Бітуриги (лат. Bituriges) — кельтський народ, який жив у Аквітанії, головним їх містом був Аварікум (Avaricum), сучасний Бурж (Bourges). Бітуриги розпалися на два племені, що жили окремо — бітуриги-куби (Bituriges Cubi) і бітуриги-вібіски (Bituruges Vibisci).
Бітуригами-кубами називалися бітуриги, які жили на південь від середньої течії Луари, навколо свого головного міста Аварікума (взятого Цезарем 52 року до н. е.).Бітуригами-вібісками називалися бітуриги, які мешкали на нижній течії Гаронни та на Жиронді. Центром бітуригів-вібісків було портове місто Бурдігала, нинішнє Бордо.
Бітуриги зазнали численних жертв під час руйнування Цезарем Аварікума. В імператорську епоху рекрутами цього войовничого племені було укомплектовано дві римські когорти.
Література
- Битурийцы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biturigi lat Bituriges keltskij narod yakij zhiv u Akvitaniyi golovnim yih mistom buv Avarikum Avaricum suchasnij Burzh Bourges Biturigi rozpalisya na dva plemeni sho zhili okremo biturigi kubi Bituriges Cubi i biturigi vibiski Bituruges Vibisci Biturigami kubami nazivalisya biturigi yaki zhili na pivden vid serednoyi techiyi Luari navkolo svogo golovnogo mista Avarikuma vzyatogo Cezarem 52 roku do n e Biturigami vibiskami nazivalisya biturigi yaki meshkali na nizhnij techiyi Garonni ta na Zhirondi Centrom biturigiv vibiskiv bulo portove misto Burdigala ninishnye Bordo Biturigi zaznali chislennih zhertv pid chas rujnuvannya Cezarem Avarikuma V imperatorsku epohu rekrutami cogo vojovnichogo plemeni bulo ukomplektovano dvi rimski kogorti LiteraturaBiturijcy Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref