Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бідність в австрійській Галичині була надзвичайною особливо наприкінці XIX століття Причинами цього були низький інтерес

Бідність в Австрійській Галичині

Бідність в Австрійській Галичині

Бідність в австрійській Галичині була надзвичайною, особливо наприкінці XIX століття. Причинами цього були низький інтерес до реформ з боку великих землевласників та австрійського уряду; зростання кількості населення, що призвело до дрібних селянських наділів; недостатній рівень освіти; примітивна агротехніка; хронічне недоїдання; голодомори; хвороби, що знижують продуктивність праці.

image
Гуцульські похорони, Теодор Аксентович, 1882 р.

Бідність у провінції була настільки поширена, що вираз «галицькі злидні» (nędza galicyjska) або «галицька бідність» (bieda galicyjska) став прислів'ям, а поляки часто глузливо спотворювали назву провінції Галичина та Лодомерія до «Голиця та Глодомерія» ("Golicja i Głodomeria") що включає гру польських слів, відповідно, «голий» і «голодний». Бідність і регулярний голод у цьому регіоні часто порівнювали з Великим голодом в Британській Ірландії.

Причини і сприяючі фактори

image
Роздача їжі в Сяноку, Ян Гнєвош, 1847

Австро-Угорщині не вдалося створити транспортні мережі, необхідні для розвитку промисловості та ринків по всій імперії. На відміну від імперської Німеччини, Габсбурги вороже ставилися до ідеї побудови залізничних систем у провінціях і залишалися зацикленими на власній метрополії. Усю австрійську Богемію протягом 1860-х років обслуговувала лише одна лінія. Імператор Франциск виступив проти подальшого будівництва, «щоб не прийшла революція в країну». До 1881 року в Австро-Угорщині залізниці перебували у приватній власності і лише поступово були придбані державою до початку Першої світової війни. Віденські банки, як писав Клайв Требілкок з Кембриджа, використовували східні рівнини [Галиції] в повністю колоніальному стилі.

Нові державні кордони відрізали Галичину від багатьох традиційних торговельних шляхів і ринків польської сфери, що призвело до економічної стагнації та занепаду галицьких міст. Львів втратив статус значного торгового центру. Після короткого періоду обмежених інвестицій австрійський уряд розпочав фіскальну експлуатацію Галичини та вичерпування робочої сили з регіону шляхом призову до імперської армії. Австрійці вирішили, що Галичина має не розвиватися промислово, а залишатися сільськогосподарським районом, який слугуватиме постачальником продуктів харчування та сировини для інших провінцій Габсбургів. Були введені нові податки, інвестиції не заохочувалися, міста й селища становилися занедбаними.

Освіта

Освіта відставала: лише 15% селян відвідували будь-яку школу, а це означає, що лише небагато селян мали навички для зміни професії. Жодне велике галицьке місто (Краків чи Львів) не було центром значної промисловості, що заважало селянам отримати інші професії. Австрійський імперський уряд не виявляв ніякого інтересу до шкільної освіти та подальших реформ, таких як індустріалізація, яка порушила б систему, в якій Галичина була дешевим постачальником сільськогосподарської продукції для Імперії та ринком промислових товарів низької якості. Такая ситуація була вигідна для уряду та землевласників. Австрійський уряд ставився до Галичини як до колонії, яку можна віднести до іншої країни, обкладав її сверх-податками та не інвестував у неї. З тої невеликої промисловості, яку мала Галичина, однією з найбільших місцевих галузей (близько третини всієї промисловості провінції) було пивоварство, що ще більше експлуатувало та збіднювало селянтво.Алкоголізм був великою соціальною проблемою.

Продуктивність сільського господарства галицьких селян була однією з найнижчих у Європі через використання примітивної агротехніки, яка мало чим відрізнялася від середньовічної. Ситуація в Північній (польській) Галичині ускладнювалася відсутністю доброї землі та зростанням кількості населення, що призвело до неухильного зменшення розмірів окремої селянської ділянки. Понад 70% населення Галичини жило за рахунок землі. У другій половині 19 ст. лише при незначному збільшенні орної землі (близько 7%) населення селян подвоїлося. У 1899 р. 80% ділянок мали менше 5 акрів, і більшість селян не могли вирощувати достатньо їжі на своїх ділянках, щоб утримувати сім’ї. Перенаселення в Галичині було настільки серйозним, що його описували як найбільш перенаселене місце в Європі та порівнювали з Індією та Китаєм.

Звільнення кріпаків у 1848 р. істотно не покращило їхнє становище, оскільки вони отримували низьку зарплату від місцевх крупних землевласників (які володіли 43% орної землі у 1848 р.). Через інші зміни в законодавстві селяни також втратили доступ до багатьох лісів і пасовищ, які великі землевласники намагалися забезпечити собі.

Результати

Через галицьку бідність галицькі селяни надто недоїдали, щоб нормально працювати, і мали слабкий імунітет до таких хвороб, як холера, тиф, віспа та сифіліс. Штаутер-Гальстед описує «замкнене коло», в якому галицькі селяни працювали «мляво, бо [їх] недостатньо годували й [не жили] краще, бо [вони] працюють надто мало». Франк цитує Шепановського: «кожен мешканець Галичини виконує одну чверть людської роботи і з’їдає половину людської їжі». Майже постійний голод у Галичині, що призвів до 50 000 смертей на рік, був описаний як ендемічний. Багато селян були у великих боргах і втратили свою землю через лихварів. Більшість із них були євреями, що призвело до обурення та зростання антисемітизму.

Злидні галицьких селян висвітлювали ряд діячів, наприклад Іван Франко, і в кількох публікаціях, як-от «Голод у Галичині» Роджера Любенського (1880).Станіс Щепановський в 1888 році опублікував Галицькі Мізрай в цифрах, що досі широко цитується, і його фраза «Галицькі страждання» або «Галицької злидні» (nędza galicyjska або bieda galicyjska) став горезвісним описом Галичині, що характеризує пригнічену економіку регіону..

У відповідь на бідність і відсутність реформ багато селян вирішили емігрувати. Цей процес розпочався в 1870-х роках з кількох тисяч, потім понад 80 000 емігрували в 1880-х, близько 340 000 у 1890-х і ще більше в 1900-х. Девіс зазначає, що з середини 1890-х до 1914 року (початок Першої світової війни) Галичину покинуло щонайменше два мільйони людей, принаймні 400 000 лише в 1913 році. Гарціг наводить оцінку в 3 мільйони. У 1911–1914 роках мігрувати 25% населення Галичини. Частина еміграції була місцевою, до багатших районів Галичини та сусідньої Буковини; інші переїхали до Богемії, Моравії, Сілезії або інших провінцій Австрії, Пруссії та Росії (включаючи російську Польщу). Все більша кількість емігрувала до Сполучених Штатів (Герціг зазначає, що, можливо, близько 800 000 з 3 мільйонів).

Порівняння

Норман Девіс зазначив, що ситуація в Галичині, ймовірно, була більш відчайдушною, ніж в Ірландії, і що Галичина, ймовірно, була «найбіднішою провінцією в Європі». Галичина справді була найбіднішою з австрійських провінцій і помітно біднішою за Західну Європу. У 1890 році продукт на душу населення, у доларах 2010 року, для Галичини становив 1947 доларів. Натомість продукт на душу населення в Австрії становив 3005 доларів, а в Богемії — 2513 доларів. Галичина була не такою бідною, як Східна Угорщина, чий продукт на душу населення становив 1824 доларів, і Хорватія-Славонія, чий продукт на душу населення у 2010 році становив 1897 доларів.

ВВП на душу населення в Галичині був майже ідентичний продукту Трансільванії, який становив 1956 доларів США в доларах 2010 року. Річний приріст Галичини з 1870 по 1910 рік становив 1,21 відсотка, що трохи нижче середнього імперського показника в 1,5%. У порівнянні з іншими країнами, продукт на душу населення Галичини що, в 1890 р., становив 1947 доларів США 2010 року був утричі нижчим, ніж у Сполученому Королівстві (6228 доларів) і нижчим, ніж у кожній країні північно-західної Європи. Однак він був вищим, ніж у Португалії (1789 доларів), Болгарії (1670 доларів), Греції (1550 доларів), Росії (1550 доларів) та Сербії (1295 доларів).

Примітки

а^ Хоча, як показує аналіз смертей наприкінці 1840-х років у Садоках, багато оцінок смертності підсумовують смертність від голоду та хвороб. Наприклад, Боднар приписує смерть «тифу після картопляного голоду».

Посилання

  1. David Crowley, National Style and Nation-state: Design in Poland from the Vernacular Revival to the International Style [ 2 січня 2020 у Wayback Machine.], Manchester University Press ND, 1992; (Google Print) p.12.
  2. Clive Trebilcock (2014). Austria-Hungary. The Industrialisation of the Continental Powers 1780-1914. Routledge. с. 349—350, 351—352. ISBN .
  3. P. R. Magocsi. (1983). Galicia: A Historical Survey and Bibliographic Guide. Canadian Institute of Ukrainian Studies,Harvard Ukrainian Research Institute. p. 99
  4. P. Wandycz. (1974). The lands of partitioned Poland, 1795–1918. A History of East Central Europe. University of Washington Press. p. 12
  5. K. Stauter-Halsted. (2005). The Nation In The Village: The Genesis Of Peasant National Identity In Austrian Poland, 1848–1914. Cornell University Press. p. 24
  6. Alison Fleig Frank (2005). . Harvard University Press. с. 45. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  7. Keely Stauter-Halsted (28 лютого 2005). . Cornell University Press. с. 24. ISBN . Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 4 квітня 2013.
  8. Alison Fleig Frank (2005). . Harvard University Press. с. 47. ISBN . Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  9. John E. Bodnar (1973). . Bucknell University Press. с. 45. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  10. Ivan L. Rudnytsky (1982). . У Andrei S. Markovits; Frank E. Sysyn (ред.). Nationalbuilding and the politics of nationalism: essays on Austrian Galicia. Harvard University Press. с. 52. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  11. Norman Davies (24 лютого 2005). . Oxford University Press. с. 106—108. ISBN . Архів оригіналу за 3 січня 2014. Процитовано 8 квітня 2013.
  12. Richard Frucht (2005). . ABC-CLIO. с. 53. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  13. Rosa Lehmann (2001). . Berghahn Books. с. 33–. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  14. Kamil Kowalczyk; Grzegorz Moskal; Michał Rapta; Józef Szlaga (2012). . Historia Rabki. с. 43. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  15. Keely Stauter-Halsted (28 лютого 2005). . Cornell University Press. с. 27. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 4 квітня 2013.
  16. Keely Stauter-Halsted (28 лютого 2005). . Cornell University Press. с. 24—25. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 4 квітня 2013.
  17. Keely Stauter-Halsted (28 лютого 2005). . Cornell University Press. с. 26. ISBN . Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 4 квітня 2013.
  18. Alison Fleig Frank (2005). . Harvard University Press. с. 43—44. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  19. Norman Davies (31 травня 2001). . Oxford University Press. с. 331–. ISBN . Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 8 квітня 2013.
  20. Keely Stauter-Halsted (28 лютого 2005). . Cornell University Press. с. 2122. ISBN . Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 4 квітня 2013.
  21. Jaroslav Petryshyn (1 січня 1985). Peasants in the Promised Land: Canada and the Ukrainians. James Lorimer & Company. с. 31. ISBN . Процитовано 8 квітня 2013.
  22. Larry Wolff (9 січня 2012). . Stanford University Press. с. 256. ISBN . Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  23. Szczepanowski, Stanisław Antoni (1888). [Galician Misery in Numbers and the program of energetic development of province's economy] (пол.). : Gubrynowicz i Schmidt. Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2021.
  24. Mieczysław Czuma (1998). . Oficyna Wydawniczo-Handlowa Anabasis. с. 145. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  25. Robert Allen Rothstein (31 грудня 2008). . Slavica Publishers. с. 185. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  26. Larry Wolff (9 січня 2012). . Stanford University Press. с. 289. ISBN . Архів оригіналу за 30 жовтня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  27. Israel Bartal; Antony Polonsky (1999). . Littman Library of Jewish Civilization. с. 19. ISBN . Архів оригіналу за 8 червня 2019. Процитовано 8 квітня 2013. Galician poverty became proverbial in the second half of the nineteenth century
  28. John E. Bodnar (1973). . Bucknell University Press. с. 48. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  29. Christiane Harzig (1997). . Cornell University Press. с. 9. ISBN . Архів оригіналу за 12 липня 2021. Процитовано 8 квітня 2013.
  30. Stephen Broadberry and Alexander Klein. AGGREGATE AND PER CAPITA GDP IN EUROPE, 1870–2000: CONTINENTAL, REGIONAL AND NATIONAL DATA WITH CHANGING BOUNDARIES [ 12 липня 2021 у Wayback Machine.] pg.20 Conversion from 1990 to 2010 dollars here [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Bidnist v avstrijskij Galichini bula nadzvichajnoyu osoblivo naprikinci XIX stolittya Prichinami cogo buli nizkij interes do reform z boku velikih zemlevlasnikiv ta avstrijskogo uryadu zrostannya kilkosti naselennya sho prizvelo do dribnih selyanskih nadiliv nedostatnij riven osviti primitivna agrotehnika hronichne nedoyidannya golodomori hvorobi sho znizhuyut produktivnist praci Guculski pohoroni Teodor Aksentovich 1882 r Bidnist u provinciyi bula nastilki poshirena sho viraz galicki zlidni nedza galicyjska abo galicka bidnist bieda galicyjska stav prisliv yam a polyaki chasto gluzlivo spotvoryuvali nazvu provinciyi Galichina ta Lodomeriya do Golicya ta Glodomeriya Golicja i Glodomeria sho vklyuchaye gru polskih sliv vidpovidno golij i golodnij Bidnist i regulyarnij golod u comu regioni chasto porivnyuvali z Velikim golodom v Britanskij Irlandiyi Prichini i spriyayuchi faktoriRozdacha yizhi v Syanoku Yan Gnyevosh 1847 Avstro Ugorshini ne vdalosya stvoriti transportni merezhi neobhidni dlya rozvitku promislovosti ta rinkiv po vsij imperiyi Na vidminu vid imperskoyi Nimechchini Gabsburgi vorozhe stavilisya do ideyi pobudovi zaliznichnih sistem u provinciyah i zalishalisya zaciklenimi na vlasnij metropoliyi Usyu avstrijsku Bogemiyu protyagom 1860 h rokiv obslugovuvala lishe odna liniya Imperator Francisk vistupiv proti podalshogo budivnictva shob ne prijshla revolyuciya v krayinu Do 1881 roku v Avstro Ugorshini zaliznici perebuvali u privatnij vlasnosti i lishe postupovo buli pridbani derzhavoyu do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Videnski banki yak pisav Klajv Trebilkok z Kembridzha vikoristovuvali shidni rivnini Galiciyi v povnistyu kolonialnomu stili Novi derzhavni kordoni vidrizali Galichinu vid bagatoh tradicijnih torgovelnih shlyahiv i rinkiv polskoyi sferi sho prizvelo do ekonomichnoyi stagnaciyi ta zanepadu galickih mist Lviv vtrativ status znachnogo torgovogo centru Pislya korotkogo periodu obmezhenih investicij avstrijskij uryad rozpochav fiskalnu ekspluataciyu Galichini ta vicherpuvannya robochoyi sili z regionu shlyahom prizovu do imperskoyi armiyi Avstrijci virishili sho Galichina maye ne rozvivatisya promislovo a zalishatisya silskogospodarskim rajonom yakij sluguvatime postachalnikom produktiv harchuvannya ta sirovini dlya inshih provincij Gabsburgiv Buli vvedeni novi podatki investiciyi ne zaohochuvalisya mista j selisha stanovilisya zanedbanimi Osvita Osvita vidstavala lishe 15 selyan vidviduvali bud yaku shkolu a ce oznachaye sho lishe nebagato selyan mali navichki dlya zmini profesiyi Zhodne velike galicke misto Krakiv chi Lviv ne bulo centrom znachnoyi promislovosti sho zavazhalo selyanam otrimati inshi profesiyi Avstrijskij imperskij uryad ne viyavlyav niyakogo interesu do shkilnoyi osviti ta podalshih reform takih yak industrializaciya yaka porushila b sistemu v yakij Galichina bula deshevim postachalnikom silskogospodarskoyi produkciyi dlya Imperiyi ta rinkom promislovih tovariv nizkoyi yakosti Takaya situaciya bula vigidna dlya uryadu ta zemlevlasnikiv Avstrijskij uryad stavivsya do Galichini yak do koloniyi yaku mozhna vidnesti do inshoyi krayini obkladav yiyi sverh podatkami ta ne investuvav u neyi Z toyi nevelikoyi promislovosti yaku mala Galichina odniyeyu z najbilshih miscevih galuzej blizko tretini vsiyeyi promislovosti provinciyi bulo pivovarstvo sho she bilshe ekspluatuvalo ta zbidnyuvalo selyantvo Alkogolizm buv velikoyu socialnoyu problemoyu Produktivnist silskogo gospodarstva galickih selyan bula odniyeyu z najnizhchih u Yevropi cherez vikoristannya primitivnoyi agrotehniki yaka malo chim vidriznyalasya vid serednovichnoyi Situaciya v Pivnichnij polskij Galichini uskladnyuvalasya vidsutnistyu dobroyi zemli ta zrostannyam kilkosti naselennya sho prizvelo do neuhilnogo zmenshennya rozmiriv okremoyi selyanskoyi dilyanki Ponad 70 naselennya Galichini zhilo za rahunok zemli U drugij polovini 19 st lishe pri neznachnomu zbilshenni ornoyi zemli blizko 7 naselennya selyan podvoyilosya U 1899 r 80 dilyanok mali menshe 5 akriv i bilshist selyan ne mogli viroshuvati dostatno yizhi na svoyih dilyankah shob utrimuvati sim yi Perenaselennya v Galichini bulo nastilki serjoznim sho jogo opisuvali yak najbilsh perenaselene misce v Yevropi ta porivnyuvali z Indiyeyu ta Kitayem Zvilnennya kripakiv u 1848 r istotno ne pokrashilo yihnye stanovishe oskilki voni otrimuvali nizku zarplatu vid miscevh krupnih zemlevlasnikiv yaki volodili 43 ornoyi zemli u 1848 r Cherez inshi zmini v zakonodavstvi selyani takozh vtratili dostup do bagatoh lisiv i pasovish yaki veliki zemlevlasniki namagalisya zabezpechiti sobi RezultatiCherez galicku bidnist galicki selyani nadto nedoyidali shob normalno pracyuvati i mali slabkij imunitet do takih hvorob yak holera tif vispa ta sifilis Shtauter Galsted opisuye zamknene kolo v yakomu galicki selyani pracyuvali mlyavo bo yih nedostatno goduvali j ne zhili krashe bo voni pracyuyut nadto malo Frank cituye Shepanovskogo kozhen meshkanec Galichini vikonuye odnu chvert lyudskoyi roboti i z yidaye polovinu lyudskoyi yizhi Majzhe postijnij golod u Galichini sho prizviv do 50 000 smertej na rik buv opisanij yak endemichnij Bagato selyan buli u velikih borgah i vtratili svoyu zemlyu cherez lihvariv Bilshist iz nih buli yevreyami sho prizvelo do oburennya ta zrostannya antisemitizmu Zlidni galickih selyan visvitlyuvali ryad diyachiv napriklad Ivan Franko i v kilkoh publikaciyah yak ot Golod u Galichini Rodzhera Lyubenskogo 1880 Stanis Shepanovskij v 1888 roci opublikuvav Galicki Mizraj v cifrah sho dosi shiroko cituyetsya i jogo fraza Galicki strazhdannya abo Galickoyi zlidni nedza galicyjska abo bieda galicyjska stav gorezvisnim opisom Galichini sho harakterizuye prignichenu ekonomiku regionu U vidpovid na bidnist i vidsutnist reform bagato selyan virishili emigruvati Cej proces rozpochavsya v 1870 h rokah z kilkoh tisyach potim ponad 80 000 emigruvali v 1880 h blizko 340 000 u 1890 h i she bilshe v 1900 h Devis zaznachaye sho z seredini 1890 h do 1914 roku pochatok Pershoyi svitovoyi vijni Galichinu pokinulo shonajmenshe dva miljoni lyudej prinajmni 400 000 lishe v 1913 roci Garcig navodit ocinku v 3 miljoni U 1911 1914 rokah migruvati 25 naselennya Galichini Chastina emigraciyi bula miscevoyu do bagatshih rajoniv Galichini ta susidnoyi Bukovini inshi pereyihali do Bogemiyi Moraviyi Sileziyi abo inshih provincij Avstriyi Prussiyi ta Rosiyi vklyuchayuchi rosijsku Polshu Vse bilsha kilkist emigruvala do Spoluchenih Shtativ Gercig zaznachaye sho mozhlivo blizko 800 000 z 3 miljoniv PorivnyannyaNorman Devis zaznachiv sho situaciya v Galichini jmovirno bula bilsh vidchajdushnoyu nizh v Irlandiyi i sho Galichina jmovirno bula najbidnishoyu provinciyeyu v Yevropi Galichina spravdi bula najbidnishoyu z avstrijskih provincij i pomitno bidnishoyu za Zahidnu Yevropu U 1890 roci produkt na dushu naselennya u dolarah 2010 roku dlya Galichini stanoviv 1947 dolariv Natomist produkt na dushu naselennya v Avstriyi stanoviv 3005 dolariv a v Bogemiyi 2513 dolariv Galichina bula ne takoyu bidnoyu yak Shidna Ugorshina chij produkt na dushu naselennya stanoviv 1824 dolariv i Horvatiya Slavoniya chij produkt na dushu naselennya u 2010 roci stanoviv 1897 dolariv VVP na dushu naselennya v Galichini buv majzhe identichnij produktu Transilvaniyi yakij stanoviv 1956 dolariv SShA v dolarah 2010 roku Richnij pririst Galichini z 1870 po 1910 rik stanoviv 1 21 vidsotka sho trohi nizhche serednogo imperskogo pokaznika v 1 5 U porivnyanni z inshimi krayinami produkt na dushu naselennya Galichini sho v 1890 r stanoviv 1947 dolariv SShA 2010 roku buv utrichi nizhchim nizh u Spoluchenomu Korolivstvi 6228 dolariv i nizhchim nizh u kozhnij krayini pivnichno zahidnoyi Yevropi Odnak vin buv vishim nizh u Portugaliyi 1789 dolariv Bolgariyi 1670 dolariv Greciyi 1550 dolariv Rosiyi 1550 dolariv ta Serbiyi 1295 dolariv Primitkia Hocha yak pokazuye analiz smertej naprikinci 1840 h rokiv u Sadokah bagato ocinok smertnosti pidsumovuyut smertnist vid golodu ta hvorob Napriklad Bodnar pripisuye smert tifu pislya kartoplyanogo golodu PosilannyaDavid Crowley National Style and Nation state Design in Poland from the Vernacular Revival to the International Style 2 sichnya 2020 u Wayback Machine Manchester University Press ND 1992 ISBN 0 7190 3727 1 Google Print p 12 Clive Trebilcock 2014 Austria Hungary The Industrialisation of the Continental Powers 1780 1914 Routledge s 349 350 351 352 ISBN 978 1317872153 P R Magocsi 1983 Galicia A Historical Survey and Bibliographic Guide Canadian Institute of Ukrainian Studies Harvard Ukrainian Research Institute p 99 P Wandycz 1974 The lands of partitioned Poland 1795 1918 A History of East Central Europe University of Washington Press p 12 K Stauter Halsted 2005 The Nation In The Village The Genesis Of Peasant National Identity In Austrian Poland 1848 1914 Cornell University Press p 24 Alison Fleig Frank 2005 Harvard University Press s 45 ISBN 978 0 674 03718 2 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Keely Stauter Halsted 28 lyutogo 2005 Cornell University Press s 24 ISBN 978 0 8014 8996 9 Arhiv originalu za 3 chervnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2013 Alison Fleig Frank 2005 Harvard University Press s 47 ISBN 978 0 674 03718 2 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 John E Bodnar 1973 Bucknell University Press s 45 ISBN 978 0 8387 1155 2 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Ivan L Rudnytsky 1982 U Andrei S Markovits Frank E Sysyn red Nationalbuilding and the politics of nationalism essays on Austrian Galicia Harvard University Press s 52 ISBN 978 0 674 60312 7 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Norman Davies 24 lyutogo 2005 Oxford University Press s 106 108 ISBN 978 0 19 925340 1 Arhiv originalu za 3 sichnya 2014 Procitovano 8 kvitnya 2013 Richard Frucht 2005 ABC CLIO s 53 ISBN 978 1 57607 800 6 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Rosa Lehmann 2001 Berghahn Books s 33 ISBN 978 1 57181 505 7 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Kamil Kowalczyk Grzegorz Moskal Michal Rapta Jozef Szlaga 2012 Historia Rabki s 43 ISBN 978 83 931788 4 1 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Keely Stauter Halsted 28 lyutogo 2005 Cornell University Press s 27 ISBN 978 0 8014 8996 9 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2013 Keely Stauter Halsted 28 lyutogo 2005 Cornell University Press s 24 25 ISBN 978 0 8014 8996 9 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2013 Keely Stauter Halsted 28 lyutogo 2005 Cornell University Press s 26 ISBN 978 0 8014 8996 9 Arhiv originalu za 3 chervnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2013 Alison Fleig Frank 2005 Harvard University Press s 43 44 ISBN 978 0 674 03718 2 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Norman Davies 31 travnya 2001 Oxford University Press s 331 ISBN 978 0 19 164713 0 Arhiv originalu za 2 chervnya 2019 Procitovano 8 kvitnya 2013 Keely Stauter Halsted 28 lyutogo 2005 Cornell University Press s 2122 ISBN 978 0 8014 8996 9 Arhiv originalu za 3 chervnya 2019 Procitovano 4 kvitnya 2013 Jaroslav Petryshyn 1 sichnya 1985 Peasants in the Promised Land Canada and the Ukrainians James Lorimer amp Company s 31 ISBN 978 0 88862 925 8 Procitovano 8 kvitnya 2013 Larry Wolff 9 sichnya 2012 Stanford University Press s 256 ISBN 978 0 8047 7429 1 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Szczepanowski Stanislaw Antoni 1888 Galician Misery in Numbers and the program of energetic development of province s economy pol Gubrynowicz i Schmidt Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2021 Procitovano 30 zhovtnya 2021 Mieczyslaw Czuma 1998 Oficyna Wydawniczo Handlowa Anabasis s 145 ISBN 978 83 85931 06 5 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Robert Allen Rothstein 31 grudnya 2008 Slavica Publishers s 185 ISBN 978 0 89357 361 4 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Larry Wolff 9 sichnya 2012 Stanford University Press s 289 ISBN 978 0 8047 7429 1 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Israel Bartal Antony Polonsky 1999 Littman Library of Jewish Civilization s 19 ISBN 978 1 874774 40 2 Arhiv originalu za 8 chervnya 2019 Procitovano 8 kvitnya 2013 Galician poverty became proverbial in the second half of the nineteenth century John E Bodnar 1973 Bucknell University Press s 48 ISBN 978 0 8387 1155 2 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Christiane Harzig 1997 Cornell University Press s 9 ISBN 978 0 8014 8395 0 Arhiv originalu za 12 lipnya 2021 Procitovano 8 kvitnya 2013 Stephen Broadberry and Alexander Klein AGGREGATE AND PER CAPITA GDP IN EUROPE 1870 2000 CONTINENTAL REGIONAL AND NATIONAL DATA WITH CHANGING BOUNDARIES 12 lipnya 2021 u Wayback Machine pg 20 Conversion from 1990 to 2010 dollars here 12 chervnya 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ