Ближнє (Джанкойський район)

Бли́жнє (до 1945 року — Берекет, крим. Bereket) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 409 осіб. Орган місцевого самоврядування - Майська сільська рада. Розташоване на півдні району.

село Ближнє
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Джанкойський район
Рада	Майська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01060230030011132
Облікова картка	Ближнє
Основні дані
Населення	409
Поштовий індекс	96178
Телефонний код	+380 6564
Географічні дані
Географічні координати	45°34′20″ пн. ш. 34°34′22″ сх. д. / 45.57222° пн. ш. 34.57278° сх. д. / 45.57222; 34.57278Координати: 45°34′20″ пн. ш. 34°34′22″ сх. д. / 45.57222° пн. ш. 34.57278° сх. д. / 45.57222; 34.57278
Місцева влада
Адреса ради	96173, АРК, Джанкойський район, с. Майське, вул. Майська,54
Карта
Ближнє
Ближнє
Мапа
Ближнє у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Ближнє.

Географії

Ближнє - село на південному сході району, у степовому Криму, висота над рівнем моря - 27 м. Фактично - південно-східна околиця смт Азовське, там же найближча залізнична станція - Азовська.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Берекет входив до Насивський кадилик Карасубазарського каймакамства .

Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 , (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту . Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входила в Перекопський повіт Новоросійської губернії . За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії , Берекет був включений до складу Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті ... від 21 жовтня 1805 року, у селі Берекет числилося 11 дворів, 76 кримських татар і 12 ясир . На військово-топографічної карті 1817 року село Берекет позначена з 16 дворами . Після реформи волосного поділу 1829 року Берекет, згідно «Ведомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» віднесли до . Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину , село спорожніла і на карті 1842 Берекет позначений умовним знаком «мала село», тобто, менше 5 дворів .

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості того ж повіту. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Берекет - власницьке татарське село, з 7 дворами, 31 жителем і мечеттю при колодязях . На триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Берекет ще відзначені 7 дворів . Згідно «Пам'ятною книжці Таврійської губернії за 1867 рік», село Берекет було покинуте жителями, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину і залишалася в руїнах і в доступних джерелах другої половини XIX - початку XX століття не зустрічається.

Знову згадується в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року , як село Перекопського повіту Вакуф Беркета-Толку , можливо, заселена кримськими німцями .

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район . У 1922 році повіти перетворили в округи . 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Берекет-Тулку, з населенням 105 осіб, з яких було 102 німця , входило до складу Тотанайської сільради Джанкойського району . Постановою ВЦВК «Про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР» від 30 жовтня 1930 року, був знову створений (раніше існував з 1921 року до 11 жовтня 1923 ), цього разу - як німецький (національний) і Остгейм (він же Берекет) увійшов до його складу , а, після утворення в 1935 році Колайського району (перейменованого указом НД РРФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 року в ) - передали в новий район. Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан . Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року народження, Берекет перейменували в Ближнє . Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Азовський район був скасований і село знову приєднали до Джанкойського .

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
російська	54,77%
кримськотатарська	33%
українська	10,51%
інші/не визначилися	1,72%

Примітки

1. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 года. — 1888.
2. Гржибовська та 1 999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
3. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
4. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
5. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
6. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. Стор.122 // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. стор. 119. — 1 897.
7. . Археологічна карта Криму. Архів [http: //www.archmap.ru/1817/33-a3-3.jpg оригіналу] за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
8. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 с. 136.
9. Ляшенко В. І. . Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
10. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2015.
11. . Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Архів page = 76 оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2015-03-23 ​​.
12. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
13. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. з джерела 19 жовтня 2013
14. Ханацкій К. В. Архівована копія. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 423. з джерела 26 червня 2015 . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
15. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
16. Гржибовська та 1 999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 239.
17. В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. (рос.)
18. . Архів IDpub = 26 оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
19. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
20. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
21. Гржибовська та 1 999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 311.
22. . Архів оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 23 грудня 2015.
23. [http: //tnu.podelise.ru/docs/index-225065.html Історична довідка Сімферопольського району]. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 27 травня 2013.
24. Постанова ВЦВК РРФСР від 30.10.1930 про реорганізацію мережі районів Кримської АРСР.
25. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 14 грудня 1944 № 621/6 «Про перейменування районів і районних центрів Кримської АРСР»
26. Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
27. Указ Президії ВР УРСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
28. Гржибовська та 1 999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративне районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
29. Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкції. Стор. 44. — 2007. з джерела 24 вересня 2015 . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 23 грудня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
30. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних