У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Корсак значення Лабораторія Корсак повна назва Лабораторія екології

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корсак (значення).

Лабораторія «Корсак» (повна назва — Лабораторія екології тварин та біогеографії) — науковий центр, що займається питаннями дослідження поширення, екології, історичних змін та питань охорони фауни сходу України.

Лабораторія «Корсак»
Лабораторія екології тварин
та біогеографії

Емблема лабораторії
вул. Оборонна 2, копр. 2, Луганськ, 91011
Галузь	екологія тварин, біогеографія
Країна	Україна
Підпорядкування	Луганський національний університет
Дата відкриття	2006
Керівник	Ігор Загороднюк
Сайт:	corsac.luguniv.edu.ua

Загальна довідка

Лабораторія «Корсак» є підрозділом Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Лабораторія створена 28 вересня 2006 року при Факультеті природничих наук ЛНУ і об'єднує науковців, викладачів і аспірантів кафедр садово-паркового господарства та екології, біології, Зоологічного музею ЛНУ та біостанції Ново-Іллєнко.

Асоційованими членами лабораторії є науковці Луганського природного заповідника НАН України, Національного науково-природничого музею НАН України, Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, а також низки інших установ і організацій (Луганська обласна СЕС, Державне управління екології в Луганській області та ін.).

Дослідження раритетної фауни

Сліпачок степовий (*Ellobius talpinus*) — рідкісний вид степових звірів, один з об'єктів дослідження Лабораторії (фото Михайла Колеснікова)

Значне місце в діяльності лабораторії посідає тема вивчення раритетної фауни. Протягом 2007–2010 років Лабораторія виконувала науково-дослідний проект «Раритетна фауна сходу України». На основі розробок Лабораторії 2007 року впорядковано перший регіональний червоний список сходу України: «Список видів хребетних тварин, що підлягають особливій охороні на території Луганської області», поновлений 2010 року.

Протягом 2013 року силами Лабораторії спільно з ГО «Екоклуб Луганщини» виконувався проект «Поширення обізнаності населення щодо захисту раритетних видів тварин та їх моніторинг в Луганській області». За його підсумками підготовлено декілька відеоматеріалів, випущено буклети та спеціальні випуски газети «Екодень». Головним підсумком стала підготовка і видання монографії «Раритетна фауна Луганщини: хребетні першочергової уваги» (2014 рік).

Поточні дослідження

[[Файл:East-mam-fig40-hotspot.jpg|міні|праворуч|Місця концентрації рідкісних видів тварин (на прикладі ссавців з Червоної книги України) Основною тематикою досліджень лабораторії є моніторинг складу фауни, особливостей поширення і оцінок стану популяцій раритетних видів, аналіз динаміки складу адвентивної частини фауни.

Два члени лабораторії є аспірантами ННПМ НАН України за тематикою актуальних досліджень фауни регіону:

тема «Трофічні звʼязки сов та дрібних ссавців в умовах Південного Сходу України»
тема «Поширення і морфологічна мінливість сліпаків (Spalacidae) лівобережної України та їх взаємини з близькими видами ссавців-землериїв».

Лабораторія веде дослідження за кількома постійно діючими напрямками (всі у співпраці з Державним управлінням екології в Луганській області, Луганським заповідником та Східноукраїнським університетом):

«Регіональна екомережа Луганської області»
«Раритетна фауна сходу України»
«Адвентивні види тварин сходу України»

Серед останніх розробок лабораторії — Програма моніторингу рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин на території Луганщини. Програма запропонована як типова для інших областей України.

Лабораторія веде упродовж багатьох років регулярні стаціонарні дослідження фауни на біостанції Ново-Ільєнко, яка розташована безпосередньо біля території заказника «Деркульський» та недалеко від заказника «Шарів Кут». Зокрема, звідси описано новий для науки вид ссавців Eptesicus lobatus Zag., 2009.

Персоналії

[[Файл:Vulpes corsac Halle Zoo 10.2012.jpg|міні|праворуч|170пкс|Корсак — лис степовий (Vulpes corsac)]] У передісторії лабораторії значну роль в розвитку досліджень екології тварин відіграли співробітники університету і дослідники фауни сходу України Валерій Денщик, та Олександр Кондратенко. Олександр Кондратенко як учень, колега і послідовник двох перших названих науковців започаткував 2003 року при природничо-географічному факультеті ЛНУ . 2006 року, після закінчення навчання в магістратурі ядра клубу, екоклуб «Корсак» було реорганізовано в лабораторію, за якою залишено назву «Корсак». Ця назва є зоонімом, що позначає один з найрідкісніших видів ссавців фауни України — лиса степового, або корсака (Vulpes corsac).

Лабораторією на громадських засадах керує доцент кафедри екології ЛНУ, зоолог, старший науковий співробітник Ігор Загороднюк. Серед найактивніших дослідників лабораторії — Михайло Колесніков (дослідження хижих ссавців), Марина Коробченко (дослідження ссавців-землериїв), Сергій Литвиненко (дослідження біляводних птахів), Галина Євтушенко (дослідження адвентивних видів), Сергій Заїка (дослідження екології сов і об'єктів їх живлення).

Інтернет-ресурси лабораторії та конференції

Діяальність лабораторії відображена у матеріалах, розміщених на двох спеціалізованих вебресурсах:

сайті «» (8 розділів, у тому числі еколабораторія, екоклуб Corsac, проекти, презентації, наші конференції, публікації, персоналії, фотогалерея);
форумі «Форум CORSAC: зоологія, екологія і охорона природи Донбасу [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]» (12 розділів, у тому числі екологічна і зоологічна освіта, червона книга і раритетна фауна, цікаві знахідки і явища у природі, полювання, мисливство, риболовля, заповідний фонд Донбасу).

Конференції

Лабораторією (до її утворення — однойменним екоклубом) організовано кілька наукових конференцій, у тому числі з широким залученням колег з інших регіонів України:

XII Теріологічна школа-семінар (2005 рік);

Птахи басейну Сіверського Дінця та їх охорона (XIII — 2005 року, XVII — 2010 року та XX — 2013 року);

«Динаміка біорізноманіття» (2012 рік, започатковано як цикл конференцій, пройшла 19-21.04.2012 р.);

«День Зоологічного музею» започатковано 2012 року як щорічну конференцію, що проходить щороку наприкінці листопада (організовано Першу 2012 року та Другу 2013 року);

«Динаміка біорізноманіття 2013» — конференція, що включає дві частини: студентську конференцію «Екосистеми сходу України» та наукову конференцію «Структура та динаміка зооценозів сходу України» (25-27.04.2013);

Окрім того, Лабораторія щороку бере участь у конференціях в циклі «Дні науки в ЛНУ» в секціях «біологія» та «екологія» (2007–2013);

Видання

Палітурка книги «Раритетна фауна Луганщини: хребетні першочергової уваги» (2014)

Серед видань, які підготовлені лабораторіїю або за участі співробітників лабораторії, важливо відзначити:

Теріофауна сходу України. Пам'яті Олександра Кондратенка [ 16 квітня 2019 у Wayback Machine.] / За ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2006. — 352 с. — (Праці Теріологічної Школи, Вип. 7).
Фауна в антропогенному ландшафті [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] / За ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2006. — 245 с. — (Праці Теріологічної Школи, Вип. 8).
Раритетна теріофауна та її охорона [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] / За ред. І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — 312 с. — (Праці Теріологічної Школи. Вип. 9).
Фауна України: охоронні категорії. Довідник [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] / За ред. О. Годлевської та Г. Фесенка. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.
Динаміка біорізноманіття 2012 : зб. наук. пр. [ 24 листопада 2017 у Wayback Machine.] / Держ. закл. «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка» / За ред. І. Загороднюка. — Луганськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. — 252 с. — .
Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна фауна Луганщини: хребетні першочергової уваги [ 1 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — Луганськ : Вид-во «ШИКО», 2014. — 220 с. .

Окремі важливі публікації

Кондратенко О., Загороднюк І. // Теріофауна сходу України. — Луганськ, 2006. — С. 167–173. — (Праці Теріологічної Школи, випуск 7).
Загороднюк І., Коробченко М. Поширення та динаміка епізоотій сказу в популяціях ссавців на Луганщині [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. — 2007. — Вип. 45. — С. 127–138.
Загороднюк І. В., Ємельянов І. Г. Криптичне різноманіття ссавців у Східній Європі як віддзеркалення багатоманітності проявів виду^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, Випуск 22, 2008: 166–178.
Загороднюк І. Раритетна фауна та критерії раритетності видів [ 3 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Раритетна теріофауна та її охорона. Луганськ, 2008 (Праці Теріологічної школи. Випуск 9. С. 7-20).
Загороднюк І., Коробченко М. Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів [ 28 липня 2019 у Wayback Machine.] // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107–156. — (Праці Теріологічної школи, випуск 9).
Загороднюк І. В. Індикатори біорізноманіття степових екосистем як критерій цінності природних ядер^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Екологічні аспекти Луганщини в контексті сталого розвитку (Щорічна збірка наукових праць). — Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2009. — С. 120–125.
Коробченко М., Загороднюк І. Таксономія та рівні диференціації сліпаків (Spalacidae) фауни України і суміжних країн^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, Випуск 26, 2009: 13-26.
Коробченко М. А., Загороднюк І. В., Ємельянов І. Г. Підземні гризуни як життєва форма ссавців [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] // Вісник Національного науково-природничого музею. — Київ, 2010. — Том 8. — С. 5-32.
Загороднюк І. В. Ссавці північного сходу України: зміни фауни та знань про її склад від огляду О. Черная (1853) до сьогодення. Повідомлення 1 [ 7 січня 2018 у Wayback Machine.] // Вісник Національного науково-природничого музею. — Київ, 2008–2009. — Вип. 6-7. — С. 172–213. Повідомлення 2 [ 7 січня 2018 у Wayback Machine.] // Вісник Національного науково-природничого музею. — Київ, 2010. — Том 8. — С. 33-60.

Див. також

Джерела

Екологія та охорона природи на сході України — сайт Лабораторії екології тварин і біогеографії Луганського національного університету
Про проблеми охорони та збереження українського степу // Степи України [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2010 році [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.]
архів сайту Корсак (вибірково, не все); перевірено 19.12.2017

Примітки

. Архів оригіналу за 23.02.2015. Процитовано 15.10.2011.
Загороднюк І., Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів [ 28 липня 2019 у Wayback Machine.] // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107–156.
. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 15 жовтня 2011.
До ради клубу в різний час входили такі молоді науковці, як Володимир Артющенко, Олександр Рєзнік, Віталій Клюєв, Сергій Глотов, Оксана Приходько, Данило Максименко та ін. Див. останню сторінку екоклубу тут [ 2 травня 2009 у Wayback Machine.].
Зізда Ю., Дулицький А., Приходько О. XII Теріологічна школа-семінар «Синантропія ссавців та фауна урбоекосистем» [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Теріофауна сходу України. Луганськ, 2006. — С. 344–347. — (Праці Теріологічної школи, вип. 7). .
. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 20 листопада 2013.
Конференція «Птахи басейну Дінця 2013»^{[недоступне посилання з червня 2019]}
звіт про конференцію «Динаміка біорізноманіття 2012» (презентація у pdf-форматі)^{[недоступне посилання з липня 2019]}
. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 25 лютого 2013.
. Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 25 лютого 2013.
Конференція «День Зоологічного музею 2013»^{[недоступне посилання з липня 2019]}
. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.

[1] . Архів оригіналу за 23.02.2015. Процитовано 15.10.2011.

[2] Загороднюк І., Раритетна теріофауна східної України: її склад і поширення рідкісних видів [ 28 липня 2019 у Wayback Machine.] // Раритетна теріофауна та її охорона. — Луганськ, 2008. — С. 107–156.

[3] . Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 15 жовтня 2011.

[4] До ради клубу в різний час входили такі молоді науковці, як Володимир Артющенко, Олександр Рєзнік, Віталій Клюєв, Сергій Глотов, Оксана Приходько, Данило Максименко та ін. Див. останню сторінку екоклубу тут [ 2 травня 2009 у Wayback Machine.].

[5] Зізда Ю., Дулицький А., Приходько О. XII Теріологічна школа-семінар «Синантропія ссавців та фауна урбоекосистем» [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] // Теріофауна сходу України. Луганськ, 2006. — С. 344–347. — (Праці Теріологічної школи, вип. 7). .

[6] . Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 20 листопада 2013.

[7] Конференція «Птахи басейну Дінця 2013»^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[8] звіт про конференцію «Динаміка біорізноманіття 2012» (презентація у pdf-форматі)^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[9] . Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 25 лютого 2013.

[10] . Архів оригіналу за 12 грудня 2013. Процитовано 25 лютого 2013.

[11] Конференція «День Зоологічного музею 2013»^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[12] . Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 20 квітня 2013.