Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бож, Боз, Бог, Бус (грец. Μποζ, помер близько 375 року) — вождь Антського союзу кінця IV століття. Легендарний правитель давніх часів (у «Слові о Полку Ігоревім» згадуються готські пісні «про час Бусів»).
| Бож | |
|---|---|
| Rex Antorum | |
 Етокська знахідка — антропоморфний надгробок (Баксан, Кабардино-Балкарія) | |
| Король Антів | |
| Правління | 363-375 рр. |
| Наступник | Баламир, як вожд гунів. Ідарізій, як наступний вожд антів |
| Біографічні дані | |
| Імена | Боз, Бус |
| Релігія | язичництво |
| Народження | 319 |
| Смерть | бл.375 Рось |
| Діти | 8 синів |
Письмові свідчення
Готський історик хроніст Йордан згадує в своєму трактаті «Історія готів». Оповідає, що король остготів Вінітарія «послав військо в межі антів і, коли вступив туди, у першій битві був переможений, але надалі діяв рішучіше і розіп'яв короля їхнього Божа («regemque eorum Boz») з синами його і 70 старійшинами (primatibus) для залякування». Описана війна відбувалася в пониззі Дніпра. За деякими даними, Бож був страчений на Росі біля села Синява (Рокитнянський район) Київської області. Судячи з того, що дуже численне остготське військо зазнало поразки від антського, а також з наявності 70 старійшин (можливо, вождів племен), Йордан мав на увазі величезний і могутній союз антських племен.
XLVIII Оскільки я дотримувався розповідей моїх предків і переказав, наскільки міг, історію про період, коли обидва племені, остготи і вестготи, були об’єднані, а потім чітко розглядали вестготів окремо від остготів, я мушу тепер повернутися до тих стародавніх скіфських осель і викладу подібним чином походження та діяння остготів. Схоже, що після смерті їхнього короля Германаріха вони стали окремим народом через відходу вестготів і залишилися у своїй країні під владою гунів; але Вінітарій з Амалії зберіг знаки свого правління. Він змагався з доблестю свого діда Вультуульфа, хоча йому не пощастило, як Германаріху. Але, не бажаючи залишатися під владою гунів, він трохи відійшов від них і прагнув показати свою хоробрість, кинувши свої війська проти країни антів. Коли він напав на них, був переможений у першій сутичці. Після цього він доблесно вчинив і, показавши жахливий приклад, розіп’яв їхнього царя на ім’я Боз разом із його синами та сімдесятьма вельможами, а їхні тіла залишив висіти там, щоб подвоїти страх тих, хто здався. Коли він правив із таким дозволом ледве рік, Баламир, король гунів, не хотів більше терпіти цього, і послав за Гезимундом , сином Гунімунда Великого. Тепер Гезимунд разом із значною частиною готів залишився під владою гунів, пам’ятаючи свою клятву вірності. Баламир відновив свій союз із ним і повів свою армію проти Вінітарія. Після тривалої боротьби Вінітарій переміг у першому та другому конфліктах, і ніхто не може сказати, яку бійню він завдав армії гунів. Але в третій битві, коли вони несподівано зустрілися біля річки Єрак, Баламир випустив стрілу і поранив Вінітарія в голову, так що той помер. Тоді Баламир взяв собі заміж Вадамерку, онуку Вінітарія, і, нарешті, правив усім народом готів як своїми мирними підданими, але таким чином, що один правитель з їх числа завжди мав владу над расою готів, хоч і підвладні гунам.
В 374 року гуни обрали своїм великим каганом Баламира. Гуни спочатку підкорили антів, а потім зібравши військо, Баламир пішов походом проти готів на чолі з Вінітарієм і переміг їх. Відомо також, що Баламир покарав готського короля Вінітара за вбивство антського царя Божа. Саме зіткнення антів з готами, згідно з висновками археологів, відбувалося на Лівобережжі Дніпра, в ареалі київської археологічної культури.
Припущення
«Время Бусово» в «Слові о полку Ігоревім»
Російський академік Олексій Шахматов (кін.XIX — поч.XX ст.) вважав за можливе ототожнювати ім'я Божа (в деяких списках рукопису Йордана — Боза) з «Бусом», про якого мовиться у «Слові о полку Ігоревім». Можливо, історична пам'ять народу в часи створення «Слова» (XII ст.) сягала IV ст. і ім'я Бож було відоме авторові «Слова о полку Ігоревім», який згадує «время Бусово».
Н. Г. Головін в 1846 році, а за ним О. М. Огоновський вперше пов'язали ім'я Божа з «время Бусово»
Проти цієї точки зору в 1927 рочі виступив Олександр О. Васильєв, який вважав, що природніше було б віднести ім'я Буса до якого-небудь половецького хана, а не анту, що жило в IV столітті. Олег В. Творогов також назвав гіпотезу Головіна-Огоновського сумнівною та штучною. Згадані версії, на думку деяких дослідників, є сумнівними, а згадка про «время Бусово» у «Слові» — загадковим і темним.
Титул імені
Російський історик Михайло Тихомиров виводить від імені Божа назву племінного союзу східних слов'ян — бужан, які жили за Західним Бугом і були відомі в епоху Київської Русі місто Бужськ, або Бозк. Деякі вчені вважають, що ім'я «Бож» пов'язане зі слов'янським словом «вождь». З того, що Йордан назвав Божа королем, зовсім не випливає, що в антів тоді існувала держава. Він був хіба що верховним вождем союзу антських племен.
В. О. Розов першим висунув припущення, що ім'я Boz виходить із праслов'янського слова * vož (або * vodj) і означало титул «вождь». Радянський історик Олена Ч. Скржинська стояла на тій же позиції, але зазначала, що воно могло бути і власним ім'ям антського керівника, а не тільки титулом. О. М. Трубачов також вважав, що Boz Йордану відображає ранньослов'янське *voǯь у значенні «вождь».
Г. В. Вернадський пов'язував із свідченням Йордана арабського автора X століття Аль-Масуді про вождя народу valinana (іншою назвою волинян за літописом є бужани) на ім'я Маджак, який наказував колись слов'янами, вважаючи, що це спотворене ім'я Божа.
Історик Флорін Курта вважає, що розповідь Йордана про Божа та Вінітарія, ймовірно, походить з готської усної традиції, враховуючи наративний зразок історії. Він вважає Божа «квазі-легендарним», оскільки він єдиний слов'янський лідер, згаданий Йорданом, тоді як Прокопій не згадує жодного лідера.
Михайло Грушевський називав Божа не королем, а главою «великого антського племені чи, швидше, — кількох племен, а поряд із ним виступає велика кількість старійшин, імовірно, начальників чи старійшин родів антських».
- Пам'ятник антам в парку на Божій горі в с. Синява
-
![image]()
-
![image]()
Вшанування пам'яті
На прапорі села Синяви в синій смузі зображено оберненого вправо білого антського князя з мечем. Адже село Синява відоме тим, що тут, на Божій горі, приблизно в 375 р. у сутичці з остготами загинув вождь племінного союзу антів Бож. Висота анта становить 1/2 висоти прапора. Вождь символізує звитягу східнослов’янських племен, які проживали в IV-VII століттях на території сучасного села, і відіграли важливу роль в історії краю. Меч символізує готовність до захисту і оборони від ворогів рідних земель.
Див. також
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
- Довідник з історії України [ 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]. за ред. І. Підкови та Р. Шуста. — К.: Генеза, 1993.
- Онацький Є. Українська мала енциклопедія: у 4 т. Т. 1. : А—І / Євген Онацький ; упоряд., наук. ред., передм. С. Білокінь. — Київ : Університетське видавництво «Пульсари», 2016. — 576 с. — Накл. 1000 прим. — , (том 1).
- Бож (Боз, Бус) // Михайлів Т. В., Михайлів Т. А. Видатні постаті українського державотворення. Довідник. — Харків: Основа, 2014. — 128 с. — (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 1 (121)). — С. 4.
- М. Ф. Котляр. БОЖ [ 7 травня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 322. — .
- Бус // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 117. — 1000 екз.
- Robarts - University of Toronto, 6th cent; Mierow, Charles Christopher (1908). The origin and deeds of the Goths. Princeton : [Printed by the Princeton university press].
- Щукин Б. М. Готский путь (готы, Рим и черняховская культура). СПб.: Филологический факультет СПбГУ, 2005. С. 230.
- . web.archive.org. 15 березня 2007. Архів оригіналу за 15 березня 2007. Процитовано 16 грудня 2023.
- Свод древнейших письменных известий о славянах. — М.: Восточная литература, 1994. — Т. I. — С. 159—160.
- Тихомиров М. Н. Происхождение названий «Русь» и «Русская земля» // Советская этнография. — 1947. — Т. VI—VII. — С. 78.
- Розов В. О. Boz, Rex Antorum // Byzantinoslavica. — 1929. — T. I. — S. 208.
- Скржинская Е. Ч. Комментарий // Иордан. О происхождении и деяниях гетов (Getica). — СПб.: Алетейя, 2001. — С. 328.
- Трубачёв О. Н. Этногенез и культура древнейших славян. — М.: Наука, 2003. — С. 13.
- Скржинская Е. Ч. Комментарий // Иордан. О происхождении и деяниях гетов (Getica). — СПб.: Алетейя, 2001. — С. 327—328.
- Curta, Florin (2001). The Making of the Slavs: History and Archaeology of the Lower Danube Region, c. 500–700. Cambridge: Cambridge University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bozh Boz Bog Bus grec Mpoz pomer blizko 375 roku vozhd Antskogo soyuzu kincya IV stolittya Legendarnij pravitel davnih chasiv u Slovi o Polku Igorevim zgaduyutsya gotski pisni pro chas Busiv BozhRex AntorumEtokska znahidka antropomorfnij nadgrobok Baksan Kabardino Balkariya Korol AntivPravlinnya 363 375 rr Nastupnik Balamir yak vozhd guniv Idarizij yak nastupnij vozhd antivBiografichni daniImena Boz BusReligiya yazichnictvoNarodzhennya 319 0319 Smert bl 375 RosDiti 8 sinivPismovi svidchennyaGotskij istorik hronist Jordan zgaduye v svoyemu traktati Istoriya gotiv Opovidaye sho korol ostgotiv Vinitariya poslav vijsko v mezhi antiv i koli vstupiv tudi u pershij bitvi buv peremozhenij ale nadali diyav rishuchishe i rozip yav korolya yihnogo Bozha regemque eorum Boz z sinami jogo i 70 starijshinami primatibus dlya zalyakuvannya Opisana vijna vidbuvalasya v ponizzi Dnipra Za deyakimi danimi Bozh buv strachenij na Rosi bilya sela Sinyava Rokitnyanskij rajon Kiyivskoyi oblasti Sudyachi z togo sho duzhe chislenne ostgotske vijsko zaznalo porazki vid antskogo a takozh z nayavnosti 70 starijshin mozhlivo vozhdiv plemen Jordan mav na uvazi velicheznij i mogutnij soyuz antskih plemen XLVIII Oskilki ya dotrimuvavsya rozpovidej moyih predkiv i perekazav naskilki mig istoriyu pro period koli obidva plemeni ostgoti i vestgoti buli ob yednani a potim chitko rozglyadali vestgotiv okremo vid ostgotiv ya mushu teper povernutisya do tih starodavnih skifskih osel i vikladu podibnim chinom pohodzhennya ta diyannya ostgotiv Shozhe sho pislya smerti yihnogo korolya Germanariha voni stali okremim narodom cherez vidhodu vestgotiv i zalishilisya u svoyij krayini pid vladoyu guniv ale Vinitarij z Amaliyi zberig znaki svogo pravlinnya Vin zmagavsya z doblestyu svogo dida Vultuulfa hocha jomu ne poshastilo yak Germanarihu Ale ne bazhayuchi zalishatisya pid vladoyu guniv vin trohi vidijshov vid nih i pragnuv pokazati svoyu horobrist kinuvshi svoyi vijska proti krayini antiv Koli vin napav na nih buv peremozhenij u pershij sutichci Pislya cogo vin doblesno vchiniv i pokazavshi zhahlivij priklad rozip yav yihnogo carya na im ya Boz razom iz jogo sinami ta simdesyatma velmozhami a yihni tila zalishiv visiti tam shob podvoyiti strah tih hto zdavsya Koli vin praviv iz takim dozvolom ledve rik Balamir korol guniv ne hotiv bilshe terpiti cogo i poslav za Gezimundom sinom Gunimunda Velikogo Teper Gezimund razom iz znachnoyu chastinoyu gotiv zalishivsya pid vladoyu guniv pam yatayuchi svoyu klyatvu virnosti Balamir vidnoviv svij soyuz iz nim i poviv svoyu armiyu proti Vinitariya Pislya trivaloyi borotbi Vinitarij peremig u pershomu ta drugomu konfliktah i nihto ne mozhe skazati yaku bijnyu vin zavdav armiyi guniv Ale v tretij bitvi koli voni nespodivano zustrilisya bilya richki Yerak Balamir vipustiv strilu i poraniv Vinitariya v golovu tak sho toj pomer Todi Balamir vzyav sobi zamizh Vadamerku onuku Vinitariya i nareshti praviv usim narodom gotiv yak svoyimi mirnimi piddanimi ale takim chinom sho odin pravitel z yih chisla zavzhdi mav vladu nad rasoyu gotiv hoch i pidvladni gunam V 374 roku guni obrali svoyim velikim kaganom Balamira Guni spochatku pidkorili antiv a potim zibravshi vijsko Balamir pishov pohodom proti gotiv na choli z Vinitariyem i peremig yih Vidomo takozh sho Balamir pokarav gotskogo korolya Vinitara za vbivstvo antskogo carya Bozha Same zitknennya antiv z gotami zgidno z visnovkami arheologiv vidbuvalosya na Livoberezhzhi Dnipra v areali kiyivskoyi arheologichnoyi kulturi Pripushennya Vremya Busovo v Slovi o polku Igorevim Rosijskij akademik Oleksij Shahmatov kin XIX poch XX st vvazhav za mozhlive ototozhnyuvati im ya Bozha v deyakih spiskah rukopisu Jordana Boza z Busom pro yakogo movitsya u Slovi o polku Igorevim Mozhlivo istorichna pam yat narodu v chasi stvorennya Slova XII st syagala IV st i im ya Bozh bulo vidome avtorovi Slova o polku Igorevim yakij zgaduye vremya Busovo N G Golovin v 1846 roci a za nim O M Ogonovskij vpershe pov yazali im ya Bozha z vremya Busovo Proti ciyeyi tochki zoru v 1927 rochi vistupiv Oleksandr O Vasilyev yakij vvazhav sho prirodnishe bulo b vidnesti im ya Busa do yakogo nebud poloveckogo hana a ne antu sho zhilo v IV stolitti Oleg V Tvorogov takozh nazvav gipotezu Golovina Ogonovskogo sumnivnoyu ta shtuchnoyu Zgadani versiyi na dumku deyakih doslidnikiv ye sumnivnimi a zgadka pro vremya Busovo u Slovi zagadkovim i temnim Titul imeni Rosijskij istorik Mihajlo Tihomirov vivodit vid imeni Bozha nazvu pleminnogo soyuzu shidnih slov yan buzhan yaki zhili za Zahidnim Bugom i buli vidomi v epohu Kiyivskoyi Rusi misto Buzhsk abo Bozk Deyaki vcheni vvazhayut sho im ya Bozh pov yazane zi slov yanskim slovom vozhd Z togo sho Jordan nazvav Bozha korolem zovsim ne viplivaye sho v antiv todi isnuvala derzhava Vin buv hiba sho verhovnim vozhdem soyuzu antskih plemen V O Rozov pershim visunuv pripushennya sho im ya Boz vihodit iz praslov yanskogo slova voz abo vodj i oznachalo titul vozhd Radyanskij istorik Olena Ch Skrzhinska stoyala na tij zhe poziciyi ale zaznachala sho vono moglo buti i vlasnim im yam antskogo kerivnika a ne tilki titulom O M Trubachov takozh vvazhav sho Boz Jordanu vidobrazhaye rannoslov yanske voǯ u znachenni vozhd G V Vernadskij pov yazuvav iz svidchennyam Jordana arabskogo avtora X stolittya Al Masudi pro vozhdya narodu valinana inshoyu nazvoyu volinyan za litopisom ye buzhani na im ya Madzhak yakij nakazuvav kolis slov yanami vvazhayuchi sho ce spotvorene im ya Bozha Istorik Florin Kurta vvazhaye sho rozpovid Jordana pro Bozha ta Vinitariya jmovirno pohodit z gotskoyi usnoyi tradiciyi vrahovuyuchi narativnij zrazok istoriyi Vin vvazhaye Bozha kvazi legendarnim oskilki vin yedinij slov yanskij lider zgadanij Jordanom todi yak Prokopij ne zgaduye zhodnogo lidera Mihajlo Grushevskij nazivav Bozha ne korolem a glavoyu velikogo antskogo plemeni chi shvidshe kilkoh plemen a poryad iz nim vistupaye velika kilkist starijshin imovirno nachalnikiv chi starijshin rodiv antskih Pam yatnik antam v parku na Bozhij gori v s SinyavaVshanuvannya pam yatiPrapor Sinyavi Na prapori sela Sinyavi v sinij smuzi zobrazheno obernenogo vpravo bilogo antskogo knyazya z mechem Adzhe selo Sinyava vidome tim sho tut na Bozhij gori priblizno v 375 r u sutichci z ostgotami zaginuv vozhd pleminnogo soyuzu antiv Bozh Visota anta stanovit 1 2 visoti prapora Vozhd simvolizuye zvityagu shidnoslov yanskih plemen yaki prozhivali v IV VII stolittyah na teritoriyi suchasnogo sela i vidigrali vazhlivu rol v istoriyi krayu Mech simvolizuye gotovnist do zahistu i oboroni vid vorogiv ridnih zemel Div takozhAntskij soyuz Kiyivska kultura Praviteli gunivDzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Gajdaj L Istoriya Ukrayini v osobah terminah nazvah i ponyattyah Luck Vezha 2000 Dovidnik z istoriyi Ukrayini 10 kvitnya 2009 u Wayback Machine za red I Pidkovi ta R Shusta K Geneza 1993 Onackij Ye Ukrayinska mala enciklopediya u 4 t T 1 A I Yevgen Onackij uporyad nauk red peredm S Bilokin Kiyiv Universitetske vidavnictvo Pulsari 2016 576 s Nakl 1000 prim ISBN 978 617 615 060 2 ISBN 978 617 615 061 1 tom 1 Bozh Boz Bus Mihajliv T V Mihajliv T A Vidatni postati ukrayinskogo derzhavotvorennya Dovidnik Harkiv Osnova 2014 128 s B ka zhurn Istoriya ta pravoznavstvo Vip 1 121 S 4 M F Kotlyar BOZh 7 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 322 ISBN 966 00 0734 5 Bus Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 117 1000 ekz Robarts University of Toronto 6th cent Mierow Charles Christopher 1908 The origin and deeds of the Goths Princeton Printed by the Princeton university press Shukin B M Gotskij put goty Rim i chernyahovskaya kultura SPb Filologicheskij fakultet SPbGU 2005 S 230 web archive org 15 bereznya 2007 Arhiv originalu za 15 bereznya 2007 Procitovano 16 grudnya 2023 Svod drevnejshih pismennyh izvestij o slavyanah M Vostochnaya literatura 1994 T I S 159 160 Tihomirov M N Proishozhdenie nazvanij Rus i Russkaya zemlya Sovetskaya etnografiya 1947 T VI VII S 78 Rozov V O Boz Rex Antorum Byzantinoslavica 1929 T I S 208 Skrzhinskaya E Ch Kommentarij Iordan O proishozhdenii i deyaniyah getov Getica SPb Aletejya 2001 S 328 Trubachyov O N Etnogenez i kultura drevnejshih slavyan M Nauka 2003 S 13 Skrzhinskaya E Ch Kommentarij Iordan O proishozhdenii i deyaniyah getov Getica SPb Aletejya 2001 S 327 328 Curta Florin 2001 The Making of the Slavs History and Archaeology of the Lower Danube Region c 500 700 Cambridge Cambridge University Press