Білока м яне до 1944 року Сююр Таш крим Süyür Taş село в Україні у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим Пі

Білока́м'яне (до 1944 року — Сююр-Таш, крим. Süyür Taş) — село в Україні, у Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим. Підпорядковане Залізничненській сільській раді.

село Білокам'яне
Вид на село Білокам'яне (Сююр-Таш) із скелі Курбан-Кая (Фото: Олекса Гайворонський, 2008) Вид на село Білокам'яне (Сююр-Таш) із скелі Курбан-Кая (Фото: Олекса Гайворонський, 2008)
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Бахчисарайський район
Рада	Залізничненська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01020170020089142
Облікова картка	Білокам'яне
Основні дані
Засноване	1578
Колишня назва	Сююр-Таш
Населення	▲ 416 (2014)
Площа	0.91 км²
Густота населення	457.1 осіб/км²
Поштовий індекс	98463
Телефонний код	+380 6554
Географічні дані
Географічні координати	44°40′55″ пн. ш. 33°50′23″ сх. д. / 44.68194° пн. ш. 33.83972° сх. д. / 44.68194; 33.83972Координати: 44°40′55″ пн. ш. 33°50′23″ сх. д. / 44.68194° пн. ш. 33.83972° сх. д. / 44.68194; 33.83972
Середня висота над рівнем моря	233 м
Відстань до обласного центру	41,1 км
Відстань до районного центру	10 км
Найближча залізнична станція	Сирень
Відстань до залізничної станції	5 км


Місцева влада
Адреса ради	с. Мостове, вул. Пашкевича, 6 б
Карта
Білокам'яне
Білокам'яне
Мапа

Білокам'яне у Вікісховищі

Площа — 91 гектар, у майже 110 дворах проживає близько 380 чоловік. В селі діє мечеть.

У багатьох документах місцевих органів влади, а також самими жителями села використовується варіант назви Білокам'янка.

Географія

Село розташоване в центральній частині району, на початку північно-західних схилів Другої Гряди Кримських гір, в ущелині, оточеній мальовничими вапняковими скелями, що і визначило походження як сучасної, так і старої назв (Сююр-Таш, переводиться з кримськотатарської як «гострий камінь»).

Відстань до райцентру близько 8 кілометрів, найближчі залізнична станція Сирень і платформа , до обох близько 5 кілометрів. Село практично зрослося з Тургенєвкою.

Назва

Історична назва села Сююрташ. Сююр (крим. süyrü, у діалектах süyür) в перекладі з кримськотатарського означає «гострий», таш (крим. taş) — «камінь». Варіант назви Сиври-Таш, що зустрічається в деяких історичних документах, відбиває турецький (тур. sivri) і південнобережний діалектний варіант слова «гострий».

Історія

За свідченнями європейських послів і місіонерів (Мартін Броневський, 1578, ., 1634, та ін.) у Сююр-Таши до 1604 року існувала громада нащадків генуезців, що втекли з Кафи в 1475 році після завоювання Османами міста у володіння кримських ханів і поступили на ханську дипломатичну службу. Тут же в XVI столітті проживали іноземні посли. Громада мала в селі римсько-католицький храм в ім'я Св. Івана, а голова громади носив титул «сююрташ-бей».

На початку XVII століття нащадки генуезців були переселені в с. Фоти-сала). Ще на початку XX століття жителі Сююр-Таша показували в селі колодязь, за переказами, побудований тутешніми генуезцями.

У Камеральному Описі Криму 1784 року згадується, як село Севирташ бакче-сарайскаго кадилику бакчи-сарайського каймакамства. Після приєднання Криму до Російської Імперії 8 лютого 1784 року, село було приписане до Сімферопольському повіту Таврійської області.

Після Павлівських реформ, з 1792 по 1802 рік, входила до Акмечетський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 року Таврійської губернії, до Сімферопольського повіту.

За Відомості про усі селища, у що Сімферопольському повіті полягають. 1805 року в Сююр-Таши в 46 дворах проживало 365 кримських татар, у 1817 році дворів стало 60.

В результаті реформи 1829 року, згідно з Відомістю про казенні волості Таврійської губернії 1829 р Сююрташ приписали в Дуванкойську волость, у 1842 році в селі було 69 дворів.

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село віднесли до . У «Списку населених місць Таврійської губернії» 1864 року в Сююр-Таше записаний 431 житель — кримські татари — в 87 будинках і 2 мечеті, а на карті 1865 року — 75 будинків.

За «Пам'ятною книгою Таврійської губернії» 1889 року в селі в 140 дворах проживали 723 людини, на карті 1890 року 152 двори, усі жителі — кримські татари.

Населення росло і до Всеімперського перепису 1897 року в селі нараховувався 821 житель, з них кримських татар — 815. Надалі, правда, населення стало скорочуватися (у 1926 році до 780 і в 1939 — 655 чоловік), але з абсолютним переважанням кримськотатарського.

На 1926 рік, по новому адміністративному поділу, Сююр-Таш віднесли до Бахчисарайського району, а саме село було центром Сююрташської сільради.

Усе змінилося 18 травня 1944 року, коли, згідно з Постановою ДКО № 5859 від 11 травня 1944 року, усі кримські татари були депортовані в Середню Азію, а в спорожнілі будинки завезли переселенців з Орловської і Брянської областей. 21 серпня 1945 року Сююр-Таш перейменовано у Білокам'яне, а Сююрташська сільрада — у Білокам'янську. Пізніше сільраду скасували, приєднавши до Залізничненської сільської ради.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 260 осіб, з яких 120 чоловіків та 140 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 399 осіб.

Динаміка чисельності населення

1805 рік — 365 чол. (всі кримські татари)
1864 рік — 461 чол.
1889 рік — 723 чол.
1897 рік — 821 чол. (815 кримських татар)
1926 рік — 780 чол. (763 кримських татарина, 17 росіян)
1939 рік — 655 чол.
1989 рік — 260 чол.
2001 рік — 400 чол.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
кримськотатарська	63,00 %
російська	32,25 %
українська	2,50 %
білоруська	1,00 %
інші	1,25 %

Примітки

Білокам'яне у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Означення у Вікісловнику^?
	Проєкт
	Проєкт
	Білокам'яне у Вікісховищі^?

Залізничненська сільська рада^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 27 липня 2011.
Адміністративно-територіальний поділ Криму^{[недоступне посилання з травня 2019]}
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
«Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»^{[недоступне посилання з травня 2019]}
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
«Топографічна карта півострова Крим, л. VII,. Зйомки полковника Бетева і підполковника Оберга. 1842 р».^{[недоступне посилання з травня 2019]}
Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 р.
Захід.jpg Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12^{[недоступне посилання з травня 2019]}
. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 27 липня 2011.
1890. Карта Таврійської губернії Сімферопольського повіту л. XVI — 11.1890 р.^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.
Постанова № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р^{[недоступне посилання з червня 2019]}
. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 27 липня 2011.
. Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 27 липня 2011.
Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

Белокам'яне на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Белокам'яне на картах [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Література

«Повний географічний опис. Том XIV.» СПб.1910 г.

[1] Залізничненська сільська рада^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[2] . Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 27 липня 2011.

[3] . Архів оригіналу за 29 листопада 2011. Процитовано 27 липня 2011.

[4] . Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 27 липня 2011.

[5] Адміністративно-територіальний поділ Криму^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[6] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.

[7] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.

[8] . Архів оригіналу за 20 липня 2010. Процитовано 27 липня 2011.

[9] «Військова топографічна карта півострова Крим . 1817-го року»^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[10] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.

[11] «Топографічна карта півострова Крим, л. VII,. Зйомки полковника Бетева і підполковника Оберга. 1842 р».^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[12] Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 р.

[13] Захід.jpg Карта Таврійської губ. по рекогносцируванню, 1865 року, лист 12^{[недоступне посилання з травня 2019]}

[14] . Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 27 липня 2011.

[15] 1890. Карта Таврійської губернії Сімферопольського повіту л. XVI — 11.1890 р.^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[16] . Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 27 липня 2011.

[17] . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 липня 2011.

[18] Постанова № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[19] . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 27 липня 2011.

[20] . Архів оригіналу за 13 березня 2010. Процитовано 27 липня 2011.

[населення_1989-21] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001-22] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

[населення_2001_мова-23] Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.