Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Собо р Бори са й Глі ба Чернігів або Борисоглі бський собо р у Чернігові відома пам ятка архітектури міста Чернігова дом

Борисоглібський собор

Борисоглібський собор

Собо́р Бори́са й Глі́ба (Чернігів) або Борисоглі́бський собо́р у Чернігові — відома пам'ятка архітектури міста Чернігова домонгольської доби. За плануванням — триапсидний, тринавний, шестистовпний, однокупольний храм. Розміри: 15,5×23,40 м.

Собор Бориса й Гліба
(Борисоглібський собор)
image
Борисоглібський собор, Чернігів, Україна, 2015.
Борисоглібський собор, Чернігів, Україна, 2015.
51°29′21″ пн. ш. 31°18′25″ сх. д. / 51.48916666669477848° пн. ш. 31.30694444447177816° сх. д. / 51.48916666669477848; 31.30694444447177816Координати: 51°29′21″ пн. ш. 31°18′25″ сх. д. / 51.48916666669477848° пн. ш. 31.30694444447177816° сх. д. / 51.48916666669477848; 31.30694444447177816
Країнаimage Україна
Містоimage Чернігів
Конфесіяправославний
Типправославний храм
Тип будівліхрам
Висота25 м
Стильдавньоруський з елементами романського
ЗасновникДавид Святославич
Початок будівництвапоч. XII ст.
Побудованоймовірно 1123
реконструкція за проектом М. В. Холостенка у 1952—1958 рр.
Статус Пам'ятка архітектури поч. XII ст.
Станхороший
image
image
Собор Бориса й Гліба
Собор Бориса й Гліба (Україна)
image Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Зведення

У 1115 році князь чернігівський Давид Святославич брав участь у перенесенні мощей святих Бориса та Гліба у храм, збудований його батьком у місті Вишгороді. Мощі переносили зі старої дерев'яної церкви у щойно побудовану кам'яну. У 1120 році Давид втрачає свого сина Ростислава і на згадку про нього розпочинає будівництво собору на честь перших руських святих Бориса та Гліба у місті Чернігові. Також князь наказав спорудити усипальницю для себе, де у 1123 році був похований.

Реставрації та перебудови

У 1239 році, після нападу ординців на чолі з Батиєм на Чернігів, собор був зруйнований. Відновлений був митрополитом Максимом. У XV ст. згадується як монастирський храм. Під час захоплення польською шляхтою Чернігова у 1611 році, храм згорів. У 1627-28 рр., переданий у власність домініканців, був ними відбудований як католицький костел. Католицькі ченці добудували дзвіницю та спорудили інші будівлі монастиря. Під час Хмельниччини домінікани покинули монастир. Храм було реконструйовано архієпископом чернігівським Лазарем Барановичем у 1659 році і визначено як кафедральний, а монастир стає резиденцією чернігівських єпископів. У 1702-03 рр. архієпископ Іван Максимович споруджує кам'яну дзвіницю. При ритті котловану під дзвіницю було знайдено «срібного ідола» (існують також версії, що знахідка була зроблена при ритті котловану під дзвіницю Чернігівського колегіуму або при ритті котловану під дзвіницю Спасо-Преображенського собору, є навіть припущення про двох знайдених ідолів) із матеріалу якого, за сприяння Івана Мазепи, було виготовлено царські врата (хоча за результатами хімічного аналізу встановлено, що основні частини врат справді виготовлені з легованого срібла 875 проби, довести, що матеріалом для виробу послужив цільний шматок срібла (в даному випадку — ідол), як і зворотнє, неможливо, оскільки такий хімічний склад срібла характерний для європейської ювелірної пластики того часу в цілому).

Загалом же версія про «знайденого ідола» бере свій початок у праці О. Ф. Шафонського, звідки була розтиражована в краєзнавчій та науковій літературі останніх двох століть (цим почасти і пояснюється невизначеність місця «знахідки»):

«Царскіе врата сребряныя кованныя, чеканной хорошей работы… 1701 года съ помощію писаря Генеральнаго Карпа Ивановича Мокріевича, сделанныя. Когда 1701 года подъ монастырскую колокольню рытъ фундаментъ, то найденъ въ земле сребный идолъ, который на сіи Царскія врата употребленъ»

Крім того, Шафонський також помилково вказує не на ту особу, говорячи про замовлення врат, мотивуючи це тим, що «бачив платівку з ініціалами „К. М.“ (Карпо Мокрієвич)», проте це не підтверджується жодним іншим джерелом.

У 1857 році храм зазнав реконструкції, в ході якої розібрали апсиди XVII ст. і встановили нові. А у 1889 році храм був перефарбований.

На початку ХХ ст. храм знову потребував реставрації. 14 червня 1919 року приходська рада Спаського собору звернулася до комітету з охорони пам'яток старовини та мистецтва з проектом реставрації храмів на території чернігівського дітинця, але проект було відхилено.

З 1923 року майном храму зацікавилась комісія по ліквідації монастирів. Але на захист пам'ятки стали науковці, особливо наприкінці 20-х років ХХ століття, коли був створений Державний історико-культурний заповідник. Собор активно досліджували місцеві історики С. Баран-Бутович, М. Вайнштейн, В. Дроздов, І. В. Моргілевський.

Після довготривалих перевірок, у квітні 1930 року було вилучено 14 дзвонів. Собор закрили.

Під час Другої світової війни у серпні 1941 собор постраждав від авіабомби. Первісні склепіння та апсиди храму не збереглися. Капітальну реконструкцію собору з метою повернення йому форм домонгольської доби виконано у 1952-58 рр. за проектом М. В. Холостенка.

Сьогодення

Археологічні дослідження поблизу стін виявили підмурки галерей. За відсутністю даних про їх форми галереї при реставрації не відновлювались, проте були розмічені трасуванням. Нині храм Бориса і Гліба перетворений на музей Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Крім того, собор став також Будинком хорової спадщини, де проходять концерти духовної музики.

  • image
    Борисоглібський собор до реставрації.
  • image
  • image
  • image
    Борисоглібський собор взимку
image
Спаський і Борисоглібський собори та будинок колегіуму

Царські врата Івана Мазепи

image
«Мазепинські» врата в музейній експозиції
image
Герб Гетьмана був прикритий накладкою, що врятувало його від знищення московитами

Значний внесок в оздоблення храму зробив гетьман Іван Мазепа. Саме на його замовлення у німецькому місті Аугсбург майстер Філіп Якоб IV Дрентветт зробив срібні царські врата. На них, на стулці врат унизу — герб гетьмана, праворуч прикріплена платівка, де вирізьблено дату — 1702 р. Між чотирма традиційними для царських врат фігурами євангелістів розміщені зображення з сюжетами «Благовіщення» в медальйонах та композиція «Мойсеєвого дерева», що підіймається від основи врат вгору по стулці, завершуючись фігурою Ісуса Христа в ореолі позолочених променів.

Вперше на клейма, які могли б свідчити про авторство та місце виготовлення царських врат (літери «PID» та символ «der Pinienzapfen» — стилізоване зображення шишки з короною внизу) звернув увагу А. А. Карнабіда у 1985 році. Його відкриття дало змогу науковцю Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» О. Травкіній у її наукових розвідках довести, що вказані зображення справді є клеймом майстра-ювеліра з дому Дрентветтів та зображенням герба Аугсбурга відповідно.

Витвір став шедевром на теренах України. Загальна висота врат — 3,45 м. Як унікальний витвір мистецтва доби бароко були показані на виставках в Національному музеї історії України в Києві (2008—2009) та в Українському музеї в Нью-Йорку, США.

Див. також

Примітки

  1. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник // за ред. А. В. Кудрицького.- К.:УРЕ, 1990.- С. 87-88
  2. Леп'явко Сергій. Декілька слів про Чернігів. — К.: ТОВ"Видавництво «Кліо»", 2016. — С. 13-14
  3. Черниговская старина по преданиямъ и легендамъ (очеркъ П. І. Иловайского).- Типографія Губернскаго Правленія.- Черниговъ, 1898
  4. Очеркъ города Чернигова и его области въ древнее и новое время.- Университетская типографія.- Кіевъ, 1846
  5. Травкина О. Шедевр пластического искусства эпохи гетмана Ивана Мазепы
  6. Шафонский А. Ф. Черниговскаго намесничества топографическое описаніе съ краткимъ георгафическімъ и историческімъ описаніемъ Малой Россіи, изъ частей коей оное намесничество составлено. — Киевъ, 1851
  7. Г.Логвин Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. — М.:Искусство, 1980. — 288 с.
  8. Адруг А. К. Архітектура  Чернігова  другої  половини  XVII  –  початку XVIII століть. — Чернігів: Чернігівський ЦНТЕІ,  2008 р. — 224 с.
  9. Рига Д.Чернігівський Борисоглібський собор у 20-30-ті роки XX століття // Сіверянський літопис. — 2016. — № 6. — С. 60-67

Джерела

  • Зерцало от писанія Божественнаго. — Чернігів, 1705. — Арк. 5 (зв).
  • Холостенко Н. В. Исследования Борисоглебского собора в Чернигове // Советская археология. — 1967. — № 2. — С. 188—211.
  • Мазепине золото, гетьманська булава й козацькі прапори в Нью-Йорку [ 20 червня 2010 у Wayback Machine.]
  • Раппопорт П. А. Зодчество Древней Руси. [ 23 червня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор Бориса й Гліба (Чернігів)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sobo r Bori sa j Gli ba Chernigiv abo Borisogli bskij sobo r u Chernigovi vidoma pam yatka arhitekturi mista Chernigova domongolskoyi dobi Za planuvannyam triapsidnij trinavnij shestistovpnij odnokupolnij hram Rozmiri 15 5 23 40 m skasovanij Sobor Borisa j Gliba Borisoglibskij sobor Borisoglibskij sobor Chernigiv Ukrayina 2015 Borisoglibskij sobor Chernigiv Ukrayina 2015 51 29 21 pn sh 31 18 25 sh d 51 48916666669477848 pn sh 31 30694444447177816 sh d 51 48916666669477848 31 30694444447177816 Koordinati 51 29 21 pn sh 31 18 25 sh d 51 48916666669477848 pn sh 31 30694444447177816 sh d 51 48916666669477848 31 30694444447177816Krayina UkrayinaMistoChernigivKonfesiyapravoslavnijTippravoslavnij hramTip budivlihramVisota25 mStildavnoruskij z elementami romanskogoZasnovnikDavid SvyatoslavichPochatok budivnictvapoch XII st Pobudovanojmovirno 1123 rekonstrukciya za proektom M V Holostenka u 1952 1958 rr Status Pam yatka arhitekturi poch XII st StanhoroshijSobor Borisa j GlibaSobor Borisa j Gliba Ukrayina Mediafajli u VikishovishiIstoriyaZvedennya U 1115 roci knyaz chernigivskij David Svyatoslavich brav uchast u perenesenni moshej svyatih Borisa ta Gliba u hram zbudovanij jogo batkom u misti Vishgorodi Moshi perenosili zi staroyi derev yanoyi cerkvi u shojno pobudovanu kam yanu U 1120 roci David vtrachaye svogo sina Rostislava i na zgadku pro nogo rozpochinaye budivnictvo soboru na chest pershih ruskih svyatih Borisa ta Gliba u misti Chernigovi Takozh knyaz nakazav sporuditi usipalnicyu dlya sebe de u 1123 roci buv pohovanij Restavraciyi ta perebudovi U 1239 roci pislya napadu ordinciv na choli z Batiyem na Chernigiv sobor buv zrujnovanij Vidnovlenij buv mitropolitom Maksimom U XV st zgaduyetsya yak monastirskij hram Pid chas zahoplennya polskoyu shlyahtoyu Chernigova u 1611 roci hram zgoriv U 1627 28 rr peredanij u vlasnist dominikanciv buv nimi vidbudovanij yak katolickij kostel Katolicki chenci dobuduvali dzvinicyu ta sporudili inshi budivli monastirya Pid chas Hmelnichchini dominikani pokinuli monastir Hram bulo rekonstrujovano arhiyepiskopom chernigivskim Lazarem Baranovichem u 1659 roci i viznacheno yak kafedralnij a monastir staye rezidenciyeyu chernigivskih yepiskopiv U 1702 03 rr arhiyepiskop Ivan Maksimovich sporudzhuye kam yanu dzvinicyu Pri ritti kotlovanu pid dzvinicyu bulo znajdeno sribnogo idola isnuyut takozh versiyi sho znahidka bula zroblena pri ritti kotlovanu pid dzvinicyu Chernigivskogo kolegiumu abo pri ritti kotlovanu pid dzvinicyu Spaso Preobrazhenskogo soboru ye navit pripushennya pro dvoh znajdenih idoliv iz materialu yakogo za spriyannya Ivana Mazepi bulo vigotovleno carski vrata hocha za rezultatami himichnogo analizu vstanovleno sho osnovni chastini vrat spravdi vigotovleni z legovanogo sribla 875 probi dovesti sho materialom dlya virobu posluzhiv cilnij shmatok sribla v danomu vipadku idol yak i zvorotnye nemozhlivo oskilki takij himichnij sklad sribla harakternij dlya yevropejskoyi yuvelirnoyi plastiki togo chasu v cilomu Zagalom zhe versiya pro znajdenogo idola bere svij pochatok u praci O F Shafonskogo zvidki bula roztirazhovana v krayeznavchij ta naukovij literaturi ostannih dvoh stolit cim pochasti i poyasnyuyetsya neviznachenist miscya znahidki Carskie vrata srebryanyya kovannyya chekannoj horoshej raboty 1701 goda s pomoshiyu pisarya Generalnago Karpa Ivanovicha Mokrievicha sdelannyya Kogda 1701 goda pod monastyrskuyu kolokolnyu ryt fundament to najden v zemle srebnyj idol kotoryj na sii Carskiya vrata upotreblen Krim togo Shafonskij takozh pomilkovo vkazuye ne na tu osobu govoryachi pro zamovlennya vrat motivuyuchi ce tim sho bachiv plativku z inicialami K M Karpo Mokriyevich prote ce ne pidtverdzhuyetsya zhodnim inshim dzherelom U 1857 roci hram zaznav rekonstrukciyi v hodi yakoyi rozibrali apsidi XVII st i vstanovili novi A u 1889 roci hram buv perefarbovanij Na pochatku HH st hram znovu potrebuvav restavraciyi 14 chervnya 1919 roku prihodska rada Spaskogo soboru zvernulasya do komitetu z ohoroni pam yatok starovini ta mistectva z proektom restavraciyi hramiv na teritoriyi chernigivskogo ditincya ale proekt bulo vidhileno Z 1923 roku majnom hramu zacikavilas komisiya po likvidaciyi monastiriv Ale na zahist pam yatki stali naukovci osoblivo naprikinci 20 h rokiv HH stolittya koli buv stvorenij Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Sobor aktivno doslidzhuvali miscevi istoriki S Baran Butovich M Vajnshtejn V Drozdov I V Morgilevskij Pislya dovgotrivalih perevirok u kvitni 1930 roku bulo vilucheno 14 dzvoniv Sobor zakrili Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u serpni 1941 sobor postrazhdav vid aviabombi Pervisni sklepinnya ta apsidi hramu ne zbereglisya Kapitalnu rekonstrukciyu soboru z metoyu povernennya jomu form domongolskoyi dobi vikonano u 1952 58 rr za proektom M V Holostenka Sogodennya Arheologichni doslidzhennya poblizu stin viyavili pidmurki galerej Za vidsutnistyu danih pro yih formi galereyi pri restavraciyi ne vidnovlyuvalis prote buli rozmicheni trasuvannyam Nini hram Borisa i Gliba peretvorenij na muzej Nacionalnogo arhitekturno istorichnogo zapovidnika Chernigiv starodavnij Krim togo sobor stav takozh Budinkom horovoyi spadshini de prohodyat koncerti duhovnoyi muziki Borisoglibskij sobor do restavraciyi Borisoglibskij sobor vzimku Spaskij i Borisoglibskij sobori ta budinok kolegiumuCarski vrata Ivana Mazepi Mazepinski vrata v muzejnij ekspoziciyiGerb Getmana buv prikritij nakladkoyu sho vryatuvalo jogo vid znishennya moskovitami Znachnij vnesok v ozdoblennya hramu zrobiv getman Ivan Mazepa Same na jogo zamovlennya u nimeckomu misti Augsburg majster Filip Yakob IV Drentvett zrobiv sribni carski vrata Na nih na stulci vrat unizu gerb getmana pravoruch prikriplena plativka de virizbleno datu 1702 r Mizh chotirma tradicijnimi dlya carskih vrat figurami yevangelistiv rozmisheni zobrazhennya z syuzhetami Blagovishennya v medaljonah ta kompoziciya Mojseyevogo dereva sho pidijmayetsya vid osnovi vrat vgoru po stulci zavershuyuchis figuroyu Isusa Hrista v oreoli pozolochenih promeniv Vpershe na klejma yaki mogli b svidchiti pro avtorstvo ta misce vigotovlennya carskih vrat literi PID ta simvol der Pinienzapfen stilizovane zobrazhennya shishki z koronoyu vnizu zvernuv uvagu A A Karnabida u 1985 roci Jogo vidkrittya dalo zmogu naukovcyu Nacionalnogo arhitekturno istorichnogo zapovidnika Chernigiv starodavnij O Travkinij u yiyi naukovih rozvidkah dovesti sho vkazani zobrazhennya spravdi ye klejmom majstra yuvelira z domu Drentvettiv ta zobrazhennyam gerba Augsburga vidpovidno Vitvir stav shedevrom na terenah Ukrayini Zagalna visota vrat 3 45 m Yak unikalnij vitvir mistectva dobi baroko buli pokazani na vistavkah v Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini v Kiyevi 2008 2009 ta v Ukrayinskomu muzeyi v Nyu Jorku SShA Div takozhSpisok davnoruskih arhitekturnih sporud domongolskogo periodu Hrami ChernigovaPrimitkiChernigivshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K URE 1990 S 87 88 Lep yavko Sergij Dekilka sliv pro Chernigiv K TOV Vidavnictvo Klio 2016 S 13 14 Chernigovskaya starina po predaniyam i legendam ocherk P I Ilovajskogo Tipografiya Gubernskago Pravleniya Chernigov 1898 Ocherk goroda Chernigova i ego oblasti v drevnee i novoe vremya Universitetskaya tipografiya Kiev 1846 Travkina O Shedevr plasticheskogo iskusstva epohi getmana Ivana Mazepy Shafonskij A F Chernigovskago namesnichestva topograficheskoe opisanie s kratkim georgaficheskim i istoricheskim opisaniem Maloj Rossii iz chastej koej onoe namesnichestvo sostavleno Kiev 1851 G Logvin Chernigov Novgorod Severskij Gluhov Putivl M Iskusstvo 1980 288 s Adrug A K Arhitektura Chernigova drugoyi polovini XVII pochatku XVIII stolit Chernigiv Chernigivskij CNTEI 2008 r 224 s Riga D Chernigivskij Borisoglibskij sobor u 20 30 ti roki XX stolittya Siveryanskij litopis 2016 6 S 60 67DzherelaZercalo ot pisaniya Bozhestvennago Chernigiv 1705 Ark 5 zv Holostenko N V Issledovaniya Borisoglebskogo sobora v Chernigove Sovetskaya arheologiya 1967 2 S 188 211 Mazepine zoloto getmanska bulava j kozacki prapori v Nyu Jorku 20 chervnya 2010 u Wayback Machine Rappoport P A Zodchestvo Drevnej Rusi 23 chervnya 2009 u Wayback Machine ros PosilannyaV P Kovalenko BORISOGLIBSKIJ SOBOR U ChERNIGOVI 8 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 346 ISBN 966 00 0734 5 Portal Arhitektura Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sobor Borisa j Gliba Chernigiv

Дата публікації:
Топ