Іван Васильович Болдін (3 (15) серпня 1892, Висока, Пензенська губернія — 28 березня 1965, Київ) — радянський воєначальник, у роки німецько-радянської війни командувач 50-ї армії. Генерал-полковник (1944). Член ЦК КП(б)У в 1940—1949 роках.
Іван Васильович Болдін | |
---|---|
рос. Иван Васильевич Болдин | |
Народження | 3 (15) серпня 1892 Висока, d, Пензенська губернія, Російська імперія |
Смерть | 28 березня 1965[1] (72 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Російська імперія → СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе і Постріл |
Роки служби | 1914-1917 1918-1965 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-полковник |
Командування | 50-та армія 8-ма гвардійська армія |
Війни / битви | Перша світова війна Громадянська війна в Росії Вторгнення СРСР до Польщі Бессарабсько-Буковинський похід Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Болдін Іван Васильович у Вікісховищі |
Біографія
Народився в селі Висока (зараз в межах Мордовської республіки РФ) у селянській родині. У дитинстві і в юності жив у рідному селі, працював в селянському господарстві.
На військову службу в Російську імператорську армію покликаний у липні 1914 року. Закінчив полкову навчальну команду, потім брав участь у Першій світовій війні в чині старшого унтер-офіцера. У 1917 році обирався членом полкового і дивізійного комітету.
Після демобілізації в листопаді 1917 року повернувся на батьківщину. У 1918—1919 роках голова Пісарського виккому, член Пензенського губвиконкому.
У РСЧА з жовтня 1919 року. Брав участь в Громадянській війні в Росії, командир роти в Карелії, в Прибалтиці, потім проти польських військ на Західному фронті. З квітня 1920 року командував батальйоном, а з серпня 1920 року — 52-м стрілецьким полком 6-ї стрілецької дивізії.
З жовтня 1921 року на навчанні, в 1923 році закінчив курси «Постріл». З серпня 1923 року — начальник військ ЧОП Курської губернії, з листопада 1923 року — командир 251-го стрілецького полку (Тула), з листопада 1924 року — командир-воєнком Окремого Московського стрілецького полку (Москва), з жовтня 1926 року — помічник командира 19-ї стрілецької дивізії (Воронеж).
У 1926 році закінчив курси удосконалення вищого командного складу при Військовій академії ім. Фрунзе. Член ВКП(б) з 1926 року.
З травня 1930 року — викладач у Військово-політичній академії РККА. З серпня 1930 року — начальник і військовий комісар Об'єднаної школи перепідготовки начскладу оборонної промисловості СРСР (Ленінград). У період з квітня 1931 по грудень 1934 року був командиром і військкомом 53-й пугачовські стрілецької дивізії в Приволзькому військовому окрузі (Саратов), потім вступив до Військової академії імені М. В. Фрунзе (навчався в Особливою групі).
З квітня 1937 року — командир 18-ї стрілецької дивізії. У 1938 році — командир 17-го стрілецького корпусу. З серпня 1938 року — командувач військами щойно створеного Калінінського військового округу. 7 жовтня 1938 року затверджений членом Військової ради при народному комісарі оборони СРСР.
У 1939 році І. В. Болдін командував кінно-механізованою групою під час походу радянських військ до Польщі. Цією групою були взяті міста Новогрудок, Слонім, Вовковиськ, Гродно, Білосток, Барановичі.
Після участі в інспекційній поїздці в Латвію був призначений командувачем військами Одеського військового округу.
У червні 1940 року з метою приєднання Бессарабії до СРСР було утворено Південний фронт, у складі якого була сформована 9-я армія під командуванням генерал-лейтенанта Болдіна. Після завершення Бессарабсько-буковинського походу армія була розформована і Болдін І. В. знову став командувачем військами округу. У вересні 1940 року переведений в Західний Особливий військовий округ на посаду заступника командувача військами. З січня 1941 року — 1-й заступник командувача військами Західного ОВО.
Початок німецько-радянської війни зустрів на тій же посаді.
Наприкінці червня 1941 року отримав наказ організувати контрудар по німецьких військах силами кінно-механізованої групи (КМГ), до складу якої були включені чотири танкових і дві моторизовані дивізії, кавалерійський корпус, а також окремий гаубичний полк, із завданням оточити і знищити переважаючими силами противника в районі Гродно-Меркіне. Незважаючи на значну перевагу в силах і засобах КМГ Болдіна з поставленими завданнями не впоралася, сама незабаром була оточена та розгромлена в районі Білостока, а через місяць І. В. Болдін вийшов із залишками військ з оточення.
З жовтня 1941 року — командувач 19-ю армією, а з листопада 1941 по лютий 1945 року — командувач 50-ю армією. Відзначився під час оборони Тули в жовтні-грудні 1941 року. Потім з різним ступенем успіху керував військами армії в Тульській, Калузькій, Ржевско-Вяземський 1942 року, Ржевско-Вяземський 1943 року, Орловської, Смоленської, Брянської, Гомельсько-Речицької, Білоруської наступальних операціях.
Знятий з посади командарма командуючим фронтом К. К. Рокоссовским у ході Східно-Прусської наступальної операції в лютому 1945 року за незадовільну організацію розвідки: не виявив відхід противника і провів багатогодинну артилерійську підготовку в смузі армії по пустому місцю. При цьому генерал Болдін протягом двох діб доповідав у штаб фронту, що веде з противником рішучий бій.
У квітні 1945 року Болдін був призначений заступником командувача 3-го Українського фронту, брав участь в завершальних боях на території Австрії.
Після війни Болдін командував 8-ю гвардійською армією (з 1946 року), військами Східно-Сибірського військового округу (з березня 1951 по квітень 1953), був 1-м заступником командувача військами Північно-Кавказького військового округу (з жовтня 1953 по травень 1958 року).
З 1958 року — в Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР.
Помер 28 березня 1965 році в Києві. Похований на Байковому кладовищі.
Військові звання
- комбриг (17.02.1936);
- комдив (17.02.1938);
- комкор (09.02.1939);
- командарм 2-го рангу (07.12.1939);
- генерал-лейтенант (04.06.1940);
- генерал-полковник (15.07.1944).
Вшанування пам'яті
У рідному селі в Мордовії, яке за станом на кінець 2022 рік — закинуте, встановлено пам'ятник уродженцю села Болдіну І.В.
Мемуари
- Болдин И. В. Страницы жизни[недоступне посилання з червня 2019]. — М.: Воениздат, 1961
Література
- Соколовский В. О боевом товарище и друге.— «Красная звезда», 31 марта 1965.
Примітки
- Болдин Иван Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Покинутая деревня Мордовии. Есть электричество и вода. Десятки брошенных домов. (ВІДЕО). 16 жовт. 2022 р.
Посилання
- Біографія І. В. Болдіна на сайті «Мой Фронт» [ 22 липня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Коротка біографія І. В. Болдіна на сайті «Хронос» [ 24 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фотографії та інформація про І. В. Болдіна на форумі Всенародної книги пам'яті Пензенської області [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фото надгробку І. В. Болдіна [ 20 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ivan Vasilovich Boldin 3 15 serpnya 1892 Visoka Penzenska guberniya 28 bereznya 1965 1965 03 28 Kiyiv radyanskij voyenachalnik u roki nimecko radyanskoyi vijni komanduvach 50 yi armiyi General polkovnik 1944 Chlen CK KP b U v 1940 1949 rokah Ivan Vasilovich Boldinros Ivan Vasilevich BoldinNarodzhennya 3 15 serpnya 1892 Visoka d Penzenska guberniya Rosijska imperiyaSmert 28 bereznya 1965 1965 03 28 1 72 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvita Vijskova akademiya imeni M V Frunze i PostrilRoki sluzhbi 1914 1917 1918 1965Partiya KPRSZvannya General polkovnikKomanduvannya 50 ta armiya 8 ma gvardijska armiyaVijni bitvi Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Vtorgnennya SRSR do Polshi Bessarabsko Bukovinskij pohid Nimecko radyanska vijnaNagorodi Medal Za oboronu Moskvi Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Boldin Ivan Vasilovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Boldin BiografiyaNarodivsya v seli Visoka zaraz v mezhah Mordovskoyi respubliki RF u selyanskij rodini U ditinstvi i v yunosti zhiv u ridnomu seli pracyuvav v selyanskomu gospodarstvi Na vijskovu sluzhbu v Rosijsku imperatorsku armiyu poklikanij u lipni 1914 roku Zakinchiv polkovu navchalnu komandu potim brav uchast u Pershij svitovij vijni v chini starshogo unter oficera U 1917 roci obiravsya chlenom polkovogo i divizijnogo komitetu Pislya demobilizaciyi v listopadi 1917 roku povernuvsya na batkivshinu U 1918 1919 rokah golova Pisarskogo vikkomu chlen Penzenskogo gubvikonkomu U RSChA z zhovtnya 1919 roku Brav uchast v Gromadyanskij vijni v Rosiyi komandir roti v Kareliyi v Pribaltici potim proti polskih vijsk na Zahidnomu fronti Z kvitnya 1920 roku komanduvav bataljonom a z serpnya 1920 roku 52 m strileckim polkom 6 yi strileckoyi diviziyi Z zhovtnya 1921 roku na navchanni v 1923 roci zakinchiv kursi Postril Z serpnya 1923 roku nachalnik vijsk ChOP Kurskoyi guberniyi z listopada 1923 roku komandir 251 go strileckogo polku Tula z listopada 1924 roku komandir voyenkom Okremogo Moskovskogo strileckogo polku Moskva z zhovtnya 1926 roku pomichnik komandira 19 yi strileckoyi diviziyi Voronezh U 1926 roci zakinchiv kursi udoskonalennya vishogo komandnogo skladu pri Vijskovij akademiyi im Frunze Chlen VKP b z 1926 roku Z travnya 1930 roku vikladach u Vijskovo politichnij akademiyi RKKA Z serpnya 1930 roku nachalnik i vijskovij komisar Ob yednanoyi shkoli perepidgotovki nachskladu oboronnoyi promislovosti SRSR Leningrad U period z kvitnya 1931 po gruden 1934 roku buv komandirom i vijskkomom 53 j pugachovski strileckoyi diviziyi v Privolzkomu vijskovomu okruzi Saratov potim vstupiv do Vijskovoyi akademiyi imeni M V Frunze navchavsya v Osoblivoyu grupi Z kvitnya 1937 roku komandir 18 yi strileckoyi diviziyi U 1938 roci komandir 17 go strileckogo korpusu Z serpnya 1938 roku komanduvach vijskami shojno stvorenogo Kalininskogo vijskovogo okrugu 7 zhovtnya 1938 roku zatverdzhenij chlenom Vijskovoyi radi pri narodnomu komisari oboroni SRSR U 1939 roci I V Boldin komanduvav kinno mehanizovanoyu grupoyu pid chas pohodu radyanskih vijsk do Polshi Ciyeyu grupoyu buli vzyati mista Novogrudok Slonim Vovkovisk Grodno Bilostok Baranovichi Pislya uchasti v inspekcijnij poyizdci v Latviyu buv priznachenij komanduvachem vijskami Odeskogo vijskovogo okrugu U chervni 1940 roku z metoyu priyednannya Bessarabiyi do SRSR bulo utvoreno Pivdennij front u skladi yakogo bula sformovana 9 ya armiya pid komanduvannyam general lejtenanta Boldina Pislya zavershennya Bessarabsko bukovinskogo pohodu armiya bula rozformovana i Boldin I V znovu stav komanduvachem vijskami okrugu U veresni 1940 roku perevedenij v Zahidnij Osoblivij vijskovij okrug na posadu zastupnika komanduvacha vijskami Z sichnya 1941 roku 1 j zastupnik komanduvacha vijskami Zahidnogo OVO Pochatok nimecko radyanskoyi vijni zustriv na tij zhe posadi Naprikinci chervnya 1941 roku otrimav nakaz organizuvati kontrudar po nimeckih vijskah silami kinno mehanizovanoyi grupi KMG do skladu yakoyi buli vklyucheni chotiri tankovih i dvi motorizovani diviziyi kavalerijskij korpus a takozh okremij gaubichnij polk iz zavdannyam otochiti i znishiti perevazhayuchimi silami protivnika v rajoni Grodno Merkine Nezvazhayuchi na znachnu perevagu v silah i zasobah KMG Boldina z postavlenimi zavdannyami ne vporalasya sama nezabarom bula otochena ta rozgromlena v rajoni Bilostoka a cherez misyac I V Boldin vijshov iz zalishkami vijsk z otochennya Z zhovtnya 1941 roku komanduvach 19 yu armiyeyu a z listopada 1941 po lyutij 1945 roku komanduvach 50 yu armiyeyu Vidznachivsya pid chas oboroni Tuli v zhovtni grudni 1941 roku Potim z riznim stupenem uspihu keruvav vijskami armiyi v Tulskij Kaluzkij Rzhevsko Vyazemskij 1942 roku Rzhevsko Vyazemskij 1943 roku Orlovskoyi Smolenskoyi Bryanskoyi Gomelsko Rechickoyi Biloruskoyi nastupalnih operaciyah Znyatij z posadi komandarma komanduyuchim frontom K K Rokossovskim u hodi Shidno Prusskoyi nastupalnoyi operaciyi v lyutomu 1945 roku za nezadovilnu organizaciyu rozvidki ne viyaviv vidhid protivnika i proviv bagatogodinnu artilerijsku pidgotovku v smuzi armiyi po pustomu miscyu Pri comu general Boldin protyagom dvoh dib dopovidav u shtab frontu sho vede z protivnikom rishuchij bij U kvitni 1945 roku Boldin buv priznachenij zastupnikom komanduvacha 3 go Ukrayinskogo frontu brav uchast v zavershalnih boyah na teritoriyi Avstriyi Pislya vijni Boldin komanduvav 8 yu gvardijskoyu armiyeyu z 1946 roku vijskami Shidno Sibirskogo vijskovogo okrugu z bereznya 1951 po kviten 1953 buv 1 m zastupnikom komanduvacha vijskami Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu z zhovtnya 1953 po traven 1958 roku Z 1958 roku v Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Pomer 28 bereznya 1965 roci v Kiyevi Pohovanij na Bajkovomu kladovishi Mogila I V Boldina Vijskovi zvannya kombrig 17 02 1936 komdiv 17 02 1938 komkor 09 02 1939 komandarm 2 go rangu 07 12 1939 general lejtenant 04 06 1940 general polkovnik 15 07 1944 Vshanuvannya pam yatiU ridnomu seli v Mordoviyi yake za stanom na kinec 2022 rik zakinute vstanovleno pam yatnik urodzhencyu sela Boldinu I V MemuariBoldin I V Stranicy zhizni nedostupne posilannya z chervnya 2019 M Voenizdat 1961LiteraturaSokolovskij V O boevom tovarishe i druge Krasnaya zvezda 31 marta 1965 PrimitkiBoldin Ivan Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Pokinutaya derevnya Mordovii Est elektrichestvo i voda Desyatki broshennyh domov VIDEO 16 zhovt 2022 r PosilannyaBiografiya I V Boldina na sajti Moj Front 22 lipnya 2016 u Wayback Machine ros Korotka biografiya I V Boldina na sajti Hronos 24 listopada 2010 u Wayback Machine ros Fotografiyi ta informaciya pro I V Boldina na forumi Vsenarodnoyi knigi pam yati Penzenskoyi oblasti 6 serpnya 2016 u Wayback Machine ros Foto nadgrobku I V Boldina 20 lyutogo 2014 u Wayback Machine ros