Мико́ла Шпак (справжнє ім'я Мико́ла Іполі́тович Шпакі́вський; 23 лютого 1909, Липки – липень 1942, Київ) — український радянський поет, письменник і перекладач, партизан часів Німецько-радянської війни. Член Спілки письменників України, офіцер Червоної армії.
Шпаківський Микола Іполітович | ||||
---|---|---|---|---|
Поет у 1939 році | ||||
Псевдонім | Микола Шпак, Пилип Комашка | |||
Народився | 23 лютого (8 березня) 1909 Липки, Київська губернія, Російська імперія | |||
Помер | липень 1942 (33 роки) Київ, Райхскомісаріат Україна | |||
Громадянство | Російська імперія→ УНР→ СРСР | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | поет, перекладач | |||
Роки активності | 1925—1942 | |||
Жанр | лірика | |||
Членство | Національна спілка письменників України | |||
Партія | КПРС (з 1941 р.) | |||
Рід | Шпаківські | |||
У шлюбі з | Горбатенко Зінаїда Костянтинівна | |||
Діти | Неоніла Братунь, Тетяна Лебединська | |||
Автограф | ||||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
Сайт: Микола Шпак | ||||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Походив з небагатої селянської родини дрібношляхетського походження. Перші твори почав друкувати в газетах та журналах, підробляв у редакції. У різні роки працював та писав у Києві, Харкові та Запоріжжі. З початком війни виступав по радіо, був фронтовим кореспондентом. Безпосередньо брав участь у боях під Києвом, де потрапив у полон, з якого пізніше утік. На Житомирщині організував підпільну групу опору й партизанський загін, готував бійців. Після провалу підпільної організації перебрався до Києва задля продовження боротьби, проте за доносом зрадника був схоплений та страчений гестапівцями.
Тематика творчості поета різна: Микола Шпак писав про природу та село, про людей і життя, закликав до боротьби з німецькими загарбниками, складав дитячі казки. Пробував себе в прозі та художньому перекладі. За життя автора було видано п'ять його збірок. Про творчість митця позитивно відгукувалися сучасники, відомі літератори та критики.
Біографія
Ранні роки
Народився 23 лютого 1909 року в селі Липки Ходорківської волості Київської губернії в багатодітній селянській родині. Батько поета був незаможним садівником, мати займалася господарством. Рід Шпаківських мав давнє шляхетське походження і належав до герба Одинець.
Після закінчення Липківської семирічної ремісничої школи в 1926 році вступив до Київської художньо-індустріальної школи (відділ малярства), де навчався близько двох років. Згодом перейшов до Київського сільськогосподарського інституту. Також навчався в Запорізькому інституті профосвіти. Приблизно в ці роки Микола почав друкувати свої вірші в журналах «Молодняк», «Червоний шлях», «Плуг», «Плужанин» та на сторінках інших періодичних видань.
Ще навчаючись в інституті, працював редактором літературної сторінки газети «Молодий більшовик», був відповідальним секретарем журналу «Темпи». 1930 року переїхав до Харкова на постійну роботу в редакції, де зустрів майбутню дружину. З 1931 по 1932 перебував у лавах Червоної армії, готував до друку свою першу поетичну збірку «Поезії» (пізніше перейменована видавництвом на «Наркому рапорт»), яка вийшла у 1933 році в Харкові. Певний час підробляв вантажником. 1933 року перебував у Запоріжжі, співпрацюючи з газетою «Червоне Запоріжжя».
Період творчості
1934 року став членом Спілки письменників України, переїхав до Києва і повністю віддався літературній діяльності. Тут він мешкав з родиною у будинку письменників Роліт (кв. 15). За шість передвоєнних років видавав збірки поезій, багато перекладав і писав твори для дітей. Завідував Всеукраїнським кабінетом робітничого автора при видавництві «Український робітник», працював редактором та журналістом.
Німецько-радянська війна
Початок війни зустрів у Києві, першого ж дня записався у добровольці, отримав зброю і партійний квиток. У перші тижні Микола з групою інших письменників поїхав до Тернополя в розпорядження політвідділу Південно-Західного фронту, звідки частину з них розподілили в різні військові та армійські газети. Поета й решту направили в резерв до Полтави, де він став старшиною. Письменник Микола Шеремет згадував: «Людина м'якої, лагідної вдачі, одягнувши шпалу на петлиці, одразу переродилася… Він став суворим і вимогливим». Після Полтави Шпак недовго перебував у Харкові, а потім повернувся до Києва. Певний час був військовим кореспондентом газети 37-ї армії Південно-Західного фронту, виступав з патріотичними віршами по радіо та перед бійцями.
Будучи офіцером (інтендантом 3-го рангу), брав безпосередню участь у боях на підступах до столиці, але 19 вересня 1941 року в районі Борисполя потрапив у полон, згодом — у Дарницький концтабір. Завдяки допомозі матері Шпаку вдалося втекти, після чого він вирушив на рідну Житомирщину. Після полону поет ледве ходив, але, одужавши, почав гуртувати навколо себе молодих патріотів, організував підпільну групу опору й на її основі партизанський загін «За свободу». Підпільники розгорнули широку агітаційну роботу в Липках та інших селах району: розповсюджували повідомлення радянської влади та вірші поета, залучали до організації нових членів, готувалися до збройної боротьби з ворогом.
У квітні 1942 року стався провал попільнянської підпільної організації, почалися арешти та страти в селі Липки. Партизани на чолі зі своїм керівником з боєм відійшли в ліси. Микола Шпак більше не мав змогу перебувати в рідному селі, тому разом з невеликою групою вирушив до окупованого Києва, де сподівався на встановлення зв'язку з місцевим підпіллям, прагнув дістати обладнання для друку агітаційних листівок. Проте йому це не вдалося. 19 липня 1942 Миколу Шпака та його товариша Петра Радченка було заарештовано у дворі Роліту за доносом письменника Аркадія Любченка. Поета стратили в катівнях гестапо, місце його поховання невідоме (можливо, у Бабиному яру).
Особисте життя
Наприкінці 1930 року в одній із редакцій Харкова познайомився із Зінаїдою Горбатенко, невдовзі молоді побралися. У шлюбі народилося четверо дітей, єдиний син помер у дитинстві. Після загибелі поета дружина прожила ще 54 роки, вдруге заміж не виходила. Микола Шпак — батько письменниці й літературної критикині Тетяни Лебединської (нар. 1937) та заслуженої журналістки і громадянської діячки Неоніли Братунь (1931–2007), дружини поета і активіста Ростислава Братуня.
Творчість
Літературна діяльність
Поет казав, що поштовхом до творчості стали прочитані ним у дитинстві твори Т. Шевченка, І. Франка, О. Пушкіна та інших авторів.
Перші вірші Микола опублікував 1925 року в мелітопольській газеті «Думка». Разом з Ю. Костюком Шпак працював у Запоріжжі над утворенням міжрайонної групи «Молодняку» «Запоріжжя-Дніпрельстан». Певний час входив до літературної організації «ЛОЧАФ», яка працювала під егідою Червоної армії і флоту.
Був знайомий з багатьма письменниками, серед них: В. Сосюра, М. Рильський, П. Усенко, П. Тичина та інші. Товаришував з В. Чкаловим.
До війни вийшли друком збірки поезій «Поезії» (1933), «В дозорі» (1934), «Моя любов» (1936), «Багатство» (1938), «Сила земна» (1940). На початку 1941 року підготував збірку вибраних поезій «Жита красуються», але вона побачила світ вже по смерті поета в 1947. Доробок Шпака у дитячій літературі: «Казка про горе, потоплене в морі», «Сон Захарка», «Казка про лютого царя і мудру вдову». Крім віршів та казок писав поеми. Пробував перо також у прозовому жанрі (оповідання «Вірочка», «Перехресними шляхами») та вдосконалив власну художню стилістику у царині художнього перекладу (перекладав твори В. Маяковського, М. Огарьова, О. Полєжаєва, К. Хетагурова, М. Некрасова та інших, народні пісні).
Після смерті письменника його вибрані твори виходили в таких виданнях: «Поезії» (1946), «Вибрані поезії» (1950, 1952, 1956, 1967, 1979, 1989, 2009), «Казки» (1955, 1960, 1980), друкувалися в різних часописах. Частина творів Шпака була перекладена російською та іншими мовами, переважно вони з'являються в збірках, присвячених Другій світовій війні та поетам тієї пори.
Тематика творів
Тематика творчості Миколи Шпака у передвоєнні роки різноманітна, але все-таки найкращі твори були написані про рідне село. Липківська земля давала силу й наснагу для творчості поета. У цих віршах він описує батьківський край, неповторну красу української землі та Полісся, звичаї та життя простих людей. Серед них вірші «Квітує жито», «Весна», «Гей, піду до клубу я» та інші, які пізніше увійшли до другої збірки. Часто митець звертається до почуття любові, наприклад у віршах «Співають жайвори у небі...», «Листочок», «Я люблю», «Чи сміємо?».
Квітує жито хвилями під сонцем, Снується співом синя далина.
Орем на пар. Лоскоче радість серце...
Шумує буйно літо на ланах.
— Вірш "Квітує жито", 1928 р.
Багато уваги М. Шпак приділяв так званій «виробничій темі», у таких творах поет зображує працьовитих земляків. Свої вірші він писав, стилізуючи під народну пісню чи послання, використовував розмовні інтонації, прагнув максимально наблизити до широкого загалу читачів, зробити зрозумілими кожному.
Під час війни Шпак закликав до боротьби з нацистами своїми полум'яними віршами. Його твори в той час поширювались під псевдонімом Пилип Комашка. Їх читали і вчили напам'ять. У них поет уславлює своїх мужніх побратимів, які до останньої краплини крові воюють з загарбниками, просто і ясно показує злочини нацизму, закликає боротися з ворогом. У воєнний період написані вірші «До зброї!», «Забирають підлі німці хліб», «На німецьку відозву…» та інші. Відомо, що більша частина робіт тієї доби збереглася завдяки тому, що була таємно передана жінці письменника.
Піднімайсь, народ! До зброї! Враз позбудемось лихої
Долі рабської, тюрми!
Піднімайсь, народ, з пітьми!
— Вірш "До зброї!", 31.I.1942 р.
У свою чергу, автор вірить у щасливе вільне повоєнне життя, у те, що перемога на стороні українців. Останні вірші, написані в травні-червні 1942 року, сповнені трагізму: поет звертається до дружини, ніби передчуваючи свою загибель.
Я в братській буду, Зіно, Лежати поміж кленів...
Ти так хотіла сина,
Похожого на мене.
— Вірш "Бажання", 10.V.1942 р.
М. Рильський писав про поета так: «Син садівника із села Липки на Житомирщині, він усе своє коротке життя зберігав кровний зв'язок з землею, з природою.., виявив себе як уроджений і тонкий пейзажист…»
М. Сингаївський зазначив: «Справжня поезія народжується на щодень і для вічності. Такий шлях судився кращим творам Миколи Шпака… Життя поета стало мужньою піснею. І нині вона у вдячних серцях нащадків, у незглибимій пам'яті народу.»
Прижиттєві збірки
Микола-художник
Неабиякі здібності до малювання хлопець виявив ще під час навчання в школі. Саме вони й привели майбутнього поета в 1927 році до Київської художньо-індустріальної школи, куди, маючи талант, він був зарахований до «безплатної категорії». Як тільки випадала можливість, Микола охоче брав етюдник і йшов, як він казав, «на побачення з красунею природою».
Віра Єніна, з якою поет здружився на пленері, згадувала Шпака так: «Коли помітила юнака з картоном у руках, мало не випустила мольберт від здивування — що за фарби! Здавалося, невеличкий картончик розширився од того сонячного живопису. Хоч не вистачало міцного рисунка, але фарби він відчував так тонко, що міг видавати з тих немудрих цільних тюбиків, що були в етюднику, несподівано цікаві сполучення кольорів».
Під час німецької окупації значна частина альбомів і етюдів митця, як і віршів, була втрачена, а до наших днів дійшло не більше двох картин.
Нагороди і вшанування пам'яті
- Іменем Миколи Шпака названа одна з вулиць в Липках та Липківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, де створена меморіальна кімната-музей. На фасаді школи встановлено меморіальну та пам'ятну дошки.
- 1957 рік — у м. Києві назвали вулицю іменем Миколи Шпака, а на будинку в Києві, де він жив, встановили меморіальну дошку. 29 травня 2022 року одна з дошок в Києві була розбита вандалами.
- 1961 рік — Миколу Шпака посмертно нагороджено медаллю «За оборону Києва».
- 1967 рік — засновано обласну премію імені М. Шпака, присуджувалася вона представникам творчої молоді.
- У 1979 році відбулися урочистості з нагоди 70-річчя від дня народження Миколи Шпака. У світ вийшла збірка «Ти будеш жить між нас», до якої увійшли вірші, проза, літературні есе та висловлювання критиків присвячені пам'яті поета і написані відомими діячами культури та сучасниками. Випущено пам'ятний знак та інші сувеніри.
- 1997 рік — Миколі Шпакові посмертно присуджено Міжнародну премію ім. С. Гулака-Артемовського за «високу поетичну майстерність та активну партизанську боротьбу проти нацизму в роки Великої Вітчизняної війни».
- У вересні 2009 року в Липках відзначили 100-річчя від дня народження поета.
- Український селекціонер Йосип Магомет вивів сорт яблуні «Микола Шпак» та жоржину «Поет-партизан Микола Шпак».
- Володимир Івасюк присвятив поету пісню «Юнацька балада» (1985).
Примітки
- Л. О. Рожкова (2013). (PDF) (укр.). Архів оригіналу (PDF) за 6 серпня 2018.
- Г. Булах (2004). (PDF). Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики (укр.). с. 100—104. Архів оригіналу (PDF) за 1 квітня 2016. Процитовано 5 серпня 2018.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
- Інформація надана Лебединською Тетяною Миколаївною, донькою поета.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 25 листопада 2016. Процитовано 13 листопада 2021.
- А. Аксьом (2009). (PDF) (укр.). Огляди джерел та документальні нариси. с. 138—145. Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
- Шпак Николай Ипполитович :: Память народа.
- Ти будеш жить між нас: До 70-річчя М. Шпака: вірші, худож. проза, літ. есе, висловлювання критиків, присвяч. пам'яті поета / В. Сосюра, Ю. Андрущенко, П. Баратинський [та ін.] ; [упоряд., підгот. текстів та прим. К. М. Шпак, Ю. М. Кругляка]. — КИЇВ: Рад. письменник, 1979. — 262 с
- . Архів оригіналу за 14 березня 2013. Процитовано 15 грудня 2009.
- Тетяна Козирєва, Газета «Дзеркало тижня» №1, 2007. Годинники зупинилися після опівночі. Ростислав Братунь: «Воля — борг, якого не сплатити…». Сторінки пам’яті Володимира Івасюка. Процитовано 28 жовтня 2023.
- Збірка. (рос.). Litres. ISBN . Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- Савенець М. М. (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
- . Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- . umoloda.kyiv.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- . www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 лютого 2022. Процитовано 9 лютого 2022.
- Юнацька балада / Естрадні пісні // Сторінки пам’яті Володимира Івасюка. www.ivasyuk.org.ua.
Джерела
- Журнал "Вітчизна" - ХХ СТОРІЧЧЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ - Микола Шпак. — 2005. з джерела 12 жовтня 2008
- Шпак Микола - ЖОУНБ. з джерела 12 листопада 2021
- Оцифрований архів поета (фонд ЦДАМЛМ)
Посилання
- Шпак Микола Іполитович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 987.
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shpak Miko la Shpak spravzhnye im ya Miko la Ipoli tovich Shpaki vskij 23 lyutogo 1909 Lipki lipen 1942 Kiyiv ukrayinskij radyanskij poet pismennik i perekladach partizan chasiv Nimecko radyanskoyi vijni Chlen Spilki pismennikiv Ukrayini oficer Chervonoyi armiyi Shpakivskij Mikola IpolitovichPoet u 1939 rociPsevdonimMikola Shpak Pilip KomashkaNarodivsya23 lyutogo 8 bereznya 1909 Lipki Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomerlipen 1942 33 roki Kiyiv Rajhskomisariat UkrayinaGromadyanstvoRosijska imperiya UNR SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistpoet perekladachRoki aktivnosti1925 1942ZhanrlirikaChlenstvoNacionalna spilka pismennikiv UkrayiniPartiyaKPRS z 1941 r RidShpakivskiU shlyubi zGorbatenko Zinayida KostyantinivnaDitiNeonila Bratun Tetyana LebedinskaAvtografUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za oboronu Kiyeva Sajt Mikola Shpak Roboti u Vikidzherelah Pohodiv z nebagatoyi selyanskoyi rodini dribnoshlyahetskogo pohodzhennya Pershi tvori pochav drukuvati v gazetah ta zhurnalah pidroblyav u redakciyi U rizni roki pracyuvav ta pisav u Kiyevi Harkovi ta Zaporizhzhi Z pochatkom vijni vistupav po radio buv frontovim korespondentom Bezposeredno brav uchast u boyah pid Kiyevom de potrapiv u polon z yakogo piznishe utik Na Zhitomirshini organizuvav pidpilnu grupu oporu j partizanskij zagin gotuvav bijciv Pislya provalu pidpilnoyi organizaciyi perebravsya do Kiyeva zadlya prodovzhennya borotbi prote za donosom zradnika buv shoplenij ta strachenij gestapivcyami Tematika tvorchosti poeta rizna Mikola Shpak pisav pro prirodu ta selo pro lyudej i zhittya zaklikav do borotbi z nimeckimi zagarbnikami skladav dityachi kazki Probuvav sebe v prozi ta hudozhnomu perekladi Za zhittya avtora bulo vidano p yat jogo zbirok Pro tvorchist mitcya pozitivno vidgukuvalisya suchasniki vidomi literatori ta kritiki BiografiyaRanni roki Shkola v Lipkah de navchavsya M Shpak Narodivsya 23 lyutogo 1909 roku v seli Lipki Hodorkivskoyi volosti Kiyivskoyi guberniyi v bagatoditnij selyanskij rodini Batko poeta buv nezamozhnim sadivnikom mati zajmalasya gospodarstvom Rid Shpakivskih mav davnye shlyahetske pohodzhennya i nalezhav do gerba Odinec Pislya zakinchennya Lipkivskoyi semirichnoyi remisnichoyi shkoli v 1926 roci vstupiv do Kiyivskoyi hudozhno industrialnoyi shkoli viddil malyarstva de navchavsya blizko dvoh rokiv Zgodom perejshov do Kiyivskogo silskogospodarskogo institutu Takozh navchavsya v Zaporizkomu instituti profosviti Priblizno v ci roki Mikola pochav drukuvati svoyi virshi v zhurnalah Molodnyak Chervonij shlyah Plug Pluzhanin ta na storinkah inshih periodichnih vidan She navchayuchis v instituti pracyuvav redaktorom literaturnoyi storinki gazeti Molodij bilshovik buv vidpovidalnim sekretarem zhurnalu Tempi 1930 roku pereyihav do Harkova na postijnu robotu v redakciyi de zustriv majbutnyu druzhinu Z 1931 po 1932 perebuvav u lavah Chervonoyi armiyi gotuvav do druku svoyu pershu poetichnu zbirku Poeziyi piznishe perejmenovana vidavnictvom na Narkomu raport yaka vijshla u 1933 roci v Harkovi Pevnij chas pidroblyav vantazhnikom 1933 roku perebuvav u Zaporizhzhi spivpracyuyuchi z gazetoyu Chervone Zaporizhzhya Period tvorchosti 1934 roku stav chlenom Spilki pismennikiv Ukrayini pereyihav do Kiyeva i povnistyu viddavsya literaturnij diyalnosti Tut vin meshkav z rodinoyu u budinku pismennikiv Rolit kv 15 Za shist peredvoyennih rokiv vidavav zbirki poezij bagato perekladav i pisav tvori dlya ditej Zaviduvav Vseukrayinskim kabinetom robitnichogo avtora pri vidavnictvi Ukrayinskij robitnik pracyuvav redaktorom ta zhurnalistom Nimecko radyanska vijna Pochatok vijni zustriv u Kiyevi pershogo zh dnya zapisavsya u dobrovolci otrimav zbroyu i partijnij kvitok U pershi tizhni Mikola z grupoyu inshih pismennikiv poyihav do Ternopolya v rozporyadzhennya politviddilu Pivdenno Zahidnogo frontu zvidki chastinu z nih rozpodilili v rizni vijskovi ta armijski gazeti Poeta j reshtu napravili v rezerv do Poltavi de vin stav starshinoyu Pismennik Mikola Sheremet zgaduvav Lyudina m yakoyi lagidnoyi vdachi odyagnuvshi shpalu na petlici odrazu pererodilasya Vin stav suvorim i vimoglivim Pislya Poltavi Shpak nedovgo perebuvav u Harkovi a potim povernuvsya do Kiyeva Pevnij chas buv vijskovim korespondentom gazeti 37 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu vistupav z patriotichnimi virshami po radio ta pered bijcyami Buduchi oficerom intendantom 3 go rangu brav bezposerednyu uchast u boyah na pidstupah do stolici ale 19 veresnya 1941 roku v rajoni Borispolya potrapiv u polon zgodom u Darnickij konctabir Zavdyaki dopomozi materi Shpaku vdalosya vtekti pislya chogo vin virushiv na ridnu Zhitomirshinu Pislya polonu poet ledve hodiv ale oduzhavshi pochav gurtuvati navkolo sebe molodih patriotiv organizuvav pidpilnu grupu oporu j na yiyi osnovi partizanskij zagin Za svobodu Pidpilniki rozgornuli shiroku agitacijnu robotu v Lipkah ta inshih selah rajonu rozpovsyudzhuvali povidomlennya radyanskoyi vladi ta virshi poeta zaluchali do organizaciyi novih chleniv gotuvalisya do zbrojnoyi borotbi z vorogom U kvitni 1942 roku stavsya proval popilnyanskoyi pidpilnoyi organizaciyi pochalisya areshti ta strati v seli Lipki Partizani na choli zi svoyim kerivnikom z boyem vidijshli v lisi Mikola Shpak bilshe ne mav zmogu perebuvati v ridnomu seli tomu razom z nevelikoyu grupoyu virushiv do okupovanogo Kiyeva de spodivavsya na vstanovlennya zv yazku z miscevim pidpillyam pragnuv distati obladnannya dlya druku agitacijnih listivok Prote jomu ce ne vdalosya 19 lipnya 1942 Mikolu Shpaka ta jogo tovarisha Petra Radchenka bulo zaareshtovano u dvori Rolitu za donosom pismennika Arkadiya Lyubchenka Poeta stratili v kativnyah gestapo misce jogo pohovannya nevidome mozhlivo u Babinomu yaru Osobiste zhittya Naprikinci 1930 roku v odnij iz redakcij Harkova poznajomivsya iz Zinayidoyu Gorbatenko nevdovzi molodi pobralisya U shlyubi narodilosya chetvero ditej yedinij sin pomer u ditinstvi Pislya zagibeli poeta druzhina prozhila she 54 roki vdruge zamizh ne vihodila Mikola Shpak batko pismennici j literaturnoyi kritikini Tetyani Lebedinskoyi nar 1937 ta zasluzhenoyi zhurnalistki i gromadyanskoyi diyachki Neonili Bratun 1931 2007 druzhini poeta i aktivista Rostislava Bratunya TvorchistLiteraturna diyalnist Poet u yuni roki Poet kazav sho poshtovhom do tvorchosti stali prochitani nim u ditinstvi tvori T Shevchenka I Franka O Pushkina ta inshih avtoriv Pershi virshi Mikola opublikuvav 1925 roku v melitopolskij gazeti Dumka Razom z Yu Kostyukom Shpak pracyuvav u Zaporizhzhi nad utvorennyam mizhrajonnoyi grupi Molodnyaku Zaporizhzhya Dniprelstan Pevnij chas vhodiv do literaturnoyi organizaciyi LOChAF yaka pracyuvala pid egidoyu Chervonoyi armiyi i flotu Buv znajomij z bagatma pismennikami sered nih V Sosyura M Rilskij P Usenko P Tichina ta inshi Tovarishuvav z V Chkalovim Do vijni vijshli drukom zbirki poezij Poeziyi 1933 V dozori 1934 Moya lyubov 1936 Bagatstvo 1938 Sila zemna 1940 Na pochatku 1941 roku pidgotuvav zbirku vibranih poezij Zhita krasuyutsya ale vona pobachila svit vzhe po smerti poeta v 1947 Dorobok Shpaka u dityachij literaturi Kazka pro gore potoplene v mori Son Zaharka Kazka pro lyutogo carya i mudru vdovu Krim virshiv ta kazok pisav poemi Probuvav pero takozh u prozovomu zhanri opovidannya Virochka Perehresnimi shlyahami ta vdoskonaliv vlasnu hudozhnyu stilistiku u carini hudozhnogo perekladu perekladav tvori V Mayakovskogo M Ogarova O Polyezhayeva K Hetagurova M Nekrasova ta inshih narodni pisni Pislya smerti pismennika jogo vibrani tvori vihodili v takih vidannyah Poeziyi 1946 Vibrani poeziyi 1950 1952 1956 1967 1979 1989 2009 Kazki 1955 1960 1980 drukuvalisya v riznih chasopisah Chastina tvoriv Shpaka bula perekladena rosijskoyu ta inshimi movami perevazhno voni z yavlyayutsya v zbirkah prisvyachenih Drugij svitovij vijni ta poetam tiyeyi pori Tematika tvoriv Tematika tvorchosti Mikoli Shpaka u peredvoyenni roki riznomanitna ale vse taki najkrashi tvori buli napisani pro ridne selo Lipkivska zemlya davala silu j nasnagu dlya tvorchosti poeta U cih virshah vin opisuye batkivskij kraj nepovtornu krasu ukrayinskoyi zemli ta Polissya zvichayi ta zhittya prostih lyudej Sered nih virshi Kvituye zhito Vesna Gej pidu do klubu ya ta inshi yaki piznishe uvijshli do drugoyi zbirki Chasto mitec zvertayetsya do pochuttya lyubovi napriklad u virshah Spivayut zhajvori u nebi Listochok Ya lyublyu Chi smiyemo Kvituye zhito hvilyami pid soncem Snuyetsya spivom sinya dalina Orem na par Loskoche radist serce Shumuye bujno lito na lanah Virsh Kvituye zhito 1928 r Bagato uvagi M Shpak pridilyav tak zvanij virobnichij temi u takih tvorah poet zobrazhuye pracovitih zemlyakiv Svoyi virshi vin pisav stilizuyuchi pid narodnu pisnyu chi poslannya vikoristovuvav rozmovni intonaciyi pragnuv maksimalno nabliziti do shirokogo zagalu chitachiv zrobiti zrozumilimi kozhnomu Pid chas vijni Shpak zaklikav do borotbi z nacistami svoyimi polum yanimi virshami Jogo tvori v toj chas poshiryuvalis pid psevdonimom Pilip Komashka Yih chitali i vchili napam yat U nih poet uslavlyuye svoyih muzhnih pobratimiv yaki do ostannoyi kraplini krovi voyuyut z zagarbnikami prosto i yasno pokazuye zlochini nacizmu zaklikaye borotisya z vorogom U voyennij period napisani virshi Do zbroyi Zabirayut pidli nimci hlib Na nimecku vidozvu ta inshi Vidomo sho bilsha chastina robit tiyeyi dobi zbereglasya zavdyaki tomu sho bula tayemno peredana zhinci pismennika Pidnimajs narod Do zbroyi Vraz pozbudemos lihoyi Doli rabskoyi tyurmi Pidnimajs narod z pitmi Virsh Do zbroyi 31 I 1942 r Mikola Shpak z druzyami pismennikami Zliva napravo Yu Gundich Ye Fomin M Shpak A Shiyan O Novickij Kiyiv 22 chervnya 1941 r U svoyu chergu avtor virit u shaslive vilne povoyenne zhittya u te sho peremoga na storoni ukrayinciv Ostanni virshi napisani v travni chervni 1942 roku spovneni tragizmu poet zvertayetsya do druzhini nibi peredchuvayuchi svoyu zagibel Ya v bratskij budu Zino Lezhati pomizh kleniv Ti tak hotila sina Pohozhogo na mene Virsh Bazhannya 10 V 1942 r M Rilskij pisav pro poeta tak Sin sadivnika iz sela Lipki na Zhitomirshini vin use svoye korotke zhittya zberigav krovnij zv yazok z zemleyu z prirodoyu viyaviv sebe yak urodzhenij i tonkij pejzazhist M Singayivskij zaznachiv Spravzhnya poeziya narodzhuyetsya na shoden i dlya vichnosti Takij shlyah sudivsya krashim tvoram Mikoli Shpaka Zhittya poeta stalo muzhnoyu pisneyu I nini vona u vdyachnih sercyah nashadkiv u nezglibimij pam yati narodu Prizhittyevi zbirki 1933 Poeziyi Narkomu raport 1934 V dozori 1936 Moya lyubov 1938 Bagatstvo 1940 Sila zemna Mikola hudozhnik Neabiyaki zdibnosti do malyuvannya hlopec viyaviv she pid chas navchannya v shkoli Same voni j priveli majbutnogo poeta v 1927 roci do Kiyivskoyi hudozhno industrialnoyi shkoli kudi mayuchi talant vin buv zarahovanij do bezplatnoyi kategoriyi Yak tilki vipadala mozhlivist Mikola ohoche brav etyudnik i jshov yak vin kazav na pobachennya z krasuneyu prirodoyu Vira Yenina z yakoyu poet zdruzhivsya na pleneri zgaduvala Shpaka tak Koli pomitila yunaka z kartonom u rukah malo ne vipustila molbert vid zdivuvannya sho za farbi Zdavalosya nevelichkij kartonchik rozshirivsya od togo sonyachnogo zhivopisu Hoch ne vistachalo micnogo risunka ale farbi vin vidchuvav tak tonko sho mig vidavati z tih nemudrih cilnih tyubikiv sho buli v etyudniku nespodivano cikavi spoluchennya koloriv Pid chas nimeckoyi okupaciyi znachna chastina albomiv i etyudiv mitcya yak i virshiv bula vtrachena a do nashih dniv dijshlo ne bilshe dvoh kartin Memorialna doshka M Shpakovi na budinku pismennikiv Rolit u KiyeviNagorodi i vshanuvannya pam yatiImenem Mikoli Shpaka nazvana odna z vulic v Lipkah ta Lipkivska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv de stvorena memorialna kimnata muzej Na fasadi shkoli vstanovleno memorialnu ta pam yatnu doshki 1957 rik u m Kiyevi nazvali vulicyu imenem Mikoli Shpaka a na budinku v Kiyevi de vin zhiv vstanovili memorialnu doshku 29 travnya 2022 roku odna z doshok v Kiyevi bula rozbita vandalami 1961 rik Mikolu Shpaka posmertno nagorodzheno medallyu Za oboronu Kiyeva 1967 rik zasnovano oblasnu premiyu imeni M Shpaka prisudzhuvalasya vona predstavnikam tvorchoyi molodi U 1979 roci vidbulisya urochistosti z nagodi 70 richchya vid dnya narodzhennya Mikoli Shpaka U svit vijshla zbirka Ti budesh zhit mizh nas do yakoyi uvijshli virshi proza literaturni ese ta vislovlyuvannya kritikiv prisvyacheni pam yati poeta i napisani vidomimi diyachami kulturi ta suchasnikami Vipusheno pam yatnij znak ta inshi suveniri 1997 rik Mikoli Shpakovi posmertno prisudzheno Mizhnarodnu premiyu im S Gulaka Artemovskogo za visoku poetichnu majsternist ta aktivnu partizansku borotbu proti nacizmu v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni U veresni 2009 roku v Lipkah vidznachili 100 richchya vid dnya narodzhennya poeta Ukrayinskij selekcioner Josip Magomet viviv sort yabluni Mikola Shpak ta zhorzhinu Poet partizan Mikola Shpak Volodimir Ivasyuk prisvyativ poetu pisnyu Yunacka balada 1985 PrimitkiL O Rozhkova 2013 PDF ukr Arhiv originalu PDF za 6 serpnya 2018 G Bulah 2004 PDF Specialni istorichni disciplini pitannya teoriyi ta metodiki ukr s 100 104 Arhiv originalu PDF za 1 kvitnya 2016 Procitovano 5 serpnya 2018 PDF Arhiv originalu PDF za 20 kvitnya 2022 Procitovano 8 travnya 2022 Informaciya nadana Lebedinskoyu Tetyanoyu Mikolayivnoyu donkoyu poeta Arhiv originalu za 12 listopada 2021 Arhiv originalu za 25 listopada 2016 Procitovano 13 listopada 2021 A Aksom 2009 PDF ukr Oglyadi dzherel ta dokumentalni narisi s 138 145 Arhiv originalu PDF za 6 lyutogo 2022 Procitovano 6 lyutogo 2022 Shpak Nikolaj Ippolitovich Pamyat naroda Ti budesh zhit mizh nas Do 70 richchya M Shpaka virshi hudozh proza lit ese vislovlyuvannya kritikiv prisvyach pam yati poeta V Sosyura Yu Andrushenko P Baratinskij ta in uporyad pidgot tekstiv ta prim K M Shpak Yu M Kruglyaka KIYiV Rad pismennik 1979 262 s Arhiv originalu za 14 bereznya 2013 Procitovano 15 grudnya 2009 Tetyana Koziryeva Gazeta Dzerkalo tizhnya 1 2007 Godinniki zupinilisya pislya opivnochi Rostislav Bratun Volya borg yakogo ne splatiti Storinki pam yati Volodimira Ivasyuka Procitovano 28 zhovtnya 2023 Zbirka ros Litres ISBN 978 5 04 283075 4 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2022 Procitovano 9 lyutogo 2022 Savenec M M ukr Arhiv originalu za 9 lyutogo 2022 Procitovano 11 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 30 travnya 2022 Procitovano 30 travnya 2022 umoloda kyiv ua ukr Arhiv originalu za 9 lyutogo 2022 Procitovano 9 lyutogo 2022 www golos com ua ukr Arhiv originalu za 9 lyutogo 2022 Procitovano 9 lyutogo 2022 Yunacka balada Estradni pisni Storinki pam yati Volodimira Ivasyuka www ivasyuk org ua DzherelaZhurnal Vitchizna HH STORIChChYa UKRAYiNSKOYi POEZIYi Mikola Shpak 2005 z dzherela 12 zhovtnya 2008 Shpak Mikola ZhOUNB z dzherela 12 listopada 2021 Ocifrovanij arhiv poeta fond CDAMLM PosilannyaShpak Mikola Ipolitovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 987 Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi