Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Будико Михайло Іванович 20 січня 1920 року Гомель 10 грудня 2001 року Санкт Петербург радянський білоруський учений геоф

Будико Михайло Іванович

Будико Михайло Іванович

Будико Михайло Іванович (20 січня 1920 року, Гомель — 10 грудня 2001 року, Санкт-Петербург) — радянський білоруський учений, геофізик, кліматолог, доктор фізико-математичних наук. Професор, член-кореспондент АН СРСР (з 26 червня 1964 року), академік Російської академії наук (з 11 червня 1992 року). Почесний член Географічного товариства Росії і Американського метеорологічного товариства. Лауреат Ленінської премії 1958 року за роботи по тепловому балансу земної поверхні.

Будико Михайло Іванович
Будыко Михаил Иванович
Народився 20 січня 1920(1920-01-20)
Гомель,Гомельська губернія, РРФСР
Помер 10 грудня 2001(2001-12-10) (81 рік)
Санкт-Петербург, image Росія
Поховання d
Країна image СРСР → image Росія
Національність білорус
Діяльність геофізик, кліматолог, географ
Alma mater Ленінградський політехнічний інститут
Галузь геофізика, кліматологія
Заклад
Вчене звання академік
Науковий ступінь доктор наук
Відомі учні Зімов Сергій Опанасович[1]
Членство Російська академія наук
Академія наук СРСР
Відомий завдяки: тепловий баланс,
Нагороди
image image
image image
image
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем .

Біографія

Михайло Іванович народився 20 січня 1920 року в Гомелі у Білорусі. У дитинстві разом із родиною переїхав до Ленінграда. У 1937 році вступив до Ленінградського політехнічного інституту (тепер Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого), який закінчив у 1942 році під час блокади. Відразу ж отримав направлення до . У 1951 році захистив дисертацію, отримав ступінь доктора фізико-математичних наук. У 1954 році очолює її. Разом з Григор'євим А. О. сформулював , який стверджує, що у різних географічних поясах із різним тепловим балансом але за близьких умов зволоження формуються типи ландшафтів аналогічні відповідним географічним зонам. Разом з Григо'євим запропонував власну оригінальну концепцію класифікації кліматів Землі на основі даних теплового балансу. У цей час Будико створює свою «енерго-балансову» модель клімату, що стала базисом для сучасних досліджень глобального потепління. Результатом моделювання стало теоретичне передбачення існування стабільного режиму клімату, за якого вся поверхня планети може бути вкрита снігом і льодом — «Біла Земля». У 1955 році був складений атлас теплового балансу Землі, перевиданий у 1963 році. Головні результати цієї праці були викладені наступного року в монографії «Тепловий баланс земної поверхні». За цю працю у 1958 році Будико отримав Ленінську премію.

Довгий час Михайло Іванович проживав у Ленінграді у будинку 83, квартира 66 на . З 1963 року оселився у Комарово на колишній дачі академіка по вулиці Курортній, де часто консультував Анну Ахматову з питань перекладу староанглійської мови Шекспіра. Пізніше написав спогади про товаришування з нею. У 1960-х роках Будико працює над дослідженням зворотнього зв'язку між тепловим балансом, температурою поверхні й морською кригою. Результатом чого стає його праця «Полярні льоди й клімат» у 1962 році. У тому ж році у часописі «Метеорология и гидрология» з'являється його стаття, в якій він пропонує швидко й незворотньо змінити клімат Арктики за допомогою розпилення сажі над морською кригою (це єдиний офіційно запатентований метод глобальної зміни клімату). На честь Михайла Івановича цей метод кліматичного інженірінгу отримав назву — «ковдра Будико». У 1968 році в журналі «Метеорология и гидрология» публікує глобальну модель клімату з урахуванням інтенсивності зворотнього зв'язку між тепловим балансом і морською кригою, а у 1969 році публікує англійською мовою в журналі «Tellus». Цього ж року (англ. William D. Sellers) публікує власну схожу модель глобального клімату, тому в сучасній кліматології енергобалансові моделі клімату називаються моделями Будико — Селлерса.

Наприкінці 1960-х років Будико починає перейматись впливом на клімат внутрішньоатмосферних чинників, зокрема різних аерозолів. Аналізуючи , Будико підкреслював вплив геологічної активності на кліматичні зміни: вуглекислий газ — чинник парникового ефекту, двоокис сірки — чинник охолодження атмосфери. У 1971 році на Міжнародній кліматологічній конференції у Ленінграді Будико спрогнозував майбутнє глобальне потепління, яке, за його розрахунками, призведе до підвищення середньої температури атмосфери планети на декілька градусів вже до середини XXI століття. Будико починає активно займатись дослідженнями змін клімату. Першим результатом цих досліджень стає праця 1972 року — «Клімат і життя». У цій праці Будико показав, що підвищення сонячної радіації на тисячні долі може призвести до активного зменшення площ льодовикових шапок. Радіаційний форсинг у 2-4 °C на 4,4 Вт/м² відбувається при подвоєнні концентрації вуглекислого газу — ∆Т2х. Тобто збільшення на таку величину призведе до незворотнього танення , а зменшення — до нового льодовикового періоду. За його підрахунками, виходячи з тогочасних темпів використання викопного палива, багаторічна крига в Арктиці повинна щезнути до 2050 року. Сучасні наукові дослідження під егідою ЮНЕСКО підтверджують такі прогнози.

З 1975 року Будико працює в в Ленінграді, де організовує дослідження цілу наукову школу кліматичних змін (Дроздов О. А., Лугіна К. М., Вінніков В. Я., Менжулін Г. В., Борзенкова І. І., Бютнер Е. К.). У рамках Міжурядової Угоди з охорони довкілля і змін клімату між СРСР і США створює робочу групу вісьмох (РГ-8), яка провела безліч міжнародних нарад з проблеми змін клімату, а також спонсорувала ряд спільних публікацій радянських і американських кліматологів («Майбутні зміни клімату», 1991 рік). Після офіційного закриття робочої групи в 1992 році М. І. Будико продовжував роботу над проблемою прогнозування клімату майбутнього.

Запропонований Будико метод аналогів палеокліматів дозволяв при досить низькій технологічній базі обчислювань в СРСР давати точні прогнози кліматів майбутнього. На початку 1990-х років, починаючи з статті 1992 року М. Хоферта і К. Ковея, цей метод отримав розвиток і в США.

11 червня 1992 року був обраний академіком Російської академії наук по відділенню океанології, фізики атмосфери й географії.

Почесний член Географічного товариства Росії і Американського метеорологічного товариства. Обирався депутатом районної та міської ради Ленінграду.

Помер 10 грудня 2001 року, похований на міста Санкт-Петербург.

Наукові праці

Основні наукові праці стосуються галузей фізичної кліматології, біокліматології, актинометрії. Його наукові роботи охоплюють широке коло природничих і гуманітарних наук, але усі торкаються актуальної проблеми — взаємодії людини з довкіллям, місцю людини у біосфері Землі.

Перші наукові публікації були видані в 1940-х роках. Перша монографія присвячена випаровуванню в природних умовах, в якій Будико переосмислив концепцію водного балансу американського вченого (1899—1963), створивши практичну модель водного балансу ґрутнів — «модель цеберки». Загалом Будико видав 24 монографії та понад 200 наукових статей, був автором 2 науково-популярних книг з всесвітньої історії та історії літератури.

  • (рос.) Будыко М. И. Испарение в естественных условиях. — Л., 1948.
  • (рос.) Изменение климата в связи с планом преобразования природы. — Л.: Гидрометеоиздат, 1952. — У співавторстві з Дроздовим О. А., Львович М. І. та інш.
  • Атлас теплового баланса. — Л.: Изд. ГГО, 1955. — головний редактор.
  • (рос.) Будыко М. И. Тепловой баланс земной поверхности. — Л., 1956.
  • (рос.) Григорьев А. А., Будыко М. И. О периодическом законе географической зональности // Докл. АН СССР. 1956. Том 110, № 1. С. 129—132.
  • (англ.) Budyko, M. I. The heat balance of the earth's surface / transl. by N. A. Stepanova. Washington, U.S.: Dept. of Commerce, Weather Bureau. 1958.
  • (рос.) Будыко М. И., Герасимов И. П. Тепловой и водный баланс земной поверхности, общая теория физической географии и проблема преобразования природы // Материалы к 3-му съезду Геогр. о-ва СССР. — Л. : Геогр. о-во СССР, 1959. 18 с.
  • (рос.) Будыко М. И. Атлас теплового баланса земного шара. — М.: Межведомственный геофизический комитет, 1963.
  • (англ.) Budyko, M. I. On the Causes of the Extinction of Some Animals at the End of the Pleistocene. Soviet Geography: Review and Translation 8(10): 783—793. 1967.
  • (рос.) Будыко М. И. Изменение климата. — Л.: Гидрометеоиздат. 1969.
  • (рос.) Будыко М. И. Климат и жизнь. — Л. : Гидрометеоиздат, 1971. — С. 470.
  • (рос.) Будыко М. И. Влияние человека на климат. — Л.: Гидрометеоиздат. 1972. — 46 с.
  • (рос.) Будыко М. И. Изменения климата. — Л. : Гидрометеоиздат, 1974. — 280 с.
  • (рос.) Будыко М. И. Глобальная экология. — М. : Мысль, 1977. — 328 с.
  • (рос.) Будыко М. И. Термический режим динозавров // Журнал общей биологии. 1978. Т. 38, № 2. С. 179—188.
  • (рос.) Будыко М. И., Ронов А. Б. Эволюция атмосферы в фанерозое // . 1979. № 5. С. 643—653.
  • (рос.) Будыко М. И. Климат в прошлом и будущем. — Л. : Гидрометеоиздат, 1980. — 352 с.
  • (рос.) Будыко М. И. Изменения термического режима атмосферы в фанерозое // . 1981. № 10. С. 5-10.
  • (рос.) Будыко М. И. Изменения окружающей среды и смены последовательных фаун. — Л. : Гидрометеоиздат, 1982. — 78 с.
  • (англ.) Budyko, M. I., Ronov, A. B., Yanshin, A. L. 1987. History of the Earth's Atmosphere. N. Y.: Springer Verlag.
  • (англ.) Budyko, M. I., Golitsyn, G. S., Izrael, Y. A. 1988. Global Climatic Catastrophes. N. Y.: Springer Verlag.
  • (англ.) Budyko, M. I., Izrael, Y. A. (eds.) 1991. Anthropogenic Climatic Change. Tucson: University of Arizona Press.
  • (англ.) Budyko, M. I. On the causes of the extinction of some animals at the end of the Pleistocene. Soviet Geography: Review and Translation 8(10): 783—793. 1998.
  • (англ.) Budyko, M. I. Global Climate Warming and its Consequence. Blue Planet Prize 1998 Commemorative Lectures. Ecology Symphony. October 30.

Науково-популярні видання

  • (рос.) Будыко М. И. Загадки истории. — Л.: Наука, 1995.
  • (рос.) Будыко М. И. Путешествие во времени. — Л.: Наука, 1995.
  • (рос.) Будыко М. И. Эпизоды истории. — СПб.: Наука, 2001.

Нагороди і відзнаки

Родина

Михайло Іванович був одружений з , доктором біологічних наук, старшим науковим співробітником . Вона була небіжчицею відомого історика і мистецтвознавця , близького друга поета М. О. Клюєва. Вона була лауреатом , автором ряду наукових робіт:

  • (рос.) Шевелёва В. С. Онтогенетическое формирование нейрогуморальной регуляции возбуждения в тканях организма и канцерогенез. — Л.: Медицина, 1974.
  • (рос.) Шевелёва В. С. Эволюция функции симпатических ганглиев в онтогенезе. — Л.: Наука, 1977.

Молодший брат Михайла Івановича, (1921—1984) — кандидат технічних наук, автор декількох книг і багатьох наукових публікацій. Автор біографічного дослідження про Анну Ахматову.

Примітки

  1. https://rg.ru/2022/08/14/esli-v-moskve-klimat-stanet-kak-v-parizhe.html
  2. (рос.) Лапенис А. Г. Выдающийся российский климатолог: памяти М. И. Будыко. [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Век глобализации. Выпуск № 1(7)/2011.
  3. (рос.) Будыко Михаил Иванович [ 9 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1966. — Т. 5 : Юдома — Яя. Дополнения. — 544 с.
  4. Будыко Михаил Иванович // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  5. (рос.) Курбатова З. Стенограма рубрики «Уходящая натура» [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] у випуску вечірніх новин «Вести» на російському телебаченні.
  6. (рос.) Будыко М. И. Рассказы Ахматовой. [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  7. (англ.) Philip J Rasch, Simone Tilmes, Richard P Turco, Alan Robock, Luke Oman, Chih-Chieh (Jack) Chen, Georgiy L Stenchikov, Rolando R Garcia An overview of geoengineering of climate using stratospheric sulphate aerosols // Philosophical Transactions, November 2008. DOI: 10.1098/rsta.2008.0131
  8. (англ.) Dubner, Stephen J. Nature's View of Geoengineering. [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] — Freakonomics, 30 травня 2012 року.
  9. (англ.) Sellers, W. D. 1969. A Global Climatic Model Based on the Energy Balance of the Earth-Atmosphere System. Journal of Applied Meteorology 8(3): 392—400.
  10. (рос.) Будыко М. И. Влияние человека на климат. — Л.: Гидрометеоиздат, 1972. — 46 с.
  11. (англ.) Simple Models of Climate Change [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] // The Discovery of Global Warming, Second edition, revised and updated (2008).
  12. (англ.) IPCC 2007. Climate Change 2007: The Physical Science Basis. Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change / Ed. by S. Solomon, D. Qin, M. Manning, Z. Chen, M. Marquis, K. B. Averyt, M. Tignor and H. L. Miller. Cambridge, UK; New York, NY: Cambridge University Press.
  13. (англ.) Hoffert, M. I., Covey, C. 1992. Deriving Global Sensitivity from Palaeoclimate Reconstructions. Nature 360: 573—576.
  14. (рос.) Сторінка академіка Будико Михайла Івановича [ 9 липня 2021 у Wayback Machine.] на сайті Російської академії наук.
  15. (англ.) The Laureates Blue Planet Prize. [ 25 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  16. (рос.) Поповский А. Пути, которые мы избираем. Глава 4.
  17. (рос.) Раскин А. Г., Уварова Т. В. Возвращение имени: Николай Ильич Архипов [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] / Псков. Научно-практический, историко-краеведческий журнал. 2010, № 3. С. — 139—140.
  18. (рос.) Гейченко С. В. Я. Курбатову, С. И. Субботину [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Николай Клюев. Воспоминания современников. — М., 2010
  19. (рос.) Будыко Ю. И. История одного посвящения. (О «Поэме без героя Ахматовой»). Ж. «Русская литература» — 1994. — № 1, С. 235—238.
  20. (рос.) Будыко Ю. И. Владимир Георгиевич Гаршин. Биографический очерк. — ИРЛИ, ф. 70.

Література

  • (англ.) John E. Oliver (dir.), «Budyko, Mikhail Ivanovich», in Encyclopedia of world climatology, Springer, Dordrecht, 2005, p. 179—180

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Budiko Mihajlo Ivanovich 20 sichnya 1920 roku Gomel 10 grudnya 2001 roku Sankt Peterburg radyanskij biloruskij uchenij geofizik klimatolog doktor fiziko matematichnih nauk Profesor chlen korespondent AN SRSR z 26 chervnya 1964 roku akademik Rosijskoyi akademiyi nauk z 11 chervnya 1992 roku Pochesnij chlen Geografichnogo tovaristva Rosiyi i Amerikanskogo meteorologichnogo tovaristva Laureat Leninskoyi premiyi 1958 roku za roboti po teplovomu balansu zemnoyi poverhni Budiko Mihajlo IvanovichBudyko Mihail IvanovichNarodivsya 20 sichnya 1920 1920 01 20 Gomel Gomelska guberniya RRFSRPomer 10 grudnya 2001 2001 12 10 81 rik Sankt Peterburg RosiyaPohovannya dKrayina SRSR RosiyaNacionalnist bilorusDiyalnist geofizik klimatolog geografAlma mater Leningradskij politehnichnij institutGaluz geofizika klimatologiyaZakladVchene zvannya akademikNaukovij stupin doktor naukVidomi uchni Zimov Sergij Opanasovich 1 Chlenstvo Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSRVidomij zavdyaki teplovij balans NagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem BiografiyaMihajlo Ivanovich narodivsya 20 sichnya 1920 roku v Gomeli u Bilorusi U ditinstvi razom iz rodinoyu pereyihav do Leningrada U 1937 roci vstupiv do Leningradskogo politehnichnogo institutu teper Sankt Peterburzkij politehnichnij universitet Petra Velikogo yakij zakinchiv u 1942 roci pid chas blokadi Vidrazu zh otrimav napravlennya do U 1951 roci zahistiv disertaciyu otrimav stupin doktora fiziko matematichnih nauk U 1954 roci ocholyuye yiyi Razom z Grigor yevim A O sformulyuvav yakij stverdzhuye sho u riznih geografichnih poyasah iz riznim teplovim balansom ale za blizkih umov zvolozhennya formuyutsya tipi landshaftiv analogichni vidpovidnim geografichnim zonam Razom z Grigo yevim zaproponuvav vlasnu originalnu koncepciyu klasifikaciyi klimativ Zemli na osnovi danih teplovogo balansu U cej chas Budiko stvoryuye svoyu energo balansovu model klimatu sho stala bazisom dlya suchasnih doslidzhen globalnogo poteplinnya Rezultatom modelyuvannya stalo teoretichne peredbachennya isnuvannya stabilnogo rezhimu klimatu za yakogo vsya poverhnya planeti mozhe buti vkrita snigom i lodom Bila Zemlya U 1955 roci buv skladenij atlas teplovogo balansu Zemli perevidanij u 1963 roci Golovni rezultati ciyeyi praci buli vikladeni nastupnogo roku v monografiyi Teplovij balans zemnoyi poverhni Za cyu pracyu u 1958 roci Budiko otrimav Leninsku premiyu Dovgij chas Mihajlo Ivanovich prozhivav u Leningradi u budinku 83 kvartira 66 na Z 1963 roku oselivsya u Komarovo na kolishnij dachi akademika po vulici Kurortnij de chasto konsultuvav Annu Ahmatovu z pitan perekladu staroanglijskoyi movi Shekspira Piznishe napisav spogadi pro tovarishuvannya z neyu U 1960 h rokah Budiko pracyuye nad doslidzhennyam zvorotnogo zv yazku mizh teplovim balansom temperaturoyu poverhni j morskoyu krigoyu Rezultatom chogo staye jogo pracya Polyarni lodi j klimat u 1962 roci U tomu zh roci u chasopisi Meteorologiya i gidrologiya z yavlyayetsya jogo stattya v yakij vin proponuye shvidko j nezvorotno zminiti klimat Arktiki za dopomogoyu rozpilennya sazhi nad morskoyu krigoyu ce yedinij oficijno zapatentovanij metod globalnoyi zmini klimatu Na chest Mihajla Ivanovicha cej metod klimatichnogo inzheniringu otrimav nazvu kovdra Budiko U 1968 roci v zhurnali Meteorologiya i gidrologiya publikuye globalnu model klimatu z urahuvannyam intensivnosti zvorotnogo zv yazku mizh teplovim balansom i morskoyu krigoyu a u 1969 roci publikuye anglijskoyu movoyu v zhurnali Tellus Cogo zh roku angl William D Sellers publikuye vlasnu shozhu model globalnogo klimatu tomu v suchasnij klimatologiyi energobalansovi modeli klimatu nazivayutsya modelyami Budiko Sellersa Naprikinci 1960 h rokiv Budiko pochinaye perejmatis vplivom na klimat vnutrishnoatmosfernih chinnikiv zokrema riznih aerozoliv Analizuyuchi Budiko pidkreslyuvav vpliv geologichnoyi aktivnosti na klimatichni zmini vuglekislij gaz chinnik parnikovogo efektu dvookis sirki chinnik oholodzhennya atmosferi U 1971 roci na Mizhnarodnij klimatologichnij konferenciyi u Leningradi Budiko sprognozuvav majbutnye globalne poteplinnya yake za jogo rozrahunkami prizvede do pidvishennya serednoyi temperaturi atmosferi planeti na dekilka gradusiv vzhe do seredini XXI stolittya Budiko pochinaye aktivno zajmatis doslidzhennyami zmin klimatu Pershim rezultatom cih doslidzhen staye pracya 1972 roku Klimat i zhittya U cij praci Budiko pokazav sho pidvishennya sonyachnoyi radiaciyi na tisyachni doli mozhe prizvesti do aktivnogo zmenshennya plosh lodovikovih shapok Radiacijnij forsing u 2 4 C na 4 4 Vt m vidbuvayetsya pri podvoyenni koncentraciyi vuglekislogo gazu T2h Tobto zbilshennya na taku velichinu prizvede do nezvorotnogo tanennya a zmenshennya do novogo lodovikovogo periodu Za jogo pidrahunkami vihodyachi z togochasnih tempiv vikoristannya vikopnogo paliva bagatorichna kriga v Arktici povinna sheznuti do 2050 roku Suchasni naukovi doslidzhennya pid egidoyu YuNESKO pidtverdzhuyut taki prognozi Z 1975 roku Budiko pracyuye v v Leningradi de organizovuye doslidzhennya cilu naukovu shkolu klimatichnih zmin Drozdov O A Lugina K M Vinnikov V Ya Menzhulin G V Borzenkova I I Byutner E K U ramkah Mizhuryadovoyi Ugodi z ohoroni dovkillya i zmin klimatu mizh SRSR i SShA stvoryuye robochu grupu vismoh RG 8 yaka provela bezlich mizhnarodnih narad z problemi zmin klimatu a takozh sponsoruvala ryad spilnih publikacij radyanskih i amerikanskih klimatologiv Majbutni zmini klimatu 1991 rik Pislya oficijnogo zakrittya robochoyi grupi v 1992 roci M I Budiko prodovzhuvav robotu nad problemoyu prognozuvannya klimatu majbutnogo Zaproponovanij Budiko metod analogiv paleoklimativ dozvolyav pri dosit nizkij tehnologichnij bazi obchislyuvan v SRSR davati tochni prognozi klimativ majbutnogo Na pochatku 1990 h rokiv pochinayuchi z statti 1992 roku M Hoferta i K Koveya cej metod otrimav rozvitok i v SShA 11 chervnya 1992 roku buv obranij akademikom Rosijskoyi akademiyi nauk po viddilennyu okeanologiyi fiziki atmosferi j geografiyi Pochesnij chlen Geografichnogo tovaristva Rosiyi i Amerikanskogo meteorologichnogo tovaristva Obiravsya deputatom rajonnoyi ta miskoyi radi Leningradu Pomer 10 grudnya 2001 roku pohovanij na mista Sankt Peterburg Naukovi praciOsnovni naukovi praci stosuyutsya galuzej fizichnoyi klimatologiyi bioklimatologiyi aktinometriyi Jogo naukovi roboti ohoplyuyut shiroke kolo prirodnichih i gumanitarnih nauk ale usi torkayutsya aktualnoyi problemi vzayemodiyi lyudini z dovkillyam miscyu lyudini u biosferi Zemli Pershi naukovi publikaciyi buli vidani v 1940 h rokah Persha monografiya prisvyachena viparovuvannyu v prirodnih umovah v yakij Budiko pereosmisliv koncepciyu vodnogo balansu amerikanskogo vchenogo 1899 1963 stvorivshi praktichnu model vodnogo balansu grutniv model ceberki Zagalom Budiko vidav 24 monografiyi ta ponad 200 naukovih statej buv avtorom 2 naukovo populyarnih knig z vsesvitnoyi istoriyi ta istoriyi literaturi ros Budyko M I Isparenie v estestvennyh usloviyah L 1948 ros Izmenenie klimata v svyazi s planom preobrazovaniya prirody L Gidrometeoizdat 1952 U spivavtorstvi z Drozdovim O A Lvovich M I ta insh Atlas teplovogo balansa L Izd GGO 1955 golovnij redaktor ros Budyko M I Teplovoj balans zemnoj poverhnosti L 1956 ros Grigorev A A Budyko M I O periodicheskom zakone geograficheskoj zonalnosti Dokl AN SSSR 1956 Tom 110 1 S 129 132 angl Budyko M I The heat balance of the earth s surface transl by N A Stepanova Washington U S Dept of Commerce Weather Bureau 1958 ros Budyko M I Gerasimov I P Teplovoj i vodnyj balans zemnoj poverhnosti obshaya teoriya fizicheskoj geografii i problema preobrazovaniya prirody Materialy k 3 mu sezdu Geogr o va SSSR L Geogr o vo SSSR 1959 18 s ros Budyko M I Atlas teplovogo balansa zemnogo shara M Mezhvedomstvennyj geofizicheskij komitet 1963 angl Budyko M I On the Causes of the Extinction of Some Animals at the End of the Pleistocene Soviet Geography Review and Translation 8 10 783 793 1967 ros Budyko M I Izmenenie klimata L Gidrometeoizdat 1969 ros Budyko M I Klimat i zhizn L Gidrometeoizdat 1971 S 470 ros Budyko M I Vliyanie cheloveka na klimat L Gidrometeoizdat 1972 46 s ros Budyko M I Izmeneniya klimata L Gidrometeoizdat 1974 280 s ros Budyko M I Globalnaya ekologiya M Mysl 1977 328 s ros Budyko M I Termicheskij rezhim dinozavrov Zhurnal obshej biologii 1978 T 38 2 S 179 188 ros Budyko M I Ronov A B Evolyuciya atmosfery v fanerozoe 1979 5 S 643 653 ros Budyko M I Klimat v proshlom i budushem L Gidrometeoizdat 1980 352 s ros Budyko M I Izmeneniya termicheskogo rezhima atmosfery v fanerozoe 1981 10 S 5 10 ros Budyko M I Izmeneniya okruzhayushej sredy i smeny posledovatelnyh faun L Gidrometeoizdat 1982 78 s angl Budyko M I Ronov A B Yanshin A L 1987 History of the Earth s Atmosphere N Y Springer Verlag angl Budyko M I Golitsyn G S Izrael Y A 1988 Global Climatic Catastrophes N Y Springer Verlag angl Budyko M I Izrael Y A eds 1991 Anthropogenic Climatic Change Tucson University of Arizona Press angl Budyko M I On the causes of the extinction of some animals at the end of the Pleistocene Soviet Geography Review and Translation 8 10 783 793 1998 angl Budyko M I Global Climate Warming and its Consequence Blue Planet Prize 1998 Commemorative Lectures Ecology Symphony October 30 Naukovo populyarni vidannya ros Budyko M I Zagadki istorii L Nauka 1995 ros Budyko M I Puteshestvie vo vremeni L Nauka 1995 ros Budyko M I Epizody istorii SPb Nauka 2001 Nagorodi i vidznaki nagorodzhenij ordenom Za zaslugi pered Vitchiznoyu II go stupenya nagorodzhenij ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora nagorodzhenij ordenom Znak Poshani 1958 Leninska premiya za roboti po teplovomu balansu zemnoyi poverhni 1972 1981 premiya imeni O P Vinogradova za monografiyu 1987 zolota medal Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi 1994 angl Robert E Horton Medal Amerikanskogo geofizichnogo soyuzu 1995 premiya imeni A A Grigor yeva za monografiyu 1998 premiya Blakitna planeta angl Blue Planet Prize vid tokijskogo RodinaMihajlo Ivanovich buv odruzhenij z doktorom biologichnih nauk starshim naukovim spivrobitnikom Vona bula nebizhchiceyu vidomogo istorika i mistectvoznavcya blizkogo druga poeta M O Klyuyeva Vona bula laureatom avtorom ryadu naukovih robit ros Shevelyova V S Ontogeneticheskoe formirovanie nejrogumoralnoj regulyacii vozbuzhdeniya v tkanyah organizma i kancerogenez L Medicina 1974 ros Shevelyova V S Evolyuciya funkcii simpaticheskih gangliev v ontogeneze L Nauka 1977 Molodshij brat Mihajla Ivanovicha 1921 1984 kandidat tehnichnih nauk avtor dekilkoh knig i bagatoh naukovih publikacij Avtor biografichnogo doslidzhennya pro Annu Ahmatovu Primitkihttps rg ru 2022 08 14 esli v moskve klimat stanet kak v parizhe html ros Lapenis A G Vydayushijsya rossijskij klimatolog pamyati M I Budyko 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Vek globalizacii Vypusk 1 7 2011 ros Budyko Mihail Ivanovich 9 lyutogo 2019 u Wayback Machine Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1966 T 5 Yudoma Yaya Dopolneniya 544 s Budyko Mihail Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros ros Kurbatova Z Stenograma rubriki Uhodyashaya natura 8 grudnya 2015 u Wayback Machine u vipusku vechirnih novin Vesti na rosijskomu telebachenni ros Budyko M I Rasskazy Ahmatovoj 3 veresnya 2016 u Wayback Machine angl Philip J Rasch Simone Tilmes Richard P Turco Alan Robock Luke Oman Chih Chieh Jack Chen Georgiy L Stenchikov Rolando R Garcia An overview of geoengineering of climate using stratospheric sulphate aerosols Philosophical Transactions November 2008 DOI 10 1098 rsta 2008 0131 angl Dubner Stephen J Nature s View of Geoengineering 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Freakonomics 30 travnya 2012 roku angl Sellers W D 1969 A Global Climatic Model Based on the Energy Balance of the Earth Atmosphere System Journal of Applied Meteorology 8 3 392 400 ros Budyko M I Vliyanie cheloveka na klimat L Gidrometeoizdat 1972 46 s angl Simple Models of Climate Change 8 grudnya 2015 u Wayback Machine The Discovery of Global Warming Second edition revised and updated 2008 angl IPCC 2007 Climate Change 2007 The Physical Science Basis Contribution of Working Group I to the Fourth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change Ed by S Solomon D Qin M Manning Z Chen M Marquis K B Averyt M Tignor and H L Miller Cambridge UK New York NY Cambridge University Press angl Hoffert M I Covey C 1992 Deriving Global Sensitivity from Palaeoclimate Reconstructions Nature 360 573 576 ros Storinka akademika Budiko Mihajla Ivanovicha 9 lipnya 2021 u Wayback Machine na sajti Rosijskoyi akademiyi nauk angl The Laureates Blue Planet Prize 25 grudnya 2016 u Wayback Machine ros Popovskij A Puti kotorye my izbiraem Glava 4 ros Raskin A G Uvarova T V Vozvrashenie imeni Nikolaj Ilich Arhipov 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Pskov Nauchno prakticheskij istoriko kraevedcheskij zhurnal 2010 3 S 139 140 ros Gejchenko S V Ya Kurbatovu S I Subbotinu 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Nikolaj Klyuev Vospominaniya sovremennikov M 2010 ros Budyko Yu I Istoriya odnogo posvyasheniya O Poeme bez geroya Ahmatovoj Zh Russkaya literatura 1994 1 S 235 238 ros Budyko Yu I Vladimir Georgievich Garshin Biograficheskij ocherk IRLI f 70 Literatura angl John E Oliver dir Budyko Mikhail Ivanovich in Encyclopedia of world climatology Springer Dordrecht 2005 p 179 180 ISBN 978 1 4020 3264 6Posilannya ros Storinka akademika Budiko Mihajla Ivanovicha 9 lipnya 2021 u Wayback Machine na sajti Rosijskoyi akademiyi nauk

Дата публікації:
Топ