Шпаковичі

Шпаковичі також Шпаковські (пол. Szpakowicz) — давній шляхетський рід гербу Одинець.

Шпаковичі
Одинець
Опис герба: У блакитному полі біла стріла, прямо вверх через середину. Стріла внизу на правий бік зламана так, що кінця пера не видно. На шоломі п’ять страусових пір’їв.
Близькі роди:	Білошицькі, Бараницькі, Бобровські, Величанські, Вишковські, Дідківські, Закусили, Костецькі, Лавриновичі, Лисовські, Меленевські, Мошковські, Скуратівські, Ханчевські, Ходаківські, Чоповські, Янковські
Підданство:	Річ Посполита Російська імперія

Походження

Перші згадки литовсько-руського роду Шпаковичів гербу Одинец сягають XV ст., коли коли король Казимир IV Ягеллончик надав привілей зем'янину Віленського воєводства Михайлу Шпаковичу.

30 квітня 1506 р. у Вільно король польський і великий князь литовський та руський Олександр Ягеллончик надав підтверджуючий привілей «по-руськи писаний» Михайлу Шпаковичу у присутності маршала двору Михайла Глинського і його брата Василя.

У 1638 р. у Варшаві на підставі рішення Панів Ради шляхтич Андрій Шпакович отримав від короля Польщі і Великого князя Литовського Владислава IV «особисто його рукою писаний» підтверджуючий конформаційний привілей на всілякі вольності і переваги шляхетські і на землю Щуровицьку.

У 1699 р. варшавський сейм ліквідував козацтво, що призвело до низки бунтів та розграбування шляхетських маєтків, в тому числі і шляхтича Федор Шпаковича. Через повне розорення, він та його син Іван через вимушені були переселитися «на пасесію» у село Скочищє Київського воєводства, в маєтки Ксаверія Нитославського. За відсутністю власної землі Шпаковичі перетворились у шляхтичів-чиншевиків.

Після поділів Речі Посполитої згідно з Указом 1785 р. шляхта мала доводити своє дворянство. Рід шляхтичів Шпаковичів надав свої документи на розгляд до Київського Дворянського Депутатського зібрання, яке у 1801 р. своїм рішенням внесло рід Шпаковичів до І частини Родовідної книги Київської губернії, а у 1832 р. — до VI частини. Однак, Урядовий Сенат після ревізії справи не затвердив рід у дворянстві, але й остаточно не відмовив. Процес доведення прав роду Шпаковичів на дворянську гідність та розгляд справи у Сенаті тягнувся десятки років, і в подальшому більшість представників роду відмовились від участі в доведенні шляхетського походження та вийшли у міщани, а потім також у селяни.

Родовідний розпис

Михайло Шпакович (*? — †?)

• Адам (*? — †?)
  • Андрій (*? — †?)
    • Захарій (*? — †?)
      • Федір (*? — †?)
        • Іван (*? — †?)
          • Тимофій (*? — †?)
            • Павло (*? — †?)
              • Павло Павлович (*прибл. 1771 — †?)
                • Мартин Павлович (*1809 — †?)
                  • Іван Мартинович (*1833 — †?)
                    • Василь Іванович (*1863 — †?)
                    • Федір Іванович (*1869 — †?)
                    • Корній Іванович (*1874 — †?)
                    • Петро Іванович (*1878 — †?)
                      • Олексій Петрович (*1909 — †?)
                    • Авксентій Іванович (*1882 — †?)
                  • Стефан Мартинович (*1838 — †?)
                    • Клим Стефанович (*1872 — †1933)
                      • Іван Климович (*? — †1933)
                    • Іполит Стефанович (*1879 — †?)
                      • Микола Іполітович (*1909 — †1942)
                        • Неоніла Миколаївна (*? — †2007) ∞ Ростислав Андрійович Братунь (*1927 — †1995)
                      • Михайло Іполітович (*1918 — †?)
                    • Олександр Стефанович (*1867 — †?)
                      • Філімон Олександрович (*1905 — †?)
                  • Петро Мартинович (*1839 — †?)
                    • Гнат Петрович (*1867 — †?)

Примітки

1. ДО ГЕНЕАЛОГІЇ РОДУ ШПАКОВИЧІВ (ШПАКІВСЬКИХ) ГЕРБУ ОДИНЕЦЬ
2. мешкав з родиною у м. Красилів Кам’янець – Подільської обл. Інструктор-методист Красилівського районного відділу народ- ної освіти. 7 вересня 1937 р. засуджений за ст.ст. 54-2, 54 11, КК УРСР на 10 років до виправно-трудового табора за приналежність до антирадянської організації українських націоналістів та контрреволюційну діяльність. Подальша доля невідома.
3. дворянин до 1 січня 1865 р. У 1896 р. міщанам Стефану та його брату Івану (11/10) в с. Липки за викупним актом відведено на відкуп у поміщика Подгорського чиншова ділянка у 9 дес. 2283 саж.
4. мешканець с. Липки Сквирського повіту, селянин з міщан
5. закінчив залізничний технікум у м. Києві. Воював з 1939 року спочатку у Фінляндії, потім у Бессарабії, учасник Великої Вітчизняної війні. Поранений чотири рази. Має 21 урядову нагороду, у тому числі два Ордени Вітчизняної війни І ступеня, Вітчизняної – ІІ ступеня, Червоної Зірки. Полковник у відставці.
6. мешканець с. Липки Сквирського повіту, селянин з міщан. Репресований 24 серпня 1937 р. за ст. 54-10 КК УРСР, звільнений у 1947 р.
7. 24 серпня 1937 року засуджений за ст. 54-10 КК УРСР на 10 років до виправно-трудового табору. Повернувся в с. Липки у 1947 р.
8. дворянин до 1 січня 1865 р. У 1866 р. — мешканець с. Липки Сквирського повіту Київської губ., міщанин. Виїхав із родиною з с. Липки до с. Чоповичі Родомисельського повіту.
9. мешканець с. Чоповичі Родомисельського повіту, міщанин