Бурдігала (лат. Burdigala) — стародавнє поселення, що розташовувалося на місці сучасного французького міста Бордо.
Бурдігала | |
---|---|
Сучасне розташування | Франція |
Регіон | Аквітанія |
Географічні координати | 44°50′16″ пн. ш. 0°34′46″ зх. д. / 44.8379120000277780° пн. ш. 0.579541000028° зх. д. |
Історія
Поселення Бурдігала заснувало в III столітті до н. е. галльське плем'я бітуригів-вібісків (буквально, «витіснені бітуриги»), які спочатку жили в районі сучасного Буржа і контролювали відправлення олова в Арморику та Римську Британію (сучасна Велика Британія). Спочатку було заселено місце біля гирла річки Девез, притоки Гаронни, поблизу естуарію Жиронди. Вибране для поселення місце ніяк не можна було назвати комфортним для життя, і ще довгий час місто біля гирла, розташоване біля краю ландського плато, оточували смердючі та заразні болота. Репутація цих земель як marais boueux (брудне болото) простежується і донині, зокрема, в назві річки [fr], що протікає в південній частині міста.
56 року до н. е., в період Галльської війни, в Бурдігалу увійшов воєначальник Цезаря Публій Красс, а 52 року до н. е. розпочалося будівництво римського міста. У кварталі Сен-Крістолі (фр. Saint-Christoly) прокладено кардо і декуманус (нині вулиця rue Sainte-Catherine, а також вулиці rue Porte Dijeaux і rue Saint Rémy між площею Біржі та парком Гамбетта), об'єднавши простір між річками Девез і [fr] (фр. Peugue). Римляни побудували акведуки, храми, амфітеатр та . В ту епоху Бурдігала була, подібно до римського емпорію, своєрідною торговою конторою, що керувала товарними потоками олова та свинцю між галльськими портами на Луарі і Римською республікою. Поселення мало статус , керованого колегією магістрату.
Бурдігала розвивалася, незабаром ставши одним із найрозкішніших міст Галлії. Між 40 і 60 роками на північ від пагорбів на лівому березі висадили перші виноградники, які стали основою виноробного регіону Бордо. Очевидно, за римського імператора Веспасіана місто перейшло в розряд муніципію переґрінів.
У 70 році імператор Веспасіан проголосив Бурдігалу адміністративним центром римської провінції Аквітанії, відтіснивши Сент на другий план.
Час розквіту міста в ту епоху припала на період правління династії римських імператорів Северів (193—235 роки); до складу міста включили Юдейську гору, сучасний квартал Сен-Сьорен (фр. Saint-Seurin). Саме в цей період у місті з'явилися багато відомих пам'яток, зокрема форум (Piliers de Tutelle) та амфітеатр (Палац Галлієна), що вміщав на дерев'яних трибунах понад 15 000 осіб.
Місто постраждало під час заколоту галльського імператора Тетрика I (271—273/274), а потім і від повстань багаудів.
Від 276 року місто зазнавало жорстоких нападів варварів (місто розграбували і спалили) і до 286 року в місті побудували каструм (його периметром нині проходять проспект cours d'Alsace-Lorraine, вулиця rue des Remparts і проспект cours du Chapeau Rouge, що переходить у проспект cours de l'Intendance). Таким чином, стіною обгородили ділянку 740 метрів на 480 метрів, а стіни були 10 метрів заввишки та 5 метрів завширшки.
Також відновили внутрішню гавань, куди впадала річка Девез. Місто процвітало близько 100 років завдяки торгівлі жиром, воском, та папірусом. Місто прославили християнські поети, що жили тут (наприклад, Авсоній, 309—394 роки) і його святі (наприклад, Паулін Ноланський, 353—431 роки).
Сліди античності
Амфітеатр
Амфітеатр у Бордо, названий Palais Gallien, побудовано в II столітті. Розмір внутрішньої арени становив 70 м на 47 м, у периметрі споруда мала розмір 132 м на 111 м. Завдяки висоті 25 м цей давньоримський амфітеатр мав значний розмір. Місткість споруди оцінюють у 22 тис. осіб.
Колони заступництва
До 1675 року в Бордо зберігали визначну пам'ятку галло-римської епохи — Колони заступництва (Piliers de Tutelle). У Франції XVII століття вони залишалися єдиною спорудою III століття. Споруда мала 24 колони, покриті архітравом, увінчаним аркадою, прикрашеною каріатидами заввишки 3 м. Французький архітектор Клод Перро (1613—1688) замалював 1669 року сімнадцять уцілілих колон цієї пам'ятки, вказавши, що вона не була храмом чи базилікою, оскільки не вдалося виявити жодної ознаки християнства. Імовірно, споруда виконувала роль форуму Бурдігали. Ці майже незаймані руїни знесли 1675 року, а фрагменти закопали у схилах фортеці , перебудовуваній тоді за проєктами Вобана.
На честь Бурдігали названо астероїд (384) Бурдігала, відкритий 1894 року.
Примітки
- Якщо припустити, що назва Burdigala має баско-аквітанські корені, то Burd могло б означати болото, а Gala — укриття. Згодом назва трансформувалася в Bordigala, потім у Bordale в баскській мові і в Bordèu в гасконській мові, перетворившись у результаті на сучасну назву «Bordeaux».
- Історія Сен-Крістолі (фр.). оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 6 жовтня 2013.
- Історія старого кварталу Сен-Крістолі (фр.). оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 6 жовтня 2013.
- Marcel Le Glay, Jean-Louis Voisin, Yann Le Bohec. Histoire romaine. — Presses universitaires de France, 1995. — P. 284.
- Иллюстрированная энциклопедия «Руссика». История Древнего мира. — ОЛМА Медиа Групп. — P. 156. — .
- Claude de Montclos. La mémoire des ruines. — 1992. — Т. I.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Burdigala lat Burdigala starodavnye poselennya sho roztashovuvalosya na misci suchasnogo francuzkogo mista Bordo BurdigalaSuchasne roztashuvannya FranciyaRegionAkvitaniyaGeografichni koordinati44 50 16 pn sh 0 34 46 zh d 44 8379120000277780 pn sh 0 579541000028 zh d 44 8379120000277780 0 579541000028IstoriyaPoselennya Burdigala zasnuvalo v III stolitti do n e gallske plem ya biturigiv vibiskiv bukvalno vitisneni biturigi yaki spochatku zhili v rajoni suchasnogo Burzha i kontrolyuvali vidpravlennya olova v Armoriku ta Rimsku Britaniyu suchasna Velika Britaniya Spochatku bulo zaseleno misce bilya girla richki Devez pritoki Garonni poblizu estuariyu Zhirondi Vibrane dlya poselennya misce niyak ne mozhna bulo nazvati komfortnim dlya zhittya i she dovgij chas misto bilya girla roztashovane bilya krayu landskogo plato otochuvali smerdyuchi ta zarazni bolota Reputaciya cih zemel yak marais boueux brudne boloto prostezhuyetsya i donini zokrema v nazvi richki fr sho protikaye v pivdennij chastini mista 56 roku do n e v period Gallskoyi vijni v Burdigalu uvijshov voyenachalnik Cezarya Publij Krass a 52 roku do n e rozpochalosya budivnictvo rimskogo mista U kvartali Sen Kristoli fr Saint Christoly prokladeno kardo i dekumanus nini vulicya rue Sainte Catherine a takozh vulici rue Porte Dijeaux i rue Saint Remy mizh plosheyu Birzhi ta parkom Gambetta ob yednavshi prostir mizh richkami Devez i fr fr Peugue Rimlyani pobuduvali akveduki hrami amfiteatr ta V tu epohu Burdigala bula podibno do rimskogo emporiyu svoyeridnoyu torgovoyu kontoroyu sho keruvala tovarnimi potokami olova ta svincyu mizh gallskimi portami na Luari i Rimskoyu respublikoyu Poselennya malo status kerovanogo kolegiyeyu magistratu Burdigala rozvivalasya nezabarom stavshi odnim iz najrozkishnishih mist Galliyi Mizh 40 i 60 rokami na pivnich vid pagorbiv na livomu berezi visadili pershi vinogradniki yaki stali osnovoyu vinorobnogo regionu Bordo Ochevidno za rimskogo imperatora Vespasiana misto perejshlo v rozryad municipiyu peregriniv U 70 roci imperator Vespasian progolosiv Burdigalu administrativnim centrom rimskoyi provinciyi Akvitaniyi vidtisnivshi Sent na drugij plan Chas rozkvitu mista v tu epohu pripala na period pravlinnya dinastiyi rimskih imperatoriv Severiv 193 235 roki do skladu mista vklyuchili Yudejsku goru suchasnij kvartal Sen Soren fr Saint Seurin Same v cej period u misti z yavilisya bagato vidomih pam yatok zokrema forum Piliers de Tutelle ta amfiteatr Palac Galliyena sho vmishav na derev yanih tribunah ponad 15 000 osib Misto postrazhdalo pid chas zakolotu gallskogo imperatora Tetrika I 271 273 274 a potim i vid povstan bagaudiv Vid 276 roku misto zaznavalo zhorstokih napadiv varvariv misto rozgrabuvali i spalili i do 286 roku v misti pobuduvali kastrum jogo perimetrom nini prohodyat prospekt cours d Alsace Lorraine vulicya rue des Remparts i prospekt cours du Chapeau Rouge sho perehodit u prospekt cours de l Intendance Takim chinom stinoyu obgorodili dilyanku 740 metriv na 480 metriv a stini buli 10 metriv zavvishki ta 5 metriv zavshirshki Takozh vidnovili vnutrishnyu gavan kudi vpadala richka Devez Misto procvitalo blizko 100 rokiv zavdyaki torgivli zhirom voskom ta papirusom Misto proslavili hristiyanski poeti sho zhili tut napriklad Avsonij 309 394 roki i jogo svyati napriklad Paulin Nolanskij 353 431 roki Slidi antichnostiAmfiteatr u Bordo Palais Galien Amfiteatr Amfiteatr u Bordo nazvanij Palais Gallien pobudovano v II stolitti Rozmir vnutrishnoyi areni stanoviv 70 m na 47 m u perimetri sporuda mala rozmir 132 m na 111 m Zavdyaki visoti 25 m cej davnorimskij amfiteatr mav znachnij rozmir Mistkist sporudi ocinyuyut u 22 tis osib Koloni zastupnictva Dokladnishe Koloni zastupnictva Koloni zastupnictva na malyunku Kloda Perro 1669 roku koloni znesli 1675 roku Do 1675 roku v Bordo zberigali viznachnu pam yatku gallo rimskoyi epohi Koloni zastupnictva Piliers de Tutelle U Franciyi XVII stolittya voni zalishalisya yedinoyu sporudoyu III stolittya Sporuda mala 24 koloni pokriti arhitravom uvinchanim arkadoyu prikrashenoyu kariatidami zavvishki 3 m Francuzkij arhitektor Klod Perro 1613 1688 zamalyuvav 1669 roku simnadcyat ucililih kolon ciyeyi pam yatki vkazavshi sho vona ne bula hramom chi bazilikoyu oskilki ne vdalosya viyaviti zhodnoyi oznaki hristiyanstva Imovirno sporuda vikonuvala rol forumu Burdigali Ci majzhe nezajmani ruyini znesli 1675 roku a fragmenti zakopali u shilah forteci perebudovuvanij todi za proyektami Vobana Na chest Burdigali nazvano asteroyid 384 Burdigala vidkritij 1894 roku PrimitkiYaksho pripustiti sho nazva Burdigala maye basko akvitanski koreni to Burd moglo b oznachati boloto a Gala ukrittya Zgodom nazva transformuvalasya v Bordigala potim u Bordale v baskskij movi i v Bordeu v gaskonskij movi peretvorivshis u rezultati na suchasnu nazvu Bordeaux Istoriya Sen Kristoli fr originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 6 zhovtnya 2013 Istoriya starogo kvartalu Sen Kristoli fr originalu za 10 chervnya 2015 Procitovano 6 zhovtnya 2013 Marcel Le Glay Jean Louis Voisin Yann Le Bohec Histoire romaine Presses universitaires de France 1995 P 284 Illyustrirovannaya enciklopediya Russika Istoriya Drevnego mira OLMA Media Grupp P 156 ISBN 9785948495514 Claude de Montclos La memoire des ruines 1992 T I