Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дéцим Магн Авсóній лат Decimus Magnus Ausonius відомий як Авсоній 310 Бордо 395 державний діяч Римської імперії консул 3

Децим Магн Авсоній

Децим Магн Авсоній

Дéцим Магн Авсóній (лат. Decimus Magnus Ausonius; відомий як Авсоній; 310, Бордо — 395) — державний діяч Римської імперії, консул 379 року, поет і ритор, автор низки віршів та епіграм.

Децим Магн Авсоній
Decimus Magnus Ausonius
image
Народився310[2][3][…]
Бордо
Помер395[2][3]
Лангон
ПідданствоРимська імперія
Діяльністьпоет, письменник, політик, військовослужбовець
Вчителіd
Знання мовлатина[6][7]
Magnum opusd, d, d, d, d, d і d
Посадаконсул
Термін379 рік
Батькоd
Брати, сестриd, d і d
У шлюбі зd

Життєпис

Народився у 310 році в Бурдігалі (сучасне Бордо, Франція). Походив з галльського роду, коріння якого сягають до кельтського племені едуї. Батько, Юлій Авсоній, займався лікарською справою. Мати, Емілія Еонія, дочка землевласника Цецилія Агріція Арборія. Виховувати Авсонія допомагали тітка та бабуся, що робили це досить суворо. Оточення молодого Авсонія описано їм самим у двох великих циклах епітафій — «Про рідних» і «Про викладачів Бурдігали».

Здобув початкову освіту спочатку в Бурдігалі, де навчився читати, писати та познайомився з історією завдяки книгам Варрона. У 13 років розпочав навчання у Толосі (сучасне Тулуза, Франція), де професором був його дядько  — відомий професор риторики. Освіта дала йому змогу займатися викладанням граматики та риторики, що зробило його відомим на всю Галлію. Викладання в Бурдігалі тривало тридцять років — з 334 по 364 рр. Весь цей довгий проміжок Авсонієвого життя майже невідомий. Його найвідомішим учнем був Паулін Ноланський, майбутній єпископ Ноли, якому наприкінці 390 року Авсоній у трьох посланнях у віршах радив не присвячувати себе аскетичному образу життя.

Авсонію було 55 років, коли доля його змінилася. У 364 році до влади прийшов імператор Валентиніан I. У Валентиніана ріс син і спадкоємець Граціан; викладацька слава Авсонія вже розійшлася по всій Галлії, й імператор у 365 році запросив його в Тревери вихователем Граціана. У 368 році Валентиніан взяв Авсонія та малолітнього Граціана в супровід у зарейнському поході: як здається, Валентиніан мав намір доручити Авсонію віршоване прославляння своїх німецьких перемог. Але Авсонію вдалося переконати імператора, що його покликання — не панегірики, а розважальні вірші. У цій поїздці він написав для забави двору два витончених вірша: «Гриф про число три» (з приводу питання, скільки чаш слід пити на бенкеті) і « Весільний центон» з традиційно-непристойною кінцівкою, весь складений з віршів поета Вергілія. Цим прийомом він не тільки продемонстрував свою ерудицію, а й ухилився від небезпечного суперництва з імператором, який збирався і сам писати твори на те ж весілля. У нагороду Авсоній отримав германську полонянку Біссулу, про яку написав кілька маленьких віршів. Повертаючись з походу в Тревери, він описав своє плавання по річці Мозель у вірші «Мозелла» — найвідомішому своєму творі. У 375 році за бездоганну службу імператор Валентиніан назначив Авсонія квестором священного палацу. Граціан любив і поважав свого вихователя, тому коли сам став імператором у 375 році, він нагородив Авсонія та його сім'ю найвищими громадськими посадами. Роками пізніше Авсонія призначено преторіанським префектом Галлії, його старого батька — вікарієм Іллірика, зятя — проконсулом Африки, сина Гесперія — верховним намісником Італії, Іллірика і Африки, племінника — начальником імператорського майна. У 379 році 70-річного Авсонія призначено консулом Римської імперії. З цієї нагоди він склав дві молитви у віршах, склав «Літопис» усіх римських консулів від початку республіки до власного консульсва і вимовив «Вдячну промову» імператору Граціану.

У 383 році під час військового перевороту загинув імператор Граціан: після цього Авсоній остаточно повернувся до спокійного життя. Тоді у нього з'явилося нове коло знайомих: Аксій Павло, теж ритор і поет-аматор; Феон, закоренілий сільський господар, над яким Авсоній добродушно підшучував; і, нарешті, Паулін Ноланський, молодий поет, улюблений учень Авсонія, разом з ним він колись служив при Граціані. Паулін був християнином нового складу — християнство означало для нього переоцінку всіх традиційних цінностей, відхід від світу, чернецтво. Для Авсонія таке рішення було абсолютно незрозуміле: для нього християнство вінчало звичну культуру, а не скасовувало її. На старість років Паулін приніс смуту старому вчителю, що затьмарили останні роки Авсонія. Близько 395 року він помер.

image
Децим Магн Авсоній

Особисте життя

Перебуваючи в Тревери Авсоній оженився з дівчиною з провінційної знаті. Вона народила йому трьох дітей: старша дитина померла в дитинстві, друга — син Геспер, і третя — дочка Талласія та її чоловік стали найближчими для Авсонія людьми до останніх років. Дружина його померла молодою, років через десять після весілля. Згодом Авсоній згадав її одним з найбільш ніжних своїх віршів «Про рідних».

Творчість

Для творчості Авсонія, як і для багатьох римських поетів пізнього періоду, характерно захоплення формальною стороною вірша, різного роду складні поетичні експерименти, свідома вторинність, «цитатність» творчості (відсилки до авторів класичної епохи, центони). З художньої точки зору критика Нового часу ставила пізньоримських поетів невисоко, але для Авсонія частково робила виняток, бачачи в ньому оспівувача природи сучасних Франції та Німеччини, і знаходячи в його ліриці співзвучність настроїв романтизму, хоча і критикуючи при цьому його риторичну химерність.

Найвідомішим з його творів є «Мозелла», що написаний у 370—371 рр. — опис подорожі притоками річки Рейн. Дві її основні частини — це опис приток річки, рибна ловля, поведінка риб, їхні смакові якості та опис вілл, виноградників на Мозеллі, з їхньою красою і різноманітністю. Ці дві частини співвідносяться як картина природи і картина культури. Авсонієва «Мозелла» цінується за вільний, легкий та життєрадісний стиль; але попри це твір вважається похідним та неоригінальним.

У циклі віршів «Про славні міста» Авсоній оповідає про найбільші та найзначущі міста імперії. Вірші про них написані по книгам, адже сам Авсоній, як відомо з біографії, за все життя не залишав Галлію).

У доробку Авсонія присутні вірші шкільного походження, що не виокремлюються особливою поетичністю, вони зібрані в «Книзі еклог»: «Про термін життя всього живого», «Про розподіл фунта», «Про розрахунок своєчасного дітонародження», «Скільки днів в кожному місяці», «На які числа місяців припадають нони і іди», «Скільки днів між сонцестояннями і рівноденнями», «Про дванадцять подвигів Геркулеса», «Про чотири Всегрецьких іграх», «Де вони відбувалися», "Хто їх заснував "… Їх витік — найпростіша форма всієї дидактичної поезії, вони виконують функції мнемотехнічних віршів, які полегшують запам'ятовування певних дат і фактів. Складалися вони не для практичного вжитку: запам'ятати 12 місяців або скільки виношується дитина в утробі матері було легше у повсякденному житті, аніж за віршами Авсонія; але художній принцип тут був вище через любов Авсонія пояснюється не до шкільного викладання.

Оточення молодого Авсонія описано їм самим у двох великих циклах — «Про рідних» і «Про викладачів Бурдігали», останній автор присвятив 24 друзям і колегам. У цих циклах Авсоній розвиває жанр епітафії.

Авсоній був також прозаїком, який писав на штучній, вичурній латині. Збереглися листи (деякі з них в поетичній формі) до різних осіб, перш за все до друзів, таким як Паулін, Симмах, які захоплювалися ним і порівнювали його з Вергілієм.

Деякі вірші Авсонія були перекладені українською мовою М. Зеровим та В. Маслюком:

ІМ'Я НА МАРМУРІ

Літера тільки єдина блищить і дві крапки за нею:
 «Люцій!» — читаємо ми власне наймення мерця.
Далі нарізане «М», але «М» не цілком збереглося,
Камінь упав і вгорі літеру ту пощербив.
І не вгадає ніхто із остачі нужденної — Марій,
 Марцій чи, може, Метелл тут під землею поліг.
Порозпадались на порох усі переплутані скалки,-
 Як уложити тепер прізвище з них родове?
Чи ж дивуватися смерті людей? Не втече від загину
 Камінь могили твердий, імені слава дзвінка.


ЕПІГРАМА НА «АФРОДІТУ» ПРАКСІТЕЛЯ

Кнідську Кіпріду Венера, побачивши раз, заявила:
 «Голою, знаю, мене бачив, Праксителю, ти».
«Ні, я не бачив, та й гріх, а залізом ми творим скульптури,
Марсу ж Градіву над ним влада належить уся».
Знає залізний різець, що Арею Кіпріда солодка,
 Тож і такою її точно для нього зробив.'

ЕПІГРАМА НА ВЕНЕРУ У ЗБРОЇ

Якось у зброї Венеру побачила Діва-Паллада;
 «Ми за Паріса тепер можемо битись», — рекла.
«Як же ти смієш, зухвала, боротись зі мною, що в зброї,
Як колись, гола цілком, перемогла я тебе?»'


У творчому доробку Авсонія є близько 120 епіграм.

Література

  • Hagith Sivan: Ausonius of Bordeaux: Genesis of a Gallic Aristocracy, Routledge, 1993. (англ.)
  • The Cambridge History of Classical Literature, Edward John Kenney, Cambridge University Press. (англ.)
  • М. Л. Гаспаров: Авсоний и его время, М. 1993. (рос.)

Примітки

  1. В. Брюсов Авсоний // А — Аколла — 1926. — Т. 1. — С. 181.
    d:Track:Q20078554d:Track:Q43200213d:Track:Q42311626
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #118505165 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Любкер Ф. Ausonius // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 196–197.
    d:Track:Q4249594d:Track:Q45273477d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
  5. Авзоний // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 79.
    d:Track:Q656d:Track:Q20991425d:Track:Q23892884d:Track:Q19908137d:Track:Q4065721d:Track:Q602358
  6. Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
    d:Track:Q85138432d:Track:Q85135665
  7. CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  8. Kenney, E. J.; Clausen, Wendell Vernon; Clausen, W. V. (14 липня 1983). (англ.). Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
  9. . w.histrf.ru (рос.). Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 3 червня 2018.
  10. . ancientrome.ru (рос.). Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 3 червня 2018.
  11. . persona.rin.ru. Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 3 червня 2018.
  12. Kenney, E. J.; Clausen, Wendell Vernon; Clausen, W. V. (14 липня 1983). (англ.). Cambridge University Press. ISBN . Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
  13. . ae-lib.org.ua. Архів оригіналу за 19 травня 2018. Процитовано 4 червня 2018.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Decim Magn Avsonij lat Decimus Magnus Ausonius vidomij yak Avsonij 310 Bordo 395 derzhavnij diyach Rimskoyi imperiyi konsul 379 roku poet i ritor avtor nizki virshiv ta epigram Decim Magn AvsonijDecimus Magnus AusoniusNarodivsya310 2 3 BordoPomer395 2 3 LangonPiddanstvoRimska imperiyaDiyalnistpoet pismennik politik vijskovosluzhbovecVchitelidZnannya movlatina 6 7 Magnum opusd d d d d d i dPosadakonsulTermin379 rikBatkodBrati sestrid d i dU shlyubi zd Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya u 310 roci v Burdigali suchasne Bordo Franciya Pohodiv z gallskogo rodu korinnya yakogo syagayut do keltskogo plemeni eduyi Batko Yulij Avsonij zajmavsya likarskoyu spravoyu Mati Emiliya Eoniya dochka zemlevlasnika Ceciliya Agriciya Arboriya Vihovuvati Avsoniya dopomagali titka ta babusya sho robili ce dosit suvoro Otochennya molodogo Avsoniya opisano yim samim u dvoh velikih ciklah epitafij Pro ridnih i Pro vikladachiv Burdigali Zdobuv pochatkovu osvitu spochatku v Burdigali de navchivsya chitati pisati ta poznajomivsya z istoriyeyu zavdyaki knigam Varrona U 13 rokiv rozpochav navchannya u Tolosi suchasne Tuluza Franciya de profesorom buv jogo dyadko vidomij profesor ritoriki Osvita dala jomu zmogu zajmatisya vikladannyam gramatiki ta ritoriki sho zrobilo jogo vidomim na vsyu Galliyu Vikladannya v Burdigali trivalo tridcyat rokiv z 334 po 364 rr Ves cej dovgij promizhok Avsoniyevogo zhittya majzhe nevidomij Jogo najvidomishim uchnem buv Paulin Nolanskij majbutnij yepiskop Noli yakomu naprikinci 390 roku Avsonij u troh poslannyah u virshah radiv ne prisvyachuvati sebe asketichnomu obrazu zhittya Avsoniyu bulo 55 rokiv koli dolya jogo zminilasya U 364 roci do vladi prijshov imperator Valentinian I U Valentiniana ris sin i spadkoyemec Gracian vikladacka slava Avsoniya vzhe rozijshlasya po vsij Galliyi j imperator u 365 roci zaprosiv jogo v Treveri vihovatelem Graciana U 368 roci Valentinian vzyav Avsoniya ta malolitnogo Graciana v suprovid u zarejnskomu pohodi yak zdayetsya Valentinian mav namir doruchiti Avsoniyu virshovane proslavlyannya svoyih nimeckih peremog Ale Avsoniyu vdalosya perekonati imperatora sho jogo poklikannya ne panegiriki a rozvazhalni virshi U cij poyizdci vin napisav dlya zabavi dvoru dva vitonchenih virsha Grif pro chislo tri z privodu pitannya skilki chash slid piti na benketi i Vesilnij centon z tradicijno nepristojnoyu kincivkoyu ves skladenij z virshiv poeta Vergiliya Cim prijomom vin ne tilki prodemonstruvav svoyu erudiciyu a j uhilivsya vid nebezpechnogo supernictva z imperatorom yakij zbiravsya i sam pisati tvori na te zh vesillya U nagorodu Avsonij otrimav germansku polonyanku Bissulu pro yaku napisav kilka malenkih virshiv Povertayuchis z pohodu v Treveri vin opisav svoye plavannya po richci Mozel u virshi Mozella najvidomishomu svoyemu tvori U 375 roci za bezdogannu sluzhbu imperator Valentinian naznachiv Avsoniya kvestorom svyashennogo palacu Gracian lyubiv i povazhav svogo vihovatelya tomu koli sam stav imperatorom u 375 roci vin nagorodiv Avsoniya ta jogo sim yu najvishimi gromadskimi posadami Rokami piznishe Avsoniya priznacheno pretorianskim prefektom Galliyi jogo starogo batka vikariyem Illirika zyatya prokonsulom Afriki sina Gesperiya verhovnim namisnikom Italiyi Illirika i Afriki pleminnika nachalnikom imperatorskogo majna U 379 roci 70 richnogo Avsoniya priznacheno konsulom Rimskoyi imperiyi Z ciyeyi nagodi vin sklav dvi molitvi u virshah sklav Litopis usih rimskih konsuliv vid pochatku respubliki do vlasnogo konsulsva i vimoviv Vdyachnu promovu imperatoru Gracianu U 383 roci pid chas vijskovogo perevorotu zaginuv imperator Gracian pislya cogo Avsonij ostatochno povernuvsya do spokijnogo zhittya Todi u nogo z yavilosya nove kolo znajomih Aksij Pavlo tezh ritor i poet amator Feon zakorenilij silskij gospodar nad yakim Avsonij dobrodushno pidshuchuvav i nareshti Paulin Nolanskij molodij poet ulyublenij uchen Avsoniya razom z nim vin kolis sluzhiv pri Graciani Paulin buv hristiyaninom novogo skladu hristiyanstvo oznachalo dlya nogo pereocinku vsih tradicijnih cinnostej vidhid vid svitu chernectvo Dlya Avsoniya take rishennya bulo absolyutno nezrozumile dlya nogo hristiyanstvo vinchalo zvichnu kulturu a ne skasovuvalo yiyi Na starist rokiv Paulin prinis smutu staromu vchitelyu sho zatmarili ostanni roki Avsoniya Blizko 395 roku vin pomer Decim Magn AvsonijOsobiste zhittyaPerebuvayuchi v Treveri Avsonij ozhenivsya z divchinoyu z provincijnoyi znati Vona narodila jomu troh ditej starsha ditina pomerla v ditinstvi druga sin Gesper i tretya dochka Tallasiya ta yiyi cholovik stali najblizhchimi dlya Avsoniya lyudmi do ostannih rokiv Druzhina jogo pomerla molodoyu rokiv cherez desyat pislya vesillya Zgodom Avsonij zgadav yiyi odnim z najbilsh nizhnih svoyih virshiv Pro ridnih TvorchistDlya tvorchosti Avsoniya yak i dlya bagatoh rimskih poetiv piznogo periodu harakterno zahoplennya formalnoyu storonoyu virsha riznogo rodu skladni poetichni eksperimenti svidoma vtorinnist citatnist tvorchosti vidsilki do avtoriv klasichnoyi epohi centoni Z hudozhnoyi tochki zoru kritika Novogo chasu stavila piznorimskih poetiv nevisoko ale dlya Avsoniya chastkovo robila vinyatok bachachi v nomu ospivuvacha prirodi suchasnih Franciyi ta Nimechchini i znahodyachi v jogo lirici spivzvuchnist nastroyiv romantizmu hocha i kritikuyuchi pri comu jogo ritorichnu himernist Najvidomishim z jogo tvoriv ye Mozella sho napisanij u 370 371 rr opis podorozhi pritokami richki Rejn Dvi yiyi osnovni chastini ce opis pritok richki ribna lovlya povedinka rib yihni smakovi yakosti ta opis vill vinogradnikiv na Mozelli z yihnoyu krasoyu i riznomanitnistyu Ci dvi chastini spivvidnosyatsya yak kartina prirodi i kartina kulturi Avsoniyeva Mozella cinuyetsya za vilnij legkij ta zhittyeradisnij stil ale popri ce tvir vvazhayetsya pohidnim ta neoriginalnim U cikli virshiv Pro slavni mista Avsonij opovidaye pro najbilshi ta najznachushi mista imperiyi Virshi pro nih napisani po knigam adzhe sam Avsonij yak vidomo z biografiyi za vse zhittya ne zalishav Galliyu U dorobku Avsoniya prisutni virshi shkilnogo pohodzhennya sho ne viokremlyuyutsya osoblivoyu poetichnistyu voni zibrani v Knizi eklog Pro termin zhittya vsogo zhivogo Pro rozpodil funta Pro rozrahunok svoyechasnogo ditonarodzhennya Skilki dniv v kozhnomu misyaci Na yaki chisla misyaciv pripadayut noni i idi Skilki dniv mizh soncestoyannyami i rivnodennyami Pro dvanadcyat podvigiv Gerkulesa Pro chotiri Vsegreckih igrah De voni vidbuvalisya Hto yih zasnuvav Yih vitik najprostisha forma vsiyeyi didaktichnoyi poeziyi voni vikonuyut funkciyi mnemotehnichnih virshiv yaki polegshuyut zapam yatovuvannya pevnih dat i faktiv Skladalisya voni ne dlya praktichnogo vzhitku zapam yatati 12 misyaciv abo skilki vinoshuyetsya ditina v utrobi materi bulo legshe u povsyakdennomu zhitti anizh za virshami Avsoniya ale hudozhnij princip tut buv vishe cherez lyubov Avsoniya poyasnyuyetsya ne do shkilnogo vikladannya Otochennya molodogo Avsoniya opisano yim samim u dvoh velikih ciklah Pro ridnih i Pro vikladachiv Burdigali ostannij avtor prisvyativ 24 druzyam i kolegam U cih ciklah Avsonij rozvivaye zhanr epitafiyi Avsonij buv takozh prozayikom yakij pisav na shtuchnij vichurnij latini Zbereglisya listi deyaki z nih v poetichnij formi do riznih osib persh za vse do druziv takim yak Paulin Simmah yaki zahoplyuvalisya nim i porivnyuvali jogo z Vergiliyem Deyaki virshi Avsoniya buli perekladeni ukrayinskoyu movoyu M Zerovim ta V Maslyukom IM Ya NA MARMURI Litera tilki yedina blishit i dvi krapki za neyu Lyucij chitayemo mi vlasne najmennya mercya Dali narizane M ale M ne cilkom zbereglosya Kamin upav i vgori literu tu posherbiv I ne vgadaye nihto iz ostachi nuzhdennoyi Marij Marcij chi mozhe Metell tut pid zemleyu polig Porozpadalis na poroh usi pereplutani skalki Yak ulozhiti teper prizvishe z nih rodove Chi zh divuvatisya smerti lyudej Ne vteche vid zaginu Kamin mogili tverdij imeni slava dzvinka EPIGRAMA NA AFRODITU PRAKSITELYa Knidsku Kipridu Venera pobachivshi raz zayavila Goloyu znayu mene bachiv Praksitelyu ti Ni ya ne bachiv ta j grih a zalizom mi tvorim skulpturi Marsu zh Gradivu nad nim vlada nalezhit usya Znaye zaliznij rizec sho Areyu Kiprida solodka Tozh i takoyu yiyi tochno dlya nogo zrobiv EPIGRAMA NA VENERU U ZBROYi Yakos u zbroyi Veneru pobachila Diva Pallada Mi za Parisa teper mozhemo bitis rekla Yak zhe ti smiyesh zuhvala borotis zi mnoyu sho v zbroyi Yak kolis gola cilkom peremogla ya tebe U tvorchomu dorobku Avsoniya ye blizko 120 epigram LiteraturaHagith Sivan Ausonius of Bordeaux Genesis of a Gallic Aristocracy Routledge 1993 angl The Cambridge History of Classical Literature Edward John Kenney Cambridge University Press angl M L Gasparov Avsonij i ego vremya M 1993 ros PrimitkiV Bryusov Avsonij A Akolla 1926 T 1 S 181 d Track Q20078554d Track Q43200213d Track Q42311626 Deutsche Nationalbibliothek Record 118505165 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Lyubker F Ausonius Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 196 197 d Track Q4249594d Track Q45273477d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Avzonij Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T I S 79 d Track Q656d Track Q20991425d Track Q23892884d Track Q19908137d Track Q4065721d Track Q602358 Mirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 CONOR Sl d Track Q16744133 Kenney E J Clausen Wendell Vernon Clausen W V 14 lipnya 1983 angl Cambridge University Press ISBN 9780521273718 Arhiv originalu za 28 travnya 2018 Procitovano 27 travnya 2018 w histrf ru ros Arhiv originalu za 23 kvitnya 2018 Procitovano 3 chervnya 2018 ancientrome ru ros Arhiv originalu za 30 travnya 2018 Procitovano 3 chervnya 2018 persona rin ru Arhiv originalu za 24 lipnya 2016 Procitovano 3 chervnya 2018 Kenney E J Clausen Wendell Vernon Clausen W V 14 lipnya 1983 angl Cambridge University Press ISBN 9780521273718 Arhiv originalu za 28 travnya 2018 Procitovano 27 travnya 2018 ae lib org ua Arhiv originalu za 19 travnya 2018 Procitovano 4 chervnya 2018

Дата публікації:
Топ