Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть додаванням доречних вну

Валерій Іванович Шептекіта (20 грудня 1940, Тлумач, Івано-Франківська область — 3 червня 2021, Київ) — радянський і український актор театру, кіно та дубляжу. Заслужений артист Української РСР (1982). Народний артист України (2000).

Валерій Шептекіта

Народився	20 грудня 1940(1940-12-20) Тлумач, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Помер	3 червня 2021(2021-06-03) (80 років) Київ, Україна
Національність	українець
Громадянство	СРСР Україна
Діяльність	актор театру, кіно та дубляжу
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
IMDb	nm0792025

Нагороди та премії






Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народився 20 грудня 1940 року у місті Тлумачі Івано-Франківської області.

У дитинстві жив у місті Охтирці Сумської області. Після закінчення школи грав в Охтирському Народному театрі, співав у чоловічій хоровій капелі.

У 1967 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Михайла Карасьова).

У 1979 році пройшов конкурсний відбір до новоствореного у Києві Молодіжного (зараз — Молодого) театру, став до числа найпершого його акторського складу. У першій прем'єрі театру «…З весною я до тебе повернуся» Валерій Шептекіта виконував роль Островського, а у відомій комедії ^[ru] — Сірка.

Могила Валерія Шептекіти, Байкове кладовище

Серед інших відомих ролей актора — вистави «Сватання на Гончарівці», «Дядя Ваня», «Дівочий виноград» та інші. Сцені Молодого театру віддав 40 років життя. 20 грудня 2020 року зіграна 251-й раз роль Омелька на 20-річчя виставі «Кайдаші» Наталі Дубіни за повістю «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левицького у постановці Миколи Яремківа, яку незмінно грав з прем'єри, яка відбулася 20 грудня 2000 року.

Останній раз вийшов на сцену 8 травня 2021 року у виставі «Гагарін і Барселона», невдовзі захворів на коронавірусну хворобу. Ситуацію ускладнило те, що Шептекіта до останнього відмовлявся звертатися за допомогою лікарів, так як все життя лікувався самостійно. Помер у київській лікарні 3 червня 2021 року.

Був кремований, прах похований у колумбарії Байкового кладовища, біля крематорію (10 ділянка тераси, 1 ряд, 224 місце; 50°24′55″ пн. ш. 30°30′09″ сх. д. / 50.415444° пн. ш. 30.5025750° сх. д. / 50.415444; 30.5025750).

Сім'я

Колишня дружина — (нар. 1952) — заслужена артистка України, акторка Молодого театру.
- Син — (нар. 1982) — артист-вокаліст Київської опери.

Театральні роботи

ЯНГОЛЬСЬКА КОМЕДІЯ, Лев Хохлов (за мотивами п’єси А. Ручелло «Фердінандо»), реж. Л. Сомов — Дон Кателліно
ЛЮДИНА І ВІЧНІСТЬ, Андрій Курейчик, переклад Олександра Ірванця, реж. Т. Криворученко — Небуття
З ВЕСНОЮ Я ДО ТЕБЕ ПОВЕРНУСЬ, Олексій Казанцев, реж. О. Заболотний — Островський
ПІТИ Й НЕ ПОВЕРНУТИСЬ, Василь Биков, реж. В. Семенцов — Хазяін
ЛЮДИНА З ХВОСТОМ, Григорій Остер, реж. В. Семенцов — Директор
ДУМА ПРО ЛЮБОВ, Михайло Стельмах, реж. О. Заболотний — Дяк, Батько
ПРИГОДИ АЛІСТИ В КРАЇНІ ДИВ, за Льюїсом Керроллом, реж. В. Семенцов — Делікатес, хтось
СІРАНО ДЕ БЕРЖЕРАК, Едмон Ростан, реж. В. Шулаков — Сірано
СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ, театральне сказання Віктор Шулакова, Ярослава Стельмаха, реж. В. Шулаков — Святослав
МАЛЕНЬКА ФУТБОЛЬНА КОМАНДА, Юрій Щербак, реж. В. Шулаков — Яницький
ТРИ СЕСТРИ, Антон Чехов, реж. О. Утєганов — Чебутикін
ЦИЛІНДР, Едуардо де Філіппо, реж. К. Лінартович — Аттіліо
ДЖІКЕТСЬКИЙ МАНІФЕСТ, Олександр Чхаїдзе, реж. М. Мерзлікін — Лашхі
ГОГЕН, ПЕЙЗАЖ, ЮВАН, АЛЕВТИНА..., Семен Злотніков, реж. О. Булига — Пейзаж
РЕПОРТАЖ, театральне дійство за мотивами творів Віталія Коротича, Юліуса Фучика, Вільяма Шекспіра, реж. В. Шулаков — Глашатай, Художник
ДИКТАТУРА СОВІСТІ, Михайло Шатров, реж. Л. Танюк — Верховенський
ПОЛІТ НАД ГНІЗДОМ ЗОЗУЛІ, Девід Вассермен, реж. В. Шулаков — Гардінг
РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ЕТЮД, Михайло Шатров, реж. Л. Танюк — Ленін
ХОТТАБИЧ, Лазар Лагін, реж. В. Шулаков — Хоттабич
ПРОРОК, Тарас Шевченко, моновистава — Пророк
ШЕЛЬМЕНКО-ДЕНЩИК, Григорій Квітка-Основ’яненко, реж. В. Гур’єв — Лопуцьковський
ІГРИ ЗАМКУ КЛЬСІНОР, Нікола Йорданов, реж. Т. Криворученко — Полоній
ВІЙ, Тамара Тамільченко за творами Миколи Гоголя, реж. В. Шулаков — Гервасій
ОТАК ЗАГИНУВ ГУСКА, Микола Куліш, реж. Є. Морозов — Гуска
ЕРЛІН, Оскар Уайльд за п’єсою ВІЯЛО ЛЕДІ ВІНДЕРМІЄР, реж. В. Шулаков — Огастус
АВТОБУС, Станіслав Стратієв, реж. Т. Криворученко — Розумний
Я, ФЕЙЄРБАХ, Танкред Дорст, реж. Я. Нірод — Фейєрбах
ГРА КОРОЛІВ, АБО ПАТ, Павло Когоут, реж. Т. Криворученко — Склепович
ТАЄМНА ВЕЧЕРЯ, Жан Клод Брисвіль, реж. Т. Криворученко — Фуше
ТРАГЕДІЯ ГАМЛЕТА, ПРИНЦА ДАНСЬКОГО, Вільям Шекспір, реж. С. Мойсеєв — Батько Гамлета
СТАЛЬОВА ВОЛЯ, Максим Курочкін, реж. Д. Богомазов — Сліпий дід
ЧОРНИЙ КВАДРАТ, Марк Розовський, спільний проект театрів «Золоті ворота та Молодого театру, реж. В. Пацунов — «А»
ВИСТАВА ПРО ТЕАТР, Жан Марсан, реж. Є. Курман — Христіан
ДОН ЖУАН, Жан-Батист Мольєр, реж. С. Мойсеєв — Франціск
МІРАЖ, П’єр Буржад, реж. Т. Криворученко — Федір Федорович
СВАТАННЯ НА ГОНЧАРІВЦІ, Григорій Квітка-Основ’яненко, реж. В. Шулаков — Прокіп
ЗА ДВОМА ЗАЙЦЯМИ, Михайло Старицький, реж. В. Шулаков — Сірко
ОДРУЖЕННЯ, Микола Гоголь, реж. Т. Криворученко — Жевакін
ДОН ЖУАН, Жан-Батист Мольєр, переклад Ірини Стешенко, реж. С. Мойсеєв — Дон Луіс, батько Дон Жуана
МИЛИЙ ДРУГ, Гі де Моппасан, реж. Ю.Лізенгевич — Норбер де Варен
ЗВИЧАЙНА ІСТОРІЯ, Марія Ладо, реж. Т. Криворученко — Кінь
«Гагарін і Барселона» — Валєрка Іванович
«Дівочий виноград» — Ігор Петрович
«Ідеальне вбивство» — Старий місцевий житель
«Кайдаші» — Кайдаш
«Красуня і Чудовисько» — Казкар
«Острів любові» — Дід
«Підступність і кохання» — Камердинер
«Тектоніка почуттів» — Шансоньє

Фільмографія

1971 — «Зоряний цвіт»
1974 — «Гуси-лебеді летять» — Юхрим
1981 — «Овід» — сеньйор Грассіні
1983 — «Три гільзи від англійського карабіна» — Мацюк
1984 — «Іванко і цар Поганин»
1985 — «Диктатура»
1986 — «Мама, рідна, любима...» — отець Микола
1986 — «Самотня жінка бажає познайомитися» — Касьянов, друг Валентина
1986 — «Борис Годунов» — Пафнутій, ігумен Чудова монастиря
1988 — «Галявина казок»
1990 — «Погань»
1990 — «Нині прослався син людський»
1990 — «Розпад»
1992 — «На початку було слово»
1993 — «Сад Гетсиманський»
1995 — «Невідома Україна. Як судились колись в Україні». Фільм 5. «Втрачені права»
1997 —1998 — «Роксолана: Настуня»
2001 — «Леді Бомж»
2004 — «Російські ліки»
2005 — «Дванадцять стільців» — доктор Медофф
2005 — «Золоті хлопці»
2005 — «Навіжена»
2006 — «Богдан-Зиновій Хмельницький»
2006 — «Дев'ять життів Нестора Махно»
2006 — «Опер Крюк»
2006 — «Перше правило королеви»
2006 — «Приблуда»
2006 — «Психопатка»
2006 — «Стара подруга»
2006 — «Театр приречених»
2007 — «Смерть шпигунам!»
2010 — «Непрухи»
2016 — «25-та година»
2016 — «Бестселер з кохання»
2018 — «Я, ти, він, вона»
2019 — «Папік»
2021 — «Королева доріг»

Дублювання

Студія «Le Doyen»

«Аладдін» — Султан
«Повернення Джафара — Султан
«Аладдін і король розбійників» — Султан
«Аладдін» — Султан
«Король Лев» (3 частини) — Рафікі
«Король Лев: Тімон і Пумба» — Рафікі
«Історія іграшок 2» — Майстер
«Фінеас і Ферб» — Клайд Флінн, Реджинальд Флетчер
«Вперед і вгору» — Чарлз Мунц
«Різдвяна історія» — Ебенізер Скрудж
«Принц Персії: Піски часу» — король Шараман
«Самотній рейнджер» — Священник
«Історія іграшок: Страшилка» — Годинник
«Мері Поппінс повертається»
«Хеллбой 2: Золота армія»
«Справжня мужність»
«Космічна місія»
«Заміж у високосний рік»
«Анонім»
«Кіт у чоботях»
«Маппет-шоу»
«Нікчемний я 2»

Студія «Постмодерн»

«Червона шапочка»
«Трансформери 3»
«Пінгвіни містера Поппера»
«Невідомий»
«Зоряні війни: Епізод I»
«Містер Пібоді та Шерман»
«Міст шпигунів»
«До зустрічі з тобою»
«Астерікс і таємне зілля»
«Ріо» (старий дубляж студій «Постмодерн»\«Central Production International Group»)

Студія «Cinetype»

«Початок»
«Легенди нічної варти»
«Гаррі Поттер та смертельні реліквії: Частина I»

Нагороди і визнання

2000 — Народний артист України

Примітки

. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 25 серпня 2020.
. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
Сергій ВИННИЧЕНКО (5 листопада 2020). (ua) . Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 2021-6-03.
Іван БАБЕНКО (17 грудня 2020). (ua) . «День» №239 (2020). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 18 грудня 2020.
Діана МОГИЛЕВИЧ (3 червня 2022). (ua) . «УНІАН». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 2021-6-03.
Марія КАТАЄВА (3 червня 2022). (ua) . «Вечірній Київ». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 2021-6-03.

Джерела

Столярчук Б. Митці Рівненщини: Енциклопедичний довідник. Рівне, 1997. — С. 207.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Шептекіта Валерій Іванович

http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/m/sov/10135/works/ [ 17 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Валерій Шептекіта: Творімо добро [ 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Доробок (dzygamdb.com) [ 24 вересня 2020 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.

[Народний-2] . Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 25 серпня 2020.

[3] . Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.

[Столичний_часопис-4] Сергій ВИННИЧЕНКО (5 листопада 2020). (ua) . Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 2021-6-03.

[Кайдаші_20_років-5] Іван БАБЕНКО (17 грудня 2020). (ua) . «День» №239 (2020). Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 18 грудня 2020.

[Смерть_Уніан-6] Діана МОГИЛЕВИЧ (3 червня 2022). (ua) . «УНІАН». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 2021-6-03.

[Смерть_Вечірній_КиївУніан-7] Марія КАТАЄВА (3 червня 2022). (ua) . «Вечірній Київ». Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 2021-6-03.