Ґоліарди або вага́нти — мандрівні священники і монахи-утікачі у середньовічні часи, XI–XIV століття, у Західній Європі, що складали вірші, виконували пісні та декламували прозу на площах міст та на різних зібраннях. Особливістю творчості вагантів була постійна критика католицької церкви і духовенства за їхню скупість, лицемірство і невігластво.
Походження назви
Вираз «голіарди» набув поширення у Франції та Англії. Можливо, він походив від слова фр. gula — глотка, яке позначало зокрема й ненажеру. Можливо, слово походило від імені біблійного героя Ґоліята, який у середньовічній традиції сприймався як веселий гультяй і ненажера. Саме Ґоліята голіарди обрали своїм покровителем.
На німецьких землях використовували слово «ваганти». Це походить від латинського слова vagantes, що означає «бродячі люди».
Історія
У ХІІ столітті соборні школи почали випускати надмірну кількість кліриків, багатьом з яких не вистачало місць при соборах і монастирях, вони залишались без своєї парафії. Шляхами середньовічної Англії, Франції, Північної Італії та інших країн Європи ходили вони поодинці та групами. Цих людей називали вагантами. Незважаючи на їхню бідність, ці люди були напрочуд веселими та життєрадісними, як і їхня поезія. «Зневага» до книжок і знань була їхньою літературною грою. Самі вони були дуже високоосвіченими людьми і не уявляли свого життя без книжок.
Ця вільна ватага, яка мандрувала Європою зі сходу на захід, з півдня на північ, не мала ні національності, ні суспільного стану. Вони знали, що таке бідність, приниження. Це зближувало їх із простим людом. Хоча соціальний рівень вагантів був невисоким, вони відчували себе інтелектуальною елітою, бо знання латини вирізняло їх з-поміж «невігласів». Ваганти добре розуміли одне одного, оскільки латину іноді знали краще за рідну мову.
Уміти римувати було справою честі кожного ваганта. Тож при зустрічі на черговому європейському перехресті студенти й клірики обмінювалися новинами та піснями. Якщо пісня подобалася, її запам'ятовували, щось додавали чи вилучали з неї і несли далі. Це був своєрідний фольклор ученої братії.
Ваганти не зневажали науку, довгі роки вчилися, складали важкі іспити, досягали великої вченості. А ненадовго відклавши книжки, підсміювалися із себе, співаючи жартівливих пісень про марно витрачені молоді роки.
Відомі ваганти
Серед великої кількості анонімних вагантських поезій є пісні, автори яких відомі. Але їхні імена також анонімно-вагантські: Примас (старійшина) Орлеанський, Архипіїта (поет над поетами) Кельнський, Вальтер Шатильонський. Про Примаса Орлеанського існує безліч анекдотів та легенд, його навіть згадує Бокаччо в «Декамероні». Як насправді звали Архіпіїту Кельського невідомо. Він жив за часів Фрідріха Барбароси, походив, швидше за все, з лицарського роду, у віршах говорив про себе. Про Вальтера Шатильонського відомо ще менше. Він був майже ровесником Архіпіїти Кельського, мав блискучу освіту і належав до одного з найповажніших у Європі гуманістичних гуртків.
Лірика
Поезія голіардів та вагантів виникла на базі поезії про життя мандрівних «учених кліриків», про події, свідками яких їм судилося бути. Високо цінуючи Овідія, Горація, вони знали й народну творчість, використовували у своїх творах мотиви та форми народних пісень.
У своїх віршах вони уникали «куртуазності», не прагнули прикрашати життя. У їхніх творах часто чуються нарікання на долю, яка так мало посміхається «вченому», а свої дарунки надає «скупим і розумом, і серцем».
Значне місце в поезії вагантів займала сатира. Вони викривали любов духовенства до грошей, лицемірство монахів, які закликали до праведного життя, а самі нерідко не цуралися земних радощів. Найбільше зразків поезії вагантів знаходиться у так званому «Буранському збірнику», знайденому у 1803 році, а найдавнішою збіркою вагантських творів вважають «Кембриджські пісні».
З часом вагантів поменшало, і їхня поезія начебто забулася, але не зникла. У XVI–XVII ст. в німецьких землях, що тоді були центром університетської освіти, студенти співали пісню, до якої невідомим чином потрапили рядки з вагантської поезії. Ми знаємо її як міжнародний гімн студентства «Gaudeamus».
Український переклад поезії вагантів
- Мирон Борецький, Андрій Содомора. Поезія вагантів. — Львів : Світ, 2007. — 263 с. : іл. с. — .
Див. також
Література
- (англ.) , The Wandering Scholars, 1927.
- (англ.) , Wine, Women, and Song, 1966 [1884].
- (рос.) Гаспаров М. Л. Поэзия вагантов. — М., 1975. — С. 421—514.
- (рос.) Андреев Г., Косиков Г. К., Пахсарьян Н. Т. и др. Зарубежная литература второго тысячелетия. — М., 2009. — С. 8-39.
- (укр.) Ковбасенко Ю. І., Ковбасенко Л. В. Зарубіжна література. 8 клас. - Київ, 2008. - С. 137-139.
- (укр.) Ніколенко О. М., Столій І. Л. Зарубіжна література. 8 клас. - Київ, 2008. - С. 167.
Посилання
- Ваганти // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 80. — 634 с.
- Голіарди // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 232.
- Строфа вагантів // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 438.
- Ваганти // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 102.
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Goliardi abo vaga nti mandrivni svyashenniki i monahi utikachi u serednovichni chasi XI XIV stolittya u Zahidnij Yevropi sho skladali virshi vikonuvali pisni ta deklamuvali prozu na ploshah mist ta na riznih zibrannyah Osoblivistyu tvorchosti vagantiv bula postijna kritika katolickoyi cerkvi i duhovenstva za yihnyu skupist licemirstvo i neviglastvo Koleso Fortuni u rukopisnij zbirci pisen Karmina Burana lat Carmina Burana Codex BuranusPohodzhennya nazviViraz goliardi nabuv poshirennya u Franciyi ta Angliyi Mozhlivo vin pohodiv vid slova fr gula glotka yake poznachalo zokrema j nenazheru Mozhlivo slovo pohodilo vid imeni biblijnogo geroya Goliyata yakij u serednovichnij tradiciyi sprijmavsya yak veselij gultyaj i nenazhera Same Goliyata goliardi obrali svoyim pokrovitelem Na nimeckih zemlyah vikoristovuvali slovo vaganti Ce pohodit vid latinskogo slova vagantes sho oznachaye brodyachi lyudi IstoriyaU HII stolitti soborni shkoli pochali vipuskati nadmirnu kilkist klirikiv bagatom z yakih ne vistachalo misc pri soborah i monastiryah voni zalishalis bez svoyeyi parafiyi Shlyahami serednovichnoyi Angliyi Franciyi Pivnichnoyi Italiyi ta inshih krayin Yevropi hodili voni poodinci ta grupami Cih lyudej nazivali vagantami Nezvazhayuchi na yihnyu bidnist ci lyudi buli naprochud veselimi ta zhittyeradisnimi yak i yihnya poeziya Znevaga do knizhok i znan bula yihnoyu literaturnoyu groyu Sami voni buli duzhe visokoosvichenimi lyudmi i ne uyavlyali svogo zhittya bez knizhok Cya vilna vataga yaka mandruvala Yevropoyu zi shodu na zahid z pivdnya na pivnich ne mala ni nacionalnosti ni suspilnogo stanu Voni znali sho take bidnist prinizhennya Ce zblizhuvalo yih iz prostim lyudom Hocha socialnij riven vagantiv buv nevisokim voni vidchuvali sebe intelektualnoyu elitoyu bo znannya latini viriznyalo yih z pomizh neviglasiv Vaganti dobre rozumili odne odnogo oskilki latinu inodi znali krashe za ridnu movu Umiti rimuvati bulo spravoyu chesti kozhnogo vaganta Tozh pri zustrichi na chergovomu yevropejskomu perehresti studenti j kliriki obminyuvalisya novinami ta pisnyami Yaksho pisnya podobalasya yiyi zapam yatovuvali shos dodavali chi viluchali z neyi i nesli dali Ce buv svoyeridnij folklor uchenoyi bratiyi Vaganti ne znevazhali nauku dovgi roki vchilisya skladali vazhki ispiti dosyagali velikoyi vchenosti A nenadovgo vidklavshi knizhki pidsmiyuvalisya iz sebe spivayuchi zhartivlivih pisen pro marno vitracheni molodi roki Vidomi vagantiSered velikoyi kilkosti anonimnih vagantskih poezij ye pisni avtori yakih vidomi Ale yihni imena takozh anonimno vagantski Primas starijshina Orleanskij Arhipiyita poet nad poetami Kelnskij Valter Shatilonskij Pro Primasa Orleanskogo isnuye bezlich anekdotiv ta legend jogo navit zgaduye Bokachcho v Dekameroni Yak naspravdi zvali Arhipiyitu Kelskogo nevidomo Vin zhiv za chasiv Fridriha Barbarosi pohodiv shvidshe za vse z licarskogo rodu u virshah govoriv pro sebe Pro Valtera Shatilonskogo vidomo she menshe Vin buv majzhe rovesnikom Arhipiyiti Kelskogo mav bliskuchu osvitu i nalezhav do odnogo z najpovazhnishih u Yevropi gumanistichnih gurtkiv LirikaPoeziya goliardiv ta vagantiv vinikla na bazi poeziyi pro zhittya mandrivnih uchenih klirikiv pro podiyi svidkami yakih yim sudilosya buti Visoko cinuyuchi Ovidiya Goraciya voni znali j narodnu tvorchist vikoristovuvali u svoyih tvorah motivi ta formi narodnih pisen U svoyih virshah voni unikali kurtuaznosti ne pragnuli prikrashati zhittya U yihnih tvorah chasto chuyutsya narikannya na dolyu yaka tak malo posmihayetsya vchenomu a svoyi darunki nadaye skupim i rozumom i sercem Znachne misce v poeziyi vagantiv zajmala satira Voni vikrivali lyubov duhovenstva do groshej licemirstvo monahiv yaki zaklikali do pravednogo zhittya a sami neridko ne curalisya zemnih radoshiv Najbilshe zrazkiv poeziyi vagantiv znahoditsya u tak zvanomu Buranskomu zbirniku znajdenomu u 1803 roci a najdavnishoyu zbirkoyu vagantskih tvoriv vvazhayut Kembridzhski pisni Z chasom vagantiv pomenshalo i yihnya poeziya nachebto zabulasya ale ne znikla U XVI XVII st v nimeckih zemlyah sho todi buli centrom universitetskoyi osviti studenti spivali pisnyu do yakoyi nevidomim chinom potrapili ryadki z vagantskoyi poeziyi Mi znayemo yiyi yak mizhnarodnij gimn studentstva Gaudeamus Ukrayinskij pereklad poeziyi vagantivMiron Boreckij Andrij Sodomora Poeziya vagantiv Lviv Svit 2007 263 s il s ISBN 9789666035175 Div takozhKobzar Trubadur Zhongler Skomoroh Menestrel Bard ShpilmanLiteratura angl The Wandering Scholars 1927 angl Wine Women and Song 1966 1884 ros Gasparov M L Poeziya vagantov M 1975 S 421 514 ros Andreev G Kosikov G K Pahsaryan N T i dr Zarubezhnaya literatura vtorogo tysyacheletiya M 2009 S 8 39 ukr Kovbasenko Yu I Kovbasenko L V Zarubizhna literatura 8 klas Kiyiv 2008 S 137 139 ukr Nikolenko O M Stolij I L Zarubizhna literatura 8 klas Kiyiv 2008 S 167 PosilannyaVaganti Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 80 634 s Goliardi Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 232 Strofa vagantiv Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 438 Vaganti Literaturoznavchij slovnik dovidnik za red R T Grom yaka Yu I Kovaliva V I Teremka Kiyiv VC Akademiya 2007 S 102 Ce nezavershena stattya z mistectva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Serednovichchya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi