Беци́лове (Мюленбах/Mühlenbach, Бицилиєвка, Бицилаєвка, Бецилова-Викова) — село в Україні, у Роздільнянській міській громаді Роздільнянського району Одеської області. Адміністративний центр однойменного старостинського округу. Населення становить 353 особи.
село Бецилове | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Свято-Костянтино-Оленівська церква та пам'ятник воїнам-визволителям у селі Бецилове (2021) | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Одеська область | ||||
Район | Роздільнянський район | ||||
Громада | Роздільнянська міська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA51140130060018007 | ||||
Облікова картка | Бецилове | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1814 (210 років) | ||||
Населення | ▼353 (01.01.2019) | ||||
Площа | 1,602 км² | ||||
Густота населення | 290,53 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 67440 | ||||
Телефонний код | +380 4853 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 46°52′02″ пн. ш. 30°14′31″ сх. д. / 46.86722° пн. ш. 30.24194° сх. д.Координати: 46°52′02″ пн. ш. 30°14′31″ сх. д. / 46.86722° пн. ш. 30.24194° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 34 м | ||||
Водойми | р. Свина | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 67400, Одеська обл., Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Муніципальна, 17 | ||||
Карта | |||||
Бецилове | |||||
Бецилове | |||||
Мапа | |||||
Бецилове у Вікісховищі |
Розташоване за 12 км на схід від Роздільної. Відстань автодорогою до районного центру — 25 км.
Історія
На 1859 рік у власницькому містечку Бициліївка 1-го стану (станова квартира — містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської губернії при балці Свиній, було 27 дворів, у яких мешкало 169 чоловік і 155 жінок. У населеному пункті була православна церква.
В 1860 році за власницьким поселенням (з 324 душами обох статей), при балці Великій Свиній, Бециліївкою був затверджений статус містечка.
Кріпацтво було відмінено 12 травня 1862 року, кожному селянину виділили землю у розмірі 5 десятин і 1200 сажень та обклали оброком у 9 рублів на рік.
Станом на 1868 рік у містечку було 1557 десятин землі, 1 шинок, 1 лавка, 26 дворів.
У 1885 році північніше села була заснована 30-40 родинами німецька колонія — Мюленбах, територія якої нині у складі Бецилове.
Станом на 1886 у містечку Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкала 131 особа, налічувалось 33 дворових господарства, існували православна церква та лавка.
В 1887 році в містечку Бицилове Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії мешкало 103 чоловіка та 80 жінок. На хуторі Новобицилівський 32 чоловіка та 40 жінок.
На 1896 рік в селі Бициліївка Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, було 12 дворів, у яких мешкало 33 людини (16 чоловік і 17 жінок). На хуторі Бицилівському було 23 двори, у яких проживало 58 людей (28 чоловік і 30 жінок).
У 1906 році у селі відкрилась німецька школа першого ступеню на 35 учнів.
У 1908 році населений пункт увійшов до новоствореного Бецилієво-Куртівського сільськогосподарського товариства. Воно об'єднувало села Бациліївку, Куртівку та селище Костянтинівку. Виконавчим органом була рада, головою якої був Лизаченко Павло Давидович, а секретарем — Липський Семен Терентійович. Місцем перебування Ради товариства було селище Костянтинівка. На 1914 рік кількість членів товариства складала 22 особи. Щорічний членський знос сягав 1 рубль. У ці роки у селі знаходились молитовний дім та школа.
Радянська влада була встановлена у селі 3 березня 1920 року з утворення Біцилівського ревкому. Станом на 1920 у селі продовжувала діяти німецька початкова школа. З 1 грудня 1921 року у хуторі Щеглятин відкрилася школа.
У 1928 році у селі було організовано два колгоспи — «Комінтерн» та «Червоний селянин».
В 1934 році на території села знайдений скарб бронзових серпів і топорів епохи пізньої бронзи (кінець II — початок I тисячоліття до нашої ери).
Друга світова війна
У роки Другої Світової війни на фронт пішло 101 селянин, 36 з них загинуло, 58 отримали орден та медалі. На честь загиблих у селі встановлений пам'ятник.
Перелік осіб, загинувших у 1941—1945 роках:
- Мельник Єгор
- Теценко Іван Семенович
- Теценко Никифор
- Теценко Володимир
- Теценко Сергій
- Буковський Григорій
- Доценко Іван
- Доценко Ганна
- Теценко Іван Савелійович
- Симаченко Михайло
Післявоєнний період
В 1951 році селище стало місцем розселення етнографічної групи українців — бойків, яких було депортовано (117 сімей) з села Дашівка Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області (нині територія Польщі).
У першій половині 1960-х років до складу Бецилового увійшов колишній хутір Щиглятин. В той самий час колишнє селище отримало статус села.
Станом на 1 травня 1967 року у Бециловому знаходився господарський центр колгоспу імені XXII з'їзду КПРС.
У 1978 році працювала восьмирічна школа, де працювало 19 вчителів та навчалося 160 учнів, консультаційний пункт районної заочної середньої школи. Був клуб з залом на 200 місць, бібліотека з книжковим фондом у 9200 примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, два магазини, відділення зв'язку, комплексний приймальний пункт райпобуткомбінату.
У результаті адміністративно-територіальної реформи село ввійшло до складу Роздільнянської міської територіальної громади та після місцевих виборів у жовтні 2020 року було підпорядковане Роздільнянській міській раді. До того село входило до складу ліквідованої Бецилівської сільради.
Населення
Населення у різні роки: 183 (1887), 324 (1916), 175 (1918), 545 (1926), 227 (1943). У 1967 році у селі мешкало 705 осіб. У 1978 році у селі було 210 подвір'їв та 626 осіб.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 700 осіб, з яких 312 чоловіків та 388 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 452 особи.
2010 | 2011 | 2016 | 2017 | 2018 | 2019 |
399 | 400 | 335 | 344 | 357 | 353 |
За 2016 рік | За 2017 рік | За 2018 рік | |
Кількість померлих | 6 | 4 | 11 |
Кількість народжених | 3 | 2 | 4 |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 93,22 % |
румунська | 3,72 % |
російська | 2,63 % |
болгарська | 0,22 % |
циганська | 0,22 % |
Пам'ятки
- Свято-Костянтино-Оленівська церква, збудована у 1858 році.
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019.
- Буковский, Владимир (2007). Горькая правда. Документально-исторический очерк. Часть первая (рос.) . Одесса: Астропринт. с. 3. ISBN .
- . map.land.gov.ua. Архів оригіналу за 14 грудня 2020. Процитовано 15 грудня 2020.
- XLVII. Херсонская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года. — СанктПетербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1868. — С. 123.(рос.)
- Городскія поселенія въ Россійской имперіи. Томъ пятый. Часть II. — С.-Петербургъ: Типографія Карла Вульфа, 1865. — С. 247.(рос.)
- Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.- М.,"ЭРН", 2006.- 472с. [ 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. По свѣдѣніямъ 1887 года. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1888. — С. 7.(рос.)
- Список населенныхъ мѣст Херсонской губерніи. Статистическія данныя о каждомъ поселеніи. — Херсонъ: Типографія Губернскаго Правленія, 1896. — С. 306.(рос.)
- Буковский, Владимир (1998). Горькая правда. Исторический очерк села Бицилово и района (рос.) . Раздельная: Раздельнянская городская типография. с. 41.
- Справочныя свѣдѣнія о сельскохозяйственныхъ обществахъ по даннымъ на 1915 годъ. — Петроградъ: Типографія В. Ѳ. Киршбаума (отдѣленіе), 1916. — С. 524.(рос.)
- В.А. Ауман, В.Ф. Баумгертнер, В. Бретт, Н.Ф. Бугай, Н.А. Варденбург, Ю.А. Петров, В.Г. Чеботарева, А.И. Эрлих (2006). (PDF). Москва. с. 62. Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 31 січня 2021.
- История городов и сел Украинской ССР: в двадцати шести томах. Одесская область / Ред. кол. тому: Чередниченко А. П. (председатель редколлении), Бачинский А. Д., Боровой С. Я., Ващенко В. П., Вольский С. А., Захаров Г. П., Зленко Г. Д., Иванов Р. В. (заместитель председателя редколлегии), Ивахнюк П. П., Карышковский П. О., Коновалов В. Г., Лункин Г. М., Мазуренко И. Д., Першина 3. В., Раковский М. Е., Ревякин А. М., Рубин М. А., Рядченко И. И., Сабадырев И. Л., Удалов В. З., Хиони И. А., Цевух В. С. (ответственный секретарь редколлегии), Цымбал Е. И., Якупов Н. М. – Киев: Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии АН УССР, 1978. – 865 с. — С. 672.(рос.)
- Буковский, Владимир (2007). Горькая правда. Документально-исторический очерк. Часть первая (рос.) . Одесса: Астропринт. с. 187. ISBN .
- pollotenchegg (16 серпня 2013). pollotenchegg. Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
- . Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 11 вересня 2016.
- Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т / Гол. редколегія: П. Т. Тронько (голова) та ін. АН УРСР. Інститут історії.
Ред. кол. тому: Гладка Л. В. (голова), (заст.), Бачинський А. Д., Боровой С. Я., , , Каришовський П. Й., Касьян Я. Г., Коваленко К. С., , Коломійчук В. Т., Коновалов В. Г., Коншина В. А., Курносов Ю. О., Лопата П. П., , Некрасов П. А., Першина 3. В., Раковський М. Ю., Смирнов О. М., Цвілюк С. А. (відп. секр.), Цимбал Є. I., Чижевський М. Т., Чухрій П. Г. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — Т. 16. Одеська область. — С. 731. - . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- . rozdilna-rada.odessa.gov.ua. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 7 січня 2021.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beci love Myulenbah Muhlenbach Biciliyevka Bicilayevka Becilova Vikova selo v Ukrayini u Rozdilnyanskij miskij gromadi Rozdilnyanskogo rajonu Odeskoyi oblasti Administrativnij centr odnojmennogo starostinskogo okrugu Naselennya stanovit 353 osobi selo BeciloveGerb Becilovogo Prapor BecilovogoSvyato Kostyantino Olenivska cerkva ta pam yatnik voyinam vizvolitelyam u seli Becilove 2021 Svyato Kostyantino Olenivska cerkva ta pam yatnik voyinam vizvolitelyam u seli Becilove 2021 Krayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Rozdilnyanskij rajonGromada Rozdilnyanska miska gromadaKod KATOTTG UA51140130060018007Oblikova kartka Becilove Osnovni daniZasnovane 1814 210 rokiv Naselennya 353 01 01 2019 Plosha 1 602 km Gustota naselennya 290 53 osib km Poshtovij indeks 67440Telefonnij kod 380 4853Geografichni daniGeografichni koordinati 46 52 02 pn sh 30 14 31 sh d 46 86722 pn sh 30 24194 sh d 46 86722 30 24194 Koordinati 46 52 02 pn sh 30 14 31 sh d 46 86722 pn sh 30 24194 sh d 46 86722 30 24194Serednya visota nad rivnem morya 34 mVodojmi r SvinaMisceva vladaAdresa radi 67400 Odeska obl Rozdilnyanskij rajon m Rozdilna vul Municipalna 17KartaBeciloveBeciloveMapa Becilove u Vikishovishi Roztashovane za 12 km na shid vid Rozdilnoyi Vidstan avtodorogoyu do rajonnogo centru 25 km IstoriyaBecilove na karti 1863 r yak Nova Beciliva ta Velika BecilivaStari kozacki hresti na starovinnomu cvintari Na 1859 rik u vlasnickomu mistechku Biciliyivka 1 go stanu stanova kvartira mistechko Vasilivka Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi pri balci Svinij bulo 27 dvoriv u yakih meshkalo 169 cholovik i 155 zhinok U naselenomu punkti bula pravoslavna cerkva V 1860 roci za vlasnickim poselennyam z 324 dushami oboh statej pri balci Velikij Svinij Beciliyivkoyu buv zatverdzhenij status mistechka Kripactvo bulo vidmineno 12 travnya 1862 roku kozhnomu selyaninu vidilili zemlyu u rozmiri 5 desyatin i 1200 sazhen ta obklali obrokom u 9 rubliv na rik Stanom na 1868 rik u mistechku bulo 1557 desyatin zemli 1 shinok 1 lavka 26 dvoriv U 1885 roci pivnichnishe sela bula zasnovana 30 40 rodinami nimecka koloniya Myulenbah teritoriya yakoyi nini u skladi Becilove Stanom na 1886 u mistechku Bilchanskoyi volosti Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkala 131 osoba nalichuvalos 33 dvorovih gospodarstva isnuvali pravoslavna cerkva ta lavka V 1887 roci v mistechku Bicilove Bilchanskoyi volosti Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 103 cholovika ta 80 zhinok Na hutori Novobicilivskij 32 cholovika ta 40 zhinok Na 1896 rik v seli Biciliyivka Bilchanskoyi volosti Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi bulo 12 dvoriv u yakih meshkalo 33 lyudini 16 cholovik i 17 zhinok Na hutori Bicilivskomu bulo 23 dvori u yakih prozhivalo 58 lyudej 28 cholovik i 30 zhinok U 1906 roci u seli vidkrilas nimecka shkola pershogo stupenyu na 35 uchniv U 1908 roci naselenij punkt uvijshov do novostvorenogo Beciliyevo Kurtivskogo silskogospodarskogo tovaristva Vono ob yednuvalo sela Baciliyivku Kurtivku ta selishe Kostyantinivku Vikonavchim organom bula rada golovoyu yakoyi buv Lizachenko Pavlo Davidovich a sekretarem Lipskij Semen Terentijovich Miscem perebuvannya Radi tovaristva bulo selishe Kostyantinivka Na 1914 rik kilkist chleniv tovaristva skladala 22 osobi Shorichnij chlenskij znos syagav 1 rubl U ci roki u seli znahodilis molitovnij dim ta shkola Radyanska vlada bula vstanovlena u seli 3 bereznya 1920 roku z utvorennya Bicilivskogo revkomu Stanom na 1920 u seli prodovzhuvala diyati nimecka pochatkova shkola Z 1 grudnya 1921 roku u hutori Sheglyatin vidkrilasya shkola U 1928 roci u seli bulo organizovano dva kolgospi Komintern ta Chervonij selyanin V 1934 roci na teritoriyi sela znajdenij skarb bronzovih serpiv i toporiv epohi piznoyi bronzi kinec II pochatok I tisyacholittya do nashoyi eri Druga svitova vijna U roki Drugoyi Svitovoyi vijni na front pishlo 101 selyanin 36 z nih zaginulo 58 otrimali orden ta medali Na chest zagiblih u seli vstanovlenij pam yatnik Perelik osib zaginuvshih u 1941 1945 rokah Melnik Yegor Tecenko Ivan Semenovich Tecenko Nikifor Tecenko Volodimir Tecenko Sergij Bukovskij Grigorij Docenko Ivan Docenko Ganna Tecenko Ivan Savelijovich Simachenko MihajloPislyavoyennij period V 1951 roci selishe stalo miscem rozselennya etnografichnoyi grupi ukrayinciv bojkiv yakih bulo deportovano 117 simej z sela Dashivka Nizhno Ustrickogo rajonu Drogobickoyi oblasti nini teritoriya Polshi U pershij polovini 1960 h rokiv do skladu Becilovogo uvijshov kolishnij hutir Shiglyatin V toj samij chas kolishnye selishe otrimalo status sela Stanom na 1 travnya 1967 roku u Becilovomu znahodivsya gospodarskij centr kolgospu imeni XXII z yizdu KPRS U 1978 roci pracyuvala vosmirichna shkola de pracyuvalo 19 vchiteliv ta navchalosya 160 uchniv konsultacijnij punkt rajonnoyi zaochnoyi serednoyi shkoli Buv klub z zalom na 200 misc biblioteka z knizhkovim fondom u 9200 primirnikiv feldshersko akusherskij punkt dva magazini viddilennya zv yazku kompleksnij prijmalnij punkt rajpobutkombinatu U rezultati administrativno teritorialnoyi reformi selo vvijshlo do skladu Rozdilnyanskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi ta pislya miscevih viboriv u zhovtni 2020 roku bulo pidporyadkovane Rozdilnyanskij miskij radi Do togo selo vhodilo do skladu likvidovanoyi Becilivskoyi silradi Panorama selaNaselennyaNaselennya u rizni roki 183 1887 324 1916 175 1918 545 1926 227 1943 U 1967 roci u seli meshkalo 705 osib U 1978 roci u seli bulo 210 podvir yiv ta 626 osib Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 700 osib z yakih 312 cholovikiv ta 388 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 452 osobi Na 1 sichnya 2010 2011 2016 2017 2018 2019399 400 335 344 357 353Kilkist pomerlih ta narodzhenih Za 2016 rik Za 2017 rik Za 2018 rikKilkist pomerlih 6 4 11Kilkist narodzhenih 3 2 4Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 93 22 rumunska 3 72 rosijska 2 63 bolgarska 0 22 ciganska 0 22 Pam yatkiSvyato Kostyantino Olenivska cerkva zbudovana u 1858 roci Primitki Arhiv originalu za 17 chervnya 2019 Procitovano 17 chervnya 2019 Bukovskij Vladimir 2007 Gorkaya pravda Dokumentalno istoricheskij ocherk Chast pervaya ros Odessa Astroprint s 3 ISBN 966 318 596 1 map land gov ua Arhiv originalu za 14 grudnya 2020 Procitovano 15 grudnya 2020 XLVII Hersonskaya guberniya Spisok naselennyh mѣst po svѣdѣniyam 1859 goda SanktPeterburg Tipografiya Karla Vulfa 1868 S 123 ros Gorodskiya poseleniya v Rossijskoj imperii Tom pyatyj Chast II S Peterburg Tipografiya Karla Vulfa 1865 S 247 ros Nemcy Rossii naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar Sost V F Dizendorf M ERN 2006 472s 30 listopada 2016 u Wayback Machine ros Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Spisok naselennyh mѣst Hersonskoj gubernii Po svѣdѣniyam 1887 goda Herson Tipografiya Hersonskago Gubernskago Pravleniya 1888 S 7 ros Spisok naselennyh mѣst Hersonskoj gubernii Statisticheskiya dannyya o kazhdom poselenii Herson Tipografiya Gubernskago Pravleniya 1896 S 306 ros Bukovskij Vladimir 1998 Gorkaya pravda Istoricheskij ocherk sela Bicilovo i rajona ros Razdelnaya Razdelnyanskaya gorodskaya tipografiya s 41 Spravochnyya svѣdѣniya o selskohozyajstvennyh obshestvah po dannym na 1915 god Petrograd Tipografiya V Ѳ Kirshbauma otdѣlenie 1916 S 524 ros V A Auman V F Baumgertner V Brett N F Bugaj N A Vardenburg Yu A Petrov V G Chebotareva A I Erlih 2006 PDF Moskva s 62 Arhiv originalu PDF za 23 sichnya 2022 Procitovano 31 sichnya 2021 Istoriya gorodov i sel Ukrainskoj SSR v dvadcati shesti tomah Odesskaya oblast Red kol tomu Cherednichenko A P predsedatel redkollenii Bachinskij A D Borovoj S Ya Vashenko V P Volskij S A Zaharov G P Zlenko G D Ivanov R V zamestitel predsedatelya redkollegii Ivahnyuk P P Karyshkovskij P O Konovalov V G Lunkin G M Mazurenko I D Pershina 3 V Rakovskij M E Revyakin A M Rubin M A Ryadchenko I I Sabadyrev I L Udalov V Z Hioni I A Cevuh V S otvetstvennyj sekretar redkollegii Cymbal E I Yakupov N M Kiev Glavnaya redakciya Ukrainskoj Sovetskoj Enciklopedii AN USSR 1978 865 s S 672 ros Bukovskij Vladimir 2007 Gorkaya pravda Dokumentalno istoricheskij ocherk Chast pervaya ros Odessa Astroprint s 187 ISBN 966 318 596 1 pollotenchegg 16 serpnya 2013 pollotenchegg Arhiv originalu za 9 sichnya 2022 Procitovano 9 sichnya 2022 Arhiv originalu za 26 veresnya 2016 Procitovano 11 veresnya 2016 Odeska oblast administrativno teritorialnij podil na 1 travnya 1967 r Vikonavchij komitet Odeskoyi obl Radi deputativ trudyashih M Bragin red Odesa Mayak 1967 S 113 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Gol redkolegiya P T Tronko golova ta in AN URSR Institut istoriyi Red kol tomu Gladka L V golova zast Bachinskij A D Borovoj S Ya Karishovskij P J Kasyan Ya G Kovalenko K S Kolomijchuk V T Konovalov V G Konshina V A Kurnosov Yu O Lopata P P Nekrasov P A Pershina 3 V Rakovskij M Yu Smirnov O M Cvilyuk S A vidp sekr Cimbal Ye I Chizhevskij M T Chuhrij P G K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 T 16 Odeska oblast S 731 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019 rozdilna rada odessa gov ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2021 Procitovano 7 sichnya 2021 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 zhovtnya 2019