durnya var yat z Kulparkova rozumovo obmezhenij cholovik bukvalno toj hto perebuvaye v likarni dlya rozumovo hvorih na vulici Kulparkivskij var yat z mokroyu golovoyu bozhevilnij durnik durnij var yat nedotepa duren jti na var yata jti nepidgotovlenim na urok chi na ispit zi shkilnogo slengu komplyetnij var yat prishelepkuvatij pridurok cilkovitij duren vmochiti var yata zdijsniti statevij akt svij var yat svoya nadijna poryadna lyudina mamo ya var yat inshi osobi pro kogos hto vede sebe nevidpovidno abo v zvertanni do nogo shob vin sebe opanuvav shob vin sya strimav vzhivayetsya perevazhno v gumoristichnomu chi poblazhlivomu konteksti Zrazok vzhivannya u gazeti Postup ne robit z tata var yata ne prinizhujte bezpidstavno Najvidomishi lvivski var yatiU spogadah Moye zhittya advokat Stepan Shuhevich yakij vid 1886 roku navchavsya u Lvivskij akademichnij gimnaziyi pisav u rozdili Lvivski originali Lviv mav u svojomu nutri bagato umovohorih t zv var yativ ale v tim chasi zagalno znanimi i takimi sho viklikuvali u vsih lvov yakiv simpatiyu buli dva var yati t zv durnij Yaso i pan Pshibilski znani mozhe bilshe chim primirom sam prezident korolivskogo prestolnogo goroda Dali Shuhevich detalnishe rozpoviv pro oboh Sered lvivskih shkolyariv navit isnuvalo povir ya yaksho vranci po dorozi do shkoli zustrinesh kogos iz cih dvoh var yativ to mozhesh rozrahovuvati na garnu ocinku pid chas opituvannya Borotba navkolo slova1973 roku proti vzhivannya slova var yat ta nizki inshih sliv v ukrayinskij literaturnij movi vistupiv movoznavec Vitalij Rusanivskij U statti Rozkvit i vzayemozbagachennya mov socialistichnih nacij opublikovanij u 3 zhurnalu Komunist Ukrayini vin pisav Na poverhnyu movi chislennih perekladiv stala splivati pina svoyeridnogo perekladackogo surzhiku shedro peresipana takimi slovami yak zakazati zamist zaboroniti naraz zamist raptom var yat zamist bozhevilnij Ce zdebilshogo polonizmi yaki buli poshireni v zahidnoukrayinskij movnij praktici i vzhivalisya v perekladah todi koli ne bulo she chitkih movnih norm Zlovzhivannya cimi j podibnimi slovami prizvodilo do zbidnennya primitivizaciyi movi perekladiv 2005 roku slovo var yat vklyucheno do Reyestru represovanih sliv navedenomu u zbirniku dokumentiv i materialiv Ukrayinska mova u XX storichchi istoriya lingvocidu ukladenomu za redakciyeyu Larisi Masenko U slovnikah Slovnik ukrayinskoyi movi v odinadcyati tomah Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi slovo var yat navoditsya u formi variya t iz poznachkoyu dialektne Yak zrazok molodizhnogo slengu slovo u formi var yat uvijshlo do Slovnika ukrayinskogo molodizhnogo slengu Svitlani Pirkalo ta slovnika Ukrayinskij zhargon Lesi Stavickoyi Div takozhKulparkiv Var yati shouPrimitkiVar yat Vilnij tlumachnij slovnik Procitovano 18 lyutogo 2024 Nezalezhnij kulturologichnij chasopis Yi Arhiv originalu za 23 sichnya 2011 Procitovano 9 sichnya 2011 Bozhevilnij Dodo pomer na sotnyah kilogramiv sribla Gazeta po ukrayinski 16 06 2010 Belaruska ruski sloynik Mn Narodnaya asveta 1991 S 49 Russko belorusskij slovar V tryoh tomah T 1 Izdanie 8 oe Mn Belaruskaya encyklapedyya 2002 S 87 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s S 331 332 Var yat Etymalagichny sloynik belaruskaj movy T 2 V Vyashchel Mn Belaruskaya navuka 1980 S 71 Istoriya Lvova U troh tomah Lviv Centr Yevropi 2007 T 3 Listopad 1918 pochatok XXI stolittya S 444 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2010 Procitovano 9 sichnya 2011 Sergij Kuzminskij Misku vvazhaj 24 listopada 2016 u Wayback Machine na sajti NAShE Dubina M Surmachi vozz yednannya Literaturno kritichni narisi K Radyanskij pismennik 1976 S 133 Kachkan V A Petro Kozlanyuk Naris zhittya i tvorchosti K Dnipro 1980 S 61 Arhiv originalu za 10 grudnya 2007 Procitovano 10 grudnya 2007 Arhiv originalu za 12 listopada 2009 Procitovano 10 sichnya 2011 Kafe Var yati ukladaye rejting habariv Politehniki Gazeta po ukrayinski 2008 23 zhovtnya Koval A P Kultura ukrayinskoyi movi K Naukova dumka 1964 S 53 Ushkalov Oleksandr BZhD K Fakt 2007 S 84 Varshavski ukrayinoznavchi zapiski Zoshiti 15 16 Varshava Vidayut oo Vasiliyani 2003 S 470 Shafa graye a bambetel skache Visokij Zamok 23 04 2009 nedostupne posilannya z listopadaa 2019 Arhiv originalu za 5 chervnya 2012 Procitovano 9 sichnya 2011 Shuhevich Stepan Moye zhittya Spogadi London Ukrayinska vidavnicha spilka 1991 S 127 Shuhevich Stepan Moye zhittya Spogadi London Ukrayinska vidavnicha spilka 1991 S 128 Ukrayinska mova u XX storichchi istoriya lingvocidu Dokumenti i materiali Za redakciyeyu Larisi Masenko K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2005 S 320 321 Ukrayinska mova u XX storichchi istoriya lingvocidu Dokumenti i materiali Za redakciyeyu Larisi Masenko K Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2005 S 358 DzherelaStattya Var yat 26 listopada 2010 u Wayback Machine u slovniku Stavicka L Ukrayinskij zhargon Slovnik Kiyiv Kritika 2005