Бурятський державний академічний театр опери та балету імені Г. Ц. Цидинжапова (бур. Г. Цыдынжаповай нэрэмжэтэ Буряадай гγрэнэй дуури бγжэгэй эрдэмэй театр) — музичний театр р. в Улан-Уде. Відкритий у 1939 році.
Бурятський театр опери та балету | ||||
---|---|---|---|---|
51°49′59″ пн. ш. 107°35′00″ сх. д. / 51.8330630000277779° пн. ш. 107.5833920000277856843° сх. д.Координати: 51°49′59″ пн. ш. 107°35′00″ сх. д. / 51.8330630000277779° пн. ш. 107.5833920000277856843° сх. д. | ||||
Країна | Росія | |||
Місто | ||||
Місце | Улан-Уде | |||
Тип | театр, d, пам'ятка архітектури[d] | |||
Статус спадщини | d[1] | |||
Відкрито | 1939 | |||
uuopera.ru | ||||
Нагороди | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
RU-0410006000 | ||||
20063035 | ||||
| ||||
Бурятський театр опери та балету у Вікісховищі |
Історія
У 1920-ті роки в Бурят-Монгольській АРСР з'явилася музична школа, пересувні музичні курси. У 1929 році в Улан-Уде було відкрито музично-театральну студію, на базі якої в 1931 році створений технікум мистецтв.
У перші роки в музичному театрі Бурятії працювали композитори: , Маркіян Фролов, (1909—1942), балетмейстери: Ігор Моїсеєв, М. С. Арсеньєв, диригент , педагоги: Т. Глязер, В. Обидєнна, режисери: , Олександр Миронський (1899—1955), актор і режисер Гомбожап Цидинжапов, художники: Григорій Кігель, О. Тимін та інші.
У 1938 році в Бурятському драматичному театрі поставлена перша національна музична драма «Баїр» П. Берлінського на текст Г. Цидинжапова і О. Шадаєва. У 1940 році драма була поставлена у другій редакції спільно Б. Ямпіловим. У багатьох національних театрах СРСР у той час музична драма була перехідним жанром до опери.
20 грудня 1939 року Президія ЦВК Бурят-Монгольської АРСР прийняла постанову про реорганізацію національного драматичного театру в музично-драматичний. До трупи приєдналися випускники театральних та музичних училищ, збільшилися хор і оркестр.
20 жовтня 1940 року в Москві почалася I Декада бурят-монгольського мистецтва. Театр показав музичні драми «Баїр» П. Берлінського та «Ержен» В. Морошкіна і першу бурятську оперу «» за мотивами національного епосу. Указом Президії Верховної Ради СРСР театр був нагороджений орденом Леніна. Головному режисерові Гомбожапу Цидинжапову було присвоєно звання народного артиста СРСР.
Під час німецько-радянської війни театр створив кілька концертних бригад, які виступали у військових частинах і шпиталях в Улан-Уде, Забайкаллі і на Далекому Сході. Взимку 1943 року концертна бригада під керівництвом Цидинжапова провела понад 60 концертів в частинах Білоруського фронту. В 1943 році театр поставив свій перший балетний спектакль — «Бахчисарайський фонтан» Б. Асаф'єва, і оперу «Євгеній Онєгін» П. Чайковського.
У 1946 році частина молодих виконавців була відправлена на навчання до Москви, в Ленінградську консерваторію і хореографічне училище ім. А. Я. Ваганової. Г. Цидинжапов проходив режисерську практику у МХАТі.
У 1948 році музичний театр був відділений від драматичного. На основі музичного театру створений Бурятський театр опери і балету.
У 1952 році для театру було побудовано будівлю на 718 місць. Автор проекту — архітектор А. Федоров. Над центральним порталом встановлена скульптурна група «Вершники» з розгорнутим прапором, скульптор — О. І. Тимін. 1 травня відбулося урочисте відкриття театру, перший спектакль поставлений 7 листопада 1952 року.
У 1959 році в Москві відбулася Друга декада бурятського мистецтва. Були поставлені опери «Побратими» Дандара Аюшеєва, балет «Красуня Ангара» Лева Кніппера і Бау Ямпілова, в 1973 році удостоєний Державної премії РРФСР ім. М. Глінки, і балет «В ім'я кохання» Жигжита Батуєва і Б. . За підсумками Другої декади звання народного артиста СРСР був удостоєний , народних артистів РРФСР — Лариса Сах'янова, , Бадма Балдаков, а також народного артиста Бурятської АРСР радянська бурятська балерина і танцівниця Софія Барцева.
Наприкінці 1950-х — початку 1960-х років у театрі були здійснені постановки понад 70 опер і балетів.
У 1979 році після гастролей в Москві і Ленінграді театру було присвоєно звання «Академічного».
Почесне звання «академічного театру», успіх в Москві, Ленінграді, на півдні країни в 1979 році стали потужним стимулом подальшого розвитку і вдосконалення театру. У 1970-1980-ті роки на сцені Бурятського театру виступало чимало талановитих майстрів. Їхні найкращі творчі знахідки стали внеском в історію національного музично-театрального виконавства. Це народні артисти СРСР — балерина Лариса Сах'янова, солісти опери Лхасаран Лінховоїн, , , народні артисти РРФСР С. Раднаєв, В. Буруєв, Л. Левченко, , солісти балету, народні артисти РРФСР , О. Короткова, Олексій Павленко, В. Ганженко, Є. Самбуєва, Ю. Муруєв та інші.
Велика заслуга у всіх успіхах театру належала головному диригенту І. Ю. Айзиковичу і директору Д. Ш. Яхунаєву, заслуженому діячу мистецтв РРФСР, музиканту за освітою, котрий очолював театр упродовж двадцяти років (1965—1986).
У 1980-ті роки лауреатами різних міжнародних і російських конкурсів ставали молоді солісти опери Галина Шойдагбаєва (згодом народна артистка СРСР), заслужені артисти РРФСР — В. Бальжинімаєв, О. Аюрова, Б. Бороєв, В. Цидипова, в 1990-ті роки — Є. Шараєва, Т. Шойдагбаєва, Б. Будаєв, Д. Занданов.
Постановки кінця 1990-х років:
- Балет К. Хачатуряна «Чиполліно». Балетмейстер Г. Майоров, диригент М. Балдаєв.
- Опера П. Чайковського «Пікова дама» (1999). Музичний керівник і диригент Роман Моїсеєв, режисер-постановник Л. Ерденебулган (Монголія).
- Оперета І. Штрауса «Кажан». Музичний керівник Р. Моїсеєв. Режисер-постановник та балетмейстер А. Голишев.
- Опера Ш. Гуно «Фауст».
У 1999 році пройшли гастролі театру в Монголії.
За останні роки театр здійснив міжнародні проекти з Монголією, США, Китаєм, брав участь у міжнародному фестивалі балетів у Києві, на сцені національної опери. Успішні гастролі в КНР охопили 26 міст, серед яких Пекін, Шанхай, Шеньян, Хайкоу, Ганьчжоу та інші. Колектив балету гідно представляв мистецтво Республіки Бурятія на престижних майданчиках Китаю, в тому числі, беручи участь у міжнародному фестивалі в Даляні. Гастролі театру відбуваються в сусідніх регіонах: Алтайському краї, Іркутській області, Забайкальському краї, Агінському Бурятському окрузі.
З успіхом у 2007 році пройшли гастролі балетної трупи в Україні, містах Дніпропетровську та Донецьку. Про високий професійний рівень вистав свідчили оцінки театрознавців та відгуки глядачів.
Гастролі 2008—2009 років: Чита, Іркутськ, Ангарськ, Шелехов, Усольє-Сибірське, Улан-Батор і Ерденет (Монголія). З 12 по 20 грудня 2009 року відбулися гастролі балетної трупи театру в Томську, представлені вистави «Лебедине озеро», «Тисяча і одна ніч», «Жизель» і дитячий спектакль «Буратіно».
У жовтні 2010 року за рекомендацією Міністерства культури РФ художнім керівником театру був призначений молодий російський диригент і композитор Антон Лубченко. З ініціативи та за запрошенням Лубченко у театр для роботи приїхав відомий хореограф Пітер Куанц і поставив спеціально на трупу — безпрецедентний випадок в історії театру — три свої одноактні балети. Показ згаданих балетів відбувся на сцені Большого театру в Москві. На базі театру організований музичний фестиваль «Пори року», на концертах якого вперше з симфонічним оркестром театру виступили такі музиканти як Денис Мацуєв, , , солісти Большого та Маріїнського театру. Німецький режисер і громадський діяч Ханс-Йоахім Фрай провів у Бурятського оперному театрі один з етапів змагань Міжнародного конкурсу оперних співаків Competizione dell' Opera, завдяки чому двоє солістів театру — Аюна Базургуруева і Мунхзул Намхай — виступили на сцені Великого театру в рамках фіналу конкурсу. В оперний, симфонічний і балетний репертуар театру увійшли «Паяци» Р. Леонкавалло, «Сільська честь» П'єтро Масканьї, «Енхе-Булат Батор» М. Фролова, балети Пітера Куанца, симфонічні твори Сергія Прокоф'єва, Дмитра Шостаковича, Антона Брукнера, Ріхарда Вагнера, Петра Чайковського, Ігоря Стравінського, Людвіга ван Бетховена, Бенджаміна Бріттена. Багато творів прозвучали в Бурятії вперше. Міністр культури РФ Олександр Авдєєв під час офіційного візиту в лютому 2011 року в Бурятії дав високу оцінку роботі колективу та його керівництва в пресі.
Будівля театру шість років перебувалр на реконструкції, перший етап якої завершився в 2011 році. В цей час театр продовжував випускати прем'єрні вистави, проводив гастролі. З 23 по 25 травня 2011 року відбулися гала-концерти, присвячені відкриттю театру після комплексної реконструкції та реставрації.
Наприкінці 2011 року відбулася прем'єра опери «Кармен» Жоржа Бізе французькою мовою (до цього опера виконувалася російською, за радянською традицією), постановка балету «Лускунчик». Сезон 2012 року відкрила опера Ріхарда Вагнера «Летючий голландець» у постановці Ханса-Йоахима Фрая, як спільний проект Німеччини і Росії в рамках німецько-російського року дружби.
Трупа театру
1970-ті
Співаки: народний артист СРСР Лхасаран Лінховоїн, народний артист Бурятської АРСР В. Я. Буруєв, А. В. Жмурова, С. В. Раднаєв та інші. Артисти балету: народний артист СРСР Лариса Сах'янова, народний артист РРФСР , засл. арт. Бурятії і засл. арт. Росії , та інші. Головний диригент — Г. Слупський, головний режисер — заслужений діяч мистецтв Бурятської АРСР М. Логачов, головний балетмейстер — А. Батубаєва, головний художник — народний художник РРФСР Олександр Тимін.
1980-ті
Л. Лінховоїн, , , народні артисти РРФСР , В. Буруєв, Л. Левченко, В. Кузьміна, Л. Сах'янова, народні артисти РРФСР О. Короткова, Олексій Павленко, В. Ганженко, Катерина Самбуєва, Ю. Муруєв, Г. Шойдагбаєва, В. Бальжинімаєв, О. Аюрова, Б. Бороєв, В. Цидипова, соліст А. Барбонов та інші.
Володимир Рилов у 1986—1989 роках керував театром.
1990-ті
Солісти опери: , , К. Шараєва, Галина Шойдагбаєва, Б. Будаєв, Д. Занданов, О. Хінгеєва, М. Коробенкова, Б. Бороєв та інші.
2000-ті
Солісти опери: Галина Шойдагбаєва, Валентина Цидипова, Марина Коробенкова, Білігма Рінчінова, Туяна Дамдинжапова, Віра Васильєва, Аюна Базаргуруєва, Тетяна Шойдагбаєва, Оксана Хінгеєва, Ержена Базарсадаєва, Ольга Жигмітова, Дамба Занданов, Батор Будаєв, Баїржаб Дамбієв, Сергій Фоменко, Баїр Циденжапов, Мунхеул Намхай, Доржо Шагдуров, Бадм Гомбожапов, Едуард Жагбаєв та інші.
Солісти балету: Баярма Цибікова, Вероніка Миронова, Анастасія Самсонова, Лія Балданова, Євгенія Міжитова, Євгенія Бальжинімаєва, Олена Хішиктуєва, Ксенія Федорова, Булит Раднаєв, Баїр Жамбалов, Баярто Дамбаєв, Володимир Кожевніков, Інокентій Іванов, Віктор Дампілов, Баїр Цидипилов, Батор Надмітов та інші.
Співають сопрано Марина Коробенкова, Білігма Рінчінова, Туяна Дамдинжапова; у театрі сильна меццо-сопранова група голосів: Т. Шойдагбаєва, О. Хінгеєва, Є. Базарсадаєва, молода О. Жигмітова. Солісти: Б. Гомбожапов, М. Намхай, Б. Дамбієв, Д. Шагдуров. Творчий колектив балету: Б. Цибікова, В. Миронова, А. Самсонова, Б. Дамбаєв, Б. Раднаєв, Б. Жамбалов.
Художній керівник балету — Катерина Самбуєва. Головний художник — Михайло Болонєв.
2010-ті
У 2012 році художнім керівником балетної трупи став Моріхіро Івата. Художній керівник оперної трупи — Даріма Лінховоїн.
У театрі танцюють Лія Балданова, Вероніка Миронова, Булит Раднаєв, Ксенія Федорова, Батор Надмітов.
Оперну трупу становлять Оксана Хінгеєва, Білігма Рінчінова, Тетяна Шойдагбаєва, Дамба Занданов, Бадм Гомбожапов, Аюна Доріжапова.
Репертуар
Усього за більш ніж 70-річну історію театру було поставлено понад 300 вистав російської, світової класики та за творами бурятських композиторів.
Бурятські опери
- «На Байкалі» Лева Кніппера (1948, 2 редакція 1958)
- «Медегмаша» Сергія Ряузова (1949, 2 редакція «Біля підніжжя Саян» 1953)
- «Побратими» (1958), «Брати» (1961) Дандара Аюшеєва,
- «Біля витоків джерела» (1960), «Прозріння» (1967), «Чудесний скарб» (1970) Бау Ямпілова.
- У 1971 році була відновлена опера М. П. Фролова «Енхе-Булат батор». У 2011 році режисер і диригент Антон Лубченко представили глядачам оперу в сучасному прочитанні.
Бурятські балети
- «Світло над долиною» Ряузова (1956, перший бурятський балет)
- «В ім'я кохання» Ж. Батуєва і Майзеля (1958)
- «Красуня Ангара» Б. Ямпілова і Л. Кніппера (1959, друга редакція 1972 року)
- «Квіти життя» (1962), «Гесер» (1967), «Джангар» (1971) Ж. Батуєва
- «Сумна балада» Б. Ямпілова (1967)
- «Dzambuling» А. Лубченко і Пітера Куанца (2011, 2012 удостоєний Державної премії Республіки Бурятія)
Радянські опери
«Тихий Дон» (1955), «В бурю» (1958); «Овод» Спадавеккіа (1962), «Анна Снєгіна» Холмінова (1967)
Радянські балети
«Червоний мак» (1951); «Шурале» Ярулліна (1955), «Стежкою грому» (1964); «Легенда про любов» Мелікова (1966), «Спартак» (1970) та інші.
Будівля театру
Будівля театру є пам'ятником архітектури федерального значення. Будівля в стилі сталінського ампіру з національними декоративними елементами будувалася з 1945 по 1952 рік.
У 1934 році архітектор архітектурно-проектних майстерень Мосради О. М. Федоров розробив для Улан-Уде проект Палацу соціалістичної культури. Передбачалося спорудження «великого науково-культурного комбінату», у складі концертного залу, театру, бібліотеки, музею, науково-дослідного інституту. Цей проект не був затверджений. Новий проект Музично-драматичного театру був розроблений Федоровим у 1936 році. Будівництво почалося в 1938 році, але невдовзі було зупинене. Передбачалося відновити будівництво у 1940 або 1941 році, але через війну цього не було зроблено. Роботи продовжилися після закінчення німецько-радянської війни в 1945 році. У 1950 році О. М. Федоров помер. З осені 1951 року будівництвом театру займався архітектор В. А. Калінін. Розписи плафона глядацького залу виконували художники Г. І. Рубльов і Б. В. Йорданський.
У 2006 році розпочалася реконструкція будівлі театру. 23 травня 2011 року будівля театру опери та балету знову відкрилася. На цьому роботи не закінчилися, до другої черги реставрації театру належить будівництво нових репетиційних залів, а також балетного залу та студії звукозапису. Крім того, з'являться гостьові кімнати для запрошених фахівців і артистів.
Конкурси
Театр проводить Міжнародний фестиваль балетного мистецтва імені н.а. СРСР Лариси Сах'янової і н.а. Росії Петра Абашеєва.
Примітки
- Постановление Совета Министров РСФСР № 624 от 04.12.1974
- Министр культуры России: Улан-Удэ – одна из лучших культурных столиц России (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 2 січня 2018.
- После шести лет ремонта открылся Оперный театр - Общество и культура - Новая Бурятия. www.newbur.ru (рос.). Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 2 січня 2018.
- Солисты балета. Архів оригіналу за 18 травня 2015.
- Персоны. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 2 січня 2018.
- . www.a-ing.ru (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
- . infpol.ru (рос.). 8 жовтня 2008. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
- Бурятский театр оперы и балета реставрируют люди, не имеющие к этому делу никакого отношения. baikal-media.com (ru-RU) . Процитовано 2 січня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Оперный открылся. 25 травня 2011. Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 2 січня 2018.
Література
- Федоров Дворец культуры и науки в Верхнеудинске. // Архитектура СССР. Журнал. N 8, 1934.
- Ходорковская Л., Бурят-Монгольский театр: очерк истории., М. Искусство, 1954;
- Искусство Бурятской АССР, Улан-Удэ, 1959;
- Гуревич П. С. Оперный театр Бурятии. Очерки. Улан-Удэ, 1964.
- Бурятский государственный ордена Ленина театр оперы и балета. — Улан-Удэ, 1964.
- Куницын О. И. Бурятская опера. — Улан-Удэ: Бурят. кн. изд-во, 1984. — 198 с.
- Куницын О. И. Музыкальный театр Бурятии. — Улан-Удэ: Бурят. кн. изд-во, 1988. — 254 с.
- Г. Ц. Цыдынжапов: материалы и воспоминания: (к 100-летию со дня рождения) / М-во культуры и массовых коммуникаций Респ. Бурятия. Респ. центр нар. творчества; ред. В. Ц. Дашинимаева. — Улан-Удэ: Республиканская типография, 2005.
Посилання
- Сайт Бурятського театру опери та балету [ 1 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Сайт Міністерства культури Республіки Бурятія [ 4 січня 2018 у Wayback Machine.]
- 60 років Улан-Уде [ 3 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Документальний фільм «Голосу Бурятії» 1983 р., присвячений театру [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Сайт солістки Бурятського театру опери та балету Марини Коробенковой [ 3 січня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buryatskij derzhavnij akademichnij teatr operi ta baletu imeni G C Cidinzhapova bur G Cydynzhapovaj neremzhete Buryaadaj ggrenej duuri bgzhegej erdemej teatr muzichnij teatr r v Ulan Ude Vidkritij u 1939 roci Buryatskij teatr operi ta baletu 51 49 59 pn sh 107 35 00 sh d 51 8330630000277779 pn sh 107 5833920000277856843 sh d 51 8330630000277779 107 5833920000277856843 Koordinati 51 49 59 pn sh 107 35 00 sh d 51 8330630000277779 pn sh 107 5833920000277856843 sh d 51 8330630000277779 107 5833920000277856843 Krayina RosiyaMisto Ulan UdeMisce Ulan UdeTip teatr d pam yatka arhitekturi d Status spadshini d 1 Vidkrito 1939uuopera ruNagorodiIdentifikatori i posilannyaRU 041000600020063035 Buryatskij teatr operi ta baletu u VikishovishiIstoriyaBudivlya teatru v vechirnij chas 8 chervnya 2021 roku U 1920 ti roki v Buryat Mongolskij ARSR z yavilasya muzichna shkola peresuvni muzichni kursi U 1929 roci v Ulan Ude bulo vidkrito muzichno teatralnu studiyu na bazi yakoyi v 1931 roci stvorenij tehnikum mistectv U pershi roki v muzichnomu teatri Buryatiyipracyuvali kompozitori Markiyan Frolov 1909 1942 baletmejsteri Igor Moyiseyev M S Arsenyev dirigent pedagogi T Glyazer V Obidyenna rezhiseri Oleksandr Mironskij 1899 1955 aktor i rezhiser Gombozhap Cidinzhapov hudozhniki Grigorij Kigel O Timin ta inshi Teatr pislya rekonstrukciyi 2012 rik Glyadackij zal 2011 rik U 1938 roci v Buryatskomu dramatichnomu teatri postavlena persha nacionalna muzichna drama Bayir P Berlinskogo na tekst G Cidinzhapova i O Shadayeva U 1940 roci drama bula postavlena u drugij redakciyi spilno B Yampilovim U bagatoh nacionalnih teatrah SRSR u toj chas muzichna drama bula perehidnim zhanrom do operi Svitlomuzichnij fontan pered fasadom teatru 2012 rik 20 grudnya 1939 roku Prezidiya CVK Buryat Mongolskoyi ARSR prijnyala postanovu pro reorganizaciyu nacionalnogo dramatichnogo teatru v muzichno dramatichnij Do trupi priyednalisya vipuskniki teatralnih ta muzichnih uchilish zbilshilisya hor i orkestr 20 zhovtnya 1940 roku v Moskvi pochalasya I Dekada buryat mongolskogo mistectva Teatr pokazav muzichni drami Bayir P Berlinskogo ta Erzhen V Moroshkina i pershu buryatsku operu za motivami nacionalnogo eposu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR teatr buv nagorodzhenij ordenom Lenina Golovnomu rezhiserovi Gombozhapu Cidinzhapovu bulo prisvoyeno zvannya narodnogo artista SRSR Pid chas nimecko radyanskoyi vijni teatr stvoriv kilka koncertnih brigad yaki vistupali u vijskovih chastinah i shpitalyah v Ulan Ude Zabajkalli i na Dalekomu Shodi Vzimku 1943 roku koncertna brigada pid kerivnictvom Cidinzhapova provela ponad 60 koncertiv v chastinah Biloruskogo frontu V 1943 roci teatr postaviv svij pershij baletnij spektakl Bahchisarajskij fontan B Asaf yeva i operu Yevgenij Onyegin P Chajkovskogo U 1946 roci chastina molodih vikonavciv bula vidpravlena na navchannya do Moskvi v Leningradsku konservatoriyu i horeografichne uchilishe im A Ya Vaganovoyi G Cidinzhapov prohodiv rezhisersku praktiku u MHATi U 1948 roci muzichnij teatr buv viddilenij vid dramatichnogo Na osnovi muzichnogo teatru stvorenij Buryatskij teatr operi i baletu U 1952 roci dlya teatru bulo pobudovano budivlyu na 718 misc Avtor proektu arhitektor A Fedorov Nad centralnim portalom vstanovlena skulpturna grupa Vershniki z rozgornutim praporom skulptor O I Timin 1 travnya vidbulosya urochiste vidkrittya teatru pershij spektakl postavlenij 7 listopada 1952 roku U 1959 roci v Moskvi vidbulasya Druga dekada buryatskogo mistectva Buli postavleni operi Pobratimi Dandara Ayusheyeva balet Krasunya Angara Leva Knippera i Bau Yampilova v 1973 roci udostoyenij Derzhavnoyi premiyi RRFSR im M Glinki i balet V im ya kohannya Zhigzhita Batuyeva i B Za pidsumkami Drugoyi dekadi zvannya narodnogo artista SRSR buv udostoyenij narodnih artistiv RRFSR Larisa Sah yanova Badma Baldakov a takozh narodnogo artista Buryatskoyi ARSR radyanska buryatska balerina i tancivnicya Sofiya Barceva Naprikinci 1950 h pochatku 1960 h rokiv u teatri buli zdijsneni postanovki ponad 70 oper i baletiv U 1979 roci pislya gastrolej v Moskvi i Leningradi teatru bulo prisvoyeno zvannya Akademichnogo Pochesne zvannya akademichnogo teatru uspih v Moskvi Leningradi na pivdni krayini v 1979 roci stali potuzhnim stimulom podalshogo rozvitku i vdoskonalennya teatru U 1970 1980 ti roki na sceni Buryatskogo teatru vistupalo chimalo talanovitih majstriv Yihni najkrashi tvorchi znahidki stali vneskom v istoriyu nacionalnogo muzichno teatralnogo vikonavstva Ce narodni artisti SRSR balerina Larisa Sah yanova solisti operi Lhasaran Linhovoyin narodni artisti RRFSR S Radnayev V Buruyev L Levchenko solisti baletu narodni artisti RRFSR O Korotkova Oleksij Pavlenko V Ganzhenko Ye Sambuyeva Yu Muruyev ta inshi Velika zasluga u vsih uspihah teatru nalezhala golovnomu dirigentu I Yu Ajzikovichu i direktoru D Sh Yahunayevu zasluzhenomu diyachu mistectv RRFSR muzikantu za osvitoyu kotrij ocholyuvav teatr uprodovzh dvadcyati rokiv 1965 1986 U 1980 ti roki laureatami riznih mizhnarodnih i rosijskih konkursiv stavali molodi solisti operi Galina Shojdagbayeva zgodom narodna artistka SRSR zasluzheni artisti RRFSR V Balzhinimayev O Ayurova B Boroyev V Cidipova v 1990 ti roki Ye Sharayeva T Shojdagbayeva B Budayev D Zandanov Postanovki kincya 1990 h rokiv Balet K Hachaturyana Chipollino Baletmejster G Majorov dirigent M Baldayev Opera P Chajkovskogo Pikova dama 1999 Muzichnij kerivnik i dirigent Roman Moyiseyev rezhiser postanovnik L Erdenebulgan Mongoliya Opereta I Shtrausa Kazhan Muzichnij kerivnik R Moyiseyev Rezhiser postanovnik ta baletmejster A Golishev Opera Sh Guno Faust U 1999 roci projshli gastroli teatru v Mongoliyi Za ostanni roki teatr zdijsniv mizhnarodni proekti z Mongoliyeyu SShA Kitayem brav uchast u mizhnarodnomu festivali baletiv u Kiyevi na sceni nacionalnoyi operi Uspishni gastroli v KNR ohopili 26 mist sered yakih Pekin Shanhaj Shenyan Hajkou Ganchzhou ta inshi Kolektiv baletu gidno predstavlyav mistectvo Respubliki Buryatiya na prestizhnih majdanchikah Kitayu v tomu chisli beruchi uchast u mizhnarodnomu festivali v Dalyani Gastroli teatru vidbuvayutsya v susidnih regionah Altajskomu krayi Irkutskij oblasti Zabajkalskomu krayi Aginskomu Buryatskomu okruzi Z uspihom u 2007 roci projshli gastroli baletnoyi trupi v Ukrayini mistah Dnipropetrovsku ta Donecku Pro visokij profesijnij riven vistav svidchili ocinki teatroznavciv ta vidguki glyadachiv Gastroli 2008 2009 rokiv Chita Irkutsk Angarsk Shelehov Usolye Sibirske Ulan Bator i Erdenet Mongoliya Z 12 po 20 grudnya 2009 roku vidbulisya gastroli baletnoyi trupi teatru v Tomsku predstavleni vistavi Lebedine ozero Tisyacha i odna nich Zhizel i dityachij spektakl Buratino U zhovtni 2010 roku za rekomendaciyeyu Ministerstva kulturi RF hudozhnim kerivnikom teatru buv priznachenij molodij rosijskij dirigent i kompozitor Anton Lubchenko Z iniciativi ta za zaproshennyam Lubchenko u teatr dlya roboti priyihav vidomij horeograf Piter Kuanc i postaviv specialno na trupu bezprecedentnij vipadok v istoriyi teatru tri svoyi odnoaktni baleti Pokaz zgadanih baletiv vidbuvsya na sceni Bolshogo teatru v Moskvi Na bazi teatru organizovanij muzichnij festival Pori roku na koncertah yakogo vpershe z simfonichnim orkestrom teatru vistupili taki muzikanti yak Denis Macuyev solisti Bolshogo ta Mariyinskogo teatru Nimeckij rezhiser i gromadskij diyach Hans Joahim Fraj proviv u Buryatskogo opernomu teatri odin z etapiv zmagan Mizhnarodnogo konkursu opernih spivakiv Competizione dell Opera zavdyaki chomu dvoye solistiv teatru Ayuna Bazurgurueva i Munhzul Namhaj vistupili na sceni Velikogo teatru v ramkah finalu konkursu V opernij simfonichnij i baletnij repertuar teatru uvijshli Payaci R Leonkavallo Silska chest P yetro Maskanyi Enhe Bulat Bator M Frolova baleti Pitera Kuanca simfonichni tvori Sergiya Prokof yeva Dmitra Shostakovicha Antona Bruknera Riharda Vagnera Petra Chajkovskogo Igorya Stravinskogo Lyudviga van Bethovena Bendzhamina Brittena Bagato tvoriv prozvuchali v Buryatiyi vpershe Ministr kulturi RF Oleksandr Avdyeyev pid chas oficijnogo vizitu v lyutomu 2011 roku v Buryatiyi dav visoku ocinku roboti kolektivu ta jogo kerivnictva v presi Budivlya teatru shist rokiv perebuvalr na rekonstrukciyi pershij etap yakoyi zavershivsya v 2011 roci V cej chas teatr prodovzhuvav vipuskati prem yerni vistavi provodiv gastroli Z 23 po 25 travnya 2011 roku vidbulisya gala koncerti prisvyacheni vidkrittyu teatru pislya kompleksnoyi rekonstrukciyi ta restavraciyi Naprikinci 2011 roku vidbulasya prem yera operi Karmen Zhorzha Bize francuzkoyu movoyu do cogo opera vikonuvalasya rosijskoyu za radyanskoyu tradiciyeyu postanovka baletu Luskunchik Sezon 2012 roku vidkrila opera Riharda Vagnera Letyuchij gollandec u postanovci Hansa Joahima Fraya yak spilnij proekt Nimechchini i Rosiyi v ramkah nimecko rosijskogo roku druzhbi Trupa teatruBudivlya teatru Shidna storona 1970 ti Spivaki narodnij artist SRSR Lhasaran Linhovoyin narodnij artist Buryatskoyi ARSR V Ya Buruyev A V Zhmurova S V Radnayev ta inshi Artisti baletu narodnij artist SRSR Larisa Sah yanova narodnij artist RRFSR zasl art Buryatiyi i zasl art Rosiyi ta inshi Golovnij dirigent G Slupskij golovnij rezhiser zasluzhenij diyach mistectv Buryatskoyi ARSR M Logachov golovnij baletmejster A Batubayeva golovnij hudozhnik narodnij hudozhnik RRFSR Oleksandr Timin 1980 ti L Linhovoyin narodni artisti RRFSR V Buruyev L Levchenko V Kuzmina L Sah yanova narodni artisti RRFSR O Korotkova Oleksij Pavlenko V Ganzhenko Katerina Sambuyeva Yu Muruyev G Shojdagbayeva V Balzhinimayev O Ayurova B Boroyev V Cidipova solist A Barbonov ta inshi Volodimir Rilov u 1986 1989 rokah keruvav teatrom 1990 ti Solisti operi K Sharayeva Galina Shojdagbayeva B Budayev D Zandanov O Hingeyeva M Korobenkova B Boroyev ta inshi 2000 ti Teatralna plosha pered teatrom Solisti operi Galina Shojdagbayeva Valentina Cidipova Marina Korobenkova Biligma Rinchinova Tuyana Damdinzhapova Vira Vasilyeva Ayuna Bazarguruyeva Tetyana Shojdagbayeva Oksana Hingeyeva Erzhena Bazarsadayeva Olga Zhigmitova Damba Zandanov Bator Budayev Bayirzhab Dambiyev Sergij Fomenko Bayir Cidenzhapov Munheul Namhaj Dorzho Shagdurov Badm Gombozhapov Eduard Zhagbayev ta inshi Solisti baletu Bayarma Cibikova Veronika Mironova Anastasiya Samsonova Liya Baldanova Yevgeniya Mizhitova Yevgeniya Balzhinimayeva Olena Hishiktuyeva Kseniya Fedorova Bulit Radnayev Bayir Zhambalov Bayarto Dambayev Volodimir Kozhevnikov Inokentij Ivanov Viktor Dampilov Bayir Cidipilov Bator Nadmitov ta inshi Spivayut soprano Marina Korobenkova Biligma Rinchinova Tuyana Damdinzhapova u teatri silna mecco sopranova grupa golosiv T Shojdagbayeva O Hingeyeva Ye Bazarsadayeva moloda O Zhigmitova Solisti B Gombozhapov M Namhaj B Dambiyev D Shagdurov Tvorchij kolektiv baletu B Cibikova V Mironova A Samsonova B Dambayev B Radnayev B Zhambalov Hudozhnij kerivnik baletu Katerina Sambuyeva Golovnij hudozhnik Mihajlo Bolonyev 2010 ti U 2012 roci hudozhnim kerivnikom baletnoyi trupi stav Morihiro Ivata Hudozhnij kerivnik opernoyi trupi Darima Linhovoyin U teatri tancyuyut Liya Baldanova Veronika Mironova Bulit Radnayev Kseniya Fedorova Bator Nadmitov Opernu trupu stanovlyat Oksana Hingeyeva Biligma Rinchinova Tetyana Shojdagbayeva Damba Zandanov Badm Gombozhapov Ayuna Dorizhapova RepertuarBudivlya teatru Fragment Usogo za bilsh nizh 70 richnu istoriyu teatru bulo postavleno ponad 300 vistav rosijskoyi svitovoyi klasiki ta za tvorami buryatskih kompozitoriv Buryatski operi Na Bajkali Leva Knippera 1948 2 redakciya 1958 Medegmasha Sergiya Ryauzova 1949 2 redakciya Bilya pidnizhzhya Sayan 1953 Pobratimi 1958 Brati 1961 Dandara Ayusheyeva Bilya vitokiv dzherela 1960 Prozrinnya 1967 Chudesnij skarb 1970 Bau Yampilova U 1971 roci bula vidnovlena opera M P Frolova Enhe Bulat bator U 2011 roci rezhiser i dirigent Anton Lubchenko predstavili glyadacham operu v suchasnomu prochitanni Buryatski baleti Svitlo nad dolinoyu Ryauzova 1956 pershij buryatskij balet V im ya kohannya Zh Batuyeva i Majzelya 1958 Krasunya Angara B Yampilova i L Knippera 1959 druga redakciya 1972 roku Kviti zhittya 1962 Geser 1967 Dzhangar 1971 Zh Batuyeva Sumna balada B Yampilova 1967 Dzambuling A Lubchenko i Pitera Kuanca 2011 2012 udostoyenij Derzhavnoyi premiyi Respubliki Buryatiya Radyanski operi Tihij Don 1955 V buryu 1958 Ovod Spadavekkia 1962 Anna Snyegina Holminova 1967 Radyanski baleti Chervonij mak 1951 Shurale Yarullina 1955 Stezhkoyu gromu 1964 Legenda pro lyubov Melikova 1966 Spartak 1970 ta inshi Budivlya teatruBudivlya teatru Pivdenna storona Budivlya teatru ye pam yatnikom arhitekturi federalnogo znachennya Budivlya v stili stalinskogo ampiru z nacionalnimi dekorativnimi elementami buduvalasya z 1945 po 1952 rik U 1934 roci arhitektor arhitekturno proektnih majsteren Mosradi O M Fedorov rozrobiv dlya Ulan Ude proekt Palacu socialistichnoyi kulturi Peredbachalosya sporudzhennya velikogo naukovo kulturnogo kombinatu u skladi koncertnogo zalu teatru biblioteki muzeyu naukovo doslidnogo institutu Cej proekt ne buv zatverdzhenij Novij proekt Muzichno dramatichnogo teatru buv rozroblenij Fedorovim u 1936 roci Budivnictvo pochalosya v 1938 roci ale nevdovzi bulo zupinene Peredbachalosya vidnoviti budivnictvo u 1940 abo 1941 roci ale cherez vijnu cogo ne bulo zrobleno Roboti prodovzhilisya pislya zakinchennya nimecko radyanskoyi vijni v 1945 roci U 1950 roci O M Fedorov pomer Z oseni 1951 roku budivnictvom teatru zajmavsya arhitektor V A Kalinin Rozpisi plafona glyadackogo zalu vikonuvali hudozhniki G I Rublov i B V Jordanskij U 2006 roci rozpochalasya rekonstrukciya budivli teatru 23 travnya 2011 roku budivlya teatru operi ta baletu znovu vidkrilasya Na comu roboti ne zakinchilisya do drugoyi chergi restavraciyi teatru nalezhit budivnictvo novih repeticijnih zaliv a takozh baletnogo zalu ta studiyi zvukozapisu Krim togo z yavlyatsya gostovi kimnati dlya zaproshenih fahivciv i artistiv KonkursiTeatr provodit Mizhnarodnij festival baletnogo mistectva imeni n a SRSR Larisi Sah yanovoyi i n a Rosiyi Petra Abasheyeva PrimitkiPostanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 624 ot 04 12 1974 Ministr kultury Rossii Ulan Ude odna iz luchshih kulturnyh stolic Rossii ru RU Arhiv originalu za 16 kvitnya 2013 Procitovano 2 sichnya 2018 Posle shesti let remonta otkrylsya Opernyj teatr Obshestvo i kultura Novaya Buryatiya www newbur ru ros Arhiv originalu za 17 kvitnya 2013 Procitovano 2 sichnya 2018 Solisty baleta Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Persony Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 2 sichnya 2018 www a ing ru angl Arhiv originalu za 3 sichnya 2018 Procitovano 2 sichnya 2018 infpol ru ros 8 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 3 sichnya 2018 Procitovano 2 sichnya 2018 Buryatskij teatr opery i baleta restavriruyut lyudi ne imeyushie k etomu delu nikakogo otnosheniya baikal media com ru RU Procitovano 2 sichnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Opernyj otkrylsya 25 travnya 2011 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2013 Procitovano 2 sichnya 2018 LiteraturaFedorov Dvorec kultury i nauki v Verhneudinske Arhitektura SSSR Zhurnal N 8 1934 Hodorkovskaya L Buryat Mongolskij teatr ocherk istorii M Iskusstvo 1954 Iskusstvo Buryatskoj ASSR Ulan Ude 1959 Gurevich P S Opernyj teatr Buryatii Ocherki Ulan Ude 1964 Buryatskij gosudarstvennyj ordena Lenina teatr opery i baleta Ulan Ude 1964 Kunicyn O I Buryatskaya opera Ulan Ude Buryat kn izd vo 1984 198 s Kunicyn O I Muzykalnyj teatr Buryatii Ulan Ude Buryat kn izd vo 1988 254 s G C Cydynzhapov materialy i vospominaniya k 100 letiyu so dnya rozhdeniya M vo kultury i massovyh kommunikacij Resp Buryatiya Resp centr nar tvorchestva red V C Dashinimaeva Ulan Ude Respublikanskaya tipografiya 2005 PosilannyaSajt Buryatskogo teatru operi ta baletu 1 sichnya 2018 u Wayback Machine Sajt Ministerstva kulturi Respubliki Buryatiya 4 sichnya 2018 u Wayback Machine 60 rokiv Ulan Ude 3 sichnya 2018 u Wayback Machine Dokumentalnij film Golosu Buryatiyi 1983 r prisvyachenij teatru 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine Sajt solistki Buryatskogo teatru operi ta baletu Marini Korobenkovoj 3 sichnya 2018 u Wayback Machine