Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Коло́ни засту́пництва (фр. Piliers de Tutelle) — руїни античної будівлі кінця II — початку III століття, що зберігалися в місті Бордо (Франція) з часів галло-римської епохи. Знесено в лютому 1677 року під час модернізації та розширення [fr]. Містилися приблизно там, де нині розташовані північна частина та головний портал Великого театру Бордо, навпроти вулиці Мотрек (rue Mautrec).
| Колони заступництва | |
|---|---|
 | |
| 44°50′34″ пн. ш. 0°34′27″ зх. д. / 44.84290000002777532° пн. ш. 0.574443000028° зх. д.Координати: 44°50′34″ пн. ш. 0°34′27″ зх. д. / 44.84290000002777532° пн. ш. 0.574443000028° зх. д. | |
| Країна |  Франція |
| Розташування | Бордо |
| Тип | археологічна пам'ятка |
  Колони заступництва Колони заступництва (Франція) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Опис
Пам'ятка являла собою прямокутний периметр довжиною 30 і шириною 20 (22?) м, що складається з 24 коринфських колон: 8 у довжину і 6 у ширину. Колони стояли на подвійному стилобаті на відстані 2,1 метра одна від одної (ритм ) і мали висоту 12 м та діаметр 1,35 м. Стовбури колон були складені з кам'яних, прикрашених каннелюрами, барабанів завдовжки приблизно 60 см. Капітелі підтримували архітрав, на який, у свою чергу, спирався ярус аркад, опори яких декоровано каріатидами. Скульптури містилися як зовні, так і всередині периметру — всього їх було 44 (24 зовні та 20 усередині), висотою 3 метри кожна. Над головами каріатид антаблемент прикрашали рельєфні вази.
Загальна висота споруди становила 26 м. З боку міста на стилобат заввишки 3,3 м вели сходи з 21 сходинки; з боку річки через особливості рельєфу перепад висоти був більшим. Під стилобатом містилася довга склепінчаста зала, яка за часів гуманіста [fr] (1509—1587), який назвав у своїх роботах будівлю «Храмом заступництва», ще зберігала античне оздоблення.
Виходячи з габаритів споруди, стіни та дах очевидно були відсутні. Довгий час споруду вважали храмом, присвяченим головній покровительці міста, — звідси й назва. Водночас видима відсутність стін і даху нагадувала скоріше про призначення як форум римського міста Бурдігали.
Історія
Колонаду споруджено наприкінці II — на початку III століття, у період правління династії Северів — час фінансового процвітання імперії, яким скористалося і галло-римське поселення Бурдігала. Будівля містилася в найвищій точці міста, з краєвидом річки Гаронни та її порту. Пізніше (до 286 року) на південь від неї був зведено каструм.
У середині IX століття арабський географ Аль-Гім'ярі (Al Himyari) залишив опис цієї пам'ятки: «На північ від Бордо розташована будівля, яку можна побачити здалеку і яка встановлена на високих і товстих колонах: це був палац Тита».
Архітектор Клод Перро (1613—1688) під час своєї поїздки до Бордо 1669 року змалював сімнадцять уцілілих колон цієї пам'ятки, вказавши, що це не був храм чи базиліка, оскільки там не вдалося виявити жодної ознаки християнства.
Гравюру, яку виконав [fr] за малюнком і планом Перро, опубліковано 1684 року в 2-му виданні його перекладу «Десять книг про архітектуру» Вітрувія (Claude Perrault, Les dix livres d'architecture de Vitruve, 2ème édition, 1684) — на той час цих величних руїн у Бордо вже не існувало.
1659 року король Людовик XIV вирішив перетворити середньовічний [fr] на потужну сучасну цитадель. Кольбер доручив проєкт інженеру [fr], будівельні роботи, що проходили в 1664—1675 роках, вів архітектор . Руїни були вже в поганому стані, коли в лютому 1677 їх знесли, оскільки колони, мабуть, заважали б огляду при гарматній стрільбі. Фрагменти закопано в схилах фортеці Тромпетт.
1787 року, незадовго до революції, король продав фортецю. У 1816—1818 роках, після переведення в міську власність, її знесено заради облаштування в центрі міста площі Кенконс. 1823 року в порту знайшли фрагменти, які вважають деталями зруйнованої пам'ятки.
Див. також
Примітки
- Claude Perrault. Mémoires de ma vie, voyage à Bordeaux - 1669. — P. 183—185. з джерела 25 листопада 2015
- Claude de Montclos. La mémoire des ruines. — 1992. — Т. I.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolo ni zastu pnictva fr Piliers de Tutelle ruyini antichnoyi budivli kincya II pochatku III stolittya sho zberigalisya v misti Bordo Franciya z chasiv gallo rimskoyi epohi Zneseno v lyutomu 1677 roku pid chas modernizaciyi ta rozshirennya fr Mistilisya priblizno tam de nini roztashovani pivnichna chastina ta golovnij portal Velikogo teatru Bordo navproti vulici Motrek rue Mautrec Koloni zastupnictva44 50 34 pn sh 0 34 27 zh d 44 84290000002777532 pn sh 0 574443000028 zh d 44 84290000002777532 0 574443000028 Koordinati 44 50 34 pn sh 0 34 27 zh d 44 84290000002777532 pn sh 0 574443000028 zh d 44 84290000002777532 0 574443000028Krayina FranciyaRoztashuvannyaBordoTiparheologichna pam yatkaKoloni zastupnictvaKoloni zastupnictva Franciya Mediafajli u VikishovishiOpisPam yatka yavlyala soboyu pryamokutnij perimetr dovzhinoyu 30 i shirinoyu 20 22 m sho skladayetsya z 24 korinfskih kolon 8 u dovzhinu i 6 u shirinu Koloni stoyali na podvijnomu stilobati na vidstani 2 1 metra odna vid odnoyi ritm i mali visotu 12 m ta diametr 1 35 m Stovburi kolon buli skladeni z kam yanih prikrashenih kannelyurami barabaniv zavdovzhki priblizno 60 sm Kapiteli pidtrimuvali arhitrav na yakij u svoyu chergu spiravsya yarus arkad opori yakih dekorovano kariatidami Skulpturi mistilisya yak zovni tak i vseredini perimetru vsogo yih bulo 44 24 zovni ta 20 useredini visotoyu 3 metri kozhna Nad golovami kariatid antablement prikrashali relyefni vazi Zagalna visota sporudi stanovila 26 m Z boku mista na stilobat zavvishki 3 3 m veli shodi z 21 shodinki z boku richki cherez osoblivosti relyefu perepad visoti buv bilshim Pid stilobatom mistilasya dovga sklepinchasta zala yaka za chasiv gumanista fr 1509 1587 yakij nazvav u svoyih robotah budivlyu Hramom zastupnictva she zberigala antichne ozdoblennya Vihodyachi z gabaritiv sporudi stini ta dah ochevidno buli vidsutni Dovgij chas sporudu vvazhali hramom prisvyachenim golovnij pokrovitelci mista zvidsi j nazva Vodnochas vidima vidsutnist stin i dahu nagaduvala skorishe pro priznachennya yak forum rimskogo mista Burdigali Istoriya fr gravyura pochatku XIX stolittya iz zobrazhennya 1565 roku Kolonadu sporudzheno naprikinci II na pochatku III stolittya u period pravlinnya dinastiyi Severiv chas finansovogo procvitannya imperiyi yakim skoristalosya i gallo rimske poselennya Burdigala Budivlya mistilasya v najvishij tochci mista z krayevidom richki Garonni ta yiyi portu Piznishe do 286 roku na pivden vid neyi buv zvedeno kastrum U seredini IX stolittya arabskij geograf Al Gim yari Al Himyari zalishiv opis ciyeyi pam yatki Na pivnich vid Bordo roztashovana budivlya yaku mozhna pobachiti zdaleku i yaka vstanovlena na visokih i tovstih kolonah ce buv palac Tita German van der Gem Panorama Bordo pribl 1640 r Zliva napravo fr ta vezhi en pid nimi Koloni zastupnictva Arhitektor Klod Perro 1613 1688 pid chas svoyeyi poyizdki do Bordo 1669 roku zmalyuvav simnadcyat ucililih kolon ciyeyi pam yatki vkazavshi sho ce ne buv hram chi bazilika oskilki tam ne vdalosya viyaviti zhodnoyi oznaki hristiyanstva Gravyuru yaku vikonav fr za malyunkom i planom Perro opublikovano 1684 roku v 2 mu vidanni jogo perekladu Desyat knig pro arhitekturu Vitruviya Claude Perrault Les dix livres d architecture de Vitruve 2eme edition 1684 na toj chas cih velichnih ruyin u Bordo vzhe ne isnuvalo 1659 roku korol Lyudovik XIV virishiv peretvoriti serednovichnij fr na potuzhnu suchasnu citadel Kolber doruchiv proyekt inzheneru fr budivelni roboti sho prohodili v 1664 1675 rokah viv arhitektor Ruyini buli vzhe v poganomu stani koli v lyutomu 1677 yih znesli oskilki koloni mabut zavazhali b oglyadu pri garmatnij strilbi Fragmenti zakopano v shilah forteci Trompett 1787 roku nezadovgo do revolyuciyi korol prodav fortecyu U 1816 1818 rokah pislya perevedennya v misku vlasnist yiyi zneseno zaradi oblashtuvannya v centri mista ploshi Kenkons 1823 roku v portu znajshli fragmenti yaki vvazhayut detalyami zrujnovanoyi pam yatki Div takozhPalac GalliyenaPrimitkiClaude Perrault Memoires de ma vie voyage a Bordeaux 1669 P 183 185 z dzherela 25 listopada 2015 Claude de Montclos La memoire des ruines 1992 T I