Мі́лос (грец. Μήλος) — вулканічний острів в Егейському морі, в архіпелазі Кіклади; територія Греції. Площа 160 км².
Мілос | |
---|---|
грец. Μήλος | |
Острів Мілос, Греція | |
Карта | |
Географія | |
36°44′ пн. ш. 24°25′ сх. д. / 36.733° пн. ш. 24.417° сх. д.Координати: 36°44′ пн. ш. 24°25′ сх. д. / 36.733° пн. ш. 24.417° сх. д. | |
Місцерозташування | Егейське море, Греція |
Акваторія | Егейське море |
Група островів | архіпелаг Кіклади |
Площа | 160,147 км² |
Найвища точка | 748 м |
Країна | |
Греція | |
Регіон | Південні Егейські острови |
(Адм. одиниця) | d |
Населення | 5129 (2011) |
Вебсайт | Official website (англ.) (гр.)] |
Мілос Мілос (Греція) | |
Мілос у Вікісховищі |
Острів відомий статуєю Венери Мілоської (інакше Афродіти Мілоської зараз у Луврі), статуями богів Асклепія, Посейдона, Аполлона.
Острів обслуговується аеропортом Міжнародний аеропорт острів Мілос.
Історія
Мінойський період
Мілос — один з перших заселених Кікладських островів. Про це свідчать руїни епохи неоліту біля селища на північно-східному узбережжі острова, а також оброблені шматки обсидіану, поклади якого на Кікладах є тільки на Мілосі. Наявність цієї породи, яка нагадує скло, і використовувалася для виготовлення кам'яних знарядь праці, зіграло важливу роль у розвитку острова. Обсидіан з Мілосу став використовуватися людьми 13 000 років тому. Трохи пізніше обсидіан з Мілосі став широко використовуватися на всьому Близькому Сході і служив головним джерелом торгівлі острова.
Положення Мілосу між материковою Грецією та Критом і видобуток обсидіану зробили острів важливим центром мінойської цивілізації. У селища Філакопі британські археологи розкопали залишки міського муру та палацу мінойської епохи з дуже цікавими настінними малюнками. Особливо знаменитою стала фреска із зображенням «літаючої риби», знайдена в руїнах палацу Мілосу. Мінойське місто було обнесене подвійною стіною і забудоване прямокутними будинками. Археологами відкриті густі мережі вулиць, що перетинаються під прямим кутом, а також комплекс великих будівель, ймовірно палацових, з мегароном в центрі. Мінойська епоха представлена на Мілосі трьома шарами. Старовинні нижній шар — 2400—2000 р. до н. е. представлений керамікою та виробами, виточеними за допомогою обсидіану. Обсидіан все ще використовували для виготовлення знарядь. Металевих речей знайдено мало. Але при цьому знахідки свідчать, що жителі Філокопі тієї епохи знали свинець, покривали свої судини блискучою фарбою, прикрашали їх спіралеподібними . Безсумнівно Філокопі був у ту епоху великим культурним центром, що зберіг своє значення й пізніше. Середній шар — 2000—1600 рр.. до н. е. відноситься вже до средньокікладської культури, яка перебувала під сильним впливом Криту. У цьому шарі трапляються вази стилю і натуралістичні стінні розписи (можливо, виконані критським майстрами). Саме до цього прошарку відносять і фрески з «літаючими рибами». Поселення було зруйновано пожежею, однак майже негайно йому наслідували нове укріплене поселення у верхньому шарі. У верхньому шарі знайдені судини «палацового» критського" стилю і піздньомікенські (тобто острів зазнав сильного культурного впливу мікенської цівілілізації). Після 1200 р. до н. е. поселення біля селища Філокопі зникає. Мабуть це пов'язано з завоюванням острову дорійцями, що припливли на острів з Пелопоннесу.
Історичний період
За повідомленням Стефана Візантійського острів був колонізований фінікійцями і певний час іменувався Біблісом (дав.-гр. Βυβλίς), імовірно на честь близькосхідного Бібла. Це може означати, що й переселенці були біблітами — хоча в літературі поширена версія, що метрополією усіх фінікійських колоній був Тір.
Острів переживав свій розквіт в VI — V століттях до н. е. Археологи виявили на Мілосі велику серію знахідок, що відносяться до цього періоду — піфоси і вази із зображеннями міфологічних об'єктів і різноманітним орнаментом, а також серію теракотових малюнків.
Мілосці брали участь на стороні греків у битві при Саламіні. Дорійці Мілосу змогли відхилитися від участі в Афінському морському союзі і намагалися зберегти нейтралітет у Пелопоннеській війні. Однак у 415 році афіняни атакували острів і завоювали його. Усі чоловіки острова були вбиті, а жінки і діти звернені в рабство. На острові оселилося 500 афінських колоністів. Історик Фукідід присвятив цій події одну зі своїх знаменитих промов у своїй «Історії». Після перемоги у Пелопоннеській війні Лісандр відновив присутність дорійців на острові, але Мілосу так і не вдалося досягти колишнього процвітання.
У перші століття нашої ери на острові з'явилися емігранти з Юдеї, серед них виявилося багато християн (саме з ними пов'язані християнські катакомби Мілосу). У 1204 році острів став частиною Наксоського герцогства. У 1341—1383 році острів був самостійною феодальною державою під управлінням нащадків дочки Марко Санудо. У 1383 році острів знову стає частиною Наксоського герцогства, потім власне Венеції. У 1547 році острів став частиною Османської імперії, в 1831 році увійшов до складу новоутвореної держави Греція.
Географічне розташування
Мілос — найбільш південно-західніший острів Кікладських острів, розташований приблизно за 120 кілометрів від узбережжя Лаконії. Знаходиться на північному заході від Санторіні, на південь від Сіфносу та Серіфосу. Довжина острова з заходу на схід близько 23 кілометрів, з півночі на південь близько 13 кілометрів. Більшу частину острова займають гори. Найвища точка Мілосу гора з висотою 748 метрів розташована на заході острова. Острів складений породами вулканічного походження, серед них зустрічаються туф і обсидіан. Природна бухта острова (з глибинами від 50 до 130 метрів) — це колишнє жерло погаслого кратера, розташоване в північній частині острова і ділить Мілос на дві приблизно рівні частини. На східному березі цієї бухти є багаті сірою гарячі джерела.
Природні ресурси
На острові добувають бентоніт, перліт, пуцолан і невелику кількість каоліну. Острів з часів неоліту служив джерелом обсидіану для всього басейну Егейського моря. У минулому на острові добували також сірку, гіпс і барит. Пліній Молодший згадує, що на початку н. е. галуни з острова експортувалися до Єгипту. З сільськогосподарських культур на острові вирощують апельсини, оливи, виноград і тамарикс.
Видатні місця
Основна гавань острова — селище Адамас. У Адамасі є гарна церква святої Трійці, Історичний Музей (музей металів) з багатою експозицією корисних копалин острову та англо-французьке військове кладовище з похованнями солдатів Кримської та двох світових воєн. Плака — нинішня столиця острова і одне з найбільш мальовничих селищ Кіклад. Знаходиться на скелі біля входу в затоку на висоті 200 м. З Мармару, з брукованими плитами двором Богородиці Корфіатісси, відкривається неповторний вигляд, а захід сонця, який можна спостерігати звідси, — одна з найчарівніших на Егейському морі. У Плака не можна потрапити на автомобілі, тому що дорога дуже вузька і єдиний транспорт доступний жителям Плаки — мотоцикли і мопеди. У Плаці є замок XIII століття, побудований хрестоносцями, який стоїть над церквою Богородиці Талассітри (Морський), що відрізняється прекрасною архітектурою. У Плаці є також Археологічний Музей із гіпсовим зліпком знаменитої статуї , а також Етнографічний Музей.
На південь від Плаки, між селищем Тріпіті і приморським селищем Клима знаходився античне місто Мелос. На місці його збереглися руїни міських стін, фундамент храму і залишки римського театру. У 1820 році поблизу театру один з місцевих селян і знайшов статую Афродіти (легендарна Венера Мілоська). У той час в порту стояв французький військовий корабель «Естафета». За клопотанням французького посла в Константинополі французи отримали статую і відвезли її до Франції.
На південний схід від античного мелосу знаходяться знамениті катакомби — ранньохристиянський некрополь III ст. н. е.., єдиний в Греції. Катакомби складаються з підземного центрального коридору і чотирьох інших коридорів менших розмірів загальною довжиною 185 м, які сполучаються з центральним, маючи по обидва боки висічені в скелі поховання з арочними склепіннями. В катакомбах, які були не тільки некрополем, але й культовим місцем, імовірно поховано 2 000 християн. На острові є кілька печер. Печера Папафранка поблизу Філакопі утворена чотирма величезними білими скелями. Це три перехідні одна в іншу печери. Їх можна відвідати на човні, і вони являють собою виключне по красі видовище. У середні віки використовувалися піратами як притулок. Їх чарівний вид доповнює фантасмагоричну велич Островів чайок (Гларонісья), що височать прямо навпроти печер. Печера Сікія — наймальовничніша з морських печер Мілосу на південно-західній окраїні острова, що височіє над західним узбережжям. Печера відрізняється чудовими фарбами. Потрапити в неї можна з боку монастиря Святого Іоанна (або з боку моря).
Примітки
- Монгайт А.Л. «Археология Западной Европы. Бронзовый и железный века», Издательство "Наука", 1974. [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- История Древней Греции, Издательство Полигон, 1999.(рос.)
- Стефан Візантійський. Етніка, Мілос
- Греческая национальная ассоциация по туризму. Пещеры [ 14 вересня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Milos |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mi los grec Mhlos vulkanichnij ostriv v Egejskomu mori v arhipelazi Kikladi teritoriya Greciyi Plosha 160 km Milosgrec MhlosOstriv Milos GreciyaKartaGeografiya36 44 pn sh 24 25 sh d 36 733 pn sh 24 417 sh d 36 733 24 417 Koordinati 36 44 pn sh 24 25 sh d 36 733 pn sh 24 417 sh d 36 733 24 417MisceroztashuvannyaEgejske more GreciyaAkvatoriyaEgejske moreGrupa ostrovivarhipelag KikladiPlosha160 147 km Najvisha tochka748 mKrayina GreciyaRegionPivdenni Egejski ostroviAdm odinicyadNaselennya5129 2011 VebsajtOfficial website angl gr MilosMilos Greciya Milos u Vikishovishi Ostriv vidomij statuyeyu Veneri Miloskoyi inakshe Afroditi Miloskoyi zaraz u Luvri statuyami bogiv Asklepiya Posejdona Apollona Ostriv obslugovuyetsya aeroportom Mizhnarodnij aeroport ostriv Milos IstoriyaMinojskij period Litayucha riba Milosu Milos odin z pershih zaselenih Kikladskih ostroviv Pro ce svidchat ruyini epohi neolitu bilya selisha na pivnichno shidnomu uzberezhzhi ostrova a takozh obrobleni shmatki obsidianu pokladi yakogo na Kikladah ye tilki na Milosi Nayavnist ciyeyi porodi yaka nagaduye sklo i vikoristovuvalasya dlya vigotovlennya kam yanih znaryad praci zigralo vazhlivu rol u rozvitku ostrova Obsidian z Milosu stav vikoristovuvatisya lyudmi 13 000 rokiv tomu Trohi piznishe obsidian z Milosi stav shiroko vikoristovuvatisya na vsomu Blizkomu Shodi i sluzhiv golovnim dzherelom torgivli ostrova Polozhennya Milosu mizh materikovoyu Greciyeyu ta Kritom i vidobutok obsidianu zrobili ostriv vazhlivim centrom minojskoyi civilizaciyi U selisha Filakopi britanski arheologi rozkopali zalishki miskogo muru ta palacu minojskoyi epohi z duzhe cikavimi nastinnimi malyunkami Osoblivo znamenitoyu stala freska iz zobrazhennyam litayuchoyi ribi znajdena v ruyinah palacu Milosu Minojske misto bulo obnesene podvijnoyu stinoyu i zabudovane pryamokutnimi budinkami Arheologami vidkriti gusti merezhi vulic sho peretinayutsya pid pryamim kutom a takozh kompleks velikih budivel jmovirno palacovih z megaronom v centri Minojska epoha predstavlena na Milosi troma sharami Starovinni nizhnij shar 2400 2000 r do n e predstavlenij keramikoyu ta virobami vitochenimi za dopomogoyu obsidianu Obsidian vse she vikoristovuvali dlya vigotovlennya znaryad Metalevih rechej znajdeno malo Ale pri comu znahidki svidchat sho zhiteli Filokopi tiyeyi epohi znali svinec pokrivali svoyi sudini bliskuchoyu farboyu prikrashali yih spiralepodibnimi Bezsumnivno Filokopi buv u tu epohu velikim kulturnim centrom sho zberig svoye znachennya j piznishe Serednij shar 2000 1600 rr do n e vidnositsya vzhe do srednokikladskoyi kulturi yaka perebuvala pid silnim vplivom Kritu U comu shari traplyayutsya vazi stilyu i naturalistichni stinni rozpisi mozhlivo vikonani kritskim majstrami Same do cogo prosharku vidnosyat i freski z litayuchimi ribami Poselennya bulo zrujnovano pozhezheyu odnak majzhe negajno jomu nasliduvali nove ukriplene poselennya u verhnomu shari U verhnomu shari znajdeni sudini palacovogo kritskogo stilyu i pizdnomikenski tobto ostriv zaznav silnogo kulturnogo vplivu mikenskoyi civililizaciyi Pislya 1200 r do n e poselennya bilya selisha Filokopi znikaye Mabut ce pov yazano z zavoyuvannyam ostrovu dorijcyami sho priplivli na ostriv z Peloponnesu Istorichnij period Za povidomlennyam Stefana Vizantijskogo ostriv buv kolonizovanij finikijcyami i pevnij chas imenuvavsya Biblisom dav gr Byblis imovirno na chest blizkoshidnogo Bibla Ce mozhe oznachati sho j pereselenci buli biblitami hocha v literaturi poshirena versiya sho metropoliyeyu usih finikijskih kolonij buv Tir Venera Miloska najvidomisha znahidka na ostrovi Ostriv perezhivav svij rozkvit v VI V stolittyah do n e Arheologi viyavili na Milosi veliku seriyu znahidok sho vidnosyatsya do cogo periodu pifosi i vazi iz zobrazhennyami mifologichnih ob yektiv i riznomanitnim ornamentom a takozh seriyu terakotovih malyunkiv Milosci brali uchast na storoni grekiv u bitvi pri Salamini Dorijci Milosu zmogli vidhilitisya vid uchasti v Afinskomu morskomu soyuzi i namagalisya zberegti nejtralitet u Peloponneskij vijni Odnak u 415 roci afinyani atakuvali ostriv i zavoyuvali jogo Usi choloviki ostrova buli vbiti a zhinki i diti zverneni v rabstvo Na ostrovi oselilosya 500 afinskih kolonistiv Istorik Fukidid prisvyativ cij podiyi odnu zi svoyih znamenitih promov u svoyij Istoriyi Pislya peremogi u Peloponneskij vijni Lisandr vidnoviv prisutnist dorijciv na ostrovi ale Milosu tak i ne vdalosya dosyagti kolishnogo procvitannya U pershi stolittya nashoyi eri na ostrovi z yavilisya emigranti z Yudeyi sered nih viyavilosya bagato hristiyan same z nimi pov yazani hristiyanski katakombi Milosu U 1204 roci ostriv stav chastinoyu Naksoskogo gercogstva U 1341 1383 roci ostriv buv samostijnoyu feodalnoyu derzhavoyu pid upravlinnyam nashadkiv dochki Marko Sanudo U 1383 roci ostriv znovu staye chastinoyu Naksoskogo gercogstva potim vlasne Veneciyi U 1547 roci ostriv stav chastinoyu Osmanskoyi imperiyi v 1831 roci uvijshov do skladu novoutvorenoyi derzhavi Greciya Geografichne roztashuvannyaMilos ta susidni ostrovi Kimolos pivnichnij ostriv shidnij zahidnij Milos najbilsh pivdenno zahidnishij ostriv Kikladskih ostriv roztashovanij priblizno za 120 kilometriv vid uzberezhzhya Lakoniyi Znahoditsya na pivnichnomu zahodi vid Santorini na pivden vid Sifnosu ta Serifosu Dovzhina ostrova z zahodu na shid blizko 23 kilometriv z pivnochi na pivden blizko 13 kilometriv Bilshu chastinu ostrova zajmayut gori Najvisha tochka Milosu gora z visotoyu 748 metriv roztashovana na zahodi ostrova Ostriv skladenij porodami vulkanichnogo pohodzhennya sered nih zustrichayutsya tuf i obsidian Prirodna buhta ostrova z glibinami vid 50 do 130 metriv ce kolishnye zherlo pogaslogo kratera roztashovane v pivnichnij chastini ostrova i dilit Milos na dvi priblizno rivni chastini Na shidnomu berezi ciyeyi buhti ye bagati siroyu garyachi dzherela Prirodni resursiShahta na ostrovi Milos Na ostrovi dobuvayut bentonit perlit pucolan i neveliku kilkist kaolinu Ostriv z chasiv neolitu sluzhiv dzherelom obsidianu dlya vsogo basejnu Egejskogo morya U minulomu na ostrovi dobuvali takozh sirku gips i barit Plinij Molodshij zgaduye sho na pochatku n e galuni z ostrova eksportuvalisya do Yegiptu Z silskogospodarskih kultur na ostrovi viroshuyut apelsini olivi vinograd i tamariks Vidatni miscyaMisce de znajshli Veneru Milosku Osnovna gavan ostrova selishe Adamas U Adamasi ye garna cerkva svyatoyi Trijci Istorichnij Muzej muzej metaliv z bagatoyu ekspoziciyeyu korisnih kopalin ostrovu ta anglo francuzke vijskove kladovishe z pohovannyami soldativ Krimskoyi ta dvoh svitovih voyen Plaka ninishnya stolicya ostrova i odne z najbilsh malovnichih selish Kiklad Znahoditsya na skeli bilya vhodu v zatoku na visoti 200 m Z Marmaru z brukovanimi plitami dvorom Bogorodici Korfiatissi vidkrivayetsya nepovtornij viglyad a zahid soncya yakij mozhna sposterigati zvidsi odna z najcharivnishih na Egejskomu mori U Plaka ne mozhna potrapiti na avtomobili tomu sho doroga duzhe vuzka i yedinij transport dostupnij zhitelyam Plaki motocikli i mopedi U Placi ye zamok XIII stolittya pobudovanij hrestonoscyami yakij stoyit nad cerkvoyu Bogorodici Talassitri Morskij sho vidriznyayetsya prekrasnoyu arhitekturoyu U Placi ye takozh Arheologichnij Muzej iz gipsovim zlipkom znamenitoyi statuyi a takozh Etnografichnij Muzej Na pivden vid Plaki mizh selishem Tripiti i primorskim selishem Klima znahodivsya antichne misto Melos Na misci jogo zbereglisya ruyini miskih stin fundament hramu i zalishki rimskogo teatru U 1820 roci poblizu teatru odin z miscevih selyan i znajshov statuyu Afroditi legendarna Venera Miloska U toj chas v portu stoyav francuzkij vijskovij korabel Estafeta Za klopotannyam francuzkogo posla v Konstantinopoli francuzi otrimali statuyu i vidvezli yiyi do Franciyi Na pivdennij shid vid antichnogo melosu znahodyatsya znameniti katakombi rannohristiyanskij nekropol III st n e yedinij v Greciyi Katakombi skladayutsya z pidzemnogo centralnogo koridoru i chotiroh inshih koridoriv menshih rozmiriv zagalnoyu dovzhinoyu 185 m yaki spoluchayutsya z centralnim mayuchi po obidva boki visicheni v skeli pohovannya z arochnimi sklepinnyami V katakombah yaki buli ne tilki nekropolem ale j kultovim miscem imovirno pohovano 2 000 hristiyan Na ostrovi ye kilka pecher Pechera Papafranka poblizu Filakopi utvorena chotirma velicheznimi bilimi skelyami Ce tri perehidni odna v inshu pecheri Yih mozhna vidvidati na chovni i voni yavlyayut soboyu viklyuchne po krasi vidovishe U seredni viki vikoristovuvalisya piratami yak pritulok Yih charivnij vid dopovnyuye fantasmagorichnu velich Ostroviv chajok Glaronisya sho visochat pryamo navproti pecher Pechera Sikiya najmalovnichnisha z morskih pecher Milosu na pivdenno zahidnij okrayini ostrova sho visochiye nad zahidnim uzberezhzhyam Pechera vidriznyayetsya chudovimi farbami Potrapiti v neyi mozhna z boku monastirya Svyatogo Ioanna abo z boku morya PrimitkiMongajt A L Arheologiya Zapadnoj Evropy Bronzovyj i zheleznyj veka Izdatelstvo Nauka 1974 4 grudnya 2013 u Wayback Machine ros Istoriya Drevnej Grecii Izdatelstvo Poligon 1999 ros Stefan Vizantijskij Etnika Milos Grecheskaya nacionalnaya associaciya po turizmu Peshery 14 veresnya 2009 u Wayback Machine ros Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Milos