Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вальх Борис Сергійович (27 листопада 1876 р., с. Новобахмутівка Донецької обл. — 12 квітня 1942 р., Бахмут) — український лікар, зоолог.
| Борис Сергійович Вальх | |
|---|---|
 | |
| Народився | 27 листопада 1876 с. Новобахмутівка |
| Помер | 12 квітня 1942 (65 років) Бахмут |
| Діяльність | зоолог |
| Alma mater | Харківський університет |
| Галузь | зоологія |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
| Науковий керівник | П.П. Сушкін |
| Відомий завдяки: | зоологічні дослідження, епідеміологія |
Біографія
родина, навчання
Б. С. Вальх народився 27 листопада 1876 р. у с. Введенське Бахмутської округи Харківської губернії (нині — с. Новобахмутівка Ясинуватського району Донецкой області) у сім'ї невеликого дворянина-домовласника.
Закінчив Павлоградську гімназію, у 1896 р. поступив до Харківського університету на медичний факультет, однак паралельно йому було дозволено навчатися на природничо-історичному відділенні фізико-математичного факультету. Саме у цей час тут викладали професор П. П. Сушкін (1868–1928) — пізніше академік, засновник радянської школи орнітологів, приват-доцент В. І. Талієв (1868−1928) — відомий ботанік та лідер руху за заповідну справу в Російській Імперії, що сприяло формуванню світогляду Б. С. Вальха та зробило з нього справжнього дослідника природи.
Бахмут, краєзнавчий музей
Протягом 1910–1912 р. Б. С. Вальх стажувався у Харкові. Згодом як медик був направлений у Бахмут, пізніше Маріупіль. Працював у Швеції та Бухарі. У 1921 р. він повертається у Бахмут, де створює краєзнавчий музей і стає першим його директором (1923–1925).
У період з 1920 до 1923 року проводилися губернські, повітові конференції з представниками всіх управлінських повітових наросвітніх, політосвітніх установ та музейних закладів губернії. Вони мали, головним чином, звітний та організаційний характер і висували на обговорення першочергові завдання роботи серед населення регіону. На першій губернській конференції політосвітніх органів Донбасу, що пройшла в м. Бахмуті в період з 11 до 15 січня 1922 року. За п’ять днів роботи конференції було заслухано широке коло доповідей, як-от: про політикоосвітню роботу в Донбасі; завдання та методи агітаційної та пропагандистської роботи; стан боротьби з неписьменністю; про роботу художнього сектору; про проведену роботу в Червоній армії; про роботу серед молоді та про стан музейно-виставково-екскурсійної справи.
Найбільш бурхливе обговорення викликала доповідь Б.С. Вальха про стан музейної, виставкової та екскурсійної справи, зокрема він зазначив, що Екскурсійно-виставково-музейна робота має в регіоні велике пропагандистське значення, завдячуючи своїй наочності, яка не потребує від відвідувачів музеїв, виставок та екскурсій ніякої додаткової підготовки. За визначенням Вальха, "...хороших музеев в настоящее время у нас немного; будучи наследием прошлого, они в большинстве случаев являются кунсткамерами. Нам нельзя организовывать музеи случайного характера – необходимо в каждом уездном центре иметь музей, объединяющий разные отрасли музейной работы и иллюстрирующий именно местный край и местную жизнь. В губернском центре [Бахмут] мы имеем меньше возможностей в этом отношении, чем на местах из-за тяжелых квартирных условий, отсутствия производственных возможностей и т.п.". До того ж у своїй доповіді він детально обґрунтував необхідність розширення музейної мережі губернії: слід при клубах створювати музейні осередки як основу майбутніх музеїв, залучати до розгортання музейної роботи кваліфікованих керівників.
У 1922 році у Бахмуті розгорнулася робота зі створення місцевого краєзнавчого музею як окремого закладу культури. А всі справи з його організації лягли на Б.С. Вальха. В основу експозиції музею лягли, крім інших, також особисті експонати лікаря. Артемівський окружний музей імені товариша Артема почав діяти в грудні 1923 року з нагоди відкриття пам’ятника тов. Артему (Сергєєву). Його розмістили за адресою: м. Артемівськ, вул. ім. Артема, будинок 25 [8]. Музей знаходився в безпосередньому віданні окрполітосвіти та утримувався державним коштом з бюджету [9, арк. 220]. Штатний розпис налічував три одиниці – завідувач, сторож та прибиральниця. Очолив музей Б.С. Вальх.
Основою колекції музею були експонати, які належали створеному повітовим земством ще в 1909 році музею народної освіти. Джерелами поповнення фондів також були експонати, які передавалися як установами, так і приватними особами. Музей структурно поділявся на відділи – загальний і краєзнавчий, бібліотеку та лабораторію. Експозиція теж ділилася на два відділи – сільськогосподарський та боротьби зі шкідниками і наочних посібників шкільного характеру. На момент відкриття фонди музею налічували 2795 експонатів, з краєзнавства – 486, гірничої справи – 131, наочних приладів – 1741, усього іншого – 437. Музей мав 53 колекції, 1633 таблиці та картограми 120 моделей. Але в листі директора музею до Всеукраїнського археологічного комітету зазначалося, що експонатів з археології, етнографії та мистецтва у фондах музею не було [10]. Б.С. Вальх особисто передав 133 експонати із власної приватної колекції до фондів свого музею. За рік вдалося долучити до музейного зібрання ще додатково 330 експонатів.
робота в галузі захисту рослин та епідеміології
У подальшому до 1937 р. Б. С. Вальх працював на Артемівській станції захисту рослин в медичній клініці. Рятуючись від сталінських репресій, у 1937 р. разом з сім'єю переїжджає у Туркменістан, де очолює Іолотанську тропічну станцію, де бореться з малярією. Назад повернувся в 1941 р., перед самою війною. Працював головним лікарем.
Помер 12 квітня 1942 р. у Артемівську (Бахмуті). Похований на території лікарні, в якій працював, місце поховання невідоме.
Наукова та природоохоронна діяльність
Основні наукові інтереси: орнітологія, ентомологія, теріологія, таксидермія.
Б. С. Вальхом був відкритий новий вид курганцевої миші Mus sergii Valch (1928). Ним вперше були проведені дослідження орнітофауни колишньої Катеринославської губернії. У ході досліджень була зібрана велика зоологічна колекція (чучела дрібних ссавців, птахів, препарати змій, жаб, колекція ентомофауни), яка була пізніше передана Азербайджанській академії наук. Чучела птахів були передані до Артемівського краєзнавчого музею.
Брав участь у природоохоронній діяльності — за його участі у 1927 р. стали заповідними Білосарайська коса та Кам'яні Могили у Донецькій області.
Наукові публікації
- Вальх Б. С. Материалы для орнитологии Екатеринославской губернии // Тр. О-ва естествоиспытат. прир. Харьковск. ун-та. — Харьков, 1900. — Т. 34. — 90 с.
- Вальх Б. Материалы для орнитологии Екатеринославской губернии. Перечень птиц, найденных в губернии с 1892 по 1910 гг. // Орнитолог. вестник. — 1911. — № 3—4. — С. 242—271.
- Вальх Б. С. Къ вопросу объ ожидаемомъ нашествіи мышей и мерахъ къ их уничтоженію (съ определительной таблицей) // Бюл. о вредит. сельск. хоз-ва и мерах борьбы с ними. — Харьков, 1914. — N 2. — С. 33—44.
- Вальх Б. С. О новом виде мыши (Mus sergii sp. nova) // Тр. Харк. тов-ва досл. прир. — 1927. — 50, вип. 2. — С. 49—50.
- Вальх Б. С. Выхухоль в Сребрянском лесном массиве Артемовского округа // Український мисливець та рибалка. — Харків, 1928. — № 4. — С. 19—21.
- Вальх Б. С. К вопросу о значении большого баклана в рыбном хозяйстве Азовского моря // Український мисливець та рибалка. — 1930. — № 11−12. С. 29—42.
- Вальх Б. С. Фавна птахів Харківського «університетського саду» раніше і тепер // Вісник природознавства. — 1931. — № 1—2. — С. 46—49.
Пам'ять
У 2007 р., з нагоди 130-річного ювілею від дня народження Б. С. Вальха, у м. Дніпропетровськ були проведені Перші Вальхівські читання — робоча зустріч орнітологів степового Подніпров'я та була випущена збірка статей «Птахи степового Придніпров'я: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали Перших Вальхівських читань».
Див. також
Посилання
- Вальх Борис Сергеевич // Орнитологи Украины. Библиографический справочник / Авторы-составители: Т. А. Атемасова, И. А. Кривицкий. — Харьков, 1999. — Вып. 1. — С. 51−52.
- Загороднюк І. Лабораторії Корсак)
- Шакула О. А., Сіренко В. О. До ювілею зоолога та лікаря-епідеміолога Бориса Сергійовича Вальха // Птахи степового Придніпров'я: минуле, сучасне, майбутнє: Матеріали Перших Вальхівських читань. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 4—7.
- Принь М. О. Становлення музейної справи та памяткоохоронної роботи в Бахмутському повіті, районі, окрузі в 1920-х – на початку 1930-х років / М. О. Принь // Праці Центру пам’яткознавства. – Київ, 2012. – Вип. 22. – C. 175–185.
- Загороднюк, І., В. Пархоменко. Борис Вальх та розвиток зоології й музеології на сході України [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.]. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Біологія», Vol 31, no 31, Feb. 2019, pp 72-98.
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2013. Процитовано 5 лютого 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valh Boris Sergijovich 27 listopada 1876 r s Novobahmutivka Doneckoyi obl 12 kvitnya 1942 r Bahmut ukrayinskij likar zoolog Boris Sergijovich ValhBoris Valh 1927 rik Boris Valh 1927 rik Narodivsya27 listopada 1876 1876 11 27 s NovobahmutivkaPomer12 kvitnya 1942 1942 04 12 65 rokiv BahmutDiyalnistzoologAlma materHarkivskij universitetGaluzzoologiyaZakladHNU im V N KarazinaNaukovij kerivnikP P SushkinVidomij zavdyaki zoologichni doslidzhennya epidemiologiyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Valh Biografiyarodina navchannya B S Valh narodivsya 27 listopada 1876 r u s Vvedenske Bahmutskoyi okrugi Harkivskoyi guberniyi nini s Novobahmutivka Yasinuvatskogo rajonu Doneckoj oblasti u sim yi nevelikogo dvoryanina domovlasnika Zakinchiv Pavlogradsku gimnaziyu u 1896 r postupiv do Harkivskogo universitetu na medichnij fakultet odnak paralelno jomu bulo dozvoleno navchatisya na prirodnicho istorichnomu viddilenni fiziko matematichnogo fakultetu Same u cej chas tut vikladali profesor P P Sushkin 1868 1928 piznishe akademik zasnovnik radyanskoyi shkoli ornitologiv privat docent V I Taliyev 1868 1928 vidomij botanik ta lider ruhu za zapovidnu spravu v Rosijskij Imperiyi sho spriyalo formuvannyu svitoglyadu B S Valha ta zrobilo z nogo spravzhnogo doslidnika prirodi Bahmut krayeznavchij muzej Boris Valh v Turkestani 1917 Protyagom 1910 1912 r B S Valh stazhuvavsya u Harkovi Zgodom yak medik buv napravlenij u Bahmut piznishe Mariupil Pracyuvav u Shveciyi ta Buhari U 1921 r vin povertayetsya u Bahmut de stvoryuye krayeznavchij muzej i staye pershim jogo direktorom 1923 1925 U period z 1920 do 1923 roku provodilisya gubernski povitovi konferenciyi z predstavnikami vsih upravlinskih povitovih narosvitnih politosvitnih ustanov ta muzejnih zakladiv guberniyi Voni mali golovnim chinom zvitnij ta organizacijnij harakter i visuvali na obgovorennya pershochergovi zavdannya roboti sered naselennya regionu Na pershij gubernskij konferenciyi politosvitnih organiv Donbasu sho projshla v m Bahmuti v period z 11 do 15 sichnya 1922 roku Za p yat dniv roboti konferenciyi bulo zasluhano shiroke kolo dopovidej yak ot pro politikoosvitnyu robotu v Donbasi zavdannya ta metodi agitacijnoyi ta propagandistskoyi roboti stan borotbi z nepismennistyu pro robotu hudozhnogo sektoru pro provedenu robotu v Chervonij armiyi pro robotu sered molodi ta pro stan muzejno vistavkovo ekskursijnoyi spravi Najbilsh burhlive obgovorennya viklikala dopovid B S Valha pro stan muzejnoyi vistavkovoyi ta ekskursijnoyi spravi zokrema vin zaznachiv sho Ekskursijno vistavkovo muzejna robota maye v regioni velike propagandistske znachennya zavdyachuyuchi svoyij naochnosti yaka ne potrebuye vid vidviduvachiv muzeyiv vistavok ta ekskursij niyakoyi dodatkovoyi pidgotovki Za viznachennyam Valha horoshih muzeev v nastoyashee vremya u nas nemnogo buduchi naslediem proshlogo oni v bolshinstve sluchaev yavlyayutsya kunstkamerami Nam nelzya organizovyvat muzei sluchajnogo haraktera neobhodimo v kazhdom uezdnom centre imet muzej obedinyayushij raznye otrasli muzejnoj raboty i illyustriruyushij imenno mestnyj kraj i mestnuyu zhizn V gubernskom centre Bahmut my imeem menshe vozmozhnostej v etom otnoshenii chem na mestah iz za tyazhelyh kvartirnyh uslovij otsutstviya proizvodstvennyh vozmozhnostej i t p Do togo zh u svoyij dopovidi vin detalno obgruntuvav neobhidnist rozshirennya muzejnoyi merezhi guberniyi slid pri klubah stvoryuvati muzejni oseredki yak osnovu majbutnih muzeyiv zaluchati do rozgortannya muzejnoyi roboti kvalifikovanih kerivnikiv U 1922 roci u Bahmuti rozgornulasya robota zi stvorennya miscevogo krayeznavchogo muzeyu yak okremogo zakladu kulturi A vsi spravi z jogo organizaciyi lyagli na B S Valha V osnovu ekspoziciyi muzeyu lyagli krim inshih takozh osobisti eksponati likarya Artemivskij okruzhnij muzej imeni tovarisha Artema pochav diyati v grudni 1923 roku z nagodi vidkrittya pam yatnika tov Artemu Sergyeyevu Jogo rozmistili za adresoyu m Artemivsk vul im Artema budinok 25 8 Muzej znahodivsya v bezposerednomu vidanni okrpolitosviti ta utrimuvavsya derzhavnim koshtom z byudzhetu 9 ark 220 Shtatnij rozpis nalichuvav tri odinici zaviduvach storozh ta pribiralnicya Ocholiv muzej B S Valh Osnovoyu kolekciyi muzeyu buli eksponati yaki nalezhali stvorenomu povitovim zemstvom she v 1909 roci muzeyu narodnoyi osviti Dzherelami popovnennya fondiv takozh buli eksponati yaki peredavalisya yak ustanovami tak i privatnimi osobami Muzej strukturno podilyavsya na viddili zagalnij i krayeznavchij biblioteku ta laboratoriyu Ekspoziciya tezh dililasya na dva viddili silskogospodarskij ta borotbi zi shkidnikami i naochnih posibnikiv shkilnogo harakteru Na moment vidkrittya fondi muzeyu nalichuvali 2795 eksponativ z krayeznavstva 486 girnichoyi spravi 131 naochnih priladiv 1741 usogo inshogo 437 Muzej mav 53 kolekciyi 1633 tablici ta kartogrami 120 modelej Ale v listi direktora muzeyu do Vseukrayinskogo arheologichnogo komitetu zaznachalosya sho eksponativ z arheologiyi etnografiyi ta mistectva u fondah muzeyu ne bulo 10 B S Valh osobisto peredav 133 eksponati iz vlasnoyi privatnoyi kolekciyi do fondiv svogo muzeyu Za rik vdalosya doluchiti do muzejnogo zibrannya she dodatkovo 330 eksponativ robota v galuzi zahistu roslin ta epidemiologiyi U podalshomu do 1937 r B S Valh pracyuvav na Artemivskij stanciyi zahistu roslin v medichnij klinici Ryatuyuchis vid stalinskih represij u 1937 r razom z sim yeyu pereyizhdzhaye u Turkmenistan de ocholyuye Iolotansku tropichnu stanciyu de boretsya z malyariyeyu Nazad povernuvsya v 1941 r pered samoyu vijnoyu Pracyuvav golovnim likarem Pomer 12 kvitnya 1942 r u Artemivsku Bahmuti Pohovanij na teritoriyi likarni v yakij pracyuvav misce pohovannya nevidome Naukova ta prirodoohoronna diyalnistOsnovni naukovi interesi ornitologiya entomologiya teriologiya taksidermiya B S Valhom buv vidkritij novij vid kurgancevoyi mishi Mus sergii Valch 1928 Nim vpershe buli provedeni doslidzhennya ornitofauni kolishnoyi Katerinoslavskoyi guberniyi U hodi doslidzhen bula zibrana velika zoologichna kolekciya chuchela dribnih ssavciv ptahiv preparati zmij zhab kolekciya entomofauni yaka bula piznishe peredana Azerbajdzhanskij akademiyi nauk Chuchela ptahiv buli peredani do Artemivskogo krayeznavchogo muzeyu Brav uchast u prirodoohoronnij diyalnosti za jogo uchasti u 1927 r stali zapovidnimi Bilosarajska kosa ta Kam yani Mogili u Doneckij oblasti Naukovi publikaciyiValh B S Materialy dlya ornitologii Ekaterinoslavskoj gubernii Tr O va estestvoispytat prir Harkovsk un ta Harkov 1900 T 34 90 s Valh B Materialy dlya ornitologii Ekaterinoslavskoj gubernii Perechen ptic najdennyh v gubernii s 1892 po 1910 gg Ornitolog vestnik 1911 3 4 S 242 271 Valh B S K voprosu ob ozhidaemom nashestvii myshej i merah k ih unichtozheniyu s opredelitelnoj tablicej Byul o vredit selsk hoz va i merah borby s nimi Harkov 1914 N 2 S 33 44 Valh B S O novom vide myshi Mus sergii sp nova Tr Hark tov va dosl prir 1927 50 vip 2 S 49 50 Valh B S Vyhuhol v Srebryanskom lesnom massive Artemovskogo okruga Ukrayinskij mislivec ta ribalka Harkiv 1928 4 S 19 21 Valh B S K voprosu o znachenii bolshogo baklana v rybnom hozyajstve Azovskogo morya Ukrayinskij mislivec ta ribalka 1930 11 12 S 29 42 Valh B S Favna ptahiv Harkivskogo universitetskogo sadu ranishe i teper Visnik prirodoznavstva 1931 1 2 S 46 49 Pam yatU 2007 r z nagodi 130 richnogo yuvileyu vid dnya narodzhennya B S Valha u m Dnipropetrovsk buli provedeni Pershi Valhivski chitannya robocha zustrich ornitologiv stepovogo Podniprov ya ta bula vipushena zbirka statej Ptahi stepovogo Pridniprov ya minule suchasne majbutnye Materiali Pershih Valhivskih chitan Div takozhDoslidniki prirodi shodu UkrayiniPosilannyaValh Boris Sergeevich Ornitologi Ukrainy Bibliograficheskij spravochnik Avtory sostaviteli T A Atemasova I A Krivickij Harkov 1999 Vyp 1 S 51 52 Zagorodnyuk I Laboratoriyi Korsak Shakula O A Sirenko V O Do yuvileyu zoologa ta likarya epidemiologa Borisa Sergijovicha Valha Ptahi stepovogo Pridniprov ya minule suchasne majbutnye Materiali Pershih Valhivskih chitan Dnipropetrovsk 2007 S 4 7 Prin M O Stanovlennya muzejnoyi spravi ta pamyatkoohoronnoyi roboti v Bahmutskomu poviti rajoni okruzi v 1920 h na pochatku 1930 h rokiv M O Prin Praci Centru pam yatkoznavstva Kiyiv 2012 Vip 22 C 175 185 Zagorodnyuk I V Parhomenko Boris Valh ta rozvitok zoologiyi j muzeologiyi na shodi Ukrayini 9 bereznya 2022 u Wayback Machine Visnik Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina Seriya Biologiya Vol 31 no 31 Feb 2019 pp 72 98 Primitki Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2013 Procitovano 5 lyutogo 2013